Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 669/9/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 14.06.2024. Зареєстровано: 15.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2024.

Номер судового провадження: 2/669/69/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір`я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947
		 
		 
		Справа № 669/9/24
		Провадження № 2/669/69/24 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		31 травня 2024 року смт.Білогір`я
		 
		Білогірський районний суд Хмельницької області 
		в складі:
		              головуючої - судді Бараболі Н.С., 
		              з участю секретаря с/з - Бабоян А.С., 
		              позивача     ОСОБА_1 та його представника, адвоката Лехкар О.В.,  
		              та представника  відповідача, адвоката Опейди А.,  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт Білогіря цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» про захист прав споживача та стягнення безпідставно списаних коштів,
		                                                    В С Т А Н О В И В :
		02.01.2024 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (надалі - відповідач/АТ «ОЩАДБАНК»/Банк) про захист прав споживачів та стягнення безпідставно списаних коштів.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що є пенсіонером  та являється клієнтом АТ «ОЩАДБАНК», де на його ім`я відкрито поточний картковий рахунок № НОМЕР_1 . До рахунку «прив`язаний» його фінансовий номер телефону НОМЕР_2 , яким він користується повсякденно.
		17 квітня 2023 року о 18 год. 47хв.-18 год.48 хв. з вказаного карткового рахунку АТ «ОЩАДБАНК» було списано 55000,00грн. чотирма платежами: о 18 год.47 хв. - 5000,00грн.; о 18 год.47 хв. - 10000,00грн.; о 18 год.47 хв. - 20000,00грн.; о 18 год.48 хв. - 20000,00грн. Окрім того, банком було також зніто комісії за списання коштів всього на суму 570,00грн. Про списання грошових коштів позивач дізнався із смс-повідомлень, що надійшли на його фінансовий номер. Всього протягом двох хвилин банком  було здійснено чотири транзакції про списання грошових коштів на загальну суму 55000,00грн., а протягом наступних 30 секунд відхилено ще три трансакції та надіслано смс-повідомлення про блокування картки.
		Позивач відмічає, що жодної з вказаних операцій не здійснював, всі вони були здійснені без його згоди самостійно відповідачем та на адресу невідомого позивачу отримувача. Більше того, для підтвердження здійснюваних транзакцій відповідачем не було зроблено жодного запиту до позивача, ні шляхом введення спеціального коду з надісланого смс-повідомлення, ні шляхом підтвердження операції під час дзвінка з банку.
		Позивач, як користувач вказаної картки жодними своїми діями чи бездіяльністю не сприяв втраті картки та не надавав доступу до неї третім особам, не повідомляв персональних даних картки і не сприяв незаконному використанню іншими особами персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Картка ніколи не вибувала з його володіння, вона  й надалі фізично знайодиться в позивача і доступ до неї будь-яких сторонніх осіб є неможливий.
		Крім того, у позивача відсутній електронний кабінет в АТ «ОЩАДБАНК», він ніколи не встановлював мобільний додаток Ощад 24/7, не користується жодними додатковими сервісами, що пропонуються банком. Вищевказаний картковий рахунок  використовується для отримання державної пенсії та її зберігання, грошові кошти, що надходять на рахунок, накопичуються та/або знімаються через банкомат.
		Зазначив, що невідкладно, 18.04.2023 року звернувся до Білогірського відділення АТ «ОЩАДБАНК». На його запитання яким чином без його згоди відбулось списання коштів з банківського рахунку, працівники банку не спромоглись надати ґрунтовну та вичерпну відповідь про те, яким чином шахраї отримали доступ до її банківського рахунку.  
		Отримавши виписку по рахунках, позивач дізнався, що переказ коштів в сумі 5000,00 грн. відбувся через UKR KYIV MOBILE BANKING 125667 30010001, 10000,00 грн. - через UKR KYIV MOBILE BANKING 125668 30010001, 20000,00 грн. - через UKR KYIV MOBILE BANKING 125669 30010001, та ще 20000,00 грн. - через UKR KYIV MOBILE BANKING 125670 30010001.  
		Позивач також звернувся до до правоохоронних органів з відповідною заявою про вчинення шахрайських дій щодо його грошових коштів, та 20 квітня 2023 року органом досудового розслідування Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області зареєстроване кримінальне провадження №12023244000000681 за ч. 4 ст. 185 КК України. Досудове розслідування на даний час триває, винні особи не встановлені.
		Відмітив, що звернення до відповідача про повернення безпідставно списаних з її карткових рахунків грошових коштів залишилися без задоволення, кошти в добровільному порядку не повернуті.
		У зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути з АТ «ОЩАДБАНК» безпідставно списані грошові кошти в розмірі 55000,00грн., 570,00грн утриманої комісійної винагороди за виконані платіжні операції, 16668,50грн. пені за виконання помилкових платіжних операцій, 724,63грн. інфляційних втрат, та 474,98грн. три відсотка річних за користування чужими грошовими коштами, згідно доданого до позовної заяви розрахунку, судові витрати покласти на відповідача.
		Заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_1 представником відповідача подано до суду 26.01.2024 року відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги позивача вважає необґрунтованими, протиправними, недоведеними та такими, що викладені без посилання на належні, допустимі, достовірні та достатні докази з огляду на наступні обставини. 
		Зокрема, зазначає, що до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладається на користувача.
		Водночас, відповідно до п.9.15 Публічного договору, Клієнт зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про Логін, Пароль, Картковий пароль, а також ПІН, CVV2/CVC2, строк дії, номер Картки, тощо. Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання Логіна , Пароля, Карткового пароля несе виключно Клієнт. Згідно п.17.2.17  Публічного логовору, будь-яка інформація, надана Клієнтом до Банку після проходження Клієнтом процедури Реєстрації вважається такою, що надана особисто клієнтом та підлягає застосуванню банком в порядку, передбачному Договором. Згідно п.17.3 Публічного договору Банк не несе відповідальності, в т.ч. за помилкове зарахування (списання) коштів на (з) рахунки (-ів) Клієнта, яке відбулось з вини Клієнта (пп.17.3.3), наслідки несвоєчасного попередження Клієнтом Банку про невірно проведені операції або про необхідність блокування Облікового запису Клієнта в Системі ДБО (пп.17.3.7), за наслідки операцій в Системі ДБО, здійснених з використанням Облікового запису Клієнта (пп.17.3.8). Відповідальність за такі операції несе особисто Клієнт, а не Банк.
		Вказує, що в порушення норм процесуального права позивачем не надано доказів на підтвердження невиконання Банком взятих зобов`язань перед ОСОБА_1 . Натомість АТ «ОЩАДБАНК» наголошує, що ОСОБА_1 звернувся до Контакт-центру АТ «ОЩАДБАНК» 17 квітня 2023 року о 19:13год., тобто вже після проведених (завершених) оспорюваних трансакцій (остання трансакція 17.04.2023 року о 18:48, вхід в систему «Ощад 24/7» - 17.04.2023 року о 18:33), та з введенням, в т.ч. одноразового коду для входу в систему «Ощад 24/7», отриманих позивачем на його фінансовий номер НОМЕР_3 , що підтверджується, зокрема, відомостями з програмного забезпечення Банку, які долучені до відзиву.
		Доказів проведення платіжних операцій саме після повідомлення АТ «ОЩАДБАНК» про здійснення спірних трансакцій позивачем не надано, з огляду на що АТ «ОЩАДБАНК» не може нести відповідальність за вчинення таких трансакцій, які відбулися до моменту повідомлення ОСОБА_1 . Банку.
		Щодо фактичних обставин справи зазначив, що між позивачем та АТ «ОЩАДБАНК» існують договірні відносини згідно Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу платіжної картки, на підставі чого йому відрито, в т.ч. поточний рахунок № НОМЕР_4 (платіжна картка № НОМЕР_5 ) про який зауважує позивач в позовні заяві, із відповідними тарифами за користування платіжною карткою, розміщених на сайті Банку та на інформаційних стендах, що знаходять у приміщенням установ Банку.
		На виконання згаданого Договору позивачу було відкрито вказаний рахунок та видано платіжну картку за № НОМЕР_6 у національній валюті України, із якої і відбулося перерахування оспорюваних коштів.
		Відповідно до відомостей, отриманих із програмного забезпечення Банку, реєстрація/перереєстрація в системі «Ощад 24/7» (#FLUMO#) відбулась 17.04.2023 року о 18:46:36, за допомогою успішної верифікації іншої картки ОСОБА_1 № НОМЕР_7 (використовуються реквізити платіжної картки Клієнта та ПІН-код до неї, які відомі тільки Клієнту) та отриманими перед цим на фінансовий номер телефону позивача НОМЕР_3 о 18:33:04 повідомленнями з одноразовим кодом для входу в систему «Ощад 24/7» з наступним змістом «kod (psw) dlya vxodu v sistemu Oschad 24/7 #FLUMO# та о 18:41:03 з наступним змістом «kod (psw) dlya vxodu v sistemu Oschad 24/7 #FLUMO#».
		Звернуто увагу суду на те, що 17.04.2023 року  ще з 18:33, тобто передуючи успішним оспорюваним операціям, позивачем:
		- 18:33 - здійснювалась спроба ввійти в систему «Ощад 24/7» (#FLUMO#);
		- 18:41 - здійснювалась спроба ввійти в систему «Ощад 24/7» (#FLUMO#);
		- 18:43 - не успішно здійснено верифікацію карти для входу в «Ощад 24/7» (невірно введено пін-код);
		- 18:44 - не успішно здійснено верифікацію карти для входу в «Ощад 24/7» (невірно введено пін-код);
		- 18:46 - успішно здійснено верифікацію карти для входу в «Ощад 24/7»
		про що позивач отримував сповіщення через Viber та СМС-повідомлення на його фінансовий номер телефону НОМЕР_3 .
		Отже, передуючи успішним переказам, які оспорює позивач, останнім здійснювалась вищевказані дії, які, в свою чергу, підтверджені СМС-паролями/кодами, відомими лише ОСОБА_1 та отриманими ним на його фінансовий номер телефону НОМЕР_3 .
		Зауважено, що зазначений  Клієнтом номер мобільного телефону, доступ до якого (відповідної SIM-карти) має виключно Клієнт та, в подальшому, використовується Банком для ідентифікації Клієнта, надання сервісів та вважається фінансовим номером Клієнта.
		Доказів втрати SIM-карти з фінсновим номером  НОМЕР_3 та/або неправомірного заволодіння таким номером, Позивачем не надано.
		Позивачем також замовчується, що перше смс-повідомлення, яке стосується оспорюваних ним операцій, надійшло останньому ще 17.04.2023 року о 18:33  «про вхід в систему «Ощад 24/7» (#FLUMO#)».
		Тобто, у випадку не здійснення даної дії/спроби входу, позивач повинен був негайно повідомити Банк про такого роду обставини (компрометація картки) для запобігання можливості несанкціонованого списання коштів, що ОСОБА_1 зроблено не було. Натомість, позивачем Банк повідомлено про зазначені дії вже по завершенню всіх оспорюваних операціях.
		Окрім того, зазначене вище спростовує твердження ОСОБА_1 про те, що в додатку Ощад  24/7 ніколи не реєструвався та ніяких дій щодо оспорюваних переказів не вчиняв, оскільки саме позивачу були відомі паролі та конфіденційна інформація, які необхідні для ідентифікації держателя картки та подальших можливих дій з нею, зокрема і реєстрації/перереєстрації доступу до системи «Ощад 24/7» і саме він , як держатель картки, несе відповідальність за можливу компрометацію банківської  картки, строк дії банківської картки, CVV2/CVC2, ПІН-код, смс-пароль, тощо) стають відомі іншій особі, в результаті чого її (картки) подальше використання може призвести до несанкціонованого списання коштів з рахунку.
		З відомостей-виписок, отриманих з програмного забезпечення Банку вбачається, що 17.04.2023 відбулась успішна  верифікація карти ОСОБА_1 № НОМЕР_7 та, в подальшому, відбулись оспорювані останнім перекази коштів з рахунку позивача № НОМЕР_4 (платіжна картка № НОМЕР_5 ) з використанням системи «Ощад 24/7».
		При цьому, операції по рахунку № НОМЕР_8 (платіжна картка № НОМЕР_7 ) проводились: 
		- 17.04.2023 року о 18:43  - невірно введено пін-код: «Vy nevirno vvely PIN-kod. Pislia 3-oi nevirnoi sproby. Kartka zablokuyetsya";
		- 17.04.2023 року о 18:44  - невірно введено пін-код: «Vy nevirno vvely PIN-kod. Pislia 3-oi nevirnoi sproby. Kartka zablokuyetsya";
		- 17.04.2023 року о 18:46 - успішний від в Ощад 24/7: «Vitaemo! Vy zarejestruvalysya v Oshchad 24/7. Uvijty: online.oschadbank.ua»;
		- 17.04.2023 о 20:12 - видача готівки через банкомат в сумі 3500,00грн.
		В подальшому здійснювались операції по рахунку № НОМЕР_4 (платіжна картка № НОМЕР_5 ), зокрема:
		- 17.04.2023 року о 18:47 - переказ коштів на картку іншого Банку (Монобанк, карта отримувача № НОМЕР_9 ) в сумі 5000,00грн. в системі Ощад 24/7;
		- 17.04.2023 року о 18:47 - переказ коштів на картку іншого Банку (Монобанк, карта отримувача № НОМЕР_9 ) в сумі 10000,00грн. в системі Ощад 24/7;
		- 17.04.2023 року о 18:48 - переказ коштів на картку іншого Банку (Монобанк, карта отримувача № НОМЕР_9 ) в сумі 20000,00грн. в системі Ощад 24/7;
		- 17.04.2023 року о 18:48 - переказ коштів на картку іншого Банку (Монобанк, карта отримувача № НОМЕР_9 ) в сумі 20000,00грн. в системі Ощад 24/7;
		- 17.04.2023 року о 18:49 - переказ коштів в сумі 40000,00грн. в системі Ощад 24/7 відхилений (Uvaga! Vy perevyschyly limit, operatsiyu vidhyleno); 
		- 17.04.2023 року о 18:51 - переказ коштів в сумі 5000,00грн. в системі Ощад 24/7 відхилений (Uvaga! Vy perevyschyly limit, operatsiyu vidhyleno); 
		- 17.04.2023 року о 18:51 - переказ коштів в сумі 5000,00грн. в системі Ощад 24/7 відхилений (Uvaga! Vy perevyschyly limit, operatsiyu vidhyleno); 
		- 17.04.2023 року о 19:14 - блокування даної картки по зверненню держателя/клієнта до Контакт-центру АТ «ОЩАДБАНК» (Uvaga!  My zablokuvaly Vashu kartku 5-310*. Oschadbank.ua/chat). 
		Тобто, 17.04.2023 року  з рахунку позивача на картку іншого Банку (Монобанк, картка отримувача № НОМЕР_9 ) було перераховано 5000,00грн, 10000,00грн., 20000,00грн., 20000,00грн., всього 55000,00грн. При цьому сума комісії за перерахування коштів становила 570,00грн., з огляду на що загальна сума списаних коштів (разом з комісією Банку) становила 55570,00грн.
		Зауважено, що в Банку здійснюється онлайт моніторинг нетопових операцій за БПК АТ «ОЩАДБАНК». Вказані вище операції з 17.04.2023 року викликали підозру щодо їх правомірності, тому відповідальним працівником було обмежено картку позивача № НОМЕР_5 до підтвердження Клієнтом операцій, у зв`язку із чим на рахунку позивача залишились грошові кошти у сумі 112771,70грн., а подальші операції не відбувалися.
		Вищенаведену обставини підтверджують безпідставність та необгрунтованість  позовних  вимог  ОСОБА_1 до АТ «ОЩАДБАНК».
		Саме розголошення позивачем конфіденційних даних та/або  необачна поведінка останнього щодо його карток призвела до списання коштів в сумі 55000,00грн.
		Як зазначено вище, при проведенні 17.04.2023 року реєстрації в системі Ощад 24/7 та проведенні оспорюваних операцій в системі «Ощан 24/7», ідентифікація ОСОБА_1 підтверджувалась за допомогою одноразового цифрового пароля та в подальшому біометрією або кодом доступу. Який встановлюється при першому вході або в налаштуваннях безпеки самим Клієнтом. Згідно  п.8.6.9 Публічного договору Клієнт  погоджується з тим, що операції, здійснені з використанням Дистанційних каналів обслуговування визнаються вчиненими Клієнтом та оскарженню не підлягають.
		Отже, посилання позивача в т.ч.на ст.1073 ЦК України, Закон України «Про платіжні послуги» є безпідставним та необґрунтованим, оскільки банк виконав вимоги вказаних нормативних актів щодо нерозголошення конфіденційної інформації, виконання належних переказів, та, в подальшому, блокування картки клієнта.
		Із наведених вище обґрунтувань та доказів, які є додатком до відзиву, вбачається, що вхід до системи дистанційного  банківського обслуговування Mobile-банкінг "Ощад 24/7», операції з переказу коштів здійснені коректно, що можливо лише за наявності повного номеру банківської картки, CVV-коду, терміну дії картки, смс-паролів, логіну, пін-коду тощо, які відомі лише позивачу, та який, в свою чергу, міг такого роду інформацію розголосити третім особам. Доказів протилежного позивачем не доведено.
		Вкотре зауважено, що відповідно до абз.2 п.140 Положення №164 до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. Клієнт (позивач), виявивши втрату платіжного інструменту та/або отримавши СМС-повідомлення з індивідуальною обліковою інформацією, пов`язані із спробою ввійти в систему «Ощад 24/7»  та подальшим входом в дану систему 17.04.2023 року, був зобов`язаний негайно повідомити Банк про таку втрату чи компрометацію картки та вимагати блокування карткового рахунку. Натомість, ОСОБА_1 звернувся до відділення Банку з повідомленням про шахрайські операції (спірні трансакції)  та блокування карткового рахунку, лише по завершенню всіх оспорюваних трансакцій. Такого роду дії ОСОБА_1 (втрата картки з відповідною конфіденційною інформацією та/або розголошення третім особам конфіденційної інформації) є такими, що не не можуть бути обачними, сприяли вчиненню оспорюваних операцій третіми особами по списанню коштів із карткових рахунків, а тому Банк, згідно Договору, Положення НБУ №164 не може нести відповідальність за заподіяні йому збитки і всю повноту відповідальності несе сам Клієнт. При цьому, позивачем не доведено, що операції здійснювалися без його відома.
		Окірм того, вважає, що не може бути задоволена і вимога щодо стягнення із АТ «ОЩАДБАНК» пені в сумі 16668,50грн., обраховані на підставі ч.10 ст.86 Закону України «Про платіжні системи», так як посилання на дану норму є безпідставним в зв`язку з тим, що оспорювані платежі не можна вважати помилковими платіжними операціями, оскільки у Банку були наявні всі підстави виконати розпорядження власника коштів на рахунку про переказ таких коштів, та який (власник) був належним чином ідентифікований та відповідні платежі належним чином підтверджені. При цьому, будь-які відомості та докази щодо вини Банку в ініціюванні оспорюваних позивачем переказів відсутні. З цих же підставі вважає, що не підлагає стягненню комісія в сумі 570,00грн., списана із позивача при здійсненні спірних операцій та вимога про стягнення інфляційних втрат в сімі 724,63 та 3% річних в сумі 474,98грн. Зазначено, що оскільки правові підстави задоволенні основної вимоги відсутні з огляду на її безпідставність та недоведеність, похідні вимоги щодо стягнення пені, списаної комісії, інфляційних нарахувань та 3% річних за порушення грошового зобов`язання також задоволенню не підлягають.
		Враховуючи викладене представник відповідача просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному об`ємі.
		В свою чергу представником позивача, адвокатом Лехкар О.В., подано відповідь на відзив та звернено увагу суду на наступне.
		Зокрема, відповідач стверджує, що відповідальність за списання грошових коштів з рахунку позивача несе сам позивач. При цьому він посилається у тому числі на умови Публічного договору, який начебто був укладений між сторонами. Вказане  не відповідає дійсності. Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, затверджений постановою правління АТ «ОЩАДБАНК» від 05.08.2015р. №694 в редакції від 04.04.2023р., який додано відповідачем до матеріалів відзиву, ніколи між сторонами не укладався, його зміст до позивача не доводився та ним не підписувався. Такий висновок слідує, по-перше, з дати цього договору (наведений відповідачем договір датовано 05.08.2015р., а його редакція, яка додана до матеріалів справи, взагалі від 04.04.2023р.) в той час коли договірні відносини виникли між сторонами  ще в 2013 році, а, по-друге, між сторонами був укладений зовсім інший договір, копію якого додано. Насправді, між сторонами був укладений Договір №721078 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки від 07.06.2013р., який з того часу не переукладався, в нього не вносилися зміни та він є чинним дотепер. Це той договір, умови якого погоджувалися між сторонами.
		Посилаючись на численні умови вищевказаного Договору №694 від 05.08.2015р. в редакції від 04.04.2013р. відповідач стверджує, що усі ризики і відповідальність за забезпечення належного рівня захисту як своїх даних, так і даних свого облікового запису в системі дистаціного банківського обслуговування несе виключно Клієнт, тобто сам позивач. Однак всі ці умови відсутні в змісті укладеного договору №721078 від 07.06.2013р. Так, відповідно до п.3.1 укладеного Договору №721078 від 07.06.2013р. підключитися та користуватися дистанційними каналами обслуговування - це право клієнта, а не цого обов`язок. Позивач наполягає на тому, що він ніколи не користувався і не користується дотепер жодними каналами дистанційного банківського обслуговування і не зобов`яязаний цього робити, а відтак   і нести ризик і відповідальність за шкоду, спричинену йому у зв`язку з ненадійністю і недосконалістю системи ДБО відповідача. Окрім того, списання грошових коштів відбулося не просто без посиленої автентифікації користувача, а навіть без отримання його згоди на ці операції.
		Що стосується доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації вказано, що з відомостей з програмного забезпечення банку та відзиву, які надав відповідач, позивач дізнався яким чином сторонні особи отримали достп до його банківських рахунків.
		Так, відповідач вказав, що доступ відбувся за допомогою успішної верифікації іншої картки позивача № НОМЕР_7 (рахунок № НОМЕР_10 ) та отриманими перед цим на фінансовий номер телефону позивача о 18:33:04 та о 18:41:03 повідомлень з одноразовим кодом для входу в систему «Ощад 24/7» наступного змісту «kod (psw) dlya vxodu v sistemu Oschad 24/7 #FLUMO#».
		Зазначає, що вказане не відповідає дійсності. Жодних повідомлень від банку позивач не отримував, що підтверджується навіть тими відомостями з програмного забезпечення банку, які надав відповідач: перше повідомлення, яке надійшло з банку датовано 17.04.2023 року 18:43 - це повідомлення про невірно введений пін-код до картки № НОМЕР_7 (тобто до тієї картки, через доступ до якої нібито відбулась реєстрація позивача в системі «Ощад 24/7». Відповідач не направляв позивачу повідомлень з одноразовим кодом для входу в систему «Ощад 24/7».  Таим чином, у відомостях з програмного забезпечення банку взагалі відсутня інформація яким чином відбулась реєстрація позивача в системі «Ощад 24/7», більше того, відповідач не надав доказів на підтвердження, що це відбулося з автентифікацією позивача.
		В позовній заяві не зазначено про всі повідомлення, які надходили йому на телефон від Банку з тих причин, що дані повідомлення (про невірне зазначення пін-коду) не мають значення для предмету спору.
		Таким чином, вважає доводи позивача обґрунтованими і правомірними, а отже позов підлягає задоволенню, адже саме відповідач не забезпечив належний захист і автентифікацію позивача при отриманні доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації та при ініціюванні дистанційної платіжної операції. Таким чином, АТ «ОЩАДБАНК» є належним відповідачем у даній справі і саме він (а не особа, на чий рахунок  було безпідставно зараховано кошти) є зобов`язаною особою перед позивачем.
		Представником АТ «ОЩАДБАНК» 26.03.2024 року подано заперечення на відповідь ОСОБА_1 на відзив, в якому АТ «ОЩАДБАНК» не визнає позовні вимоги та заперечує проти викладених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів з наступних підстав.
		Так, зазначає, що взаємовідносини між АТ «ОЩАДБАНК» та ОСОБА_1 врегульовано Договором комплексного обслуговування фізичних осіб, затверджений постановою правління АТ «ОЩАДБАНК» від 05.08.2015 року №694. Твердження позивача, що даний Договір в редакції від 04.04.2023 року ніколи сторонами не укладався, його зміст до позивача не доводився та ним не підписувався спростовується тим, що підписавши Договір №721078 від 07.06.2013 року, що стороною позивача не заперечується, ОСОБА_1 приєднався до умов комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, оскільки Договором №721078 від 07.06.2013 року визначено, що всі визначення та скорочення  в цьому Договорі вживаються у значенні, визначеному Правилами здійснення операцій за рахунками, відкритими фізичним особам у АТ «ОЩАДБАНК», які доводяться шляхом публічного письмового оголошення в установі Банку, а також шляхом розміщення на сайті Банку: https://www.oschadnybank.com.
		В свою чергу в Правилах здійснення операцій за рахунками, відкритими фізичним особам у АТ «ОЩАДБАНК», які затверджені постановою правління АТ «ОЩАДБАНК» від 05.08.2015 року №694 (в редакції станом на виникнення спірних правовідносин між сторонами)  передбачено, що під поняттям договір визначено саме договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (п.п.38 п.2.1 Правил).
		ОСОБА_1 з моменту відкриття рахунків, в т.ч. поточного рахунку № НОМЕР_4 , є Клієнтом Банку, тобто протягом тривалого часу здійснюється обслуговування позивача (зарахування, перерахування, списання коштів, надання відповідних послуг тощо) саме на підставі вищевказаних Договорів в т.ч. Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Стороною позивача не надано доказів на підтвердження відмови від отримання платіжних карток, а тому піддавати сумнву положення Публічного договору немає підстав. Позивач не відмовляється від надання йому банківських послуг та користувався ними.
		Відмічає, що Банком підставно та правомірно долучено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб саме в редакції від 04.04.2023 року, оскільки саме дана редакція діяла на момент вчинення оспорюваних позивачем операцій.
		Крім того, зауважено, що сторона позивача помилково стверджує, що списання грошових коштів відбулося не просто без посиленої автентифікації користувача, а навіть, без отримання його згоди на ці операції, залишаючи при цьому поза увагою той факт, що: саме позивачу відомі номер  банківської картки, строк дії банківської картки, CVV2/CVC2, Пін-код, смс-пароль - тобто знання (інформація), відома виключно позивачу та за допомогою яких  можливо ініціювати  та провести відповідну операцію; саме позивач володіє платіжною карткою, мобільним пристроєм - матеріальним предметом, застосування яких призводить до ініціювання відповідної операції, що неодноразово підтверджує сторона позивача зауважуючи, що ні картка ні телефон не вибували з володіння останнього; ідентифікація ОСОБА_1 підтверджувалась за допомогою одноразового цифрового пароля та в подальшому біометрією або кодом доступу, який встановлюється при першому вході або в налаштуваннях безпеки самим клієнтом, що притаманно лише користувачу, що відрізняє його від інших користувачів.
		Тобто, списання грошових коштів відбулось з дотриманням норм ЗУ «Про платіжні послуги» в т.ч. з посиленою автентифікацією на згоди самого Клієнта на операції,підтвердженням чого є відомості з програмного забезпечення Банку та доводи сторони позивача в т.ч., викладені у відповіді на відзив, що вчергове вказує на безпідставність та протиправність заявленого позову ОСОБА_1 до АТ «ОЩАДБАНК».
		Таким чином, вхід (автентифікація) позивача до системи дистанційного банківського обслуговування Mobile-банкінг «Ощад 24/7» - та операції  з переказу коштів були здійснені коректно, що можливо лише за наявності реквізитів платіжної картки SMS-повідомлень/Push-повідомлень, які направлялися на фінансовий телефон НОМЕР_3 і були відомі виключно власнику номеру, тобто позивачу.  
		Крім того, зазначено, що передуючи успішному входу в систему Ощад 24/7 та успішним переказам, які оспорює позивач, останнім здійснювались ряд дій (спроби ввійти в систему, пройти верифікацію тощо), які, в свою чергу, підтверджені СМС-паролями/кодами, відомими лише ОСОБА_1 та отриманими ним на його фінансовий номер телефону НОМЕР_3 .
		Щодо незазаначення позивачем про всі повідомлення, які надходили йому на телефон від Банку з тих причин, що дані повідомлення (про невірне зазначення пін-коду) не мають значення для предмету спору, стороною відповідача зазначено, що останні мають важливе значення для даної справи, оскільки підтвердження даних обставин наведених в т.ч. у відзиві Банку, дають підстави однозначно стверджувати, що у випадку не здійснення даних  дій/спроб входу. Позивач повинен був негайно повідомити Банк про такого роду обставини (компрометація картки) для запобігання можливого несанкціонованого списання, що ОСОБА_1 з невідомих причин зроблено не було.
		Натомість позивачем Банк повідомлено про зазначені дії вже по завершенню оспорюваних операцій. Вказане виключає відповідальність Банку за проведені Клієнтом операції.
		Такого роду дії/бездіяльність ОСОБА_1 (втрата картки (-ок) з відповідною конфіденційною інформацією та/або розголошення третім особам конфіденційної інформації в т.ч. неповідомленні Банку до моменту вчинення оспорюваних операцій про комплементацію картки) є такими, що не можуть бути обачними, сприяли вчиненню оспорюваних операцій третіми особами по списанню коштів із карткових рахунків, а тому Банк, згідно Договору, Положення НБУ №164 не може нести відповідальність за заподіяні йому збитки і всю повноту відповідальності несе сам Клієнт. При цьому, позивачем не доведено, що операції здійснювалися без його відома.
		В ході розгляду справи позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Лехкар О.В., позовні вимоги підтримали.
		Представник відповідача, АТ «ОЩАДБАНК» Опейда А. позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав.
		Суд, заслухавши пояснення учасників справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково  з таких підстав.
		Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є держателем платіжних карток АТ «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_7 (рахунок № НОМЕР_10 ) та  № НОМЕР_6   (рахунок № НОМЕР_1 ).
		17 квітня 2023 року в період часу з 18 год. 47 хв. по 18 год. 48 хв. 06 липня 2022 року невідомі особи за допомогою реєстрації/перереєстрації в системі «Ощад 24/7» (#FLUMO#), яка відбулась 17.04.2023 року о 18:46:36, за допомогою успішної верифікації іншої картки ОСОБА_1 № НОМЕР_7 ,  заволоділи грошовими коштами, які були відкриті на картковому рахунку № НОМЕР_6 , відкритому в АТ «ОЩАДБАНК» на ім`я ОСОБА_1 , перерахувавши з рахунку позивача на картку іншого Банку (АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК, картка отримувача № НОМЕР_11 , власник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) грошові кошти в розмірах 5000,00грн, 10000,00грн., 20000,00грн., 20000,00грн., всього 55000,00грн.        
		За фактом заволодіння грошовими коштами позивач ОСОБА_1 17 квітня 2024 року звернувся на гарячу лінію АТ «ОЩАДБАНК»  після чого картку № НОМЕР_5 (рахунок № НОМЕР_1 ), з якої відбулося списання коштів, заблоковано 17.04.2023 року о 19:14год. по зверненню держателя до Контанк-центру.  Разом з тим, представником відповідача визнається, що вказані вище операції за 17.04.2023 року викликали підозру щодо їх правомірності, тому відповідальним підрозділом Банку, яким здійснюється цілодобовий онлайн моніторинг нетипових операцій за БПК АТ «ОЩАДБАНК», було обмежено картку позивача № НОМЕР_5 до підтвердження Клієнтом операцій, а також заблоковано «Ощад 24/7». Вказані обставини визнаються сторонами.
		19.04.2023 року відомості про те, що 17 квітня 2023 року в період часу з 18год. 46хв. по 18 год.49хв. під час дії військового стану на території України, невідома особа, маючи на меті злочинні наміри та керуючись корисливими мотивами,  в невідомий спосіб отримала доступ до банківської картки АТ «ОЩАДБАНК», яка перебуває у власності ОСОБА_1 , після чого із банківської картки № НОМЕР_6 здійснила переказ грошових коштів через UKR KYIV MOBILE BANKING: дві трансакції по 20000,00грн.; одна трансакція на 10000,00грн. та одна трансакція на 5000,00грн., чим спричинила матеріальну шкоду на загальну суму 55000,00грн., внесені до Єдиного реєстру досудових розслудувань за №12023244000000681 за попередньою кваліфікацією ч.4 ст. 185 КК України.
		ОСОБА_1 звертався до АТ «ОЩАДБАНК» із заявою (вимогою) про проведення   повернення грошових коштів, однак дана вимога залишилася без задоволення.
		Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).
		Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що позивач ОСОБА_1 є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг.
		Враховуючи споживчий характер правовідносин між банком і користувачем платіжних послуг, суд повинен виходити з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
		Подібні правові висновки щодо розподілу тягаря доказування у категорії справ щодо оспорювання правомірності здійснення платіжних операцій викладені у постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі  № 176/1445/22.
		Отже, суд бере до уваги нерівний стан сторін у договірних відносинах, предметом яких є банківські послуги, що є споживчими за своєю правовою природою. При цьому правові та фактичні можливості з доведення обставин справи наявні саме у банку, оскільки саме банк як фінансова установа володіє знаннями і можливостями щодо контролю над здійсненням платіжних операцій, адмініструє систему Інтернет-банкінгу, а також є обізнаним із типовими шахрайськими сценаріями у сфері платіжних операцій за участі пересічних споживачів і має обов`язок оцінювати ці ризики і вживати заходи з протидії неправомірним діям у системі онлайн-банкінгу.
		Однак відповідач не підтвердив належними і допустимими доказами тих обставин, що банк належно виконав обов`язки щодо гарантування безпеки операцій, зокрема з протидії відомим сценаріям шахрайства і не довів, що позивач, як користувач банківських карток і відкритих на його ім`я банківських рахунків, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до індивідуальної облікової інформації, яка надала змогу ініціювати оспорювані платіжні операції 17 квітня 2024 року.
		Зловмисники можуть перехопити смс, в якому надходить одноразовий пароль, через шкідливі програми у смартфоні або вразливість у самій системі передачі повідомлень, що в епоху цифровізації є загальновідомою інформацією для розумно обачних користувачів цифрових сервісів на рівні базової цифрової грамотності і що не може не бути відомо Банку, як адміністратору системи дистанційного банківського обслуговування.  Тому твердження банку стосовно того, що ОТП-пароль, який надходить від Банку в смс-повідомленні для підтвердження платіжної операції, міг бути відомий лише ОСОБА_1 , є необґрунтованими
		Водночас, саме на Банку, як на фінансовій установі, лежить обов`язок захистити споживача банківських послуг, котрий є слабшою стороною, від цифрового шахрайства.
		Суд зауважує, що під час здійснення дистанційних операцій банк зобов`язаний застосовувати посилену автентифікацію, яка ґрунтується на використанні двох чи більше сукупностей даних, що належать до різних категорій, відтак має бути побудована таким чином, щоб розголошення одного набору даних не потягло можливість здійснювати неправомірні платіжні операції.
		З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що усі оспорювані операції з переказів коштів здійснювалися через мобільний банкінг - з використанням системи дистанційного обслуговування рахунку у вигляді мобільного додатку «Ощад24/7», котрий є сервісом, який надається АТ «Ощадбанк».
		Згідно зі ст.1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його ж рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до пунктів 1,6,9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України №705 від 05 листопада 2014 року, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів (постанова Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 442/2468/17 (провадження № 61-12092св19)).
		Згідно з положеннями частини другої статті 614 ЦК України саме банк має довести відсутність своєї вини, а не перекладати це на клієнта банку, споживача послуг, що відповідає й вимогам Цивільно-процесуального кодексу України, які викладені вище.
		Таким чином, провівши аналіз норм матеріального права в системному зв`язку із встановленими по справі фактичними обставинами, суд дійшов висновку, що відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача, не довів, що позивач, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до його карткового рахунку чи надав інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції.
		Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно положень ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		У постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року № 6-71цс15 зазначено, що відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року №223, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Верховний Суд у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №127/23496/15-ц (касаційне провадження № 61 -3239св 18), від 20 червня 2018 року у справі №691/699/16-ц, (касаційне провадження №61 -16504св 18) вказану правову позицію підтримав.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 як користувач карток своїми діями чи бездіяльністю не сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Списання грошових коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 відбулося не за його розпорядженням і він не повинний нести відповідальності за такі операції. Виявивши безпідставне списання (переказ) коштів, позивач повідомив про цей факт Банк та звернувся до правоохоронних органів, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимов в повному обсязі.
		Відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім`я позивача не є підставою для відмови у позові.
		Щодо вимог про стягнення пені в розмірі трьох відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, суд вважає такі вимоги безпідставними, керуючись таким.
		В обґрунтування підстав для стягнення пені та інфляційних втрат  позивач посилався на приписи ст.625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Вказані норми закону не застосовуються до спірних правовідносин сторін, оскільки ними передбачено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Однак шкода позивачу завдана не внаслідок невиконання банком умов договору, а внаслідок неправомірних дій із рахунками позивача, щодо яких банком не доведено, що такі неправомірні платіжні операції сталися з вини позивача.      
		Таким чином, відсутні будь-які правові підстави для стягнення з відповідача інфляційних втрат врозмірі 724,63грн. та 3% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 474,98грн., тому у задоволенні цих вимог слід відмовити.
		Позивач, окрім того, також просив суд стягнути з відповідача пеню за виконання помилкової платіжної операції в розмірі 16668,50грн. При цьому позивач обгрунтовуючи дану вимогу посилався на ч.10 ст.86 Закону України "Про платіжні послуги".
		Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши письмові матеріали наявні у справі, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дні списання з рахунку коштів за помилковою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок неналежного платника, не може бути застосована до виниклих між сторонами правовідносин, з тих підстав, що в даному випадку законодавством визначено право позивача на відшкодування понесених ним збитків у вигляді нарахування пені, що передбачена п. 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», якою передбачено, що у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними, а відтак вказана вимога позивача  не підлягає задоволенню судом. 
		Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
		Разом з тим, в суду відсутні підстави розподіляти витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді, оскільки разом із першою заявою по суті спору позивач/представник позивача не надав до суду доказів про склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, до завершення розгляду сторона позивача не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, а також до закінчення строку, визначеного в ч.8 ст.141 ЦПК України,  не було заявлено, що такі докази будуть надані суду. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,81,141,263-265354, суд -
		                                                        У Х В А Л И В :
		Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Стягнути із  Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129, 01001, м.Київ, вул.Госпітальна, буд.12-г):
		-  на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Ягільниця Чортківського району Тернопільської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_12 , грошові кошти  в розмірі 55000,00грн./п`ятдесят п`ять тисяч гривень/;
		- на користь держави 1211,20 грн. /одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок/ судового збору.      
		Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Повне рішення складено 07 червня 2024 року.     
		Повне найменування сторін:
		позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання внітрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_12 .
		відповідач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», місцезнаходження:  01001, м.Київ, вул.Госпітальна, буд.12-г, код ЄДРПОУ 00032129.
		 
		Суддя Наталія БАРАБОЛЯ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...