Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/3691/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 14.06.2024. Зареєстровано: 15.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2024.
Дата набрання законної сили: 04.12.2024
Номер судового провадження: 2/754/2722/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 2/754/2722/24 
		Справа №754/3691/24
		РІШЕННЯ 
		Іменем України
		14 червня 2024 року м.Київ
		 
		 
		Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок - ТТЦ" в порядку захисту прав споживачів про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в порядку захисту прав споживачів про стягнення матеріальної та моральної шкоди. 
		Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що 05.09.2023 ОСОБА_1 було узгоджено із ТОВ «Крок - ТТЦ» відправку старт-годинника HUAWEI WATCH 3PRO, model - GLL-AL01, ITEM 55026781 , colour Titanium Gray, IMEI НОМЕР_4, S/N НОМЕР_2 , для проведення діагностики та можливого ремонту. У той же день позивачем зазначений годинник, за домовленістю, було відправлено на адресу ТОВ «Крок - ТТЦ». Наступного дня відповідачем було отримано годинник та зареєстровано пристрій за № 818641. У подальшому 22.09.2023 на території сервісного центру ТОВ «Крок - ТТЦ» в м. Києві по вул. Райдужна, буд. 25-Б, відбулась масштабна пожежа. Внаслідок даної події було знищеного старт-годинник, який перебував на обслуговуванні в сервісному центрі та не був повернений власнику. Позивач та його адвокат звертались до ТОВ «Крок - ТТЦ» із заявою та претензією про компенсацію вартості належного позивачу старт-годинника в розмірі 14999грн. Натомість відповідач, у відповіді на претензію зазначав про можливість компенсації в розмірі 7849,00грн. Не погоджуючись з діями відповідача, позивач просить стягнути з ТОВ «Крок - ТТЦ» на його користь матеріальну шкоду в розмірі 14999,00грн, та моральну шкоду в розмірі 5000,00грн.
		19.03.2024 ухвалою Деснянського районного суму м. Києва відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
		12.04.2024 до суду від ТОВ «Крок - ТТЦ» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що дійсно в приміщенні ТОВ «Крок - ТТЦ», за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, буд. 25-Б, сталась масштабна пожежа. Наслідком пожежі стало знищення всіх матеріальних цінностей, які знаходились у приміщенні, включно і старт-годинник позивача HUAWEI WATCH 3PRO. Зазначають, що позивачу пропонували компенсувати суму за знищений в пожежі годинник виходячи із такого. Так сума заявленої компенсації становить 14999,00грн, однак це вартість нового пристрою. Вказаний пристрій вже був у користуванні, до того ж, пристрій по результатам діагностики потребував ремонту, який мав становити 7150,00грн, на що було отримано згоду позивача у телефонному режимі. Так за вирахуванням вартості, сервісний центр готовий був компенсувати суму в розмір 7849,00грн навіть без вирахуванням зносу пристрою. Вважають, що вимога позивача про компенсацію повної суми годинника є безпідставною, оскільки він був не новий та був у неробочому стані. У своєму відзиві відповідач також зазначає, що доказів, які підтверджують розмір моральної шкоди, позивачем не надано. На підставі наведеного просять відмовити в задоволенні позову в повному обсязі 
		30.04.2024 до суду від адвоката Лисканич Д.В., яка представляє інтереси позивача ОСОБА_1 , надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначено, що ТОВ «Крок - ТТЦ» та його посадові особи несуть повну відповідальність, у тому числі за дотриманням пожежної безпеки в приміщеннях, належних товариствах. Із постанови слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, про закриття кримінального провадження від 22.01.2024 вбачається, що займання сталось через аварійний режим роботи ноутбуку, що знаходився саме в приміщенні, орендованому позивачем. А відповідно до Договору оренди нежитлового приміщення, орендар (відповідач) зобов`язаний дотримуватись санітарних, протипожежних та інших обов`язкових вимог при експлуатації орендованого майна. Тому відповідач неналежним чином виконував свої обов`язки щодо утримання та експлуатації ввіреного йому майна, а враховуючи той факт, що пожежа в орендованому відповідачем приміщенні почалась о 06год 11хв, саме відповідачем було залишено ноутбук у робочому стані. Отже всі подальші дії та відповідальність, цілком та повністю лягають на відповідача. Також зазначають, що відповідно до вимог Договору публічної оферти, розміщеної на сайті https://krok-ttc.com, виконавець несе відповідальність за повну втрату товару до моменту прийняття товару споживачем, а також за пошкодження товару, що сталась з вини виконавця, та які не були зазначені в описі пошкоджень при прийому товару в квитанції. Тобто відповідач несе повну матеріальну відповідальність за товар. Щодо моральної шкоди зазначають, що знищений годинник був цінний позивачеві як подарунок близької людини. А віддаючи годинник в ремонт, позивач сподівався на повернення саме цього годинника. На підставі наведеного просять задовольнити позов в повному обсязі.
		07.05.2024 до суду від ТОВ «Крок - ТТЦ» надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких зазначено, що твердження позивача щодо того, що пожежа сталось через те, що відповідачем було залишено ноутбук в робочому стані, а тому відповідальність за пожежу та її наслідки лягають на відповідача, не підтверджуються. Натомість постановою слідчого від 22.01.2023, було встановлено, що порушень правил пожежної безпеки в Україні в приміщеннях будинку за адресою: АДРЕСА_1 , які знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з виникненням та поширенням пожежі, не було. Стосовно Договору оферти, розміщеному на сайті відповідача, зазначають, що там дійсно зазначено, що виконавець несе відповідальність за повну втрату товару до моменту прийняття товару споживачем, а також за пошкодження товару, що сталась з вини виконавця, та які не були зазначені в описі пошкоджень при прийому товару в квитанції. Однак, згідно законодавства, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Щодо цінності годинника, як подарунка близької людини зазначають, що позивач підтверджуючих на це даних на надав, а даний факт має бути оцінено критично, так як обґрунтовується лише словами. Звертають увагу, що товариство і зараз не відмовляється від виплати компенсації у розмірі 7849,00грн за власної ініціативи. Отже просять відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
		Станом на 14.06.2024 закінчились строки для подання додаткових доказів, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
		Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення по справі.
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. 
		Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 
		Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
		Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
		Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, з таких підстав.
		Судом встановлені такі факти та їх правовідносини.
		06.08.2021 в крамниці «Цитрус» було придбано старт-годинник HUAWEI WATCH 3 PRO, вартістю 14999,00грн, що підтверджується чеком № 54501.
		05.09.2023 ОСОБА_1 , в зв`язку з неробочим стоном старт-годинника, за допомогою месенджеру зв`язався з представником ТОВ «Крок - ТТЦ» та відправив старт-годинник HUAWEI WATCH 3 PRO на адресу утримувача: м.Київ, ТОВ Хуавей Україна, ЄДРПОУ 36940600, вул. Райдужна, буд. 25-Б, для проведення діагностики та можливого ремонту.
		06.09.2023 ОСОБА_1 отримав в месенджер- повідомлення, що пристрій зареєстровано за Кв. № 818641.
		18.09.2023 ОСОБА_1 отримав в месенджер- повідомлення, що на його пристрій замовлено запчастини, АДРЕСА_2 .
		Дані обставини підтверджуються скріншотом переписки між ОСОБА_1 та користувачем KROK-TTC.
		22.09.2023 в одноповерховій будівлі сервісного центру ТОВ «Крок - ТТЦ», за адресою: м.Київ, вул. Райдужна, буд. 25-Б, яка знаходилась в користуванні товариства на підставі Договору оренди нежитлового приміщення № 1_2023 від 31.12.2022 - виникла пожежа, що підтверджується Актом про пожежу. 
		На день складання Акту про пожежу, комісією державних інспекторів з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, було зазначено, що причина пожежі встановлюється.
		22.01.2024 Постановою слідчого Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві, було закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100040003330 від 21.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 270 КК України.
		Згідно із Постанови про закриття кримінального провадження, вбачається, що з метою встановлення причини вказаної пожежі та підтвердження чи спростування факту порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, слідчим Дніпровського УП ГУ НП було призначено комплексну пожежно-технічну та металографічну експертизи. 
		Відповідно до висновку комплексної пожежно-технічної та металографічної експертизи від 07.12.2023 № КСЕ-19/111-23/53051, причиною виникнення пожежі є займання горючих металів (ізоляція електричного проводу) в осередку пожежі, внаслідок теплової дії електричної енергії у результаті короткого замикання (у вигляді іскор та дуги), що було спричинене зовнішнім пошкодженням цієї ізоляції, внаслідок термічної або механічної дії на неї, у результаті виникнення аварійного режиму роботи в корпусі ноутбука, ймовірно виникнення аварійного процесу в його акумуляторній батареї. У даному випадку порушення вимог Правил пожежної безпеки в Україні в приміщеннях будинку за адресою: АДРЕСА_1 , які знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з виникненням та поширенням пожежі, не було. В ході досудового розслідування встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України.
		25.12.2023 ТОВ «Крок - ТТЦ» на адресу адвоката Горянської К.І., яка представляла інтереси ОСОБА_1 надіслало відповідь на претензію, відповідно до якої зазначено, що останньому була запропонована сума компенсації за знищений пожежею старт-годинник HUAWEI WATCH 3 PRO, виходячи із наступного: сума заявленої компенсації становить 14999,00грн, однак це вартість нового пристрою, вказаний пристрій вже був у користуванні, до того ж пристрій по результатам діагностики потребував коштовного ремонту і разом з вартістю роботи мав становити 7150,00грн, на що було отримано згоду ОСОБА_1 у телефонному режимі. Щоб встановити реальну вартість знищеного пристрою з урахуванням його стану на момент передачі в ремонт необхідно звернутись за проведенням експертної оцінки до відповідного фахівця в цій галузі. Наразі це неможливо, так як об`єкт експертного дослідження знищено пожежею. За вирахуванням вартості ремонту, сервісний центр ТОВ «Крок - ТТЦ» готовий компенсувати суму у розмірі 7849,00грн, у противному випадку будемо вимушені чекати закінчення досудового розслідування, яке визначить винних осіб, до яких і буде рекомендовано звернутись за компенсацією.
		У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
		Стаття 4 ЦПК України, передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Згідно із ч. 1 ст. 15 та ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
		Відповідно до пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори. 
		       Згідно із частини першої статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.         
		       Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Відповідно до ст. 627 ЦПК України сторони є вільними в укладенні договору, вибopi контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). 
		Згідно частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. 
		Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. 
		За приписами частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послугою вважається діяльність виконавця послуг з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих і потреб. Договором є усний чи письмовий правочин між споживачем і виконавцем.
		Закон України «Про захист прав споживачів», це спеціальний закон, який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
		Відповідно до п. 1 ст. 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
		Згідно із ст. 2 Закону України «Про захист прав споживачів» законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, ЦК України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.
		Відповідно до ст. 22 Закон України «Про захист прав споживачів», захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
		Пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування.
		Статтею 10 Закону України «Про захист прав споживачів»,  визначені права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг).
		У відповідності до п. 9, 10 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»,  виконавець зобов`язаний протягом місяця відшкодувати збитки, що виникли у зв`язку з втратою, псуванням чи пошкодженням речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг). Виконавець не звільняється від відповідальності, якщо рівень його наукових і технічних знань не дав змоги виявити особливі властивості речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг). Якщо виконання робіт (надання послуг) вимагає використання додаткових матеріалів, такі матеріали повинні відповідати вимогам безпеки, встановленим законодавством до таких матеріалів.
		Виконавець несе відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров`ю або майну споживача, що виникла у зв`язку з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструментів, пристосувань чи інших засобів, необхідних для виконання ним робіт (надання послуг), незалежно від рівня його наукових і технічних знань, що дає змогу виявити їх властивості, згідно із законодавством. 
		Стаття 906 ЦК України передбачає, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
		За приписами пункту 5 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об`єктах, їх права та обов`язки визначаються відповідно до законодавства.
		Частиною 3 статті 55 КЦЗ України визначено, що забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб`єкта господарювання, а щодо фізичних осіб - підприємців - особисто.
		Згідно із пункту 6 розділу 1 Правил № 1417, у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди. 
		Відповідно до пунктів 32 та 33 частини 1 статті 2 КЦЗ України пожежа - неконтрольований процес горіння, внаслідок якого знищується або пошкоджується майно, природні ресурси, а також виникають небезпечні чинники, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, тварин, негативно впливають на навколишнє природне середовище; пожежна безпека - стан захищеності життя та здоров`я людини, майна, навколишнього природного середовища від пожеж, що характеризується досягненням прийнятного рівня ризику виникнення пожежі.
		Пунктами 2.1. (пп. 2.1.1-2.1.6) договору оренди нежитлового приміщення №1_2023 від 31.12.2022, визначено наступні обов`язки орендаря: використовувати орендоване майно згідно з призначенням, зазначеним у п.1.2.; дотримуватися санітарних, протипожежних та інших обов`язкових вимог при експлуатації орендованого майна; утримувати орендоване майно в належному стані; своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату не пізніше 15-ти календарних днів після закінчення місяця, за який справляється плата; сплачувати у встановлені чинним законодавством строки експлуатаційні платежі (теполо-, водопостачання, електроенергію та ін..); після припинення договору повернути орендоване майно Орендодавцеві в належному стані.
		Згідно із п.4.2 вказаного договору оренди сторони звільняються від відповідальності за збитки, що сталися внаслідок дії обставин непереборної сили.
		З вказаного вбачається, що договір оренди нежитлового приміщення № 1_2023 від 31.12.2022 не визначає будь-яких умов чи покладення забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди на відповідача. 
		Крім того, слід зазначити, що частиною 4 статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує. 
		Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).
		Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, власником орендованого приміщення є Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІМЕН».
		Отже з матеріалів справи судом встановлено, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що майнова шкода, завдана позивачу знищенням старт-годинника HUAWEI WATCH 3 PRO, відбулася саме з вини ТОВ «Крок - ТТЦ».
		У свою чергу відсутні також і докази на підтвердження того, що причиною пожежі стало саме неналежне утримання відповідачем орендованого приміщення, які в подальшому спричинили виникнення пожежі. 
		Також, слід зазначити, що відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Згідно із частиною другою статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди. 
		Згідно частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. 
		Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). 
		Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
		Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
		Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
		При цьому, обов`язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Натомість, неправомірність дій, вину та причинно-наслідковий зв`язок між ними спростовує відповідач.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 2 Постанови № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", розглядаючи спори про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. 
		Постанова про закриття кримінального провадження від 22.01.2024, спростовує твердження позивача, що пожежа сталось через те, що відповідачем було залишено ноутбук в робочому стані, а тому відповідальність за пожежу та її наслідки лягають на відповідача. 
		Оскільки за наслідками проведеного розслідування в кримінальному провадженні було встановлено, що порушення вимог Правил пожежної безпеки в Україні в приміщеннях будинку за адресою: АДРЕСА_1 , які знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з виникненням та поширенням пожежі, не було. У ході досудового розслідування встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України. 
		Крім того, суд бере до уваги посилання відповідача про те, що сума відшкодування, яку просить стягнути відповідач, не відповідає реальній дійсності. 
		Так судом установлено, що старт-годинник HUAWEI WATCH 3 PRO був придбаний в 2021 році за 14999,00грн та два роки перебував в експлуатації у позивача. У 2023 році, тобто через два роки після придбання, годинник був відправлений на діагностику та ремонт до ТОВ «Крок - ТТЦ», оскільки перебув несправному стані. Після проведення діагностики, спеціалістами ТОВ «Крок - ТТЦ» було визначено, що старт-годинник потребував ремонту та загальна вартість роботи становила 7150,00грн. З даною сумою ремонту відповідач ОСОБА_1 погодився, що підтверджується CD-R диском із записом, якій відбувся в телефонному режимі, під час розмови з представником ТОВ «Крок - ТТЦ». 
		Зокрема, із вирахуванням вартості ремонту з ціни нового годинника, відповідач, навіть під час розгляду справи, не відмовлявся відшкодувати позивачу в якості компенсації в розмірі 7849,00грн.
		Отже аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди необґрунтовані та не підлягають задоволенню, вони в такому вигляді не ґрунтуються на встановлених нормах цивільного законодавства України, оскільки позивачем не надано суду доказів, які б суд міг покласти в основу задоволення вимог позивача, як це передбачено статтями 76-79 та 81 ЦПК України.
		Щодо стягнення з відповідача 5000,00грн у відшкодування моральних переживань, яких позивач зазнав внаслідок неправомірних дій ТОВ «Крок - ТТЦ» суд дійшов до такого. 
		Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. 
		Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом
		Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Так, оскільки судом не встановлено протиправність дій чи бездіяльності відповідача, причинний зв`язок між ними та завданою позивачу шкодою, враховуючи відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення матеріальної шкоди, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди.
		Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
		Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.
		Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		       Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
		Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю, оскільки не доведено порушеного права позивача відповідачем.
		Стаття 141 ЦПК України, регламентує, що ухвалюючи рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.
		       Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Враховуючи приписи статей 133, 142 ЦПК України, беручі до уваги відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційне розміру задоволених позовних вимог, а в разі відмови в позові покладається на позивача. 
		Керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Закон України «Про захист прав споживачів», Кодексом цивільного захисту України, статтями 11, 22, 23, 319, 322, 509, 624, 626, 638, 639, 901, 906, 1166, 1167 ЦК України, статтями 7, 10, 75-79, 81, 133, 141, 265-268 ЦПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		 
		У позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок - ТТЦ" про захист прав споживачів - відмовити повністю. 
		Судові витрати покладаються на позивача.
		Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		     
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
		       
		Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Крок-ТТЦ", код ЄДРПОУ 36940600, місцезнаходження за адресою: м. Київ, проспект Червоної Калини, буд. 26.
		Повний текст рішення складено та підписано 14.06.2024.
		        
		       
		Суддя                                                              В.В. Бабко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...