Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/8926/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них.
Надіслано для оприлюднення: 17.06.2024. Зареєстровано: 17.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.06.2024.
Дата набрання законної сили: 16.10.2024
Номер судового провадження: 2/554/1558/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 10.06.2024Справа № 554/8926/21 Провадження № 2/554/1558/2024
		 
		 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		10 червня 2024 року м. Полтава
		 
		Октябрський районний суд м.Полтави в складі головуючого судді  Гольник Л.В.,
		секретаря судового засідання  Михайленко К.О.,
		за участю представника позивача  ОСОБА_1 ,
		відповідача - ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про припинення порушення правил добросусідства, стягнення моральної шкоди,-
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Позивач звернулась до суду до відповідача із позовом, в якому прохала зобов`язати ОСОБА_2 демонтувати пристрій відеоспостереження, в радіус якого потрапляє належна ОСОБА_3 земельна ділянка та нерухоме майно, стягнути з ОСОБА_2 10 000 грн. моральної шкоди.
		В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вона з 26.09.1986 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , якому на праві приватної власності належить частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою зареєстровані та проживають у даній частині будинку позивачка та її чоловік до теперішнього часу.
		Відповідач ОСОБА_2 , яка є сусідкою, встановила камери відеоспостереження, одна з яких направлена в сторону приватного подвір`я позивача, а саме на вхід до її частини будинку та подвір`я біля входу. Вона здійснює відеоз`йомку подвір`я та входу до нього цілодобово. Неодноразово вона морально тиснула на позивача та її чоловіка, вказувала, що усе знає про них та слідкує за кожним їх кроком.
		13.06.2021 року відповідач нанесла позивачу середньої тяжкості тілесні ушкодження, про що внесено відомості до ЄРДР. Після лікування, позивач звернулася до дільничного офіцеру з заявою про порушення її прав згідно зі ст. 307 ЦК України, а той роз`яснив звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.
		Після цього вона спрямувала до ОСОБА_2 претензію, яка залишена відповідачем без реагування, оскільки та повернулася за терміном зберігання.
		Моральну шкода полягає в емоційних стражданнях, пережитих позивачем внаслідок неправомірних дій відповідача, витрат з метою покращення здоров`я позивача та психічного стану. З вини відповідача позивачу довелося пережити порушення звичайного способу життя, негативний вплив на стан свого здоров`я. Моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 10000 грн. 
		У зв`язку з цим, позивач з метою захисту своїх прав та законних інтересів звернулася до суду з цим позовом.
		 
		Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В. від 21.10.2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
		Ухвалою суду від 07.12.2023 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті.
		 
		18.01.2022 року до суду надійшов відзив відповідача, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн. Вказує, що позивач не є власником частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а тому позовні вимоги не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки неможливо встановити про захист, яких прав звернулася позивач. Позивачем не надано доказів того, що у радіус відеоспостереження відеокамери потрапляє належне ОСОБА_5 нерухоме майно. Встановлений відповідачем ОСОБА_2 пристрій не здійснює збереження зображень, дана інформація на камеру не записується і не зберігається, оскільки є муляжем з метою психологічного впливу на осіб, що мають злочинні наміри з метою відмовити останніх від вчинення неправомірних дій.
		Поширені у позові відомості про відкрите кримінальне провадження щодо нанесення відповідачем позивачці або членам її родини тілесних ушкоджень є неправдивими. Вказаний позов є наслідком неприязних відносин між сторонами.
		Відповідачем ніяких неправомірних дій не вчинялося. Позивачем не доведено заподіяння моральної шкоди (а.с.54-56).
		У відповіді на відзив позивач вказала, що у позові вона не вказувала, що є власником частини домоволодіння, вона зареєстрована та проживає у даній частині домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . Незаконні дії відповідача порушують її право на приватне життя, її чоловіка та доньки. Твердження відповідача, що пристрій відеоспостереження є муляжем та не направлений на сторону подвір`я позивача, а саме на вхід до її частини будинку та подвір`я біля входу не відповідає дійсності та спростовується доказами (а.с.65-69).
		 
		У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві. Наголошувала, що незаконні дії відповідача у вигляді встановлення камер відеоспостереження за подвір`ям позивача порушило право на особисте життя ОСОБА_3 , так і її доньки. Відповідач постійно маніпулює, вказуючи, що камер взагалі немає, бо то це муляжи, а коли під час судового розгляду з`ясовано, що є записи з камер відеоспостережнь, зазначає, що вони нібито не працюють. Однак, звертає увагу, що адміністративний матеріал щодо ОСОБА_6 , який закритий за відсутністю складу адміністративного правопорушення, містить відеозапис станом на 18.07.2021 року.
		Після цих подій позивач звернулася до суду у вересні 2021 року. Отже на цей момент камери працювали. Але треба зауважити, що після події кримінального правопорушення, яке сталося 22.03.2023 року на подвір`ї близько входу до квартири ОСОБА_3 було вбито чоловіка. Слідчий показував свідку відеозапис, який був здійснений камерою відеоспостереження, належною ОСОБА_2 . Зазначила, що вони надали докази того, що відповідачем порушено право позивача на особисте життя, та заподіяння моральної шкоди.
		Відповідач ОСОБА_2 заперечувала щодо задоволення позовних вимог, вказувала, що позивачем не доведено, що камери відеоспостережння порушують права позивача, оскільки не доведено, що камери направлені на її подвір`я та її частину землі. Також вказувала, що камери відеоспостерження не працюють.
		Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
		 
		Встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 31.05.1985 року ОСОБА_4 належить частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с 10-11).
		Позивач ОСОБА_3 з 26.09.1986 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 та зареєстрована разом з ним з 10.07.1985 року за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 12).
		Відповідно до рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20.03.2007 року (а.с.175-177) визначено порядок користування земельною ділянкою площею 845 кв.м по АДРЕСА_2 між співвласниками домоволодіння відповідно до варіанту № 1 судово-технічної експертизи № 02-07, виконаної судовим експертом Авдєєвим 04.01.2007 року наступним чином:
		ОСОБА_4 в користування виділити земельну ділянку площею 215 кв.м (на плані зафарбовано в сірий колір), в тому числі під частиною житлового будинку літ А-1(кв. 2), погрібом літ. «а2», сараєм літ. «Б»;
		ОСОБА_2 в користування виділити земельну ділянку площею 305 кв.м (на плані зафарбовано в червоний колір), в тому числі під частиною житлового будинку літ А-1(кв. 1б), погрібом літ. «а1», гаражом літ. «В»;
		ОСОБА_7 в користування виділити земельну ділянку площею 215 кв.м (на плані зафарбовано в синій колір), в тому числі під частиною житлового будинку літ А-1 (кв. 1а), сараєм літ. «в», вбиральнею літ. «Г», альтанкою літ. «Е».
		У спільному користуванні ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ? ОСОБА_7 залишити земельну ділянку площею 84 кв.м (на плані зафарбовано в жовтий колір) для проїзду та проходу.
		У спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_7 залишити земельну ділянку площею 26 кв.м (на плані зафарбовано в жовтий колір) для проходу та обслуговування житлового будинку.
		Межу розподілу встановити згідно наведеного плану додатку № 1 до висновку технічної судово-технічної № 02-07, виконаної судовим експертом Авдєєвим 04.01.2007 року (а.с. 175-177).
		 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , яка є донькою позивача та сусідкою відповідача, показала, що на даний час вона проживає разом з матір`ю ОСОБА_3 . Земля, на якій знаходиться їх будинок, перебуває у спільному користуванні. Подвір`я є спільним. Сусідка ОСОБА_2 відділилася парканом та встановила чотири відеокамери. Відповідач стверджує, що відеокамери є муляжами, але це не неправда. Вона неодноразово мала можливість переконатися, що відеокамери діючі. Вона бачила, що на автомобілі приїздили працівники, які встановлювали відеокамери, підключали до більш швидкісного Інтернету. 
		Якось виникла конфліктна ситуація, коли її матір побила сусідка ОСОБА_2 , саме тоді, коли не було свідків. Вона переконана, що тільки з відеокамери, ОСОБА_2 могла побачити, що матір пішла з подвір`я, і за неї ніхто не міг заступитися, захистити.
		Одного разу, їх сусіда ОСОБА_9 намагалися притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП. ОСОБА_2 надала поліцейським відеозапис, який нібито підтверджував його винуватість.
		А 22.03.2023 року на подвір`ї близько входу до квартири ОСОБА_3 було вбито найкращого друга її сина. На даний час у Октябрському районному суді слухається справа відносно ОСОБА_10 (суддя - Горбунова). Через 5 днів після цієї події, слідчий проводив слідчий експеримент з нею як свідком, він їй показував відео, на якому видно їх подвір`я, охоплює територію до їх дверей близько 1 м. Камери направлені на подвір`я до їх дверей і на присадибну ділянку.
		 
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що він є сусідом сторін. Одного разу ОСОБА_2 показувала йому фото зі смартфону, де було зафіксовано з камер відеоспостереження. Він зрозумів, що це відео було зроблено з камер відеоспостереження, оскільки було зроблено з висоти. 
		 
		Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показала, що позивача знає понад 30 років як сусідку. Як відповідач в`їхала до цього будинку, то у неї не склалися відносити з сусідами. Колись вона допомагала позивачці, то ОСОБА_13 кричала на неї, чому вона пішла по траві. Коли відповідач відгородила собі територію, то не пускала сусідку, і приходилося обходити значну територію, щоб носити воду до свого городу. Коли відповідач встановила камери спостереження, то вона їх показувала. 
		 
		У судовому засіданні досліджено матеріали справи про адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_6 (Справа №554/7425/21). Відповідно до постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 17.09.2021 року провадження у справі відносно ОСОБА_6 за ст. 173 КУпАП закрите у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. В матеріалах справи містить відеозаписи, надані ОСОБА_2 . Остання не оспорюється факт надання нею відеозаписів з камери відеоспостереження, яка знаходиться на її гаражі та охоплює земельну ділянку, що знаходиться у спільному користуванні як позивача, членів її родини, так і відповідача. 
		 
		Відповідно достатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно з ч. 1, ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості (частина перша статті 270 ЦК України).
		Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 ЦК України. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення (частина перша статті 275 ЦК України).
		У частині першій статті 307 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лишеза її згодою.
		Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом (частина третя статті 307 ЦК України).
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 травня 2018 року у справі № 576/910/15-ц (провадження № 61-21480св18) вказано, що «суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли правильного висновку про те, що ОСОБА_6 перебуваючи сама та з членами своєї родини на території своєї земельної ділянки мала право на захист свого особистого та сімейного життя від втручання у нього сторонніх осіб. Вона не надавала право ОСОБА_4 на проведення фото та відеозйомки себе особисто та членів своєї родини. Отже, суди дійшли вірного висновку про те, що слід зобов`язати ОСОБА_4 припинити відеозйомку подвір`я у належному ОСОБА_6 будинковолодінні АДРЕСА_1 і знищити усю зібрану щодо цього відеоінформацію».
		Згідно пунктів г), е) частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані: не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства.
		 
		Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідач встановила камери відеоспостереження. При цьому пристрій відеоспостереження, який розташований на частині будинку відповідача ОСОБА_2 , направлений на подвір`я позивача. Другий пристрій відеоспостереження, що розташований на гаражі, належного ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , направлений на спільну земельну ділянку, що знаходиться у спільному користуванні як позивача та членів її родини, так і відповідача. 
		Як вбачається позивач ОСОБА_3 направила відповідачу ОСОБА_2 лист з пропозицією про усунення порушення її права на приватне життя. Проте відповідач не лише не усунула порушень чинного законодавства, але й залишила лист без реагування.
		Отже, відповідач не спростувала того, що нею не порушено вимоги чинного законодавства щодо здійснення відеофіксації за згодою особи.
		Проаналізувавши надані докази, суд вважає, що позивачем доведено те, що відповідач ОСОБА_2 , встановивши вказані вище відеокамери та спрямувавши їх на земельні ділянки, якими користується позивач, здійснюючи відео спостереження та відеозй`омку без згоди позивача та членів її родини, порушує їх право на приватне життя. 
		У зв`язку з тим, що судом встановлено порушення право позивача та членів її родини на приватне життя з боку відповідача, то суд вважає належним способом захисту вказаного права позивача шляхом зобов`язання ОСОБА_2 демонтувати пристрої відеоспостережень, який розташований на її частині будинку та який розташований на гаражі у дворі за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки в радіус цих пристроїв потрапляє належна ОСОБА_3 та її родині земельна ділянка.
		 
		Крім того, позивач просила стягнути з відповідача завдану їй моральну шкоду, яку вона оцінює в 10 000,00 грн та яка полягала у моральних стражданнях, пов`язаних з порушеннях її прав та членів її родини.
		Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		За змістом ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від: 1) характеру правопорушення; 2) глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації; 3) ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування; 4) інших обставин, які мають істотне значення.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Під моральною шкодою розуміють втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Вона може проявлятися у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Таким чином, судом встановлено, що у зв`язку з порушенням права на приватне життя позивача та членів її родини, відповідачем завдано моральну шкоду позивачу.
		Суд враховує характер і обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнала позивач та члени її родини, глибину, тривалість, характер немайнових витрат, тяжкість вимушених змін у його житті, та приходить до висновку, що обґрунтованим, розумним і справедливим розміром відшкодування позивачу спричиненої йому неправомірними діями відповідача моральної шкоди є сума в 3000 гривень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1180,4 грн.
		Керуючись статтями12,81,141,263-265 ЦПК України, суд, -
		 
		в и р і ш и в:
		 
		Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про припинення порушення правил добросусідства, стягнення моральної шкоди  задовольнити частково.
		Зобов`язати ОСОБА_2 демонтувати пристрої відеоспостережень, який розташований на її частині будинку та який розташований на гаражі у дворі за адресою: АДРЕСА_3 .
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 3000 грн.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1180,4 грн.
		Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		 
		Повний текст рішення складено 17 червня 2024 року.
		 
		Учасники справи:
		Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
		Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 б.
		 
		 
		 
		Суддя Л.В.Гольник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...