Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/9416/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано судом: 17.06.2024. Зареєстровано: 17.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.06.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/753/1515/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023100130000037

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА 
		 
		справа № 753/9416/24
		провадження № 1-кп/753/1515/24
		 
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"17" червня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді                         ОСОБА_1 
		секретаря                                         ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 62023100130000037 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бортничі, Бориспільського р-ну, Київської обл., українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2008 року народження, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
		       у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, 
		за участі сторін кримінального провадження:
		прокурора                                         ОСОБА_4 
		обвинуваченого                                 ОСОБА_3 
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-XII від 6 грудня 1991 року та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII від 12 травня 2015 року воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2102-IX, у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час.
		Указом Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію» було оголошено про проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Даний Указ затверджено Законом України № 2105-IX від 3 березня 2022 року.
		Про введення в дію воєнного стану ОСОБА_3 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України № 64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.
		15.03.2022 військовозобов`язаного ОСОБА_3 , згідно мобілізаційного плану, зараховано у розпорядження командування військової частини НОМЕР_1 та до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		15.03.2022 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № НОМЕР_2 солдата ОСОБА_3 призначено на посаду кулеметника третього стрілецького відділення першого стрілецького взводу шостої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .
		30.04.2022 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № НОМЕР_3 солдата ОСОБА_3 зараховано у розпорядження командування військової частини НОМЕР_1 .
		Відповідно до вимог ст. ст. 4, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь ігідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		Відповідно до статті 9 «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статут) затверджений Законом України від 24 березня 1999 року, військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
		Відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України Необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншимвійськовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов`язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
		Відповідно до ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України:
		Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
		Відповідно до ст. 127 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Солдат (матрос) (далі - солдат) у мирний і воєнний час відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов`язків і поставлених йому завдань, особисту бойову готовність, утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, збереження виданого йому майна. Солдат підпорядковується командирові відділення.
		Відповідно ст. 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил УкраїниСолдат зобов`язаний: підтримувати на високому рівні особисту бойову готовність, досконало володіти закріпленою за ним зброєю і технікою, тримати їх завжди справними, чистими, готовими до бою; знати тактику дій відділення в різних видах бою та вміло діяти в бою; знати та неухильно дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права; сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), бути готовим до виконання завдань за призначенням;постійно вдосконалювати свої знання за фахом, уміння та навички; знати посади, військові звання і прізвища своїх безпосередніх та прямих начальників (до командира бригади включно); додержуватися військової дисципліни, мати охайний зовнішній вигляд, додержуватися правил особистої та колективної гігієни; бути хоробрим та ініціативним, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; виконувати правила носіння військового одягу і взуття, своєчасно та акуратно їх лагодити, щоденно чистити і зберігати у визначених місцях; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням військовослужбовців, шанувати честь і гідність товаришів по службі, додержуватися правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання; повсякденно загартовувати себе, систематично вдосконалювати свою фізичну підготовку; своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни, випадки втрати чи несправності озброєння, техніки та інших матеріальних засобів; ретельно готуватися особисто, готувати зброю, техніку та інше майно до занять (стрільб, навчань), виконання завдань за призначенням, постійно стежити за їх наявністю і станом, своєчасно чистити зброю і шанцевий інструмент, проводити технічне обслуговування озброєння та техніки; неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї, в роботі з технікою та в інших випадках, додержуватися правил пожежної безпеки; виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників); у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття; під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.
		У своїй службовій діяльності військовослужбовець серед іншого має виконувати вимоги Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут), який затверджений Законом України від 24 березня 1999 року.
		Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
		Абзацом другим статті 3 Дисциплінарний статут вказано, що військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України.
		У відповідності до абзаців першого та четвертого статті 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство.
		Згідно абзацу першого статті 6 Дисциплінарного статуту командир має право віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
		Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_3 повинен керуватися вимогами вищевказаних нормативно-правових актів, які зобов`язували останнього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим та не допускати негідних вчинків, зобов`язаний неухильно та беззастережно виконати відданий йому прямим начальником наказ у зазначений термін.
		Згідно ст. 17 Закону України «Про оборону України» Громадяни Україничоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності військовій присязі.
		Згідно зі ст. 3 «Про військовий обов`язок і військову службу», виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов`язку, вірності військовій присязі.
		Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_3 , як військовослужбовець Збройних Сил України, відповідно до вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. ст. 1, 2, 3, 6, 23, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, оберігати як святиню Бойовий прапор своєї частини, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, які визначаються Статутами, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, зразково виконувати свої службові обов`язки, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, знаходитися на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).
		Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
		Так, солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, перебуваючи у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , 16 червня 2022 року під час проходження військової служби вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, без дозволу командування та поважних причин, в умовах воєнного стану незаконно ухилитися від проходження військової служби та провести час на власний розсуд.
		Реалізуючи свій умисел, солдат ОСОБА_3 в порушення вказаних вище нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, в порушення ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. ст. 1, 2, 3, 6, 23, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, діючи в умовах воєнного стану, 16 червня 2022 приблизно о 10 год. 00 хв., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, нез`явився вчасно на службу без поважних причин до військової частини НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та до 30.04.2024 проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням службових обов`язків та не вживаючи жодних заходів для повернення до місця служби, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.
		30.04.2024 солдат ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність своїх дій добровільно з`явився до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 8, де заявив про себе.
		Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та суду показав, що вчинив кримінальне правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 407 КК України, за обставин викладених у обвинувальному акті.
		Також обвинувачений підтвердив, що всі обставини викладені у обвинувальному акті відповідають дійсним обставинам, при досудовому розслідуванні кримінального провадження до нього недозволених методів проведення розслідування не застосовувалося.
		Обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує про визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду не має сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз`яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує, щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
		Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 407 України, як нез?явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненого в умовах воєнного стану.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому згідно ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину.
		Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України не встановлено.
		Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який в силу ст.89 КК України раніше не судимий, вчинив умисний злочин, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано визнав у повному обсязі та щиро розкаявся і активно сприяв розкриттю злочину, одружений, має на утриманні неповнолітню дітину 2008 року народження, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра та приходить до висновку, що покарання ОСОБА_3 слід призначити у виді позбавлення волі однак у мінімальнихв межах передбачених санкцією ч. 5 ст. 407 КК України, і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		Враховуючи те, що злочин ОСОБА_3 закінчено 30.04.2024 року, беручи до уваги високу суспільну небезпеку вчинененого кримінального правопорушення, тривалість ухилення від військової служби, а сапме у період із 16.06.2022 року по 30.04.2024 року, підстав для застосування положень ст.ст.75,76 КК України суд не вбачає.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 65,66,67 КК України, ст.ст. 342-380 КПК України,
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому покаранняу виді 5 років позбавлення волі.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку.
		До набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту заборонивши йому цілодобово покидати місце проживання за адресо: АДРЕСА_1 .
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
		Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...