Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/3192/14 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.06.2024.
Дата набрання законної сили: 11.06.2024
Номер судового провадження: 12-26зг24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		 
		11 червня 2024 року
		м. Київ
		 
		Справа № 750/3192/14
		Провадження № 12-26зг24
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Пількова К. М., 
		суддів Банаська О. О., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
		 
		розглянула заяву ОСОБА_1 у справі 
		за позовом ОСОБА_1
		до Адвокатського об'єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» 
		про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, стягнення шкоди,
		 
		УСТАНОВИЛА:
		1.           01.02.2022 Велика Палата Верховного Суду ухвалила в цій справі постанову, якою, зокрема: залишила без задоволення касаційну скаргу Адвокатського об'єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» (далі - Відповідач, АО «ЧОКА»), а касаційну скаргу ОСОБА_1 (далі - Позивач, Заявник) задовольнила частково; рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2021 у незміненій апеляційним судом частині та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 щодо задоволення позову ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування рішення президії АО «ЧОКА» від 06.02.2014 № 1/1 у частині відрахування зі складу цього об'єднання змінила, виклавши мотивувальні частини судових рішень у редакції постанови суду касаційної інстанції, а пункт другий резолютивної частини рішення суду першої інстанції виклала у такій редакції: «2. Визнати недійсним рішення президії АО «ЧОКА» від 06.02.2014 № 1/1 у частині відрахування зі складу АО «ЧОКА» адвоката ОСОБА_1»; рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2021 у незміненій апеляційним судом частині та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 скасувала в частині відмови в задоволенні вимоги про визнання незаконним і скасування рішення загальних зборів АО «ЧОКА» від 27.02.2014 із прийняттям у цій частині нового рішення про часткове задоволення позову; в іншій частині рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2021 в незміненій апеляційним судом частині та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 залишила без змін; поновила виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021.
		2.           У подальшому Заявник неодноразово звертався до Великої Палати Верховного Суду з клопотаннями та заявами, у прийнятті до розгляду яких було відмовлено переважно через те, що ці звернення зводились до намагання повторно розглянути цю справу у спосіб, не встановлений законом.
		Так, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 відмовлено у прийнятті до розгляду заяви-клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та роз'яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у цій справі, оскільки він звернувся з цією заявою-клопотанням до отримання повного тексту постанови та ознайомлення з відповідними мотивами і висновками суду касаційної інстанції. Окрім цього Велика Палата зазначила, що обставини, наведені у заяві-клопотанні від 28.06.2022, не можуть бути підставою для ухвалення додаткового рішення та роз'яснення судового рішення, а також звернула увагу Заявника на те, що відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання якими не допускається.
		Ухвалою від 28.07.2022 Велика Палата Верховного Суду відмовила у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.07.2022 про ухвалення додаткового рішення, зміст вимог якої зводився до необхідності розглянути його позов та касаційну скаргу; скасувати рішення загальних зборів АО «ЧОКА»; встановити факт відсутності складу президії АО «ЧОКА» станом на 06.02.2014 та 27.02.2014; вжити заходів щодо забезпечення виконання пункту 4 резолютивної частини постанови від 01.02.2022 у цій справі; встановити, до якого конкретно АО «ЧОКА» ухвалена постанова від 01.02.2022 у цій справі; прийняти окрему ухвалу щодо представників АО «ЧОКА» Авраменка Г. М. та Авраменко Н. Л.; задовольнити в повному обсязі вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди. 
		При цьому Велика Палата Верховного Суду констатувала, що Заявник намагається переглянути по суті судові рішення у цій справі у спосіб, не встановлений законом, а також удруге звернула його увагу на те, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання якими не допускається (частина перша статті 43 ГПК України).
		Ухвалою від 26.10.2023 Велика Палата Верховного Суду відмовила у прийнятті до розгляду чергової заяви ОСОБА_1, оскільки він фактично просив повторно розглянути цю справу, перевіривши при цьому майже всі процесуальні судові документи, ухвалені судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій після 01.02.2022 (дати ухвалення постанови Великою Палатою Верховного Суду у цій справі), з якими не погоджується Заявник.
		Ухвалою від 08.11.2023 Велика Палата Верховного Суду вчетверте відмовила у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.10.2023 з тих самих мотивів, що викладені в її попередній ухвалі від 26.10.2023.
		3.           Крім того, після ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанови від 01.02.2022 у цій справі ОСОБА_1 неодноразово звертався до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - КГС ВС) із касаційними скаргами на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, подавав безпідставні заяви про ухвалення додаткових рішень, а також заявляв численні відводи суддям, які визнавались необґрунтованими, про що КГС ВС постановляв відповідні ухвали.
		Так, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2022 у цій справі, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення порядку, способу та строку виконання виконавчого документа у цій справі відмовлено.
		Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.09.2022 у цій справі, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023, задоволено заяву АО «ЧОКА» та визнано такими, що не підлягають виконанню, накази Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2021 у цій справі про стягнення з АО «ЧОКА» на користь ОСОБА_1 20 000 грн відшкодування моральної шкоди та про зобов'язання АО «ЧОКА» забезпечити адвокату ОСОБА_1 можливість здійснення адвокатської діяльності в приміщенні АО «ЧОКА» без сплати членських і будь-яких інших коштів за період з 06.02.2014 по день фактичного виконання судового рішення у цій частині, оскільки АО «ЧОКА» належним чином підтвердило обставини добровільного виконання вказаних наказів, що є підставою для визнання їх такими, що не підлягають виконанню в силу статті 328 ГПК України.
		Не погодившись з ухвалами Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2022 та від 15.09.2023, а також постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 у цій справі, ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку, однак ухвалами від 10.07.2023 КГС ВС відмовив у відкритті касаційного провадження за відповідними касаційними скаргами на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки скарги було подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
		10.08.2023 від ОСОБА_1 до КГС ВС надійшла заява про ухвалення додаткових рішень, ухвал до ухвал КГС ВС від 10.07.2023 та про відвід судді Студенця В. І. у цій справі.
		Ухвалою КГС ВС від 15.08.2023 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Студенця В. І. у цій справі визнано необґрунтованою; передано матеріали заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткових рішень, ухвал до ухвал КГС ВС від 10.07.2023 та про відвід на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід судді Студенця В. І.
		Ухвалою КГС ВС від 16.08.2023 (суддя Васьковський О. В.) відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Студенця В. І.
		Ухвалою КГС ВС від 21.08.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткових рішень та ухвал у цій справі відмовлено, оскільки КГС ВС раніше відмовив у відкритті відповідного касаційного провадження, а не прийняв постанову за результатами розгляду справи, тому немає правових підстав для ухвалення додаткових рішень, ухвал у порядку статті 244 ГПК України.
		Ухвалою КГС ВС від 24.08.2023 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Студенця В. І. в цій справі визнано необґрунтованою; передано матеріали заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткових рішень, ухвал до ухвал КГС ВС від 10.07.2023 та про відвід на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід судді Студенця В. І.
		Ухвалою Верховного Суду від 28.08.2023 (суддя Погребняк В. Я.) відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Студенця В. І.
		Ухвалою від 29.08.2023 КГС ВС відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткових рішень та ухвал з тих самих мотивів, що викладені в його попередній ухвалі від 21.08.2023.
		25.09.2023 від ОСОБА_1 до КГС ВС надійшла заява про прийняття додаткових ухвал до ухвали судді Погребняка В. Я. від 28.08.2023 і окремо до ухвал судді Студенця В. І. від 29.08, 07, 15, 21.08, 2023. Крім того, Заявник просив відвести суддів касаційного суду Студенця В. І. та Погребняка В. Я. від розгляду цієї справи.
		Ухвалою КГС ВС від 09.10.2023 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Студенця В. І. та Погребняка В. Я. у цій справи визнано необґрунтованою; передано матеріали заяви ОСОБА_1 про прийняття додаткових ухвал та про відвід на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід суддів Студенця В. І. та Погребняка В. Я.
		Ухвалою КГС ВС від 11.10.2023 (суддя Багай Н. О.) відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Студенця В. І. та Погребняка В. Я.
		Ухвалою від 23.10.2023 КГС ВС відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 25.09.2023 про прийняття додаткових ухвал у цій справі, оскільки перелік підстав для ухвалення додаткового рішення, передбачений частиною першою статті 244 ГПК України, є вичерпним, отже, відсутні підстави для прийняття додаткових ухвал до ухвал КГС ВС від 15.08.2023 про передачу заяви про відвід на авторозподіл, від 28.08.2023 про відмову в задоволенні заяви про відвід судді, а також від 21.08.2023 та 29.08.2023 про відмову в задоволенні заяв про ухвалення додаткових рішень.
		17.11.2023 від ОСОБА_1 до КГС ВС надійшла заява про скасування ухвал, у якій він просив відвести суддів Студенця В. І. та Погребняка В. Я. від розгляду цієї заяви і від повторного розгляду названої та нерозглянутої попередньої заяви 25, 14.09.2023 та від справи в цілому з мотивів «особистої заінтересованості, вигоди, особистого захисту, особистих зловживань у справі, з мотивів упередженості, за мотивом недовіри, за мотивом прийняття ухвал та вчинення дій злочинної схожості».
		Ухвалою КГС ВС від 27.11.2023 заяву ОСОБА_1 у частині відводу судді Погребняка В. Я. залишено без розгляду, а заяву про відвід судді Студенця В. І. визнано необґрунтованою та передано матеріали заяви на авторозподіл для визначення судді для її розгляду.
		Ухвалою КГС ВС від 28.11.2023 (суддя Васьковський О. В.) відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Студенця В. І.
		28.11.2023 від ОСОБА_1 до КГС ВС надійшла заява з виправленнями до його попередньої заяви про скасування ухвал, що надійшла 17.11.2023, в якій він також просив відвести суддю Багай Н. О. від розгляду цієї справи.
		Ухвалою від 06.12.2023 КГС ВС залишив без розгляду заяву ОСОБА_1 у частині відводу судді Багай Н. О., оскільки ця суддя не є учасником колегії суддів, якій справу передано на розгляд, а також залишив без розгляду та повернув Заявнику його заяви про скасування ухвал та про виправлення до попередньої заяви, оскільки визнав їх подання зловживанням процесуальними правами.
		Ця ухвала мотивована, зокрема, тим, що Заявник неодноразово звертався до КГС ВС із заявами про ухвалення додаткових рішень до ухвал від 10.07.2023, у яких просив переглянути його раніше подані касаційні скарги на ухвали першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, що не підлягають перегляду в касаційному порядку. Крім того, при поданні кожної заяви про ухвалення додаткових ухвал ОСОБА_1 просив відвести головуючого у справі Студенця В. І. від розгляду цієї справи, посилаючись при цьому на його особисту зацікавленість, однак ухвалами КГС ВС від 16.08.2023, 28.08.2023, 11.10.2023 та від 28.11.2023 у задоволенні заяв про відвід Студенця В. І. було відмовлено, оскільки обґрунтованих обставин, які б свідчили про його упередженість, необ'єктивність та особисту заінтересованість, Заявник не навів, а КГС ВС не установив. 
		При цьому Заявник не погоджувався з указаними ухвалами КГС ВС про відмову в задоволенні відводів судді Студенця В. І. та в заявах про ухвалення додаткових рішень просив відвести суддів, які розглядали його заяви про відвід судді Студенця В. І., а саме Погребняка В. Я. та Багай Н. О. Проте частиною третьою статті 39 ГПК України визначено, що судді, якому передано на розгляд заяву про відвід та який не входить до складу суду, що розглядає справу, не може бути заявлений відвід, а тому заяви ОСОБА_1 у частині заявлених відводів суддям Багай Н.О. та Погребняку В. Я. були залишені без розгляду, про що заначено в попередніх ухвалах КГС ВС. Заявлення ОСОБА_1 завідомо безпідставних відводів суддям Багай Н. О. та Погребняку В. Я. відповідно до пункту 1 частини другої статті 43 ГПК України визнано зловживанням процесуальними правами. Водночас ОСОБА_1 вчетверте звернувся до КГС ВС із заявою про скасування ухвал, яка є ідентичною до попередніх заяв про ухвалення додаткових рішень, що свідчить про зловживання Заявником процесуальними правами, оскільки така заява не має на меті реальний захист його прав.
		Крім того, КГС ВС звернув увагу ОСОБА_1 на те, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу в сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
		4.           Також ухвалою від 30.01.2024 Велика Палата Верховного Суду визнала зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви від 14.12.2023; заяву залишила без розгляду та повернула Заявнику разом з доданими до неї матеріалами.
		За обґрунтуванням суду касаційної інстанції, ОСОБА_1 вчергове звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою, в якій намагається домогтися повторного перегляду цієї справи у спосіб, не встановлений законом, а також скасувати прийняті у справі ухвали КГС ВС, з якими Заявник не погоджується. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що ОСОБА_1 ігнорує роз'яснення, надані йому в ухвалах від 26.10.2023 та 18.11.2023, щодо того, що за змістом статей 302, 303 ГПК України Велика Палата Верховного Суду як суд касаційної інстанції не наділена повноваженнями щодо перевірки обґрунтованості та законності постанови або ухвали суду тієї ж касаційної інстанції, а також правом перегляду за нововиявленими чи виключними обставинами постанов касаційної інстанції, які нею не приймалися, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини третьої статті 320 цього Кодексу (встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом), а також викладені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 та 28.07.2022 застереження про необхідність добросовісно користуватися процесуальними правами та недопустимість зловживання такими правами.
		5.           Ухвалою від 07.05.2024 КГС ВС відмовив у відкритті провадження за касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2024 згідно із частиною другою статті 293 ГПК України, вказавши, що оскільки Заявник фактично оскаржував у своїй апеляційній скарзі лист місцевого суду № 01  -08/411/24 від 13.03.2024 та просив розглянути низку клопотань та позов (який уже розглянутий в усіх судових інстанціях), суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою Заявника, отже, правильне застосування норм права судом апеляційної інстанції є очевидним, а аргументи, викладені в касаційній скарзі, не викликають розумних сумнівів щодо правильності їх застосування чи тлумачення.
		6.           24.05.2024 від ОСОБА_1 до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява від 22.05.2024, в якій він просить таке (зі збереженням лексики, пунктуації та орфографії оригіналу):
		«1.       На підставі ст. ст. 302 ч. ч. 5,6, 303 ч. 4, 320 ч.2 п. п. 1.3 ГПК України справу 750/3192/14 за моїм позовом, що пред'явлений лише до юридично не чинного угрупування АО «ЧОКА» самозайнятих адвокатів незареєстрованого в держорганах як юридична особа передати на розгляд ВПВС за мотивами:
		-          порушення правил предметної і суб'єктної юрисдикції про які я безперевно усно і письмово, обґрунтовано і доказово заявляв у час розгляду справи у всіх судових інстанціях (ст. 302 ч.6 ГПК України);
		-          нерозглянутості позовів до АО «ЧОКА-51» та численних зловживань, порушень (ст. 302 ч.6 ГПК України);
		-          відсутності висновку ВПВС щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у разі нерозглянутості судами усіх інстанцій моїх позовів, заяв, клопотань, скарг, пред'явлених лише до юридично неіснуючого АО «ЧОКА-51» (ст. 302 ч. ч. 4,6 ГПК України);
		-          нерозглянутості і не вирішення у всіх судових інстанціях нововиявлених обставин про скасування 24.04.2023 року основного у справі, а саме скасування рішення АО «ЧОКА» і судів у справі № 750/5550/17 щодо неналежності до виконання судових наказів про повернення мені робочого місця «що не були встановлені на час розгляду справи» (ст. 320 ч. 2 п. п. 1 і З ПІК України).
		2.        Відкрити провадження ВПВС за цією моєю заявою, прийняти його до провадження і до розгляду та розглянути і задовольнити ВПВС цю заяву і вже названі мої позови від 04.06. та 21.08.2020 року у справі № 750/3192/14 лише за позовом і лише до угрупування з 51 особи самозайнятих адвокатів, яке не зареєстроване як юридична особа в державних органах по цей час як АО «ЧОКА-51» з 06.02.2014 року, з 01.12.2014 року як ОА «ЧОКА» та з 07.04.2017 під назвою МОА і АО «ЧОКА» з 33-х осіб (див. ЄДР від 10.05.2017).
		3.        Встановити, визнати, підтвердити наявність фактичного АО «ЧОКА» як юридичної особи і незміненість його станом на 26.02.2020 року на час, день встановлення ВПВС юрисдикції мого позову з 07.04.1994 року, де було і є 103 засновника разом зі мною за поіменними списками у числі 400 членів об'єднання якому незмінно належать код 02894740, Статут від 12.04.2011, офіс по Горького (Музейна) 1, власність на сотні мільйонів гривень відповідно до наданих мною суду витягу з ЄДР, поіменних списків засновників і членів об'єднання, відтисками нашої печатки на безлічі документів, свідоцтвом про право власності від 22.08.2008, актом прийняття власності від 25.08.1994, інвентаризаційною справою МЕТІ.
		4.        Визначити, підтвердити відсутність у справі документів на підтвердження зареєстрованості в державних органах як юридичної особи угрупування з 51 особи самозайнятих адвокатів по цей час з 06.02.2014 як АО «ЧОКА-51», з 27.02.2017 як ГО «ЧООА», з 01.12.2014 року як ОА «ЧОКА» та з 07.04.2017 під назвою МОА, АО «ЧОКА» з 33- х осіб (ЄДР від 10.05.2017, протокол 25.02.2017).
		5.        Визнати наявність, але невиконаність по цей час судових наказів від 21.05.2021 і від 11.06.2021 про зобов'язання фактичного АО «ЧОКА» з власним незміненим з 07.04.1994 року кодом 02894740, Статутом, адресою, 103-х засновниками, з власністю на сотні мільйонів гривень поновити мене на робочому місці по вул. Горького, 1, тобто поновити на попередньому робочому місці на першому поверсі цього будинку цієї адреси з усім моїм обладнанням до нього.
		6.        Визнати неможливість виконання судових наказів від 21.01.2021, від 11.06.2021 про поновлення мене на попередньому робочому місці і в членстві АО «ЧОКА» через наявність нескасованих судових ухвал касаційного суду від 07.05.2024 року, 29.08, 9.10.2023 року, 11.13.10.2023 року, 10.07 і 15.08.2023 року, 28.08.2023 року, апеляційного суду від 10.05.2023 року, якими протиправно визнано відсутність мого позову до угрупування з 51 особи за якими визнано законною протиправну діяльність та рішень незареєстрованого фіктивного юридично нечинного і не зареєстрованого в держорганах угрупування з 51 особи та ганебні протиправні рішення і дії суддів Студенця В. І., Погребняка В. Я., Багай Н. О. рішення і ухвали яких узгоджуються з діями злочинного змісту адвоката Авраменка Г. М., його дружини Авраменка Н. Л., його дочки Розмовенко О. Г., що виключили повністю можливість виконання вже названого судового наказу від 21.05.2021 року.
		7.        Скасувати ухвалу касаційного суду від 07.05.2024 року про відмову відкриття касаційного провадження за моєю нерозглянутою касаційною скаргою від 05.04.2024.
		8.        Скасувати ухвали касаційного суду суддів Кролевця О.А. від 07.05.2024 року, Студенця В.І., Погребняка В.Я., Багай Н.О. від 13,11.10.2023 року, 07.09.2022 року, 29.08, 09.10, 11.10.2023 року, від 10.07, 15.08, 28.08, 11.10.2023     року та постанову апеляційного суду від 10.05.2023 року головуючої Кропивної В.В. про відмову у задоволенні вимог моїх касаційних скарг від 29.06.2023 року і від 06.12.2022 року та заяви від 18.08.2023 з вимогами про ухвалення додаткових рішень до їхньої ж юридично невдалої ухвали від 10.07.2023 року та інших про визначення порядку, способу, часу виконання вже названого судового наказу від 21.05.2021 року і інші та задовольнити всі ці вимоги.
		Здійснити скасування цих рішень, ухвал касаційного суду, постанови апеляційного суду, ухвал їхніх попередників за мотивами:
		8.1.     прийняття і реєстрації всіх їх не за моїм позовом, не за назвою мого позову, пред'явленого лише до фіктивного АО «ЧОКА» з 51 самозайнятого адвоката, яке незареєстроване в державних органах за відповідними нормами як юридична особа (ст. ст. 45, 315, ч. І, п. 1, п.п. «в» ГПК України, ст. ст. 80,87 ЦК України);
		Тому усі вони (ухвали, рішення, постанови) за любих тлумачень не мають відношення до названих моїх позовів, апеляції, касскарг, заяв, вимог, до справи в цілому.
		8.2.     протиправного позбавлення мене права, передбаченого ст. 331 ч. 7 та ст. 244 ч.І.1, ч. 5, ст. 255 ГПК України касаційним судом на оскарження ухвал касаційного суду від 07.05.2024, 10.07, 29.08.2023 року та інші фразою «оскарженню не підлягає», якими мені відмовлено у встановлені невстановлених судами безлічі вимог і у тому числі порядку, способу, строку виконання судового наказу від 21.05.2021 року щодо забезпечення адвокатської діяльності фактичним АО «ЧОКА» за його кодом 02894740 і адресою на попередньому робочому місці та якими касаційний суд 13 і 11.10.2023 року, 29.08.2023 року відмовив мені у прийняті додаткових ухвал з численними вимогами та з доказами до них і правовим обґрунтуванням їх мною;
		8.3.     залишення усіх названих моїх вимог за цими зверненнями без розгляду, без правової оцінки, без прийняття рішень до моїх численних вимог, доказів до них і моїх правових обґрунтувань до кожної вимоги окремо (див. зміст ухвал 07.05.2024 року, 13 і 11.10.2023 року, 29.08., 10.07.2023 року);
		8.4.     протиправного визнання касаційним судом 07.05.2024 року, 29.08.2023 року законності незаконного рішення фіктивного угрупування з 51 самозайнятого адвоката про неналежність до виконання вже названого судового наказу від 21.05.2021 року та ще і на цій основі узаконення касаційним судом реального викрадення першого поверху по вул. Горького з моїм робочим місцем, особистим обладнанням до нього та 23 інших адвокатів з вольовою передачею їх в користування інших осіб. І все це суддя Студенець В. І., у змові з крадієм та Кролевець О. А.
		8.5.     порушення норм матеріального і процесуального права ще і щодо створення, узаконення громадських формувань, які діють на основі колективної власності на засадах корпоративності передбачених ст.ст. 63, 93, 112 ГК  України, ст.ст. 80, 81 ЦК України, ст. 15 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ЗУ «Про держреєстрацію юридичних осіб...», вимог, приписів постанов ВПВС по цій же справі від 01.02.2022 року.
		8.6.     протиправного застосування касаційним судом (Студенець В. І.) ст.ст. 255, 287, 293 ГПК України в ухвалі від 10.07.2023 року при відмові відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою від 29.06.2023 року на ухвалу місцевого суду від 07.09.2022 року і на постанову апеляційного суду від 10.05.2023 року. А також в ухвалі Студенця В. І. від 07.12.2022 року за касаційною скаргою на ухвалу місцевого суду від 15.09.2022 року, від 13.10.2023 року.
		9.        Визнати незаконність, неправомірність, недоведеність доказами підстав використання власності групою самозайнятих адвокатів з 51 особи з 27.02.2014, 01.12.2014, 07.04.2017 з 33-х осіб назв ОА «ЧОКА», АО «ЧОКА», МОА з очільником Авраменком Г.М. за мотивами відсутності доказів про зареєстрування їх в державних органах за відповідними правовими нормами (ЄДР 10.05.2017, протокол 25.02.2017 і інші).
		10.      Скасувати ухвалу місцевого суду (суддя Моцьор В.В.) від 07.09.2022 року з бездоказовими неправдивими твердженнями, які схвалені і не скасовані апеляційним та касаційним судами:
		-          про ніби неперебування мене і не займання мною робочого місця в Деснянській Юрконсультації станом на 06.02.2014;
		-          про відсутність і ненадання доказів на підтвердження неможливості виконання наказу щодо повернення мені мого робочого місця з моїм власним обладнанням до нього в Деснянській Юрконсультації на першому поверсі по вулиці Горького, 1;
		-          про ненадання доказів до підстав накладення арешту на перший поверх названої адреси з усім обладнанням до нього;
		-          про законність підпису самозванця голови Авраменка Г.М. станом на 13.10.2014 на фіктивному і не зареєстрованому в ДПА і в ДІЛ договору оренди Деснянської Юрконсультації;
		-          про відсутність доказів про складення до ухвалення подання Генеральному прокурору на окремих суддів і адвокатів Авраменко Г.М., Авраменко Н.Л. і Розмовенко О.Г. та окремої ухвали до КДКА відносно останніх;
		-          про необґрунтованість моєї вимоги щодо відшкодування мені 700000 гривень моральної шкоди.
		Усі перелічені умисні злочинної схожості неправдиві судові твердження як вже мотивувально зазначено спростовані доданими до справи:
		-          постановою Президії «ЧОКА» від 24.06.1992 про надання мені роботи в Деснянській Юрконсультації, що на першому поверсі вже названої адреси;
		-          рішенням Президії АО «ЧОКА» від 06.02.2014 і договором оренди від 13.10.2014 про перебування мене на робочому місці в Деснянській Юрконсультації по Горького, 1 першого поверху з 06.02.2014 по 13.10.2014 включно;
		-          пунктами 1.1, 1.2 договору оренди від 13.10.2014 року про передачу першого поверху будинку по Горького, 1 в оренду і в користування всього обладнання у ньому, які належать особисто мені і 23-м іншим адвокатам Деснянської Юрконсультації за ст. 16.2 Статуту фактичного АО «ЧОКА»;
		-          відсутністю у справі прибуткових документів, опису на підтвердження належності обладнання любому АО «ЧОКА» чи самозванному голові Авраменко, які ним незаконно передані гр. Чаус Я.О.;
		-          відсутністю даних про реєстрацію цієї оренди в ДПА та в ДНІ;
		-          названими рішеннями названих суддів, рішеннями і діями поіменованих адвокатів і уведенням суддів усіх судових інстанцій в оману;
		-          додатковим судовим рішенням від 05.01.2021 про вчинене цими адвокатами групове вимагання від мене 3700 грн.
		11.      Визнати недійсним, скасувати вище зазначені відмовні лист місцевого суду від 13.03.2024 року та ухвалу апеляційного суду від 05.04.2024 року на мфї нерозглянуті заяву і апеляцію, які адресовані і стосуються лише відповідача АО «ЧОКА-51» з моїми вимогами про забезпечення реєстрації і розгляду моїх вже названих позовів, клопотань, заяв відповідачем тільки АО «ЧОКА-51».
		12.      Надати мені завіреними гербовою печаткою копії постанови апеляційного суду від 10.05.2023 року про повернення мені 2481 грн. і квитанції від 28.09.2022 року про незаконне стягнення судом з мене 2481 грн.
		Два мої письмові і неодноразові звернення з цього приводу місцевим судом залишені без задоволення брехливими відмовками і відпискою про ніби направлення мені згаданих постанови і квитанцій.
		13.      Накласти арешт (ст. 137 ГПК України) на будинок і на все в ньому майно, обладнання і на всі прибудинкові споруди по Горького (Музейна), 1, м. Чернігова, 14000 належні за свідоцтвом про право власності від 22.08.2008 року фактичному АО «ЧОКА» з моєю 1/103 часткою у ньому за ст. 18.3 як засновнику за ЄДР № 02894740 та заборонити його відчуження, передачу в оренду.
		(т.1 а.с. 4, 30, 56, 244, т.7 а.с. 35, т.11 а.с. 89, т.З а.с. 120)
		Названі приміщення і власність передати до Ради адвокатів Чернігівської області за цією моєю заявою як члена ради адвокатів області та голови комітету захисту прав адвокатів області за описом виділеному Радою, представнику та з участю спеціалізованої охорони.
		14.      Накласти арешт на всі активи недійсного АО «ЧОКА-51» в Чернігівському 236-му відділенні Укрсіббанку, які за зареєстрованим у цьому банку кодом 02894740 з 18.08.1994 (день реєстрації) незмінно належать лише фактичному АО «ЧОКА», але 01.12.2014 року присвоєним і разом з постійно та регулярно поступаючими коштами від оренди власності фактичного АО «ЧОКА», які привласнюються юридично не чинним, не дійсним угрупуванням під назвою О А «ЧОКА».
		Це підтверджено доданим платіжним дорученням ОА «ЧОКА» і іншими доказами.
		15.      Використання ФОП Чаус А.О. приміщення Деснянської Юрконсультацїї і власності першого поверху по вул. Горького з 13.10.2014 року по цей час визнати неправдивим, непідтвердженим матеріалами справи.
		16.      Задовольнити мої домагання про відшкодування моральної шкоди в сумі 700000 гривень за мотивами моїх звернень, судової практики і цієї заяви та вже десятилітнього мордування мене судами і відповідачем, утримування в безперервному стресовому стані.
		17.      Відповідно до ст. 214 КПК України прийняти, затвердити колегією ВПВС і подати до Генеральної прокуратури України подання на вже названих суддів Кролевця О.А. Студенця В.І., Погребняка В.Я.. Багай В.О., Кропивної Л.В., Моцьора В.В. і на адвокатів Авраменка Г.М., Авраменко Н.Л., Розмовенко О.Г. на предмет відкриття відносно них перевірки за ст. ст. 364, ч. 2, 364-1, ч.2, 365, ч.З КК України, внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування за цими нормами і фактами цієї заяви, якими умисно приховані і приховуються по цей час ще й факти невиконання судового наказу від 21.05.2021 про повернення мені мого робочого місця, а також присвоєння власності, коду, печатки, документів...фактичного АО «ЧОКА на сотні мільйонів гривень, наявність якої підтверджена вже названими і доданими до справи свідоцтвами про власність, актом прийняття власності, інвентаризаційною справою, іншими документами.
		18.      За ст. 246 ч. ч. 1 і 2 ГПК України прийняти окрему ухвалу до КДКА і до Ради адвокатів області на предмет позбавлення права на адвокатську діяльність Авраменка Г.М., Авраменко Н.М., Розмовенко О.Г. за усі вищенаведені численні зловживання по справі адвокатською належністю з тяжкими наслідками, ще й від імені юридично неіснуючого АО «ЧОКА-51», створеного ними 06.02.2014 на порушення ст. ст. 80, 87 ЦК України, ст. 15 З.У. «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.ст. 12, 25, 51 Правил адвокатської етики.
		19.      Витребувати і додати до цієї заяви з Господарського суду Чернігівської області, 14000, проспект Миру, 20, тел. 7-42-89 названу справу за № 750/3192/14.
		20.      Витребувати з Касаційного суду усі ухвали, рішення, матеріали перевірки по названій справі № 750/3192/14.
		21.      Звільнити мене від сплати судового збору за цією заявою як інваліда 2- ї групи пожиттєво згідно ст.5 ч.9 ЗУ «Про судовий збір».
		22.      При потребі поновити строк розгляду цієї заяви, враховуючи одержання мною 15.05.2024 року вже згадану ухвалу касаційного суду, складність заяви, об'ємність її».
		 
		7.           Заява ОСОБА_1 від 22.05.2024 мотивована, зокрема, таким (зі збереженням лексики, пунктуації та орфографії оригіналу:
		«За моєю ретельно вмотивованою скаргою від 25.04.2024, яка подана лише відносно позову до юридично недійсного незареєстрованого в держорганах за ст. ст. 80, 87 ЦК України АО «ЧОКА-51», суддя Кролевець О.А. від імені касаційного суду 07.05.2024 року по імітованій справі під № 750/3192/14 ухвалив лише одно єдине: 
		«Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду від 05.04.2024 у справі 750/3192/14»
		Все!
		Це злочинної схожості «рішення» лише до імітованої частини справи і то брехливо мотивується тим, що відповідно до ст. 293 ГПК України:
		-           «ніби провадження у справі 750/3192/14 завершено в тому числі і з питання пов'язаного з виконанням судового рішення» (стор.6).
		-           Апеляційний суд вірно відмовив у відкритті провадження.
		-           місцевий суд 13.03.2024 правомірно листом, а не ухвалою, відмовив мені відкрити провадження, забезпечити розгляд 2-х моїх позовів до АО «ЧОКА-51» від 04.06. і 21.08.2020 р., заяв, клопотань від 30.07.2021 р. і 15.08.2022 р., визнавши, що ніби такий лист є правомірним.
		Окрім наведених жахливих вольових порушень на недійсність постанови, ухвали від імені касаційного суду від 07.05.2024 р. вказує безліч ще й інших обставин, доказів до них, правових норм.
		4.         Навіть по не існуючій імітованій справі суди всіх інстанцій до ВПВС включно, як і злодій допустили порушення норм матеріального і процесуального права передбачених ст. 302, 238, 282, ряд порушень навіть кримінального змісту та ще й і тим, що висновки у них здійснені на недійсних і неіснуючих доказах і до того ще й на відверто брехливих бездоказових твердженнях.
		Це також є підставою до передачі справи до ВПВС.
		4.1.     Так, 07.05.2024 року відмовляючи мені у відкритті касаційного провадження Кролевець від імені Касаційного суду як і апеляційний суд брехливо, бездоказово, протиправно стверджує неіснуюче:
		-           «Провадження у справі № 750/3192/14 завершено і втому числі і з питань пов'язаного з виконанням судового рішення» (А де ж ухвала за ст. 293 ч. 2 ГПК України?);
		-           відмовний лист від 13.03.2024 року місцевого суду щодо розгляду позову, «низки клопотань» є правомірним і законним документом ніби за ст. ст. 232,255, 282;
		-           незареєстрованість, нерозглянутість моїх позовів, заяв, клопотань до моїх позовів лише до АО «ЧОКА-51» не потребують розгляду, оцінки вирішення.
		4.3.     12.01.2021 року Федоренко у рішенні злоумисно, брехливо стверджує наявність юридично нечинного АО «ЧОКА» всупереч твердження:
		«станом на час розгляду справи 12.01.2021 року відповідач АО «ЧОКА-51» не перебуває у стані припинення» (стор. 22 рішення, низ).
		4.5.     12.01.2021 року рішення місцевого суду підробник судових рішень Федоренко своїм поблажливим, брехливим, оманливим рішенням вчинив по справі непроглядну димову завісу:
		-           вирішив скасувати і скасував рішення АО «ЧОКА» від 06.02.2014 року «в частині відрахування із складу АО «ЧОКА» ОСОБА_1»;
		- зобов'язав АО «ЧОКА» забезпечити мені здійснювати адвокатську діяльність по вул. Музейній 1...
		Цим димом задурманив усі судові інстанції до ВПВС включно і реально приховав та й по цей час приховує:
		-           наявність і нерозглянутість вже названих моїх позовів, заяв, клопотань пред'явлених лише до юридично неіснуючого АО «ЧОКА-51»;
		-           визнав фіктивне юридично неіснуюче АО «ЧОКА» юридично чинною особою зобов'язавши його виконати свої рішення за кодом і адресою фактичного АО «ЧОКА», де 103 члена у числі 400 членів, на власність на сотні мільйонів гривень;
		-           встановив неможливість виконання і невиконаність судових рішень від 21.05 і 11.06.2021 року щодо поновлення мене на робочому місці;
		-           припинив діяльність юридично чинного фактичного АО «ЧОКА»;
		-           узаконив незаконну оренду Деснянської Юрконсультацїї, реальне викрадення її з моїм і інших адвокатів робочими місцями, з особистим обладнанням до них на сотні мільйонів гривень.
		5.         Лише бездоказовими твердженнями, тлумаченнями всупереч доданих мною доказів до справи і правових норм судом залишені без розгляду без задоволення ретельно вмотивовані у позовах мої вимоги до АО «ЧОКА»-51 на чолі з Авраменком ще й щодо відшкодування моральної шкоди реально завданої мені саме ним в сумі 700 тис. грн. за 10 років безперевного мордування, утримання у стресовому стані; щодо реагування окремими ухвалами на жахливі зловживання суддів і адвокатів від імені АО «ЧОКА»-51».
		8.           31.05.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів його заяви від 22.05.2024 постанови президії «ЧОКА» від 24.06.1992, вказаної у додатках до заяви (акт канцелярії Великої Палати Верховного Суду від 24.05.2024 № 2085), а також інших документів, зазначених в додатках до цього клопотання. 
		9.           Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		10.        Частина перша статті 43 ГПК України передбачає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. 
		11.        Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини другої статті 43 ГПК України).
		12.        Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
		Зловживання процесуальними правами може проявлятись у тому, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні дії, але робить це недобросовісно, на шкоду іншим особам, з метою, яка суперечить завданням господарського судочинства, визначеним у статті 2 ГПК України. Схожі правові висновки викладені в пунктах 65, 67 постанови КГС ВС від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17.
		13.        Крім того, у пункті 102 постанови від 18.08.2022 у справі № 9901/388/20 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що саме з метою виконання завдання судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отож якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (зокрема, образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції), така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню судочинства. У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, працівників його апарату, осіб, які не беруть участі в судовому процесі. Зміст права на справедливий суд не сумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Правова система має бути спроможною ефективно себе захистити від вияву цієї неповаги. На такий захист спрямовані, зокрема, заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 199/6713/14-ц, пункти 22, 23, 50, 52; від 14.03.2019 у справі № 9901/34/19, від 07.11.2019 у справі № 9901/324/19, від 07.04.2021 у справі № 9901/23/21, пункти 14-16).
		14.        Як слідує зі змісту заяви від 22.05.2024, ОСОБА_1 учергове звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою, в якій намагається домогтися повторного перегляду цієї справи у спосіб, не встановлений законом, а також скасувати прийняті у цій справі ухвали КГС ВС, з якими Заявник не погоджується.
		При цьому Заявник ігнорує роз'яснення, надані йому Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 26.10.2023 та від 08.11.2023, що за змістом статей 302, 303 ГПК України Велика Палата як суд касаційної інстанції не наділена повноваженнями щодо перевірки обґрунтованості та законності постанови або ухвали суду тієї ж касаційної інстанції, а також правом перегляду за нововиявленими чи виключними обставинами постанов касаційної інстанції, які нею не приймалися, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини третьої статті 320 цього Кодексу (встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом), так само ігнорує викладені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 та 28.07.2022 застереження про необхідність добросовісно користуватися процесуальними правами та недопустимість зловживання такими правами, а також визнання ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2024 зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви від 14.12.2023.
		15.        Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду вважає проявом неповаги до суду та прагненням виявити до його дій власні негативні емоції використані ОСОБА_1 у заяві від 22.05.2024 висловлювання такого змісту: «…ганебні протиправні рішення і дії суддів Студенця В. І., Погребняка В. Я., Багай Н. О. рішення і ухвали яких узгоджуються з діями злочинного змісту адвоката Авраменка Г. М., його дружини Авраменка Н. Л., його дочки Розмовенко О. Г., що виключили повністю можливість виконання вже названого судового наказу від 21.05.2021 року»; «…узаконення касаційним судом реального викрадення першого поверху по вул. Горького з моїм робочим місцем, особистим обладнанням до нього та 23 інших адвокатів з вольовою передачею їх в користування інших осіб. І все це суддя Студенець В. І., у змові з крадієм та Кролевець О. А.»; «07.05.2024 року відмовляючи мені у відкритті касаційного провадження Кролевець від імені Касаційного суду як і апеляційний суд брехливо, бездоказово, протиправно стверджує неіснуюче».
		16.        Беручи до уваги наведене, Велика Палата Верховного Суду визнає подання ОСОБА_1 заяви від 22.05.2024 зловживанням процесуальними правами, у зв'язку із чим залишає цю заяву без розгляду на підставі частини третьої статті 43 ГПК України.
		17.        Відповідно до частини четвертої статті 43 ГПК України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
		18.        Згідно із частинами першою та другою статті 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
		19.        Одним із заходів процесуального примусу є штраф (пункт 4 частини першої статті 132 ГПК України).
		20.        Частинами першою, четвертою та п'ятою статті 135 ГПК України передбачено, зокрема, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству. Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України. Ухвала Верховного Суду про стягнення штрафу оскарженню не підлягає.
		21.        Ураховуючи обов'язок суду вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами та реагувати на вчинені зловживання, Велика Палата Верховного Суду застосовує до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01.01.2024 складає 3028,00 грн.
		22.        Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу ОСОБА_1 на те, що відповідно до частини другої статті 135 ГПК України у випадку, зокрема, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п'яти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Керуючись статтями 43, 131, 135, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
		 
		УХВАЛИЛА:
		1. Заяву ОСОБА_1 від 22.05.2024 визнати зловживанням процесуальними правами та залишити без розгляду.
		2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1; 1936 р. н.) у дохід державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5; код ЄДРПОУ 26255795) штраф у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
		3. Оригінал ухвали направити Державній судовій адміністрації України.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, оскарженню не підлягає, є виконавчим документом та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження».
		 
		Суддя-доповідач К. М. ПільковСудді:О. О. БанаськоС. Ю. Мартєв Ю. Л. ВласовС. О. Погрібний І. А. ВоробйоваО. В. Ступак М. І. ГрицівІ. В. Ткач Ж. М. ЄленінаО. С. Ткачук І. В. ЖелєзнийВ. Ю. Уркевич Л. Ю. КишакевичЄ. А. Усенко О. В. КривендаН. В. Шевцова М. В. Мазур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...