Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/5659/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 17.06.2024. Зареєстровано: 18.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2024.

Номер судового провадження: 2/760/6738/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Провадження № 2/760/6738/24
		Справа № 760/5659/24
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		17 червня 2024 року          м. Київ
		 
		Солом`янський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Зуєвич Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  /далі - ОСОБА_1 / ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» /далі - АТ «Ощадбанк»/ (РНОКПП: 00032129; юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г; e-mail: offc.00@oschadbank.ua; contact-centre@oschadbank.ua) про стягнення незаконно списаних грошових коштів,
		В С Т А Н О В И В:
		Рух справи
		08.03.2024 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 08.03.2024, за підписом позивача, в якій позивач просить суд стягнути з АТ «Ощадбанк» 64 998,00 грн.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.03.2024 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Фактично справа передана судді по реєстру 11.03.2024.
		Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 18.03.2024 справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження). 
		Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 17.06.2024 у задоволенні заяв відповідача про витребування доказів та про розгляд в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, - відмовлено.
		Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
		На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК України/).
		 
		Доводи позову
		В обґрунтування позовних вимог вказується, що позивач ( ОСОБА_1 ) станом на 24.10.2023 був клієнтом АТ «Ощадбанк» та держателем картки банку № НОМЕР_2 , на яку йому нараховувалася пенсія.
		Зазначається, що 24.10.2023 позивачу стало відомо, що без його особистих розпоряджень, тобто, на думку позивача, в незаконний спосіб, з картки № НОМЕР_2 були зняті належні йому грошові кошти, а саме: 24.10.2023 о 12 год 58 хв - 29 999,00 грн, одразу в той же час - ще 29 999,00 грн, а 24.10.2023 о 13 год 00 хв - 5 000,00 грн, всього на суму 64 998 грн.
		Позивач стверджує, що 24.10.2023 о 12 год 46 хв, йому зателефонував чоловік з номера телефону НОМЕР_3 , який належить АТ "ОЩАДБАНК" та зазначений як один з офіційних телефонних номерів цього Банку на його банківських картках, в т.ч. на належній йому картці № НОМЕР_2 , та звернувшись до нього за ім`ям, по батькові, повідомив, що АТ "ОЩАДБАНК" проводить авторизацію, тому необхідно відповісти на декілька запитань.
		Як вказується у позові, 24.10.2023 о 12 год 48 хв (вхідний дзвінок з номеру
		НОМЕР_4 ), о 12 год 49 хв (вхідний дзвінок з номеру НОМЕР_5 ), о 13 год 01 хв
		(вхідний дзвінок з номеру НОМЕР_6 ), невідомі особи зробили з позивачем телефонні
		з`єднання, після чого, зі слів позивача, у нього виникли сумніви щодо правомірності дій цих працівників банку та він звернувся до АТ "ОЩАДБАНК" щодо блокування вказаної картки, що і було зроблено Банком 24.10.2023 о 13 год 10 хв.
		Крім того, зауважується, що на банківські платежі позивачем було встановлено добовий ліміт в розмірі 30 000,00 грн, але, як вказує позивач, всупереч цьому протягом декількох хвилин одного дня з належної йому вказаної картки AT "ОЩАДБАНК" було здійснено три перекази, які в сумі значно цей ліміт перевищують.
		При цьому позивач наголошує, що Банк не проінформував його про ці банківські операції, жодних смс-повідомлень від Банку йому не надходило, в т.ч. на його фінансовий номер НОМЕР_7 .
		Зі слів позивача, свою банківську картку AT "ОЩАДБАНК" № НОМЕР_2 він нікому не передавав, не губив, доступу до неї треті особи не мали, жодної інформації будь-кому про її реквізити, зокрема номер, пін-коди, термін дії, cvc тощо, не передавав та не розголошував, а, отже, на думку позивача, грошові кошти з його карткового рахунку були зняті без його відома та погодження незаконним способом безперешкодно зі сторони служби безпеки AT "ОЩАДБАНК".
		Як стверджується у позові, позивач виявивши безпідставне списання (переказ, зняття) своїх коштів, повідомив про цей факт Банк та звернувся із відповідними заявами до Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві та до AT "ОЩАДБАНК".
		Зазначається, що за наслідками розгляду вказаної заяви уповноваженими особами Солом`янського УП ТУ НП у м. Києві до Єдиного реєстру досудового розслідування внесено відомості про кримінальне провадження № 12023100090003224 від 04.11.2023 за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки), в якому його було визнано потерпілим, досудове розслідування триває.
		Разом з тим у позові вказується, як відповідь на заяву до AT "ОЩАДБАНК" від 25.10.2023, в якій позивач просив провести службове розслідування за вказаними фактами незаконного заволодіння коштами та повернути їх, позивач отримав лист № 100.16-11/84640/2023 від 24.11.2023 за підписом заступника начальника Головного управління з роздрібного бізнесу AT "ОЩАДБАНК" Дуброви О.М., згідно з яким результати перевірки свідчать, що зняття грошових коштів з карткового рахунку позивача стало можливим через те, що реквізити платіжної картки стали відомі третім особам та у зв`язку з порушенням (недотриманням) ним вимог пп. 9.15 - 9.18, вірогідно (оскільки у відповіді не зазначено), Договору комплексного обслуговування фізичних осіб.
		Також, як стверджує позивач, у вказаній відповіді банк повідомляє про відсутність підстав для повернення грошових коштів та рекомендує звернутися до правоохоронних органів, зокрема, залишити електронне повідомлення на сайті департаменту кіберполіцїї Національної поліції України. 
		Позивач вважає дану відмову АТ "ОЩАДБАНК" повернути йому грошові кошти незаконною і такою, що порушує його права та змушує його звернутися до суду із даним позовом.
		 
		Щодо правової позиції відповідача
		30.04.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 48-57), в якому відповідач просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
		У відзиві вказується, що позивачу в АТ «Ощадбанк» було відкрито рахунок № НОМЕР_8 , та видано платіжну картку № НОМЕР_2 .
		Як стверджується у відзиві, 24.10.2023 о 12:55:12 позивачем за допомогою телефону з фінансовим номером   НОМЕР_7  здійснено реєстрацію у систему дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» та визначено спосіб входу в систему шляхом використання коду доступу, який надіслано Банком на фінансовий номер телефону. Смс: «24.10.2023 о 12:50:51 «kod ${psw} dlya vhodu v sistemu Oschad 24/7 #FLUMO#».
		При цьому, наголошується, що без введення коду, який направлявся на фінансовий номер позивача, вхід до системи «Ощад 24/7» та проведення операцій щодо перерахунку коштів неможливий, а згаданий код або біометрія були відомі/належали тільки особі, яка здійснювала операції з платіжною карткою, а саме позивачу.
		Також, відповідач зауважує, що 24.10.2023 о 12:51 від контакт-центру було здійснено вихідний автоматичний IVR-дзвінок на номер телефону НОМЕР_7 для підтвердження реєстрації в системі «Ощад 24/7», який був успішно прийнятий. 
		Стверджується, що під час дзвінка система інформує клієнта, що не потрібно розголошувати дані картки та одноразові паролі третім особам, для підтвердження реєстрації та отримання одноразового пароля клієнту необхідно було натиснути цифру 1 на клавіатурі телефона, що клієнт і здійснив та після підтвердження, клієнту було озвучено одноразовий пароль. 
		При цьому, вказується, що було наголошено повторно, що даний пароль є секретним та його заборонено розголошувати, а даний дзвінок здійснювався системою автоматично, без з`єднання з оператором.
		Зазначається, що телефонні номери НОМЕР_4 , НОМЕР_3 є офіційними номерами контакт-центру AT «Ощадбанк».
		У відзиві звертається увага на те, що 24.10.2023 о 13:02 до контакт-центру було здійснено вхідний дзвінок з номера телефону НОМЕР_7 , а саме запит щодо отримання дзвінка з номера телефону НОМЕР_5 від третіх осіб, які представилися співробітниками банку з приводу зміни ПІН-коду. 
		Також, зі слів відповідача, клієнт повідомив, що розголосив дані карти, а саме 4 останні цифри номеру карти та ПІН-код, оператор контакт-центру одразу запропонував терміново заблокувати платіжну картку, на що клієнт погодився.
		В подальшому, як вказує відповідач, було здійснено блокування ПК № НОМЕР_9 ( НОМЕР_10 ) по причині підозри на шахрайство, заблоковано та закрито обліковий запис в Ощад 24/7 та токени, а також, було зафіксовано інформацію про відмову від операцій за 24.10.2023, які були здійснені по ПК № НОМЕР_9 (КР № НОМЕР_10) та оператор здійснив перевипуск нової карти.
		Крім того, відповідач наголошує, що згідно з випискою по рахунку № НОМЕР_8 з використанням платіжної картки № НОМЕР_2 24.10.2023 у період з 12:57 по 13:00 проведено наступні операції по рахунку: переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING у сумі 29 999,00 грн, комісія за перерахунок 304,99 грн; переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING у сумі 29 999,00 грн, комісія за переказ коштів 304,99 грн; переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING у сумі 5000,00 грн, комісія за переказ коштів 55,00 грн.
		Як стверджує відповідач, операції відбулися після успішної верифікації (прив`язки) платіжної картки, верифікацію проведено коректно за допомогою введення позивачем даних платіжної картки, зокрема CVC та з використанням власно обраного під час первинної реєстрації в системі «Ощад 24/7» коду доступу-паролю, без введення яких операцію щодо перерахунку коштів не можливо завершити, без введення якого операцію щодо перерахунку коштів не можливо завершити, а згаданий код міг бути відомий тільки особі, яка здійснювала операції з платіжною карткою, а саме позивачу.
		Вказується, що всього видаткових операцій по рахунках було проведено на суму 65 662,98 грн.
		В обґрунтування відзиву, відповідач зазначає, що операції щодо списання банком грошових коштів з рахунку №  НОМЕР_8  у сумі 65 662,98 грн відбулося відповідно до умов Договору, на підставі введених особисто позивачем даних платіжної картки № НОМЕР_2  та з використанням коду, який надходив після введення даних платіжної картки на фінансовий номер телефону позивача під час реєстрації в системі дистанційного банківського обслуговування.
		Також, відповідач зауважує, що 25.10.2023 позивач звернувся до АТ «Ощадбанк» з заявою про проведення службового розслідування безпідставно списаних з         рахунку № НОМЕР_8 у сумі 64 998,00 грн, а 26.10.2023 позивач звернувся до АТ «Ощадбанк» з заявою про опротестування операції         списання грошових коштів НОМЕР_8 у сумі 64 998,00 грн.
		У відзиві наголошується, що за результатами розгляду вказаних заяв позивача Банком листом від 24.11.2023 (вих. № 100.16-11/84640/2023) позивачу надано відповідь стосовно операцій списання 24.10.2023 коштів з вказаного рахунку у сумі 64 998,00 грн. 
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судом
		Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.
		02.09.2002 між ОСОБА_1 та ВАТ «Державний ощадний банк» було укладено договір № 40830 про відкриття фізичній особі поточного рахунку у національній валюті та розрахунково-касове обслуговування пенсійного вкладу (а.с. 116-117), за змістом п. 1.1 якого Вкладник вносить, а Банк приймай на поточний рахунок здійснює операції по ньому у відповідності до нормативних актів Національного банку України. 
		В матеріла справи міститься копія заяви ОСОБА_1 від 08.11.2023 про приєднання № 315551911/081123 до Договору комплексного банківського обслуговування АТ «Ощадбанк» фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) /а.с. 20-25/. 
		Згідно з п. 3.1. шляхом підписання цієї Заяви про приєднання до Договору, клієнт беззастережно приєднується до договору в редакції, яка на день підписання цієї заяви на приєднання розміщена на інтернет-сторінці Банку www.oschadbank.ua та укладає з Банком Договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку, договору банківського вкладу, Кредитного договору, умови надання інших послуг та підтверджує своє ознайомлення з умовами Договору (а.с. 20).
		Відповідно до п. 3.6.2 Заяви про приєднання, Банк відкриває поточний рахунок Клієнту № НОМЕР_8 в гривні України, код банку 322669 та надає платіжну картку типу MC Debit World PP (Mope/Тіффані) та ПІН-конверт до неї (за наявності) /а.с. 21/.
		Згідно з п. 6.1.Заяви про приєднання: проставленням власноруч свого підпису під цією Заявою про приєднання Клієнт погоджується з тим, що ця Заява про приєднання та додатки до Договору, зокрема Умови розміщення депозитів (вкладів) фізичними особами, Умови користування кредитною лінією (Кредитом), Паспорт споживчого кредиту, Таблиця загальної сукупної вартості Кредиту, Тарифи, інші види заяв/повідомлень встановленої Банком форми, використання яких передбачено умовами Договору складають єдиний документ - Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (зворотній бік а.с. 23). 
		Підтверджує, що підписанням цієї Заяви з Банком, сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов Договору та визначили їх в розділі IV Договору (публічна частина) /п.п. 5, а.с. 24). 
		Клієнт підтверджує ознайомлення та погоджується із Правилами користування Карткою, що є Додатком 3 до Договору (п.п. 9, зворотній бік а.с. 24).
		3 копії виписки по картковому рахунку наданого позивачем (а.с. 19), вбачається, що 24.10.2023 з карткового рахунку № НОМЕР_8 було знято грошові кошти в загальному розмірі 65 682,98 грн декількома транзакціями, а саме: 24.10.2023 о 12:57 переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING у сумі 29 999,00 грн, комісія за перерахунок 304,99 грн; 24.10.2023 о 12:58 переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING у сумі 29 999,00 грн, комісія за переказ коштів 304,99 грн; 24.10.2023 о 13:00 переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING у сумі 5000,00 грн, комісія за переказ коштів 55,00 грн.
		З наданого відповідачем витягу запису телефонної розмови оператора кол-центру АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 від 24.10.2023 (а.с. 73-77) та наданого диску запису вказаної розмови (цифровий носій а.с. 91), вбачається, що 24.10.2023 ОСОБА_2 звернувся на гарячу лінію банку та йому повідомили, що з його рахунку переведено грошові кошти у розмірі 65 682,98 грн невідомим особам.
		25.10.2023 позивач звернувся до відділення АТ «Ощадбанку» з заявою про проведення службового розслідування (а.с. 92-93, 94-95).
		Листом заступника начальника Головного управління роздрібного бізнесу Філії - Головного управління по місту Києву та Київській області АТ «Державний ощадний банк України» Дубрової О.М. від 24.11.2023 № 100.16-11/84640/2023, було повідомлено позивача, що Держатель не має права передавати Картку в користування третім особам та не повинен розголошувати реквізити Картки, зобов`язаний тримати в таємниці свій ПІН-код, не записувати його на картці або на інших предметах, що, як правило, зберігаються разом із карткою. Ризик відповідальності за несанкціоноване використання Логіну, Паролю, Карткового паролю, незаконне заволодіння ним, несе виключно Клієнт (а.с. 18). 
		До позовної заяви також долучено копії: паспорту та картки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 (а.с. 11-12); пенсійне посвідчення ОСОБА_1 (а.с. 13); відповіді Солом`янського УП ТУ НП у м. Києві № К4626/125/55/23 від 08.11.2023 (а.с. 14); витягу з реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12023100090003224 (а.с. 15); повістки про виклик ОСОБА_1 (а.с. 16); пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого (а.с. 17); договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с. 60-68); виписки по картковому рахунку № НОМЕР_8 за період з листопада 2023 по квітень 2024 (78-91).
		До відзиву додано копії: договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с. 60-68); Витягу з електронної бази платежів; витягу з інформації кол-центру AT «Ощадбанк» за 24.10.2023 (а.с. 69-71); роздруківки запису телефонної розмови з кол-центром за 24.10.2023 (а.с. 73-77); виписки по рахунку № НОМЕР_8 (а.с. 78-90); заяви ОСОБА_1 від 25.10.2023 (а.с. 92-3); заяви ОСОБА_1 від 26.10.2023 (а.с. 94-95); листа AT «Ощадбанк» від 24.11.2023 (а.с. 96); Інструкції що реєстрації в системі «Ощад 24/7» (а.с. 97).
		Позивач наполягає на тому, що 24.10.2023 саме з офіційних телефонів Банку ініціювалося спілкування з ним, після чого відбулося безпідставне списання банком коштів з його рахунку.
		 
		Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права 
		Тлумачення як ст. 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) загалом, так і п. 6 ст. 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, насамперед, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
		Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.
		Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19, постанову Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20).
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
		Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
		Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
		Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного від 15.03.2023 у справі № 753/8671/21, провадження № 61-550св22).
		Як свідчить тлумачення ст. 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.
		Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		 Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно з п. 13 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» електронний  платіжний засіб - платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом;
		Відповідно до ч. 19 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» у разі невиконання емітентом обов`язку з інформування користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу  ризик  збитків  від виконання таких операцій несе емітент. Обов`язок емітента щодо по відомлення користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу користувача є виконаним у разі: інформування емітентом користувача про кожну виконану операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем; відмови користувача від отримання повідомлень емітента про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу користувача, про що зазначено в договорі про надання платіжних послуг.
		Частиною 3 статті 86 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.
		За змістом ч.ч. 12, 13, 19, 20, 21, 22 ст. 86 Закону України «Про платіжні послуги» надавачі платіжних послуг, що обслуговують платників, несуть перед ними відповідальність за неакцептованими платіжними операціями. У разі виконання неакцептованої платіжної операції надавач платіжних послуг зобов`язаний негайно після виявлення факту виконання неакцептованої платіжної операції або після отримання повідомлення платника (залежно від того, що відбувалося раніше) повернути за рахунок власних коштів суму неакцептованої платіжної операції на рахунок платника, а також сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за неакцептованою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати платнику суму утриманої/сплаченої  неналежним платником комісійної винагороди за виконану неакцептовану платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди). 
		Якщо всупереч наданого ініціатором розпорядження про відкликання платіжної інструкції суму платіжної операції списано з рахунку платника та  переказано отримувачу, надавач платіжних послуг платника зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення платника (залежно від того, що відбулося раніше) повернути за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок платника та сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника.
		Надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний відшкодувати надавачу платіжних послуг платника заподіяну шкоду внаслідок незастосування посиленої автентифікації у випадках, якщо її застосування вимагається відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
		Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за дії або бездіяльність своїх працівників, залучених комерційних агентів та надавачів платіжних послуг - посередників, у тому числі за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій та/або за заподіяну шкоду.
		Надавачі платіжних послуг несуть передбачену законодавством відповідальність за недотримання встановлених вимог щодо обробки персональних даних користувачів під час надання платіжних послуг.
		Надавачі платіжних послуг несуть передбачену законодавством відповідальність за порушення прав та інтересів споживачів.
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 521/20764/20, провадження № 61-17968св23).
		У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08.02.2018 у справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що:
		«користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що відповідач порушив Умови та Правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Позивач не довів того, що ОСОБА_3 втрачала та/або сприяла незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Про результати службового розслідування за вказаним фактом ПАТ КБ «ПриватБанк» не надано відповіді.
		Суд касаційної інстанції враховує, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено факт звернення відповідача до банку про скасування спірної транзакції, а так само її звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у відповідача була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування, а банком не заперечено факту її звернення з вимогою про скасування цієї транзакції.
		Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом взято до уваги нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою. При цьому правові та фактичні можливості з доведення обставин справи належать переважно позивачу, доводи та підстави позову якого не були належним обґрунтуванні під час судового розгляду справи.
		Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, Верховний Суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».
		У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 127/23496/15-ц (провадження № 61-3239св18) зазначено, що:
		«встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
		При вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанції вірно прийняли до уваги правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та від 11 березня 2015 року № 6-16цс15».
		У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18) вказано, що:
		«встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».
		При вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанції вірно прийняли до уваги правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15. Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 127/23496/15-ц (касаційне провадження № 61-3239св18) вказану правову позицію підтримав».
		У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18) зазначено, що:
		«сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, урахувавши застосовані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають істотне значення для її вирішення, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, правильно виходив з того, ПАТ КБ «ПриватБанк» не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що ОСОБА_1 , як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до відомостей по кредитній картці, його особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку «Приват-24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 27 липня 2015 року та 30 липня 2015 року щодо перерахування з його карткового рахунку грошових коштів на загальну суму 9 792,00 грн.
		Доводи заявника про те, що суди попередніх інстанцій не урахували порушення відповідачем Умов та правила надання банківських послуг, що призвело до несанкціонованого коштів з його карткового рахунку, оскільки він своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки вони ґрунтуються виключно на припущеннях, що не мають доказового підтвердження».
		У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.08.2020 у справі 766/19614/18 (провадження № 61-19350св19) вказано, що:
		«суди попередніх інстанцій вважали недоведеним те, що ОСОБА_1 ініціював збільшення кредитного ліміту за своїм картковим рахунком, здійснював спірні грошові перекази, а також що про ці операції його було повідомлено у момент їх вчинення.
		Встановивши такі обставини та врахувавши відсутність доказів того, що ОСОБА_1 своїми діями або бездіяльністю сприяв втраті чи незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера та іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про зупинення нарахування процентів та штрафних санкцій ОСОБА_1 по кредитній картці № НОМЕР_1 на розмір заборгованості 31 712 грн, яка виникла у зв`язку із неправомірним списанням без його волевиявлення кредитних коштів та подальшим нарахуванням на цю суму процентів і штрафних санкцій.
		Аналогічна правова позиція викладена у зокрема постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц (провадження № 61-1856св17), від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц (провадження № 61-10469св18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 182/3171/16 (провадження № 61-24548св18), від 23 січня 2020 року у справі № 179/1688/17 (провадження № 61-12707св19). Колегія суддів також погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність транзакцій, які були здійснені в період із 02 год 32 хв по 04 год 14 хв 16 квітня 2018 року з використанням платіжної картки ОСОБА_1 № НОМЕР_11 , у зв`язку із чим залишок коштів по цій картці підлягає відновленню.
		Сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1, не є підставою для відмови у задоволенні позову».
		У справі, що є предметом розгляду відповідач не довів, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.08.2023 у справі № 176/1445/22, провадження № 61-8249св23).
		Відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача, не довів, що позивач, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до його карткового рахунку; позивач, як користувач карток своїми діями чи бездіяльністю не сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. 
		Списання грошових коштів з карткових рахунків ОСОБА_1 відбулося не за його розпорядженням і він не повинен нести відповідальності за такі операції. 
		Виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, позивач повідомив про цей факт банк та звернувся до правоохоронних органів.
		Саме дії банку, на який покладено контроль та обов`язок перевірки всіх «підозрілих» транзакцій і при виявленні таких застосовувати право на блокування рахунку, призвели до негативних наслідків, що призвели до порушення прав позивача.
		За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення вимог позову.
		 
		Щодо судового збору
		Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Отже, з відповідача в дохід держави належить стягнути судовий збір у розмірі суми, що підлягала до сплати за даним позовом, а саме: 1 211,20 грн.
		За змістом ч. 4 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення судового збору стягувачем є Державна судова адміністрація України. 
		Відповідно до п. 11 розділу XIX «Звернення судових рішень до примусового виконання» Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019  № 814 оригінал виконавчого документа про стягнення судового  збору надсилається судом до ДСА України або відповідного територіального управління ДСА України, як представника стягувача відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України "Про виконавче провадження", для його подальшого пред`явлення до виконання.
		 
		 
		 
		Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265,  268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позов  ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення незаконно списаних грошових коштів, - задовольнити. 
		 
		Стягнути з акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (РНОКПП: 00032129; юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г; e-mail: offc.00@oschadbank.ua; contact-centre@oschadbank.ua) на користь  ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) 64 998,00 грн (шістдесят чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім гривень). 
		 
		Стягнути з акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (РНОКПП: 00032129; юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г; e-mail: offc.00@oschadbank.ua; contact-centre@oschadbank.ua) на користь держави 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) судового збору.
		 
		Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
		 
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
		 
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).
		 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України). 
		 
		Оригінал виконавчого документа про стягнення судового збору надіслати до Державної судової адміністрації України (код ЄДРПОУ: 26255795; адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5), як представника стягувача.
		 
		 
		 
		Суддя                       Л. Л. Зуєвич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...