Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/31811/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 17.06.2024. Зареєстровано: 18.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2024.
Дата набрання законної сили: 17.06.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 240/31811/23 
		Головуючий суддя 1-ої інстанції - Липа В.А. 
		Суддя-доповідач - Гонтарук В. М. 
		17 червня 2024 року 
		м. Вінниця
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді: Гонтарука В. М. 
		суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. , 
		 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року (ухвалене в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом Колективного підприємства кафе "Подорож" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, 
		В С Т А Н О В И В :
		позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення.
		Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року адміністративний позов задоволено.
		Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
		Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст.300,304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
		Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.04.2024 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що Колективне підприємство кафе "Подорож" зареєстровано як юридична особа 07.09.1998, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
		Відповідно до матеріалів справи, КП кафе "Подорож" включено до реєстру платників єдиного податку з 31.05.2022 платником ІІІ групи за ставкою 2%.
		ГУДПС у Житомирській області на підставі п.299.11 ст.299 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування.
		За результатами такої перевірки складено акт від 29.06.2023 №1503/06-30-04-07, яким встановлено наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів абзац 8 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 та п.299.10 ст.299 Кодексу: станом на 01.06.2023 борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 11037,64 грн (сума податкового боргу), 01.01.2023 - загальна сума податкового боргу становить 33023,91 грн; 01.02.2023 - загальна сума податкового боргу становить 33023,91 грн; 01.03.2023 - загальна сума податкового боргу становить 32577,57 грн; 01.04.2023 - загальна сума податкового боргу становить 32750,95 грн; 01.05.2023 - загальна сума податкового боргу становить 26150,95 грн; 01.06.2023 - загальна сума податкового боргу становить 11037,64 грн.
		На підставі висновків акту перевірки, Головним управління ДПС у Житомирській області прийнято рішення № 15033/6/06-30-04-07 від 30.06.2023, яким позивача виключено з реєстру платників єдиного податку з підстав несплати протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому цим Кодексом, податкового боргу, що виник у платника єдиного податку відповідно до абз.8 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.297, абз. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України.
		Позивач звернувся до ДПС України зі скаргою від 01.08.2023 , у якій просив скаргу задовольнити та скасувати рішення № 15033/6/06-30-04-07 від 30.06.2023.
		За результатами розгляду скарги, рішенням ДПС України від 04.10.2023 №29614/6/99-00-06-03-03-06 скаргу залишено без задоволення, а рішення № 15033/6/06-30-04-07 від 30.06.2023 про виключення КП кафе "Подорож" з реєстру платників єдиного податку без змін.
		Вважаючи рішення № 15033/6/06-30-04-07 від 30.06.2023 протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
		Пунктом 291.3 статті 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
		Матеріалами справи підтверджено, що позивач включений до реєстру платників єдиного податку з 31.05.2022 за ставкою єдиного податку 2%, група 3.
		Згідно з пунктом 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності поділяються на чотири групи платників єдиного податку.
		Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статі 291 ПК України до третьої групи платників єдиного податку належать, зокрема: юридичні особи суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
		Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
		Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 ПК України).
		Згідно з пункту 295.3 статті 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
		У разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, в останній день другого із двох послідовних кварталів (підпункт 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України).
		Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
		Відповідно до п. п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
		1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
		2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
		3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;
		4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;
		5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;
		6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;
		7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента).
		Дослідивши оскаржуване рішення, судом встановлено, що підставою для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку слугувало порушення вимоги абз. 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України та абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України, - несплата податкового боргу протягом двох послідовних кварталів.
		Як зазначалося вище, згідно пункту 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
		Приписами пункту 299.11 статті 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
		Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.
		Аналогічну правову позицію зазначено Верховним Судом у постановах від 21.02.2018 у справі № 813/1465/17, від 19.02.2019 у справі № 826/7216/17 та від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а.
		Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення випадків передбачених пунктами 299.10, 299.11 статті 299 ПК України. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
		Згідно з підпунктом 291.5.8 пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
		Водночас, Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до Розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
		Пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, установлено ряд особливостей застосування положень розділу XIV ПК України.
		Згідно з підпунктом 9.3. пункту 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПК України платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, без урахування обмежень, встановлених пунктом 291.5 статті 291 цього Кодексу, не можуть бути: 1) суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора); обмін іноземної валюти; виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, роздрібної торгівлі підакцизними товарами); видобуток, реалізацію корисних копалин (крім видобування підземних та поверхневих вод підприємствами, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення); 2) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів; 3) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку; 4) фізичні та юридичні особи - нерезиденти.
		Підпунктом 9.4 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПК України передбачено, що відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу.
		Системний аналіз вказаних норм свідчить про встановлення законодавцем тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, особливостей оподаткування для платників єдиного податку третьої групи без урахування обмежень, встановлених пунктом 291.5 статті 291 цього Кодексу, згідно яких встановлено вичерпний перелік осіб, які не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, і серед таких осіб відсутні юридичні особи, які мають податковий борг.
		Однак, як проаналізовано судом, обмеження, які визначені підпунктом 291.5.8 ПК щодо наявності податкового боргу, не враховуються під час переходу на третю групу платника єдиного податку, які використовують особливості оподаткування, відтак, не можуть бути і підставою для виключення такого платника з реєстру платників єдиного податку. При цьому суд зазначає, що юридична особа, яка має податковий борг, може перейти на сплату єдиного податку за ставкою 2%, що й було зроблено позивачем з 31 травня 2022 року.
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, КП кафе "Подорож" перейшло на спрощену систему оподаткування, третю групу зі сплатою 2% податку з 31 травня 2022 року, що підтверджується витягом №21636 з реєстру платників єдиного податку, дата формування витягу 01.06.2022, а відповідно свідчить про дотримання позивачем вищевказаних вимог ПК України, які визначають умови переходу на спрощену систему оподаткування.
		Щодо податкового боргу станом на 01.06.2023 по орендній платі з юридичних осіб в сумі 11037,64 грн, то слід зазначити слідуюче.
		Відповідно до витягу із електронного кабінету платника податків, станом на дату переходу на єдиний податок, тобто 31 травня 2022 року, заборгованість зі сплати орендної плати за земельну ділянку становила 35348,43 грн.
		Таким чином, перебуваючи на єдиному податку за період з 31 травня 2022 року по 30 червня 2023 року, позивач разом зі сплатою поточних платежів достроково погасив і борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 24310,84 грн, який виник до дня переходу на єдиний податок.
		Сплата орендної плати підтверджується платіжними дорученнями (інструкціями), що наявні в матеріалах справи: від 29.06.2023 №3835, від 28.06.2023 №2833, від 31.05.2023 №3798, від від 01.05.2023 №3768, від 03.04.2023 №3735, від 20.03.2023 №3730, від 01.03.2023 №3711, від 23.01.2023 №3806, від 26.12.2022 №3770, від 11.07.2022 №3549, від 02.08.2022 №3584, від 01.09.2022 №3624.
		Слід зазначити, що згідно пп. 69.1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ борг до дня переходу на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2% підлягав погашенню протягом 60 календарних днів після дати повернення на загальну систему оподаткування.
		Абзацом 5 пп. 69.1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (у редакції на дату прийняття спірного рішення) встановлено, що платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 %, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних та/або розрахунків коригування, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.
		Тобто вказаною нормою позивача звільнено від юридичної відповідальності, в тому числі від відповідальності у вигляді анулювання реєстрації платника єдиного податку, у разі несвоєчасного виконання податкових обов`язків, граничний термін яких припадає на період з 24.02.2022 до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки.
		Відповідно до пункту 109.1 ст. 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		Аналіз вказаної норми свідчить про те, що однією з головних ознак складу податкового правопорушення є суб`єктивна сторона, яка проявляється у вині, а саме у формі умислу або необережності суб`єкта такого правопорушення (платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб). Тобто, податкове правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своїх дій (бездіяльності), бажала або свідомо допускав настання шкідливих наслідків таких дій (бездіяльності).
		Наявність податкового боргу у позивача за відсутності такої підстави для відмови в переході на спрощену систему оподаткування як платника єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, та включення його до реєстру платника єдиного податку на підставі заяви з 31.05.2022, не свідчить про протиправність його дій, а тому не є податковим правопорушенням у розумінні ПК України, яке тягне за собою застосування негативних наслідків у вигляді виключення з реєстру платника єдиного податку.
		З матеріалів справи встановлено, що оскаржуване рішення прийнято на підставі того, що позивач має податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, проте жодних документів та податкової звітності, на підставі яких проводилася перевірка позивача, відповідачем до відзиву не надано.
		Суд наголошує, що передумовою прийняття рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку є проведення перевірки, висновки якої повинні бути викладені у відповідному акті.
		Як свідчать матеріали справи, відповідачем було проведено камеральну перевірку щодо порушення позивачем, платником єдиного податку, вимог перебування на спрощеній системі оподаткування.
		За результатами проведеної камеральної перевірки податковим органом складено акт від 29.06.2023 №11503/06-30-04-07 про результати камеральної перевірки, яким встановлено порушення умов перебування платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування, а саме: наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, акт про результати камеральної перевірки позивачу не надсилався. Докази надіслання також відсутні в матеріалах справи.
		Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
		Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
		Згідно з підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
		Статтею 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
		Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
		Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
		Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється, відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
		Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання).
		Питання ж своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів є предметом документальної перевірки, як це передбачено підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.
		Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.03.2019 у справі № 803/1908/16, від 23.08.2019 у справі № 826/4242/15 та від 06.02.2020 у справі № 813/87/16, від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19.
		Водночас, Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 у справі № 805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі № 813/1346/18, від 05.06.2018 у справі № 813/4266/17). Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
		Разом з тим, належних доказів проведення документальної перевірки КП кафе "Подорож" з питань своєчасності сплати грошових зобов`язань, відповідачем до суду не надано.
		Пунктами 86.2, 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
		Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.
		Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
		Отже, нормами ПК України передбачено право платника податків у разі незгоди з висновками камеральної перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, подати протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта, до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, які є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.
		Разом з тим, відповідачем акт про результати камеральної перевірки № 11503/06-30-04-07 складено 29.06.2023, та в той же час, 30.06.2023 прийнято оскаржуване рішення про виключення позивача з реєстру платника податків єдиного податку.
		Враховуючи те, що оскаржуване рішення прийнято на наступний день від складення акту перевірки, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у позивача не було можливості реалізувати право на подання своїх заперечень та додаткових документів і пояснень в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 ПК України, зокрема, але не виключно, документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, які є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.
		Отже, прийнявши оскаржуване рішення від 30.06.2023 на підставі акта про результати камеральної перевірки № 11503/06-30-04-07 від 29.06.2023, відповідач фактично позбавив позивача можливості подати свої заперечення (пояснення) та/або додаткові документи.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку прийняте щодо позивача з порушенням вимог статті 86 ПК України, відтак є протиправним.
		Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 15.01.2019 № 826/3576/15, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховується судом.
		Суд зауважує, що докази - це будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність оспорюваних обставин. Тобто доказом є не факт, не обставина, а фактичні дані.
		Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, та інших обставин, які мають значення, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
		Достатність доказів визначається як наявність у справі такої сукупності зібраних доказів, яка викликає у суб`єкта доказування внутрішню переконаність у достовірному з`ясуванні наявності або відсутності обставин предмету доказування, необхідних для встановлення об`єктивної істини та прийняття правильного рішення у справі.
		Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено наявність підстав для позбавлення позивача статусу платника єдиного податку, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
		Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновків суду першої інстанції у взаємозв`язку з обставинами справи. 
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення  без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В :
		апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року - без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. 
		 
		 
		Головуючий Гонтарук В. М.    Судді   Матохнюк Д.Б.   Біла Л.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...