Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 642/1131/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 18.06.2024. Зареєстровано: 19.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.06.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/638/753/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62022170020000804

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 642/1131/23
		                                Провадження №1-кп/638/753/24
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		18 червня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
		головуючої                                 ОСОБА_1 
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю секретарів                           ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		прокурора                                 ОСОБА_6 
		обвинуваченого                            ОСОБА_7 ,
		захисника ОСОБА_8 
		розглянувши увідкритому судовому засіданнів м.Харкові матеріаликримінального провадження№ 62022170020000804 від04жовтня 2022року заобвинуваченням ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм Харківської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не одруженого, перебуває у цивільному шлюбі, має неповнолітню дитину 2022 року народження, військовозобов`язаного, інвалідність, хронічні захворювання спростовує, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України,-
		                   В С Т А Н О В И Л А :
		ОСОБА_7 , який є громадянином України, будучи працівником правоохоронного органу України - поліцейським Національної поліції України та відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області від 09.02.2022 № 76 о/с, обіймаючи посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківський області у спеціальному званні «майор поліції», перебуваючи на тимчасово окупованій збройними силами РФ частині території України, а саме у АДРЕСА_2 , вчинив державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинене в умовах воєнного стану, при наступних обставинах.
		   Положеннями Основного Закону України, яким є Конституція України передбачено, що Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаагськими конвенціями 1907 року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		   Однак, діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент Російської Федерації, а також інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням представники влади РФ, всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), підготували та розв`язали агресивну війну та військовий конфлікт підрозділів ЗС РФ на території України.
		  24 лютого 2022 року, виконуючи вищевказаний злочинний наказ президента РФ військовослужбовці Збройних Сил РФ, шляхом збройної агресії, незаконно переткнувши державний кордон України вторглися на територію Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		   24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введеннявоєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 (№ 2102-ІХ), у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, із 05:30 години 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено відповідними Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» : № 133/2022 від 14.03.2022 із 05:30 години 26.03.2022 строком на 30 діб; № 259/2022 від 18.04.2022 із 05:30 години 25.04.2022 строком на 30 діб; № 341/2022 від 17.05.2022 із 05:30 години 25.05.2022 строком на 90 діб; № 573/2022 від 12.08.2022 із 05:30 години 23.08.2022 строком на 90 діб, та який діє і на теперішній час. 
		   Після незаконного вторгнення на територію України та окупації частини території України, зокрема м. Ізюм Ізюмського району Харківської області, представниками збройних сил та інших державних органів РФ взято під контроль будівлі і споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади України з метою перешкоджання їх нормальній роботі, а також створено незаконні органи влади, окупаційні адміністрації та встановлено окупаційний режим, для підтримки якого, зокрема, представниками окупаційних органів влади на території м. Ізюм Ізюмського району Харківської області створено підрозділ незаконного правоохоронного органу, а саме так зване «Изюмское отделение полиции Управлення внутренних дел Временной гражданской администрации Харьковской области».
		   Так, згідно з наказом начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області від 09.02.2022 № 76 о/с майора поліції ОСОБА_7 призначено на посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області, та якого, відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області від 14.06.2022 № 289 о/с, було звільнено зі служби в органах Національної поліції у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення. 
		   Відповідно до приписів ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» до правоохоронних органів, зокрема, віднесені і органи Національної поліції.
		    ОСОБА_7 , вступаючи до лав Національної поліції України, присягнув вірно служити Українському народу, дотримуватися норм Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь Держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.
		   У статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
		   Приписи ч. 4 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» передбачають, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		   При цьому, відповідно до приписів ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
		   У частині 2 статті 42 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
		   Громадянин України ОСОБА_7 , обіймаючи посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області, перебуваючи у місті Ізюм Харківської області, з метою безпосереднього надання допомоги РФ у проведенні підривної діяльності проти України, діючи умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвий досвід для усвідомлення фактів військової агресії РФ проти України, з власної ініціативи добровільно здійснив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану та безпосередньо надав допомогу РФ у проведенні підривної діяльності проти України, тобто вчинив державну зраду за наступних обставин.
		   Так, після повномасштабного збройного вторгнення збройних сил РФ на територію України, з початку квітня 2022 року збройні сили країни агресора - РФ безпосередньо здійснили силове захоплення та взяття під контроль будівель і споруд на території міста Ізюм Харківської області, що забезпечують діяльність органів державної влади, в тому числі й Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області, розташованого за адресою : Харківська область, м. Ізюм, вул. Соборна, 50, з метою перешкоджання їх нормальній діяльності та з метою створення окупаційної влади, зокрема незаконного правоохоронного органу, та вирішили залучити до співпраці діючих працівників зазначеного районного управління поліції, також і ОСОБА_7 .
		   Наприкінці травня 2022 року, більш точної дати та місця в ході досудового розслідування та судового розгляду встановити не сталось можливим, ОСОБА_7 , будучи працівником правоохоронного органу України - поліцейським Національної поліції України, добровільно погодився на пропозицію невстановленого представника збройних сил РФ щодо співпраці з останніми та надання допомоги у підривній діяльності проти України, і надав свою добровільну згоду на виконання незаконних завдань, поставлених представниками силових структур РФ, з метою створення та становлення окупаційної влади, зокрема незаконного правоохоронного органу.
		   Так,не пізнішетравня 2022року, ОСОБА_7 ,будучи працівникомправоохоронного органу-поліцейським Національноїполіції України,обіймаючи посадуінспектора відділуреагування патрульноїполіції Ізюмськогорайонного управлінняполіції ГУНПв Харківськійобласті,реалізуючи свійєдиний злочиннийумисел навчинення державноїзради вперіод збройногоконфлікту вумовах воєнногостану,всупереч нормамКонституції тазаконодавчих актівУкраїни,в періодзбройного конфліктув умовахвоєнного стану,діючи умиснота протиправно,добровільно,за власнимбажанням,не маючина тевідповідних встановленихзаконодавством повноважень,усупереч вказівцікерівництва районногоуправління поліціїта ГУНПв Харківськійобласті щодонеобхідності здійсненнявиїзду поліцейськихз тимчасовоокупованої територіїта заборониздійснення функціональнихобов`язків поліцейськимина тимчасовоокупованій території,не здійсниввиїзд зміста ІзюмХарківської областіна підконтрольнуУкраїні територію,натомість вступиву злочиннузмову зневстановленими представникамиРФ,які здійснилиокупацію вказаногонаселеного пункту,з метоюспівпраці зостанніми танадання допомогиу підривнійдіяльності протиУкраїни,і надавсвою добровільнузгоду навиконання незаконнихзавдань,поставлених представникамисилових структурРФ,з метоюстворення тастановлення окупаційноївлади,зокрема незаконногоправоохоронного органу,виконував їхнезаконні протиправнівказівки,при цьомуздійснював розглядзаяв таповідомлень прозлочини,проводив опитуванняосіб таскладав процесуальнідокументи відповіднодо законодавствакраїни-агресора-РФ,а такождобровільно,з власноїініціативи,особисто зайнявпосаду унезаконно створеному правоохоронномуоргані,створеному окупаційноювладою РФна тимчасовоокупованій територіїХарківської області, відповідно до наказу начальника управління внутрішніх справ тимчасової цивільної адміністрації ОСОБА_9 №1-лс від 05.07.2022 «О назначении на должность», ОСОБА_7 призначено на посаду «исполняющий обязанности старшего участкового инспектора отдела участковых инспекторов полиции ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
		З метою належної реалізації функцій працівника поліції держави-агресора, ОСОБА_7 отримав нормативно-правові акти російської федерації, а саме  «Кодекс российской федерации об административных правонарушениях»; «Конституцию российской федерации»; «Уголовно-процессуальный кодекс российской федерации»; «Уголовный кодекс российской федерации»; «Федеральный закон российской федерации «О полиции», а також бланки процесуальних документів, які зберігав в електронному вигляді на власному комп`ютері  ноутбуці марки «НР» модель «Compaq Presario CQ57», серійний номер 5CB2082DC8.
		В силу своїх службових повноважень, а також з метою забезпечення зміцнення окупаційної влади РФ на тимчасово окупованій території м.Ізюм Харківської області та безпечного перебування військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань РФ, представників окупаційної влади РФ на окупованій території м.Ізюма Харківської області, ОСОБА_7 своїми діями повинен був проводити роботу з населенням на адміністративній дільниці щодо охорони громадського порядку, громадської безпеки, забезпечення громадського порядку та громадської безпеки, попередження та розкриття злочинів та адміністративних правопорушень, у тому числі  виявляти зброю співробітників Національної поліції України  для її подальшої передачі представникам окупаційної адміністрації.
		В ході реалізації своїх повноважень, ОСОБА_7 складав рапорти, в яких доповідав керівнику незаконно створеного правоохоронного органу, функціональним призначенням якого було виконання функцій поліції за законодавством російської федерації на території м.Ізюм Харківської області ОСОБА_10 (якого іменував у документах як «начальник Ізюмського районного управління поліції» та «начальник Ізюмського відділу поліції») про здійснення перевірок за фактами суспільно-небезпечних та суспільно-шкідливих діянь, зокрема, дрібних крадіжок, вирощування рослин для виготовлення наркотичних засобів, спричинення тілесних ушкоджень, сімейних конфліктів, вилучення алкогольних напоїв, зброї тощо. Вказані рапорти, у сукупності з іншими документами, створеними співробітниками органу окупаційної адміністрації, формувалися в так звані «ЖЕУ».
		При цьому, ОСОБА_7 доповідалося про факти затримання та доставлення до ізолятору тимчасового тримання (що також функціонував у незаконно створеному органі за законодавством російської федерації) представниками держави агресора та окупаційної адміністрації окремих громадян, зокрема, ОСОБА_11 (рапорт від 23.07.2022, що міститься у матеріалах ЖЕУ №145); ОСОБА_12 (рапорт від 26.07.2022, що міститься у матеріалах ЖЕУ №135); ОСОБА_13 (рапорт від 01.08.2022, що міститься у матеріалах ЖЕУ №24).
		При цьому, 11.08.2022 ОСОБА_7 доповів ОСОБА_10 про факт виявлення та вилучення у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 табельної зброї  пістолету Макарова, двох магазинів та 16 патронів, які належать співробітнику Національної поліції України ОСОБА_14 . В ході досудового розслідування встановлено, що за фактом втрати ОСОБА_14 табельної зброї Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проведено відповідне службове розслідування та розпочато кримінальне провадження №12022221070001343 від 26.11.2022.
		Також, 21.07.2022 у денний час, ОСОБА_7 , користуючись повноваженнями представника окупаційної адміністрації, разом з представником незаконного збройного формування «ЛНР» на ім`я ОСОБА_15 , який був озброєний автоматичною зброєю, приїхали за адресою: АДРЕСА_2  за місцем проживання ОСОБА_16 , який працював поліцейським відділу реагування патрульної поліції Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області та ОСОБА_17 , яка працювала інспектором сектору кадрового забезпечення Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області з вимогою передачі представникам окупаційної влади трудових книжок працівників Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області. Побоюючись за своє життя та здоров`я, ОСОБА_17 , в присутності ОСОБА_7 , передала представнику незаконного збройного формування «ЛНР» трудові книжки працівників Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області та повідомила ОСОБА_7 , що його трудова книжка перебуває в ГУНП в Харківській області.
		Тобто, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_7 , будучи працівником правоохоронного органу України, порушуючи вимоги ст. ст. 17, 19, 65 Конституції України, якими передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, суверенітету, незалежності й територіальної цілісності України, та зобов`язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не дотримуючись присяги вірно служити Українському народу, забезпечив становлення і зміцнення окупаційної влади РФ, з метою недопущення здійснення контролю українською владою на території м. Ізюм Харківської області, здійснивши тим самим перехід на бік ворога в період збройного конфлікту з РФ, в умовах воєнного стану, тобто умисно вчинив діяння на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності,державній,економічній таінформаційній безпеці України.
		 У судовомузасіданні ОСОБА_7 свою винуу вчиненнізлочину,передбаченого ч.2ст.111 ККУкраїни,не визнавта повідомив,що приобставинах,зазначених вобвинувальному акті,станом наберезень 2022року,в періодтимчасової окупаціїзбройними силамиРФ м.Ізюм Харківськоїобласті,був вимушенийзалишитися мешкатиу м.Ізюм засімейними обставинами,при цьомуна тойчас вінбув діючимофіцером НПУкраїни.Перед окупацієюбудь-якихдій направленихна евакуаціюособового складуполіції керівництвомне здійснювалось.До йогомісця мешканняприїздили озброєнівійськовослужбовці РФ,яким було відомо,що вінє співробітникомполіції,які вимагаливидати їмнаявну унього табельнузброю,проводили вквартирі обшук,вилучали йогоособисті таслужбові документитощо.Після чогозабрали йогодо свогомісця розташування,де застосовуючипсихічний тафізичний впливвимагали надатиінформацію щодоукраїнських військовихта поліцейських,а потімзгодом відпустилидодому.Такі діїщодо ньоговчинялися 15та 30травня 2022року.З вказаногоперіоду окупантизапропонували йомупрацевлаштування унезаконно створеномуу м.Ізюм правоохоронномуоргані напосаді дільничного.Побоюючись насильстващодо себета членівсвоєї родини,він буввимушений погодитисяз вказаноюпропозицією тапрацевлаштувався унезаконно створенийправоохоронний орган,про щописав відповіднузаяву танадавав необхіднідокументи,які потімбули вилученіз йогоособової справипід часдосудового розслідування.При цьомувін розумів,що правоохороннийорган створенийнезаконно окупаційноювладою післянападу РФна ДержавуУкраїна,а також,те щотака пропонованайому діяльністьє протиправноюта кримінальнокарною.Після чого,він бувпрацевлаштований дозазначеного незаконногоправоохоронного органу,в якомув періодз липня2022рокупо12серпня 2022рокупрацював на посаді старшого дільничного. Формений одяг, табельну зброю не отримував. Оплата його праці здійснювалась шляхом надання продуктів харчування, в подальшому обіцяли платити грошима. У вказаний період він, за своїми посадовими обов`язками та вказівками керівництва, приймав заяви та повідомлень про вчиненні побутові злочини від місцевих мешканців, а також опитував осіб, які звертались із відповідними заявами, документи складались за командою керівництва народної міліції. ОСОБА_18 матеріали передавав своїм керівникам. Він виконував обов`язки дільничного, при цьому будь-якої шкоди інтересам України не завдавав, відповідну інформацію щодо своїх колег росіянам не передавав, а тому вважає, що внаслідок його протиправної діяльності, тяжких наслідків не настало. Також повідомив, що він здійснював допомогу громадянам України.
		   Судова колегія вважає, що незважаючи на не визнання ОСОБА_7 своєї вини, його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення-злочину доведена доказами і ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності.
		   Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 повідомив, що ОСОБА_7 працював і Ізюмському РУП. Свідок його знає. 24 лютого 2022 року всі співробітники Ізюмського РУП тримали телефонний зв`язок. У подальшому було оголошено про переїзд до ОСОБА_20 , 4-6 березня 2022 року було пошкоджені мости, проте пішки мостам люди виходили з окупованої частини міста ізюм. З ОСОБА_7 свідок один раз за цей час спілкувався по телефону та казав, що треба виходити з міста, проте ОСОБА_7 повідомляв йому, що з ним все добре, він живий та не може вийти з міста. Характеризував ОСОБА_7 як такого, що добре виконував свою справу, коли працював у Ізюмському РУП, претензій до нього по роботі не було, більш особисті бесіди з ОСОБА_7 не вів. У подальшому свідку стало відомо, що ОСОБА_7 погодився на співпрацю і пішов працювати до « народної міліції».
		   Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_21 повідомив, що він на час початку війни працював оперативним співробітником Ізюмського РУП, знайомий с ОСОБА_7 , стосунки з ним дружні. Зазначив, шо 03 березня 2022 року було зруйновано приміщення Ізюмського РУП, тому особовий склад почали виводити. Можливість покинути місто ізюм була і на автомобілі і пішки. Свідок вказав, що до 07 квітня 2022 року перебував в м. Ізюм Харківської області, у подальшому виїхав до Харкова. За час до 07 квітня 2022 року ОСОБА_7 приходив до нього, спілкувалися про життя, та ОСОБА_7 повідомляв про те, що не може покинути матір та виїхати. У подальшому свідку стало відомо, що ОСОБА_7 працював на окупаційну владу. 
		   Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 повідомила, що вона до 24 лютого 2022 року працювала у відділі кадрового забезпечення Ізюмського РУП. Після наради 24 лютого 2022 року прийнято було рішення про те, що всі особові справи та трудові книжки працівників Ізюмського РУП вона забере до себе в домоволодіння та буде там їх зберігати, також була видана зброя. 20 липня 2022 року до її домоволодіння приїхали озброєні представники окупаційної влади та запропонували видати зброю та особові справи працівників Ізюмського РУП, які у неї зберігалися. 21 липня 2022 року приїхали знову представник окупаційної влади, разом з ОСОБА_7 з цих же питань. Під тиском та погрозами вона частково видала трудові книжки, а про останні сказала, що вони зберігаються у м. Харкові, також видала зброю. Під час спілкування з ОСОБА_7 він просив видати його трудову книжку. Свідок зазначила, що у квітні 2022 року вона чула, що люди говорять, що ОСОБА_7 працює в « народній міліції».
		       Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_16 повідомив, що 21 липня 2022 року до його домоволодіння приїхав представник окупаційної влади, з ним також був ОСОБА_7 , вони приїхали автомобілем. ОСОБА_7 зайшов до будинку та коли у будинок зайшла дружина свідка ОСОБА_17 , він в неї питав про його трудову книжку. ОСОБА_7 був одягнений у цивільний одяг, зброї не мав, адекватно себе поводив.
		   Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 повідомив, що він знайомий з ОСОБА_7 , працювали разом, проте під час окупації вони не бачились. Свідок бачився з іншими працівниками Ізюмського РУП, які йому повідомляли, про те, що ОСОБА_7 перейшов на сторону окупаційної влади та працює в « народній міліції». Свідок також повідомив, що до нього застосовувалися заходи катування, та він був доставлений до відділку « народної міліції» з мішком на голові, він припускає, що в цьому відділку, чув голос ОСОБА_7 , стверджує, що так як раніше вони разом працювали, він впізнав його голос.
		Судом також допитані свідки сторони захисту, так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 повідомив, що він з ОСОБА_7 знайомий та дружать двадцять років. Під час окупації вони підтримували дружні стосунки, спілкувалися, бачилися раз на два три тижні. ОСОБА_7 повідомляв свідку, що до нього застосовують заходи впливу, проводять бесіди та пропонують співпрацювати з окупаційною владою. У спілкуванні ОСОБА_7 повідомляв, що і до його мами та цивільної дружини також приходять росіяни та шукають його. Свідок також повідомив, що на початку серпня 2022 року, ОСОБА_7 допомагав йому отримати у народній міліції посвідку. Він його побачив на вулиці біля міліції, а потім разом вони зайшли до приміщення поліції, і за вказівкою ОСОБА_7 працівники поліції виготовили всі необхідні документи на отримання посвідки свідку ОСОБА_23 . Також ОСОБА_7 повідомляв свідка, що він не може виїхати, бо в нього хвора мати. Характеризував ОСОБА_7 з позитивної сторони, вказав, що він допомагав людям.
		   Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_24 у судовому засіданні повідомила, що вона є цивільною дружиною ОСОБА_7 . З ним у неї дитина, а взагалі вона має чотирьох дітей. Під час окупації разом з ОСОБА_7 вона не мешкала, проте ОСОБА_7 регулярно навідував її, домовлявся про пологи. Проте після пологів 18 червня 2022 року, вона його не бачила два тижні, він не приходив, з лікарні не забирав. Під час окупації до неї в будинок регулярно навідувалися представники окупаційної влади, які шукали ОСОБА_7 , під час цих візитів вони погрожували, застосовували фізичне насильство до матері свідка, штовхали та застрелили котів. Не часті зустрічі з ОСОБА_7 свідок пояснила тим, що він не хотів завдавати хвилювань дружині. Вона боялася за дітей. У подальшому ОСОБА_7 повідомив, що він пішов на роботу до міліції, а 13 серпня 2022 року повідомив, що його вигнали з роботи, бо він взяв кошти, щоб випустити людину з «підвалу». Про особливості роботи ОСОБА_7 свідок не знала і стверджує, що він виконував її під примусом.
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_25 повідомила, що вона мати обвинуваченого ОСОБА_7 Характеризувала його як порядну людину, до якої всі мешканці міста ОСОБА_26 зверталися за допомогою. Вказала, що він вимушений був виконувати роботу у новоствореному органі- міліції з примусу, так як погрожували йому, били його, а також погрожували його цивільній дружині та її дітям. В окупації весь час не було світла, води та відбувалася постійна стрілянина. Зазначила, що її син не зраджував Україну, він до останнього телефонував керівництву та повідомляв про те, що відбувається у Ізюмі. Вона неодноразово пропонувала йому їхали з міста, проте він не покинув її, а залишився разом з нею. Син був під постійним тиском. У травні місяці 2022 року він повернувся додому з тілесними ушкодженнями. Військову форму він не носив, зброю здав. Наполягала на тому, що він лише допомагав мешканцям ОСОБА_26 і не співпрацював з окупаційною владою.
		       Вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні, доказами:
		- оригіналом загальногромадянського паспорту підсудного ОСОБА_7 серії НОМЕР_1 , виданого 27 серпня 1995 року Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області, якою підтверджено належність ОСОБА_7 до громадянства України. (т. 3, а.с. 146); 
		- копією витягу з наказу начальника ГУНП в Харківській області № 76 о/с від 09.02.2022, відповідно до якого майора поліції ОСОБА_7 переміщено на посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області. (т. 5, а.с. 75);
		- копією наказу начальника ГУНП в Харківській області № 296 від 14.06.2022, відповідно до якого, до ОСОБА_7 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції. (т. 5, а.с.76);
		- особовою справою ОСОБА_7 , відповідно до якої останній перебуває на службі в ОВС України з 14.12.2001, в Національної поліції України - з 07.11.2015, на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Ізюмського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, а з 09.02.2022 по 14.06.2022 на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області, та на момент звільнення з Національної поліції мав спеціальне звання «майор поліції». 
		ОСОБА_7 , вступаючи на службу до ОВС України, а згодом до Національної поліції України, 07.11.2015 присягнув вірно служити Українському народу, дотримуватися норм Конституції та законів України. (т. 5, а.с. 74);
		   У судовому засіданні, після оголошення та дослідження вищезазначених доказів, обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що на момент окупації м. Ізюму військом РФ, він дійсно був діючим співробітником Національної поліції України, вступаючи на службу до ОВС України, а згодом до Національної поліції України, він присягнув вірно служити Українському народу. 
		- протоколом обшуку від 20 вересня 2022 року, обшук проведено у приміщення квартири за адресою АДРЕСА_3 , під час якого вилучено мобільний телефон, ноутбук, жорсткі диски;
		- протоколом огляду предмету від 27 січня 2023 року. Об`єктом огляду був ноутбук чорного кольору марки «НР». Серед документів, які містилися на вказаному ноутбуці були виявлені- автобіографія ОСОБА_7 , «Бланки», законодавство РФ, бланки заяв, рапортів російською мовою;
		- роздрукованими з вказаного ноутбука вказаними документами та фототаблицями;
		- протоколом огляду предметів від 24 жовтня 2022 року. Об`єктом огляду був сейф- пакет, де запаковані предмети, документи ОСОБА_7 - телефон, паспорт громадянина України, ключі, довідка ІПН, посвідчення водія, свідоцтво про пенсійне страхування з фототаблицями;
		- протоколом обшуку від 14 вересня 2022 року приміщення Ізюмського відділку поліції ( АДРЕСА_4 ). Під час вказаного обшуку вилучено журнали обліку злочинів та подій, матеріали ЖЕО, графіки та списки чергувань особового складу, жорсткі диски;
		   - протоколом огляду документів від 03 жовтня 2022 року. Об`єктом огляду були вилучені під час обшуку документи, матеріали « ЖЕУ», в які входили документи ( рапорти, пояснення, заяви, протоколи огляду), складені російською мовою, виготовлені ОСОБА_7 ;
		    До вказаний протоколів обшуку колегією суддів та учасниками судового розгляду оглянуті електронні носії, де зафіксоване відео проведення вказаних слідчих дій. 
		   Захисник- адвокат ОСОБА_8 просив визнати відеозапис проведення обшуку у відділку поліції за адресою АДРЕСА_4 неналежним доказом. Вказав, що запис міститься на трьох дисках, не на всіх відео видно присутність понятих. Вважав, що вказана слідча дія проведена з порушенням вимог КПК України.
		    Колегія суддів вважає, що вказана заява адвоката ОСОБА_8 про визнання вказаного відеозапису неналежним доказом не підлягає задоволенню.
		    Також судова колегія зазначає, що згідно ч. 1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати, зокрема, й матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні). Сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа  його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.
		       Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
		       Матеріальний носій  лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
		      Таким чином, записаний на оптичний диск  носій інформації електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документу.
		       Зазначена правова позиція міститься в Постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22.10.2020 ( справа № 677/2040/16-к, провадження № 51-5738км19 ).
		       При таких обставинах, судовою колегією не встановлено будь  яких суттєвих порушень щодо проведення зазначеної слідчої дії, які б свідчили про наявність підстав для визнання протоколу обшуку та інформації яка міститься на оптичному диску DVD-R з відеозаписом зазначеної процесуальної дії недопустимими доказами. Записи на всіх трьох дисках є послідовними. При проведенні обшуку за вказаною адресою присутні поняті.
		    При цьому, у судовому засіданні, під час дослідження та відтворення інформації фіксації проведення обшуку, яка міститься на електронному носії - DVD-R диску, встановлено, що зазначена слідча дія проводилася в умовах, які надавали учасникам слідчої дії підстави для реального побоювання за своє життя та здоров`я, так як обшук проводився безпосередньо після деокупації зазначеної частини Харківської області, при наявних поблизу активних бойових діях.    
		Окрім того, вказана слідча фіксується відповідним чином, обшук проводиться у присутності понятих, уповноважена особа фіксує зазначену слідчу дії в протоколі обшуку. Із вищезазначених причин, відповідні документи вилучаються хоча і в поспіху, без їх огляду та опису на місці вилучення, однак всі вони поміщаються до наявних мішків, опечатуються і в такому вигляді вилучаються, що в свою чергу фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису. 
		- Матеріалами ЖЕУ № 89, матеріалами ЖЕУ № 87, матеріалами ЖЕУ № 76, матеріалами ЖЕУ № 81, матеріалами ЖЕУ № 186, матеріалами ЖЕУ № 85, матеріалами ЖЕУ № 223, матеріалами ЖЕУ № 209, матеріалами ЖЕУ № 135, матеріалами ЖЕУ № 24, матеріалами ЖЕУ № 190, матеріалами ЖЕУ № 145, матеріалами ЖЕУ № 162, матеріалами № 169 про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом вилучення наркотичних речовин, матеріалами № 208 про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом вилучення наркотичних речовин, матеріалами № 182 про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом вилучення наркотичних речовин, матеріалами № 189 про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом вилучення наркотичних речовин. У вказаних матеріалах містяться рапорти, пояснення, протоколи огляду місця події з фототаблицями, заяви, всі вказані матеріалами зібрані та сформовані, а також складені документи, які містяться у вказаних матеріалах ОСОБА_7 .
		При цьому судовою колегією зазначається, що вищезазначені письмові докази складались ОСОБА_7 російською мовою, більшість на виготовлених типографських бланках, з використанням у своєї діяльності та посиланням на законодавство країни-агресора РФ, а саме положення КК РФ та КПК РФ. 
		Крім того, зазначені письмові докази містять анкетні дані ОСОБА_7 , які в повній мірі ідентифікують його особу, посилання на його посаду в окупаційній поліції, адресовані на ім`я керівництва окупаційної поліції, мають власноручно виконані ОСОБА_7 тексти та підписи, автентичність яких підтверджено відповідними висновком судово-почеркознавчих експертиз.
		У судовому засіданні ОСОБА_7 , ознайомившись з вищезазначеними речовими доказами - письмовими доказами зазначив, що під час перебування на посаді дільничного у вищезазначеному незаконному правоохоронному органі м. Ізюм Харківської області, створеному на тимчасово окупованій території, ним на виконання своїх службових обов`язків, власноручно складались та підписувались вищезазначені процесуальні документи щодо вчинення побутових злочинів у м. Ізюм. Вказані процесуальні дії він вчиняв за дорученням керівництва окупаційної поліції, якому був підзвітним.
		При таких обставинах, судова колегія вважає зазначені документи належними та допустимими доказами, які підтверджують зайняття ОСОБА_7 , під час окупації м. Ізюм влітку 2022 року, посади у окупаційній поліції так здійснення відповідних поліцейських функцій.
		А тому, судовою колегією не приймаються до уваги твердження сторони захисту щодо визнання недопустимими доказів, отриманих за результатами проведеного 14.09.2022 у приміщенні органу окупаційної адміністрації ЗС РФ - «Изюмский отдел полиции» обшуку, тому що вони не містять даних хто з працівників окупаційної влади їх сформував, хто та коли їх підписав, та вважає таке твердження хибним з вищезазначених колегією суддів підстав. 
		- висновком судово-почеркознавчої експертизи № 36127/1568-1572 від 19.01.2023 відповідно до якого експерт після проведення дослідження наданих об`єктів дослідження - вилучених протоколами обшуків від 14.09.2022 у приміщенні новоствореного органу окупаційної адміністрації «Ізюмський відділ поліції», оригіналів письмових доказів здійснення ОСОБА_7 під час окупації м. Ізюм у 2022році, незаконної діяльності у незаконно створеному правоохоронному органі, дійшов до наступних висновків : 
		Рукописні записи ( буквені та цифрові), що починаються та відповідно закінчуються словами « И.о. начальника Изюмского ОП ОСОБА_10 …. ОСОБА_7 », у документах « Рапорт» від 12.07.2022, що містяться на аркуші № 1 « Материал ЖЕУ № 87», «Рапорт» від 13.07.2022, що містяться на аркуші № 3 «Материал ЖЕУ № 89», «Рапорт» від 14.07.2022, що містяться на аркуші № 13 «Материал ЖЕУ № 76» - виконані ОСОБА_7 , підписи в цих же документах також виконані ОСОБА_7 ;
		- висновком судово-почеркознавчої експертизи № 1573-1578 від 19.01.2023 відповідно до якого експерт після проведення дослідження наданих об`єктів дослідження - вилучених протоколами обшуків від 14.09.2022 у приміщенні новоствореного органу окупаційної адміністрації «Ізюмський відділ поліції», оригіналів письмових доказів здійснення ОСОБА_7 під час окупації м. Ізюм у 2022році, незаконної діяльності у незаконно створеному правоохоронному органі, дійшов до наступних висновків : 
		   Рукописні записи ( буквені та цифрові), що починаються та відповідно закінчуються словами « И.о. начальника Изюмского ОП ОСОБА_10 …. ОСОБА_7 », у документах « Рапорт» від 11.08.2022, що містяться на аркуші № 4 « Материал ЖЕУ № 223», «Рапорт» від 09.08.2022, що містяться на аркуші № 9 «Материал № 208 об отказе в возбуждении уголовного дела по факту изьятия наркотических веществ», «Рапорт» від 01.08.2022, що містяться на аркуші № 9 «Материал № 182 об отказе в возбуждении уголовного дела по факту изьятия наркотических веществ»- виконані ОСОБА_7 , підписи в цих же документах також виконані ОСОБА_7 ;
		- висновком судово-почеркознавчої експертизи № 1579-1584 від 19.01.2023 відповідно до якого експерт після проведення дослідження наданих об`єктів дослідження - вилучених протоколами обшуків від 14.09.2022 у приміщенні новоствореного органу окупаційної адміністрації «Ізюмський відділ поліції», оригіналів письмових доказів здійснення ОСОБА_7 під час окупації м. Ізюм у 2022році, незаконної діяльності у незаконно створеному правоохоронному органі, дійшов до наступних висновків : 
		   рукописні записи (буквені та цифрові), що починаються та відповідно закінчуються словами « И.о. начальника Изюмского ОП ОСОБА_10 …. ОСОБА_7 », у документах « Рапорт» від 26.07.2022, що містяться на аркуші № 7 « Материал ЖЕУ № 135», «Рапорт» від 01.08.2022, що містяться на аркуші № 13 «Материал ЖЕУ № 24», «Рапорт» від 23.07.2022, що містяться на аркуші № 7 «Материал ЖЕУ № 145»- виконані ОСОБА_7 , підписи в цих же документах також виконані ОСОБА_7 ;
		-висновком судово-почеркознавчої експертизи № 1585-1590 від 19.01.2023 відповідно до якого експерт після проведення дослідження наданих об`єктів дослідження - вилучених протоколами обшуків від 14.09.2022 у приміщенні новоствореного органу окупаційної адміністрації «Ізюмський відділ поліції», оригіналів письмових доказів здійснення ОСОБА_7 під час окупації м. Ізюм у 2022році, незаконної діяльності у незаконно створеному правоохоронному органі, дійшов до наступних висновків : 
		   рукописні записи ( буквені та цифрові), що починаються та відповідно закінчуються словами « И.о. начальника Изюмского ОП ОСОБА_10 …. ОСОБА_7 », у документах « Рапорт» від 05.08.2022, що містяться на аркуші № 9 « Материал ЖЕУ № 209», «Рапорт» від 09.08.2022, що містяться на аркуші № 7 «Материал № 189 об отказе в возбуждении уголовного дела по факту изьятия наркотических веществ», «Рапорт» від 09.08.2022, що містяться на аркуші № 16 «Материал ЖЕУ № 190»- виконані ОСОБА_7 , підписи в цих же документах також виконані ОСОБА_7 ;
		-висновком судово-почеркознавчої експертизи № 1591-1596 від 19.01.2023 відповідно до якого експерт після проведення дослідження наданих об`єктів дослідження - вилучених протоколами обшуків від 14.09.2022 у приміщенні новоствореного органу окупаційної адміністрації «Ізюмський відділ поліції», оригіналів письмових доказів здійснення ОСОБА_7 під час окупації м. Ізюм у 2022році, незаконної діяльності у незаконно створеному правоохоронному органі, дійшов до наступних висновків : 
		   рукописні записи ( буквені та цифрові), що починаються та відповідно закінчуються словами « И.о. начальника Изюмского ОП ОСОБА_10 …. ОСОБА_7 », у документах « Рапорт» від 14.07.2022, що містяться на аркуші № 4 « Материал ЖЕУ № 81», «Рапорт» від 01.08.2022, що містяться на аркуші № 10 «Материал ЖЕУ № 186», «Рапорт» від 22.07.2022, що містяться на аркуші № 3 «Материал № 169 об отказе в возбуждении уголовного дела по факту изьятия наркотических веществ»- виконані ОСОБА_7 , підписи в цих же документах також виконані ОСОБА_7 ;
		-висновком судово-почеркознавчої експертизи № 1597-1602 від 19.01.2023 відповідно до якого експерт після проведення дослідження наданих об`єктів дослідження - вилучених протоколами обшуків від 14.09.2022 у приміщенні новоствореного органу окупаційної адміністрації «Ізюмський відділ поліції», оригіналів письмових доказів здійснення ОСОБА_7 під час окупації м. Ізюм у 2022році, незаконної діяльності у незаконно створеному правоохоронному органі, дійшов до наступних висновків : 
		   рукописні записи ( буквені та цифрові): що починаються та, відповідно, закінчуються словами « ОСОБА_27 »… проживает у нас по указаному адресу», у документі «Обьяснение» від 08.07.2022, що міститься на аркуші № 5 « Материал ЖЕУ № 76», « 08.07.2022… ОСОБА_7 » у документі « Обьяснение» від 08.07.2022, що міститься на аркуші справи № 5 « Материал ЖЕУ № 76», « Принял ОСОБА_7 », розташований у останньому рядку документа «Рассписка» від 14.07.2022, що містяться на аркуші № 12 « Материал ЖЕУ № 76», « ОСОБА_7 », що міститьтся у нижньому рядку документа « Заявление» ( без дати), що міститься на аркуші № 1 «Материал ЖЕУ № 162»- виконані ОСОБА_7 , підписи в цих же документах також виконані ОСОБА_7 ;
		- висновком судово-почеркознавчої експертизи № 1603-1608 від 19.01.2023 відповідно до якого експерт після проведення дослідження наданих об`єктів дослідження - вилучених протоколами обшуків від 14.09.2022 у приміщенні новоствореного органу окупаційної адміністрації «Ізюмський відділ поліції», оригіналів письмових доказів здійснення ОСОБА_7 під час окупації м. Ізюм у 2022році, незаконної діяльності у незаконно створеному правоохоронному органі, дійшов до наступних висновків : 
		   рукописні записи ( буквені та цифрові), що починаються та відповідно закінчуються словами « И.о. начальника Изюмского ОП ОСОБА_10 …. ОСОБА_7 », у документах « Рапорт» від 23.07.2022, що містяться на аркуші № 7 « Материал № 169 об отказе в возбуждении уголовного дела по факту изьятия наркотических веществ », «Рапорт» від 11.07.2022, що містяться на аркуші № 1 «Материал ЖЕУ № 85», «Рапорт» від 12.07.2022, що містяться на аркуші № 9 «Материал ЖЕУ № 85»- виконані ОСОБА_7 , підписи в цих же документах також виконані ОСОБА_7 ;
		-висновком судово-почеркознавчої експертизи № 3661 від 05.06.2023 відповідно до якого експерт після проведення дослідження наданих об`єктів оригіналів письмових доказів здійснення ОСОБА_7 під час окупації м. Ізюм у 2022році, незаконної діяльності у незаконно створеному правоохоронному органі, дійшов до наступних висновків : 
		1. Рукописні записи (буквені та цифрові) у наступних документах: що починаються та, відповідно, закінчуються словами: « ОСОБА_7 …. В отношении меня уголовное преследование не применялось» у документі « ОСОБА_28 (заполняется собственноручно)» б/д, що містяться на лицевій стороні першого аркуша документа; що починаються та, відповідно, закінчуються словами: «Вид на жительство или иной документ .... АДРЕСА_5 » у документі « ОСОБА_28 (заполняется собственноручно)» б/д, що містяться на зворотній стороні першого аркуша документа;
		« ІНФОРМАЦІЯ_3 » у документі « ОСОБА_28 (заполняется собственноручно)» б/д, що міститься на лицевій стороні другого аркуша документа;
		«Мать», «Колинько Галина Ивановна», «28.12.52. г. Харьков», «пенсионер», « ІНФОРМАЦІЯ_4 » у документі «Анкета (заполняется собственноручно)» б/д, що містяться на зворотній стороні другого аркуша документа;
		-що починаються та, відповідно, закінчуються словами: «Близкие родственники за границей не проживают… Дополнительных сведений нет» у документі « ОСОБА_28 (заполняется собственноручно)» б/д , що містяться на лицевій стороні третього аркуша документа;
		-що починаються та, відповідно, закінчуються словами: « ОСОБА_7 ... НОМЕР_2 » у документі «Автобиография» б/д, що містяться на лицевій стороні аркуша документа;
		-що починаються та, відповідно, закінчуються словами: «и получил базовое высшее образование по направлению подготовки «Право» ... Проживаю по адресу: АДРЕСА_3 » у документі «Автобиография» б/д, що містяться на зворотній стороні аркуша документа;
		-що починаються та, відповідно, закінчуються словами: « ОСОБА_7 ... В феврале 2022 и до настоящего времени» у документі «Объяснение» б/д, що містяться на лицевій стороні аркуша документа;
		-що починаються та, відповідно, закінчуються словами: «занимал должность инспектора сектора реагирования Изюмского РУП…. С.Г. Колинько» у документі «Объяснение» б/д, що містяться на зворотній стороні аркуша документа - виконані ОСОБА_7 .
		2. Підписи від імені ОСОБА_7 у:
		-документі « ОСОБА_28 (заполняется собственноручно)» б/д, розташований на лицевій стороні третього аркуша документа, у рядку «Подпись»;
		-документі «Автобиография» б/д, розташований на лицевій стороні аркуша документа, у нижній його частині;
		-документі «Автобиография» б/д, розташований на зворотній стороні аркуша документа, у рядку «Подпись»;
		-документі «Объяснение» б/д, розташований на лицевій стороні аркуша документа, у нижній його частині;
		-документі «Объяснение» б/д, розташований на зворотній стороні аркуша документа, у графі «Написано собственноручно», у рядку перед рукописним записом « ОСОБА_7 »;
		-документі «Автобиография» б/д, розташований на лицевій стороні аркуша документа, у правому нижньому куті документа після друкованого тексту «… АДРЕСА_3 » -виконані ОСОБА_7 . 
		У судовомузасіданністороназахисту просиласудвизнатинедопустимим доказомвисновкивищевказаних судово-почеркознавчих експертиз об`єктами дослідження якої були недопустимі докази вилучені у приміщенні органу окупаційної адміністрації «Ізюмський відділ поліції».
		Судова колегія не приймає до уваги твердження сторони захисту про недопустимість вищезазначених доказів та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, так як вищезазначені експертні дослідження були проведені щодо наданих органом досудового розслідування письмових доказів, отриманих відповідно до приписів КПК України, та які судовою колегією, відповідно до приписів ст. 85, 86 КПК України, визнані належними та допустимими доказами.
		При цьому судовою колегією зазначається та враховується, що відповідно до приписів до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, що судовою колегією під час ухвалення судового рішення встановлено не було. 
		У судовому засіданні ОСОБА_7 зазначив, що однією з причин надання своєї згоди на заняття посади у незаконно створеному окупаційною адміністрацією правоохоронному органі було застосування фізичного насильства та побоюванням погроз з боку росіян-окупантів, щодо негативних наслідків особисто для нього та членів його родини, в разі відмови від співпраці. 
		Вказані твердження ОСОБА_7 щодо можливого примусу до співпраці з окупаційною адміністрацією судовою колегією розцінюються критично, як суб`єктивне сприйняття ОСОБА_7 наявної у м. Ізюм на час окупації тяжкої для мешканців міста обстановки та умов життя, а тому його добровільна згода щодо співпраці з окупаційною адміністрацією та перехід на бік ворога, на переконання колегії судів була обумовлена саме прагненням зайняти відповідну посаду у незаконно створеному окупаційному правоохоронному органі, з кар`єрних спонукань та з метою отримання відповідних преференцій пов`язаних з зайнятою посадою.
		Допитані у судовому засіданні свідки сторони захисту не довели та не підтвердили те, що рішення щодо співпраці з окупаційною владою обвинуваченим ОСОБА_7 було прийнято під примусом, внаслідок реальної загрози його життю та здоров`ю, а також близьким йому особам.
		Окрім того, як встановлено у судовому засіданні ні ОСОБА_7 , ні ОСОБА_25 , ні ОСОБА_29 після деокупації м. Ізюм, з відповідними заявами щодо вчинення стосовно них злочину з боку представників окупаційної влади, до національних правоохоронних органів не звертались.
		Між тим, у судовому засіданні свідки сторони обвинувачення зазначили, що мали інформацію, що ОСОБА_7 працює у новоствореному правоохоронному органі окупаційної влади на посаді дільничного.
		У судовому засіданні встановлено, що працівники поліції, достеменно знаючи про повномасштабне вторгнення РФ на територію Харківської області, та зокрема щодо бойових дій поблизу м. Ізюм, мали можливість завчасно евакуюватись до окупації, а сприймаючи той факт, що ОСОБА_7 має посвідчення учасника АТО, він мав розуміти про небезпеку перебування під окупацією, та що в разі окупації, до нього можуть бути застосовані заходи фізичного та морального тиску, у тому рахунку і ув`язнення.
		А тому твердження ОСОБА_7 щодо неможливості своєчасної евакуації на підконтрольну Україні територію чи хоча б переходу на нелегальне положення в окупованому м. Ізюм, враховуючи наявний у нього досвід оперативної роботи та значний стаж праці в органах внутрішніх справ, є неспроможними. 
		Судовою колегією також не приймається до уваги твердження ОСОБА_7 в частині того, що з травня 2022, з телефонного повідомлення колеги, йому було достеменно відомо щодо його звільнення з НП України, так як у судовому засіданні встановлено те, що на вказаний період часу у окупованому м. Ізюм взагалі був відсутній будь-яких, у тому числі і мобільний зв`язок, що також не заперечувалось у судовому засіданні і ОСОБА_7 і ОСОБА_25 .
		Окрім того, судова колегія зазначає, що, як достеменно встановлено у судовому засіданні, на час прийняття рішення щодо звільнення підсудного ОСОБА_7 з НП України, а саме станом на 14.06.2022, ОСОБА_7 вже буливчинені кримінально-карнідії,передбачені ст.111ч.2КК України,а томунаступні йогопротиправні діїє підтвердженнямдобровільності переходуна бікворога.   
		Також судова колегія не бере до уваги посилання сторони захисту з приводу того, що під час обшуку за адресою мешкання ОСОБА_7 було вилучено копії його документів, та що саме вони в подальшому були долучені невстановленими особами до його особистої справи, що свідчить про відсутність добровільної згоди ОСОБА_7 на співпрацю з окупаційною владою, так як дане твердження не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду, а навпаки зазначена копія паспорту та інші документи, викладені рукописним текстом та заповнені російською мовою свідчать про добровільний намір ОСОБА_7 отримати офіційну посаду у правоохоронному органі окупаційної влади.
		Таким чином, у судовому засіданні дослідженими доказами та показаннями свідків не встановлено та не підтверджено наявність підстав, які об`єктивно б свідчили про те, ОСОБА_7 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення-злочин, внаслідок фізичного чи психічного примусу з боку представників окупаційної адміністрації.
		А тому, посилання сторони захисту на зазначені обставини судовою колегією розцінюються критично, як спосіб захисту ОСОБА_7 від пред`явленого обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, з метою уникнення відповідальності за скоєне, а тому не приймаються до уваги та вважаються такими, що не відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам. 
		Судовою колегією, під час судового розгляду кримінального провадження, не встановлена недопустимість досліджених у судовому засіданні доказів, а також процесуальних порушень приписав КПК України. 
		Таким чином, ступінь вини ОСОБА_7 у вчиненні вищезазначеного протиправного діяння, в повній мірі встановлена аналізом вище приведених доказів, які є послідовними та в повній мірі узгоджуються між собою, у зв`язку з чим у судової колегії відсутні підстави для сумнівів в їх об`єктивності, правдивості та відвертості. 
		Сукупність наведених та досліджених у судовому засіданні доказів, свідчать про те, що дії ОСОБА_7 за ст. 111 ч. 2 КК України кваліфіковані вірно, так як він своїми умисними діями вчинив державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України : перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинене в умовах воєнного стану.
		При визначенні ОСОБА_7 виду та розміру покарання судова колегія враховує суспільну небезпечність та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення-злочину, який відповідно бо приписів ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, данні про особу підсудного, який на час вчинення інкримінованого злочину перебував на службі у Національної поліції України, та мав спеціальне звання «майор поліції», за час проходження служби у ГУПН в Х\О характеризується з задовільної сторони, має посвідчення учасника бойових дій, раніше судимимне був,має постійнемісце мешкання,за якимхарактеризується зпозитивної сторони,має наутриманні малолітню доньку 2022 року народження,міцні соціальніта сімейнізв`язки, на диспансерному обліку в ОДН та МПНД не перебуває.
		Колегія суддів окремо звертає увагу на проведенні стосовно ОСОБА_7 психофізичні дослідження із застосуванням поліграфу.
		Відповідно до довідки від 24 лютого 2023 року за результатами такого дослідження встановлено, що ОСОБА_7 не виїхав з тимчасово окупованої території, бо у нього було бажання реалізувати свої амбіції кар`єрного зростання, відсутні гроші та необхідність доглядати маму. Також при дослідженні встановлено, що ОСОБА_7 вважав, що « росія прийшла назавжди», велика кількість осіб добровільно пішла працювати в органи окупаційної влади, агітував осіб на підтримку окупаційної влади, отримував хабарі з місцевого населення, та інші результати, які свідчать про добровільність співпраці ОСОБА_7 з органами окупаційної влади.
		Обставин, які відповідно до приписів ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_7 судовою колегією не встановлено.
		Обставин, які відповідно до приписів ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_7 судовою колегією не встановлено.
		Відповідно до приписів ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		При цьому судова колегія враховує відсутність обставин, які б відповідно до приписів ст. 66 КК України, пом`якшували покарання ОСОБА_7 , а також відсутність обставин, які б відповідно до приписів ст. 67 КК України, обтяжували покарання ОСОБА_7 , фактичні обставини вчинення обвинуваченим інкримінованого йому злочину, ставлення останнього до скоєного та його наступну поведінку, а тому не вбачає підстав для застосування у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7 приписів ст. 69 КК України. 
		Таким чином, враховуючи приписи ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, приймаючи до уваги дані, які характеризують особу ОСОБА_7 , обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення-особливо тяжкого злочину, ставлення до скоєного, судова колегія вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_7 можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства, з призначенням йому міри покарання, у межах санкцій ст. 111 ч. 2 КК України, а саме у виді позбавлення волі на відповідний, визначений санкцією статті зазначеного кримінального закону, строк.
		Судова колегія вважає, що таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		При призначенні покарання, у відповідності до санкцій ст. 111 ч. 2 КК України, передбачено застосування обов`язкового додаткового покарання у виді конфіскацією майна.
		Судова колегія вважає необхідним у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7 застосувати додаткове покарання у виді конфіскації всього належного йому майна. 
		Приписами ст. 54 КК України передбачено, що засуджено за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. 
		При таких обставинах судова колегія вважає за необхідне стосовно ОСОБА_7 застосувати приписи ст. 54 КК України, позбавивши його спеціального звання «майор поліції».
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_7 тримається під вартою по вказаному кримінальному провадженню з 23.09.2022 та утримується в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», у зв`язку з чим, судова колегія вважає за необхідне рахувати строк відбуття покарання ОСОБА_7 з вказаного числа.
		Запобіжний захід ОСОБА_7 до набранням вироком законної сили, судова колегія вважає необхідним залишити без змін - тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
		Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.
		При проведенні судових почеркознавчих та судової комп`ютерно-технічної експертиз, експертами державних спеціалізованих установ - Харківський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України та Полтавське відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» були витрачені кошти в загальній сумі 83813 гривен 88 копійки, які цільовим призначенням були виділені цім установам з Державного бюджету України, які судовою колегією відносяться, у відповідності до ст. 122 КПК України, до процесуальних витрат.
		Судова колегія вважає, що дані документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів, відповідно до вимог ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_7 83818 гривень 88 копійки на користь держави.
		Ухвалою слідчого судді Київського райсуду м. Полтави від 16.09.2022, було накладено арешт на вилучене 14.09.2022 під час проведення обшуку в приміщенні незаконно створеного органу окупаційної адміністрації ЗС РФ - « Изюмский отдел полиции» майно - письмові докази зайняття ОСОБА_7 під часокупації м.Ізюм влітку2022року,посади унезаконному правоохоронномуоргані створеногоокупаційною владою,а самеписьмові доказипротиправної діяльності ОСОБА_7 .. 
		Приймаючи до уваги, що вказане майно не відповідає ознакам майна, визначеним в ч. 1 ст. 96-2 КК України, як таке, що підлягає спеціальної конфіскації, є письмовими доказами протиправної діяльності ОСОБА_7 , судова колегія вважає за необхідне, відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 КПК України, скасувати арешт щодо зазначеного майна. 
		Між тим, у судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського райсуду м. Полтави від 04 жовтня 2022 року було накладено арешт на належний ОСОБА_7 мобільний телефон, а також 2000 ( дві тисячі ) рублів, які було вилучено у останнього під час його затримання, відповідно до приписів ст. 208 КПК України.
		Також судова колегія встановила, що відповідно до ухвали Київського районного суду міста Полтава від 27 вересня 2022 року накладено арешт на вилучені мобільний телефон « ASSISTANT», жорсткий диск «Western Digital», жорсткий диск «HITACHI Deskstar», ноутбук «НР» чорного кольору, які було вилучено під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_7 .
		Судова колегія встановила, що відповідно до ухвали Ленінського районного суду міста Харкова від 21 грудня 2022 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_6 , яка належить ОСОБА_7 на праві приватної спільної сумісної власності.
		Приймаючи до уваги, що санкція ч. 2 ст. 111 КК України, як додаткову міру покарання передбачає обов`язкову конфіскацію майна, судова колегія вважає за необхідне, залишити арешт зазначеного майна та конфіскувати його на користь держави, після звернення вироку до виконання, з урахуванням необхідності виділення долі власності ОСОБА_7 у вказаній квартирі.
		Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374 КПК України судова колегія, - 
		 
		У Х В А Л И Л А:
		ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України та призначити йому покарання, на підставі цього закону у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
		Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_7 рахувати з 23 вересня 2022 року.
		На підставі приписів ст. 54 КК України позбавити засудженого ОСОБА_7 спеціальне звання «майор поліції».
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний щодо засудженого ОСОБА_7 залишити без змін - тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
		Стягнути з ОСОБА_7 ІПН НОМЕР_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у даному кримінальному провадженні у сумі 83818 гривень 88 копійки ( вісімдесят три тисячі вісімсот вісімнадцять гривень 88 копійки).
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського райсуду м. Полтави від 16.09.2022, на вилучене 14.09.2022 під час проведення обшуку в приміщенні незаконно створеного органу окупаційної адміністрації ЗС РФ - «Изюмский отдел полиции» майно - письмові докази вчинення засудженим ОСОБА_7 кримінального правопорушення, вінчестери, печатки, трудові книжки, папки, посвідчення, шеврони, матеріали ЖЕУ, визнані речовими доказами, відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 15 вересня 2022 року.
		Скасувати арешт майна, покладений відповідно до ухвали Київського районного суду м. Полтави від 04 жовтня 2022 року в частині ключі від будинку, ключі від скутера, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_7 , довідка про ІПН, посвідчення водія, свідоцтво про загальнообов`язкове страхування, в іншій частині арешт за вказаною ухвалою залишити до вирішення питання конфіскації майна.
		   Арешт, на майно, покладений відповідно до ухвали Київського районного суду міста Полтава від 27 вересня 2022 року на вилучені мобільний телефон « ASSISTANT», жорсткий диск «Western Digital», жорсткий диск «HITACHI Deskstar», ноутбук «НР» чорного кольору, які було вилучено під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_7 залишити до вирішення питання конфіскації майна.
		Арешт, на майно покладений відповідно до ухвали Ленінського районного суду міста Харкова від 21 грудня 2022 року на квартиру АДРЕСА_6 , яка належить ОСОБА_7 на праві приватної спільної сумісної власності, залишити до вирішення питання конфіскації майна.
		Речові докази : особову справа працівника НП України засудженого ОСОБА_7 , особову справу з відповідними документами на працівника окупаційноїполіції засудженого ОСОБА_7 , вилучені у приміщенні незаконно створеного органу окупаційної адміністрації ЗС РФ - «Изюмский отдел полиции», письмові докази протиправної діяльності засудженого ОСОБА_7 , вінчестери, печатки, трудові книжки, папки, посвідчення, шеврони, матеріали ЖЕУ, визнані речовими доказами, відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 15 вересня 2022 року - зберігати в матеріалах кримінального провадження; належний засудженому ОСОБА_7 мобільний телефон «Xiaomi» з сім картою НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ( дві тисячі) рублів, які зберігається в кімнаті збереження речових доказів ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, - конфіскувати на користь держави, ключі від будинку, ключі від скутера, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_7 , довідка про ІПН, посвідчення водія, свідоцтво про загальнообов`язкове страхування- повернути ОСОБА_7 , мобільний телефон « ASSISTANT», жорсткий диск «Western Digital», жорсткий диск «HITACHI Deskstar», ноутбук «НР» чорного кольору- конфіскувати. 
		Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду згідно зі ст. 395, 396 КПК України може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_7 в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.
		Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Дзержинському районному суді м. Харкова копію цього вироку, подавши відповідну заяву.
		Вирок постановлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
		Повний текст вироку складено 18 червня 2024 року.
		 
		 
		   Головуюча суддя ОСОБА_30 ШТИХ
		Судді :                 ОСОБА_31 
		                    ОСОБА_32

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...