Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 496/2300/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Порушення законів та звичаїв війни.
Надіслано для оприлюднення: 19.06.2024. Зареєстровано: 19.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.06.2024.
Дата набрання законної сили: 18.07.2024
Номер судового провадження: 1-кп/496/341/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022230000000166

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 496/2300/23
		Провадження № 1-кп/496/341/24
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 червня 2024 року м. Біляївка
		Біляївський районний суд Одеської області в складі: 
		головуючого судді  ОСОБА_1 
		за участю секретаря  ОСОБА_2 
		прокурорів  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 
		захисника обвинуваченого  ОСОБА_5 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі м.Біляївка впорядку спеціальногосудового провадженняза відсутностіобвинуваченого кримінальнепровадження заобвинуваченнямОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, уродженця с. Краснопілля Сунського району Кіровської області Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, командира НОМЕР_1 окремого загону спецпризначення «Вятич» федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації
		-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, -
		УСТАНОВИВ:
		В ході триваючого збройного конфлікту громадянин РФ ОСОБА_6 , фактично перебуваючи на окупованій території Іванівської ОТГ Генічеського району Херсонської області, будучи командиром 15-го окремого загону спецпризначення «Вятич» федеральної служби військ національної гвардії РФ, тобто приймаючи участь у збройному конфлікті на боці Російської Федерації, віддавав накази на незаконне затримання (нелегальне ув`язнення), застосування фізичного насильства та катувань відносно цивільних осіб, що є серйозним порушенням ст. 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року, ратифікованої Указом Президії Верховної Ради Української РСР «Про ратифікацію Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року про захист жертв війни» від 03.07.1954 (далі  Конвенція) та ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I) від 8 червня 1977 року щодо заборони нападів на цивільних осіб.
		Так, ОСОБА_6 на початку травня 2022 року, більш точний час не встановлено, перебуваючи на окупованій території Іванівської ОТГ Генічеського району Херсонської області, в ході проведення незаконного обшуку за місцем проживання голови Іванівської ОТГ ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , в порушення ст. ст. 2, 4, 13, 27, 29, 34 Конвенції, віддав наказ підконтрольним військовослужбовцям 15-го окремого загону спецпризначення «Вятич» федеральної служби військ національної гвардії РФ на незаконне затримання (нелегальне ув`язнення) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (сина голови Іванівської селищної ради ОСОБА_7 ), який підпадає під захист ст. 4 Конвенції, як громадянин України, котрий не бере активної участі у бойових діях та опинився в ході окупації під владою сторони конфлікту (Російської Федерації), умисно надав наказ на позбавлення його можливості вільно пересуватись, протиправно перешкоджаючи йому обирати за своєю волею місце знаходження.
		Двоє невстановлених військовослужбовців НОМЕР_1 окремого загону спецпризначення « ІНФОРМАЦІЯ_3 » федеральної служби військ національної гвардії РФ, діючи на виконання наказу та у присутності ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , накинули поліетиленовий пакет на голову ОСОБА_8 , позбавивши його повітря, стяжками закріпили руки за спиною та нанесли не менше 5 ударів по ниркам ногами, чим порушили ч. 2 ст. 51 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I) від 8 червня 1977 року щодо заборони нападів на цивільних осіб.
		Після цього, ОСОБА_8 відвезли до раніше захопленого приміщення Відділу поліції № 2 Генічеського РВП ГУНП в Херсонській області, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_6 та 4 невстановлених військовослужбовців росгвардії впродовж декількох годин з метою примусити останнього розповісти про місцезнаходження його батька (голови Іванівської ОТГ ОСОБА_7 ) застосовували відносно потерпілого фізичне та психологічне насилля, що виразилось у нанесенні ударів кулаками по тілу. Потерпілий не мав бажання там знаходитись та не мав можливості вільно залишити вказане приміщення, тобто військовослужбовці росгвардії змушували його діяти проти своєї волі, що є порушенням пункту «а» статті 3 Конвенції в частині заборони жорстокого поводження з особою.
		Лише через декілька годин після незаконного затримання (нелегального ув`язнення) та застосування фізичного насилля ОСОБА_6 надав команду невстановленим військовослужбовцям росгвардії припинити допит та відпустити ОСОБА_8 .
		Крім цього, 22.06.2022 року невстановлені військовослужбовці російської гвардії, діючи за наказом ОСОБА_6 , з метою схилити до співпраці з окупаційною владою старосту ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який підпадає під захист ст. 4 Конвенції, як громадянин України, котрий не бере активної участі у бойових діях та опинився в ході окупації під владою сторони конфлікту (Російської Федерації), умисно надав наказ на його незаконне затримання (нелегальне ув`язнення).
		З метоювстановити місцезнаходження ОСОБА_9 ,виконуючи наказ ОСОБА_6 ,четверо невстановлених військовослужбовців росгвардії, прибули за місцем проживання старости Українського старостівського округу Іванівської ОТГ за адресою: АДРЕСА_4 , де незаконно затримали його сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відвезли його до раніше захопленого приміщення Відділу поліції № 2 Генічеського РВП ГУНП в Херсонській області, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де незаконно утримували, у зв`язку з чим його батько ОСОБА_9 вимушений був прибути до відділу поліції.
		Після чого, військовослужбовці російської гвардії звільнили ОСОБА_10 та на виконання наказу ОСОБА_6 незаконно затримали (нелегально ув`язнили) старосту Українського старостівського округу Іванівської ОТГ ОСОБА_9 . 
		Потерпілого утримували не менше 2 годин у приміщенні відділу поліції № 2 Генічеського РВП ГУНП в Херсонській області, що розташований за адресою: вул. Миру, 25 смт. Іванівка. З метою схилення до співпраці із державою-агресором вчиняли фізичне насилля та психологічний тиск, нанесли один удар прикладом від автоматичної зброї в праву лопатку та один удар ногою по тулубу, а також із застосуванням наявних засобів для тортур, під`єднавши до його тіла оголені проводи здійснювали катування електрострумом, чим порушили ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I) від 8 червня 1977 року щодо заборони нападів на цивільних осіб.
		Своїми умисними діями, які виразились у віддані наказів на незаконне затримання (нелегальне ув`язнення), застосування фізичного насильства та катувань ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , як цивільних осіб, що перебувають під захистом, ОСОБА_6 порушив вимоги ст. ст. 3, 31, 32, 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни та ст. ст. 51, 75 Додаткового протоколу І.
		Обвинувачений ОСОБА_6 до судового засідання не з`явився, його виклик здійснювався шляхом публікації про виклик на офіційному веб-сайті суду, а також в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме в газеті «Урядовий кур`єр» та судовий розгляд здійснювався в порядку спеціального судового провадження (in absentia). ОСОБА_6 показань суду не надавав та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.
		Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованого йому злочину доведена та підтверджується зібраними в справі доказами, а саме:
		-показами потерпілого ОСОБА_8 , в судовому засіданні про те, що на початку квітня 2022 року чоловік на ім`я ОСОБА_11 зателефонував його батьку ОСОБА_7 , який був головою Іванівської селищної ради, у той момент вони ще не розуміли, що це і є ОСОБА_12 . Сказав, що їм необхідно зустрітись в селищній раді. Його батько зібрав в приміщенні селищної ради людей, а саме: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 . ОСОБА_15 приїхав разом з іншими військовими РФ до Іванівської селищної ради, оточили будівлю, були озброєні автоматами. До кабінету, в якому були ОСОБА_7 ,  ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 та інші, зайшов ОСОБА_15 та четверо військовослужбовців РФ,які булив балаклавах,озброєні автоматами,лише ОСОБА_12 був звідкритим обличчям.Це було їх «перше знайомство» з цим ОСОБА_11 , він сказав,що теперв цьомурайоні за«старшого» середвійськових РФ,наказав ОСОБА_7 зібрати наявнуу мешканцівсела зброю,почав розказуватита погрожувати,що будеу разінепокори. У подальшому, на початку травня 2022 року військові росгвардії на чолі з ОСОБА_16 приїхали за місцем проживання батька та матері потерпілого в АДРЕСА_2 ., він у цей час був у матері. Військових РФ було дуже багато, він не рахував, але приблизно чоловік 20-25, які оточили будинок, всі були озброєні автоматами та направляли їх на них. ОСОБА_17 , був єдиний з відкритим обличчям, всі інші військові були в балаклавах, він запитав «де мер?», маючи на увазі його батька. Він відповів «Що батько на роботі в селищній раді», на що ОСОБА_12 сказав «Ми тільки звідти приїхали, його там не має, де він?». Після чого, військовослужбовці РФ та ОСОБА_15 почали проводити обшук подвір`я та будинку. У ході проведення обшуку він разом з матір`ю стояли на вулиці, в будинок їх не пускали. Коли військові РФ завершили обшук, до них на вулицю вийшов ОСОБА_15 та показав рукою в його сторону і сказав «він їде з нами», тобто фактично віддав наказ на його затримання. На виконання наказу ОСОБА_6 військові РФ поставилийого ( ОСОБА_8 )на коліната почалинаносити йомуудари ногамипо спиніта ниркам,здійснилине менше 5 ударів, зав`язали руки, надягли пакет на голову і двоє-троє чоловік потягнули, кинули в машину та повезли в невідомому напрямку. Коли його витягли з машини, він зрозумів, що знаходиться за місцем свого мешкання ( АДРЕСА_5 ), де військові РФ провели обшук. Обшукали його будинок надягли йому пакет на голову та повезли у невідомому напрямку. Після того як йому зняли пакет з голови, ОСОБА_8 зрозумів, що знаходиться в будівлі районного відділу поліції ( АДРЕСА_3 ), а саме в кабінеті начальника райвідділу, там вже сидів ОСОБА_17 та декілька інших військових РФ, всі крім нього були в балаклавах, він почав проводити допит. У ході допиту ОСОБА_6 запитував його «Де знаходиться батько, зброя, яку нібито залишила поліція батьку, щоб він передав самообороні?». Він відповідав, що нічого не знає у зв`язку з чим військові РФ за наказом ОСОБА_12 наносили йому ( ОСОБА_8 ) удари кулаками по тілу. Допит тривав 1,5-2 години, коли вони зрозуміли, що він нічого не знає, ОСОБА_12 наказав військовим РФ, які там знаходились вивести його, а також наказав «якщо поїду, то вони мене знайдуть». На виконання наказу, вони вивели його на подвір`я райвідділу і він пішов пішки додому;
		-оголошеними показамипотерпілого ОСОБА_9 від 17.01.2023року (впорядку ст.615КПК України)про те,що вінзаймав посадустарости Українськогостаростівського округу,який входитьдо складуІванівської об`єднаноїтериторіальної громадиГенічеського районуХерсонської області. З 24лютого 2022року черезселище рухалиськолони танків,транзитом,військові РФне зупинялисьта незалишались вселі.Точної дативін непам`ятає,але десьв серединіквітня 2022року натериторію ІНФОРМАЦІЯ_7 ,які надеякий часзупинилися вс.Агаймани,а потімпоселилися вшколі с.Балашово,а звідтипочали їздитина територію АДРЕСА_6 . Також, у квітні2022року, ОСОБА_9 знаходився вприміщенні Іванівськоїселищної радиза адресою: АДРЕСА_7 ,в кабінетіголови ІванівськоїОТГ ОСОБА_7 по робочимпитанням разомз директоромКП «Добробут-5» ОСОБА_14 та заступникомголови Іванівськоїселищної ради ОСОБА_13 . У цеймомент,вони побачили,що заїхалавійськова техніка:«БТРи» та«Тигри»,які під`їхалидо селищноїради.У кабінетселищного головизайшли четвероозброєних військовослужбовцівРФ,всі булив балаклавах,крім одногоз них,який представився ОСОБА_11 ,старшим середвійськових РФ,їх командиром,як вжепотім він дізнався,що цебув ОСОБА_6 .Він сказав,що будеконтролювати районта займатисьорганізаційними питаннями,схиляв їхдо співпраці,говорив,що Росіятам назавжди,треба переходитипід РосійськуФедерацію,всі,хто знаходивсяв кабінетівідмовились відспівпраці.У зв`язкуз чим, ОСОБА_15 сказав,що цезараз вивідмовляєтесь,а вподальшому будутьдо нихзастосовувати іншідії,тобто почавпогрожувати.Після цього,військові РФна чоліз ОСОБА_12 ще декількаразів приїздилидо селищноїради,крайній разце булоприблизно вкінці травня,при розмовівійськові клацализатворами танаводили наних зброю,здійснювали психологічнийтиск тапогрожували. ОСОБА_15 говорив,що якщовони небудуть співпрацювати,то військовіРФ покажутьїм,що такепідвал,щоб вониподумали просебе тасвої родини. 22.06.2022року йому( ОСОБА_9 )подзвонив сусід,який перебуваєв окупаціїта повідомив,що потерпілогорозшукують військовіРФ,які передали,щоб вінз`явився домісцевого райвідділуполіції,а також,що вонизабрали йогосина ОСОБА_10 .У зв`язкуз чим,він ( ОСОБА_9 )вимушений бувпоїхати домісцевого відділуполіції заадресою: АДРЕСА_3 .Коли вінпід`їхав дорайвідділу,його зустрілидвоє військовослужбовцівРФ,одягнуті вформу росгвардії,він ( ОСОБА_9 )запитав уних «Дезнаходиться йогосин?»на щоодин ізвійськових сказав«Ти непогоджуєшся наспівпрацю,так будез усіма».Він ( ОСОБА_9 )не мігзрозуміти прощо вониговорять,а потімвони сказали«тебе ОСОБА_11 попереджав,що буделише гірше».Після чого,військові затрималийого,а йогосина ОСОБА_10 відпустили.Військові РФзавели йогодо приміщеннярайвідділу,а самев кабінетначальника поліції,який знаходитьсялівіше відвходу,де проводилийого допит,запитували пронібито роздачузброї 24.02.2022року натериторії районутеробороні,де поліція,колишні атошники,він ( ОСОБА_9 )відповідав,що нічогоне знає,у зв`язкуз чимодин ізвійськових РФ,які знаходилисьв кабінеті,прив`язав одиндріт йомуна ланцюжок,а другийна годинникта почавпускати струм,це продовжувалосьхвилин 20,від ударівструмом він( ОСОБА_9 )впав напідлогу,у цеймомент одинз військовихРФ нанісйому одинудар прикладомпо тілу-в правулопатку таодин ударногою потілу.Коли військовіРФ зрозуміли,що віндійсно нічогоне знає,розв`язали йомуруки тазапитали чине надумаввін працюватистаростою тількивже наРосію.Він ( ОСОБА_9 )сказав,що подумає,вони далийому нароздуми дватижні тавідпустили. Загалом військові РФ протримали в райвідділі його сина годину, а його приблизно дві години. Після цих подій, він прийняв рішенні виїжджати та у серпні 2022 року з сім`єю виїхав на підконтрольну територію України;
		-оголошеними показами потерпілого ОСОБА_10 від 10.12.2022 року (в порядку ст. 615 КПК України) про те, що у червні 2022 року приблизно о 11.00 год. четверо військовослужбовців росгвардії, на виконання наказу свого командира, приїхали за адресою його проживання, а саме: АДРЕСА_8 , шукали його батька старосту Українського старостівського округу ОСОБА_9 з метою змусити його до співпраці з Російською Федерацією. Вони були одягнуті у військову форму та озброєні автоматами. Посадили його до автомобіля та повезли до місцевого відділу поліції за адресою: АДРЕСА_3 , сказавши при цьому «Приїде батько, поїдеш додому». Коли вони приїхали до райвідділу, завели його до приміщення, де він був приблизно годину. Після приїзду його батька ОСОБА_9 , батька затримали, а його відпустили додому;
		-показами свідка ОСОБА_7 , в судовому засіданні про те, що він є батьком ОСОБА_8 , та з жовтня 2020 року займає посаду голови Іванівської об`єднаної територіальної громади Генічеського району Херсонської області. На цей час працює головою ОСОБА_18 військової цивільної адміністрації. На початку квітня 2022 року, на територію ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме до села Агаймани, приїхали військові РФ, серед них була росгвардія та ЛНР/ДНР, розмістились на території зруйнованої ферми. Одразу по приїзду в ОСОБА_19 військові РФ поїхали додому до старости села ОСОБА_20 , якого під тиском змусили показати всі адміністративні будівлі на території селища нібито для заселення військових, а командир росгвардії, який представився ОСОБА_11 , запитав у ОСОБА_20 номер телефону голови ІНФОРМАЦІЯ_8 . Він перетелефонував йому та спитав, чи може дати цьому командиру його номер телефону, на що він (свідок) сказав, звичайно, головне не наражай себе на небезпеку. Після чого, ОСОБА_7 з невідомого номеру телефону надійшов дзвінок, це був чоловік, який представився командиром росгвардії, сказав, що його звуть ОСОБА_11 та призначив зустріч в Іванівській селищній раді. Перший раз цей командир ОСОБА_11 приїхав до селищної ради десь у період з 5 по 10 квітня, точної дати не пам`ятає. Він ( ОСОБА_7 ) не хотів з ним зустрічатись один та зібрав в селищній раді представників створеного штабу, а саме, свого заступника ОСОБА_13 , директора КП «Добробут-5» ОСОБА_14 та старосту Українського старостівського округу ОСОБА_9 . Вони всі перебували в службовому кабінеті ОСОБА_7 , куди зайшли четверо озброєних військових РФ на чолі з командиром росгвардії ОСОБА_11 , який так і представився. Він єдиний серед них був без балаклави, як він пізніше дізнався це був ОСОБА_6 . Він сказав, що буде контролювати район та займатись організаційними питаннями, схиляв всіх присутніх до співпраці, говорив, що Росія тут назавжди, треба переходити під Російську Федерацію, хотіли зняти відеоролік, що тут Росія і все добре. Від співпраці всі присутні відмовились. ОСОБА_6 під час спілкування погрожував та здійснював психологічний тиск, а саме його солдати клацали затвори та демонстративно наводили на всіх присутніх зброю. Остання зустріч його з ОСОБА_6 була на початку травня 2022 року у зв`язку з тим, що він вимагав, щоб селищна рада провела парад до 9 травня. Він ( ОСОБА_7 ) відмовився на що ОСОБА_12 сказав «Ну, подивимось». Через деякий час, він ( ОСОБА_7 ) дізнався, що його повинні забрати в підвал. На початку травня 2022 року місцеві мешканці повідомили йому ( ОСОБА_7 ), що до приміщення селищної ради рухається колона військових машин (БТРи ,Тигри, автозаки), він зрозумів, що це за ним у зв`язку з чим попросив ОСОБА_14 провести його до магістрального каналу, там не було блокпостів та виїхав до м. Мелітополь, а потім на підконтрольну територію України. У подальшому, йому зі слів дружини та сина ОСОБА_8 стало відомо, що коли військові РФ не знайшли його в селищній раді, то приїхали за місцем його мешкання АДРЕСА_2 , де провели обшук та затримали сина ОСОБА_8 . Зі слів ОСОБА_9 , йому (свідку) стало відомо, що останнього також затримували за наказом ОСОБА_6 , тримали в райвідділі та катували електрострумом;
		-показами свідка ОСОБА_20 в судовомузасіданні проте,що з20жовтня 2019року вінзаймав посадустарости Агайманськогостаростівського округуІванівської ОТГГенічеського районуХерсонської області.Точної датине пам`ятає,але десь3-5квітня 2022року,на територію ІНФОРМАЦІЯ_4 ,а самедо селаАгаймани,приїхали військовіросгвардії,розмістились натериторії покинутоїферми,а ОСОБА_15 здеякими військовимиРФ приїхалидо ньогододому.Всі крім ОСОБА_12 булив балаклавах,він запитаву нього( ОСОБА_20 )«Ти мер?»,він відповів,що ні,він староста,після чогойого змусилипоказати всіадміністративні будівліна територіїсела (школута сільськураду).Він ( ОСОБА_20 )зрозумів,що ОСОБА_6 був старшимсеред військовихРФ,які донього приїхали,тому щовони йогоназивали командир,слухали йогонакази тазапитували щоі якробити.Коли завершилиогляди будівель, ОСОБА_12 запитаву нього( ОСОБА_20 )номер телефонуголови ІНФОРМАЦІЯ_8  ОСОБА_7 ,свідок перетелефонував ОСОБА_7 ,щоб спитатичи можнадати йогономер,він відповів,звичайно.Потім щедекілька разіввін ( ОСОБА_20 )бачив ОСОБА_6 натериторії села,в одинз такихднів, ОСОБА_12 почаврозпитувати завійськових,атошників,де зброя,склади,свідок відповів,що нічогоне знає,на що ОСОБА_12 сказав«якщо знайду,будеш життямвідповідати».Він ( ОСОБА_20 )відразу прийняврішенні виїжджати,та в кінці червня з сім`єю виїхав на підконтрольну територію України. Знає, що росгвардійці затримували ОСОБА_21 та ОСОБА_9 , катували людей;
		-показами свідка ОСОБА_14 в судовомузасіданні проте,що вінзаймав посадудиректора КП«Добробут-5»Іванівської ОТГ.В лютому2022року,точної датине пам`ятає,головою Іванівськоїселищної радистворено штабпо забезпеченнюжиттєдіяльності району,до якоговходив він, ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_22 .Перший развійськові РФприїздили доселищної радиу лютому,також приїздилище декількаразів вкінці березнята напочатку квітня2022року.До селищноїради під`їхаливійськові РФ,які булиодягнуті вкамуфляжний одягта балаклави,оточили будівлюселищної ради.Зайшли вслужбовий кабінетголови селищноїради таспитали,де можутьйого знайти. ОСОБА_7 відповів,що цевін.Серед військовихРФ,які зайшлидо кабінету,один бувбез балаклави,він представивсястаршим середних,назвався ОСОБА_11 ,хотів наодинціпоговорити з ОСОБА_7 ,на щовони відмовилисьта сказали,що всірозмови будутьпроходити вприсутності членівштабу.Після чого, ОСОБА_15 сів напротиних застіл,інші військовістали заспиною завтоматами.Він почаврозповідати,що Українибільше небуде,треба знятиукраїнський прапор,та переходитина бікРосії,примушував роздаватигуманітарну допомогутощо.Всі присутнів кабінетівідмовились.Пізніше військовіРФ начолі з ОСОБА_12 приїздилище раз,в кінціберезня чина початкуквітня 2022року,точно непам`ятає.Йому відомопро фактизатримання цивільногонаселення натериторії району,яких трималиу відділіполіції,а самезатримували ОСОБА_9 та йогосина ОСОБА_10 .Також затримували ОСОБА_8 ,якого утримувалив приміщенніполіції.Хто самевіддавав наказипро затриманняточно незнає; 
		-показами свідка ОСОБА_13 в судовому засіданні про те, що на цей час займає посаду начальника Станіславської ВЦА Херсонської області, і знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати на посаді заступника голови Іванівської селищної ради Генічеського району ОСОБА_7 . Коли почалась війна, тобто 24.02.2022 року головою Іванівської селищної ради був створений штаб у складі 5 - 7 чоловік, це були він, ОСОБА_7 , директор КП «Добробут-5» ОСОБА_14 , староста Українського старостівського округу ОСОБА_9 та інші. На початку квітня 2022 року на територію Іванівської ОТГ, а саме до села Агаймани, приїхали військові росгвардії про це вони дізнались від старости села ОСОБА_20 . Перша зустріч з ОСОБА_16 відбулась на початку квітня у зв`язку з тим, що він зателефонував голові Іванівської ОТГ ОСОБА_7 та повідомив, що приїде через дві години. ОСОБА_7 повідомив їх щоб прибули у штаб, і вони всі були на цій зустрічі, так як він не хотів сам з ними зустрічатись. Вони приїхали на двох «Тиграх» броньовані машини, зайшли до селищної ради, їх було четверо, у одного з них було відкрите обличчя це як виявилось і був ОСОБА_15 , троє були озброєні автоматами, ОСОБА_12 був з пістолетом. Коли вони зайшли до селищної ради, двоє залишились в коридорі, двоє зайшли в кабінет, один став біля підвіконня, військовий постійно клацав затвор автомата, а ОСОБА_12 сів навпроти них за столом, представився ОСОБА_11 , старшим серед росгвардії, почав говорити, що вони не прийшли з ними воювати, їх цікавило, де є зброя, щоб вони думали як будуть святкувати 9 травня за їх участю. Дав тиждень, щоб ми підготували народ до зняття українських прапорів, сказав «Люди вас вибрали, будете працювати». Всі присутні відмовились. На другу зустріч ОСОБА_12 привозив з собою замполіта ОСОБА_23 , імені не пам`ятає, щоб познайомити його з нами. Кожен раз, коли ОСОБА_12 приїздив, то погрожував та здійснював психологічний тиск, розповідаючи, що вони до того як приїхати до смт. Іванівка були в смт. Чаплинка, де з ними нібито співпрацював сільський голова і з ним все було добре, а в смт. Каланчак селищна голова ОСОБА_24 не захотіла з ними співпрацювати, втекла. Сказав, що ми не втечемо, всі блокпости повідомлені. 19 квітня 2022 року на зустрічі він вимагав від нас організувати 09 травня та сказав, що приїдуть ЗМІ знімати сюжет як добре жити при Росії. Ми йому відповіли, що будемо працювати поки буде український прапор, у всіх інших випадках нічого робити не будуть, на що він сказав «Не поспішайте, нікуди не дінетесь». Коли вони поїхали, вони між собою вирішили, що їм потрібно писати заяви на звільнення та намагатись виїхати на підконтрольну територію України. Після чого вони всі написали заяви на звільнення, голова сільської ради пішов на лікарняний. 07 травня 2022 року військові РФ під`їхали до лікарні, він ( ОСОБА_13 ) подзвонив ОСОБА_7 , який був в селищній раді та повідомив, що це напевно за ним приїхали. У зв`язку з чим ОСОБА_7 виїхав до м. Мелітополь, йому допомагав у цьому ОСОБА_14 . Після цієї ситуації, коли у червні 2022 року військові РФ почали збирати інформацію на нього, він зрозумів, що прийдуть і за ним, тому виїхав на підконтрольну територію України.
		Покази потерпілих та свідків щодо обставин, викладених в обвинувальному акті, узгоджуються між собою, доповнюють один одного, не містять протирічь, а тому визнаються належними доказами, які в сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_6 у пред`явленому обвинуваченні.
		Також вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами:
		-паспортними даними на ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 із джерела інформації: СПО СК: НОМЕР_2 «Російський паспорт» (т. 2 а.с. 7-12)
		-листом головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України відповідно до якого відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями громадянином Російської Федерації ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 01.03.2018 року по 01.03.2023 року в базі даних не виявлено, що підтверджує те, що ОСОБА_25 перебував на території України не на законних підставах (т. 2 а.с. 13);
		-листом Управління служби безпеки України у Вінницькій області від 29.08.2022 року №53/2/52-1894 ві, відповідно до якого з березня 2022 року по теперішній час на території селищ Агаймани, Балашове, Шотівка, ОСОБА_18 та інших розташованих на території Херсонської області поряд з іншими перебував 15-й загін спеціального призначення «Вятич» федеральної служби військ національної гвардії РФ (в/ч НОМЕР_3 , м. Армавір Краснодарського краю РФ північнокавказьке регіональне командування). ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 входить до складу вказаного загону (т. 2 а.с. 16);
		-протоколом тимчасового доступу до документів від 27.10.2022 року та вилучення у ПрАТ «ВФ Україна» інформації щодо з`єднань абонентських номерів, якими одноособово користувався ОСОБА_6 та підтримував контакти з представниками окупаційної влади, особами, які співпрацювали з військовими РФ та іншими (т. 2 а.с. 87);
		-протоколом огляду речей і документів від 28.10.2022 року, в ході проведення якого оглянуто оптичний носій інформації щодо з`єднань абонентських номерів, якими одноособово користувався ОСОБА_6 та базові станції під дію яких потрапляв абонентський номер ОСОБА_6 , зокрема, Генічеський район, в тому числі смт. Іванівка (т. 2 а.с. 89-93);
		-протоколом оглядувід 20.08.2022року уході якогоз метоювиявлення інформаціїважливої длякримінального провадженняоглянуто сайт«Вікіпедія»,а самепублікацію зназвою мовоюоригіналу « НОМЕР_4 отряд специального назначения внутренних войск « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». У вказаній публікації зазначено, що в складі Федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації створений такий спеціальний підрозділ спеціального призначення (т. 2 а.с. 94-102);
		-протоколом огляду від 13.02.2023 року у ході якого з метою виявлення інформації важливої для кримінального провадження через програмне забезпечення «NordVPN» за допомогою вбудованої функції Інтернет-браузера « ІНФОРМАЦІЯ_9 » здійснено вхід на сайт « ІНФОРМАЦІЯ_10 », де виявлено публікацію з назвою мовою оригіналу « ІНФОРМАЦІЯ_11 », де опубліковано відомості щодо проведення зустрічі командира в/ч НОМЕР_3 полковника ОСОБА_6 із керівництвом «армавірської єпархії РПЦ московського патріархату», йдеться про підписання договору про співпрацю між вказаною релігійною організацією та в/ч НОМЕР_3 «федеральної служби військ національної гвардії російської федерації». Також містяться фотозображення ОСОБА_6 у військовій формі одягу. З метою фіксації зовнішнього вигляду сторінок та важливої інформації функцією PrtSc наявний знімок з екрану, який розміщено у вказаному протоколі. З метою збереження отриманих даних та недопущення видалення інформації з мережі Інтернет здійснено архівацію вказаної публікації за допомогою Інтернет ресурсу « ІНФОРМАЦІЯ_12 », збережена сторінка записана на оптичний DVD-диск, який відповідно є невід`ємним додатком до цього протоколу (т. 2 а.с. 105-113);
		-протоколом огляду від 13.02.2023 року у ході якого з метою виявлення інформації важливої для кримінального провадження через програмне забезпечення «NordVPN» за допомогою вбудованої функції Інтернет-браузера « ІНФОРМАЦІЯ_9 » здійснено вхід на сайт соціальної мережі Інтернет «Вконтакте», де виявлено особиста сторінка, яка належить ОСОБА_6 , фото відсутні, в друзях виявлено користувача « ОСОБА_26 » на сторінці якого виявлено фотозображення особи схожої за зовнішністю на ОСОБА_6 . З метою фіксації зовнішнього вигляду сторінок та важливої інформації функцією PrtSc зроблено знімок з екрану, який розміщено у вказаному протоколі. З метою збереження отриманих даних та недопущення видалення інформації з мережі Інтернет здійснено архівацію вказаної публікації за допомогою Інтернет ресурсу « ІНФОРМАЦІЯ_12 », збережена сторінка записана на оптичний DVD-диск, який відповідно є невід`ємним додатком до цього протоколу (т. 2 а.с. 114-131);
		-протоколом пред`явленняособи длявпізнання зафотознімками від19.01.2023року у ході якого потерпілий ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_6 як військового РФ, який керував діями військових РФ при проведенні обшуку за місцем проживання його батька та надав команду на його затримання (т. а.с. 134-137);
		-протоколом проведення слідчого експерименту від 13.02.2023 року за участю потерпілого ОСОБА_8 відповідно до якого останній показав, при яких обставинах на початку травня 2022 року ОСОБА_6 віддав наказ військовослужбовцям РФ на його затримання. Як двоє військовослужбовців РФ, діючи на виконання наказу та у присутності ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , накинули поліетиленовий пакет йому на голову, позбавивши його повітря, стяжками закріпили руки за спиною та нанесли не менше 5 ударів по ниркам ногами. Також, показав як проводився його допит у приміщенні відділу поліції № 2 Генічеського РВП ГУНП в Херсонській області за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_6 та четверо військовослужбовців росгвардії впродовж декількох годин з метою примусити останнього розповісти про місцезнаходження його батька (голови Іванівської ОТГ ОСОБА_7 ) застосовували до нього фізичне та психологічне насилля, що виразилось у нанесенні ударів кулаками по тілу (т. 2 а.с. 138-143);
		-протокол проведення слідчого експерименту від 01.03.2023 року за участю потерпілого ОСОБА_9 відповідно до якого останній показав, при яких обставинах 22 червня 2022 року невстановлені військовослужбовці російської гвардії, діючи за наказом ОСОБА_6 , з метою схилити його до співпраці з окупаційною владою затримали його сина ОСОБА_10 та його. Як його утримували у приміщенні відділу поліції № 2 Генічеського РВП ГУНП в Херсонській області, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 . З метою схилення до співпраці із державою-агресором вчиняли фізичне насилля та психологічний тиск, нанесли один удар прикладом від автоматичної зброї та один удар ногою по тулубу, а також із застосуванням наявних засобів для тортур, під`єднавши до його тіла оголені проводи здійснювали катування електрострумом (т. 2 а.с. 146-151).
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.08.2022 року у ході якого свідок ОСОБА_20 впізнав ОСОБА_6 як військового РФ з яким він зустрічався в АДРЕСА_9 03.04.2022 року під час окупації селища (т. 2 а.с. 154-158);
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.08.2022 року у ході якого свідок ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_6 як військового РФ, який приїздив до Іванівської селищної ради на початку квітня 2022 року (т. 2 а.с. 159-163);
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.08.2022 року у ході якого свідок ОСОБА_14 впізнав ОСОБА_6 як військового РФ, який приїздив до селищної ради смт. Іванівка та в кабінеті голови селищної ради ОСОБА_7 представився старшим від свого підрозділу (т. 2 а.с. 164-168);
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.08.2022 року у ході якого свідок ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_6 як військового РФ, який приїздив до селищної ради смт. Іванівка та представився старшим від росгвардії (т. 2 а.с. 169-173).
		Окрім цього, судом були досліджені надані прокурорами процесуальні документи, складені під час проведення досудового розслідування:
		-витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 22022230000000166 від 25.05.2022 року, відповідно до якого 18.02.2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України (т. 2 а.с. 1, 5-6);
		-постанова від 24.10.2022 року про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення з ч. 3 ст. 110 КК України на ч. 1 ст. 438 КК України (т. 2 а.с. 2-4);
		-постанова від 22.09.2022 року про тимчасовий доступ до речей та документів, а саме інформацію щодо з`єднань абонентських номерів, якими одноособово користувався ОСОБА_6 та підтримував контакти з представниками окупаційної влади, особами, які співпрацювали з військовими РФ та іншими (т. 2 а.с. 84-86);
		-постанова від 28.10.2022 року про визнання документом інформації вилученої у ПрАТ «ВФ Україна» (т. 2 а.с. 91-92);
		-заява про залучення до провадження як потерпілого ОСОБА_8 від 19.01.2023 року в якій він зазначив, що був незаконно затриманий військовослужбовцями росгвардії у травні 2022 року у с. Шотівка після проведення обшуку за місцем проживання свого батька (т. 2 а.с. 132);
		-постанова від 19.01.2023 року про залучення ОСОБА_8 до провадження як потерпілого, що підтверджує його процесуальний статус потерпілого саме у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 133); 
		-заява про залучення до провадження як потерпілого ОСОБА_9 від 10.12.2022 року, в якій він зазначив, що 22 червня 2022 року був незаконно затриманий військовослужбовцями росгвардії за наказом ОСОБА_6 , до нього застосовували психологічний тиск та удари електрострумом (т. 2 а.с. 144);
		-постанова від 10.12.2022 року про залучення до провадження потерпілого ОСОБА_9 , що підтверджує його процесуальний статус потерпілого саме у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 145);
		-заява про залучення до провадження потерпілого ОСОБА_10 від 10.12.2022 року, в якій він зазначив, що був незаконно затриманий військовослужбовцями росгвардії, які діяли за вказівкою командира, та утримували його у приміщенні відділу поліції (т. 2 а.с. 152);
		-постанова від 10.12.2022 року про залучення до провадження потерпілого ОСОБА_10 , що підтверджує його процесуальний статус потерпілого саме у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 153);
		-постанова від 13.02.2023 року про залучення спеціаліста для огляду відкритих джерел (Інтернет-ресурсів) з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення злочину та з метою виявлення інформації важливої для кримінального провадження (т. 2 а.с. 103-104);
		-ухвала слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 01.03.2023 року якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022230000000166 відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України (т. 2 а.с. 66-71).
		Інші досліджені судом та долучені до матеріалів справи документи з матеріалів кримінального провадження (витяг з ЄРДР, повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 18.02.2023 року, а також його переклад на російську мову, постанова про залучення перекладача та протокол роз`яснення прав, постанова від 25.02.2023 року про оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_6 , доручення оперативному підрозділу на здійснення такого розшуку та відповідь на доручення з вжитими заходами, ухвала слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 01.03.2023 року про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, супровідні листи, та інші), не підтверджують і не спростовують винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, однак підтверджують дотримання кримінального процесуального законодавства при проведенні досудового розслідування та допустимість отриманих в ході його проведення доказів.
		Крім того, судом досліджені матеріали справи, які підтверджують заходи, які були вжиті щодо повідомлення обвинуваченого про вчинення стосовно нього процесуальних дій та забезпечення останнього правами на захист, а саме:
		-відомості щодо публікації повісток про виклик підозрюваного ОСОБА_6 до СВ УСБУ в Херсонській області, повідомлення про постановлення слідчим суддею рішення про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування та повідомлення про завершення спеціального досудового розслідування на сайті Офісу Генерального прокурора;
		-витяги з газети «Урядовий кур`єр» з оголошеннями про повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України та повістки про виклик останнього до СВ УСБУ в Херсонській області, а також повідомлення про постановлення слідчим суддею рішення про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування та повідомлення про завершення спеціального досудового розслідування.
		Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України суд дослідивши матеріали кримінального провадження прийшов до переконання, що стороною обвинувачення та судом були здійснені всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_6 на захист і доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		Оцінюючи згідно вимог ст. 94 КПК України вищевказані докази по кримінальному провадженню в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів - достатніми та взаємозв`язаними між собою, тому покладає їх в основу обвинувального вироку.
		Статус особи у збройному конфлікті є відправною точкою для наділення її відповідними правами та обов`язками. В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 є військовослужбовцем Російської Федерації і безпосередньо приймав участь у збройному конфлікті.
		У свою чергу потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не належали ані до особового складу збройних сил, ані до будь яких інших ополчень, загонів тощо, які озброюються під час наближення ворога.
		Враховуючи вищевикладене, потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 беззаперечно перебували під захистом Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року (далі - Конвенція).
		Суд, дослідивши за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, розглянувши наявні докази, з огляду на належне повідомлення обвинуваченого про судовий розгляд, характер обвинувачення та забезпечення його права на захист захисником, вважає за можливе ухвалити обвинувальний вирок у справі.
		Сукупність показань потерпілих та свідків у співставленні з наявними в справі письмовими доказами, які узгоджуються між собою, є цілком змістовними та дозволяють скласти цілісний сюжет реконструйованої ними події. Підстав для сумніву достовірності показань допитаних у судовому засіданні осіб судом не встановлено.
		Вирішуючи питання щодо надання юридичної оцінки діям обвинуваченого, суд виходить з того, що ст. 27 Конвенції визначено право цивільних осіб, за будь-яких обставин, на особисту повагу, повагу до своєї честі. Відповідно до ст. ст. 31-32 Конвенції, забороняється, зокрема: жодний примус фізичного чи морального порядку не може застосовуватися до осіб, які перебувають під захистом, зокрема з метою отримання від них або від третіх осіб якихось відомостей; застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей. Відповідно до ст. 33 Конвенції пограбування та репресалії стосовно осіб, які перебувають під захистом, і їхнього майна забороняються.
		Статтею 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), передбачено, що заборонені й будуть залишатися забороненими в будь-який час і в будь-якому місці такі дії, незалежно від того, чиняться вони представниками цивільних чи воєнних органів: насильство над життям, здоров`ям і фізичним та психічним станом осіб, зокрема вбивство, катування всіх видів - фізичні чи психічні, тілесні покарання, каліцтво; знущання над людською гідністю, зокрема, принижуюче й образливе поводження, примус до проституції чи непристойне посягання в будь-якій його формі; погрози вчинити будь-яку з вищезазначених дій.
		З проведеногоаналізу доказів,наданих суду,в поєднанніз положеннямист.147Конвенції таст.85Додаткового протоколудо Женевськихконвенцій,що стосуєтьсязахисту жертвміжнародних збройнихконфліктів (ПротоколІ),які визначаютьсерйозні порушеннязгаданої Конвенції,суд вважаєдоведеним скоєння ОСОБА_6 дій щодовіддання наказівна жорстокеповодження зцивільним населеннямта навчинення іншихпорушень законівта звичаїввійни,що передбаченіміжнародними договорами,згода наобов`язковість якихнадана ВерховноюРадою України,а відтакйого діїкваліфікує зач.1ст.483КК України,а саме: віддання наказів на жорстоке поводження з цивільним населенням та на вчинення інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 КК України, відноситься до особливо тяжкого злочину.
		Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
		Обираючи обвинуваченому ОСОБА_6 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, фактичні обставини його вчинення (час, місце, спосіб, наслідки, характер та інтенсивність протиправних дій), форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.
		Приймаючи доуваги характер,ступінь тяжкостіта суспільнунебезпеку скоєного ОСОБА_6 кримінального правопорушення,особу обвинуваченого,відсутність пом`якшуючихта обтяжуючихпокарання обставин,суд вважаєза доцільнепризначити йомупокарання вмежах санкції ч. 1 ст. 438 КК України у виді позбавлення волі, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
		Оскільки ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 01.03.2023 року відносно ОСОБА_6 в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, то вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити незмінним.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного взяття його під варту.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Арешт на майно не накладався.
		Речові докази відсутні.
		Процесуальні витрати за залучення експертів відсутні.
		Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374, 615 КПК України, ч. 1 ст. 438 КК України, суд 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України і призначити йому покарання у виді 9 років позбавлення волі.
		Запобіжний захід  тримання під вартою до набрання вироку законної сили відносно ОСОБА_6 залишити без змін. 
		Строк відбування покарання ОСОБА_6  обчислювати з моменту його затримання.
		Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області, протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_6 з часу його вручення.
		Інформацію про ухвалений вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями ст. 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...