Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/22295/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано судом: 19.06.2024. Зареєстровано: 20.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.06.2024.
Дата набрання законної сили: 03.12.2024
Результат оскарження 03.12.2024 Апеляційний суд Рівненської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/569/699/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 569/22295/23
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 червня 2024 року м. Рівне
		 
		Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Левчука О.В.,
		за участі секретаря судового засідання Хлуд. І. П.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
		за позовом ОСОБА_1 
		до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"
		про захист прав споживачів,
		 
		В судовому засіданні приймали участь:
		представник позивача: Грицай І.О.;
		представник відповідача: Адаменко Т.С.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 (надалі - позивач), діючи через свого представника, звернулася в суд з позовом до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (надалі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в розмірі 98 905 грн. 00 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 289 грн. 72 коп., 3% річних в розмірі 723 грн. 50 коп., пеню в розмірі 9 505 грн. 72 коп., разом 110 423 грн. 94 коп., зобов`язати відповідача відновити залишок коштів на її картковому рахунку ( НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) до стану, у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 18-19 серпня 2023 року, шляхом повернення 144 713 грн. 80 коп., зобов`язати відповідача скасувати за її картковим рахунком ( НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) будь-яку заборгованість за використаним кредитним лімітом (з урахуванням відсотків, неустойки, комісії та інших штрафних санкцій), що утворилися внаслідок несанкціонованих операцій від 18- 19 серпня 2023 року, і стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. 00 коп.
		Позовну заяву мотивує тим, що станом на 18.08.2023 в користуванні ОСОБА_1 знаходились дві платіжні картки AT КБ «Приватбанк» - «Універсальна» та «Для виплат». 18.08.2023 з рахунку позивачки ( НОМЕР_1 ) невідомими особами списано її особисті грошові кошти в розмірі 98 905 грн. 00 коп. Також, 18.08.2023 з картки позивача ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) списано кредитні кошти в розмірі 144 713 грн. 80 коп. ОСОБА_1 відразу звернулася до AT «КБ Приватбанк» та повідомила співробітників банку про незаконне списання невідомими особами грошових коштів по її платіжних картках. Платіжні картки «Універсальна» та «Для виплат» постійно знаходились у повивачки, користування нікому їх не передавала, зазначені картки не втрачала, ПІН-коди, логіни, паролі і т.п. не розголошувала, будь-яких платіжних доручень не складала ні в паперовому вигляді, ні в електронному вигляді з використанням мобільного додатку, або будь-якої іншої клієнтської системи банку. Зняття коштів відбулося внаслідок шахрайських дій, таємного викрадення грошових коштів, оскільки списання коштів з рахунку відбулося поза волею позивачки, не з її вини та за відсутності поінформованості про проведення банком операцій за її банківським рахунком. ОСОБА_1 відразу звернулася до правоохоронних органів із заявою про факт учинення невідомими особами протиправних дій стосовно цих карткових рахунків. 21.08.2023 Відділенням поліції №1 (Рівненський район) Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області розпочато досудове розслідування y кримінальному провадженні 12023181180000626 за ч. 4 ст. 190 КК України, позивачка визнана потерпілою у вказаному кримінальному провадженні.
		ОСОБА_1 звернулась з вимогами до відповідача про повернення незаконно списаних особистих та кредитних коштів, однак листом від 22.08.2023 їй було відмовлено. 12.10.2023 позивачка повторно звернулася до банку про повернення незаконно списаних особистих та кредитних коштів, а також надання інформації щодо проведеного службового розслідування за фактом вчинення на її карткових рахунках шахрайських дій. Відповіді від банку отримано не було. Наразі AT «КБ Приватбанк» щомісячно списує з карткового рахунку позивачки ( НОМЕР_2 ) відсотки за грошові кошти в рахунок погашення кредитної заборгованості. Позивачка вважає, що відмова банку у поверненні безпідставно списаних коштів та скасуванні нарахованих відсотків за використання кредитного ліміту є протиправною, що і стало підставою звернення до суду із заявленим позовом.
		Ухвалою суду від 20.11.2023 прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
		27лютого 2024року представникомвідповідача булоподано письмовіпояснення,в якихвказано,що зметою встановленняфактичних обставин,за якихвідбулося зняттякоштів,відділом службибезпеки банкубуло проведенослужбову перевірку.Щодо обставинзняття коштівз рахунківклієнта,то службовоюперевіркою встановленонаступне:переказ коштівз картковихрахунків клієнткибув здійсненийшляхом створенняплатежів всистемі дистанційногообслуговування клієнтівInternetBankingПриват24,вхід вПриват24був здійсненийпід авторизацієюклієнтки ОСОБА_1 .Таким чином,можна зробитивисновок,що третімособам буладостеменно відомаконфіденційна інформаціянеобхідна длявходу вакаунт Приват24,якою вонискористались.Зазначена інформаціябула розголошенаклієнтом самостійно, про що було вказано ОСОБА_1 при зверненні до банку. Просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.
		04 квітня 2024 року представницею позивачки було подано до суду пояснення, в яких вказано, що служба безпеки банку під час здійснення службової перевірки за фактом вчинення шахрайства не з`ясовувала у ОСОБА_1 жодних обставин події. Відповідач не довів того, що позивачка свідомо чи несвідомо сприяла незаконному використанню її авторизаційних даних або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Також, слід врахувати, що висновок службового розслідування був складений посадовими особами відповідача, без залучення позивачки, сторонніх осіб, що дає ґрунтовні підстави сумніватися в його об`єктивності та неупередженості. Доводи відповідача про те, що «для авторизації в Приват24 введений номер картки НОМЕР_3 » не підтверджені жодними доказами. Просить позовні вимоги задовольнити.
		Ухвалою суду від 29.04.2024 підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.
		В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі.
		Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову, оскільки вини відповідача у списанні коштів з карток позивача немає. 
		Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив таке.
		Як стверджується випискою по картці/рахунку  ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), 18.08.2023 з картки позивача списано особисті грошові кошти в розмірі 98 905 грн 00 коп.
		З виписки по картці/рахунку  ОСОБА_1 ( НОМЕР_6 ( НОМЕР_2 ),з 18.08.2024по 19.08.2024з карткипозивача списанокредитні коштив розмірі144713 грн 80 коп.
		З матеріалів справи слідує, що  ОСОБА_1 звернулась з вимогами до відповідача про повернення незаконно списаних особистих та кредитних коштів, однак листом від 22.08.2023 їй було відмовлено.
		Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 21.08.2023 Відділенням поліції №1 (Рівненський район) Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області розпочато досудове розслідування y кримінальному провадженні 12023181180000626 за ч. 4 ст. 190 КК України, позивачка визнана потерпілою у вказаному кримінальному провадженні.
		Також позивач зверталася до відповідача з вимогами від 10.10.2023, в яких просила надати вичерпну інформацію про рух грошових коштів на карткових рахунках ОСОБА_1 - НОМЕР_1 та НОМЕР_7 у період з 18 по 21 серпня 2023 року (дата та час здійснення платежів, отримувачі платежів, IP адреси та ін.), а також дані службового розслідування за фактом вчинення несанкціонованих операцій на карткових рахунках ОСОБА_1 - НОМЕР_1 та НОМЕР_7 у період з 18 по 21 серпня 2023 року; відновити залишок коштів на її рахунку ( НОМЕР_5 )до стану, у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 18-21 серпня 2023 року, шляхом повернення 98 909 грн. 25 коп., відновити залишок коштів на її рахунку ( НОМЕР_2 )до стану, у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 18-21 серпня 2023 року, шляхом повернення кредитних коштів у розмірі 141 592 грн. 80 коп., скасувати за картковим рахунком ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) будь-яку заборгованість за використаним кредитним лімітом (з урахуванням відсотків, неустойки, комісії та інших штрафних санкцій), що утворилися внаслідок несанкціонованих операцій від 18-21 серпня 2023 року.
		Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		У частині першій статті 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Згідно з ч. 1 ст. 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		Відповідно до ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Частиною 3 ст. 1092 ЦК України передбачено, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та Закону.
		Відповідно до частин 1,2 ст. 86 Закону України «Про платіжні послуги», надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.
		Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.
		Відповідно до п.п. 42-44 ч.1 ст.1 Закону неналежна платіжна операція-платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі; неналежний отримувач-особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі; неналежний платник-особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно).
		Згідно з ч.4 ст. 67 Закону надавачі платіжних послуг зобов`язані запровадити систему захисту інформації, що має забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання.
		Крім цього частинами 1, 3-5 ст. 68 Закону електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою.
		Надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену ідентифікацію користувача під час:
		- отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації;
		- ініціювання дистанційної платіжної операції;
		- будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій).
		Надавачі платіжних послуг зобов`язані розробити та застосовувати елементи посиленої ідентифікації, які мають бути незалежними, щоб виявлення факту несанкціонованого доступу до одного захищеного елемента або його розголошення не загрожувало надійності інших елементів, а також запровадити заходи із забезпечення захисту конфіденційності даних ідентифікації.
		Для проведення дистанційних платіжних операцій надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену ідентифікацію платника, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов`язувати (в результаті виконання алгоритму співставляти контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача.
		Таким чином, крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів.
		Згідно з позиціями Верховного Суду України у аналогічних справах саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Сам факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних і допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною в таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
		Саме такі висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 (провадження № 61-8249св23).
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61- 17629св18)зазначено, що: «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені.
		В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, урахувавши застосовані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають істотне значення для її вирішення, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, правильно виходив з того, ПАТ КБ «ПриватБанк» не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що ОСОБА_1 , як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до відомостей по кредитній картці, його особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку «Приват-24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 27 липня 2015 року та 30 липня 2015 року щодо перерахування з його карткового рахунку грошових коштів на загальну суму 9 792,00 грн. Доводи заявника про те, що суди попередніх інстанцій не урахували порушення відповідачем Умов та правила надання банківських послуг, що призвело до несанкціонованого коштів з його карткового рахунку, оскільки він своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки вони ґрунтуються виключно на припущеннях, що не мають доказового підтвердження».
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі №127/23496/15-ц (провадження № 61- 3239св18) зазначено, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. При вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанції вірно прийняли до уваги правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та від 11 березня 2015 року № 6-16цс15».
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц (провадження № 61- 16504св18) вказано, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».
		Судом встановлено і не спростовано відповідачем, що 18-19 серпня 2023 року позивач не вчиняла дії, спрямовані на зняття чи перерахунок коштів з його карткових рахунків, зокрема з рахунку  НОМЕР_5 в загальній сумі 98 909 грн. 25 коп., з рахунку  НОМЕР_2 в загальнійсумі 144713гривень 80копійок.Після виявлення несанкціонованого списання грошових коштів позивачем здійснено передбачені законом дії, а саме повідомлено банк про виявлені обставини, на підставі чого банком було ініційовано службову перевірку.
		У даній справі судом не встановлено та відповідачем не надано жодних доказів, які б безспірно підтверджували, що списання грошових коштів з рахунків позивача стало можливим виключно в результаті розголошення нею конфіденційної інформації по своїй картці, передачі даних та паролів третім особам, або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		З огляду на викладене, суд доходить висновку, що грошові кошти з рахунків позивача були списані за ініціативою інших осіб внаслідок недозволених платіжних операцій, а відповідачем не було вчинено жодних дій, спрямованих на встановлення фактичних обставин списання коштів з карткових рахунків позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача її особистих грошових коштів в розмірі 98 909 грн. 25 коп., відновити залишок коштів на її рахунку ( НОМЕР_2 )достану,у якомувін перебувавперед виконаннямнесанкціонованих операційвід 18-21серпня 2023року,шляхом поверненнякредитних коштіву розмірі 144 713 гривень 80 копійок, скасувати за картковим рахунком ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) будь-яку заборгованість за використаним кредитним лімітом (з урахуванням відсотків, неустойки, комісії та інших штрафних санкцій), що утворилися внаслідок несанкціонованих операцій від 18-21 серпня 2023 року є обґрунтованими та підлягаю до задоволення.
		Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 10 000, 00 грн слід вказати, що статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Як зазначив представник позивача, для ОСОБА_1 стала шокуючою та обставина, що належні їй рахунки в Акціонерному товаристві «Комерційний банк «ПриватБанк» є незахищеними та її коштами змогли розпорядитися шахраї, вона має постійне хвилювання, що така ситуація може повторитися і в майбутньому, а її персональні дані в установі банку є легкодоступними. 
		Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
		Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушені нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		Суд звертає увагу, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди необхідно визначати в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.
		При цьому, суд враховує, що моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного страждання. Діюче законодавство не містить визначення способів обчислення її розміру. Зважаючи на це будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
		Проаналізуваши пояснення учасників судового процесу, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, з врахуванням вимог розумності та справедливості, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.
		За таких обставин, позов слід задовольнити частково.
		Керуючись ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про захист прав споживачів - задовольнити частково.
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 98 905 (дев`яносто вісім тисяч дев`ятсот п`ять) гривень 00 копійок, інфляційні втрати в розмірі 1289 (одна тисяча двісті вісімдесят дев`ять) гривень 72 копійок, 3% річних в розмірі 723 (сімсот двадцять три) гривні 50 копійок та пеню в розмірі 9 505 (дев`ять тисяч п`ятсот п`ять) гривень 72 копійок, разом 110 423 (сто десять тисяч чотириста двадцять три) гривні 94 копійки. 
		Зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» відновити залишок коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) до стану, у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 18-19 серпня 2023 року, шляхом повернення 144 713 (сто сорока чотирьох тисяч сімсот тринадцяти) гривень 80 копійок.
		Зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» скасувати за картковим рахунком ОСОБА_1 НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) будь-яку заборгованість за використаним кредитним лімітом (з урахуванням відсотків, неустойки, комісії та інших штрафних санкцій), що утворилися внаслідок несанкціонованих операцій від 18-19 серпня 2023 року.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривен 00 копійок.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повне найменування учасників справи:
		позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП  НОМЕР_8 );
		відповідач: Акціонерне товариствоКомерційний банк«ПриватБанк»(м.Київ, вул.Грушевського, 1-Д, 01001, код ЄДРПОУ 14360570).
		Повне судове рішення складене та підписане 19.06.2024.
		 
		 
		 
		 
		 
		 Суддя Левчук О. В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...