Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 442/3814/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 20.06.2024. Зареєстровано: 20.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.06.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/442/215/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023141110000819

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 442/3814/24
		Провадження № 1-кп/442/215/2024
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		19 червня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: 
		головуючої судді ОСОБА_1 , 
		з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141110000819 від 21.09.2023 про обвинувачення 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Солець Дрогобицького району Львівської області, українця, громадянина України, пенсіонера, з середньо-спеціальною освітою,, не військовозобов`язаконого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , депутатом та адвокатом не є, раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, 
		за участі сторін кримінального провадження:
		прокурора                 ОСОБА_4 ,
		потерпілого ОСОБА_5 , 
		обвинуваченого            ОСОБА_3 ,
		захисника адвоката ОСОБА_6 
		 
		встановив:
		 
		Судом визнано доведеним, що  ОСОБА_3 21 вересня 2023 року, орієнтовно о 10:00 год., у с. Селець Дрогобицького району Львівської області, на ґрунтовій польовій дорозі, навпроти будинку N? 59 вул. Грушевського, керуючи автомобілем марки «САЗ 3507», реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги Розділу 1 п. п. 1.5, 1.10 (в частині значення термінів «маневрування», «дорожня обстановка», «небезпека для руху», «оглядовість»); Розділу 2 п. 2.3 б) (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов?язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), д) (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов?язаний: не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху); Розділу 10 п. 10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху) Правил дорожнього руху (далі - ГІДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України N? 1306 від 10.10.2001, які виразилися в тому, що він, керуючи вказаним транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, а саме: після відбуксирування за допомогою мотузки автомобіля марки «ВАЗ 21011», реєстраційний номер НОМЕР_2 , не переконавшись чи кінці мотузки від?єднано від вказаних транспортних засобів, бачучи пішохода ОСОБА_7 біля задньої частини вказаного автомобіля «ВАЗ 21011», який здійснював від?єднання кінця мотузки від фаркопу даного транспортного, розпочав рух автомобілем «САЗ 3507», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вперед з маневром розвороту ліворуч, внаслідок чого автомобіль «САЗ 3507», реєстраційний номер НОМЕР_1 , потягнув за собою автомобіль марки «ВАЗ 21011», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 . Через порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пішохід ОСОБА_7 отримав, згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи, тупу поєднану травму тіла, а саме: грудної клітки, тазу та нижніх кінцівок у вигляді множинних двобічних переломів ребер за різними анатомічними лініями, в переважній більшості подвійні, а подекуди потрійні (в загальній кількості 26 переломів) з розвитком двобічного пневмотораксу (наявністю повітря в обох плевральних порожнинах) та масивної підшкірної емфіземи грудної клітки з переходом на передню черевну стінку, множинних переломів кісток тазу, закритого черезвертельного перелому правої стегнової кістки із зміщенням та вивих головки лівої стегнової кістки, що в своєму клінічному перебігу призвело до тяжкого коматозного стану хворого, розвитку посттравматичного шоку тяжкого ступеню та мозкової коми з вторинними змінами у внутрішніх органах, набряку головного та спинного мозку, що й стало причиною смерті останнього 24.09.2023 в реанімаційному відділенні КНП СМР «Самбірська ЦЛ». 
		Таким чином, ОСОБА_3 , будучи особою, яка керувала транспортним засобом,порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть ОСОБА_7 , тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України
		Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за вищезазначені кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений.
		Частина 2статті 286КК України- Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження
		Позиція сторони обвинувачення.
		 
		Позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений старшим слідчим в ОВС ВРЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 01.05.2024 та затверджений прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами боротьби з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 .
		З огляду на обвинувальний акт прокурор вважає встановленим те, що обвинувачений, будучи особою, яка керувала транспортним засобом,порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, тобто вчинив кримінальне правопоурешння, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
		Зважаючи на повне визнання обвинуваченим своєї вини, прокурор в судовому засіданні просить суд здійснювати розгляд кримінального провадження на підставі ч.3 ст.349 КПК України.
		В судовихдебатах прокурорпросить судвизнати ОСОБА_3 винуватим увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.286КК України,за якоюпризначити йомупокарання увиді 5років позбавленняволі зпозбавленням правакерувати транспортнимизасобами настрок3роки. Враховуючи те, що обвинувачений щиросердно розкаюється у вчиненому, вину визнав, відшкодував потерпілому шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, просить на підставі положень ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням , встановивши іспитовий строк 3 роки.
		Позиція потерпілого.
		Потерпіли ОСОБА_5 в судовому засіданні, враховуючи те, що, на його думку, мала місце дійсно трагічна випадковість, він примирився з обвинуваченим, останній відшкодував йому завдану кримінальним правопорушенням шкоду, просить суд суворо ОСОБА_3 не карати. 
		Позиція сторони захисту.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Суду пояснив, що дійсно вчинив інкримінований йому кримінальне правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті. 21.09.2023, в денну пору доби, при сприятливих погодніх умовах, відгукнувся на прохання потерпілого допомогит своїм автомобілем витягнути з канави його авто. Має стаж водіння  42 роки. Після того, як витягнув авто потерпілого, не переконався, що останній від"єднав мотузку від його транспортного засобу, розпочав рух своїм автомобілем з маневром розвороту ліворуч. Тому вважає себе винуватим у заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень, що спричинили смерть останнього. Щиросердно розкаюється у вчиненому, просить суд його суворо не карати.
		Захисник обвинуваченого  адвокат ОСОБА_6 з приводу застосування до ОСОБА_3 положень статті 75 КК України і встановлення іспитового терміну, передбаченого даною статтею, зважаючи на щире каяття, визнання винуватості та примирення його підзахисного з потерпіл, позицію прокурора підтримує. Також просить суд взяти до уваги надані в розпорядження суду стороною захисту письмові докази про те, що ОСОБА_3 є особою пенсійного віку, позитивно характеризується за місцем проживання, відшкодував потерпілому шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням, останній претензій до нього не має і просить суворо не карати..
		Межі судового розгляду кримінального провадження.
		Суд з`ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз`яснив процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст.394 КПК України. З урахуванням думки всіх учасників процесу, на підставі ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що стосуються особи останнього.
		Оскільки обвинувачений визнає свою вину повністю, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а прокурор не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, які надані на підтвердження винуватості обвинуваченого, суд вважає, що вина ОСОБА_3 доведена повністю і кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України.
		Висновки суду.
		Таким чином суд вважає доведеним що ОСОБА_3 , будучи особою, яка керувала транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, тобто вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України
		Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Мотиви призначення покарання.
		Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття ОСОБА_3 ,те, що до кримінальної відповідальності він притягається вперше, вік останнього, добровільне відшкодування обвинуваченим шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також позицію потерпілого, який претензій до обвинуваченого не має та просить суд ОСОБА_3 суворо не карати. 
		Обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.
		При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст.ст.65  67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує суспільну небезпеку вчинених ним кримінальних правопорушень, ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є тяжким злочином (ч.2 ст.286 КК України), особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винуватого, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень .
		А тому, суд дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, бере до уваги, що покарання засудженого має на меті його виправлення, перевиховання та соціальну реабілітацію, запобігання вчиненню нових злочинів.
		Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 на обліку у лікаря  психіатра та лікаря нарколога не знаходиться, до кримінальної відповідальності притягається вперше, за місцем проживання характеризується позитивно, є особою пенсійного віку.
		З врахуванням наведеного, аналізуючи особу винуватого, як в загально  соціальному плані, так і в плані його потенційної суспільної небезпеки, встановлених судом конкретних обставин події, суд, з урахуванням положень Загальної частини Кримінального кодексу України дійшов висновку, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено в межах санкції статті, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення, у виді позбавлення волі, оскільки такий вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень. 
		Згідно зі ст.75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		А тому, враховуючи позицію прокурора, думку потерпілого, який претензій до обвинуваченого не має та просить ОСОБА_3 суворо не карати, те, що до кримінальної відповідальності він притягається вперше, визнав вину, щире каяття обвинуваченого, добровільне відшкодування ним потерпілому шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, те, що ОСОБА_3 є особою пенсійного віку,суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, та приймає рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України.
		Водночас,суд вважає,що зметою забезпеченняналежної поведінкиобвинуваченого ОСОБА_3 в періоддії іспитовогостроку та з метою організації органом виконання покарань належного контролю за його поведінкою, на обвинуваченого слід покласти обов`язки, передбачені ст.76 КК України.
		Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		Заходи забезпечення кримінального провадження.
		У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 118 КПК України до процесуальних витрат у кримінальному провадженні віднесені, зокрема, витрати, пов`язані із залученням експертів. 
		За змістом статті 15 Закону України «Про судову експертизу», частини 2 статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. 
		Згідно з довідкою про витрати на проведення інженерно  транспортної експертизи № СЕ  19/114-23/20697  ІТ від 23.11.2023 в кримінальному провадженні № 12023141110000819, витрати на проведення експертизи становлять 2390, 0 грн.. 
		Згідно з довідкою про витрати на проведення інженерно  транспортної експертизи № СЕ  19/114-23/19946-ІТ від 10.11.2023 в кримінальному провадженні № 12023141110000819, витрати на проведення експертизи становлять 2390, 0 грн..
		Згідно з довідкою про витрати на проведення інженерно  транспортної експертизи № СЕ  19/114-23/19944  ІТ від 08.11.2023 в кримінальному провадженні № 12023141110000819, витрати на проведення експертизи становлять 2390, 0 грн..
		За таких обставин суд, ухвалюючи вирок у кримінальному провадженні, вирішує стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати за проведені вищевказані експертизи. 
		Цивільний позов у справі не заявлено.
		Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу на даній стадії суд не вбачає. 
		Питання речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 349, 368 - 371, 373, 374 КПК України, 
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
		На підставі ст.ст.75, 76КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки..
		Згідно з п.п1, 2 ч.1 ст.76КК України зобов`язати ОСОБА_3 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з`являтися у вказані органи для реєстрації.
		Стягнути з ОСОБА_3 в користь Державногобюджету Українисудові витрати в сумі 2390, 0 грн. (дві тисячі зриста девяносто) гривень витрат на проведення інженерно  транспортної експертизи № СЕ  19/114-23/20697  ІТ від 23.11.2023 в кримінальному провадженні № 12023141110000819.
		Стягнути з ОСОБА_3 в користь Державногобюджету Українисудові витрати в сумі 2390, 0 грн. (дві тисячі зриста девяносто) гривень витрат на проведення інженерно  транспортної експертизи № СЕ  19/114-23/19946-ІТ від 10.11.2023 в кримінальному провадженні № 12023141110000819.
		Стягнути з ОСОБА_3 в користь Державногобюджету Українисудові витрати в сумі 2390, 0 грн. (дві тисячі зриста девяносто) гривень витрат на проведення інженерно  транспортної експертизи № СЕ  19/114-23/19944  ІТ від 08.11.2023 в кримінальному провадженні № 12023141110000819
		Скасувати арешт, наклаединй ухвалою слідчого судді у справі № 442/6740/23, провадження № 1-кс/442/1227/2023 від 25.09.2023.
		Речові докази:
		автомобіль самоскид марки САЗ модель 3507 реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1987 року випуску, власником якого є СГ ТЗОВ «ім. Лесі Українки», що по АДРЕСА_2 та який перебуває у користуванні ОСОБА_3 , зберігається на території майданчика тимчасового утримання транспортних засобів Дрогобицького районного відділу поліції ГУ НП України у Львівській області,- повернути ОСОБА_3 ;
		автомобіль марки ВАЗ модель 21011 реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1980 року випуску, власником якого є ОСОБА_9 ,що проживає по АДРЕСА_3 , та перебував у користуванні ОСОБА_7 , який зберігається на території майданчика тимчасового утримання транспортних засобів Дрогобицького районного відділу поліції ГУ НП України у Львівській області, шнур (мотузку) сірого кольору довжиною близько 6 м, переданий на зберігання в камеру зберігання речових доказів Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області, - повернути потерпіломуЛацко ОСОБА_10 . 
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
		Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті. 
		 
		Суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...