Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/8919/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 20.06.2024. Зареєстровано: 20.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.06.2024.

Номер судового провадження: 2/554/483/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 13.06.2024Справа № 554/8919/23 Провадження № 2/554/483/2024
		 
		Справа №554/8919/23
		Провадження №2/554/483/2024
		2/554/8038/2023
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		13 червня 2024 року м. Полтава
		    Октябрський районний суд м.Полтави в складі суду :
		   судді Блажко І.О.
		   при секретарі - Лазоренко В.В.
		   за участю позивача  ОСОБА_1 
		   представника відповідача  ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення майнової та відшкодування моральної шкоди ,-
		в с т а н о в и в :
		   Позивач ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 звернулась до Октябрського районного суду м.Полтави з позовом до ФОП ОСОБА_5 про стягнення 17800 грн. матеріальної шкоди, 100000 грн. моральної шкоди. В котрому прохала : ухвалити рішення, яким стягнути з ФОП ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 17800 гривень та моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров`я, у розмірі 100 000 гривень; стягнути з ФОП ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у розмірі 20000 гривень. В обґрунтування позову зазначила, що 23.08.2022 її, ОСОБА_1 малолітній син, ОСОБА_3 отримав травмування під час спуску з гірки у «Сорочиному Яру» за адресою: АДРЕСА_1 ) належить ФОП ОСОБА_4 , який здійснює свою підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_2 . Причиною травмування став той факт, що при спуску з гірки, порушена техніка безпеки, оскільки атракціон (водна гірка) не обладнаний належними засобами захисту під час його експлуатації. 18.10.2022 ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_4 подано заяву щодо подій травмування сина, які мали місце 23.08.2022 під час спуску з гірки у «Сорочиному Яру» за адресою: АДРЕСА_1 . ФОП ОСОБА_4 не надав відповідь на заяву від 18 жовтня 2022 року. 03.01.2023 ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_4 подано претензію щодо відшкодування моральної шкоди завданої неповнолітньому сину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 100 000 гривень. Претензія отримана ОСОБА_6 03 січня 2023 року. Відповідь на претензію від ФОП ОСОБА_4 отримано не було. 04.02.2023 ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку направлено вдруге претензію щодо відшкодування моральної шкоди завданої малолітньому сину, ОСОБА_3 , в розмірі 100 000 гривень. Відповідь на претензію від ФОП ОСОБА_4 також отримано не було. З 04.02.2023 по даний час питання щодо відшкодування моральної шкоди завданої малолітньому ОСОБА_3 залишається невирішеним. ФОП ОСОБА_4 всіляко ігнорує звернення ОСОБА_1 щодо досудового вирішення вказаного спору. У зв`язку з цим, позивач вимушена звернутися в інтересах малолітнього сина, ОСОБА_3 до Октябрського районного суду м. Полтави із позовною заявою про стягнення з ФОП ОСОБА_4 матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування матеріальної та моральної шкоди зазначає, що її син, ОСОБА_3 досить тривалий час проходив лікування та реабілітацію після отриманих травм. ОСОБА_3 проходив реабілітацію у спеціаліста ОСОБА_7 , яка робила масаж. За період з 25.08.2022 по 19.12.2022 ОСОБА_1 перерахувала на картковий рахунок ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 17800 гривень. Отже, позивачем понесені матеріальні витрати на лікування сина у розмірі 17800 гривень. Моральна шкода полягає у порушені звичних умов розвитку дитини ОСОБА_3 , соціального функціонування, відбулися зміни в його індивідуально-психологічних особливостях. У малолітнього ОСОБА_3 виникли фізичні страждання (постійне відчуття болю, неможливість ходити, бігати, стояти) та психічні страждання (замкнутість, самотність, зниження настрою, відчуття труднощів і одноманітності життя, не сприйняття себе, занурення у власні переживання, занижена самооцінка), що виникли внаслідок події 23.08.2022 та існують і донині. Протягом 5 місяців з вересня 2022 року по січень 2023 року ОСОБА_3 ходив в пластиковом корсеті, щоб тримав тулуб від отриманої травми. Від пересування в звичному житті неповнолітній син мав дискомфорт в вільному переміщенню. Досить тривалий час ОСОБА_3 не ходив на урок фізичної культури у школі. Також, ОСОБА_3 не міг відвідувати гурток «Авіамодельний» КЗ «Полтавський Палац дитячої та юнацької творчості Полтавської міської ради» в який ходить з вересня 2018 року по теперішній час. Вказані обставини також вплинули на психологічний стан ОСОБА_3 . Із урахуванням моральних страждань, переживань, що виникли у житті малолітнього сина, ОСОБА_3 достатнім для відшкодування та покриття моральної шкоди, вважає суму у розмірі 100000 гривень (а.с.1-6).
		   27 вересня 2023 року ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №554/8919/23. Здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання по суті призначено на 08.11.2023 о 14.30 годин. Викликано у судове засідання учасників справи : позивача ОСОБА_1 , відповідача ФОП ОСОБА_4 (а.с.62).
		   02 листопада 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ФОП ОСОБА_4 за довіреністю ОСОБА_8 . В якому зазначив, що позивачем не надано жодних доказів того, що вона разом зі своїм сином знаходилися 23.08.2022 на території гірськолижного комплексу Сорочин Яр «Літо парк». Крім цього, у відео, яке позивач додала до позовної заяви не вказується дата та час події. Варто зазначити, що на відео, яке позивач додала до позовної заяви не можна чітко ідентифікувати осіб, які робили спуск з надувної водної гірки, тому не можна з стовідсотковою точністю сказати, що на відео є неповнолітній ОСОБА_3 . Саме тому дане відео є неналежним, недостовірним та недостатнім доказом. Щодо не надання відповіді на заяву від 18.10.2022, варто зазначити наступне: позивачем не надано доказів направлення даної заяви відповідачу. Щодо отримання сином позивача травми 23.08.2022 під час спуску з гірки, варто зазначити наступне: позивач надає довідку №5998 від 23.08.2022 видана КП «ДМКЛ ПМР» про те що її сину поставлено діагноз 3/компресійний перелом Th6-Th11. Потім позивач надає довідку ЛКК №24 КП «ДМКЛ ПМР» ДПВ №3 від 31.08.2022 в якій зазначається вже трохи інший діагноз  компресійний перелом Th 9, 10, 11 хребців. В даних довідках не зазначено в результаті чого ОСОБА_3 отримав дані пошкодження й не зрозуміло навіщо роботи другу довідку 31.10.2022 з іншим діагнозом. Так як, позивачем не надано жодних доказів того, що вона разом зі своїм сином знаходилися 23.08.2022 на території гірськолижного комплексу Сорочин Яр «Літо парк», на відео яке надала позивач не зазначено дату та час й не можливо ідентифікувати осіб на відео, причинно-наслідковий зв`язок нібито з отриманою травмою ОСОБА_3 під час спуску з гірки й двома діагнозами відсутній. У випадку, якщо син позивача ОСОБА_3 отримав би травму під час спуску з гірки, позивач мала б викликати швидку допомогу на місце події і в такому випадку було б підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між подією та наслідками. В даному випадку причинно-наслідковий зв`язок відсутній. Щодо правил поведінки на надувній водній гірці гірськолижного комплексу Сорочин Яр «Літо парк»: правила поведінки на надувній водній гірці затверджені наказом №20 від 05.05.2021 та наказом №21 від 05 травня 2021 року. Дані накази розміщені на пункті пропуску на територію гірськолижного комплексу Сорочин Яр «Літо парк», також наказ №21 від 05.05.2021 додатково розміщений безпосередньо перед атракціоном надувна водна гірка. В п.2. Правил поведінки на надувній водній гірці затверджених наказом №21 від 05.05.2021 зазначено: «Під час спуску триматися за тюб та не перешкоджати руху ногами та руками». В п.3. Правил поведінки на надувній водній гірці затверджених наказом №21 від 05.05.2021 зазначено: «Потрапивши в басейн відпустити тюб (надувний круг)». В даному випадку ОСОБА 1, яка робила спуск з ближньої доріжки надувної водної гірки виконала пункти 2, 3. Правил поведінки на надувній водній гірці затверджених наказом №21 від 05.05.2021 й безпечно спустилася з надувної водної гірки, на відміну від ОСОБА 2, яка робила спуск з дальньої доріжки надувної водної гірки й порушила п.3. Правил поведінки на надувній водній гірці в результаті чого вилетіла за територію надувного водного басейну. В кінці Правил поведінки на надувній водній гірці затверджених наказом №21 від 05.05.2021 зазначено: «Адміністрація не несе відповідальності за безпеку та життя людей, які порушують ці правила». Так як особа порушила п.3. Правил поведінки на надувній водній гірці, відповідальність за наслідки порушення вищезазначених правил лежить на ній. Щодо відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 17 800,00 грн, варто зазначити наступне: в документах які позивач додав до позовної заяви містяться лише діагнози, без зазначення методів та препаратів для лікування. В жодному з документів не зазначено, що сину позивача прописали робити масаж. Рішення робити масаж було прийнято позивачем на особистий розсуд  не є лікарським приписом. Крім цього, позивач надає як доказ оплати послуг за масаж платіжні інструкції, проте в даних платіжних інструкціях не зазначається, за що саме позивач перерахувала кошти на рахунок, не можна встановити що ці кошти були перераховані саме за надані послуги  масаж. Щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн, варто зазначити наступне: позивачем жодним чином не аргументовано розмір моральної шкоди в 100 000,00 грн. Для встановлення факту заподіяння моральної шкоди та її розміру проводитьсясудово-психологічна експертиза,в ході проведення якоїнезалежнийекспертвстановлює психологічний стан особи, наявність чи відсутність у неї переживань, страждань, особливостей сприйняття певної події тощо. Позивачем не надано жодних доказів на заподіяння її сину моральних страждань, саме тому розмір моральної шкоди в 100 000,00 грн. є необґрунтованим та безпідставним. Щодо відшкодування судових витрат у розмірі 20 000,00 грн., варто зазначити наступне: позивач не надала жодних доказів та не аргументувала заявлену вимогу щодо відшкодування судових витрат у розмірі 20 000,00 грн. Позивач зазначила, що звільнена від сплати судового збору, договір про надання правової допомоги не надавала. Саме тому розмір судових витрат в розмірі 20 000,00 грн. є необґрунтованим та безпідставним. На підставі викладеного, прохає відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 в повному обсязі (а.с.69-72).
		   13 листопада 2023 року до суду надійшла відповідь на відзив від позивача ОСОБА_1 . В якій зазначила, що відповідачем у справі, представником за довіреністю ОСОБА_8 , який представляє інтереси ФОП ОСОБА_4 , вказано, що начебто на відео не встановлено хто саме отримав травму при списку з водної гірки на території «Сорочин Яр». Однак, з відео наданого до справи чітко видно, що особа вилетіла за межі встановленої гірки та зупинилася на землі, а ні в воді, де при цьому перебував інструктор, який не надав належних дій для захисту вилетівшої особи. Таким, чином були порушенні правила техніки безпеки з боку ФОП ОСОБА_4 , де від вказаного атракціону люди отримують травмування. Про виліт особи з згаданого атракціону відповідач не заперечує. Хоче зосередити, що в цей день було отримано ще трьома особами травми, які скаржились про те, що вони вилітали з вищевказаної гірки та хлопчик, який сильно отримав травму копчику та чоловік, який вилетів та отримав травму спини та інші. Після того, як ОСОБА_3 вилетів із вказаної гірки була присутня медичний працівник, яка запрошена була для надання медичної допомоги дитині, шляхом візуального огляду дитини. Питання щодо виклику швидкої допомоги, нажаль з боку медичного працівника не стояв, тому було прийнято рішення транспортувати дитини самостійно. Що й звичайно було зроблено, а не очікування даремно часу на швидку допомогу за межі міста. Крім цього, відповідач в своєму відзиві вказує на те, що не надано доказів, підтверджуючих знаходження саме на території гірськолижного комплексу Сорочин Яр «Літо парк». В порушення законодавства України щодо захисту прав споживачів вищевказаний ФОП ОСОБА_4 не надає документів, які б свідчили про те, що люди та їх кількість перебувають на території вказаного майданчику. Однак, в доказ саме цього міста локації, є відео з місця пригоди. Щодо дати та часу події отримання тілесних ушкоджень є доказ звернення до лікаря травматолога Полтавської міської клінічної лікарні (травмотолічний пункт для дітей) саме в цей день після травмування. Факт отримання тілесних пошкоджень було досліджено й особисто лікарем-травматологом, враховуючи відео спуску з гірки «Сорочин Яр», де звісно проговорювалось, що саме там дитина була травмована. Однак, якщо в ФОП ОСОБА_4 працівники дотримуються техніки безпеки, то відповідний випадок, як і інші в той день наприклад, повинні були внесенні в журнал скоєння вказаних випадків та в подальшому перевірені відповідними контролюючими службами. Однак враховуючи, що за вищевказаний період до родини позивача так ніхто і не звернувся з вищевказаного випадку, були вимушені прийняти рішення щодо звернення до суду про захист своїх прав та права малолітнього сина, який отримав компресійні переломи хребців. Щодо ідентифікації особи, яка вилетіла з гірки на відео є достатньо правових фактів, якими можливо ідентифікувати вищевказану особу. Тому ствердження представника відповідача, що вищевказаний доказ надане відео є не допустимим та начебто недостовірним доказом, є передчасним та хибним по своїй природі. Щодо доказів отримання заяв до ФОП ОСОБА_4 , позивачем було достатньо надано доказів, які б стверджували про те, що ОСОБА_1 особисто неодноразово приїздила до офісу вищевказаного ФОП спілкувалась із головним бухгалтером, яка поставила свій підпис при отриманні заяви, але відповіді так і не надано було. В подальшому особисто сама пані ОСОБА_6 отримала заяву позивача, однак відповіді також не було отримано. Подальші заяви ОСОБА_1 рекомендованим з повідомлення вже вищевказаним ФОП були проігноровані, про що докази направлення були надані в повному обсязі на всі 100%. Крім цього, ОСОБА_1 відбулась розмова із заступником директора відповідача, який завірив в тому, що спілкування відбудеться щодо вказаного факту, але також було проігноровано. Тому ствердження представника відповідача ФОП ОСОБА_4 , є передчасним та хибним і такий, що вводе в оману суд. Так, 18.10.2022 ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_4 подано заяву щодо подій травмування сина, які мали місце 23.08.2022 під час спуску з гірки у «Сорочиному Яру» за адресою: АДРЕСА_1 . ФОП ОСОБА_4 не надав відповідь на заяву від 18.10.2022. 03.01.2023 ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_4 подано претензію щодо відшкодування моральної шкоди завданої малолітньому сину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 100 000 гривень. Претензія отримана ОСОБА_6 03.01.2023. Відповідь на претензію від ФОП ОСОБА_4 отримано не було. 04.02.2023 ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку направлено вдруге претензію щодо відшкодування моральної шкоди завданої малолітньому сину, ОСОБА_3 , в розмірі 100 000 гривень. Відповідь на претензію від ФОП ОСОБА_4 також отримано не було. З 04.02.2023 по даний час питання щодо відшкодування моральної шкоди завданої малолітньому синові, ОСОБА_3 залишається невирішеним. ФОП ОСОБА_4 всіляко ігнорує звернення ОСОБА_1 щодо досудового вирішення вказаного спору. Щодо начебто не прослідкованого причинно-наслідкового зв`язку отриманої травми малолітньою дитиною ОСОБА_3 , може пояснити наступне, що відео отримане на вищевказаному спуску є основним доказом того, що саме там була отримана вищевказана травма. Подальше звернення до лікаря травматолога - це є причинний зв`язок після отримання травми та подальше відповідне лікування. Тому твердження представника відповідача, що начебто відсутній вищевказаний зв`язок є хибним та побудований на припущеннях. Щодо Правил поведінки на водній гірці, відповідачем не надано достатньо доказів, що саме особи, які відвідують вищевказаний атракціон проходять їх вивчення та робиться відповідний запис, або відкрито вивчаються на місці вільного доступу громадянам. Наполягає, що причиною травмування став той факт, що при спуску з гірки, порушена техніка безпеки, оскільки атракціон (водна гірка) не обладнаний належними засобами захисту під час його експлуатації. В своєму відзиві представник відповідача вказує на те, що витрачені кошти на реабілітацію малолітньої дитини, яка тривалий термін 6 місяців ходила скована в пластиковий корсет та отримувала за рекомендацією лікаря-травматолога поради проходження масажу, є начебто на його думку не доведені. Може повідомити, що лікар-травматолог однозначно та звичайно рекомендував проходження постійного тривалого курсу масажу і на даний момент також проходимо постійно вищевказаний курс масажу та інші заходи щодо реабілітації, після отриманої травми. Про що суд, відповідно в правовому полі лікар може надати відповідні пояснення з цього приводу. В обґрунтування матеріальної та моральної шкоди зазначає, що син, ОСОБА_3 досить тривалий час проходив лікування та реабілітацію після отриманих травм. ОСОБА_3 проходив реабілітацію у спеціаліста ОСОБА_7 , яка робила масаж. За період з 25.08.2022 по 19.12.2022 ОСОБА_1 перерахувала на картковий рахунок ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 17800 гривень, що підтверджується платіжними інструкціями (квитанціями) взятими із особистого кабінету АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Отже, позивачем понесені матеріальні витрати на лікування сина у розмірі 17800 гривень. Моральна шкода полягає у порушені звичних умов розвитку дитини ОСОБА_3 , соціального функціонування, відбулися зміни в його індивідуально-психологічних особливостях. У малолітнього ОСОБА_3 виникли фізичні страждання (постійне відчуття болю, неможливість ходити, бігати, стояти) та психічні страждання (замкнутість, самотність, зниження настрою, відчуття труднощів і одноманітності життя, не сприйняття себе, занурення у власні переживання, занижена самооцінка), що виникли внаслідок події 23.08.2022 та існують і донині. Протягом 5 місяців з вересня 2022 року по січень 2023 року ОСОБА_3 ходив в пластиковом корсеті, щоб тримав тулуб від отриманої травми. Від пересування в звичному житті малолітній син мав дискомфорт в вільному переміщенню. Досить тривалий час ОСОБА_3 не ходив на урок фізичної культури у школі. Також, ОСОБА_3 не міг відвідувати гурток «Авіамодельний» КЗ «Полтавський Палац дитячої та юнацької творчості Полтавської міської ради» в який ходить з вересня 2018 року по теперішній час. Вказані обставини також вплинули на психологічний стан ОСОБА_3 . Із урахуванням моральних страждань, переживань, що виникли у житті неповнолітнього сина, ОСОБА_3 достатнім для відшкодування та покриття моральної шкоди, вважає суму у розмірі 100000 гривень. Однак, на привеликий жаль, представник відповідача, за погодженою позицією відповідача вважають, що малолітня дитина не отримала моральної ніякої шкоди та відповідних страждань, тому вимоги будуть в подальшому збільшені. Щодо відшкодування судових витрат на даний час у розмірі 20000 грн., буде наданий розрахунок про надання правової допомоги та затрачений час на вищевказану справу, з урахуванням її тривалістю та проведення відповідних правових дій, які з часом звичайно будуть збільшені. З огляду на зазначене, ОСОБА_3 має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок отримання неякісних послуг від відповідача та отримання тілесних ушкоджень. На підставі викладеного, прохає : ухвалити рішення, яким стягнути з ФОП ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 17800 гривень та моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров`я, у розмірі 100 000 гривень. Стягнути з ФОП ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати у розмірі 20000 гривень (а.с.93-97).
		   24 листопада 2023 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив від представника відповідача ФОП ОСОБА_4 за довіреністю ОСОБА_8 , в котрих прохав відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 в повному обсязі (а.с.99-105).
		   17 січня 2024 року до суду надійшли пояснення позивача ОСОБА_1 на заперечення на відповідь на відзив. В котрих зазначила, що відповідачем у справі, представником за довіреністю ОСОБА_8 , який представляє інтереси ФОП ОСОБА_4 , вказано, що відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі та мотивує з яких саме підстав. Цитує: «щодо того, що особа на відео вилетіла за межі надувного водного басейну через порушення начебто правил техніки безпеки та визначив правил безпеки, надавши суду пункти Правил поведінки на надувній горці», однак не надав жодного пояснення з приводу дотримання техніки безпеки з боку підприємця, який надає послуги споживачам, які за таких обставин можуть отримати та отримують травмування на вищевказаному об`єкті розваги. Враховуючи те, що спуск робила неповнолітня-малолітня дитина позивача, та очевидно в той момент виник страх щодо саме цього спуску з вищевказаної гірки, тому з боку відповідача на такий випадок не дотриманні Правила техніки безпеки для користувачів вищевказаним атракціоном, за наслідками чого були отриманні вищевказані тілесні ушкодження. Крім цього, відповідач в супереч своїм первинним висновкам щодо не визнання позовної заяви цитує : «Не заперечує, що син ОСОБА_3 вилетів за територію надувного водного басейну комплексу Сорочин Яр «Літо парк», чим спростовує свій подальший висновок щодо знаходження дитини саме на території вищевказаної гірки. «Щодо отримання травм ще трьома особами під час спуску на надувній водній горці» цитата відповідача, пояснює наступне, що дійсно після відповідного травмування підходили вищевказані травмовані особи аналогічним способом та в усній формі повідомили родину позивача, що також вилетіли з вищевказаної гірки та отримали травмування. Звичайно прізвище цих осіб та тяжкість їх травм родиною позивача не встановлювалось, та чому саме вказані особи не зверталися до підприємця родині також не відомо. Однак кожна особа має право на свій захист. Тому родиною позивача було прийнято рішення про захист прав малолітньою дитиною. «Щодо звернення до медичного працівника й виклику швидкої медичної допомоги» цитата відповідача пояснює наступне, що дійсно після травмування дитиною ОСОБА_3 на вищевказаній горці прийшла особа жіночої статі, представившись медичним працівником з відповідним бейджиком медика та білому халаті, яка перебувала серед працівників вищевказаного комплексу Сорочин Яр «Літо парк» та надала первинну допомогу, оглянувши дитину. Звісно прізвище ім`я по-батькові вищевказаної працівниці ніхто не питав в той момент, тому як вирішувалось питання не встановлення особистості медичного працівника, а життя дитини. Тому, на яких підставах працював вищевказаний медичний працівник у цього підприємця це питання іншого судового процесу. Тому твердження відповідача, що начебто позивач у справі вводить в оману суд є передчасним та не коректним. Враховуючи те, що до вищевказаного комплексу родина позивача прибула на автомобілі, тому ставити питання про виклик швидкої допомоги було не доцільним, враховуючи відстань від міста Полтави та розташування комплексу в Полтавському районі. Тому твердження відповідача в цій частині є також не коректним та спростовується вищевказаним доказом. В частині доказу на відео, яке додано до справи чітко видно ідентифікація міста локації комплексу Сорочин Яр «Літній парк», чим підтверджується й рекламна фото з соціальної мережі «Фейсбук», де була й взята інформація щодо вищевказаного розважального комплексу. Крім, цього дата звернення до травматологічного пункту також є підтвердження саме цього дня отримання вказаних тілесних ушкоджень моєю дитиною. Тому твердження відповідача в цій частині таким чином спростовуються та є нікчемні. В частині ідентифікації особи саме дитини позивача на вказаній горці, відповідач має право відповідно до чинного законодавства в рамках правового поля визначити його особистість іншим правовим шляхом. В частині висновків лікаря відповідач суперечить раніше наданим висновком того, що він не заперечує факт знаходження дитини саме на території комплексу Сорочин Яр «Літній парк». Тому сумнів відповідачем в медичній документації, наданої лікарями-травматологами є не доцільним та передчасним. Одночасно зосереджує увагу, що відповідач та його представник не є медичним працівником, тому надавати оцінку медичній документації, не орієнтуючись в діагнозах не може, таким чином вказані висловлювання з цього приводу є не професійними. Та робити висновки, що начебто позивач грунтує позов на припущеннях є не компетентним. Щодо ігнорування відповідачем на заяви позивача до вищевказаного підприємця, пояснюю, що суду були надані всі достатні докази отримання заяв та офіційних їх спрямувань належним чином, але відповіді ще раз наголошую не було отримано, у зв`язку з ігноруванням відповідачем. Тому твердження відповідача, що начебто я, як позивач ввожу в оману суд є безпідставними та не вмотивовані, чим саме відповідач вводе суд в оману. Щодо причинно-наслідкового зв`язку отримання малолітнім сином ОСОБА_3 вищевказані травми після спуску з даної горки, то це є саме той причинний зв`язок, як пише законодатель, про який вказаний неодноразово в позовній заяві, в відповіді на відзив на позовну заяву, тому твердження відповідача, що відсутній причинно-наслідковий зв`язок є безпідставним та передчасним. Щодо відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 17800грн., нею як позивачем були достатньо надані доказу сплати вищевказаної суми за проведену реабілітацію після отриманої травми, які неодноразово рекомендували лікарі-ортопеди, які були відвідані та при особистому спілкуванні рекомендовано. Про що відповідач може в рамках правового поля отримати відповідь та й користуючись мережею Інтернет, яка реабілітація проводиться при аналогічних травмах. Крім цього, нею, як позивачем було надано доказ у якого саме спеціаліста було отримано вищевказану послугу по отриманню масажу при реабілітації малолітнього сина за рекомендацією лікарів. Одночасно повідомляє, що і до теперішнього часу наша родина за рекомендаціями лікаря ортопеда-травматолога з відповідною періодичністю проводе курси масажу нашому сину в інших спеціалістів, де розраховуємось готівкою, які натомість ще не були вказані в позовній заяві. В частині відшкодування моральної шкоди, відповідач рахує, що дитині не заподіяна шкода в русі та вільному переміщенні, знаходячись в пластиковому корсеті 5 місяців, який виготовляв медичний заклад «ОРТЕЗ» про що є відповідна лікарська справа в закладі та відповідним рекомендаціями щодо нього з боку лікарів-ортопедів, докази з цього приводу також були надані суду. Тому визначення моральної шкоди в цій частині це прероготива суду, виходячи з практики Верховного Суду України. Щодо відшкодування судових витрат у розмірі 20000 грн. при отримання правової допомоги у вказаній справі, виходячи з практики розрахунок звісно буде наданий додатково після проведення розгляду справи з визначеним розміром затрачених юридичних послуг, який не є остаточним. Кожен адвокат визначає розмір гонорару за кожну свою надану правову дію особисто, з урахуванням свого професіоналізму та оцінку своєї роботи в цілому. Тому твердження відповідача, яка саме вартість наданої правової допомоги по вказаній справі є нікчемним та передчасним і в своїй частині не коректним (т.1 а.с.117-120).
		   17 січня 2024 року ухвалою суду перейдено від розгляду в спрощеному до загального позовного провадження у цивільній справі №554/8919/23. Призначено підготовче судове засідання в Октябрському районному суді м.Полтави на 11.00 годин на 14.02.2024, викликати в судове засідання : позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Шмакова О.В., відповідача ФОП ОСОБА_4 (т.1 а.с.123).
		   14 лютого 2024 року ухвалою суду клопотання представника відповідача ФОП ОСОБА_4 , за ордером адвоката Кобрись О.М. про витребування доказів  задоволено. Витребувано в строк до 13.03.2024 від КП «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» інформацію : чи надавалась медична допомога на травматологічному пункті комунального підприємства «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» 23 серпня 2022 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? У разі якщо надавалась, надати завірені належним чином витяг з журналу реєстрації виданих медичних довідок з відповідним записом, копії первинної облікової документації про надання медичної допомоги ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до наказу МОЗ №110 від 14 лютого 2012 року «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкції щодо їх заповнення, що використовується у закладах охорони здоров`я незалежно від форм власності та підпорядкування», копії інших документів, що підтверджують надання медичної допомоги на травматологічному пункті комунального підприємства «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» 23 серпня 2022 року ОСОБА_3 . Чи перебуває ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на диспансерному обліку у лікаря ортопеда комунального підприємства «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради»? У разі, якщо перебуває, повідомити причину та період перебування. Призначено підготовче судове засідання в Октябрському районному суді м.Полтави на 09.00 годин на 14.03.2024, викликано в судове засідання : позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Шмакова О.В., відповідача ФОП ОСОБА_4 , представника відповідача адвоката Кобрись О.М. (т.1 а.с.176).
		   29 квітня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче засідання у справі №554/8919/23. Призначено розгляд справи по суті в Октябрському районному суді м.Полтави на 15.30 годин на 12.06.2024, викликано у судове засідання учасників процесу : позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Шмакова О.В., відповідача ФОП ОСОБА_4 , представника відповідача адвоката Кобрись О.М. (т.1 а.с.237).
		   В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , котра діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та прохала їх задовольнити.
		   В судовому засіданні представник відповідача ФОП ОСОБА_4 за ордером адвокат Кобрись О.М. відносно позову заперечував у повному обсязі та прохав відмовити у його задоволенні.
		   В судове засідання відповідач ФОП ОСОБА_4 не з`явився, будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомлений, надіслав заяву про розгляд справи без участі. В котрій прохав : справу розглядати за його відсутності, за участі представника відповідача адвоката Кобрися О.М.; позовні вимоги не визнає, прохає відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (т.1 а.с.140).
		   Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково.
		   Судом встановлено, що атракціон (водна гірка) належить ФОП ОСОБА_4 , який здійснює свою підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_2 , що слідує із копії : витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та ФОП на відповідача; видаткової накладної №12061901 від 12 липня 2019 року (т.1 а.с.74, 232).
		   Правила поведінки на надувній водній гірці затверджені наказом № 20 від 05.05.2021 та наказом № 21 від 05.05.2021, котрі розміщені на пункті пропуску на територію гірськолижного комплексу Сорочин Яр «Літо парк», також наказ № 21 від 05.05.2021 додатково розміщений безпосередньо перед атракціоном надувна водна гірка. 
		    ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьки : ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , що слідує із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (т.1 а.с.11).
		   23.08.2022 малолітній ОСОБА_3 син позивача ОСОБА_1 отримав травмування під час спуску з гірки на території гірськолижного комплексу Сорочин Яр «Літо парк» за адресою: АДРЕСА_1 , що слідує із відеозапису від 23 серпня 2022 року (т.1 а.с.7).
		   Таким чином, щодо дати та часу події отримання тілесних ушкоджень є доказ звернення до лікаря травматолога Полтавської міської клінічної лікарні (травмотолічний пункт для дітей) саме в день після травмування 23 серпня 2022 року.
		   Згідно довідки № 5998 від 23.08.2022 видана КП «ДМКЛ ПМР» про те що малолітньому ОСОБА_3 поставлено діагноз 3/компресійний перелом Th6-Th11 (т.1 а.с.13).
		   Відповідно до довідки ЛКК № 24 КП «ДМКЛ ПМР» ДПВ № 3 від 31.08.2022 малолітньому ОСОБА_3 поставлено діагноз  компресійний перелом Th 9, 10, 11 хребців (т.1 а.с.14).
		   Як слідує із відповіді КП «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» від 11.03.2024 за №01-11/575 : дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на диспансерному обліку у лікаря ортопеда травматолога дитячого з 24.08.2022 з діагнозом : компресійний перелом Th 9, 10, 11 хребців, S 22. Згідно даних ф.112/0 неодноразово оглядалася лікарем ортопедом травматологом дитячим ОСОБА_10 (24.08.2022, 29.08.2022), в подальшому лікарем ортопедом травматологом дитячим ДПВ №1 ОСОБА_11 (03.10.2022), призначено лікування в корсеті Шено, ЛФК, масаж спини, препарати кальцію. Додаток : викопіровка із «Журналу реєстрації амбулаторних хворих по травматологічному пункту» від 04 серпня 2024 року (т.1 а.с.204-206). 
		   Таким чином, факт травмування підтверджується відеозаписом від 23 серпня 2022 року. Причиною травмування став той факт, що при спуску з гірки, порушена техніка безпеки, оскільки атракціон (водна гірка) не обладнаний належними засобами захисту під час його експлуатації. 
		   Як встановлено в судовому засіданні, протягом 5 місяців з вересня 2022 року по січень 2023 року малолітній ОСОБА_3 ходив в пластиковом корсеті, що тримав тулуб від отриманої травми. Малолітній ОСОБА_3 досить тривалий час проходив лікування та реабілітацію після отриманих травм, в тому числі у спеціаліста ОСОБА_7 , котра робила дитині масаж.
		   За період з 25.08.2022 по 19.12.2022 ОСОБА_1 перерахувала на картковий рахунок ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 17800 грн., що підтверджується платіжними інструкціями (квитанціями) АТ КБ «ПРИВАТБАНК» : платіжна інструкція від 25.08.2022 на суму 700 грн.; 16.09.2022 - на суму 700 грн.; 20.09.2022 - на суму 200 грн.;20.09.2022 - на суму 100 грн.;22.09.2022 - на суму 700 грн.; 03.10.2022 - на суму 700 грн.; 13.10.2022 - на суму 700 грн.;17.10.2022 - на суму 700 грн.; 20.10.2022 - на суму 700 грн.; 31.10.2022 - на суму 700 грн.;03.11.2022 - на суму 700 грн.; 07.11.2022 - на суму 600 грн.; 08.11.2022 - на суму 600 грн.;09.11.2022 - на суму 600 грн.; 10.11.2022 - на суму 700 грн.; 12.11.2022 - на суму 600 грн.; 14.11.2022 - на суму 600 грн.; 15.11.2022 - на суму 700 грн.; 18.11.2022 - на суму 600 грн.; 19.11.2022 - на суму 600 грн.; 20.11.2022 - на суму 300 грн.; 21.11.2022 - на суму 700 грн.; 22.11.2022 - на суму 600 грн.; 24.11.2022 - на суму 600 грн.; 27.11.2022 - на суму 600 грн.; 28.11.2022 - на суму 700 грн.; 08.12.2022 - на суму 700 грн.; 12.12.2022 - на суму 700 грн.; 19.12.2022 - на суму 700 грн. (т.1 а.с.28-57).
		   Таким чином, позивачем понесені матеріальні витрати на лікування малолітнього сина у розмірі 17800 гривень.
		   18.10.2022 ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_4 подано заяву щодо подій травмування сина, які мали місце 23.08.2022 під час спуску на території гірськолижного комплексу Сорочин Яр «Літо парк» за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.18).
		   Відповідь ФОП ОСОБА_4 на заяву від 18.10.2022 не надав.
		   03.01.2023 ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_4 подано претензію щодо відшкодування моральної шкоди завданої малолітньому сину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 100 000 гривень (т.1 а.с.19, 20).
		   Претензія отримана ОСОБА_6 03 січня 2023 року. Особисто сама ОСОБА_6 отримала вказану претензію, про що проставила підпис, що підтверджується копією претензії (т.1 а.с.19, 20).
		   Відповідь на претензію від ФОП ОСОБА_4 не надав. 
		   04.02.2023 ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку (заказним з повідомленням) направлено вдруге претензію щодо відшкодування моральної шкоди завданої малолітньому сину, ОСОБА_3 , в розмірі 100 000 гривень (т.1 а.с.21, 22).
		   Відповідь на претензію від ФОП ОСОБА_4 також надано не було.
		   Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч.1 ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства»).
		   У частині сьомій статті 7 Сімейного кодексу Українипередбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		   Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
		   Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
		   Відповідно дост.4 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживач має право звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав. Отже, особа, права якої порушені, на свій розсуд обирає спосіб захисту своїх прав та не зобовязана їх захищати у досудовому порядку.
		   Згідно ч.1ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		   Відповідно до ч.1ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		   За приписами ч.10ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», виконавець несе відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров`ю або майну споживача, що виникла у звязку з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструментів, пристосувань чи інших засобів, необхідних для виконання ним робіт (надання послуг), незалежно від рівня його наукових і технічних знань, що дає змогу виявити їх властивості, згідно із законодавством.
		   Таким чином, малолітній ОСОБА_3 має право на відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок отримання неякісних послуг від ФОП ОСОБА_4 та отримання тілесних ушкоджень в розмірі 17800 грн.
		   У відповідності до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Частинами третьою та четвертою зазначеної норми визначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		   Відповідно до ч.1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
		   У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		   Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20 вказав, що при визначенні грошової суми компенсації моральної шкоди враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності й справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа.
		   Таким чином,у малолітнього ОСОБА_3 виникли фізичністраждання (постійне відчуття болю, неможливість ходити, бігати, стояти) та психічні страждання (замкнутість, самотність, зниження настрою, відчуття труднощів і одноманітності життя, не сприйняття себе, занурення у власні переживання, занижена самооцінка), що виникли внаслідок події 23 серпня 2022 року.
		   Таким чином, враховуючи глибину фізичних та душевних страждань, перебування малолітньої дитини ОСОБА_3 на лікуванні, та враховуючи вимоги розумності та справедливості, вважаю, що розмір моральної шкоди в сумі 20 000 грн. є обґрунтованим.
		   На підставі викладеного, враховуючи причини та наслідки, які настали від неякісної послуги, отримання тілесних ушкоджень, глибину фізичних та душевних страждань, перебування малолітньої дитини ОСОБА_3 на лікуванні, приходжу до висновку про задоволення позову частково. Стягнути з ФОП ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , котра діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майнову шкоду у розмірі 17800 гривень гривень та моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров`я, у розмірі 20000 гривень.
		   Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		   Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		   Також стягнути з ФОП ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 3780 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог та оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
		   Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		   Позивач під час розгляду справи у суді не надала жодних доказів та не аргументувала заявлену вимогу щодо відшкодування судових витрат у розмірі 20000 грн. Позивач договір про надання правової допомоги суду не надавала. Таким чином, розмір судових витрат в розмірі 20 000 грн. є необґрунтованим та безпідставним. Також до закінчення судових дебатів у справі позивач не зробив відповідно заяву згідно до вимог до ч.8 ст.141 ЦПК України.
		   З огляду на відсутність документів про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, вимоги ОСОБА_12 про стягнення витрат на правничу допомогу не підлягають задоволенню.
		   Керуючись ст.ст.12, 81, 130, 131, 141, 229, 263, 354 ЦПК України, суд,-
		в и р і ш и в :
		   Позов ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення майнової та відшкодування моральної шкоди  задовольнити частково.
		   Стягнути з фізичної особи  підприємця ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , котра діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майнову шкоду у розмірі 17800 гривень (сімнадцять тисяч вісімсот) гривень та моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров`я, у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень, всього 37800 (тридцять сім тисяч вісімсот) гривень.
		   В іншій частині позову  відмовити.
		   Стягнути з фізичної особи  підприємця ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 3780 (три тисячі сімсот вісімдесят) гривень.
		   Складання повного тексту рішення відкладено на 9 (дев`ять) днів 21 червня 2024 року.
		   Позивач  громадянка України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована  АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
		   Відповідач  фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , місце проживання  АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
		   Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня отримання повного тексту.
		   Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, визначений строк обчислюється з дня отримання повного судового рішення.
		   До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		   Учасники справиможуть отриматиінформацію уданій справіна офіційномувебпорталі судовоївлади Україниза веб-адресоюhttp://court.gov.ua/sud1622/з зазначенням індивідуального номеру провадження.
		   Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків на його оскарження. 
		Суддя І.О.Блажко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...