Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 404/2058/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 20.06.2024. Зареєстровано: 20.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.06.2024.
Дата набрання законної сили: 19.06.2024
Номер судового провадження: 11-кп/4809/475/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023121010000222

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Кропивницький апеляційний суд
		 
		№ провадження 11-кп/4809/475/24 Головуючий у суді І-ї інстанції  ОСОБА_1  
		Категорія 286 (215) Доповідач в колегії апеляційного суду         ОСОБА_2  
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19.06.2024                                                          м.Кропивницький
		       
		         м. Кропивницький 
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
		головуючого судді:  ОСОБА_2 ,
		              суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,         
		за участі секретаря судового засідання -  ОСОБА_5 ,
		розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 12023121010000222 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.09.2023, яким
		 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовті Води Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не одруженого, працюючого помічником директора ТОВ «Оникс системз», проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		 
		засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
		На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки. Згідно зі ст. 76 КК України протягом іспитового строку покладено на ОСОБА_7 обов`язки - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
		Стягнуто з  ОСОБА_7  на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні у розмірі 4554 грн. 76 коп.
		Стягнуто з ОСОБА_7 на користь потерпілих ОСОБА_8 - 300 000 грн. та на користь ОСОБА_9 - 500 000 грн., в рахунок компенсації моральної шкоди, завданої злочином.
		 
		Цим же вироком вирішено питання про речові докази у справі.
		 
		За участі учасників кримінального провадження:
		прокурора -  ОСОБА_6 ,
		захисника - адвоката -  ОСОБА_10 ,
		обвинуваченого -  ОСОБА_7 
		потерпілої - ОСОБА_11 
		                                ВСТАНОВИЛА:
		 
		Згідно вироку суду обвинувачений  ОСОБА_7 скоїв порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть одного потерпілого, а також заподіяли середньої тяжкості тілесне ушкодження іншому потерпілому, за таких обставин.
		Так, ОСОБА_7 23.01.2022 о 06 години 47 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить на праві приватної власності ОСОБА_12 , здійснював рух в темну пору доби по неосвітленій зовнішнім АДРЕСА_1 , зі сторони вулиці Комарова в напрямку вулиці Велика Перспективна.
		Під час руху у вказаному напрямку, ОСОБА_7 , порушуючи вимоги п.п. 1.5, 2.3 «б» і «д» Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) (п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3 Для забезпечення безпеки руху водій повинен: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху») проявив особисту неуважність і безпечність до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху.
		Так, під час руху в складних погодних та дорожніх умовах, які обумовлювалися темною порою доби, відсутністю вуличного освітлення, ОСОБА_7 був неуважним, щоб мати можливість постійно контролювати рух транспортного засобу та не створювати небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, чим позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем.
		При цьому, ОСОБА_7 , будучи достатньо проінформованим про наявність по напрямку свого руху регульованого світлофором перехрестя вулиці Соборна з вулицею Глінки в місті Кропивницький, та на якому по ходу його руху було подано сигнал, що відповідно до вимог п. 8.7.3 (е) ПДР України (червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух) забороняє рух (горіло червоне світло), не зупинився, а навпаки продовжив рух через перехрестя прямо, чим грубо порушив вимоги п. 8.10 ПДР України (п. 8.10 У разі подання світлофором сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62, якщо їх немає - перед світлофором, пішохідним переходом).
		Вищевикладені протиправні дії водія ОСОБА_7 та грубе порушення ним вимог п.п. 8.7.3 (е), 8.10 ПДР України призвели до того, що під час проїзду регульованого пішохідного переходу на перехресті вулиць Соборна-Глінки, допустив наїзд автомобіля, під його керуванням, на пішоходів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які переходили проїзну частину зліва - направо по ходу його руху, в межах регульованого пішохідного переходу на дозволяючий сигнал світлофора (зелений).
		Тобто, порушення вищезазначених вимог ПДР України водієм ОСОБА_7 , згідно висновку судової інженерно-транспортної (автотехнічної експертизи обставин ДТП) № 348/354/23-27 від 07.02.2023 перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, що сталась та у результаті якої:
		- пішохід ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 119 від 23.02.2023 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: забою речовини головного мозку, крововиливів під тверду та павутинну мозкові оболонки, лінійного перелому кісток склепіння та основи черепу з переходом на передню черепну ямку, перелому правої виличної кістки, передньої та задньобокової стінок правої верхньощелепної пазухи, комірок решітчастої кістки справа, крововиливів в лобно-скронево-тім`яних ділянках з обох сторін, синців (2) в ділянці обох орбіт, садна (1) в центральній частині лобної ділянки з переходом на ліву частину до початку скроневої ділянки, садна (1) в лобно-скроневій ділянці праворуч, садна (1) в ділянці лівої вилиці з деяким переходом на скроню, садна (1) в ділянці спинки та кінчика носу неправильної подовженої форми, розміром 4,5*1,5 см; закритої тупої травми грудної клітки: переломів ребер праворуч по білягрудинній лінії - 3,4,5,6 ребра з темно-червоними крововиливами навколишні м`які тканини; закритої тупої травми кінцівок: садна (1) в ділянці нижньої третини правого плеча по зовнішній поверхні, множинних саден тилу правої кисті на рівні 3-5 фаланг, саден (2) в ділянці тильної поверхні лівої кисті, садна (1) в проекції кульшового суглобу праворуч, повного подвійного поперечного перелому середньої третини діафізу правої малогомілкової кістки, внутрішньосуглобового осколкового перелому дистального мета епіфізу правої великогомілкової кістки з повним відривом зовнішньої щиколотки, саден (2) в ділянці гомілково-ступневого суглобу праворуч по передній та внутрішніх поверхнях, які в своїй сукупності мають ознаки: ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння та в даному випадку призвели до смерті останнього 25.01.2023 в медичному закладі. Смерть останнього знаходиться в прямому причинному зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями. Враховуючи локалізацію тілесних ушкоджень на тілі постраждалого ОСОБА_13 , переважна більшість яких розташована по передній та правій бічній поверхні тіла, останній міг бути звернений правою боковою та частково передньою поверхнею тіла до об`єкта, що травмував. При судово-токсикологічній експертизі крові трупа ОСОБА_13 етиловий алкоголь не виявлено.
		- пішохід ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 230 від 03.03.2023 отримав тілесні ушкодження у вигляді вторинно-відкритого перелому середньої третини правої стегнової кістки із зміщенням, закритого перелому середньої третини обох кісток правої гомілки із зміщенням уламків, рани та садна потиличної ділянки голови, які в своїй сукупності відносяться до: СЕРЕДНЬОЇ тяжкості тілесного ушкодження, яке викликало тривалий розлад здоров`я, строком понад 21 добу.
		У зміненій апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні, не оспорюючи фактичні обставини справи, юридичну кваліфікацію дій обвинуваченого та доведеності його вини, просить вирок суду першої інстанції скасувати в частині призначеного основного та додаткового покарання, через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, через м`якість та ухвалити новий вирок, яким  ОСОБА_7 визнати винуватим та засудити за ч. 2 ст. 286 КК України призначивши покарання у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки, без застосування положень ст. ст. 69, 69-1, 75 КК України, а в решті вирок суду першої інстанції залишити без змін. 
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що вирок суду першої інстанції не містить переконливого обґрунтування щодо можливості призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі із одночасним застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України. Так, судом вказано, що під час судового розгляду встановлено три обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування збитків потерпілому ОСОБА_14 .
		Поряд з цим та на переконання державного обвинувача, судом при призначенні покарання обвинуваченому не враховано, що в результаті його неправомірних односторонніх дій та допущених грубих порушень вимог ПДР України, а саме проїзду перехрестя на забороняючий сигнал світлофора, настали наслідки, у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_13 , які є невідворотними та отримання середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_14 .
		Крім того, слід зазначити про відсутність належного обґрунтування позиції щодо призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами саме на 2 роки, а не у максимальному розмірі, як наполягав прокурор та потерпілі.
		Узагальнюючи вищевикладене, рішення про можливість застосування ст. 75 КК України при призначені ОСОБА_7 покарання судом належним чином не вмотивовано, а вказівка про позитивну характеристику останнього та відсутність судимостей, жодним чином не дає підстави для звільнення обвинуваченого від реального відбування покарання з випробуванням. 
		Також слід зауважити, що потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_11 підтримали позицію державного обвинувача щодо запропонованої ним міри покарання у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки та наполягали на реальній мірі покарання.
		Також звертає увагу і на те, що відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до осіб, які засуджуються до покарання у виді виправних робіт, службового обмеження (для військовослужбовців), обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, тобто лише щодо основного покарання, що має бути належним чином вмотивовано у вироку. 
		Згідно роз`яснень, викладених у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», звільнення від відбування призначеного судом додаткового покарання на підставі ст. 75 КК України, що не допускається.
		У порушення вищезазначених вимог КК України, суд першої інстанції звільнив ОСОБА_7 від відбування як основного покарання у виді позбавлення волі, так і від додаткового покарання у виді позбавленням права керування транспортними засобами на 2 роки, тобто застосував закон, який не підлягає застосуванню, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
		Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав змінену апеляційну скаргу та просив її задовольнити, потерпілу ОСОБА_11 , яка підтримала змінену апеляційну скаргу прокурора, обвинуваченого  ОСОБА_7 та його захисника  ОСОБА_10 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили вирок районного суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, зваживши доводи зміненої апеляційної скарги прокурора, колегія суддів дійшла до висновку, що змінена апеляційна скарга прокурора, підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
		Суд першої інстанції обґрунтовано визнав обвинуваченого ОСОБА_7 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що 23.01.2022 керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_2 по вул. Соборній у м. Кропивницькому, допустив порушення пунктів Правил дорожнього руху, які вказані у обвинуваченні, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_13 отримав тяжкі тілесні ушкодження та помер, а потерпілий ОСОБА_14 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження. Він повністю підтверджує обставини вчинення злочину, вказані у висунутому йому обвинуваченні, погоджується із кваліфікацією його дій, отриманими потерпілими тілесними ушкодженнями, розкаюється у вчиненому.
		Дослідження доказів по даній справі в суді першої інстанції відбувалось на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому обвинувачений та інші учасники судового розгляду справи позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_7 правильно кваліфіковані районним судом за ч. 2 ст. 286 КК України, як вчинення порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть одного потерпілого, а також заподіяли середньої тяжкості тілесне ушкодження іншому потерпілому.
		Тому, колегія суддів відповідно до вимог ст. 404 КПК України, переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. 
		Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування закону, який не підлягає застосуванню. 
		Пунктом 4 частини 1 статті 420 КПК України, визначено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. 
		Так, доводи апеляційної скарги прокурора в частині невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, яка виразилась у призначенні обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на 2 роки, а не у максимальному розмірі, як наполягав прокурор та потерпілі, а також у помилковому застосуванні положень ст. 75 КК України при призначенні покарання ОСОБА_7 - колегія суддів вважає обґрунтованими та погоджується з ними, виходячи з наступного.
		Відповідно до змісту положень ст. 50 КК України, покарання за вироком суду, з-поміж інших завдань, має на меті не тільки кару, а повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так й іншими особами.
		Згідно із загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, зокрема, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		При цьому, за змістом ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Проте, у даному випадку суд першої інстанції при призначенні покарання повною мірою не врахував всіх обставин справи, тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого, внаслідок чого при призначенні покарання помилково призначив додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на 2 роки, а не у максимальному розмірі та безпідставно застосував вимоги ст. 75 КК України.
		Крім того, в порушення вимог п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд помилково звільнив ОСОБА_7 від відбування як основного призначеного судом покарання так і від додаткового покарання, що згідно ст. 75 КК України не допускається.
		Так, призначаючи обвинуваченому покарання, суд першої інстанції, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є неумисним закінченим тяжким злочином, особу обвинуваченого, який працює, характеризується виключно позитивно, осудний, не одружений, на обліках в закладах з надання психіатричної або наркологічної допомоги не перебуває, раніше не судимий. Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне повне відшкодування збитків потерпілому ОСОБА_14 , відсутність обставин, що обтяжують покарання.
		Разом з тим, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що покарання ОСОБА_7 необхідно призначити із застосуванням ст. 75 КК України.
		Зокрема, місцевий суд, свого рішення про звільнення  ОСОБА_7 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК належним чином не мотивував, не обґрунтував підстав, з яких він дійшов висновку про можливість виправлення останнього без відбування покарання, враховуючи встановлені вироком суду обставини кримінального провадження.
		Зокрема, судом не надано належної оцінки суспільній небезпечності та невідворотності наслідків  вчиненого ОСОБА_7  злочину, а саме наслідки кримінального правопорушення, відповідно до яких у однієї особи  настала смерть, а інша отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження. 
		У той же час, поза увагою суду залишились обставини справи, відповідно до яких протиправні дії водія ОСОБА_7 та грубе порушення ним вимог п.п. 8.7.3 (е), 8.10 ПДР України призвели до того, що під час проїзду регульованого пішохідного переходу на перехресті вулиць Соборна - Глінки, він допустив наїзд автомобіля, під його керуванням, на пішоходів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які переходили проїзну частину зліва - направо по ходу його руху, в межах регульованого пішохідного переходу на дозволяючий сигнал світлофора (зелений).
		Тобто, в даному випадку ОСОБА_7 грубо ігноруючи вимоги ПДР України проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, усвідомлюючи, що своїми діями може створити небезпеку для інших учасників дорожнього руху. 
		А тому, доводи прокурора про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі без застосування вимог ст. 75 КК України та призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у максимальному розмірі, як наполягав прокурор та потерпілі, оскільки наслідками кримінального правопорушення стала смерть особи, що позитивно вплине на формування суспільної думки інших осіб про неприпустимість грубого порушення Правил дорожнього руху України та чітке розуміння того, що особа буде нести невідворотне та справедливе покарання за такі дії, є такими, що знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. 
		У той же час колегією суддів не можуть бути враховані доводи сторони захисту про те, що потерпілі просили призначити покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України, оскільки думка потерпілого при призначенні покарання не є вирішальною. 
		Більше того, в судовому засіданні апеляційного суду потерпіла ОСОБА_11  категорично наполягала на призначенні обвинуваченому саме покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням.
		За таких підстав доводи прокурора знайшли своє часткове підтвердження під час апеляційного розгляду. 
		На переконання колегії суддів, місцевий суд не дотримався належним чином вимог ст.ст. 50, 65 КК України, оскільки достатньо не врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, не врахував фактичні обставини справи, а саме грубе порушення останнім вимог ПДР України, які перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, що сталась та у результаті якої один пішохід помер, а інший отримав середньої тяжкості тілесне ушкодження. 
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , колегія суддів відповідно до статей 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого  кримінального правопорушення,  його особу, а також  наявність пом`якшуючих  обставин, а саме щире  каяття,  активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування  збитків потерпілому  ОСОБА_14  та часткове добровільне відшкодування збитків потерпілим ОСОБА_8  і ОСОБА_11 , а саме у розмірі 350 000 грн (згідно розписки потерпілих від 22.09.2023 - т.2 а.с.145) та 14 000 грн, відповідно до квитанцій про перерахування коштів потерпілій ОСОБА_8 за період з грудня 2023 по червень 2024 років, наданих апеляційному суду захисником обвинуваченого) та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
		Так, обвинувачений ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, який відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
		Беручи до уваги вищевикладене в сукупності, а також обставини справи, вік, особу та стан здоров`я обвинуваченого, думки потерпілої ОСОБА_11 , яка в суді першої та апеляційної інстанції наполягала на призначенні суворого покарання саме у виді позбавлення волі, думки потерпілого ОСОБА_14 , який в суді першої інстанції не наполягав на суворому покаранні, потерпілої ОСОБА_8 , яка в суді першої інстанції наполягала на суворому покаранні, тяжкість вчиненого злочину, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, який працює, характеризується по місцю проживання та роботи виключно позитивно, осудний, не одружений, на обліках в закладах з надання психіатричної або наркологічної допомоги не перебуває, раніше не судимий, колегія суддів дійшла до переконливого висновку, що за спрямованістю поведінки ОСОБА_7 , як особа, представляє суспільну небезпеку для оточуючих.
		За таких підстав, йому слід призначити покарання у виді  позбавлення волі в межах санкції інкримінованої йому статті кримінального закону, але ближче до мінімального та, у зв`язку з грубим порушенням ПДР України, додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами у максимальних межах санкції статті закону,  яке буде  відповідати тяжкості вчиненого,  обставинам кримінального провадження та  особі обвинуваченого ОСОБА_7 та буде обґрунтованим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як ним самим, так і іншими особами та відповідати меті покарання, визначеній ст. 50 КК України.
		Тому, колегія суддів вважає за необхідне змінену апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково - постановити новий вирок, призначивши обвинуваченому ОСОБА_7 основне покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, зарахувавши йому у строк відбуття покарання перебування його під вартою по даному кримінальному провадженню в період з 01.12.2023 по 18.06.2024 включно, з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі, оскільки з рапорту оперуповноваженого СКП ВП № 2 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_15 вбачається, що  ОСОБА_7 було затримано на підставі розпорядження про виконання вироку суду, що набрав законної сили о 14.00 год 01.12.2023 (т.2 а.с.181).
		 
		Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 413, 418, 419, 420 КПК України, колегія суддів, 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Змінену апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні  ОСОБА_6  - задовольнити частково,а вирок  Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.09.2023 стосовно  ОСОБА_7 , за ч. 2 ст. 286 КК України - скасувати, в частині призначеного покарання.
		 
		Постановити у цій частині новий вирок, яким  ОСОБА_7 визнати винним за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з дня постановлення даного вироку, тобто з 19.06.2024, зарахувавши йому у строк відбуття покарання перебування його під вартою по даному кримінальному провадженню в період з 01.12.2023 по 18.06.2024 включно, з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.
		У решті даний вирок суду залишити без зміни. 
		Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду, як до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_7 , який перебуває під вартою, у той же строк з дня вручення йому копії даного вироку.
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_2                                            ОСОБА_3                                      ОСОБА_4 . 
		 
		З оригіналом згідно:
		 
		Суддя Кропивницького 
		апеляційного суду                                                                                                     ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...