Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/3674/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 20.06.2024. Зареєстровано: 20.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.06.2024.
Дата набрання законної сили: 03.09.2024
Результат оскарження 03.09.2024 Дніпровський апеляційний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: 2/201/2209/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 201/3674/24
		Провадження № 2/201/2209/2024
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 червня 2024 року м. Дніпро
		 
		Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: 
		головуючого судді Демидової С.О.,
		з секретарем судового засідання Галко С.Д.,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуза правиламиспрощеного провадженняцивільну справуза позовноюзаявою  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Стислий виклад позиції позивача та відповідача 
		До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 28 березня 2024 року надійшла позовна заява  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, в якій позивач просить суд стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь позивача матеріальну шкоду за продаж неналежного товару у розмірі 1 999 грн., та моральну шкоду в розмірі 10000 грн., а всього 11999 грн. 
		В обґрунтуванняпозовної заявизазначає,що 04 січня 2024 року вона зробила замовлення через соціальну мережу «Інстаграм» у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ФОП ОСОБА_2 джинсові штани жіночі вартістю 1999 грн. без врахування вартості доставки. Умова замовлення 200 грн. передплата. Згідно з усним договором купівлі-продажу поставка сплаченого нею товару мала скласти 10-12 днів, так як це перед замовлення та виріб буде відшиватися, однак даний товар у було направлено позивачу у той же день після перерахування передплати у розмірі 200 гривень тобто 04 січня 2024 року. 
		Фактично товар отримано позивачем у відділенні Нової пошти №1 Дніпропетровська область, с. Новоолександрівка, вул. Паркова, 4а 06 січня 2024 року та сплачено послуги доставки розміром 104 грн., комісія 56 грн., грошовий переказ 1799 грн. 
		Того ж дня, 06 січня 2024 року, нею під час огляду товару та примірки встановлено, що товар надіслано неналежного розміру: розмір джинсових штанів був менший, про що позивачем невідкладно було повідомлено продавця шляхом надіслання повідомлення в соціальній мережі «Інстаграм», на що надана відповідь «на перед замовлення діє обмін», та «обмін здійснюється за рахунок клієнта». 
		На вимогу повернути товар неналежного розміру, продавець відмовив в категоричній формі. На всі претензії, почався моральний тиск, який полягав у відмові повернення коштів, та обміну на товар іншого розміру за рахунок магазину.
		Перед замовленням у переписці соціальній мережі «Інстаграм» з магазином «Classy_glas», відповідач надіслав позивачу розмірну сітку, де зазначено «... Л-ОГ:99 до 104, ОТ: 78 до 84, ОБ: 106 до 111», а насправді розміри прийшли такі: Обхват талії 68, Обхват стегон 98, параметри позивача: Обхват талій 76, Обхват стегон 103 джинси не тягнуться, про що було зазначено позивачем у переписці відповідачу. Позивач зазначила, що робила замовлення по міркам які були надіслані їй відповідачем згідно її розмірної сітки.
		Відповідач зазначала, що джинсові штани відшиваються індивідуально та строк отримання товару буде складати від 10 до 12 днів, але товар був відправлений у день замовлення, про що свідчить скріншот з додатку «Нова Пошта», і на товарі були китайські бірки, що свідчить що цей товар було вироблено та замовлено з Китаю, а не відшивався, як зазначала відповідач під замовлення. 
		Неправомірними діями відповідача було спричинено моральну шкоду, адже позивач постійно перебуває під впливом свавільного порушення відповідачем її прав як покупця; позивач втратила гроші, які відповідач відмовляється повернути; втратила час через не отримання належного товару; вимушена була витрачати свій час і нерви на спілкування з відповідачем, має порушення сну через несправедливість до неї з боку відповідача, тому позивач вважає, що моральна шкода повинна бути відшкодована відповідачем у розмірі 10 000 грн.
		Відповідач своїмправом наподачу відзивуне скористалася 
		Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 28 березня 2024 року указана позовна заява передана для розгляду судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Демидовій С.О. (а.с.21-22).
		Ухвалою судді від 29 березня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів. (а.с.23-24).
		06 травня 2024 року відповідачем подано апеляційну скаргу на ухвалу про відкриття провадження до Дніпровського апеляційного суду. (а.с.61).
		07 травня 2024 року ухвалою Дніпровського апеляційного суду витребувано справу з суду першої інстанції. (а.с.70).
		07 травня 2024 року відповідачем подано клопотання про долучення доказів, відвід судді та направлення судових документів. (а.с.34).
		07 травня 2024 року відповідачу було надано відповідь про неможливість повторного направлення документів, через безпосереднє особисте отримання відповідачем ухвали, повістки та копії позовної заяви (а.с.49).
		08 травня 2024 року ухвалою судді відвід визнано необґрунтованим та передано справу до канцелярії для вирішення питання про відвід. (а.с.50-52).
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 08 травня 2024 року указана заява про відвід судді передана для розгляду судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумовій О.С. (а.с.56-57).
		Ухвалою судді Наумової О.С. від 08 травня 2024 року у задоволенні заяви відповідача про відвід судді відмовлено. (а.с.58-59).
		10 травня 2024 року ухвалою Дніпровського апеляційного суду відмовлено в прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_2 (а.с.72-73).
		21 травня 2024 року відповідачем подано зустрічну позовну заяву та заяву про відвід судді. (а.с.76,79-80).
		22 травня 2024 року ухвалою судді відвід визнано необґрунтованим та передано справу до канцелярії для вирішення питання про відвід. (а.с.83-84).
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 22 травня 2024 року указана заява про відвід судді передана для розгляду судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумовій О.С. (а.с.87).
		Ухвалою судді Наумової О.С. від 23 травня 2024 року у задоволенні заяви відповідача про відвід судді відмовлено. (а.с.88-89).
		12 червня 2024 року відповідачем втретє подано заяву про відвід судді. (а.с.104-105).
		12 червня 2024 року ухвалою судді відвід визнано необґрунтованим та передано справу до канцелярії для вирішення питання про відвід. (а.с.112-114).
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 13 червня 2024 року указана заява про відвід судді передана для розгляду судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюку О.А. (а.с.117-118).
		Ухвалою судді Антонюка О.А. від 13 червня 2024 року у задоволенні заяви відповідача про відвід судді відмовлено. (а.с.119-120).
		18 червня 2024 року ухвалою суду відмовлено в прийнятті зустрічної позовної заяви. 
		30 квітня 2024 року позивачем було подано заяву, в якій остання просила здійснювати розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала. (а.с.30).
		18 червня 2024 року від відповідача на електронну адресу суду надійшов лист, про перенесення судового засідання у зв`язку з перебуванням відповідача за кордоном та через не отримання відповідачем копії позовної заяви. Проте в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення, відповідно до якого відповідач особисто 10 квітня 2024 року отримала копію позовної заяви, копію ухвали та повістку про виклик до суду. (а.с.26). Крім того, відповідачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження свого перебування за межами території України. 
		У відповідності до статей174,178 ЦПК Українивідповідач не скористалася своїм процесуальним правом та не направила суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
		Таким чином, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК
		Фактичні обставини встановленні судом 
		04 січня 2024 року позивач зробила замовлення через соціальну мережу «Інстаграм» у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ФОП ОСОБА_2 замовлено джинсові штани жіночі вартістю 1999 грн. без врахування вартості доставки. 
		Умова замовлення 200 грн. передплата. (а.с.11-12).
		Товар був відправлений позивачу у той же день після перерахування передплати у розмірі 200 гривень тобто 04 січня 2024 року. 
		Фактично товар отримано позивачем у відділенні Нової пошти №1 Дніпропетровська область, с. Новоолександрівка, вул. Паркова, 4а 06 січня 2024 року та сплачено послуги доставки розміром 104 грн., комісія 56 грн., грошовий переказ 1799 грн. (а.с.9)
		Того ж дня, 06 січня 2024 року, нею під час огляду товару та примірки встановлено, що позивачу надіслано товар неналежного розміру: розмір джинсових штанів був менший, про що позивачем невідкладно було повідомлено продавця шляхом надіслання повідомлення в соціальній мережі «Інстаграм», на що надана відповідь «на перед замовлення діє обмін», та «обмін здійснюється за рахунок клієнта». (а.с.13-16).
		Існування спору між сторонами підтверджується фотокопіями листування сторін в електронних месенджерах наданими як з боку позивача так і з боку відповідача. (а.с.17-19,38,62).
		Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
		Відповідно до ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
		Згідно ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно частини 1 та 2 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
		Згідно ч.ч. 2, 5 ст. 11ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.
		Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності врегульованоЗаконом України "Про захист прав споживачів".
		Відповідно до ч. 1ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів"у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
		У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
		Як встановлено ч. 5ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів"продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.
		Відповідно до п. 12ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів", істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад 14 календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
		Відповідно до п. 15ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів", недолік - це будь яка невідповідність товару вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до цього товару.
		З урахуванням вищенаведених норм, право на заміну товару або розірвання договору купівлі-продажу товару виникає у споживача за умови виявлення саме істотного недоліку протягом гарантійного строку, який виник з вини виробника товару. При цьому, для віднесення виявленого недоліку до числа істотних, недолік обов`язково повинен: роботи неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, бути таким, що виник з вини виробника товару, після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин та має бути наділеним хоча б однією з ознак, передбачених підпунктами "а" - "в" п. 12 ч. 1ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів"у сукупності. Жодна із вказаних ознак сама по собі не може свідчити про наявність істотного недоліку у товарі та бути підставою для заміни товару.
		Відповідач відмовилась здійснити обмін неналежного товару на умовах позивача, чим порушила ч. 5ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів".
		Невідповідність розміру товару підтверджується матеріалами справи та взагалі не спростовується відповідачем. 
		Враховуючи, що відповідачем були порушені вимогиЗУ «Про захист прав споживачів», суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 1999 грн. за спричинену продажем товару неналежної якості, а саме жіночих джинсів підлягають задоволенню.
		З огляду на вказане вище, суд вважає позовні вимоги в даній частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Щодо моральної шкоди, суд зазначає наступне.
		Позивач в позовній заяві зазначає, що в результаті протиправних дій відповідача було спричинено моральну шкоду. Завдану моральну шкоду позивач оцінює в сумі 10 000,00 грн.
		Частиною 1ст.1167ЦК Українивизначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Пункт 5статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачає право споживача на відшкодування спричиненої моральної шкоди.
		Згідно ч. 1ст. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		 
		За змістом ч. 2ст. 23 ЦК Україниморальна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України (п.3, 9) № 4 від 31.03.95 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Відповідно дост. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
		На підтвердження завданої моральної шкоди позивач посилався на те, що внаслідок даної події вона не могла спати та перебувала під моральним тиском.
		Проте для підтвердження зазначеного позивачем не було надано жодних доказів, які б свідчили про зміну її стану та про існування психологічних наслідків через неправомірну діяльність відповідача. 
		З огляду на зазначене, суд вважає дану позовну вимогу необґрунтованою, а тому вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в даній частині.
		Крім того, на підставіст. 141 ЦПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позову та в зв`язку з тим, що позивач за даною категорію справи, в частині задоволених вимог, був звільнений від сплати судового збору згідноЗакону України «Про захист прав споживачів», з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 1211, 20 грн.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, ЦПК України, Законом України «Про захист прав споживачів», суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захистправ споживачів задовольнити частково. 
		 
		Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду у розмірі 1999 грн.
		 
		Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), на користь держави витрати за сплату судового збору у розмірі 1211, 20 грн. 
		 
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Повний текст рішення складено 18 червня 2024 року.
		 
		 
		 
		Суддя С.О. Демидова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...