Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/20101/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 20.06.2024. Зареєстровано: 20.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.06.2024.
Дата набрання законної сили: 25.06.2024
Номер судового провадження: 1-кс/127/8719/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024240040000107

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №127/20101/24 
		Провадження №1-кс/127/8719/24 
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 червня 2024 року                            м. Вінниця
		Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
		слідчого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі ОСОБА_2 ,
		за участю: 
		прокурора ОСОБА_3 ,
		слідчого ОСОБА_4 ,
		адвоката ОСОБА_5 ,
		підозрюваного ОСОБА_6 ,
		розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження №62024240040000107 від 25.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
		Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024240040000107 від 25.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.04.2024 близько 20:00 ОСОБА_6 , всупереч вимогам Конституції України, Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією проти України, Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022, Правилам перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженому наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2022, Закону України «Про запобігання корупції», діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та з метою особистого кримінально-протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи по АДРЕСА_1 , у ході особистої зустрічі та розмови з військовозобов`язаним ОСОБА_7 висловив останньому вимогу про надання неправомірної вигоди у розмірі 20000доларів США, що згідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку України станом на 22.04.2024 становило 795758 грн., для себе завплив на прийняття рішення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 про не здійснення мобілізації військовозобов`язаного ОСОБА_7 у команди для проходження військової служби у Збройних Силах України відповідно до військово-облікової спеціальності, а також виготовлення документа, що дає підстави для перетину кордону України.
		Вважаючи дії ОСОБА_6 щодо необхідності надання неправомірної вигоди у розмірі 20000 доларів США кримінально-протиправними, 25.04.2024 у денний час військовозобов`язаний ОСОБА_7 звернувся до правоохоронних органів із письмовою заявою про учинення кримінального правопорушення, був залучений ними до конфіденційного співробітництва та у подальшому діяв під їх контролем.
		Продовжуючи свої кримінально-протиправні дії, 10.05.2024 близько 13:00год. ОСОБА_6 , перебуваючи у транспортному засобі БМВ Х5, державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває в його користуванні, поблизу будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, одержав від військовозобов`язаного ОСОБА_7 шляхом передачі з рук у руки неправомірну вигоду у розмірі 3000 доларів США, що згідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку України станом на 10.05.2024 становить 118655 грн. 40 коп., за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме за вплив на прийняття рішення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , про не здійснення мобілізації військовозобов`язаного ОСОБА_7  у команди для проходження військової служби у Збройних Силах України відповідно до військово-облікової спеціальності, а також виготовлення документа, що дає підстави для перетину кордону України.
		Надалі, 17.05.2024 близько 13:00 год. ОСОБА_6 , не припиняючи учиняти свої кримінально-протиправні дії, діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та з метою особистого кримінально-протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи по АДРЕСА_3 , у ході особистої зустрічі та розмови з військовозобов`язаним ОСОБА_7 , одержав від останнього шляхом передачі з рук в руки другу частину грошових коштів у розмірі 2000доларів США, що згідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку України станом на 17.05.2024 становило 78900 грн.60 коп., за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме на за вплив на прийняття рішення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , про не здійснення мобілізації військовозобов`язаного ОСОБА_7 у команди для проходження військової служби у Збройних Силах України відповідно до військово-облікової спеціальності, а також виготовлення документа, що дає підстави для перетину кордону України.
		Продовжуючи свої кримінально-протиправні дії, 14.06.2024 близько 12:00год. ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, висловив прохання своєму знайомому ОСОБА_8 одержати від військовозобов`язаного ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 15000 доларів США (частина з яких згідно до ст.273КПК України являються імітаційними засобами), що згідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку України станом на 14.06.2024 становить 606661 грн. 50 коп., за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме за вплив на прийняття рішення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , про не здійснення мобілізації військовозобов`язаного ОСОБА_7  у команди для проходження військової служби у Збройних Силах України відповідно до військово-облікової спеціальності, а також виготовлення документа, що дає підстави для перетину кордону України.
		В подальшому,близько 13:00 год. за адресою: АДРЕСА_4 , неправомірну вигоду у розмірі 15000 доларів США вилучено у ОСОБА_8 
		14.06.2024 о 12:45 год. ОСОБА_6 затримано правоохоронними органами згідно до ст. 208 КПК України, чим кримінально-протиправну діяльність останнього припинено.
		14.06.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України
		Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: 
		?Заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення;
		?протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 25.04.2024;
		?протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 14.06.2024
		?протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 14.06.2024;
		?протоколом огляду та вручення грошових коштів від 10.05.2024;
		?протоколом огляду та вручення грошових коштів від 17.05.2024;
		?протоколом огляду місця події відвід14.06.2024;
		?протоколом про результати проведення НСРД від 13.06.2024;
		?інформацію оперативних працівників ТУ ДБР у м. Хмельницькому про вчинення кримінального правопорушення;
		?протоколом затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України від 14.06.2024;
		?повідомленням про підозру ОСОБА_6 від 14.06.2024;
		Відповідно до ч.3 ст. 369-2 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
		У ході досудового розслідування є необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
		1)    Переховуватися від органів досудового розслідування та суду: враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину покарання якого передбачає виключно позбавлення волі, існує ризик, що підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. 
		2)    Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
		3)    Незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні: у органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний в подальшому може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які будуть допитані в якості свідків у кримінальному проваджені;
		4)    Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому ОСОБА_6 підозрюється.
		Відповідно до ч.ч. 4, 7 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		З урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_6 жоден інший більш м`який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України не забезпечить належну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних дій та спробам останнього перешкоджати досудовому розслідуванню.
		У зв`язку з вищевикладеним, враховуючи суспільний резонанс дій ОСОБА_6 в умовах сьогодення, суспільний осуд, а також враховуючи те, що у зв`язку із тяжкістю вчиненого злочину, підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування, впливати на свідків з метою зміни ними показань на його користь, а також може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування більшм`якого запобіжного заходу виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою на 60 діб з альтернативою внесення застави в розмірі 1000000 грн.
		Враховуючи вищевикладене, слідчий просив клопотання задовольнити.
		Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати щодо  ОСОБА_6  запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в сумі 1000000 грн.
		Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі.
		Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив зменшити розмір застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. 
		Підозрюваний  ОСОБА_6  в судовому засіданні по суті клопотання підтримав думку адвоката.
		Слідчий суддя, вислухавши думку підозрюваного та його адвоката, прокурора, слідчого, дослідивши матеріали клопотання, характеризуючі дані підозрюваного, прийшов до наступного висновку.
		Слідчими четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні№62024240040000107 від 25.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
		Згідно підозри, оголошеної ОСОБА_6 14.06.2024 року, останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди.
		Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8,9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
		При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
		Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра щодо вчинення  ОСОБА_6  кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України обґрунтована. Причетність  ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання та доведена прокурором при розгляді даного клопотання.
		При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
		Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1ст.177 КПК Українита недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Так, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна.
		Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
		Крім того, ОСОБА_6 не одружений, утриманців немає, тобто відсутні соціальні стримуючі фактори, а тому існує високий ризик переховування від органів досудового розслідування та суду. 
		Крім того, з матеріалів клопотання та пояснень прокурора в судовому засіданні встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення можуть бути причетні інші особи. Враховуючи, що ОСОБА_6 відомі інші учасники правопорушення, останній може здійснювати вплив на співучасників вчинення кримінального правопорушення, яким також відомі обставини провадження, переконуючи їх давати неправдиві показання, а також узгоджувати показання між собою, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
		При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу(ч.4ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
		Враховуючи, що під час здійснення незаконної діяльності підозрюваному стали відомі персональні дані свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до переконання, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на вказаних осіб, шляхом проведення зустрічей з ними, спонуканням до зміни показів з метою надання останніми показань, які є вигідними саме для підозрюваного, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1ст. 177 КПК України.
		Враховуючи, що кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, продовжується відшукання речових доказів, без застосування дієвого запобіжного заходу, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та доведення вини останнього, а також перешкоджати здійсненню належного досудового розслідування.
		При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме такі дії, однак має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
		Відповідно дост. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання та раніше не судимий. Разом з тим, це не є безумовними підставами для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки вказані обставини на даний час не мають такого ступеню довіри, які можуть бути враховані судом, як такі, що мають запобіжний вплив на поведінку підозрюваного, та не є такими, що спростовують встановлені судом ризики.
		На момент розгляду клопотання відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_6 в умовах СІЗО при ДУ «Вінницька УВП (№ 1)», зокрема, за станом здоров`я, сторонами не надано, тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.
		За змістом ст.131 КПКзапобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження. Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування іншого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, які вказані слідчим та доведені матеріалами справи. Тому, для досягнення мети застосування запобіжних заходів, на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним та доцільним. Інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, що випливають зі змістуст. 177 КПК Україниі тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
		Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.
		В силу ч. 4ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		Згідно із ч. 5ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. Водночас, ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання підозрюваному розміру застави, який перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
		Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 підозрюється, вагомість наявних доказів вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення, характер вчиненого злочину в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, суспільний резонанс, розмір неправомірної вигоди, яку останній вимагав, слідчий суддя приходить до переконання, що розмір застави 80 прожиткових мінімумів, яку просить визначити адвокат не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, а тому доцільно визначити розмір застави в сумі 1000000 грн.
		Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість, характеризуючі дані підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, умисний корисливий мотив, в період дії воєнного стану, а також, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, слідчий суддя приходить до висновку, що такий запобіжний захід як тримання під вартою, з альтернативою внесення застави в сумі 1000 000 грн. здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та є спів мірною з вчиненим кримінальним правопорушенням.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,- 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 задовольнити.
		Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів..
		Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання особи, тобто з 14.06.2024 по 12.08.2024 включно.
		Одночасно визначити заставу в розмірі 1000000 (один мільйон) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області.
		Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.
		У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:
		?не відлучатися із населеного пункту за місцем проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; 
		?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 
		?утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному провадженні, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; 
		?здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України, паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
		 
		Слідчий суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...