Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 465/8341/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання впливом.
Надіслано для оприлюднення: 20.06.2024. Зареєстровано: 21.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2024.
Дата набрання законної сили: 26.06.2024
Номер судового провадження: 1-кп/465/363/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62020100000002619

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    465/8341/21
		           1-кп/465/363/24
		У Х В А Л А
		Іменем України
		 
		18.06.2024 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		захисників обвинуваченого  адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальне провадження №62020100000002619 від 23.12.2020 року про обвинувачення
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, із вищою освітою, одруженого, працюючого заступником начальника відділу ГУ ДПС України у Львівській області, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження №62020100000002619 від 23.12.2020 року, яке надійшло до суду для розгляду з обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України. В ході судового розгляду прокурором в порядку ст.338 КПК України змінено раніше пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення із зміною правової кваліфікації діяння на ч.1 ст.190 КК України, що оформлено відповідним обвинувальним актом від 29.04.2024 року.
		Згідно зміненого в суді обвинувачення та відповідно до вищевказаного обвинувального акта ОСОБА_4 інкриміновано те, що він у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, у січні-лютому 2021 року, у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_2 , у якому здійснювала підприємницьку діяльність по роздрібній торгівлі продуктами фізична особа - підприємець ОСОБА_7 , маючи умисел на заволодіння чужим майном - грошовими коштами ОСОБА_7 , під час спілкування із ОСОБА_7 своєю поведінкою та висловлюваннями ввів ОСОБА_7 в оману (обманув), позиціонувавши себе як особу, що може здійснити вплив на прийняття службовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави, - службовими особами Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (створеного на підставі наказу Голови Державної податкової служби України № 529 від 30.09.2020 року «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби») рішень про невключення ОСОБА_7 до списку платників, у яких повинні проводитись фактичні перевірки платників податків, а у випадку проведення таких перевірок - рішень про ненакладення на ОСОБА_7 . штрафних санкцій за виявлені порушення. При цьому, в обвинувальному акті вказується, що ОСОБА_4 узгодив із ОСОБА_7 , що остання буде передавати йому грошові кошти у сумі 500 гривень щомісячно нібито за вплив на прийняття службовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави, - службовими особами Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (створеного на підставі наказу Голови Державної податкової служби України № 529 від 30.09.2020 року «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби») рішень про невключення ОСОБА_7 до списку платників, у яких повинні проводитись фактичні перевірки платників податків, а у випадку проведення таких перевірок - рішень про ненакладення на ОСОБА_7 . штрафних санкцій за виявлені порушення, хоча насправді ОСОБА_4 такого впливу здійснювати не планував, а бажав заволодіти грошовими коштами ОСОБА_7 . 
		За текстом пред`явленого обвинувачення у подальшому, 10.03.2021 року o 12.45 год., ОСОБА_7 по телефону уточнила у ОСОБА_4 , де саме вона повинна надати йому грошові кошти згідно попередньої домовленості за березень місяць 2021 року, на що ОСОБА_4 повідомив, що вказані грошові кошти ОСОБА_7 повинна залишити у пункті обміну валют, що у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по АДРЕСА_3 . 15.03.2021 року о 15.30 год. ОСОБА_7 на виконання попередньої домовленості із ОСОБА_4 , надала, залишивши у пункті обміну валют, що у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по АДРЕСА_3 , грошові кошти у сумі 500 грн., вважаючи, що передає такі за вплив на прийняття службовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави, - службовими особами Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (створеного на підставі наказу Голови Державної податкової служби України №529 від 30.09.2020 року «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби») рішень про невключення ОСОБА_7 до списку платників, у яких повинні проводитись фактичні перевірки платників податків, а у випадку проведення таких перевірок - рішень про ненакладення на ОСОБА_7 . штрафних санкцій за виявлені порушення, які ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу на заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, отримав у точно невстановлений досудовим розслідуванням час. У подальшому, 07.04.2021 року о 09.05 год. ОСОБА_7 по телефону уточнила у ОСОБА_4 , де саме вона повинна надати йому грошові кошти у сумі 500 грн. згідно попередньої домовленості за квітень місяць 2021 року, на що ОСОБА_4 повідомив, що вказані грошові кошти ОСОБА_7 повинна залишити у пункті обміну валют, що у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по АДРЕСА_3 .
		Як вказує прокурор в обвинувальному акті, викладаючи формулювання обвинувачення, 08.04.2021 року о 13.53 год. ОСОБА_7 на виконання попередньої домовленості із ОСОБА_4 надала, залишивши у пункті обміну валют, що у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по АДРЕСА_3 , грошові кошти у сумі 500 грн., вважаючи, що передає такі за вплив на прийняття службовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави, - службовими особами Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (створеного на підставі наказу Голови Державної податкової служби України №529 від 30.09.2020 року «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби») рішень про невключення ОСОБА_7 до списку платників, у яких повинні проводитись фактичні перевірки платників податків, а у випадку проведення таких перевірок - рішень про ненакладення на ОСОБА_7 . штрафних санкцій за виявлені порушення, які ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу на заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, отримав 09.04.2021 року о 14.25 год.
		Крім цього, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що у подальшому, 06.05.2021 року o 12.21 год. ОСОБА_7 по телефону уточнила у ОСОБА_4 , де саме вона повинна надати йому грошові кошти у сумі 500 грн. згідно попередньої домовленості за травень місяць 2021 року, на що ОСОБА_4 повідомив, що вказані грошові кошти ОСОБА_7 повинна залишити у пункті обміну валют, що у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по АДРЕСА_3 . Як стверджується в обвинувальному акті, 11.05.2021 року о 17.00 год. ОСОБА_7 на виконання попередньої домовленості із ОСОБА_4 , надала, залишивши у пункті обміну валют, що у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по АДРЕСА_3 , грошові кошти у сумі 500 грн., вважаючи, що передає такі за вплив на прийняття службовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави, - службовими особами Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (створеного на підставі наказу Голови Державної податкової служби України №529 від 30.09.2020 року «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби») рішень про невключення ОСОБА_7 до списку платників, у яких повинні проводитись фактичні перевірки платників податків, а у випадку проведення таких перевірок - рішень про ненакладення на ОСОБА_7 . штрафних санкцій за виявлені порушення, які ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу на заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, отримав у точно невстановлений досудовим розслідуванням час. 
		Сторона обвинувачення інкримінує ОСОБА_4 й те, що 14.06.2021 року о 17.28 год. ОСОБА_7 на виконання попередньої домовленості із ОСОБА_4 надала, залишивши у пункті обміну валют, що у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по АДРЕСА_3 , грошові кошти у сумі 1000 грн., вважаючи, що передає такі за вплив на прийняття службовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави, - службовими особами Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (створеного на підставі наказу Голови Державної податкової служби України №529 від 30.09.2020 року «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби») рішень про невключення ОСОБА_7 до списку платників, у яких повинні проводитись фактичні перевірки платників податків, а у випадку проведення таких перевірок - рішень про ненакладення на ОСОБА_7 . штрафних санкцій за виявлені порушення, які ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу на заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, отримав 17.06.2021 року об 11.00 год. 
		Всього, за змістом пред`явленого обвинувачення, впродовж періоду березень 2021 року - 17.06.2021 року ОСОБА_4 шляхом обману незаконно заволодів чужим майном - грошовими коштами ОСОБА_7 на загальну суму 2500 грн.
		Таким чином, згідно обвинувального акту, що є предметом судового розгляду, ОСОБА_4 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення не визнав. Водночас захисником обвинуваченого  адвокатом ОСОБА_5 в ході судового розгляду подано спільне з обвинуваченим письмове клопотання про закриття кримінального провадження стосовного ОСОБА_4 на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, в якому просить з наведених підстав звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
		На поданому клопотанні сторона захисту наполягла. При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 повністю підтримав заявлене захисником в його інтересах клопотання, зазначивши, що це його добровільна позиція та роз`яснені йому судом наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав йому зрозумілі і на такі він погоджується.
		Прокурор в судовому засіданні щодо задоволення клопотання сторони захисту не заперечив, оскільки таке відповідає вимогам закону, є підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності, просив його задоволити, одночасно вирішивши питання про стягнення з обвинуваченого, який не бажає доводити своєї невинуватості у вчиненні кримінального правопорушення, на користь держави понесених процесуальних витрат на проведення експертизи.
		Заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що подане в інтересах обвинуваченого клопотання слід задоволити з наступних підстав.
		За змістом п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.
		Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
		За змістом п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
		Відповідно до ч.8 ст.284 КПК України закриття провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 даної статті, не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
		Так, ОСОБА_4 , обвинувачений за ч.1 ст.190 КК України, підтримав подане його захисником клопотання про закриття кримінального провадження щодо нього та звільнення його від кримінальної відповідальності, йому роз`яснено право наполягати на загальному порядку розгляду справи, проти чого він категорично заперечив, наполягаючи на закритті кримінального провадження.
		Відповідно до вимог ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
		Згідно з ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
		Відповідно до положень ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули строки, визначені у п.п.1-5 ч.1 ст.49 КК України залежно від тяжкості кримінальних правопорушень.
		При цьому, згідно з ч.ч.2, 3 ст.49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років; перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
		Відповідно до ч.5 ст.49 КК України давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-1, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 цього Кодексу. 
		Тобто, матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є вчинення кримінального правопорушення, сплив визначених законом строків з часу його вчинення, врахування положень про зупинення і переривання строків давності, вчинення злочину, який не підпадає під категорії, визначені ч.5 ст.49 КК України.
		Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
		При цьому, обов`язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
		Як вбачається з обвинувального акту, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відбулося у період з березня 2021 року до 17.06.2021 року.
		Інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст.190КК України, з урахуванням положень ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, за вчинення яких може бути призначено покарання у виді обмеження волі, відповідно, до нього застосовується визначений у п.2 ч.1 ст.49 КК України трирічний строк давності, який, враховуючи, що такий проступок згідно обвинувального акту вчинено в період з березня 2021 року до 17.06.2021 року, завершився 17.06.2024 року. Обвинувачений ОСОБА_4 наполіг на поданому до суду клопотанні про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, дав згоду на закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, вказуючи на розуміння наслідків такого закриття і небажання надалі продовжувати кримінальне провадження для доведення своєї невинуватості. Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, не відноситься до переліку злочинів, визначених у ч.5 ст.49 КК України, до яких давність не застосовується. Підстав для зупинення чи переривання строків давності за кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого ОСОБА_4 обвинувачений, немає.
		Тому з урахуванням наведеного перешкод для задоволення клопотання сторони захисту про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України немає.
		Відповідно до роз`яснень, наданих у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», за наявності передбачених у ст. 49 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим.
		Також відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду в постанові від 19.11.2019 р. в справі №345/2618/16-к зроблено висновок про те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності. При цьому, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України.
		Запобіжний захід ОСОБА_4 згідно ухвали Франківського районного суду м. Львова від 06.06.2024 року змінено із застави на особисте зобов`язання. Надалі підстав для продовження дії такого запобіжного заходу не вбачається.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		При вирішенні питання процесуальних витрат суд враховує, що в межах кримінального провадження №62020100000002619 від 23.12.2020 року про обвинувачення ОСОБА_4 проводилась експертиза відеозвукозапису, результати якої оформлено висновком судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №4738/4739 від 08.02.2022 року. Згідно наявного у матеріалах справи акту №2 здачі-приймання висновку експерта №4738/4739 від 08.02.2022 року вартість виконання вказаної експертизи із залученням судових експертів складає 9438,50 грн. Вказані процесуальні витрати на зазначену суму підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
		При цьому, суд вважає неспроможними доводи сторони захисту про відсутність підстав для стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат у справі з посиланням на можливість вирішення такого питання виключно вироком суду, а не ухвалою про закриття кримінального провадження.
		З цього приводу суд звертає увагу обвинуваченого та захисників на те, що відповідно до п.3 ч.1 ст.118 КПК України до складу процесуальних витрат входять, в тому числі, витрати, пов`язані із залученням експертів.
		При цьому, положеннями ч.1 ст.126 КПК України передбачено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
		Таким чином, законодавчих обмежень для вирішення судом питання стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат у справі судовим рішенням у формі ухвали немає, більш того, можливість такого прямо передбачена положеннями ч.1 ст.126 КПК України.
		Крім цього,у постановівід 17.06.2020року усправі № 598/1781/17(провадження№ 13-47кс20) Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат; суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
		Також усвоїй постановівід 29.09.2021року ВерховнийСуд усправі №342/1560/20(провадження№ 51-2331км21) констатував, що процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження. Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
		Аналогічно такуж позиціюпідтримав ВерховнийСуд упостанові від01.02.2024року всправі № 930/497/23(провадження№ 51-4798км23), вказавши, що закриття кримінального провадження стосовно особи на нереабілітуючих підставах і застосування до неї більш м`якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє таку особу від сплати процесуальних витрат, пов`язаних із проведенням судової експертизи.
		За таких обставин, за наведеного правого регулювання питання стягнення судових витрат у кримінальному провадженні та за наявності відповідних висновків Верховного Суду, які є обов`язковими для врахування судом першої інстанції, підстав відмовляти у стягненні з обвинуваченого ОСОБА_4 процесуальних витрат, понесених у справі на проведення судової експертизи, на чому наполягає сторона захисту, немає.
		Долю речових доказів у справі слід вирішити у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
		У кримінальному провадженні наявні підстави для застосування правових приписів ст.174 КПК України.
		З наведених міркувань та керуючись ст.ст.44, 49 КК України, ст.ст.285, 286, 288 КПК України, суд - 
		ПОСТАНОВИВ:
		   Клопотання адвоката ОСОБА_5 , подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 та підтримане останнім, про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження  задовольнити.
		Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.190 КК України на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
		Кримінальне провадження, внесене 23.12.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020100000002619, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, - закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
		Запобіжний захід, застосований ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 06.06.2024 року до обвинуваченого ОСОБА_4 , у виді особистого зобов`язання  скасувати. 
		Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь держави процесуальні витрати за проведення криміналістичної експертизи відеозвукозапису в сумі 9438 (дев`ять тисяч чотириста тридцять вісім) гривень 50 коп.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 22.06.2021 року, на грошову купюру номіналом 1000 грн. серії АБ9245239 та аркуш паперу білого кольору, на якому відображений барвник чорного кольору.
		Речові докази у справі: 1) грошову купюру номіналом 1000 грн. серії АБ9245239, опечатану в конверті білого кольору та долучену до матеріалів судової справи,  конфіскувати в дохід держави; 2) аркуш паперу білого кольору, на якому відображений барвник чорного кольору, опечатаний в конверт білого кольору та долучений до матеріалів судової справи, - залишити при матеріалах кримінального провадження №62020100000002619 (в судових матеріалах справи).
		   Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		   Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її оголошення.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...