Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 372/1115/24 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 21.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2024.
Дата набрання законної сили: 17.06.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		Головуючий у суді першої інстанції: Тиханський О.Б.
		Єдиний унікальний номер справи № 372/1115/24
		Апеляційне провадження № 33/824/2747/2024
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 червня 2024 року                                                                                                м. Київ
		 
		Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ  Мережко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Базик Олексій Павлович, на постанову Обухівського районного суду Київської області від 15 квітня 2024 року щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
		ВСТАНОВИВ:
		Постановою судді Обухівського районного суду Київської області від 15 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-4 КУпАП, і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн.
		Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, адвокат Базик О.П. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-4 КУпАП.
		Зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам законодавства, матеріалам справи та винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		Вказує, що суд не проаналізував та не надав належної оцінки дослідженим доказам, а до протоколу про адміністративне правопорушення не додано беззаперечних доказів систематичності вчинення дій, які можна розцінювати як правопорушення, передбачене ч.3 ст. 173-4 КУпАП.
		В судових засіданнях у Київському апеляційному суді 03 червня 2024 року та 17 червня 2024 року брали участь: особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , її захисник -  адвокат Базик О.П., які підтримали апеляційну скаргу, та мати потерпілого малолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги. 
		Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, її адвоката та ОСОБА_3 , перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Відповідно до ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
		Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Визнаючи винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що факт булінгу (цькування) з боку малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно однокласника малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 підтверджено наявними в матеріалах провадження належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами, дослідженими судом в судовому засіданні, та обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 585436 від 27 лютого 2024 року, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду даної справи про адміністративне правопорушення.
		Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
		Відповідно до ч. 3 ст. 173-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років.
		Відповідно до п.3 ст. 1 Закону України "Про освіту" - типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
		Відповідно до абз. 3-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту» булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.
		Відповідно до ст. 3 Закону України «Про охорону дитинства» всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
		Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні вказаного правопорушення, всупереч доводам апеляційної скарги підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
		- у протоколі про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01 лютого 2024 року, заявник ОСОБА_3 , обставини події: 01 лютого 2024 року близько 11-05 в приміщенні Підгірцівської ЗОШ ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знущались над її сином ОСОБА_2 та нанесли тілесне ушкодження;
		- у поясненнях ОСОБА_3 від 01 лютого 2024 року;
		-у повідомленнях Підгірцівського ліцею від 02 лютого 2024 року до Начальника Обухівського РУ ГУНП в Київській області, про звернення ОСОБА_3 до дирекції ліцею за фактом можливого булінгу щодо її сина ОСОБА_2 з боку однокласників, зокрема ОСОБА_4 ;
		- у протоколі № 3 засідання комісії з розгляду випадків можливого булінгу (цькування) в Підгірцівському ліцеї Козинської селищної ради від 02 лютого 2024 року;
		- у доповідній записці директору Підгірцівського ліцею від вчителя ОСОБА_6 від 18 січня 2024 року;
		- у доповідній записці директору Підгірцівського ліцею від вчителя ОСОБА_6 від 19 січня 2024 року;
		- у доповідній записці директору Підгірцівського ліцею від вчителя ОСОБА_7 від 29 січня 2024 року;
		- у заяві директору Підгірцівського ліцею від ОСОБА_3 від 19 січня 2024 року;
		- у заяві директору Підгірцівського ліцею від ОСОБА_3 від 1 листопада 2023 року;
		- у заяві директору Підгірцівського ліцею від ОСОБА_3 від 01 лютого 2024 року;
		- у протоколі № 1 засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в Підгірцівському ліцеї Козинської селищної ради від 16 листопада 2023 року;
		- у протоколі № 2 засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в Підгірцівському ліцеї Козинської селищної ради від 20 лютого 2024 року;
		- у характеристиці від 02 лютого 2024 року класним керівником ОСОБА_8 та директором школи ОСОБА_9 на учня 6 класу ОСОБА_4 ;
		- у психологічних характеристиках відносно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
		- на електронному носії інформації, на якому зафіксовано вчинення насильства ОСОБА_4 відносно ОСОБА_2 ;
		Відтак, виходячи з аналізу вище перелічених норм законодавства та встановлених обставин справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та накладенню адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
		Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не проаналізував та не надав належної оцінки дослідженим доказам, а до протоколу про адміністративне правопорушення не додано беззаперечних доказів систематичності вчинення дій, які можна розцінювати як правопорушення, передбачене ч.3 ст. 173-4 КУпАП, спростовуються протоколами засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в Підгірцівському ліцеї Козинської селищної ради від 16 листопада 2023 року, 02 лютого 2024 року та 20 лютого 2024 року.
		Таким чином, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколів та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вбачається, що п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідність брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини (Проніна проти України, № 63566/00, Параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Враховуючи викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовані.
		За таких обставин суд доходить висновку, що постанова Обухівського районного суду Київської області від 15 квітня 2024 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення є обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні. А відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
		Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Базик Олексій Павлович  - залишити без задоволення.
		Постанову Обухівського районного суду Київської області від 15 квітня 2024 року - залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя Київського                   
		апеляційного суду                                                                                          М.В. Мережко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...