Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 260/10589/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; адвокатури.
Надіслано для оприлюднення: 20.06.2024. Зареєстровано: 21.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2024.
Дата набрання законної сили: 13.06.2024
Номер судового провадження: А/857/9353/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/10589/23 пров. № А/857/9353/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді:Затолочного В.С.,
		суддів:Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
		з участю секретаря судового засіданняГриньків І.С.,
		позивача ОСОБА_1 ,
		представника відповідачаГончарова В.В.,
		представника третьої особиКудінової О.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 260/10589/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання дії та бездіяльності протиправними (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Плехановою З.Б. в м. Ужгороді Закарпатської області 29.02.2024 року о 16:06 год., повний текст складено 05.03.2024), -
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 (далі  позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (далі  відповідач, КДКА), в якому просить визнати протиправними та скасувати Рішення КДКА від 02 листопада 2023 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 та Рішення КДКА від 23 листопада 2023 року про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
		Ухвалою від 25 грудня 2023 року суд першої інстанції залучив до участі у справі як третю особу без самостійних вимог Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (далі  третя особа, ВКДКА),
		Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
		Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
		Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що після надходження до КДКА з ВКДКА скарги ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) на дії позивача останній було направлено на її електронну адресу відповідне повідомлення та копія скарги з пропозицією надати пояснення. Позивач ніяких пояснень не надала. 02 листопада 2023 року винесено рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно позивача. Це рішення було направлено позивачу на електронну адресу та на адресу робочого місця адвоката рекомендованим поштовим відправленням. На засідання 23 листопада 2023 року позивач не з`явилася, про причини неявки не повідомила. Рішенням КДКА від 23 листопада 2023 року ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Дане рішення було також направлено рекомендованим поштовим відправленням робочу адресу позивача. Таким чином, на думку відповідача, ОСОБА_1 належним чином повідомлялася про всі стадії дисциплінарного провадження щодо неї. Апелянт надав також, як відповідний доказ, копію роздруківки з електронної пошти КДКА від 29.10.2023 року, який на думку апелянта, підтверджує направлення позивачу копії скарги ОСОБА_2 . Крім того, апелянт звертає увагу на помилковість висновків суду першої інстанції щодо скерування скарги ОСОБА_2 на розгляд до КДКА з порушенням встановленої процедури. Також апелянт зазначив, що вирішення питання щодо виду стягнення, накладеного на позивача, є виключною компетенцією відповідача.
		Третя особа подала до апеляційного суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скасувати оскаржуване рішення першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
		Позивач правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.
		Представники відповідача та третьої особи, які приймали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, наполягали на задоволенні апеляційної скарги.
		Позивач, яка також приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечила проти задоволення апеляційної скарги.
		Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції вірно встановлено, що 05.10.23 року до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва надійшла скарга громадянина ОСОБА_2 на адвоката Криворучко Л.С.
		10.10.23 року т.в.о. керівника юридичної особи КДКА м. Києва надіслав голові ВКДКА лист, в якому зазначив про отримання від представника скаржника адвоката Ємеліної Юліанни Святославівни скарги ОСОБА_2 . Згідно рішення Ради адвокатів України (далі  РАУ) від 15 грудня 2021 року № 128 «Про неповноважність та неправомочність КДКА м. Києва здійснювати свої функції», рішення РАУ від 28 січня 2022 року № 6 «Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 та відсутність юридичних фактів» скарга ОСОБА_2 передається до ВКДКА для подальшого скерування та розгляд КДКА іншого регіону відповідно до вимог чинного законодавства.
		18 жовтня 2023 року листом № 1811 голова ВКДКА надіслав за належністю голові КДКА Закарпатської області скаргу ОСОБА_2 .
		В обґрунтування підстав скерування скарги у листі зазначено наступне:
		- згідно із частиною третьою статті 33 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі  Закон № 5076-VI) дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеного в Єдиному реєстрі адвокатів України (далі  ЄРАУ);
		- за даними ЄРАУ робоче місце ОСОБА_1 знаходиться в АДРЕСА_1 ;
		- відповідно до рішення РАУ від 15.12.2021 № 128 КДКА м. Києва вважається не сформованою у відповідності до Закону 5076-VI, що є наслідком відсутності кворуму в кваліфікаційній і дисциплінарній палаті КДКА м. Києва для прийняття рішень та здійснення повноважень, визначених статтею 50 Закону № 5076-VI.
		- відповідно до пункту 4 Рішення РАУ від 28 січня 2022 року № 6 «Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 та відсутність юридичних фактів» на Секретаріат КДКА м. Києва покладено обов`язки продовжувати здійснювати передачу до ВКДКА усіх отриманих заяв, які стосуються допуску до складання кваліфікаційного іспиту, заяв, скарг щодо поведінки адвокатів, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, дисциплінарні справи та інші заяви/скарги для подальшого їх скерування та розгляду КДКА іншого регіону.
		25 жовтня 2023 року зазначена скарга була зареєстрована в КДКА за вхідним номером 193/23.
		27 жовтня 2023 року голова дисциплінарної палати КДКА ОСОБА_3 надіслав повідомлення на адресу адвоката Лариси Криворучко в м. Києві, бульвар Кольцова, 14 літ. Д, офіс 610. У повідомленні зазначено, що в порядку перевірки відомостей про дисциплінарний проступок, передбачений статтею 38 Закону № 5076-VI, пропонується до 02 листопада 2023 року надати дисциплінарній палаті КДКА письмові пояснення по суті питань, порушених в скарзі та зазначено про необхідність надати відповіді на конкретні питання.
		До повідомлення додано фіскальний чек, в якому зазначено: рекомендований лист, Київ, 03194, 27.10.23, штрихкод 8801709586981.
		Згідно трекінгу Укрпошти повідомлення 8801709586981 доставлено на адресу 04.11.2023 року (не вручене під час доставки з причин: «інші причини»). 05.12.23 конверт із вкладенням повернувся відправнику.
		02 листопада 2023 року членом дисциплінарної палати КДКА ОСОБА_4 складено Довідку, в якій зазначено, зокрема, що за дорученням Голови Дисциплінарної палати ним ( ОСОБА_4 ) проведено перевірку викладених у скарзі громадянина ОСОБА_2 відомостей щодо вчинення адвокатом Криворучко Л.С. дисциплінарного проступку. 27 жовтня 2023 року дисциплінарна палата на адресу електронної пошти адвоката Криворучко Л.С., зазначену в ЄРАУ, надіслала письмове повідомлення про надходження зазначеної скарги ОСОБА_2 Адвокат ОСОБА_1 не надала Дисциплінарній палаті жодних пояснень і документів. За таких обставин, враховуючи положення статті 44 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням РАУ від 30.08.14 № 120 (далі по тексту  Положення № 120), вважається, що адвокат Криворучко Л.С. належним чином повідомлена про наявність дисциплінарного провадження. З врахуванням висновків Верховного Суду та наведеного у довідці, пропонує порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 .
		Згідно Витягу з Протоколу від 02 листопада 2023 року № 17 засідання Дисциплінарної палати КДКА за результатами заслуховування ОСОБА_4 , який доповів матеріали проведеної ним перевірки відомостей щодо неналежної поведінки адвоката Криворучко Л.С., наведених у скарзі громадянина ОСОБА_2 , та після ознайомлення з матеріалами перевірки і довідкою, складеною за її результатами, завершення обговорення і висловлювань пропозицій вирішено порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката Криворучко Л.С.
		З рішення від 02.11.2023 року про порушення дисциплінарної справи щодо позивача вбачається, що розгляд дисциплінарної справи призначено на 16 год. 23 листопада 2023 року у приміщенні КДКА. Копію рішення слід надіслати або вручити під розписку адвокату.
		07 листопада 2023 року голова Дисциплінарної палати КДКА направив позивачу та скаржнику копію рішення від 02.11.2023 року, а також копію довідки, складеної за результатами перевірки (лише першому адресату).
		Фіскальним чеком від 08 листопада 2023 року підтверджується відправлення рекомендованого листа ОСОБА_1 .
		Згідно трекінгу Укрпошти 13.11.23 даний лист не вручено з причин: «інші причини».
		23 листопада 2023 року відбулося засідання дисциплінарної палати КДКА, що підтверджується протоколом № 18.
		Як вбачається з цього протоколу, після доповіді головуючим у засіданні ОСОБА_3 матеріалів дисциплінарної справи щодо адвоката Криворучко Л.С. та ознайомлення учасників засідання з матеріалами дисциплінарної справи, завершення обговорення і висловлювань пропозицій одноголосно вирішено притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, застосувавши до неї дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з ЄРАУ.
		Матеріали дисциплінарної справи щодо позивача містять рішення від 23 листопада 2023 року, згідно якого адвокатку Криворучко Л.С. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4676/10, видане 24.11.2011 року згідно з рішенням Київської обласної КДКА від 16.11.2011 № 229) притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з ЄРАУ.
		Згідно мотивувальної частини рішення відповідача від 23 листопада 2023 року ОСОБА_1 вчинила дії, які свідчать про систематичне порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України, а при обранні стягнення позивачу враховано притягнення її до дисциплінарної відповідальності рішеннями КДКА Донецької області від 12.06.2023 року № 39 та КДКА Рівненської області від 25.10.2023 року №№ Д/10-5, Д/10-6.
		25 листопада 2023 року рішення відповідача від 23 листопада 2023 року було направлено скаржнику та позивачу на її робочу адресу, а також Голові РАУ.
		Згідно штрихкоду, зазначеного у фіскальному чеку від 25.11.23 року, та відповідного трекінгу Укрпошти позивачу вищевказане відправлення 05.12.2023 року не вручене під час доставки з причини: «інші причини».
		Не погодившись з прийнятим рішенням відповідача, позивач звернулась даним позовом.
		Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставне скерування для розгляду скарги ОСОБА_2 до відповідача, відсутність доказів належного повідомлення позивача про розгляд дисциплінарної справи, що позбавило позивача права на участь у дисциплінарному провадженні, зокрема шляхом надання пояснень та заявлення відводів членам дисциплінарної палати та надання відповідних пояснень по суті скарги, а також про неспіврозмірність накладеного стягнення вчиненому проступку.
		Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
		Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон № 5076-VI.
		За змістом пунктів 1 та 2 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
		Згідно частини першої статті 4 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
		Пунктом 1 частини першої статті 21 Закону № 5076-VI визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
		Питання дисциплінарної відповідальності адвоката регламентує Розділ VI Закону № 5076-VI.
		Так, відповідно до статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
		Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
		Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
		Згідно з частинами першою, другою статті 34 Закону № 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
		Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
		Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (частина перша статті 36 цього Закону).
		Стадіями дисциплінарного провадження відповідно до статті 37 Закону № 5076-VI є: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
		Приписами статті 38 Закону № 5076-VI визначено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
		Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
		За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
		Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		Згідно з частиною першою статті 39 Закону № 5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
		Відповідно до частини другої цієї статті рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
		Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (частина третя статті 39 цього Закону).
		Як обумовлено частиною першою статті 40 Закону № 5076-VI, дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
		Частиною другою цієї статті передбачено, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
		Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
		У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
		Положення № 120 розроблено відповідно до Закону № 5076-VI, Закону України «Про звернення громадян», Правил адвокатської етики, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів (пункт 1 Положення № 120).
		Пунктами 24-26 Положення № 120 передбачено, що голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).
		Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
		Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
		Відповідно до пункту 33 Положення № 120 рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається засобами поштового зв`язку або електронною поштою, або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
		Пунктами 43, 44 Положення № 120 визначено, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення осіб, яким відомі будь-які відомості, що мають значення для дисциплінарної справи.
		Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
		Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України.
		Аналізуючи вищенаведені норми Закону № 5076-VI та Положення № 120, які по суті дублюються, а частині, не врегульованій Законом № 5076-VI, конкретизуються Положенням № 120, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем при винесенні оскаржуваних рішень порушено встановлену законом та підзаконними актами процедуру притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, з огляду на наступне.
		Наведені вище положення частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI в імперативному порядку визначають, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
		Дана норма закону є чіткою, зрозумілою, не може бути розтлумачена розширено чи неоднозначно.
		Робочим місцем позивача, зазначеним в ЄРАУ, є м. Київ.
		Апелянт, покликаючись на положення підпункту 2.3.17 пункту 2.3 Розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України, затверджений рішенням РАУ від 04-05.07.2014 № 78 (далі  Регламент ВКДКА), вважає, що ВКДКА діяла правомірно, надсилаючи для розгляду скаргу ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 до КДКА Закарпатської області.
		Дану позицію апелянта підтримує і представник третьої особи, яка зазначає, що підставою для направлення скарги до відповідача є підпункт 2.3.18 пункту 2.3 Розділу ІІ Регламенту ВКДКА, і обґрунтовує свою позицію рішенням Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року у справі № 826/3443/18, яким сформовано відповідні висновки щодо комплексного застосування положень частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI та підпункту 2.3.18 пункту 2.3 Розділу ІІ Регламенту ВКДКА.
		Апеляційний суд вважає дані доводи відповідача та третьої особи безпідставними з огляду на наступне.
		Частина третя статті 33 Закону № 5076-VI не передбачає жодних виключень щодо підвідомчості дисциплінарного провадження стосовно адвоката і можливості зміни такої підвідомчості будь-яким підзаконним правовим актом.
		Згідно частини першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Статтею 7 КАС України визначено джерела права, які застосовуються судом.
		Так, згідно частин першої-третьої цієї правової норми суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
		У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
		Підпунктами 2.3.17 та 2.3.18 пункту 2.3 Розділу ІІ Регламенту ВКДКА передбачено, що голова ВКДКА, зокрема скеровує: заяву (скаргу) про дисциплінарний проступок адвоката до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу (самовідводу) більшості членів дисциплінарної палати КДКА, що має розглядати скаргу; матеріали кваліфікаційної справи до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу члена (членів) кваліфікаційної палати КДКА та за відсутності кворуму.
		Скеровує для розгляду до КДКА скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 66 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна КДКА не сформована, або у разі відсутності за будь-яких причин кворуму на засіданнях КДКА (палати) регіону.
		Аналіз даних положень Регламенту ВКДКА дає підстави для висновку, що вони прямо суперечать імперативним положенням частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI, яка не допускає будь-якої зміни підвідомчості розгляду скарг про дисциплінарний проступок адвоката.
		Тому, виходячи із наведеної вище частини третьої статті 7 КАС України, підстави для застосування вказаних положень Регламенту ВКДКА всупереч частині третьої статті 33 Закону № 5076-VI у справі, що розглядається, відсутні.
		Крім того, в контексті доводів апеляційної скарги апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
		Покликання апелянта на підпункт 2.3.17 пункту 2.3 Розділу ІІ Регламенту ВКДКА безпідставні, тому що для спрямування скарги щодо адвоката ОСОБА_1 до КДКА Закарпатської області відсутні обставини, передбачені даним підпунктом Регламенту ВКДКА (задоволення відводу (самовідводу) більшості членів дисциплінарної палати КДКА, що має розглядати скаргу та за відсутності кворуму).
		Стосовно ж обґрунтувань позиції третьої особи підпунктом 2.3.18 пункту 2.3 Розділу ІІ Регламенту ВКДКА необхідно зазначити про недосконалість формулювань цього підпункту, оскільки не зрозуміло, до якої КДКА має бути скерована скарга (на відміну від підпункту 2.3.17, в якому йде мова про КДКА іншого регіону).
		Апеляційний суд вважає, що така недосконалість (невизначеність) норми підзаконного правового акта у будь-якому разі не має бути підставою для її застосування всупереч положенням норм закону, на розвиток якого виданий підзаконний акт.
		Щодо правової позиції, викладеної Верховним Судом у справі № 826/3443/18, апеляційний суд дійшов висновку про нерелевантність обставин цієї справи і відповідного правового регулювання обставинам справи, що розглядається.
		Так, у справі № 826/3443/18 на відміну від справи, що розглядається, вирішувався спір щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, за фактичного існування двох кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатів м. Києва, і при цьому позивач не могла визначитися, яка саме з цих комісій повинна була здійснювати розгляд її справи.
		Також, слід акцентувати увагу на тій обставині, що фактична неспроможність на протязі тривалого часу (кількох років поспіль, навіть якщо вести відлік від ухвалення відповідного рішення Верховним Судом в жовтні 2020 року) сформувати відповідний орган для здійснення дисциплінарного провадження відповідно до вимог Закону № 5076-VI не має бути підставою для нівелювання та знецінення відповідних законодавчих положень, наслідком яких є тривале порушення прямих вказівок закону.
		Статтею 8 Конституції України та наведеною вище статтею 6 КАС України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Європейська Комісія за демократію через право (Венеціанська Комісія) у Доповіді щодо верховенства права, зокрема, зазначила, що у контексті принципу верховенства права закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій.
		За висновками Європейського суду з прав людини (далі  Суд, ЄСПЛ), наведених у рішенні від 02.11.2006 р. у справі «Волохи проти України», Суд дійшов висновку, що це втручання не може розглядатися як таке, що було здійснене «згідно із законом», оскільки законодавство України не визначає з достатньою чіткістю межі та умови здійснення органами влади своїх дискреційних повноважень у сфері, про яку йдеться, та не передбачає достатніх гарантій захисту від свавілля під час застосування таких заходів спостереження.
		Таким чином, законодавцю необхідно мати на увазі, що закон повинен відповідати принципу юридичної визначеності, якому також приділена ретельна увага усталеною практикою ЄСПЛ.
		Крім того, законодавство повинно забезпечувати певний рівень юридичного захисту проти свавільного втручання з боку державних органів. Існування конкретних процесуальних гарантій є у цьому контексті необхідним. Те, які саме гарантії вимагатимуться, певною мірою залежатиме від характеру та масштабів зазначеного втручання (див. рішення у справі «Р.G. та J.H. проти Сполученого Королівства» (Р.G. and J.H. v. United Kingdom), заява № 44787/98, п. 46, ЕСНR 2001-1Х (п.п. 169, ПО).
		Між тим, захист від свавілля реалізується через механізми контролю за діяльністю носіїв публічної влади, які включають або пов`язані з механізмами оскарження. Зокрема, у п. 55 рішення ЄСПЛ у справі «Класс та інші проти Німеччини» (06.09.1978р.) Суд наголосив: «Із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури. Суд вважає, що у сфері, яка надає в окремих справах такі великі можливості для зловживань, котрі можуть призводити до шкідливих наслідків для демократичного суспільства загалом, у принципі функцію наглядового контролю доцільно доручати судді» (п. 56 абз. 2 рішення).
		У рішенні ЄСПЛ «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) Суд констатував, що навряд чи можна розробити норми, які у деталях передбачали б усі види поведінки. Отже, державні органи мають формулювати подібні норми більш загально (див. рішення від 19 грудня 1994 року у справі Vereinigung demokratischer Sqldaten Osterreichs та «Губі проти Австрії», п. 31, Series A №302). Вислів «згідно із законом» вимагає, по-перше, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя у національному законодавстві, він також стосується якості закону, про який йдеться, вимагаючи, щоб він був доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливості передбачити наслідки його дії щодо себе, та відповідав принципові верховенства права (див. серед інших джерел рішення від 25 березня 1998 року у справі «Копп проти Швейцарії» (Корр v. Switzerland), п.55, Reports of Judjments and Decisions 1998-II).
		Орган влади, використовуючи дискреційні повноваження, зобов`язаний повно і правильно оцінювати обставини, наявні у справі факти та правильно застосовувати до встановлених фактів чинні правові норми, не допускаючи при цьому зловживання владою у процесі прийняття відповідного рішення, в основі якого мають бути закладені конкретно визначені публічні інтереси. А завданням суду є належний та ефективний контроль відповідності таких дій закону й принципам права задля забезпечення дотримання таким органом прав особи, що звернулася за захистом, на кожній стадії такого провадження та за його наслідками.
		Що стосується належного та ефективного судового контролю відповідності дій суб`єкта владних повноважень закону, слід звернутися до норм процесуального кодексу.
		Так, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, за приписами частини другої статті 2 КАС України, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Таким чином, необмежена дискреція адміністративного органу у будь-якому випадку є порушенням конституційного принципу верховенства права, адже кожен орган державної влади має враховувати та, більш того, практично застосовувати усі складові цього принципу.
		Проектуючи зазначене на обставини справи слід дійти висновку, що всупереч частині третій статті 33 Закону № 5076-VI підзаконним актом (Регламентом ВКДКА) голові ВКДКА надані невластиві йому свавільні повноваження щодо суб`єктивного вибору дисциплінарного органу, який буде розглядати ту чи іншу дисциплінарну скаргу на адвоката, що поза всяким сумнівом свідчить про таких складових принципу верховенства права як правова (юридична) визначеність, достатня чіткість та передбачуваність правових норм.
		Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку про порушення частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI при скеруванні скарги на адвоката ОСОБА_1 до відповідача і відповідно здійснення дисциплінарного провадження неналежним дисциплінарним органом.
		Матеріалами справи також встановлено відсутність доказів направлення відповідачем на електронну адресу позивача, зазначену в ЄРАУ, повідомлення від 27.10.2023 року, рішення від 02.11.23 року.
		Крім того, в справі, що розглядається, немає доказів отримання позивачем повідомлення від 27.10.2023 року та рішення від 02.11.2023 року, направлених відповідачем на поштову адресу позивача, що свідчить про необізнаність позивача про наявність на розгляді в КДКА скарги на неї (позивача), порушення дисциплінарної справи щодо неї, дату, час та місце її розгляду, що фактично позбавило позивача права на участь в такому провадженні та використати всі можливі передбачені законом способи захисту при розгляді дисциплінарної справи проти неї.
		До того ж, суд першої інстанції вірно зазначив, що навіть надіслане 27 жовтня 2023 року позивачу поштою повідомлення про проведення щодо неї перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання (до 02.11.2023 року) доставлено на адресу позивача тільки 04.11.2023 року (хоча фактично і не було отримано позивачем).
		Оцінюючи встановлені порушення, апеляційний суд також зазначає наступне.
		За частинами першою, другою, третьою статті 2 Закону № 5076-VI адвокатурою України визнається недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
		Згідно зі статтею 3, частиною першою статті 4 Закону № 5076-VI правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, Закон № 5076-VI, інші законодавчі акти України. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
		За частиною першою статті 43 та пунктами 1, 2, 3, 6, 7 частини першої статті 44 Закону № 5076-VI адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов`язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.
		Завданнями адвокатського самоврядування є: забезпечення незалежності адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності; підтримання високого професійного рівня адвокатів; утворення та забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України; участь у формуванні Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному законом.
		Згідно з частиною другою статті 46 Закону № 5076-VI адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.
		У статті 50 Закону № 5076-VI визначені порядок формування, повноваження та правила діяльності кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури.
		Із системного тлумачення положень профільного законодавчого акта, який визначає статус, мету, завдання та функції адвокатури, убачається, що адвокатура як інституція та її діяльність в аспекті забезпечення реалізації конституційного права особи на правову допомогу набуває певних особливих властивостей суб`єкта публічних відносин. Ця властивість адвокатури увиразнюється (посилюється) метою її служіння суспільному інтересу шляхом надання своєчасної і належної правової допомоги у поєднанні з виконанням делегованих їй державою окремих владних повноважень.
		Оскільки публічна влада в Україні представлена розгалуженою системою суб`єктів владних повноважень (суб`єктів публічних відносин), або суб`єктів адміністрування, які різняться організаційно-правовою формою, обсягом повноважень та метою діяльності, які у розумінні КАС України можуть залучатися до адміністративного процесу як відповідач, відповідна вимога здійснення справедливої процедури органами адвокатського самоврядування під час прийняття владних рішень, у тому числі, коли йдеться про реалізацію повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (суб`єкта публічних відносин) у рамках дисциплінарного провадження щодо адвоката, має бути обов`язково дотримана.
		Верховний Суд неодноразово висловлювався з приводу важливості принципу правової (справедливої) процедури (постанова від 16 квітня 2020 року у справі № 495/5105/17, постанова від 13 березня 2020 року у справі № 805/2340/17-а, постанова від 4 червня 2020 року № 460/354/19), яка є невід`ємною частиною верховенства права. Вказаний принцип спрямований на забезпечення справедливого ставлення до особи під час прийняття актів суб`єктом владних повноважень. Правова (справедлива) процедура встановлює стандарти у процесі прийняття актів суб`єктами владних повноважень, які відображені у рішеннях ЄСПЛ, у яких здійснюється застосування статті 6 Конвенції з прав людини (далі  Конвенція), яка передбачає дотримання процесуальних (процедурних) гарантій у судовому провадженні.
		Втім, указані гарантії поширюються і на адміністративні процедури за участі суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічних відносин). Згідно зі статтею 6 Конвенції має бути забезпечене право особи: бути поінформованим; мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника; ознайомитися з матеріалами справи; вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення; обґрунтувати органом влади прийняття несприятливих актів; визначити порядок їх оскарження, відшкодувати заподіяну шкоду.
		Основна мета правової (справедливої) процедури - щоб суб`єкти владних повноважень (суб`єкта публічних відносин), діяли правомірно, тобто належно, згідно з визначеними нормами права, але такими нормами права, які відповідають критеріям природного права, моральності, розумності, справедливості, а також загальноправовим принципам, що встановлені органами правосуддя.
		Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який набрав чинності з 11 вересня 1997 року, Україна як член Ради Європи ратифікувала Конвенцію, взявши на себе зобов`язання поважати права людини. Цим законом Україна повністю визнала на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію ЄСПЛ в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
		Відповідно до статей 1 та 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.
		Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Ключовими принципами цієї норми є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
		ЄСПЛ неодноразово висловлювався щодо статусу національних органів, які провадять спеціальні процедури, у контексті статті 6 Конвенції. Зокрема, ЄСПЛ зазначав, що орган влади, який не є судом держави, для виконання статті 6 § 1, може розглядатися як «суд» у змістовному значенні цього терміна (рішення у справі «Sramek v. Austria» від 22 жовтня 1984 року). Суд або трибунал у змістовному значенні визначається за судовими функціями, тобто визначенням питань, що знаходяться у межах повноважень органу, що засновані на нормах права, і після проведення провадження у передбаченому законом порядку (рішення у справі «Sramek v. Austria» від 22 жовтня 1984 року та у справі «Cyprus v. Turkey» від 10 травня 2001 року, § 233). Право винесення рішення входить у визначення поняття «суд». Провадження повинні забезпечувати «визначення судом проблем у спорі» відповідно до статті 6 § 1 (рішення у справі «Benthem v. the Netherlands» від 23 жовтня 1985 року).
		У контексті наведеного КДКА є квазісудовим органом, який наділений повноваженнями щодо проведення спеціальної дисциплінарної перевірки у відповідності до Розділу VІ «Дисциплінарна відповідальність адвоката».
		Принагідно слід звернути увагу на те, що у наведеній вище постанові від 08 жовтня 2020 року (справа № 826/3443/18) Верховний Суд досліджував правову природу діяльності КДКА регіону та сформував висновок про те, що відповідно до завдань, які визначенні в статті 50 Закону № 5076-VI, з урахуванням практики ЄСПЛ (рішення «Sramek v. Austria», пункт 36) КДКА регіону має всі ознаки «суду» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції. Під час виконання своїх функцій є належним судом, встановленим законом, саме як квазісудовий орган у системі Національної асоціації адвокатів України.
		Цю позицію щодо статусу КДКА у розумінні частини першої статті 6 Конвенції Верховний Суд застосовував неодноразово і в подальшому, зокрема у справах №№ 816/2353/17, 640/20599/19, 640/20588/21, 140/7518/21, 140/7522/21.
		Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідач, порушивши процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності та розгляд дисциплінарної справи (здійснив дисциплінарне провадження з порушенням підвідомчості, визначеної частиною третьою статті 33 Закону № 5076-VI, не надіслав позивачу скаргу, рішення про порушення дисциплінарної справи, довідку члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складену за результатами перевірки, завчасного не повідомив позивача про місце, день і час засідання), допустився грубого порушення наведеного вище принципу правової (справедливої) процедури, позбавив позивача права на захист, та в розумінні того, що КДКА є квазісудовим органом у системі Національної асоціації адвокатів України, права на належний судовий захист.
		Не повідомивши позивача про порушення щодо неї дисциплінарної справи, відповідач позбавив останню права надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката, чим порушено принцип змагальності, на засадах якого здійснюється розгляд дисциплінарної справи.
		Щодо покликань апелянта на те, що письмове повідомлення № 116 про надходження скарги, копія такої з додатками та повідомлення з пропозицією про надання пояснень по суті порушених у скарзі питань надсилалися на електронну адресу ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним доказом, наданим до апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що за частиною четвертою статті 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		Суд першої інстанції чітко в оскаржуваному рішенні акцентував увагу на тому, що в матеріалах дисциплінарної справи відсутні докази надсилання електронною поштою будь-яких матеріалів дисциплінарної справи позивачу і на неодноразові пропозиції суду надати такі докази вони не були надані.
		Оскільки відповідач не надав докази неможливості подання викопіювання з електронної пошти щодо надіслання ОСОБА_1 письмового повідомлення № 116 про надходження скарги, копії такої з додатками та повідомлення з пропозицією про надання пояснень по суті порушених у скарзі питань, до суду першої інстанції, та не зазначив причин, що об`єктивно не залежали від нього, апеляційний суд даний доказ до уваги не приймає.
		Крім того, в ході апеляційного перегляду справи апеляційним судом досліджувалися матеріали дисциплінарної справи, надіслані через підсистему «Електронний суд» на вимогу колегії суддів.
		Дані матеріали свідчать про відсутність доказів надсилання на електронну адресу позивача як зазначеного повідомлення, так і рішень про порушення дисциплінарної справи, про притягнення до дисциплінарної відповідальності в матеріалах дисциплінарної справи.
		Відсутність зазначених доказів безпосередньо в матеріалах дисциплінарної справи фактично підтверджує висновки суду щодо невиконання відповідачем обов`язку про належне повідомлення позивача про наявність скарги щодо неї, порушення дисциплінарної справи та притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
		Аналіз положень наведених вище норм чинного законодавства та обставин даної справи дає змогу дійти висновку, що вирішення питання про порушення або про відмову в порушенні дисциплінарної справи має відбуватися з повідомленням заявника (скаржника) та адвоката стосовно проведення засідання із зазначенням місця, дня та часу його проведення, з наданням копії заяви (скарги) та копій всіх документів, приєднаних до неї, для отримання письмового пояснення по суті порушених у скарзі питань.
		Це є певною гарантією дотримання прав адвоката під час здійснення дисциплінарного провадження з метою недопущення безпідставного притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 817/66/16.
		Рішенням РАУ від 17.12.2013 № 268 затверджено Регламент кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону (далі  Регламент), який визначає права, обов`язки, встановлює повноваження та порядок припинення повноважень голови КДКА, заступників голови КДКА - голів кваліфікаційної та дисциплінарної палат КДКА, їх заступників, секретаря КДКА, секретарів палат та членів КДКА; регулює порядок вирішення питань процедурної діяльності КДКА, що віднесені до її компетенції, організації проведення засідань КДКА, порядок прийняття рішень КДКА.
		Пунктом 6.4.1 Регламенту передбачено, що учасниками засідання КДКА (палати) є особи, відносно яких розглядається чи вирішується питання, та особи, звернення яких або питання стосовно яких включені до порядку денного засідання, їх представники та інші особи, запрошені для участі у засіданні КДКА (палати) у випадках, передбачених законодавством України, Положенням про КДКА або цим Регламентом.
		Відповідно до пункту 6.4.2 Регламенту учасники засідання КДКА (палати) мають право до початку засідання заявити відвід члену (членам комісії) за наявності об`єктивних даних, які свідчать про можливу упередженість чи зацікавленість члена комісії у вирішенні питання, включеного до порядку денного засідання; надавати усні чи письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи; заявляти клопотання; з дозволу головуючого висловлювати свої міркування з питань, що розглядаються; ставити питання іншим учасникам засідання (крім члену КДКА); висловлювати заперечення.
		Згідно з пунктом 7.5 Регламенту до початку розгляду заяви (скарги) особа, яка її подала чи відносно якої розглядається справа, має право заявити відвід члену КДКА з мотивів обґрунтованих сумнівів у його неупередженості або зацікавленості у результатах розгляду.
		Відвід може бути заявлений будь-якому члену КДКА (палати), який входить до її складу, незалежно від його участі у засіданні. Повний склад КДКА (палати) доводиться до відома учасників засідання.
		З тих самих підстав член КДКА може заявити собі самовідвід. Відвід (самовідвід) вирішується іншими членами КДКА (палати), присутніми на засіданні, без участі члена КДКА, якому був заявлений відвід (самовідвід), відкритим голосуванням більшістю голосів членів КДКА (палати), які беруть участь у засіданні. У разі рівності голосів член КДКА вважається відведеним (самовідведеним).
		Рішення про відвід (самовідвід) кількох членів КДКА приймається відносно кожного окремо.
		Апеляційним судом встановлено, що позивачем в період вересня-листопада 2023 року було подано ряд заяв та скарг на дії членів дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області до правоохоронних органів.
		З огляду на подання таких заяв до початку проведення перевірки відомостей за скаргою щодо позивача про дисциплінарний проступок адвоката та проведення перевірки обставин, зазначених в заявах позивача до правоохоронних органів, слід допустити можливість обізнаності членів КДКА Закарпатської області, в тому числі членів дисциплінарної палати про подання таких скарг та заяв позивачем, що в подальшому могло мати підстави для відводів та самовідводів членів дисциплінарної палати КДКА в Закарпатській області.
		Наявність вищевказаної інформації свідчить про можливі мотиви обґрунтованих сумнівів у неупередженості або зацікавленості у результатах розгляду членів дисциплінарної палати, а у відповідності до пункту 7.7 Регламенту розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання КДКА (палати), може бути відкладений або зупинений у випадках, зокрема відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) комісії.
		Наведене додатково підтверджує висновки апеляційного суду про порушення відповідачем процедури розгляду дисциплінарної справи стосовно позивача.
		Щодо доводів апелянта про виключну компетенцію КДКА в питанні про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності апеляційний суд виходить з такого.
		Слід погодитись з тим, що правова оцінка рішенню відповідача щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності має надаватися виключно у контексті дотримання відповідної процедури.
		Разом з тим, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що ухвалення рішення щодо дисциплінарної відповідальності позивача без дотримання встановленої процедури, про що зазначено вище, потягло за собою неможливість позивача захищатися від обвинувачень, викладених у скарзі на її дії, тобто висновки КДКА ґрунтуються виключно на обставинах, що викладені у скарзі, без врахування позиції позивача.
		Також слід наголосити, що врахування відповідачем при обранні стягнення позивачу рішень КДКА Рівненської області від 25.10.2023 року №№ Д/10-5 та Д/10-6 прот притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не може бути визнано обґрунтованим, оскільки, дані рішення винесені поза межами періоду, на протязі якого, з точки зору відповідача, викладеної у рішенні від 23 листопада 2023 року, позивач вчинила дії, за які її притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
		З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, порушив процедуру притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, позбавив останню гарантій дотримання прав адвоката під час здійснення дисциплінарного провадження з метою недопущення безпідставного притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності, врахував при обранні виду стягнення рішення про притягнення позивача до відповідальності, які не могли бути враховані. Тому рішення КДКА Закарпатської області від 02 листопада 2023 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Криворучко Л.С. та від 23 листопада 2023 року про притягнення її до дисциплінарної відповідальності є протиправними та підлягають скасуванню.
		Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
		Колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
		Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, колегія суддів не вбачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
		Відтак, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає.
		Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.
		Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні.
		Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
		Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись статтями 241, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 260/10589/23 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
		 
		 
		Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим   В. Я. Качмар  Повне судове рішення складено 20.06.24

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...