Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/25795/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 21.06.2024. Зареєстровано: 21.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/761/1747/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016000000002727

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 761/25795/22
		Провадження №1-кп/761/1747/2024
		 
		В И Р О К 
		Іменем України
		 
		12 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді                         ОСОБА_1 , 
		суддів                                         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участі:
		секретаря судового засідання         ОСОБА_4 , 
		прокурора                                 ОСОБА_5 ,                        
		захисника                                 ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Шевченківського районного суду м. Києва у порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження № 420 160 000 000 027 27 від 06.10.2016, у якому
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Орел Російської Федерації, громадянка України, зареєстрована за адресою -  АДРЕСА_1 , не судима,
		обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону від 08.04.2014 № 1183-VІІ),
		у с т а н о в и в :
		Обвинувачена ОСОБА_7 , будучи громадянкою України, вчинила державну зраду за нижченаведених обставин.
		ОСОБА_7 , будучи суддею апеляційного суду міста Севастополя (відповідно до постанови Верховної Ради України від 26.12.2002 року № 413-ІV), реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення державної зради, з метою заподіяння шкоди територіальній цілісності України шляхом надання іноземній державі, її представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, а саме створенні і функціонуванні системи незаконних органів судової влади та впровадження законодавства Російської Федерації (далі - РФ) при здійсненні правосуддя на окупованій території АР Крим, на порушення Конституції України, порушуючи присягу судді, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань, життєвого та професійного досвіду для розуміння факту здійснення підривної діяльності проти України представниками, у тому числі незаконно утворених судових органів та органів державної влади РФ, та неможливість відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави, бажаючи допомогти у проведенні цієї підривної діяльності та зробити свій особистий внесок у створення та функціонування в АР Крим системи незаконних судових органів РФ, вчинила дії щодо надання допомоги у здійсненні підривної діяльності проти України.
		Обвинувачена, знаючи про тимчасову окупацію з 20.02.2014 РФ території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, у порушення вимог Конституції та законів України, маючи тривалий стаж роботи суддею, тому достовірно знаючи, розуміючи та усвідомлюючи незаконність дій Верховної Ради АР Крим та РФ щодо включення території АР Крим та міста Севастополя до складу РФ, усвідомлюючи, що так званий «Севастопольський міський суд» є незаконно створеним органом, діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, бажаючи допомогти іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території АР Крим, діючи в інтересах Російської Федерації, перебуваючи у місті Севастополі АР Крим: 05.11.2014, будучи у складі судової колегії, винесла «апеляційне визначення» у справі № 22-252/2014; 21.10.2014 винесла «апеляційну постанову» у справі № 22-175/2014; 10.11.2014 винесла «рішення» у справі № 12-48/2014, чим надала допомогу представникам іноземної держави у переході судової системи України, яка діяла на території півострова Крим, на відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави - Російської Федерації.
		Своїми діями, які виразилися у забезпеченні діяльності на окупованій території України органу судової влади як невід`ємної частини федеральних органів влади РФ, що призводить до зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади на Кримському півострові, ОСОБА_7 вчинила державну зраду.
		Судовий розгляд цього кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої (in absentia) ОСОБА_7 , яка показань суду не надавала, будь-яких клопотань від останньої до суду не надходило.
		При цьому, враховуючи ч. 5 ст. 374 КПК України, суд переконався, що стороною обвинувачення під час здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження (in absentia) використані всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.08.2016 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно підозрюваної ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 111 КК.
		При цьому, у передбачений вимогами ст. 111, ст. 135 КПК спосіб, враховуючи перебування ОСОБА_7 на тимчасово окупованій території, у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, зокрема, у газеті "Урядовий кур`єр" та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора публікувалася інформація щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, повідомлення про підозру, виклики до слідчого тощо.
		Захисник вважав, що вина ОСОБА_7 поза розумним сумнівом не доведена через неможливість захисту здійснити комунікацію з обвинуваченою та неможливістю отримання від ОСОБА_7 показань та інших доказів під час судового розгляду. 
		Суд зазначає, що під час судового розгляду обвинуваченій створено передбачені кримінальним процесуальним законом можливості бути обізнаною про кримінальне правопорушення щодо неї та взяти участь у розгляді справи як безпосередньо, так і за допомогою технічних засобів зв`язку.
		Відмова обвинуваченої від реалізації свого права бути присутньою у судовому засіданні під час розгляду справи щодо неї розцінюється судом як використання ОСОБА_7 гарантованого пп. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 63 Конституції України права на свободу від самозвинувачення та самовикриття.
		Суд, дослідивши у відповідності до ст. 94 КПК всебічно, повно та неупереджено усі обставини кримінального провадження, дійшов висновку, що вина ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК, доведена сукупністю належних та допустимих доказів. 
		Так, судом визнано таким, що не потребує доказування факт, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України - АР Крим, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20.02.2014, а також анексія з боку РФ цієї частини території України є загальновідомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України в АР Крим, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у цьому випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, скоєного внаслідок прийняття таких актів; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.
		Постановою Ради Федерації Федеральних Зборів РФ «Про використання Збройних Сил Російської Федерації на території України» від 01.03.2014 № 48-СФ за результатами звернення Президента РФ, виходячи з інтересів безпеки життя громадян РФ, особового складу військового контингенту ЗС РФ, що дислокується на території України (АР Крим), надано згоду Президенту РФ на використання ЗС РФ на території України.
		Верховною Радою АР Крим 06.03.2014 прийнята Постанова «Про проведення загальнокримського референдуму». Указом Президента України від 07.03.2014 № 261/2014 дія цієї Постанови Верховної Ради АР Крим зупинена, а сама вона рішенням Конституційного Суду України від 14.03.2014 № 2-рп/2014 визнана неконституційною.
		Постановою Верховної Ради АР Крим 11.03.2014 прийнята «Декларація», якою проголошено АР Крим «суверенною державою» - «Республікою Крим». Указом Президента України від 14.03.2014 № 296/2014 дія цієї Постанови Верховної Ради АР Крим зупинена, а сама вона рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2014 № 3-рп/2014 визнана неконституційною.
		Постановою Верховної Ради України від 15.03.2014 № 891-VII Верховна Рада АР Крим розпущена.
		Представники розпущеної «Верховної Ради АР Крим» 17.03.2014 прийняли Постанову № 1745-6/14 «Про незалежність Криму», за якою створено нелегітимне державне утворення «Республіка Крим», а також Постанову 1748-6/14 «Про правонаступництво Республіки Крим», за якою вищим органом влади «Республіки Крим» є « 
		Державна рада Республіки Крим». «Державна рада Республіки Крим » 18.03.2014 підписала «Договір» між РФ та «Республікою Крим» про прийняття «Республіки Крим» до складу РФ, та утворення у складі РФ нових суб`єктів, який 19.03.2014 рішенням Конституційного Суду РФ визнаний таким, що відповідає Конституції РФ, 20.03.2014 його ратифікувала Держдума РФ, а 21.03.2014 - Рада Федерації Федеральних Зборів РФ.
		«Державна рада Республіки Крим» 11.04.2014 прийняла «Конституцію Республіки Крим» як суб`єкта Російської Федерації.
		Верховною Радою України 15.04.2014 прийнято Закон № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207-VII), за яким перебування підрозділів ЗС РФ на території України з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч міжнародно-правових актів, визнано окупацією частини території суверенної держави Україна, а територію АР Крим, відповідні води, територіальне море України, територію виключної (морської) економічної зони України, а також повітряний простір над цими територіями визнано тимчасово окупованими територіями України внаслідок збройної агресії з боку РФ.
		Крім того, Верховною Радою України 21.04.2015 прийнято Постанову № 337-VIІI «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», згідно з якою констатовано початок такої агресії з боку РФ на території АР Крим 20.02.2014, яка завершилася воєнною окупацією та подальшою незаконною анексією цієї частини території України.
		Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014 № 68/262 «референдум», проведений в АР Крим 16.03.2014, визнано таким, що не має законної сили і не може бути основою для зміни статусу АР Крим.
		Резолюціями Генеральної Асамблеї ООН «Стан у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (Україна)» від 19.12.2016 № 71/205 та від 19.12.2017 № 72/190, «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (Україна), районів Чорного та Азовського морів» від 17.12.2018, «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)» від 22.12.2018 послідовно засуджено тимчасову окупацію з боку Російської Федерації внаслідок військової агресії частини території України - АР Крим, підтверджено невизнання її анексії.
		Зазначені та інші аналогічні за оцінками вказаних подій резолюції Генеральної Асамблеї ООН, Закон України №1207-VII, постанови Верховної Ради України є нормативно-правовими актами, що становлять частину законодавства України, на підставі якого суд приймає рішення у справі.
		Винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК (у редакції Закону від 08.04.2014 № 1183-VІІ), підтверджується:
		- Указом Президента України від 13.08.2002 № 712/2002, відповідно до якого ОСОБА_7 призначено на посаду судді апеляційного суду міста Севастополя;
		- Постановою Верховної Ради України від 19.04.2016 № 1292-VIII, відповідно до якої ОСОБА_7 звільнено з посади судді апеляційного суду міста Севастополя у зв`язку з порушенням присяги судді;
		- протоколом огляду речей та документів від 29.03.2021 з додатками, відповідно до якого оглянуто вебсайт «http://kremlin.ru/», на якому виявлено посилання на Федеральний закон Російської Федерації від 23.06.2014 № 154-ФЗ «О создании судов Российской Федерации на территориях Республики Крым и города федерального значения Севастополя и о внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации», відповідно до якого утворено, зокрема, «Севастопольский городской суд»;
		- протоколом огляду речей та документів від 29.03.2021 з додатками, відповідно до якого оглянуто вебсайт «http://kremlin.ru/», де виявлено «Указ Президента РФ о назначении судей Федеральных судов от 19.12.2014 № 786», яким ОСОБА_7 призначено на посаду судді незаконно утвореного «Севастопольского городского суда»;
		- протоколом огляду інтернет-видань від 11-18.06.2015 з додатками, відповідно до якого оглянуто вебсайт «http://www.sudact.ru», де виявлено судові рішення ОСОБА_7 , ухвалені останньою 21.10.2014 (справа № 22-243/2014) та 10.11.2014 (справа № 12-48/2014);
		- протоколом огляду речей та документів від 29.03.2021 з додатками, відповідно до якого проведено огляд вебсайту «Судові рішення Російської Федерації», на якому виявлено 236 судових рішень, ухвалених ОСОБА_7 за період з 01.03.2014 по 19.04.2016. 
		З об`єктивної сторони державна зрада визначається наданням іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України. Види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними. Різний вигляд може мати і допомога у проведенні такої діяльності. Вона може надаватися шляхом організації чи виконання конкретного злочину, схиляння до державної зради інших осіб, усунення перешкод для вчинення певних діянь тощо.
		Суд звертає увагу, що із суб`єктивної сторони державна зрада характеризується прямим умислом. Обов`язковою ознакою державної зради є мета - заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
		З досліджених судом доказів убачається, що ОСОБА_7 , маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань, починаючи з березня 2014 року не склала своїх повноважень судді та не вчинила будь-яких дій для звільнення її з цієї посади.
		Натомість, обіймаючи посаду судді так званого «Севастопольського городского суда» на окупованій території АР Крим, ОСОБА_7 здійснювала правосуддя на підставі законодавства Російської Федерації та ухвалювала рішення у справах, де сторонами провадження були незаконно утворені органи внаслідок анексії Російською Федерацією півострова Крим, що у сукупністю з дослідженими вище доказами свідчить про те, що обвинувачена надала допомогу державним органам РФ у проведенні підривної діяльності проти України, таким чином спричинила шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України.
		При цьому здійснення ОСОБА_7 дій від імені РФ свідчить, що обвинувачена забезпечувала становлення та зміцнення окупаційної влади РФ з метою недопущення контролю української влади на території АР Крим.
		Крім того, встановлено, що ОСОБА_7 є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111 КК, та на день ухвалення цього вироку залишається громадянкою України, незалежно від місця її проживання, а фактичне набуття ОСОБА_7 громадянства РФ не впливає на зміст її правових відносин з Україною, за якими вона визнається лише громадянином України.
		Суд зазначає, що вибір ОСОБА_7 залишитися та проживати на тимчасово окупованій території України не розглядається як підстава для кримінального переслідування.
		Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК, у межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та у сукупності достатніми для визнання обвинуваченої ОСОБА_7 винною у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК (в редакції Закону від 08.04.2014 № 1183-VІІ).
		Судом встановлено, що ОСОБА_7 своїми умисними протиправними діями, які виразились у державній зраді, тобто діянні, вчиненому умисно громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України: надала іноземній державі та її представникам допомогу у проведенні підривної діяльності проти України, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК (у редакції Закону від 08.04.2014 № 1183-VІІ).
		Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.
		Обираючи обвинуваченій ОСОБА_7 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму і ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої та обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.
		Зокрема, судом враховано, що обвинувачена ОСОБА_7 здійснювала умисні дії від імені держави, яка окупувала та анексувала частину території України.
		Обставин, які б відповідно до вимог ст. 66, 67 КК пом`якшували чи обтяжували покарання ОСОБА_7 судом не встановлено.
		Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_7 кримінального правопорушення, а саме те, що ОСОБА_7 , маючи правовий зв`язок з Україною, що знаходить свій вияв у взаємних правах та обов`язках, будучи особою, яка склала присягу судді, відповідно до якої зобов`язана здійснювати правосуддя від імені України, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя, на порушення зазначених зобов`язань, здійснила державну зраду.
		Також враховуючи особу обвинуваченої, яка не судима, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 1 ст. 111 КК (у редакції Закону від 08.04.2014 № 1183-VІІ).
		Таке покарання ОСОБА_7 , на переконання суду, є необхідним та достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею кримінальних правопорушень.
		Даних щодо наявності процесуальних витрат у кримінальному провадженні прокурором не надано.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд
		у х в а л и в:
		ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (у редакції Закону від 08.04.2014 № 1183-VІІ), та призначити їй покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 обраховувати з дня її фактичного затримання.
		На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                         ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Судді                                                                                         ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		                                                                                        ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...