Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 927/345/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 21.06.2024. Зареєстровано: 21.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.06.2024.
Дата набрання законної сили: 12.07.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		11 червня 2024 року м. Чернігів             справа № 927/345/24                                               
		Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛКТ» (код 41111513)  14000, м. Чернігів, вул. Малиновського, 36-г (tovtdlkt@ukr.net)  14000, м. Чернігів, вул. Жабинського, 2-д, кв. 70 (pohilko05@ukr.net) (адреса представника - адвоката Похілька Ярослава Миколайовича; РНОКПП НОМЕР_1 )до російської федерації в особі уряду російської федерації  103274, м. Москва, Краснопресненська набережна, 2про стягнення 28  919 280 грн 39  коп.                                                                                     
		за участі представників сторін:
		від позивача: Похілько Я.М. - адвокат (ордер серії СВ № 1084057 від 04.04.2024)
		від відповідача: не з`явився
		 
		Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 29.05.2024 по 11.06.2024, на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.
		В судовому засіданні 11.06.2024, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		09 квітня 2024 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛКТ» до російської федерації в особі уряду російської федерації про стягнення 28  419  280,39 грн матеріальної шкоди, завданої наслідок повного знищення належних позивачу товарно-матеріальних цінностей, та 500  000,00 грн моральної шкоди.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на вчинення російською федерацією неспровокованого та повномасштабного акту збройної агресії проти України та численних актів геноциду українського народу; наслідком таких дій є завдання тяжких наслідків як для України в цілому, так і для громадян та бізнесу, у т.ч. і для товариства.
		Внаслідок військових дій, через обстріли цивільної інфраструктури у м. Чернігові та його околиць, зокрема 28 лютого 2022 року, через потрапляння боєприпасів сталася пожежа цеху, розташованого в м. Чернігові по вул. Малиновського, 55-а, належного товариству на праві оренди згідно укладеного з ТОВ «ОЛЛІТ» договору оренди № 01/05/21 від 01.05.2024; наслідком такої події є втрата належних позивачеві товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 28  419  280,39 грн.
		З огляду на характер ділової репутації товариства, погіршення його господарських відносин з контрагентами, втрату довіри до товариства внаслідок знищення його майнових активів позивач визначив завдану йому моральну шкоду в розмірі 500  000,00 грн.
		Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.04.2024 постановлено:
		позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛКТ» про стягнення 28  919 280 грн 39 коп. залишити без руху;
		зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛКТ» протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до господарського суду разом із заявою про усунення недоліків відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
		роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛКТ», що в разі неусунення всіх недоліків заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
		Ухвала суду від 15.04.2024 направлена позивачу до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронного кабінету 15.04.2024 20:44.
		Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
		Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 15.04.2024 є такою, що отримана позивачем 16.04.2024.
		16.04.2024, у встановлений судом процесуальний строк, з метою усунення виявлених недоліків, позивачем через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області подані запитувані докази.
		Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.04.2024 постановлено:
		прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;
		здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження;
		призначити розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 14 травня 2024 року;
		встановити процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня розміщення ухвали про відкриття провадження у справі на офіційному веб-порталі судової влади України;
		викликати для участі в судовому засіданні представника російської федерації в особі уряду російської федерації в якості відповідача. Повідомити відповідача, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду справи.
		Постановляючи ухвалу від 22.04.2024, суд виходив з наступного:
		відповідно до ч. 1  ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право»  пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
		Таким чином,  Закон України «Про міжнародне приватне право»  встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема як відповідача.
		Разом з цим згідно із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 після початку війни в Україні, а саме з 2014, суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено російську федерацію, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.
		У постановах від 18.05.2022 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно яких підтримання юрисдикційного імунітету російської федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1  статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Судовий імунітет російської федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004). Підтримання імунітету російської федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов`язаннями України в сфері боротьби з тероризмом; судовий імунітет російської федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення нею державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням російською федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.
		Судовий імунітет російської федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення російською федерацією державного суверенітету України, а, отже, не є здійсненням російською федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.
		Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що, звертаючись із позовом до російської федерації, для правильного вирішення спору позивач не потребує згоди компетентних органів держави російської федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та російською федерацією з цього питання.
		При цьому судом враховано правову позицію, викладену у постанові  Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19, відповідно до якої національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом «генерального делікту»).
		Отже, суд доходить висновку про застосування у даній справі «деліктного винятку», відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у юридичної особи України, навіть з іноземною країною, зокрема, й російською федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.
		Крім того, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 990/80/22, російська федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії. 
		При цьому, Верховний Суд виходив з того, що країна-агресор діяла поза межами свого суверенного права на самооборону, навпаки, віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, тому безумовно російська федерація надалі не користується в такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Такі висновки наведено в постановах Верховного Суду від 08 та 22 червня 2022 року у справах № 490/9551/19 та № 311/498/20.
		За приписами ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).
		Згідно з ч. 1 ст. 367 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території російської федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - Постанову Верховної Ради України «Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності» від 19.12.1992. Згідно вищезазначеної Угоди Компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов`язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.
		Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією держави-відповідача проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.
		Відповідно до частини 1 статті 122 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
		За зверненням Міністерства юстиції України, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресію росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
		Згідно з листом Міністерства юстиції України «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування.
		Крім того, у зв`язку з агресією з боку держави-відповідача та введенням воєнного стану АТ «Укрпошта» з 25.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з державою-відповідачем.
		Відповідно до ч. 2 ст. 367 Господарського процесуального кодексу України судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
		Таким чином з метою належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи необхідно вручити відповідачу копію позовної заяви та процесуальні документи по даній справі у перекладі на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності через Міністерство юстиції України.
		Разом з тим у зв`язку із порушенням російською федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗЗ РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та російською федерацією від 14.02.1992.
		Відтак діяльність дипломатичних представництв України в росії та росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинено відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року. 
		Отже подальше застосування відповідного алгоритму для подачі будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію російської федерації проти України. 
		З огляду на вищенаведене, на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва, у тому числі у зв`язку із припиненням поштового сполучення. 
		Відтак, взявши до уваги вищенаведене, враховуючи неможливість виконання судового доручення про вручення відповідачу судових документів про відкриття провадження у справі № 927/345/24 дипломатичними каналами, суд дійшов висновку про подальше повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cn.arbitr.gov.ua.
		При цьому відповідно до ч. 4 ст. 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
		Крім того, інформація про час та місце проведення судового засідання була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.
		Процесуальним правом на участь в призначеному на 14.05.2024 підготовчому засіданні відповідач не скористався (як і процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву).
		Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2024 постановлено:
		закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 29 травня 2024 року;
		викликати для участі в судовому засіданні представника російської федерації в особі уряду російської федерації в якості відповідача. Повідомити відповідача, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду справи.
		Про постановлення ухвали суду від 14.05.2024 відповідач був повідомлений шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cn.arbitr.gov.ua.
		Процесуальним правом на участь в призначеному на 29.05.2024 судовому засіданні відповідач не скористався.
		В судовому засіданні 29.05.2024 оголошено перерву до 11.06.2024; постановлено повідомити відповідача про призначення судового засідання, а також про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви.
		Про постановлення ухвали суду від 29.05.2024 відповідач був повідомлений шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cn.arbitr.gov.ua.
		Процесуальним правом на участь в призначеному на 11.06.2024 судовому засіданні відповідач не скористався.
		Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
		згідно наявної в матеріалах справи виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛКТ» є виробництво робочого одягу.
		01.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛЛІТ» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛКТ» (Орендар) був укладений Договір оренди № 01/05/21, за умовами якого Орендодавець зобов`язався передати, а Орендар прийняти у строкове платне користування майно (об`єкт оренди), а саме: частина цеху літ. «Т-2», площею 500 м2, що розташований за адресою вул. Малиновського, 55А, м. Чернігів, 14020, Україна.
		Передача Орендодавцем об`єкту оренди Орендарю здійснюється шляхом підписання Сторонами акту приймання-передачі об`єкту оренди в орендне користування.
		Даний договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє протягом всього строку оренди.
		01.05.2021 Сторони склали та підписали Акт приймання-передачі в орендне користування до Договору оренди № 01/05/21 від 01.05.2021, згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування наступний об`єкт оренди: частина цеху літ. «Т-2», площею 500 м2, що розташований за адресою вул. Малиновського, 55А, м. Чернігів, 14020, Україна.
		Об`єкт оренди знаходиться в нормальному стані і Орендар не має претензій щодо його характеристик.
		03.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛКТ» (Підрядник) був укладений Договір про переробку давальницької сировини № 1ТС/2021, за умовами якого останній зобов`язався виконати роботи з пошиття для Замовника комплектів постільної білизни (Продукція) з матеріалів (тканин) Замовника.
		Договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками обох Сторін.
		Договір діє до 31 грудня 2022 року включно. У разі відсутності до дати закінчення строку дії Договору офіційного письмового повідомлення, надісланого цінним листом з описом вкладення від будь-якої зі Сторін іншій Стороні про небажання продовжувати договірні відносини, строк дії цього Договору вважається продовженим до 31 грудня 2023 року включно.
		Замовник передає Підряднику власну сировину - матеріал (тканини), з якого має бути виготовлена Продукція, безпосередньо на складі або в іншому погодженому Сторонами приміщенні Підрядника.
		До Договору про переробку давальницької сировини № 1ТС/2021 від 03.11.2021 Сторонами були складені, підписані та скріплені печатками Акти приймання-передачі давальницької сировини, а саме:
		№ 1 від 03.11.2021, згідно якого Замовник передав, а Підрядник прийняв для виконання робіт із пошиття для Замовника комплектів постільної білизни на умовах Договору наступний матеріал (тканини):
		тканина 100% п/е відбіл.220-240/5407.51.00.00, 62  215.00 м загальною вартістю 596  772,90 грн,
		тканина 100% п/е пофарб.220-240/5407.52.00.00, 76  936.80 м загальною вартістю 1  088  497,88 грн;
		№ 2 від 04.11.2021, згідно якого Замовник передав, а Підрядник прийняв для виконання робіт із пошиття для Замовника комплектів постільної білизни на умовах Договору наступний матеріал (тканини):
		тканина 100% п/е 220-240/5407.52.00.00, 48  594.44 м загальною вартістю 726  486,88 грн,
		тканина 55% пе/45%бавовна полотняне перепл./5513410000, 100  531.0 м загальною вартістю 2  083 257,66 грн;
		№ 3 від 05.11.2021, згідно якого Замовник передав, а Підрядник прийняв для виконання робіт із пошиття для Замовника комплектів постільної білизни на умовах Договору наступний матеріал (тканини):
		тканина 55% пе/45%бавовна полотняне перепл./5513410000, 100  477.0 м загальною вартістю 2  059  448,83 грн,
		тканина 52% пе/48%бавовна полотняне перепл./5513119000, 17  090.00 м загальною вартістю 369  025,00 грн;
		№ 4 від 11.01.2022, згідно якого Замовник передав, а Підрядник прийняв для виконання робіт із пошиття для Замовника комплектів постільної білизни на умовах Договору наступний матеріал (трикотажне полотно):
		трикотажне полотно пофарбоване 50% бав.50% п/ест./6006340000 КГ, 6  836.37 кг загальною вартістю 783  106,18 грн,
		трикотажне полотно пофарбоване 63% бавовна.37% п/естер/6006220000 КГ, 1  475.13 кг загальною вартістю 170  451,27 грн,
		трикотажне полотно пофарб.поперечновяз.перепл./6006220000, 1  661.18 кг загальною вартістю 165  387,08 грн;
		№ 5 від 12.01.2022, згідно якого Замовник передав, а Підрядник прийняв для виконання робіт із пошиття для Замовника комплектів постільної білизни на умовах Договору наступний матеріал (тканини):
		тканина 52% пе/48%бавовна полотняне перепл./5513410000, 103 467 м загальною вартістю 2  292  572,19 грн;
		№ 6 від 13.01.2022, тканина 52% пе/48%бавовна полотняне перепл./5513410000, 98 669 м загальною вартістю 2  291  223,85 грн.
		Вищевказані товарно-матеріальні цінності (сировина) передані в належному стані, придатні до використання за призначенням, без дефектів та недоліків. Підрядник несе повну юридичну відповідальність за збереження отриманої за цими Актами від Замовника сировини в розмірі її вартості, зазначеної в цих Актах.
		Ці Акти є невід`ємною частиною Договору.
		28.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛКТ» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІЛТЕКС» (Замовник) був укладений Договір на переробку давальницької сировини, за умовами якого Виконавець зобов`язався виконати роботи (пошити) Продукцію за асортиментом згідно Додатку, з сировини Замовника.
		Найменування Продукції та її загальна кількість визначаються згідно Додатку.
		Замовник передає Виконавцю сировину, з якої має бути виготовлена Продукція.
		Договір складений у двох примірниках по одному для кожної сторони та має однакову юридичну силу.
		Договір набуває чинності з дати укладання та діє до 31.12.2022.
		До Договору на переробку давальницької сировини від 28.05.2021 Сторонами були складені, підписані та скріплені печатками Акти приймання-передачі давальницької сировини, а саме:
		28.05.2021, згідно якого Замовник передав, а Виконавець прийняв для переробки наступну сировину: тканина 52% поліестер/48%бавовна полотняне переплетення/5513.41.00.00, 78 129 м загальною вартістю 1  750  089,60 грн. Кількість готової продукції з наданого матеріалу повинна складати не менше 78  129 шт.;
		24.09.2021, згідно якого Замовник передав, а Виконавець прийняв для переробки наступну сировину: тканина 52% поліестер/48%бавовна полотняне переплетення/5513.41.00.00, 6  640.70 м загальною вартістю 166  681,57 грн. Кількість готової продукції з наданого матеріалу повинна складати не менше 6 640 шт.;
		12.11.2021, згідно якого Замовник передав, а Виконавець прийняв для переробки наступну сировину: тканина 52% поліестер/48%бавовна полотняне переплетення/5513.41.00.00, 38 597 м загальною вартістю 916  678,75 грн. Кількість готової продукції з наданого матеріалу повинна складати не менше 38 597 шт.;
		07.12.2021, згідно якого Замовник передав, а Виконавець прийняв для переробки наступну сировину: тканина 52% поліестер/48%бавовна полотняне переплетення/5513.41.00.00, 71 166 м загальною вартістю 1  654  703,23 грн. Кількість готової продукції з наданого матеріалу повинна складати не менше 71 166 шт. 
		Матеріальні цінності, що перераховані в п. 1 цих Актів, передані у відмінному стані, придатні для використання за призначенням, без дефектів та недоліків. Виконавець несе відповідальність за збереження сировини Замовника в розмірі її вартості.
		Строк виконання робіт: не пізніше 31.12.2022.
		Акти складено у двох ідентичних примірниках, по одному для кожної сторони.
		Аналогічні за змістом Договори на переробку давальницької сировини були укладені позивачем:
		04.05.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕКСПЕЦ»: згідно Акту від 04.05.2021 приймання-передачі давальницької сировини Виконавець прийняв для переробки:
		тканина 52% поліестер/48%бавовна полотняне переплетення/5513.41.00.00, 14  403.5 м загальною вартістю 324  078,75 грн,
		тканина 52% поліестер/48%бавовна полотняне переплетення/5513.41.00.00, 3  796.5 м загальною вартістю 83  333,18 грн, загалом по Акту - 407  411,93 грн.
		Кількість готової продукції з наданого матеріалу повинна складати не менше 18 200 шт.;
		28.05.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕКСТІЛ»: згідно Акту від 28.05.2021 приймання-передачі давальницької сировини Виконавець прийняв для переробки:
		тканина 52% поліестер/48%бавовна полотняне переплетення, 40 888 м загальною вартістю 932  246,40 грн,
		тканина 52% поліестер/48%бавовна полотняне переплетення/5513.41.00.00, 53 466 м загальною вартістю 1  537  147,50 грн, загалом по Акту - 2  469  393,90 грн.
		Кількість готової продукції з наданого матеріалу повинна складати не менше 94 354 шт. 
		28.05.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАММАТЕКС ЛТД»: 
		згідно Акту від 28.05.2021 приймання-передачі давальницької сировини Виконавець прийняв для переробки:
		тканина 52% поліестер/48% бавовна полотняне переплетення, 17 068 м загальною вартістю 418  614,40 грн,
		тканина 52% поліестер/48% бавовна полотняне переплетення/5513.41.00.00, 63  103.2 м загальною вартістю 1  416  666,84 грн, загалом по Акту - 1  835  281,24 грн.
		Кількість готової продукції з наданого матеріалу повинна складати не менше 80 171 шт.;
		згідно Акту від 12.11.2021 приймання-передачі давальницької сировини Виконавець прийняв для переробки:
		тканина 52% поліестер/48% бавовна полотняне переплетення/5513.41.00.00, 52 634 м загальною вартістю 1  250  057,50 грн.
		Кількість готової продукції з наданого матеріалу повинна складати не менше 52 634 шт.;
		згідно Акту від 08.12.2021 приймання-передачі давальницької сировини Виконавець прийняв для переробки:
		тканина 52% поліестер/48% бавовна полотняне переплетення/5513.41.00.00, 64 752 м загальною вартістю 1  583  186,40 грн.
		Кількість готової продукції з наданого матеріалу повинна складати не менше 64 752 шт.;
		згідно Акту від 20.12.2021 приймання-передачі давальницької сировини Виконавець прийняв для переробки:
		тканина 52% поліестер/48% бавовна полотняне переплетення/5513.41.00.00, 37 496 м загальною вартістю 916  777,20 грн.
		Кількість готової продукції з наданого матеріалу повинна складати не менше 37 496 шт.;
		згідно Акту від 14.09.2021 приймання-передачі давальницької сировини Виконавець прийняв для переробки:
		тканина штора трикотажна 100% поліефир різних кольорів/6303.12.00.00, 8  605.49 кг загальною вартістю 838  125,49 грн.
		Кількість готової продукції з наданого матеріалу повинна складати не менше 8 000 шт.
		Згідно вказаних вище Актів до Договорів, укладених 04.05.2021 та 28.05.2021, матеріальні цінності, що перераховані в п. 1 цих Актів, передані у відмінному стані, придатні для використання за призначенням, без дефектів та недоліків. Виконавець несе відповідальність за збереження сировини Замовника в розмірі її вартості.
		Строк виконання робіт: не пізніше 31.12.2022.
		Крім того, 28.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛКТ» (Товарний склад) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАММАТЕКС ЛТД» (Поклажодавець) був укладений Договір складського зберігання, за умовами якого Товарний склад зобов`язався за плату зберігати товар, переданий йому Поклажодавцем (товар), і повернути цей товар Поклажодавцеві у схоронності.
		За цим Договором на зберігання передається товар згідно актів прийому-передачі.
		Строк зберігання: не більше трьох років.
		Місце зберігання: м. Чернігів, вул. Малиновського, буд. 55 А.
		Порядок і строк передання товару на зберігання: згідно акту прийому-передачі.
		Умови зберігання: складське зберігання.
		Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін.
		Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 цього Договору та діє до 31.12.2022.
		Аналогічний за змістом Договір складського зберігання був укладений позивачем 12.10.2021 і з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕКСТЕР ЛТД».
		Згідно Актів від 28.05.2021 та від 12.10.2021 передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання до вказаних вище Договорів складського зберігання Поклажодавцем передано. А Товарним складом прийнято на відповідальне зберігання наступні матеріальні цінності:
		салфетки обтирочні 40*40 см, 377  000 шт., вартістю 1  030  999,76 грн,
		салфетки обтирочні 50*50 см, 180  000 шт., вартістю 555  975,00 грн, загалом 1  586  974,76 грн; 
		пакувальні мішки з тканини 52% п/е/48% бав. полотняне переплетення вибивна, 16  461.00 шт., вартістю 417  689,10 грн.
		матеріальні цінності, що перераховані в п. 1 цих Актів, передані у відмінному стані, придатні до використання за призначенням, без дефектів та недоліків.
		Акти складені у двох ідентичних примірниках кожний, по одному для кожної сторони.
		Як вказує в позовній заяві позивач, в результаті обстрілу військами російської федерації цивільної інфраструктури у м. Чернігові та його околиць, зокрема 28 лютого 2022 року, через потрапляння боєприпасів сталася пожежа цеху, розташованого в м. Чернігові по вул. Малиновського, 55-а, належного товариству на праві оренди згідно укладеного з ТОВ «ОЛЛІТ» Договору оренди № 01/05/21 від 01.05.2024 для здійснення господарської діяльності: зберігання товарно-матеріальних цінностей.
		Пожежею знищено зовнішні та внутрішні стелі, приміщення, покрівля по всій площі, виробниче обладнання тощо.
		Факт пожежі на території цеху, розташованого в м. Чернігові по вул. Малиновського, 55-а, зафіксований Актом про пожежу від 21.04.2022, складеним Чернігівським районним управлінням Головного управління ДСНС у Чернігівській області, а також довідками останнього від 21.04.2022 № 13-06/1045 та від 03.08.2022 № 13-06/4018, з яких вбачається, що ймовірною причиною пожежі на відповідній території є вибух, внаслідок потрапляння боєприпасів, їх уламків, під час бойових дій.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛКТ» також залучено як потерпілого у кримінальному провадженні № 2022270000000010 від 28.02.2022 за ознаками злочину, передбаченого ст. 438 Кримінального кодексу України.
		Згідно Експертного висновку ЧК-259 від 15.08.2022 (серії ЧН № 052738), складеного Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛКТ», експертом визначений розмір втрат давальницької сировини внаслідок пожежі, яка виникла в результаті збройної агресії РФ (бойових дій) 28 лютого 2022 року в орендованому ТОВ «Торговий дім «ЛКТ» складському приміщення за адресою м. Чернігів, вул. Малиновського, 55А, який становить 28  419  280,39 грн (954  382,89 доларів США).
		Крім того, згідно Висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи по заяві ТОВ «Торговий дім «ЛКТ» від 10.01.2024 № 01/100124 (складений 06.02.2024 № 31/24-24):
		в межах обсягу наданих документів загальна вартість товарно-матеріальних цінностей, які перебували на відповідальному зберіганні у ТОВ «ТД «ЛКТ» та були прийняті ТОВ «ТД «ЛКТ» для переробки, що знаходились у складському приміщенні ТОВ «ТД «ЛКТ» за адресою м. Чернігів, вул. Малиновського, 55А (цех літ. «Т-2») станом на 23.02.2022 (до дати виникнення пожежі: внаслідок потрапляння боєприпасів та їх уламків від збройної агресії рф) становила 28  419  280,39 грн,
		нестача отриманої та знищеної давальницької сировини з економічної точки зору є матеріальними втратами (втратами активів), тобто прямими збитками, встановленими товариством в Інвентаризаційних описах матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання/переробку від 02.05.2022, та Протоколі інвентаризаційної комісії від 02.05.2022 станом на 02.05.2022 (до дати виникнення пожежі: внаслідок потрапляння боєприпасів та їх уламків від збройної агресії рф), що в межах обсягу наданих документів, відповідно до даних бухгалтерського обліку та первинним документам ТОВ «Торговий дім «ЛКТ» підтверджується у кількісному виразі: 
		крій (пакувальний мішок) 285  494,00 шт,
		крій (постільна білизна) 35  935,00 шт,
		тканина 52%, поліестер/48% 667  789,00 м,
		трикотажне полотно 9  972,68 кг,
		салфетки 557  000,00 шт, пакувальні мішки 16  641 шт, що у вартісному вираженні становить 28  419 280,39 грн.
		Також внаслідок знищення відповідних товарно-матеріальних цінностей, з огляду на характер ділової репутації товариства, відбулось погіршення його господарських правовідносин з контрагентами, втрачено довіру до юридичної особи у зв`язку з чим позивач оцінив завдану йому моральну шкоду в розмірі 500  000,00 грн.
		Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
		Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		Частина 2 ст. 224 Господарського Кодексу України встановлює, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
		За правилами ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України).
		Суд зазначає, що при вирішенні спорів про відшкодування шкоди за ст. 1166 Цивільного кодексу України, доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. 
		Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02 березня 2022 року військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.
		Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16 березня 2022 року у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.
		Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24 березня 2022 року, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.
		Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 квітня 2022 року «Про Заяву Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні» визнано геноцидом Українського народу дії збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.
		У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 210/4458/15-ц, від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 серпня 2017 року у справі № 761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.
		Відповідно до статей 1 та 2 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. 
		У преамбулі Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» вказано, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та Законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Відповідно до ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
		Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії росії проти України в розумінні ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні, а також визнано на найвищому міжнародному рівні.
		Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.
		Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
		Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.
		При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
		Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
		Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).
		Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		24.02.2022 Головним слідчим управлінням Служби Безпеки України у зв`язку з вторгненням збройних сил російської федерації на територію північних, східних та південних областей України, нанесенням авіаційних та артилерійських ударів, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне провадження за фактами: посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ч. 3 ст. 110 Кримінального кодексу України), ведення агресивної війни (ч. 2 ст. 437 Кримінального кодексу України).
		По збройному нападу на Чернігівську область відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 438 ч. 1 Кримінального кодексу України внесені 28.02.2022 року у кримінальному провадженні №220022270000000010 ГУ УСБУ у Чернігівській області.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛКТ» залучено як потерпілого у кримінальному провадженні №220022270000000010 від 28.02.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1, 2 ст. 438 Кримінального кодексу України, що підтверджується відповідною довідкою. 
		Заявлені позовні вимоги товариство обґрунтовує знищенням товарно-матеріальних цінностей, що перебували на зберіганні в цеху по вул. Малиновського, 55А в м. Чернігів, чим завдано матеріальну шкоду в розмірі 28  419  280,39 грн.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації (далі - Порядок), який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації (далі - шкода та збитки), починаючи з 19 лютого 2014 року.  
		Згідно з п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 Міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади постановлено розробити і затвердити у шестимісячний строк методики, передбачені Порядком, затвердженим цією постановою.
		Згідно з п.п. 18 п. 2 Порядку визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за таким напрямом: економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.
		Основні показники, які оцінюються (зокрема): вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств недержавної форми власності.
		Відповідно до п. 5 Загальних засад (додаток до Постанови Кабінету міністрів України від 20.03.2022 №326) оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи. 
		Звертаючись з даним позовом позивач надав суду:
		- Експертний висновок ЧК-259 від 15.08.2022 (серії ЧН № 052738), складений на замовлення товариства експертом Чернігівської регіональної торгово-промислової палати Халимоненко Іриною Григорівною; 
		 
		- Висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи по заяві ТОВ «Торговий дім «ЛКТ» від 10.01.2024 № 01/100124 (складений 06.02.2024 № 31/24-24).
		Разом з тим, ухвалюючи дане рішення, суд враховує наступне:
		норми Цивільного кодексу України (ст. 316, 317, 321, 328, 332) визначають, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору.
		Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
		Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
		Переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ. Право власності на рухому річ, створену особою шляхом переробки з матеріалу, що їй не належить, набувається власником матеріалу за його бажанням, якщо інше не встановлено договором або законом.
		За правилами ст. 837, 839 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
		Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
		Як вже було вказано вище, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕКССОЛ-С», Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІЛТЕКС», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕКСТІЛ», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕКСПЕЦ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАММАТЕКС ЛТД» були укладені Договори на переробку давальницької сировини, за умовами яких позивач як Виконавець зобов`язався виконати роботи (пошити Продукцію) з сировини Замовника в строк до 31 грудня 2022 року включно, а останній зобов`язався прийняти виконані роботи - виготовлену Продукцію.
		Згідно Актів до відповідних договорів на переробку позивач отримав давальницьку сировину загальною вартістю 28  419  280,39 грн.
		Отже, за умовами Договорів та з огляду на положення ст. 332 Цивільного кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕКССОЛ-С», Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІЛТЕКС», Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕКСТІЛ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕКСПЕЦ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАММАТЕКС ЛТД», як Замовники відповідних робіт, є власниками сировини та виявили намір набути право власності на Продукцію.
		Крім того, за правилами ст. 936, 951, 953, 955, 956, 957 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.
		Зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
		Положення  параграфу 1  цієї глави застосовуються до окремих видів зберігання, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про окремі види зберігання або законом.
		Товарним складом є організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов`язані зі зберіганням, на засадах підприємницької діяльності. Товарний склад є складом загального користування, якщо відповідно до закону, інших нормативно-правових актів або дозволу (ліцензії) він зобов`язаний приймати на зберігання товари від будь-якої особи.
		За договором складського зберігання товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. 
		Як зазначалось вище, 28.05.2021 та 12.10.2021 між позивачем (Товарний склад) та  Поклажодавцями (Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАММАТЕКС ЛТД» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕКСТЕР ЛТД») були укладені Договори складського зберігання, за умовами яких позивач зобов`язався зберігати товар, переданий йому Поклажодавцем, і повернути останнім цей товар.
		Визначені сторонами умови відповідних Договорів, з огляду на вищенаведені норми Цивільного кодексу України, свідчать про те, що власниками переданого на зберігання майна є саме Поклажодавці, а не позивач.
		Таким чином, фактично знищені товарно-матеріальні цінності загальною вартістю 28  419  280,39 грн, що перебували в цеху, розташованому в м. Чернігові по вул. Малиновського, 55-а, в якому 28 лютого 2022 року внаслідок військових дій, через обстріли цивільної інфраструктури у м. Чернігові та його околиць, зокрема через потрапляння боєприпасів, сталася пожежа, є власністю Замовників та Поклажодавців (Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКССОЛ-С», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІЛТЕКС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКСТІЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКСПЕЦ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАММАТЕКС ЛТД» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕКСТЕР ЛТД»).
		Тобто, в даному випадку майнова шкода (збитки) фактично завдана Замовникам та Поклажодавцям як власникам товарно-матеріальних цінностей, які були знищені внаслідок збройної агресії з боку російської федерації проти України та обстрілів цивільної інфраструктури у м. Чернігові та його околиць, зокрема 28 лютого 2022 року.
		При цьому, за приписами ст. 386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
		Звертаючись з даним позовом, всупереч приписам ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, позивач не надав жодних доказів щодо звернення до нього його контрагентів з вимогами про відшкодування збитків, завданих їх майну, що могло би свідчити про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛКТ» права зворотної вимоги (регресу) до відповідача.
		Також позивачем не подано доказів, які би свідчили про погіршення його господарських відносин з контрагентами, втрату довіри до товариства та негативний вплив на його ділову репутацію внаслідок протиправної поведінки відповідача.
		Враховуючи вищенаведене, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
		Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що при зверненні з даним позовом позивач не сплачував судовий збір, оскільки звільнений від його сплати в силу приписів п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», які визначають, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора російської федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
		З огляду на приписи ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
		Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються   у разі відмови в позові - на позивача, і у задоволенні даного позову судом відмовлено, а тому підстави для стягнення з відповідача в дохід бюджету судових витрат (судового збору) за подання цього позову відсутні.
		Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛКТ» до російської федерації в особі уряду російської федерації про стягнення 28  919 280 грн 39 коп. залишити без задоволення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. 
		Повний текст рішення складено та підписано 21.06.2024.
		 
		Суддя                                                                                        А.С.Сидоренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...