Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/24309/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 22.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2024.
Дата набрання законної сили: 19.06.2024
Номер судового провадження: 61-9167ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		19 червня 2024 року
		м. Київ
		справа № 759/24309/19
		провадження № 61-9167св23
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є., 
		суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
		учасники справи:
		позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрфактор Сервіс»,
		відповідач - ОСОБА_1 ,
		третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на  рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2022 року в  складі  судді Журибеди О. М. та постанову Київського апеляційного суду від  16 травня 2023 рокув складі колегії суддів: Желепи О. В., Мазурик О. Ф., Стрижеуса А. М.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрфактор Сервіс» (далі - ТОВ «Юрфактор Сервіс») звернулось до суду з позовом до   ОСОБА_1 , у якому просило встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 : виділити ТОВ «Юрфактор Сервіс» у користування житлові кімнати: № 2 площею 7,9 кв.м, № 3  площею 6,7 кв.м та № 4 площею 10,3 кв.м, а також балкон; виділити ОСОБА_1 у користування кімнату № 1 площею 15,3 кв.м та балкон; інші допоміжні та підсобні приміщення: коридор площею 10,3 кв,м, кухню площею 6,9 кв.м, ванну кімнату площею 1,9 кв.м, вбиральню площею 0,9 кв.м залишити в спільному сумісному користуванні; усунути перешкоди ТОВ  «Юрфактор Сервіс» у користуванні квартирою шляхом надання йому доступу до квартири та зобов`язати ОСОБА_1 не чинити перешкод у доступі ТОВ «Юрфактор Сервіс» до квартири.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Юрфактор Сервіс» є власником 2/3 частин чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1 . Відповідачу належить інша 1/3 частина цієї квартири.
		ТОВ «Юрфактор Сервіс» не має можливості використовувати належну йому частку в квартирі, оскільки відповідач чинить йому перешкоди в користуванні квартирою, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2022  року позов задоволено.
		Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 таким чином:
		виділено ТОВ «Юрфактор Сервіс» у користування житлові кімнати: № 2 площею 7,9 кв.м, № 3 площею 6,7 кв.м, № 4 площею 10,3 кв.м, а всього загальною житловою площею 24,9 кв.м та балкон;
		виділено ОСОБА_1 у користування кімнату №  НОМЕР_1 площею 15,3 кв.м та балкон;
		інші допоміжні та підсобні приміщення: коридор площею 10,3 кв.м, кухня площею 6,9 кв.м, ванна кімната площею 1,9 кв.м, вбиральня площею 0,9 кв.м залишено в спільному сумісному користуванні.
		Додатковим рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 25 січня 2023 року усунуто перешкоди ТОВ «Юрфакторс Сервіс» у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом надання ТОВ «Юрфактор Сервіс» доступу до квартири та зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкод у доступі ТОВ «Юрфактор Сервіс» до квартири.
		Постановою Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2022  року залишено без змін.
		Судові рішення мотивовані обґрунтованістю позову. Порядок користування квартирою, який просить встановити позивач, не порушує права власності відповідача, оскільки виділена їй у користування частка майна перевищує розмір її частки в спільному майні.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		У червні 2023 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подала до  Верховного Суду касаційну скаргу, у   якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), просить скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2022  рокута постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року й ухвалити нове рішення про відмову в позові.
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для вирішення справи. Не дотрималися збереження балансу інтересів усіх учасників, які мають право на спірне житло. Визначений судами порядок користування квартирою порушує права її неповнолітнього сина ОСОБА_3 .
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
		07 вересня 2023 року справа № 759/24309/19 надійшла до Верховного Суду.
		Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
		Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
		Позиція Верховного Суду
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		Фактичні обставини, встановлені судами
		ОСОБА_1 є власницею 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , а ТОВ «Юрфактор Сервіс» - власником 2/3 частки цієї квартири.
		Квартира складається з чотирьох кімнат. Загальна площа квартири становить 64,9 кв.м, житлова - 40,2 кв.м, з яких: 1 кімната - 15,2 кв.м, 2 кімната - 7,9  кв.м, 3 кімната - 6,7 кв.м, 4 кімната - 10,3 кв.м; допоміжні, підсобні приміщення та споруди: коридор - 10,3 кв.м, кухня - 6,9 кв.м, ванна кімната - 1,9 кв.м, вбиральня - 0,9 кв.м, 2 балкона - 4,7 кв.м. 
		У квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Частинами першою, другою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
		Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
		Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
		Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
		Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та  користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
		Зміст цієї норми свідчить про те, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. 
		Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд.
		Вирішуючи спір з приводу встановлення порядку спільного користування квартирою, суд виділяє в користування сторонам спору частини житлового приміщення, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти у незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.
		Установивши, що сторони не змогли домовитися про порядок користування спільним майном, врахувавши, що запропонований позивачем порядок користування квартирою не порушуватиме права відповідача, оскільки виділена їй в користування частина квартири перевищує розмір її частки в  спільному майні, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зробив обґрунтований висновок про задоволення позову.
		При цьому, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, наявність у  неповнолітнього ОСОБА_4 права користування спірною квартирою не  впливає на можливість встановлення порядку користування квартирою між співвласниками та визначення конкретних варіантів такого порядку користування, оскільки право користування ОСОБА_4 є похідним від права власності співвласника квартири, членом сім`ї якої він є, тому доводи касаційної скарги в цій частині безпідставні.
		Інші аргументи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до незгоди заявника з  висновками судів стосовно встановлення обставин справи та стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо рішення, переглянуте в  передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріально і процесуального права.
		Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду без змін.
		Щодо судових витрат
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. 
		Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її  прийняття,  є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...