Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 502/642/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 24.06.2024. Зареєстровано: 25.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.06.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/946/426/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023162150001379

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний № 502/642/24 
		Провадження № 1-кп/946/426/24 
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		24 червня 2024 року                             місто Ізмаїл
		Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у колегіальному складі:
		головуючий  суддя ОСОБА_1 ,
		судді  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		учасники судового провадження:
		прокурор ОСОБА_5 , 
		обвинувачений ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_7 ,
		потерпілий ОСОБА_8 , законні представники потерпілого ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		розглянувши в залі суду в місті Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12023162150001379, за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вилково, Кілійського району, Одеської області, громадянина України, офіційно не працюючого, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 29 березня 2011 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 296 КК України до 12 років позбавлення волі
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 2, 7, 13, ч. 2 ст. 115 КК України;
		ВСТАНОВИВ:
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		ОСОБА_6 , будучи раніше засудженим Ізмаїльським міськрайонним судом 29 березня 2011роу за п. 6, 12, ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 162 КК України до 12 років позбавлення волі, на шлях виправлення не став та знову скоїв кримінальне правопорушення, направлене на позбавлення життя людини.
		Так, 23 жовтня 2023 року, приблизно о 19 годині 05 хвилині, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 , привселюдно, демонстративно, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи особливу зухвалість, з хуліганських мотивів, тобто безпричинно, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і свідомо припускаючи настання смерті іншої людини внаслідок своїх дій, побачивши, що на зустріч йому прямує раніше не знайомий йому малолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , безпричинно, переслідуючи хуліганський мотив, дістав з правої кишені куртки кухонний ніж з чорною рукояткою та умисно наніс один удар в область шиї з права малолітньому ОСОБА_8 , внаслідок чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді одного колото - різаного поранення шиї праворуч.
		Однак, кримінальне правопорушення ОСОБА_6 не було закінчено, з причин, що не залежали від його волі, оскільки після отримання тілесного ушкодження малолітній ОСОБА_8 втік з метою отримання допомоги сторонніх осіб.
		Обставини вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, у відповідності до засад кримінального провадження, передбачених ст. 22, 26 КПК України, таких як диспозитивність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		При цьому, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, судом відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України були створені необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у тому числі сторонам кримінального провадження була забезпечена реалізація права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також реалізація інших процесуальних прав, передбачених КПК України, у порядку, передбаченому КПК України.
		Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводився лише стосовно ОСОБА_6 , якому було висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні вину в обсязі пред`явленого йому обвинувачення згідно обвинувального акту за ч. 2 ст. 15, п. 2, 7, 13, ч. 2 ст. 115 КК України визнав частково, пояснивши, що 23 жовтня 2023 року о 18 годині він знаходився вдома за адресою: АДРЕСА_1 , «в нього хтось вселився». Він взяв з дому кухонний ніж з чорною рукояткою, поклав у кишеню та пішов в напрямку центрального парку міста, там попросив цигарку, покурив, пішов далі по АДРЕСА_3 , перейшов дорогу на правий бік вулиці, коли побачив, що назустріч йде невідомий йому хлопчик, розмовляючи по телефону. В цей час, «той хто в нього вселився» його рукою ножем різко вдарив «малюка» в шию. Потім хлопець побіг в іншому напрямку, а він  ОСОБА_6 пішов далі. Хлопця не переслідував, нічого не хотів украсти у хлопця. Потім повернувся додому, помив ніж, щоб змити з нього кров та поклав біля крану. З хлопцем знайомим не був, це був випадковий перехожий. Бажання вбивати хлопця в нього не було, думка, щоб вдарити хлопця ножем виникла в нього на відстані 3-5 метрів до хлопця. Розуміє, що він винний, жалкує, що це зробив.
		Не зважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї провини, його винність у скоєнні кримінального правопорушення повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24 жовтня 2023 року 23 жовтня 2023 о 19 годині 23 хвилині від чергового медичного працівника надійшло повідомлення про те, що 23 жовтня 2023 року було доставлено до хірургічного відділення Вилківської міської лікарні малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з діагнозом «різана рана шиї праворуч (не проникаюча)». Виїздом слідчо-оперативної групи було встановлено, що ОСОБА_8 23 жовтня 23023 року біля 19 години, коли він повертався зі спортивної школи додому на вулиці 28-го червня невстановлена особа проходячи повз нього тикнула в область шиї предметом, схожим на ніж (т. 1 а.п. 73).
		Згідно рапорту старшого інспектора чергової частини відділення поліції № 1 (місто Кілія) Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області від 23жовтня 2023 року 23жовтня 2023 року о 19 годині 23 хвилині надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 23жовтня 2023 року малолітньому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено діагноз «різана рана шиї». Зі слів потерпілого 23 жовтня 2023 року біля 19 години, коли він повертався зі спортивної школи додому на вулиці 28-го червня невстановлена особа проходячи повз нього порізала шию ножем, після чого втік (т. 1 а.п. 74).
		Законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_9 , будучи допитаною під час судового розгляду в якості свідка пояснила, що малолітній потерпілий ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її сином. 23 жовтня 2023 року біля 19 години син подзвонив їй та повідомив, що йде додому з тренування. Вона разом із своєю матір`ю ОСОБА_11 - ОСОБА_12 та молодшим сином пішли на зустріч сину ОСОБА_13 . Але їй подзвонили зі «швидкої» та повідомили, що син в лікарні з раною шиї. Коли вони прибули до сина, то він повідомив, що йшов до дому і назустріч йшов якийсь чоловік, раптово син відчув біль в шиї. Той чоловік зупинився та спитав: «Що сталося?», син побіг в бік де були люди, спочатку той чоловік його переслідував, але потім, коли син наблизився до людей, людина, що його порізала пішов. Люди до яких підійшов син викликали «швидку». В лікарні сину надали допомогу. Син детально описав, як виглядав той чоловік, що завдав йому поранення, потім в поліції син впізнав того чоловіка. Син раніше ніколи не говорив, щоб його хтось переслідував, ніяких конфліктів у нього ні з ким не було. Син зовні виглядав на той час на 12-13 років. З обвинуваченим син ніколи не був знайомим, це був випадковий перехожий.
		Законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_11 - ОСОБА_12 , будучи допитаною під час судового розгляду в якості свідка пояснила, що малолітній потерпілий ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її онуком. 23 жовтня 2023 року біля 19 години онук подзвонив своїй матері  ОСОБА_9 , яка є її донькою та повідомив, що йде додому з тренування. Вона разом з донькою та її молодшим сином пішли на зустріч онуку ОСОБА_13 . Але донці подзвонили зі «швидкої» та повідомили, що ОСОБА_13 в лікарні з раною шиї. Вона спочатку пішла додому з молодшим онуком, а потім всю ніч була поряд з ОСОБА_13 , який повідомив, що йшов до дому і назустріч йшов якийсь чоловік, раптово син відчув біль в шиї. Той чоловік зупинився та спитав: «Що сталося?», син побіг в бік де були люди, спочатку той чоловік його переслідував, але потім, коли син наблизився до людей, людина, що його порізала пішов. Люди до яких підійшов син викликали «швидку». В лікарні онуку надали допомогу. Онук детально описав, як виглядав той чоловік, що завдав йому поранення, потім в поліції в її присутності онук впізнав того чоловіка. Також вона була присутньою під час проведення слідчого експерименту з онуком, коли онук розповів та показав де, що та як сталося того вечора. Онук раніше ніколи не говорив, щоб його хтось переслідував, ніяких конфліктів у нього ні з ким не було. Онук зовні виглядав на той час на 12-13 років. З обвинуваченим онук ніколи не був знайомим, це був випадковий перехожий.
		З дослідженого під час судового розгляду протоколу огляду місця події від 23 жовтня 2023 року випливає, що було оглянуто місце події  ділянка АДРЕСА_4 , на тротуарі біля будинку виявлено плями речовини бурого кольору, схожі на кров, були вилучені змиви цієї речовини (т. 1 а.п. 75-77).
		З досліджених під час судового розгляду протоколу обшуку від 24 жовтня 2023 року випливає, що було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обшуку були вилучені жилетка темного кольору, кепка сірого кольору, штани чорного кольору, блокнот чорний із записами та кухонний ніж з чорною рукояткою (т. 1 а.п. 79-85).
		Згідно протоколів отримання зразків для експертизи від 24 жовтня 2023 року та 02 листопада 2023 року у ОСОБА_6 та ОСОБА_8 відібрані зразки крові (т. 1 а.п. 88-89, 96-97).
		Висновками експертів № 2016 від 09 листопада 2023 року та № 2014 від 10 листопада 2023 року встановлено, що кров ОСОБА_6 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО, кров ОСОБА_8 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО (т. 1 а.п. 98-101).
		Висновком експерта № 567 від 14 листопада 2023 року встановлено, що на ножі, вилученому 24 жовтня 2023 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , кров не знайдена (т. 1 а.п. 102-103). 
		Висновком експерта № 2029 від 16 листопада 2023 року встановлено, що на двох марлевих тампонах зі змивами з обох рук ОСОБА_6 знайдена кров, але даних про походження слідів крови від потерпілого ОСОБА_8 не отримано (т. 1 а.п. 104-106). 
		Висновком експерта № 2052 від 28 листопада 2023 року встановлено, що на жилетці та спортивних штанах, вилучених під час обшуку від 24 жовтня 2023 року за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , знайдено кров людини, походження якої не виключається від ОСОБА_8 , на кепці, вилученій під час обшуку від 24 жовтня 2023 року за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , кров не знайдена (т. 1 а.п. 107-111). 
		Висновком експерта № 2028 від 16 листопада 2023 року встановлено, що на марлевому тампоні зі змивом, вилученим 23 жовтня 2023 року під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_5 , знайдено кров людини, походження якої не виключається від ОСОБА_8 (т. 1 а.п. 112-114). 
		Висновком експерта № 48 від 22 листопада 2023 року встановлено, що ОСОБА_8 було спричинене одне колото-різане ушкодження передньої поверхні шиї без ушкодження життєво важливих органів шиї, в результаті травматичної дії будь-якого колюче-ріжучого предмету типу ножа, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, спричинено від дії одного удару травмуючим предметом в короткий проміжок часу (т.1 а.п. 115-117).
		З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01 лютого 2024 року та фото таблиці до нього вбачається, що потерпілий ОСОБА_8 впізнав за фотознімком ОСОБА_6 , як особу, яка 23 жовтня 2023 року в АДРЕСА_5 наніс йому один удар ножем в шию (т. 1 а.п. 118-125).
		З протоколу проведення слідчого експерименту від 22 лютого 2024 року та відеозапису до нього, дослідженими в судовому засіданні вбачається, що неповнолітній потерпілий ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , показав, як він 23 жовтня 2023 року у вечірню годину шов по АДРЕСА_3 додому, коли до нього на близьку дистанцію  біля 30см підійшов раніше невідомий чоловік та вдарив його ножем в область шиї. Потім він показав, як обійшов того чоловіка та побіг в іншу сторону вулиці (т. 1 а.п. 126-129).
		З протоколу проведення слідчого експерименту від 29 лютого 2024 року та відеозапису до нього, дослідженими в судовому засіданні вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 , пояснив, що 23 жовтня 2023 року о 18 годині він знаходився вдома за адресою: АДРЕСА_1 , «в нього хтось вселився». Він взяв з дому ніж, поклав у кишеню та пішов в напрямку центрального парку міста, там попросив цигарку, покурив, пішов далі по АДРЕСА_3 , перейшов дорогу на правий бік вулиці, побачив, що назустріч йде невідомий йому хлопчик, розмовляючи по телефону. В цей час, «той хто в нього вселився» його рукою ножем різко вдарив хлопчика в шию, хлопчик спитав: «ти мене по шиї вдарив?». Потім хлопець пішов в іншому напрямку, а він  ОСОБА_6 пішов далі. Хлопця не переслідував, нічого не хотів украсти у хлопця. Потім повернувся додому, помив ніж та поклав біля крану. Під час слідчого експерименту ОСОБА_6 показав звідки і куди він йшов, де зустрів хлопця, як завдав йому удар ножем і куди потім пішов (т. 1 а.п 130-133). 
		З протоколу огляду предмету від 12 березня 2024 року  диску з відеозаписом, дослідженим в судовому засіданні, вбачається, що на відеозапису за 23 жовтня 2023 року о 19 годині 07 хвилині 40 секунді показується силует людини, одягненої в куртку темного кольору, штани темного кольору, на голові капюшон, яка завертає в напрямку вулиці 28-го Червня в місті Вилкове Ізмаїльського району Одеської області біля лікарні. Далі на тому самому записі показується другий силует людини, яка прямує назустріч перший людині, тримаючи в руках телефон, далі друга людина біжить з міста перетинання з першою особою, перша особа спочатку переслідує другу особу, потім розвертається і йде в іншому напрямку (т. 1 а.п. 138-140). Вказаний диск наданий згідно заяви ОСОБА_14 від 12 березня 2024 року (т. 1 а.п. 134-135) та визнаний речовим доказом згідно до постанови слідчого від 12 березня 2024 року (т. 1 а.п. 136-137).
		Висновком судово-психіатричного експерта № 712 від 30 листопада 2023 року встановлено, що ОСОБА_6 не страждає психічним захворюванням або іншим хворобливим психічним розладом та здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_6 в момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення не страждав психічним захворюванням, не перебував у хворобливому психічному стані та був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. При цьому, в описовій частині висновку, експерт вказує, що ОСОБА_6 орієнтований в обстановці, тримався природно, свідомість не порушена. Не виявляє порушень мислення, пам`яті, будь-якої психопатологічної симптоматики Але відмовляється дати пояснення про причину вчинку  завдання удару ножем хлопчику (т. 1 а.п. 183-185). 
		Таким чином, суд аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд критично ставиться до часткового визнання своєї провини та показів обвинуваченого ОСОБА_6 щодо дії на нього «темних сил» та пов`язує їх з обраною ним з метою ввести суд в оману та уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Про напрямок дій обвинуваченого саме на позбавлення життя потерпілого свідчить той факт, що він завдавав удар ножем в життєво важливий орган людини  шию.
		Також суд вважає, що всі інші вище зазначені докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов`язаними для постановлення обвинувального вироку. 
		Тому суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, п. 2, 7, 13, ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки ОСОБА_6 вчинив закінчений замах на умисне вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті малолітній дитині, з хуліганських мотивів, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство,якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
		При призначенні покарання суд, відповідно до ст. 65-67 КК України враховує характер і міру громадської небезпеки вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують і пом`якшують покарання. 
		Обставин, які б згідно ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом не встановлено.
		До обставин, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд відносить активне сприяння розкриттю злочину.
		У відповідності до ст. 6567 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції відповідної статті КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, а також враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання. За формальною класифікацією, передбаченою ст. 12 КК України, в залежності від санкції статі обвинувачений ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий злочин.
		Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
		Водночас, як обставина, що має враховуватися судом при призначенні покарання, ступінь тяжкості злочину є оціночною ознакою, яка визначає межі судової дискреції.
		Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22 березня 2018 року у справі № 207/5011/14-к, поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
		Суд враховує те, що за ступенем суспільної небезпечності (тяжкості) склад вчиненого ОСОБА_6 злочину відноситься до особливо тяжких злочинів, внаслідок яких могла настати смерть малолітнього. Це свідчить, що ОСОБА_6 ігнорує моральні цінності, існуючі в український спільноті, зневажливо ставиться до життя інших людей.
		Суд також враховує стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_6 (немає тяжких та хронічних захворювань), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше судимий, не має дружини та дітей, за місцем проживання характеризується негативно.
		Отже, з урахуванням даних про особу ОСОБА_6 , у тому числі того, що він раніше судимий за ч. 2 ст. 115 КК України, негативно характеризується за місцем проживання, відсутність міцних соціальних зв`язків, відсутності обставин, що пом`якшують його покарання, обстановки, причин, характеру та способу вчинення злочину, внаслідок якого могла загинути малолітня особа, суд дійшов висновку, що у відповідності до вимог Кримінального кодексу України та передбачених ним санкцій, виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_6 можливе лише з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі, оскільки призначення менш суворого покарання не досягне мети його застосування. Разом з цим, на думку суду, призначення такого покарання буде необхідним, достатнім та дієвим заходом для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, таке покарання повністю досягне мети його застосування та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. При цьому суд враховує висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлений в постанові від 02 грудня 2019 року по справі № 664/425/16-к (провадження № 5790кмо18), згідно якому При призначенні покарання особам, винним у вчиненні замаху на злочин, за який у санкції статті Особливої частини КК України альтернативно передбачено захід примусу  довічне позбавлення волі, правила ч. 3 ст. 68 КК України не застосовуються, оскільки найбільш суворим видом покарання у санкції закону залишається довічне позбавлення волі, а воно є таким, що виключає можливість визначення його двох третин. У такому випадку підлягають застосуванню лише правила ч. 4 ст. 68 цього Кодексу.
		Речові докази розподіляються відповідно до вимог ст. 100 КПК України. 
		Керуючись ст. 369 371, 373 375 КПК України, суд 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 2, 7, 13, ч. 2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на п`ятнадцять років.
		До набрання вироком законної сили залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно  ОСОБА_6 .
		Строк відбування покарання  ОСОБА_6 відраховувати з моменту набрання вироком законної сили. Зарахувати  ОСОБА_6  в строк відбування покарання час перебування під вартою із розрахунку день за день починаючи з 24 жовтня 2023 року до набрання вироком законної сили.
		Скасувати арешт речових доказів по справі, накладений ухвалами слідчих суддів Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 жовтня 2023 року та 31 жовтня 2023 року. 
		Речові докази:
		- кухонний ніж з чорною рукояткою, змиви з лівої та правої руки ОСОБА_6 , змиви речовини бурого кольору - знищити;
		- жилетку темного кольору, кепку сірого кольору, штани чорного кольору, блокнот чорний із записами - повернути ОСОБА_6 ;
		- оптичний диск з відеозаписом  зберігати в матеріалах провадження.
		На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд впродовж 30 діб з моменту його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
		Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
		Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28 лютого 2020 року, та з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.
		Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2  Суддя ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...