Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/11100/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 24.06.2024. Зареєстровано: 25.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.06.2024.
Дата набрання законної сили: 25.07.2024
Номер судового провадження: 2/754/484/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 2/754/484/24 
		Справа №754/11100/23
		РІШЕННЯ 
		Іменем України
		        21 червня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
		судді                                           Саламон О.Б.
		за участі секретаря судового засідання           Рябенка В.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, - 
		                                В С Т А Н О В И В:
		1. Позиції учасників справи.
		Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (далі по тексту позивачі) звернулись до суду з вищезазначеним позовом з вимогою до відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (далі по тексту відповідачі) про стягнення:
		- заподіяної матеріальної шкоди внаслідок залиття у розмірі 68 005,00 грн.;
		- витрат за проведення оцінки вартості майнової шкоди у розмірі 3 000,00 грн.;
		- відшкодування моральної шкоди у розмірі 15 000,00 грн. та понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 073,60 грн. 
		Вимоги мотивовано тим, що позивачі є власниками кв. АДРЕСА_1 . 16.04.2023 відбулося залиття їх квартири внаслідок прориву гнучкої підводки на бачку унітаза в туалетній кімнаті кв. АДРЕСА_2 , яка належить відповдачам. В результаті даної події в квартирі АДРЕСА_3 було пошкоджено кухню (деформовані меблі), залита стеля (в спальній кімнаті) з частковим відшаруванням шпалер, деформовані меблі, відсутнє електропостачання в розетках. За фактом вказаної події, працівниками ЖЕД-316 було складено та підписано Акт обстеження квартири АДРЕСА_3 . У зв`язку з затопленням кв.4 позивач звернулася до експертної компанії ФОП « ОСОБА_8 » для оцінки завданої шкоди. Згідно з результатами Звіту було встановлено, що вартість завданого збитку внаслідок залиття становить 68 005,00 грн. Добровільно відповідачі не бажають відшкодовувати заподіяну шкоду, у зв`язку з чим позивачі звернулись до суду з метою захисту своїх порушених прав. 
		Відповідачі не скористалася правом надання відзиву.
		Представник позивачів в судових засіданнях позовні вимоги підтримував у повному обсязі, просив суд позов задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.
		Відповідачі в судовому засіданні позов визнали частково, проте не зазначили в якій частині. При цьому повідомили, що позивачами не надано належних доказів на підтвердження вини відповідачів в залитті квартири та, відповідно Акт обстеження кв.4 та Звіт про оцінку вартості матеріального збитку є недостовірними та неналежними доказами по справі, а відображені в них обставини базуються виключно на припущеннях, які не доводять винуватість відповідачів. Окрім того, відповідачі стверджують, що прорив гнучкої підводки до бачку стався по причині ремонтних робіт, які мали місце біля будинку і після того як включили воду, був високий тиск у мережі водопостачання.
		2. Процесуальні дії та рішення суду.
		11 серпня 2023 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва відкрито провадження, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
		В судовому засіданні відповідачем ОСОБА_6 заявлено клопотання щодо призначення судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
		04 жовтня 2024 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва призначено судову будівельно-технічну експертизу. 
		09 січня 2024 року від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість проведення судової будівельної-технічної експертизи. Справа повернулася до суду без виконання з зазначенням про те, що попередня оплата експертизи не виконана.
		11 січня 2024 року ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. провадження по справі поновлено.
		3. Фактичні обставини справи. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.
		Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Згідно зі ст.ст. 12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього кодексу.
		Тягар доказування покладається на сторін цивільно-правового спору.
		Згідно зі ст.ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
		Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
		16 квітня 2023 року за адресою: АДРЕСА_4 відбулося затоплення квартири АДРЕСА_5 .
		Факт залиття квартири позивача підтверджено Актом про наслідки залиття квартири від 17 квітня 2023 року, затвердженим начальником ЖЕД-316 ОСОБА_9 та підписаним майстром рем.групи ОСОБА_10 , майстром т/д ОСОБА_11 , слюсарем-сантехніком ОСОБА_12 (а.с.8).
		Причиною залиття вказано прорив гнучкої підводки на бачку унітазу в туалетній кімнаті квартири АДРЕСА_6 , про що зазначено у Акті.
		На момент обстеження комісія встановила, що у залитій квартирі АДРЕСА_3 :
		- в спальній кімнаті на стелі плями від залиття 5м.кв., з частковим відшаруванням шпалер;
		- в спальній кімнаті на підлозі частково деформований ламінат, приблизно 7 м.кв.;
		- в спальній кімнаті деформовані меблі, а саме: комод, двоспальне ліжко та ортопедичний матрац;
		- в спальній кімнаті зафіксовано наявне коротке замикання електропідводки, відсутнє електропостачання в розетках в кількості 4 шт.;
		- в кухні внаслідок залиття деформовані меблі. 
		Встановлено, що  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є власниками кв. АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 19.09.2000.
		Квартира АДРЕСА_2 на праві спільної власності зареєстрована в рівних долях за  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 07.07.2005.
		Відповідно до Звіту № 37/23 про оцінку вартості матеріальних збитків, складеного оцінювачем ОСОБА_8 , розмір матеріального збитку, який завдано власнику в результаті залиття квартири АДРЕСА_1 станом на момент складання даного звіту становить 68 005,00 грн. 
		За змістом положень ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
		У ч.ч. 1,2 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
		Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
		При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.
		Відповідно до ч.1,2 ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. 
		Згідно з ч. 1 ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди" роз`яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
		Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
		Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 03 грудня 2014 року у справі №6-183цс14 та Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі №759/4781/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі №203/2378/14-ц та від 28 серпня 2019 року у справі № 638/20603/16.
		З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
		Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року N 76, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за N 927/11207 передбачено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт згідно Додатку 4. до пункту 2.3.6 Правил 
		Факт залиття квартири, власниками якої є позивачі, з вини відповідачів підтверджується Актом про наслідки залиття житлового приміщення (квартири) від 17 квітня 2023 року, який відповідає вимогам Додатку 4. до пункту 2.3.6 вищезазначених Правил.
		Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2018 року в справі №?753/20314\15-ц вказав, що «аргументи касаційної скарги про те, що його квартира не оглядалася, він Акт не підписував, спростовуються змістом такого Акта, з якого вбачається, що підлога квартири відповідача залита водою, тобто комісія оглядала квартиру останнього, а непідписання Акта відповідачем не впливає на його правильність, оскільки зворотнього останній не довів».
		Доказами є будь які дані, які встановлюються засобами, зокрема  письмовими доказами, тобто відомості про факти доводяться аргументами, актами, довідками, листуванням службового або особистого характеру, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи, що узгоджується з вимогами ч.ч. 1-2 ст.76 ЦПК України.
		З урахуванням вищевикладеного, Акт від 17 квітня 2023 року та Звіт №37/23 від 18 травня 2023 року суд вважає належними і допустимими доказами у справі. 
		Згідно з п. 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством.
		Відповідно до ч.ч.4-5 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
		Згідно зі ст. 151 ЖК Української РСР та абз. 5 п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №?572 від 8 жовтня 1992 року, власник зобов`язаний використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.
		Отже, обов`язок з утримання квартири, санітарно-технічних приладів, що розміщені у квартирі у належному стані покладено саме на власника квартири.
		Зазначене підтверджується практикою Верховного Суду, який у постанові від 03 жовтня 2018 року в справі №?344/3303/16-ц підкреслив, що суди попередніх інстанцій, встановивши факт залиття квартири позивача, причину та розмір завданої шкоди майну позивача і взявши до уваги те, що особа як власник квартири, з якої відбувся витік води, не довів, що його вини в заподіянні шкоди немає, дійшли обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири.
		Окремо Верховний Суд наголосив, що аргументи касаційної скарги про те, що в справі немає доказів на підтвердження того, що шкода заподіяна позивачу внаслідок протиправної поведінки відповідача, є безпідставними, оскільки на власника квартири покладені обов`язки щодо належного утримання й експлуатації квартири та її складників, зокрема сантехнічного обладнання та мережі водовідведення квартири.
		Таким чином відповідачі, як власники кв. АДРЕСА_2 зобов`язані утримувати належне їм майно, у тому числі здійснювати контроль за станом сантехнічного обладнання у квартирі та його використанням.
		Внаслідок неналежного виконання відповідачами зазначених обов`язків щодо утримання свого майна, позивачам, як власникам кв. АДРЕСА_1 заподіяно матеріальну шкоду.
		Вина відповідачів у заподіянні матеріальної шкоди позивачам внаслідок залиття в судовому засіданні не спростована відповідачами.
		Розмір збитків завданих позивачу залиттям визначено у Звіті № 37/23 від 18 травня 2023 року ФОП « ОСОБА_8 ». 
		Непогодження із визначеним у Звіті від 18 травня 2023 року розміром матеріального збитку, завданого власнику в результаті залиття кв. АДРЕСА_1 , відповідачами не спростовано.
		Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою позивачу матеріальною шкодою.
		Судом встановлено, що в результаті залиття квартири АДРЕСА_1 , яке відбулось з вини відповідачів, позивачу завдано матеріальну шкоду у розмірі 68 005,00 грн.
		З урахуванням викладеного, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири повністю.
		При визначенні розміру відшкодування, керуючись встановленими законом принципами виваженості та розумності, суд приходить висновку про стягнення з відповідача витрати на оплату проведення оцінки залиття у розмірі 3 000,00 грн.
		Щодо вимог про стягнення з відповідачів моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 
		У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Відповідно до п.4 цієї постанови у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.
		У даному випадку вина відповідачів у залитті квартири не спростована. 
		Позивачами доведено причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою та діями з боку відповідачів, які це спричинили. 
		Безумовно, внаслідок залиття квартири, позивачам було завдано душевних страждань та переживань.
		Згідно з практикою ЄСПЛ, порушення прав людини вже саме по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справа «Науменко проти України»).
		Суд, враховуючи обставини справи, виходячи з засад розумності та справедливості, вважає, що достатнім для відшкодування моральної шкоди, завданої позивачам, є стягнення 6 000,00 грн.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
		Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню, а тому вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивачів матеріальну шкоду в сумі 68 005,00 грн., моральну шкоду в сумі 6 000,00 грн. Також підлягають до стягнення судові витрати, пов`язані із замовленням та проведенням розрахунку вартості матеріальної шкоди в розмірі 3 000,00 грн
		Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України,  ст.ст. 15,  16,  22, 23,  319,  322, 386, 767, 780, 819, 1166, 1167, 1192 ЦК України, суд, -
		                                       У Х В А Л И В:
		Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_5  на користь ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4  на відшкодування матеріальної шкоди в результаті залиття квартири суму у розмірі 22 668, 34 грн., з яких:
		- 5 667,08 грн. - на користь  ОСОБА_1 ;
		- 5 667,08 грн. - на користь  ОСОБА_2 ;
		- 5 667,08 грн. - на користь  ОСОБА_3 ;
		- 5 667,08 грн. - на користь ОСОБА_4 .
		Стягнути з ОСОБА_5  на користь ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4  моральну шкоду у розмірі 500 грн. відповідно на кожного, суму вартості проведення робіт з оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 250 грн. на кожного, суму сплаченого судового збору по 89,47 грн. на кожного.
		Стягнути з ОСОБА_6  на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди в результаті залиття квартири суму у розмірі 22 668, 34 грн., з яких:
		- 5 667,08 грн. - на користь  ОСОБА_1 ;
		- 5 667,08 грн. - на користь  ОСОБА_2 ;
		- 5 667,08 грн. - на користь  ОСОБА_3 ;
		- 5 667,08 грн. - на користь ОСОБА_4 .
		Стягнути з ОСОБА_6  на користь ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4  моральну шкоду у розмірі 500 грн. відповідно на кожного, суму вартості проведення робіт з оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 250 грн. на кожного, суму сплаченого судового збору по 89,47 грн. на кожного.
		Стягнути з ОСОБА_7  на користь ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4  на відшкодування матеріальної шкоди в результаті залиття квартири суму у розмірі 22 668, 34 грн., з яких:
		- 5 667,08 грн. - на користь  ОСОБА_1 ;
		- 5 667,08 грн. - на користь  ОСОБА_2 ;
		- 5 667,08 грн. - на користь  ОСОБА_3 ;
		- 5 667,08 грн. - на користь ОСОБА_4 .
		Стягнути з ОСОБА_7  на користь ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4  моральну шкоду у розмірі 500 грн. відповідно на кожного, суму вартості проведення робіт з оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 250 грн. на кожного, суму сплаченого судового збору по 89,47 грн. на кожного.
		У задоволенні інших вимог позову відмовити.
		Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. 
		Позивач -  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_7 .
		Позивач -  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_7 .
		Позивач -  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_7 .
		Позивач -  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_7 .
		Відповідач - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_8 .
		Відповідач - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_8 .
		Відповідач -  ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_8 .
		Повний текст рішення складено 24.06.2024.
		 Суддя Деснянського районного суду м. Києва        О.Б. Саламон

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...