Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/17466/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 24.06.2024. Зареєстровано: 25.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.06.2024.
Дата набрання законної сили: 26.07.2024
Номер судового провадження: П/320/17468/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		24 червня 2024 року Київ№ 320/17466/24
		Київський окружний адміністративний суд у складі судді Балаклицького А.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач/ГУ ПФУ у м.Києві), в якому просить:
		-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 р. на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 31 січня 2024 р. №13/2731, без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску 2023 р. та без обмеження максимального розміру пенсії.
		-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368), провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 р. на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 31 січня 2024 р. №13/2731, без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску 2023 р. та без обмеження максимального розміру пенсії.
		-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення з 01.03.2023 р. перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 31 січня 2024 р. №13/2731 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, максимальним (граничним) розміром 1500 грн., без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску 2023 р. та без обмеження пенсії максимальним розміром.
		-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368 вул. Бульварно-Кудрявська, 16, Київ, 04053) здійснити з 01.03.2023 р. перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 31 січня 2024 р. №13/2731 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, максимальним (граничним) розміром 1500 грн., без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску 2023 р. та без обмеження пенсії максимальним розміром.
		- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови здійснити з 01.03.2024 р. перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 31 січня 2024 р. №13/2731 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 0,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, максимальним (граничним) розміром 1500 грн., без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску 2024 р. та без обмеження пенсії максимальним розміром.
		- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 31 січня 2024 р. №13/2731 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 0,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, максимальним (граничним) розміром 1500 грн., без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску 2024 р. та без обмеження пенсії максимальним розміром.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є військовим пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
		Як зазначає позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2021 року та ухвали «Про роз`яснення судового рішення» у справі № 640/28285/21 була надана оновлена довідка про його розмір грошового забезпечення, яку було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, однак, відповідач виконавши рішення, в подальшому обмежив розмір пенсії розміром єдиного внеску та максимальним розміром. Вважає, що дії відповідача щодо обмеження максимального розміру його пенсії є протиправними і фактично звужують його права на отримання розміру перерахованої пенсії. Звертає увагу, що пенсію слід виплачувати з урахуванням нарахованої індексації за 2023, 2024 роки. 
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року відкрито провадження у справі №320/17466/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
		Відповідач у відзиві від 24.04.2024 р. позову не визнав, просив відмовити в задоволенні позову повністю. Зазначив, що відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача, в тому числі з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, максимальної величини єдиного внеску, індексації, оскільки максимальний розмір пенсії за вислугу років не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів. 
		Відповідачем подано до суду копію пенсійної справи позивача.
		Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
		Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
		З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
		Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років.
		З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2021 року у справі № 640/28285/21, та ухвал «Про роз`яснення судового рішення» у цій справі, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії, зокрема, без обмеження грошового забезпечення (без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску) з індексацією та без обмеження максимального розміру пенсії.
		Позивач в березні 2024 р. звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії, починаючи з 01.02.2023 без обмеження пенсії розміром єдиного внеску та максимальним розміром.
		Відповідачем повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії, в тому числі без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та без обмеження максимального розміру, з індексацією за 2023, 2024 роки, зазначивши, що пенсія призначена в розмірі та відповідно до норм чинного законодавства. Кабінетом Міністрів України жодних рішень щодо перерахунку пенсій не приймалося, отже підстави для перерахунку відсутні. 
		Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
		Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
		Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
		Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
		Законами України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2023-2024 роках прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2023 - 2093,00 грн., з 01.01.2024  2361 грн. 
		Статтею 43 2262-ХІІ визначено порядок обчислення розміру пенсії у разі її призначення вперше і саме у цій процедурі базовою розрахунковою величиною є виплати (як винагорода за службу), одержані особою-пенсіонером під час проходження служби (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення самого службовця - власна винагорода особи за службу).
		Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VІ, яким внесено зміни у ст.43 Закону №2262-ХІІ, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-УІ.
		Тобто положення ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ та положення ч.1ст.2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), застосовані відповідачем при призначенні пенсії позивача, прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ) та є однаковими за змістом.
		Конституційним Судом України у рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців та визнано такими, що не відповідає статті 17 Конституції України положення ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ.
		При цьому положення ст.2 Закону №3668-VІ на момент призначення пенсії позивача (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), які дублюють зміст ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ, тобто є одно предметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
		Тобто на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом 3668-VІ - в частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
		Рішенням Конституційного Суду України (Другий сенат) №7-р(ІІ)/2022 від 12.10.2022 приписи статті 2 Закону 3668-VІ зі змінами, що поширюють свою дію на №2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
		Конституційний Суд України неодноразово розв`язував питання, що стосуються реалізації конституційного права на соціальний захист, і сформулював юридичні позиції, згідно з якими за Конституцією України певні категорії громадян України потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, Рішення Конституційного Суду України від 17.03.2004 №7-рп/2004, Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016).
		У Рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) від 6 квітня 2022 року №1-р(ІІ)/2022 констатовано, що відповідні конституційні принципи є осердям конституційного ладу України, від захисту яких залежить його втілення загалом, зокрема й гарантованих Конституцією України прав і свобод людини і громадянина, а також наголошено на головній ролі Збройних Сил України та інших військових формувань в обороні України, які своєю мужньою боротьбою забезпечують ефективний захист Української держави та Українського народу від агресії Російської Федерації проти України, розпочатої 20 лютого 2014 року, яка набула повномасштабного характеру з 24 лютого 2022 року.
		За змістом статей 17, 65 Конституції України громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладено обов`язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п`ятою статті 17 Конституції України встановлено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 18.12.2018 №12-р/2018, Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019).
		У Рішенні Конституційного Суду України від 18.12.2018 №12-р/2018 наголошено, що припис частини п`ятої статті 17 Конституції України слід розуміти як такий, що покладає на державу обов`язок забезпечувати також соціальний захист громадян України - ветеранів війни, зокрема осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та членів сімей осіб, які захищали Вітчизну, її незалежність, суверенітет та територіальну цілісність (абзац тринадцятий пункту 4 мотивувальної частини).
		Конституційний Суд України у рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 зазначав, що особи, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, створених відповідно до законів України, а також члени їхніх сімей мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту; статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлено військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус (Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019); «статус військовослужбовців обумовлює високий ризик отримання поранення, ушкодження здоров`я чи навіть загибелі під час виконання службових обов`язків під час захисту Вітчизни» (Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 6 квітня 2022 року №1-р(ІІ)/2022).
		Конституційний Суд України в аспекті частини п`ятої статті 17 Конституції України також наголошує, що держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її' суверенітету і територіальної цілісності; невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», підриває довіру до держави (рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року №12-р/2018).
		Конституційний Суд України в Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 висловив юридичну позицію, відповідно до якої норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними й мають безумовний характер; тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами, не можуть бути скасовані чи звужені (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).
		Ураховуючи наведене, слід зазначити, що пенсійне забезпечення як основний складник соціальних гарантій високого рівня стосовно громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, не може бути скасоване або обмежене.
		Конституційний Суд України також зазначав, що обмеження пенсії встановленням максимального розміру та зупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене 2262-ХІІ, порушують суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, зазначених у частині п`ятій статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
		Законом 3668-VІ обмежено встановленням максимального розміру пенсію (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначену (перераховану) відповідно до Закону №2262.
		У преамбулі Закону 2262-ХІІ вказано, зокрема, що цей «закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України; держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист».
		Згідно з пояснювальною запискою до проекту Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (реєстр. №7455), ухваленого як 3668-VІ, метою проекту акта «є створення умов для подальшого удосконалення системи пенсійного забезпечення пенсіонерів та повноцінного впровадження багаторівневої пенсійної системи в Україні»; «реалізація проекту акта дозволить відновити соціальну справедливість щодо порядку призначення пенсії незалежно від закону, за яким вона призначається, а також передбачити розумне співвідношення між мінімальним та максимальним розмірами пенсій».
		З огляду на це приписи 3668-VІ, що обмежують максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої) за 2262-ХІІ, зокрема особам, на яких поширено приписи частини п`ятої статті 17 Конституції України, не відповідають сутності соціальних гарантій високого рівня для таких осіб.
		Тому у Рішенні від 12 жовтня 2022 №7-р(ІІ)/2022 Конституційний Суд України дійшов висновку, що приписи 3668-VІ, що поширюють свою дію на Закон 2262-ХІІ, не відповідають приписам статей 1, 3, 8, частин першої, другої, п`ятої статті 17, частини першої статті 46, частини першої статті 65 Конституції України в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
		Згідно з пунктом 2 резолютивної частини зазначеного рішення приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними та втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022, а отже з 12.04.2023 вказана норма Закону 3668-VІ, що поширює свою дію на Закон 2262-ХІІ втратила чинність.
		Тобто до спірних правовідносин відповідачем застосовані норми ст.43 Закону №2262- XII та ст.2 Закону №3668-VІ, які визнані неконституційними та втратили чинність відповідно до рішень Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7- рп/2016 та від 12 жовтня 2022 №7-р(ІІ)/2022.
		Вказане повністю узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21; від 20.07.2022 у справі №340/2476/21 та від 29.06.2022 у справі №640/19118/18.
		З огляду на вищевказане, суд у цій справі дійшов висновку, що обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним, відповідно позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
		Крім того, як було встановлено судом, відповідач, застосовуючи максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, обмежує розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії. 
		Так, як вбачається з розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі позивача за № 2601023032, копія якого міститься в матеріалах справи, відповідачем застосовано обмеження в розмірі максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та основний розмір пенсії визначено, виходячи з розміру 62% грошового забезпечення. 
		Приймаючи рішення у справі в цій частині, суд, крім іншого зазначає наступне.
		Положеннями статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464- VI та п. 12 розд. III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.04.2015 № 449, нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.
		Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.
		Мінімальна заробітна плата  це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може встановлюватися оплата за виконану працівником місячну норму робі. 
		Згідно з пп. 8 п.1 ст. 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.
		З вищенаведених вимог чинного законодавства слідує, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску встановлює обмеження лише щодо нарахування та сплати єдиного внеску і не може слугувати підставою для обмеження розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії, оскільки у випадку отримання доходу, який перевищує максимальну величину бази нарахування, сплата єдиного внеску, розрахованого в межах максимальної величини бази нарахування, вважається належною.
		Таким чином, положення частини 3 статті 43 Закону № 2262-ХІ1 не передбачає обмеження розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії максимальною величиною бази нарахування єдиного соціального внеску.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що пенсія позивача як така, що була йому призначена у 2010 році на підставі Закону № 2262-ХІІ, обмеженню максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску та максимальним розміром не підлягала, що обумовлює протиправність дій відповідача щодо її обмеження та наявність правових підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску та десятьма мінімальними прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.
		Таким чином, виплата відповідачем пенсії у розмірі меншому, ніж це передбачено Законом, порушує гарантоване ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право позивача мирно володіти своїм майном.
		За встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що оскільки законних підстав для обмеження пенсії позивача максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску 2023 р. та десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, не було, то дії відповідача в цій частині є протиправними.
		Згідно зі статтею 129-1 Основного Закону суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
		У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії позивачу згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31 січня 2024 р. №13/2731, з урахуванням раніше виплачених сум без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску у 2023 р. та у 2024 р., без обмеження максимального розміру пенсії. 
		Більш того, суд звертає увагу, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2021 року у справі № 640/28285/21, та ухвалами «Про роз`яснення судового рішення» у цій справі, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, зокрема, без обмеження грошового забезпечення (без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску) з індексацією та без обмеження максимального розміру пенсії. 
		Вказане судове рішення встановлює преюдицію, обов`язкову до застосування у спірних правовідносинах.
		Відповідно до статті 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
		Щодо вимоги позивача про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 31 січня 2024 р. №13/2731, починаючи із 01.02.2023, суд зазначає таке.
		ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовлено довідку від 31 січня 2024 р. №13/2731 про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії, із додатковими видами грошового забезпечення.
		Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії, згідно довідки від 31 січня 2024 р. №13/2731 про розмір грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, починаючи з 01.02.2023, з урахуванням виплачених сум.
		Відповідачем повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії з урахування вищевказаної довідки, оскільки в зазначеній довідці включені додаткові види грошового забезпечення, які не передбачені Постановою Кабінету Міністрів України №103. Зазначено, що з 01.01.2018 пенсію позивача перераховано. Після прийняття Окружним адміністративним судом м. Києва рішення у справі 826/3858/18 інших нормативно-правових актів для перерахунку пенсій не приймалося, отже підстави для цього відсутні. 
		Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами в цій частині, суд, крім зазначеного вище, також виходить з наступного.
		Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ), до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга).
		Статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1993. №393, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі Порядок №45) передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
		Абзацами 1 та 2 п. 5 Порядку №45 в редакції постанови №103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
		Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
		Відповідно до п. 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі ст. 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
		Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку №45.
		Так, пунктами 2, 3 Порядку №45 визначено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС.
		Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
		На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
		Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
		Аналіз наведених норм, свідчить про необхідність здійснення таких послідовних дій: уповноважений орган повідомляє Пенсійний фонд України про наявність рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру грошового забезпечення; Пенсійний фонд України повідомляє відповідні структурні підрозділи Пенсійного фонду про підстави проведення перерахунку пенсій та необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України; Головні управління Пенсійного фонду України складають відповідні списки та передають їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, які готують відповідні довідки; довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено чинним нормативно-правовими актами.
		Таким чином, перерахунок пенсії позивача може бути здійснений ГУ ПФУ в м. Києві виключно на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.
		Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №636/662/17 та від 03.07.2018 у справі №709/2728/16-а.
		Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку в зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч. 2 ст. 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
		Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
		Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
		30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набирає чинності з 01.03.2018, про що вказано у самій постанові (далі - Постанова №704).
		Постановою Кабінету Міністрів України №704 підвищено грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, посадових осіб начальницького складу податкової міліції апарату Державної фіскальної служби, головних управлінь в областях, м. Києві та органу з обслуговування великих платників податків Державної фіскальної служби та деяких інших категорій військовослужбовців.
		Отже, у зв`язку з набранням чинності Постановою Кабінету Міністрів України №704 у позивача виникло право на перерахунок її пенсії, оскільки зазначеною постановою підвищено грошове забезпечення військовослужбовців.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
		Також, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови №103.
		Таким чином, зміни внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін та до якої входили наступні вили грошового забезпечення: посадовий оклад, підвищення посадового окладу, оклад за військовим (спеціальним) званням, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови, надбавка за почесне звання «заслужений» чи «народний», доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук чи вчене звання, надбавка за спортивні звання, премія.
		Згідно з п. 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі ст. 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
		Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
		Вказаний висновок повністю узгоджується із правовою позицію Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.
		Таким чином, починаючи з 05.03.2019 з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно Закону №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ.
		При цьому відповідно до п. 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені ч. 2 і 3 ст. 51 Закону.
		Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
		Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
		Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовлено довідку від 31 січня 2024 р. №13/2731 про розмір грошового забезпечення, станом на 01.01.2023 р. для обчислення пенсії позивачеві, відповідно до Постанови №103.
		Разом із тим, відповідачем відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії позивача із урахуванням нової довідки про розмір його грошового забезпечення.
		Суд звертає увагу на те, що право позивача на перерахунок пенсії з 01.02.2023 є беззаперечним, а передумовою для його проведення є оформлення довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Суд зауважує, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення зазначених у довідках.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відмова відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача згідно з новою довідкою про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ є протиправною.
		Таким чином, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату позивачу пенсію з урахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31 січня 2024 р. №13/2731, яка включає в себе додаткові види грошового забезпечення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням індексації за 2023 р. та за 2024 р. без обмеження розміру, суд зазначає таке.
		З матеріалів справи вбачається, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.22 р. у справі 640/28283/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплату призначеної мені пенсії за вислугу років, зокрема, з індексацією та без обмеження максимального розміру пенсії.
		Судом встановлено, що відповідачем, відповідно до положень Постанови КМУ №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та постанови КМУ № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», нарахована та виплачується індексація з 01.03.2023 та з 01.03.2024 в розмірі 1500 грн., відповідно.
		Не погоджуючись з такими діями, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
		Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає таке.
		Відповідно до статті 64 Закону № 2262, в редакції Закону №2040-IX від 15.02.2022, яка застосовується з 1 березня 2022 року), у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
		Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 року № 168 Про індексацію та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році з 01 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
		Абзацом другим пункту 1 Постанови №168 встановлено, що з 01 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
		Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2022 р. відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та перерахунку пенсії відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім перерахунків у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (абзац 3 пункт Постанови № 168).
		Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185, установлено, що з 1 березня 2024 р.: 1) розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
		Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього підпункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб (Офіційний вісник України, 2021 р., № 57, ст. 3525).
		Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2023 р. відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та перерахунку пенсії відповідно до зазначеного Закону, крім перерахунків у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
		Підвищення пенсії, передбачене вказаними пунктами, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідач стверджує про відсутність підстав для виплати індексації пенсії, нарахованої на виконання постанов №168 та № 185, внаслідок обмеження пенсійної виплати максимальним розміром.
		Однак, суд звертає увагу відповідача на те, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України від 08.07.2011 № 3668-VІ Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав законної сили 01.10.2011.
		Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, Про пенсійне забезпечення, Про судоустрій і статус суддів, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
		Водночас Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
		Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262.
		Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
		Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
		Таким чином, з 20 грудня 2016 року, з урахуванням положень рішення КСУ № 7-рп/2016, у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
		Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі № 522/3093/17, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі № 522/3049/17, від 14 травня 2019 року у справі № 591/2109/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/22798/17, від 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17 та від 17 травня 2021 року у справі № 343/870/17.
		Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
		Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262 та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262) та є однаковими за змістом.
		Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262.
		При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії осіб, пенсія яким призначена відповідно до Закону №2262.
		Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом №2262 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI- у частині обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким призначена пенсія відповідно до Закону №2262.
		Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначена пенсія відповідно до Закону №2262, у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
		Суд також враховує висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 300/2754/23, в якій Верховний Суд постановив: «Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування обмеження максимальним розміром при виплаті ОСОБА_1 пенсії з 01 березня 2023 року.
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01 березня 2023 року провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум».
		На переконання суду, аналогічний принцип застосовується щодо протиправності обмеження пенсії максимальним розміром з 01.03.2024 р. 
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі Щокін проти України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
		Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
		У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
		Зважаючи на викладене, застосуванню підлягають норми Закону № 2262 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
		Саме такий висновок викладено Верховним Судом у численних постановах, зокрема:
		- від 25 липня 2022 року у справі № 580/3451/21;
		- від 20 липня 2022 року у справі № 340/2476/21;
		- від 11 липня 2022 року у справі №620/613/21;
		- від 29 червня 2022 року у справі №640/19118/18;
		- від 18 травня 2022 року у справі № 380/12337/20.
		Стосовно наявності у пункті 2 постанови № 168 та пункті 2 постанови № 185 положень про підвищення пенсій з 01 березня 2023 та 01 березня 2024 р., відповідно, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а виклала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
		Суд зазначає, що наведені положення постанов №168, №185 суперечать приписам Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.
		До того ж, закон не передбачає випадків обмеження пенсійної виплати максимальним розміром, визначеним за результатами перерахунку пенсії, здійсненого на виконання судового рішення, як це зробив відповідач у спірних відносинах.
		Так, закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави та умови для обмеження пенсійних виплат, а тому відповідні дії ГУ ПФУ є протиправними, оскільки вчинені всупереч приписам частини другої статті 19 Конституції України.
		Враховуючи вищенаведене, суд вважає безпідставними твердження відповідача про відсутність підстав для виплати позивачу індексації пенсії, нарахованої на виконання постанов №168, №185, внаслідок обмеження пенсійної виплати максимальним розміром, та констатує право позивача на отримання такої індексації пенсії.
		Таким чином, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача в цій частині спірних правовідносин є зобов`язання відповідача здійснити виплату пенсії з 01 березня 2023 року з врахуванням індексації, нарахованої у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», та з 01 березня 2024 року з врахуванням індексації, нарахованої у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, максимальним (граничним) розміром 1500 грн., виходячи з грошового забезпечення, вказаного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31 січня 2024 р. № 13/2731 без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску 2023, 2024 р.р. та без обмеження пенсії максимальним розміром.
		Враховуючи викладене, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у цій частині в повному обсязі.
		Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. 
		Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., зважаючи на розмір задоволених позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1211,20 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд 
		в и р і ш и в:
		1.Адміністративний позов задовольнити.
		2.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 р. на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 31 січня 2024 р. №13/2731, без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску 2023 р. та без обмеження максимального розміру пенсії. 
		3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368), провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 р. на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 31 січня 2024 р. №13/2731, без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску 2023 р. та без обмеження максимального розміру пенсії. 
		4.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення з 01.03.2023 р. перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 31 січня 2024 р. №13/2731 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, максимальним (граничним) розміром 1500 грн., без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску 2023 р. та без обмеження пенсії максимальним розміром.
		5.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368 вул. Бульварно-Кудрявська, 16, Київ, 04053) здійснити з 01.03.2023 р. перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 31 січня 2024 р. №13/2731 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, максимальним (граничним) розміром 1500 грн., без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску 2023 р. та без обмеження пенсії максимальним розміром.
		6.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови здійснити з 01.03.2024 р. перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 31 січня 2024 р. №13/2731 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 0,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, максимальним (граничним) розміром 1500 грн., без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску 2024 р. та без обмеження пенсії максимальним розміром.
		7. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 31 січня 2024 р. №13/2731 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 0,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, максимальним (граничним) розміром 1500 грн., без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску 2024 р. та без обмеження пенсії максимальним розміром.
		8.Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		 
		Суддя Балаклицький А. І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...