Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/34257/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання, з них:.
Надіслано судом: 24.06.2024. Зареєстровано: 25.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.06.2024.

Результат оскарження 04.04.2025 Другий апеляційний адміністративний суд: скасовано судове рішення повністю і ухвалено нове судове рішення
Номер судового провадження: П/520/37834/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м.Харків  
		           24 червня 2024 року                                                                    №520/34257/23  
		Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді - Лариси Мар`єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи - ОСОБА_2 до  Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради, третя особа - Служба у справах дітей по Слобідському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про скасування відмову та зобов`язання вчинити певні дії, -
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач - ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради, в якому просить суд:
		- скасувати відмову Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради у задоволенні заяв ОСОБА_1 про зняття з реєстрації місця проживання та про реєстрацію проживання її неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		- зобов`язати Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради здійснити реєстрацію місця проживання неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме зняти з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , та, одночасно, зареєструвати за адресою: АДРЕСА_2 , без згоди батька.  
		В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами розгляду заяви, відповідачем відмовлено в реєстрації місця проживання за  адресою місця проживання всієї родини: АДРЕСА_2 . Підставою для відмови в реєстрації місця проживання відповідач вказав на відсутність згоди батька. Позивач вважає, що відмову в реєстрації місця проживання прийнято всупереч вимогам чинного законодавства, тому її слід визнати протиправною та зобов`язати відповідача зареєструвати місце проживання неповнолітньої доньки за вищевказаною адресою без згоди батька, оскільки їй на час звернення до відповідача виповнилось чотирнадцять років і згода батька не потребується.
		Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.
		Копія ухвали про відкриття провадження у справі надсилалась судом до електронного кабінету відповідача в ЄСІТС "Електронний суд" та отримана ним 01.12.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 08.12.2023.
		В установлений судом строк, відповідач правом надіслати відзив на позовну заяву не скористався, заяву про визнання позову суду також не надсилав.
		Третя особа правом надати письмові пояснення по суті спору не скористалась.
		Відповідно до частини 6  статті 162 КАС України    у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
		Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
		Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
		Позивач - ОСОБА_1 , з 29.12.2007 перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , що підтверджується відміткою в паспорті серії НОМЕР_1 , виданого Житомирським РВ УМВС України в Житомирській області. 
		Від шлюбу позивачка з чоловіком мають спільну доньку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 28 лютого 2009 року, виданого Комінтернівським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції. 
		З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 звернулась до Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради з заявою про реєстрацію місця проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_2 , з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання/перебування за адресою: АДРЕСА_1 .
		Однак,  Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_2 відмовлено у реєстрації місця проживання (перебування), відповідно п.3 ч.1 ст.12 Закону України "Про надання публічних (електронних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" та п.п.3 п.87 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 №265 (особа подала документи або відомості, передбачені законодавством не в повному обсязі).
		Відмову відповідача мотивовано відсутністю згоди батька дитини на реєстрацію місця проживання заявниці, що суперечить п.п.3 п.87 Порядку від 07 лютого 2022 №265.
		Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивачка, захищаючи права своєї неповнолітньої доньки, звернулась з даним позовом до суду.
		Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
		Судом з`ясовано, що спірні відносини склалися внаслідок відмови посадових осіб Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради зареєструвати місце проживання неповнолітньої дитини позивача  - ОСОБА_2 за адресою місця реєстрації позивача: АДРЕСА_2 .
		При цьому, підставами для відмови відповідача у реєстрації місця проживання за місцем проживання матері є: особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості з посиланням п.п.3 п.87 Порядку №265 та п.3 ч.1 ст.12 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні".
		У Роз`ясненнях підстав відмови у декларуванні/реєстрації з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) зазначено, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 12 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" та підпункту 3 пункту 87 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року №265, особа подала документи або відомості, передбачені законодавством, не в повному обсязі, а саме: відсутня письмова згода другого з батьків, що суперечить пункту 32 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування).
		Статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.
		Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" вільний вибір місця проживання обмежується щодо осіб, які не досягли 14-річного віку.
		Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
		Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
		Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
		Згідно зі статтею 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
		Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
		Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
		Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
		01.12.2021 набув чинності Закон України №1871-IX від 05.11.2021 "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" (надалі - Закон №1871-IX), який регулює відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг.
		Відповідно до п.4 ч.1 ст.2 Закону №1871-IX, декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади.
		Відповідно до п.12 ч.1 ст.2 Закону №1871-IX, реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
		Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №1871-IX, декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою:
		1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом;
		2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою;
		3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.
		Відповідно до ч.2 ст.4 Закону №1871-IX, порядок декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання, скасування декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), форми декларацій (заяв), що подаються для декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування), а також порядок ведення реєстру територіальної громади, надання та передачі інформації з та до такого реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України.
		Стаття 5 Закону №1871-IX висуває загальні вимоги до декларування та реєстрації місця проживання (перебування) особи, відповідно до пункту 6 якої, реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.
		При цьому, умова про надання згоди батька щодо реєстрації місця проживання (перебування) дитини наведена лише у пункті 4 зазначеної статті, а саме щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) дитини віком від 10 до 14 років за місцем проживання (перебування) одного з батьків чи законних представників, з яким проживає дитина.
		Суд підкреслює, що вимога щодо згоди батька, який не проживає з дитиною, яка досягла 14 років, приписи Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" не містять.
		Порядок реєстрації місця проживання (перебування) особи визначений статтею 9 Закону №1871-IX, відповідно до частини 1 якої, у разі реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування) за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Реєстрація місця проживання (перебування) особи, зміна її місця проживання (перебування) може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника, що діє на підставі довіреності, посвідченої у встановленому законом порядку (далі - представник).
		До заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи додаються: 1) паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, або документ, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними; 2) свідоцтво про народження - для дітей віком до 14 років; 3) документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса якого реєструється для проживання (перебування) (відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України); 4) документи, що посвідчують особу законного представника (представника); 5) документи, що підтверджують повноваження особи як законного представника (представника), крім випадків, якщо законними представниками дитини є її батьки чи один із батьків; 6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору; 7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку) (ч.2 ст.9 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні").
		Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання (перебування) подання особою відомостей та/або документів, не передбачених цим Законом (ч.7 ст.9 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні").
		Відповідно до ч.1 ст.12 Закону №1871-IX, орган реєстрації відмовляє у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи у разі, якщо: 1) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання (перебування); 2) відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідають відомостям у поданих особою документах або даних; 3) особа подала документи або відомості, передбачені цим Законом, не в повному обсязі; 4) у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними, або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився; 5) за декларуванням або реєстрацією місця проживання (перебування) особи звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів; 6) житлу, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), не присвоєна адреса у встановленому порядку; 7) за адресою житла, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), наявний об`єкт нерухомого майна, який не належить до житла; 8) відомості реєстру територіальної громади щодо задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком до 14 років не відповідають відомостям, наведеним у заяві (декларації), поданій стосовно цієї дитини; 9) дані реєстру територіальної громади щодо задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком від 14 до 18 років не відповідають відомостям, наведеним у заяві (декларації), поданій цією дитиною.
		На підставі наведених норм Законів України вбачається безумовне право дитини, яка досягла чотирнадцяти років самостійно як визначити своє місце проживання, так і звернутись за його реєстрацією.
		Щодо посилання відповідача на приписи Порядку №265, суд зазначає таке.
		Механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів визначає Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року №265 (далі - Порядок №265).
		Відповідно до п.3 Порядку №265, декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
		Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) за адресою житла незалежно від форми власності (п.27 Порядку №265)
		Особи, які досягли 14-річного віку, самостійно подають заяву про реєстрацію місця проживання (перебування) (п.31 Порядку №265).
		У разі подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особою, яка не досягла 18-річного віку, реєстрація місця проживання (перебування) здійснюється за згодою батьків або інших законних представників такої особи. Згода не надається у разі коли особа є здобувачем освіти та здійснює реєстрацію свого місця проживання (перебування) в гуртожитку, що належить до сфери управління закладу освіти (п.32 Порядку №265).
		У разі коли місце проживання батьків або інших законних представників особи віком до 18 років задекларовано/зареєстровано за однією адресою, згода іншого з батьків або законних представників не надається (п.34 Порядку №265).
		Суд зазначає, що єдиною підставою для відмови відповідача у реєстрації місця проживання за місцем проживання матері, з посиланням п. п.3 п. 87 Порядку №265 та п.3 ч.1 ст.12 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" є відсутність письмової згоди другого з батьків.
		Разом з тим, з урахуванням наведених положень законодавства, суд відхиляє посилання відповідача на приписи Порядку №265 як на підставу правомірності прийняття рішення щодо відмови дитині, яка досягла 14 років у здійсненні реєстрації місця проживання без згоди батька, та вважає його таким, що прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України.
		Таким чином, суд приходить до висновку про визнання протиправною відмови Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради від 22.02.2024 року у реєстрації місця проживання неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 без згоди батька.
		Поряд із тим, вимога про скасування рішення Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради від 22.02.2024 року про відмову у реєстрації місця проживання неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без згоди батька, - задоволенню не підлягає, оскільки за наслідками розгляду заяви від 22.02.2024 відповідачем не було оформлено рішення суб`єкта владних повноважень в розумінні ст.5 КАС України.
		З огляду на визнання протиправною відмову відповідача, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву неповнолітньої ОСОБА_2 від 22.02.2024про реєстрацію місця проживання та прийняти відповідне рішення, врахувавши висновки суду в даній справі.
		Суд наголошує, що при повторному розгляді цього питання відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі.
		Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
		Витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір". 
		Окремо суд зазначає, що помилково або надміру сплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу в порядку визначеному статтею 7 Закону України "Про судовий збір". 
		Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 247, 250, 255, 295, 297 Кодексом адміністративного судочинства України, суд,
		 
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 (адреса фактичного проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 )  до  Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради  (майдан Павлівський, буд.4, м.Харків, 61003, код ЄДРПОУ 40214227), третя особа - Служба у справах дітей по Слобідському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (вул.Плеханівська, буд.42, м.Харків, 61001, код ЄДРПОУ 26421130) про скасування відмови та зобов`язання вчинити певні дії  - задовольнити частково.
		Визнати протиправною відмову Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради від 22.02.2024 року у реєстрації місця проживання неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 - без згоди батька.
		Зобов`язати Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради  (код ЄДРПОУ 40214227) повторно розглянути заяву неповнолітньої ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) від 22.02.2024 про реєстрацію місця проживання та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.
		В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 24 червня 2024 року.
		 
		Суддя                                                                                                   Лариса МАР`ЄНКО

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...