Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 691/433/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 25.06.2024. Зареєстровано: 25.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.06.2024.
Дата набрання законної сили: 22.07.2024
Номер судового провадження: 1-кп/691/260/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024250380000116

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		справа № 691/433/24
		провадження № 1-кп/691/260/24
		 
		 
		 
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 червня 2024 рокуГородищенський районний суд Черкаської області
		 
		 
		В складі : 
		головуючого судді ОСОБА_1 
		з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2  
		прокурора ОСОБА_3 
		 
		сторони кримінального провадження:
		обвинувачена ОСОБА_4 
		потерпіла ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Городище Черкаської області кримінальне провадження №12024250380000116 про обвинувачення
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Городище Черкаської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, не працюючої, місце реєстрації та місце проживання АДРЕСА_1 , раніше судима:
		- 15 квітня 2013 року вироком Городищенського районного суду Черкаської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 80 годин громадських робіт; 
		- 10 лютого 2016 року вироком Городищенського районного суду Черкаської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді один рік позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена від призначеного покарання з іспитовим строком один рік, 23 лютого 2017 року звільнена від призначеного покарання по закінченню іспитового строку,
		у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,- 
		 встановив: 
		ОСОБА_4 , обвинувачується в тому, що у жовтні 2023 року, точної дати та часу досудовим розслідування не встановлено, перебуваючи у домоволодінні АДРЕСА_1 , за місцем свого проживання, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за її протиправними діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, що запроваджений Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в подальшому неодноразово продовжений, а востаннє режим воєнного стану продовжено Указом Президента України № 734/2023 від 6 листопада 2023 року на строк 90 діб, шляхом вільного доступу викрала мобільний телефон марки «Nokia 1114», який належав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка тимчасово проживала в її домоволодінні та у подальшому розпорядилася майном потерпілої на власний розсуд. Вказаними діями ОСОБА_4 згідно висновку судової-товарознавчої експертизи № 1621/24 від 25 березня 2024 завдала матеріальну шкоду ОСОБА_5 на суму 414 гривень 00 копійок.
		Дії ОСОБА_4 кваліфіковані, як вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України  таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
		Судовий розгляд проведено в межах пред`явленого обвинувачення, згідно обвинувального акту затвердженого 23 квітня 2024 року начальником Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , відповідно до ст.337 КПК України.
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 , не оспорюючи час, місце, спосіб, вид і розмір шкоди, мотив, мету, форму вини у кримінальному правопорушенні, свою вину визнала повністю і суду пояснила, що, дійсно, у жовтні 2023 року, в умовах воєнного стану, за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , викрала мобільний телефон марки «Nokia 1114», який належав проживаючій у її будинку ОСОБА_5 , для власних потреб. 
		Потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що проживала в будинку обвинуваченої за адресою АДРЕСА_1 , у жовтні 2023 року і виявила, що зник телефон, звернулась із заявою в поліцію. Телефон був викрадений обвинуваченою та повернуто їй на зберігання після розкриття злочину. Претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченої не має, просила суворо її не карати.
		Згідно статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об`єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України знайшла своє підтвердження в здобутих та досліджених у ході розгляду кримінального провадження доказах, а тому є доведеною. 
		Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, її покази відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального провадження, котрі ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз`яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд прийшов до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , склад кримінального правопорушення з кваліфікуючою ознакою - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану і кваліфікує її дії за ч.4 ст.185 КК України.
		Згідно практики Європейського Суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом», п.53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів. Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність, п.86 рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Вєренцов проти України».
		Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
		Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який віднесено за ч.4 ст.185 КК України до тяжких злочинів, особу винної, якій виповнилолся 51 рік, осудна, не одружена, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працююча, за місцем проживання згідно довідки-характеристики виконавчого комітету Городищенської міської ради Черкаської області характеризується посередньо, до лікаря-психіатра і лікаря-нарколога за медичною допомогою не зверталася згідно довідки №01-03-06/419 від 27 березня 2024 року Комунального некомерційного підприємства "Городищенське медичне об"єднання" Городищенської міської ради Черкаської області, відповідно до вимоги УІАП Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області ДІАП Національної Поліції України від 28 березня 2024 року №4601/57-2024 про судимість до кримінальної відповідальності притягується не вперше, раніше судима: 15 квітня 2013 року вироком Городищенського районного суду Черкаської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 80 годин громадських робіт; 10 лютого 2016 року вироком Городищенського районного суду Черкаської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді один рік позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена від призначеного покарання з іспитовим строком один рік, 23 лютого 2017 року звільнена від призначеного покарання по закінченню іспитового строку, відсутність претензій матеріального та морального характеру зі сторони потерпілої, обставину, яка пом`якшує покарання у виді визнання вини, та не встановлення обставин, які обтяжують покарання;
		- вимоги ст. 8 Конституції України, згідно якої в Україні діє принцип верховенства права і як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю, обставинами скоєного і особою винного; адекватність покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України;
		- загальні засади призначення покарання, закріплені в ст. 65 КК України;
		- роз`яснення, наведені в п. 1 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» щодо реалізації принципу законності, справедливості та індивідуалізації покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного;
		- практику ЄСПЛ, зокрема: рішення «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року про те, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає спів мірним, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи». 
		Згідно до ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику уповноваженого органу з питань пробації, яка підготовлена фахівцями Черкаського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області від 07 червня 2024 року №34/1/1026-24 стосовно ОСОБА_4 про високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, а також високий рівень небезпеки для суспільства та виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства за умови здійснення з боку органу пробації нагляду та застосування соціально-виховних заходів, а саме проходження інформаційних лекцій, індивідуально-профілактичних бесід щодо недопущення скоєння нового злочину, формування правосвідомості та мотивації до законослухняного способу життя. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, уповноважений орган пробації вважає доцільним покладення обов`язків ч.1 ст.76 КК України та додаткові обов`язки передбачені ч.3 ст.76 КК України  не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та виконання заходів, передбачених пробаційною програмою «Формування життєвих навичок» (а.с.34-38). 
		З врахуванням вище наведеного, суд, приходить до переконання, що виправленню, перевихованню обвинуваченої ОСОБА_4 може сприяти покарання не пов`язане з її ізоляцією від суспільства, і остільки на цьому не наполягають і учасники процесу, призначає їй покарання у виді позбавлення волі із встановленням на підставі ст.75 КК України іспитового строку з покладенням обов`язків визначених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, як достатнього для її особи з врахуванням вищезазначених обставин встановлених в судовому засіданні. Визначене обвинуваченій покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.
		Запобіжні заходи до обвинуваченої ОСОБА_4 на досудовому слідстві, як, і під час судового розгляду, не обиралися. Клопотання про обрання обвинуваченій запобіжних заходів до набрання вироком суду законної сили, до суду не подавалися.
		Речовий доказ у кримінальному провадженні у виді мобільного телефону марки «Nokia 1114», який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_5 , слід повернути їй за належністю, звільнивши від зобов`язання за зберігальною розпискою.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Керуючись ст. ст. 370,373, 374,393 КПК України, суд, - 
		 ухвалив: 
		Визнати ОСОБА_4 винуватою в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального Кодексу України, і призначити покарання у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо остання протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки. 
		На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи. 
		Нагляд за засудженою ОСОБА_4 , як за особою звільненою від відбування покарання з випробуванням, здійснювати уповноваженому органу з питань пробації Черкаському районному сектору №1 філії Державної Установи «Центр пробації» в Черкаській області.
		Запобіжні заходи стосовно ОСОБА_4 , на час вступу вироку суду у закону силу, судом не обиралися.
		Речовий доказ у кримінальному провадженні у виді мобільного телефону марки «Nokia 1114» повернути за належністю потерпілій ОСОБА_5 , звільнивши від зобов`язання за зберігальною розпискою.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Цивільний позов не заявлено.
		Судове рішення, може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Городищенський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України. 
		Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору та потерпілій.
		 
		 
		 
		Суддя    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...