Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/10438/24-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: 25.06.2024. Зареєстровано: 25.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.06.2024.

Номер судового провадження: 2-5404/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/10438/24-ц 
		пр. № 2-5404/24
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 червня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді Литвиновій І. В.,
		при секретарі судового засідання - Орел А. О.,
		за участі представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Абібулаєвої Т. Г. ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про поновлення залишку на рахунку, стягнення грошових коштів, пені, компенсації моральної шкоди,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		І. Позиція сторін у справі.
		Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 441 766, 00 грн, з яких: залишок грошових коштів 143 478, 40 грн, до виконання несанкціонованих операцій 06 березня 2023 року, грошові кошти у розмірі 69 621, 38 грн, пеню у розмірі 28 666, 37 грн, компенсацію моральної шкоди у сумі 200 000, 00 грн, витрати на правничу допомогу в сумі 20 000, 00 грн.
		В обґрунтування вказано, що з банківського рахунку позивача, відкритого у АТ КБ «ПриватБанк», без його відома і дозволу 06 березня 2023 року було списано грошові кошти, доступні на рахунку як кредит кількома переказами на іншу картку, невідомого отримувача. Позивач подав заявку на блокування своїх платіжних карток, однак вони були розблоковані банком. Менше ніж протягом двох хвилин вхід було здійснено тричі, два з яких здійснено з іншої, нетипової ІР-адреси, та з нетипового для позивача мобільного пристрою, у результаті чого АТ КБ «ПриватБанк» було надано доступ до рахунків позивача. 
		ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.
		05 березня 2024 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 07 березня 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
		12 березня 2024 року ухвалою судді у справі відкрито провадження для розгляду справи у загальному провадженні /а. с. 73-74/.
		27 березня 2024 року через Електронний суд надійшов відзив відповідача АТ КБ «ПриватБанк» на позов та клопотання про витребування доказів /а. с. 80-105/.
		У судовому засіданні 22 квітня 2024 року ухвалою, постановленою на місці, без виходу до нарадчої кімнати, після заслуховування думки представника позивача, яка присутня у судовому засіданні, внесеною до протоколу судового засідання, суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача Банку про витребування доказів - деталізацію вхідних та вихідних телефонних дзвінків та sms на фінансових номер НОМЕР_1 за 06 березня 2023 року в оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», оскільки така інформація не містить відомості про предмет доказування, крім того, стороною надані докази здійснення контактів між сторонами /а. с. 106/.
		22 квітня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі і призначено до розгляду по суті /а. с. 107/.
		У судовому засіданні представник позивача підтримала позов і просила задовольнити у повному обсязі.
		Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, зазначаючи, що шахрайські дії щодо грошових коштів позивача були вчинені третіми особами і тому на банк не може бути покладена відповідальність. 
		Суд, заслухавши обґрунтування представника позивача і заперечення представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
		ІІІ. Фактичні обставини справи.
		ОСОБА_3 є клієнтом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та має відкриті банківські рахунки в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
		06 березня 2023 року з банківських карток ОСОБА_3 , прив`язаних до рахунку № НОМЕР_2 , який відкрито в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», списано грошові кошти на загальну суму 143 478, 40 грн частинами: 14 705, 60 грн, 14 705, 60 грн, 14 705, 60 грн, 14 560, 00 грн, 29 120, 00 грн, 30 466, 80 грн, 25 214, 80 грн /а. с. 23/.
		О 10:25, 06 березня 2023 року, з картки НОМЕР_3 , прив`язаної до рахунку № НОМЕР_2 , списано 14 705, 60 грн.
		О 10:32, 06 березня 2023 року, ОСОБА_3 заблокував картку НОМЕР_3 /а. с. 27/.
		О 10:36, 06 березня 2023 року, картка була розблокована не за ініціативою ОСОБА_3 /а. с. 27/. 
		О 10:40, 06 березня 2023 року, ОСОБА_3 повторно заблокував картку /а. с. 28/.
		Загальна сума списаних коштів з картки НОМЕР_3 , прив`язаної до рахунку № НОМЕР_2 , становила 58 676, 80 грн.
		З картки НОМЕР_4 , прив`язаної також до рахунку № НОМЕР_2 , здійснено низку грошових переказів на суму у розмірі 84 801, 60 грн.
		20 березня 2023 року за заявою ОСОБА_3 від 16 березня 2023 року Оболонською окружною прокуратурою м. Києва внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження № 42023102050000020, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою ст. 190 КК України, та визнано позивача потерпілим /а. с. 34, 35/.
		Перевіркою руху коштів банк встановив, що 06 березня 2023 року списання у сумі 58 676, 80 грн з картки НОМЕР_5 , у сумі 56 420, 70 грн з картки НОМЕР_7 клієнта ОСОБА_3 відбулося шляхом ручного введення номера, терміну дії картки та CVC2-коду, для Інтернет-платежів через термінал E2212280 (мерчант стороннього банку «Південний», отримувач невідомий), з використанням 3D-Security; у сумі 98 002, 28 грн, з картки НОМЕР_6 клієнта ОСОБА_3 відбулося шляхом ручного введення номера, терміну дії картки та CVC2-коду, для Інтернет-платежів через термінал KHO00001 (мерчант стороннього банку «ПУМБ», отримувач невідомий), з використанням 3D-Security. 
		ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.
		Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.
		Стаття 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
		Частиною першою ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Згідно з ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов`язковим для виконання сторонами; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
		Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		За змістом ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
		Згідно з частиною першою ст. 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		Відповідно до преамбули до Закону України «Про платіжні послуги» закон визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.
		Згідно з п. 57 частини першої ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.
		Відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про платіжні послуги», емісія / надання користувачу платіжного інструменту здійснюється надавачем платіжних послуг на підставі договору, укладеного між надавачем платіжних послуг та користувачем. Порядок емісії платіжних інструментів для використання в платіжних системах визначається правилами відповідних платіжних систем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
		Порядок виконання операцій з використанням наданих користувачу платіжних інструментів та обмеження щодо таких операцій визначаються договором між надавачем платіжних послуг та користувачем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України (частина перша ст. 36 Закону).
		Відповідно до ст. 41 Закону Ініціатором платіжної операції може бути, зокрема платник (у тому числі через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції).
		Ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом: надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок; надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції; надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою; використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції.
		Згідно з вимогами ст. 42 Закону України «Про платіжні послуги», платіжна операція вважається акцептованою після надання платником згоди на її виконання. Якщо немає згоди платника на виконання платіжної операції, - така операція вважається неакцептованою, якщо інше не передбачено ним Законом. Надавач платіжних послуг платника за виконання неакцептованих платіжних операцій несе відповідальність, передбачену цим Законом. Згода на виконання платіжної операції (пов`язаних між собою платіжних операцій) може бути надана платником надавачу платіжних послуг платника особисто, через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції або через отримувача.
		Порядок виконання платіжних операцій, у тому числі обмеження щодо виконання платіжних операцій з використанням конкретних платіжних інструментів, визначається цим Законом та нормативно-правовими актам и Національного банку України. Виконання платіжних операцій у платіжній системі здійснюється відповідно до правил такої платіжної системи з урахуванням вимог цього Закону. Виконання платіжних операцій з цифровими грошима здійснюється відповідно до правил, визначених Національним банком України. Надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою / з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників (ст. 46 Закону).
		Частиною першою статті 47 Закону визначено, що надавач платіжних послуг платника зобов`язаний виконати платіжну інструкцію ініціатора протягом операційного дня з моменту прийняття ним до виконання платіжної інструкції.
		Платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі. Платіжна операція з використанням електронних грошей вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на електронний гаманець отримувача. Порядок завершення платіжної операції в платіжній системі визначається правилами платіжної системи з урахуванням положень цього Закону (ст. 49 Закону).
		Для виконання платіжних операцій з коштами (крім електронних грошей) банки мають право відкривати своїм клієнтам, зокрема поточні рахунки - рахунки, що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства (ст. 63 Закону).
		Згідно з вимогами ст. 68 Закону, електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою. Під час виконання автентифікації надавачі платіжних послуг зобов`язані виконувати вимоги Національного банку України щодо захисту конфіденційності та цілісності індивідуальної облікової інформації користувачів. Надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену автентифікацію користувача під час: 1) отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації; 2) ініціювання дистанційної платіжної операції.
		Нормами ст. 86 Закону визначено, що надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином. Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.
		Таким чином, встановлено, що 06 березня 2023 року позивач, пройшовши верифікацію в Приват24 за фішинговим посиланням, надав доступ сторонньому пристрою до свого Приват24, авторизувавши його шляхом IVR-опитування. Тобто на фінансовий номер позивача було здійснено телефонний дзвінок від Банку про те, чи підтверджує він вхід до Приват24. На підтвердження факту отримання дзвінків від Банку під час вчинення спірних транзакцій додається клопотання про витребування доказів в мобільного оператора. 
		Перевіркою руху коштів СБ встановлено, що 06 березня 2023 року списання в сумі 58 676, 80 грн з картки НОМЕР_5 , в сумі 56 420, 70 грн з картки НОМЕР_7 клієнта ОСОБА_3 відбулося шляхом ручного введення номера, терміну дії картки та CVC2-коду, для Інтернет-платежів через термінал E2212280 (мерчант стороннього банку «Південний», отримувач невідомий), з використанням 3D-Security; в сумі 98 002, 28 грн, з картки НОМЕР_6 клієнта ОСОБА_3 відбулося шляхом ручного введення номера, терміну дії картки та CVC2-коду, для Інтернет-платежів через термінал KHO00001 (мерчант стороннього банку «ПУМБ», отримувач невідомий), з використанням 3D-Security. Також за інформацією адмінки «PanLike» встановлено, що всі вищезазначені транзакції відбувалися з ручним вводом номеру картки (Posentrey mode-12), введенням cvc2-коду (Resp code-1) та коду для Інтернет-платежів 3D-Secure (Pos condition-82). Так як мерчанти (E2212280, KHO00001) належить сторонньому банку, встановити деталі подальшого виведення списаних коштів на стороні «ПриватБанку» не надається можливим.
		Відповідно до дослідженого аудіо запису розмови ОСОБА_3 з оператором банку за номером 3700, (1:15 хв. запису) він зазначив, що він перейшов за посиланням з сайту OLX; (1:45 хв.) цитата: «що там йшло як верифікація в Приватбанку, був номер карти, термін дії та зворотній бік»; (10:25 хв.) на запитання оператора кол-центру, чи передавав він дані по ПІН-коду зазначив (цитата): «я там форма заповнювалась, я вже чесно не знаю».
		Таким чином, позивач своїми діями сприяв в розкритті облікової інформації, авторизував також вхід до Приват24 зі стороннього пристрою, відтак - сторонні особи отримали доступ до Приват24 та рахунків позивача.
		Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що обставини, на які посилався позивач як на підставу позовних вимог, належними доказами не підтверджено, тому позов не підлягає задоволенню.
		V. Розподіл судових витрат.
		Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Позивач у силу положень пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, відтак судовий збір відноситься за рахунок Держави.
		Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
		Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
		На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись
		ст.ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,
		ст.ст. 1-22, 525, 526, 626, 627, 629, 1066, 1068, 1071 Цивільного кодексу України,
		ст.ст. 1-35, 41, 42, 46, 47, 63, 68 Закону України «Про платіжні послуги»,
		ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, 
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_3 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про поновлення залишку на рахунку, стягнення грошових коштів, пені, компенсації моральної шкоди залишити без задоволення.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. 
		Повний текст судового рішення складено 24 червня 2024 року.
		 
		Суддя І. В. Литвинова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...