Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/6153/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано судом: 26.06.2024. Зареєстровано: 26.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 27.06.2024.
Дата набрання законної сили: 19.11.2024
Номер судового провадження: 2/333/454/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Єдиний унікальний номер 333/6153/23
		Провадження № 3/333/454/24
		РІШЕННЯ 
		Іменем України
		21 червня 2024 року  м. Запоріжжя
		Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Піха Ю.Р., за участю секретаря судового засідання Гудіна І.В., представника позивача адвоката Штабовенко Д.В., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водограйна 5» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
		ВСТАНОВИВ:
		У липні 2023 року ОСОБА_3 в особі свого представника, адвоката Штабовенко Д.В., звернувся у суд із позовом до ОСОБА_1 ,в якому просив стягнути з відповідача на його користь завдану шкоду у сумі 117467,70 грн, що складається зматеріальної шкоди, в розмірі 105 467,70грн, 2000 грн. вартість проведення оцінки збитку, моральної шкоди в розмірі 10 000 грн, а також судового збору у розмірі 1174 грн 80 коп.
		Позов обґрунтовано тим, що 17.04.2023 року відповідач, який мешкає в квартирі АДРЕСА_1 , що належить йому на праві власності, пошкодив квартиру позивача шляхом залиття, чим спричинив йому майнову шкоду у розмірі 105467,70 грн. Згідно акту обстеження на момент усунення течії від 17.04.2023р. у складі голови ОСББ «Водограйна 5» та працівників ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ БУДИНОК», причиною залиття квартири стало іржавіння різьбового з`єднання між металевою і пластиковою трубою на відстані 15 см. над рівнем підлоги в квартирі АДРЕСА_2 , внаслідок самовільної і неякісної заміни металевої труби ЇВП на пластикову власником квартири. Відповідно до висновку експертного дослідження від 11.06.2023року, складеного оцінювачем ОСОБА_4 на підставі договору №003-06 від 11.06.2023р. укладеного між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_5 , матеріальна (майнова) шкода, завдана квартири за адресою: АДРЕСА_3 , внаслідок залиття,станом на дату проведення експертного дослідження складає 105 467,70 грн, яку просить стягнути з відповідача. Окрім цього, внаслідок залиття квартири ОСОБА_3 було спричинено моральну шкоду, оцінену ним в розмірі 10 000 грн, яку просить стягнути з відповідача, а також витрати по справі, пов`язані з оплатою вартості проведеного експертного дослідження, в сумі 2 000 грн.
		Відповідач із позовом не погодився та надав суду відзив, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію відповідач обґрунтовував тим, в його діях відсутній склад правопорушення, неправомірність дій відповідача не підтверджена належними та допустимими доказами, а також відсутній причинний зв`язок між діями відповідача та шкодою, спричинено майну позивача. Відповідач не заперечував проти завдання позивачу збитків внаслідок залиття квартири, проте винною особою вважає ОСББ «Водограйна 5» яке, за його переконаннями, мало здійснювати догляд за системами холодного водопостачання. Також відповідач зазначає що постійно працює у м. Кривий Ріг, а з моменту набуття права власності, у 2013 році, здійснив самостійну заміну стояка централізованого холодного водопостачання у власній квартирі АДРЕСА_2 . Крім цього, відповідач вказує про те, що наданий позивачем звіт про оцінку визначення матеріального збитку неналежним доказом, відповідно просить відмовити в цій частині позову через недоведеність позовних вимог. Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди відповідач також просить відмовити, оскільки зазначені вимоги є похідними від основних, якими є стягнення матеріальної шкоди, яка на його думку задоволенню не підлягає, також відповідач вказує про те, що факт завдання моральної шкоди позивачем не доведено належними та допустимими доказами.
		Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31 липня 2023р. провадження у справі відкрито.
		17 листопада 2023р. на підставі клопотання відповідача судом було залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водограйна 5» (ЄДРПОУ 44611080 м. Запоріжжя, вулиця Водограйна,б.5 кв.11).
		Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
		Представник відповідача проти позову заперечував в повному обсязі, просив в задоволенні позову відмовити.
		Представник третьої особи до суду не з`явився, про час та місце слухання справи попереджався належним чином. Доказів поважності неявки не надав. 
		Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
		Судом встановлено, що за інформацією з державногореєстру речовихправ нанерухоме майно від 03.12.2021 року власником квартири АДРЕСА_4  є ОСОБА_3 .
		Поверхом вище над належною позивачу квартирою розташована квартира АДРЕСА_2 яка належить ОСОБА_1 , що підтверджується інформацієюз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майновід 03.05.2023р.
		За висновками ОСББ «Водограйна 5» та ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» викладеними в актах від 17.04.2023р. залиття було спричинено з квартири АДРЕСА_1 , унаслідок виходу з ладу трубопроводу холодного водопостачання на з`єднані пластикового та сталевого водопроводу.
		Відповідно до акту обстеження на момент усунення течії від 17.04.2023р. у складі голови ОСББ «Водограйна 5» та слюсарів ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ БУДИНОК» Жилова В.І. та ОСОБА_6 було встановлено, що течія відбулась в результаті іржавіння різьбового флянцю металевої труби на відстані 10-15 см. Над рівнем підлоги у квартирі АДРЕСА_2 у місці з`єднання з пластиковою трубою. При візуальному обстежені труби холодного водопостачання у квартирах на нижчих поверхах квартири АДРЕСА_2 , а саме: труби холодного водопостачання квартири АДРЕСА_5 третього поверху, труби холодного водопостачання квартири АДРЕСА_6 другого поверху та труби холодного водопостачання квартири АДРЕСА_7 першого поверху пошкоджень не виявлено. Труба холодного водопостачання розташовано в квартирі АДРЕСА_8 , що поверхом вище, також не має пошкоджень. За висновками складеного акту, причиною залиття квартири АДРЕСА_4 стало іржавіння різьбового з`єднання між металевою і пластиковою трубою на відстані 15 см. над рівнем підлоги в квартирі АДРЕСА_2 , внаслідок самовільної і неякісної заміни металевої труби холодного водопостачання на пластикову власником квартири.
		В ході судового розгляду, судом було досліджено фото та відеоматеріали, з яких вбачається, що металева труба з якої відбулась теча, що спричинила залиття квартири позивача, знаходиться в квартирі відповідача, яка знаходиться поверхом вище. Зазначений факт також не заперечується відповідачем.
		Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач, попри презумпцію вини у деліктних зобов`язаннях, будь-яких доказів на спростування зазначених у актах відомостей про події залиття, причини та обсяги пошкоджень заявник не надав. Не доведено відповідачем, що його квартира була залита з верху, що дало б підстави вважати що залиття було на поверх вище. 
		З огляду на це суд приходить до висновку що залиття відбулось саме з квартири відповідача.
		У своїх запереченнях, відповідач вважав, що винною у залитті квартири позивача є ОСББ «Водограйна 5», яке зобов`язано утримувати внутрішньо будинкову мережу. Проте суд із такими міркуваннями погодитись не може виходячи з наступного.
		Як сам зазначав відповідач, він самостійно здійснював переобладнання мережі холодного водопостачання шляхом заміни стояка централізованого холодного водопостачання у власній квартирі, а отже був обізнаним про стан системи холодного водопостачання, про що повідомляв позивача. 
		Судом приймається до уваги і відповідь КП «Центр управління інформаційними технологіями» №0676 від 28.09.2023р. згідно до якої відповідач не звертався до контакт центру «1580» із зверненнями щодо аварійності мережі холодного водопостачання та безпосередньо труби що знаходиться у нього в квартирі.
		Не містять матеріали справи і звернень відповідача до обслуговуючих компаній ТОВ «Місто для людей Запоріжжя», ТОВ «Європейський будинок» із заявами про необхідність ремонту мережі водопостачання квартирі відповідача.
		При цьому судом враховано, що відповідно до протоколу засідання правління ОСББ «Водограйна 5» №1 від 01.05.2022р. було вирішено проводити технічне обстеження технічного стану будинку з періодичністю 2 рази на рік, перед осінньо-зимовим та весняно-літнім періодом з оформленням акту обстеження житлового будинку або позачергово з виникненням аварійної ситуації, або за заявками мешканців.
		Із актів загального обстеження технічного стану багатоквартирного будинку станом на 14.05.2022р., станом на 08.09.2022р., та також станом на 01.04.2023р. вбачається, що обстеження стояку холодного водопостачання розташованого у квартирі АДРЕСА_2 , належної на праві власності відповідачу та з якого відбулась теча, не відбулось, оскільки власник не надав доступу для його огляду.
		З огляду на це, суд констатує, що ремонтні роботи на внутрішньо будинкових мережах, що розміщені в квартирах споживачів, проводяться виключно за заявками власників квартир та наданні доступу до відповідних мереж, а ОСББ «Водограйна 5» та обслуговуючі компанії не мають цілодобового та безперешкодного доступу до квартири відповідача. Відповідно, оскільки власність зобов`язує, саме на власника квартири покладено обов`язок із своєчасного повідомлення стану внутрішньо будинкових мереж. 
		Матеріалами справи підтверджується, що ОСББ «Водограйна 5» вживало дій щодо проведення технічного огляду стояків холодного водопостачання, однак відповідач доступу до своєї квартири для проведення огляду не надав.
		З огляду на це, судом встановлено неправомірність дій відповідача, наявність вини останнього у спричиненій позивачу матеріальної шкоді, а також наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між неправомірними діями відповідача та наслідками, які настали.
		На підтвердження розміру збитків, завданих пошкодженням (залиттям) квартири позивачем подано висновок оцінювача ОСОБА_4 який діявна підставідоговору №003-06від 11.06.2023р.укладеного між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_5 та за яким розмір збитку нанесеного нерухомому майну  квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 внаслідок залиття 17.04.2023 року, цей збиток складає 105467,70 грн. Також за проведення оцінки позивачем сплачено 2000 грн.
		У свою чергу, відповідач не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, клопотань про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивача, не заявляв та не надав інших належних та допустимих доказів щодо причин залиття та розміру спричиненої позивачу майнової шкоди. Отже, відповідачем не спростовані твердження позивача про завдання ним шкоди внаслідок ушкодження майна (залиття квартири) позивача та розмір вказаних збитків.
		За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири у розмірі 105467,70 грн. та витрат на проведення експертного будівельно-технічного дослідження в розмірі 2000,00 грн.
		 
		Відповідно до ч. 1ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Згідно з роз`ясненнями п. 2постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б)протиправна поведінка заподіювана шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювана, г) вина.
		Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди.
		З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди та її розмір.
		Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт завдання такої шкоди відповідачем та її розмір.
		У той же час, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювана шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно- правова відповідальність не настає.
		Відповідно дост. 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
		Відповідно дост. 151 ЖК Українигромадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.
		Відповідно до ч.3ст.386 ЦК Українивласник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
		Відповідно до ч. 1 та 2ст.1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Відповідно дост.1192 ЦК Україниз урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Таким чином, цивільне законодавства в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, та, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
		Виходячи із визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладається обов`язок доведення відсутності її вини в завданні шкоди позивачу.
		Законодавством установлено, що відшкодування шкоди полягає у відшкодуванні затрат, необхідних для приведення пошкодженої речі у її попередній стан та у компенсації супутніх витрат, необхідних для такого відновлення.
		З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути матеріальну шкоду в розмірі 105467,70 грн., витрати з оплати послуг оцінювання в розмірі 2000,00 грн.
		Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Щодо вимог про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.
		Частина 1, 2статті 23 ЦК Українипередбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
		Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ст. 1167 ЦК України).
		Так, ОСОБА_3 заявлено вимоги компенсації моральної шкоди в сумі 10000,00 гривень, обґрунтуючись тим, що з причини залиття квартири де проживає позивач, порушено наладжений уклад життя позивача, все це позначається на психоемоційному стані позивача, виникає нервозність; стурбованість, стрес негативно впливають на стан здоров`я позивача.
		Суд частково погоджується з доводами позивача ОСОБА_3 в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди.
		Відповідно до п. 9постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»також закріплено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
		Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006№3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, - моральна шкода має визначатися за автономними критеріями, що випливають з Конвенції, а не на підставі принципів, визначених у національному законодавстві чи практиці відповідної держави (Мельниченко проти України); деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами, але це не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування (рішення у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства»).
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справах «Войтенко проти України», «Науменко проти України», порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права.
		Суд, приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи характер спірних відносин сторін, а також вимоги розумності, виваженості і справедливості, - визначає розмір компенсації моральної шкоди, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в сумі 5000,00 гривень.
		 
		Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені судом та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010).
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
		За умовами частини першої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		 
		При поданні позову, позивачем сплачено 1174,68грн. судового збору, отже, в порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з урахуванням часткового задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1124.64 грн.
		 
		Керуючись ст.ст.12,81,141,223,259,263,264,265,268,273,280-284 ЦПК, -
		В И Р І Ш И В:
		Позовні вимоги задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 105467,70 грн., в рахунок проведення оцінки вартості завданої матеріальної шкоди 2000,00 грн., в рахунок моральної шкоди 5000,00грн., в рахунок судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 1124.64 грн.
		В іншій частині позову відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складено 26 червня 2024 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя:                                 Ю.Р.Піх

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...