Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/10662/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 26.06.2024. Зареєстровано: 26.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 27.06.2024.
Дата набрання законної сили: 28.06.2024
Номер судового провадження: 2/554/770/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 28.05.2024Справа № 554/10662/22 Провадження № 2/554/770/2024
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		28.05.2024 року місто Полтава
		Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
		головуючого судді Шевська О.І.
		за участю секретаря судового засідання Яценко Ж.Ю.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, 
		 
		встановив:
		 
		Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів про захист прав споживачів та прохав суд стягнути з відповідача кошти, сплачені ним в якості оплати за нездійснений ремонт макбуку Apple Makbook Pro А2141 серійний номер c2vzn6s9md6m у сумі 23000 грн. Стягнути з відповідача вартість переданого ним відповідачеві ноутбуку у сумі 95430 грн. Стягнути з відповідача компенсацію за завдану моральну шкоду у розмірі 50000 грн. Стягнути судові витрати з відповідача у розмірі 1000 грн., як витрати на правничу допомогу.
		В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалась на те, що у серпні 2021 року здав до сервісного центру «Avik» , який належить відповідачу для проведення ремонту належний йому макбук. Максимальний термін ремонту було обумовлено 80 днів. Однак макбук повернуто не було, звернення до відповідача були проігноровані. Вважає, поведінку відповідача незаконною, що і стало підставою для звернення до суду.
		Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 30.09.2022 року прийнято справу до свого провадження
		14.03.2023 року на адресу суду надійшов відзив від представника відповідача адвоката Кутового Г.І. в якому вказав, що проти задоволення позовних вимог відповідач заперечує у повному обсязі. Вказав, що у серпні 2021 року макбуку Apple Makbook Pro А2141 вийшов з ладу з вини позивача, про що останнім зазначено у позовній заяві. 14.08.2021 року позивачем принесено до сервісного центру «АВИК» вказаний ноутбук з метою заміни материнської плати, яка була замінена відповідачем, що підтверджується Актом виконаних робіт №2564 від 14.08.2021 року, відповідно до якого вартість заміни материнської плати ноутбуку становила 23000 грн. Вказав, що позивачем не надано доказів оплати виконаних робіт. 28.08.2021 року позивач приніс свій ноутбук до сервісного центру «АВИК» з метою проведення діагностики та ремонту, що підтверджується квитанцією №9051 від 28.08.2021 року. Відповідно до квитанції №9051 від 28.08.2021 року ноутбук має сліди використання та містить заявлені позивачем несправності «після простою в режимі очікування не відображається дисплей, при цьому звук наявний. З`являється хрип динаміків після минулого ремонту». Під час діагностики ноутбуку сервісним центром магазину було виявлено, що причина виходу з ладу даного ноутбука потрапляння рідини в середину техніки, що підтверджується відповідним Актом обстеження сервісного центру магазину. Відповідно до п.3 квитанції №9051 від 28.08.2021 року, гарантія не розповсюджується на пристрої, котрі зазнали впливу рідини або механічного пошкодження. Уразі виходу товару з ладу з вини споживача відсутність передбачених експлуатаційними документами пломб, гарантійного талона споживач втрачає право на гарантійне обслуговування. Вказав, що ноутбук повторно вийшов з ладу з вини споживача через потрапляння рідини в середину виробу, то в даному випадку дана поломка товару не є гарантійним випадком, як наслідок не повинна бути усунута безоплатно. 14.09.2021 та 17.11.2021 року відповідачем було направлено до позивача листи  вимоги щодо повернення ноутбука із самим ноутбуком через відсутність гарантійного випадку внаслідок виходу товару з ладу через порушення правил експлуатації техніки, а саме потрапляння рідини у середину пристрою, що призвело до його окислення. У листах було вказано, що у разі відмови позивача в отриманні техніки, останній має змогу забрати її безпосередньо в приміщенні сервісного центру магазину. Вказані листи разом з технікою були повернуті до магазину у зв`язку з відсутністю позивача за вказаною адресою. Також у листах було запропоновано позивачу надати згоду на проведення експертизи ноутбука, у разі незгоди останнього з висновком сервісного центру, щоб додатково встановити вихід з ладу техніки по причині неналежного використанні за призначенням, а саме потрапляння води. Вказав, що з вересня 2021 року по 24.02.2022 року вказаний ноутбук не був забраний позивачем ні за власною адресою ні за адресою відповідача. 01.03.2022 року внаслідок широкомаштабного збройного втручання Російської Федерації на території України та нанесення ракетно-бомбових ударів, було знищено приміщення та будівлю ФОП ОСОБА_2 в тому числі сервісний центр магазину «АВИК» де перебувала вся техніка. Відповідно до п.8.4 Публічного договору магазину у разі настання обставин непереборної сили сторони звільняються від виконання зобов`язань цього договору. Торгово-промисловою палатою України було оприлюднено Лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року яким засвідчено , що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною ( обставиною непереборної сили). На підставі вказаного, вказав, що позовна вимога про стягнення 95430 грн. є безпідставною. Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди вказав, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності моральної шкоди та обгрунтування такого розміру, сума моральної шкоди у розмірі 50000 грн. є безпідставною. Прохав у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
		24.03.2023 року на адресу суду надійшли від позивача заперечення на відзив в якому вказав, що відповідач стверджує, що у результаті діагностики прийнятого на гарантійний ремонт макбуку ним було виявлено потрапляння рідини, що є умовою відмови споживачеві у гарантії на виконані роботи. У підтвердження відповідач надав суду Акт№ 01 від 10.09.2021р. Однак позивач наголошує, що саме він неодноразово протягом тривалого часу сам телефонував до сервісного центру і йому жодного разу не було вказано про те, що це він винен у повторному ремонті макбуку і нічого не казали про виявлення залиття водою. Більш того, оскільки після отримання відзиву на позов позивач дізнався, що відповідач нібито восени 2021 року направляв йому листи-вимоги із відомостями про залиття позивачем ноутбука18.03.2023 року, 18 березня 2023 року позивач звернувся до служби підтримки компанії Apple і того ж дня направив офіційний запит до цієї компанії щодо перебування у них у ремонті спірного макбука, який відповідач надавав цій компанії. Представники сервісного центру - відповідача - також у телефонних розмовах повідомляли позивача, що його макбук відправлено для ремонту до компанії Apple і станом на 15 жовтня 2021 року товар ще перебував у ремонті в Apple. Підтвердженням цього є роздруківка листування позивача з представником відповідача у вайбері. Відповідачем подано у якості доказу належного виконання своїх обов?язків листи-вимоги та поштові накладні про їх направлення позивачеві. У наданих поштових накладних не вказано, яка поштова служба зобов?язувалася доставити кореспонденцію, не вказана назва компанії, в якій працює кур?єр, немає жодних доказів того, що дані накладні взагалі були створені восени 2021 року. Для вирішення спору це має істотне значення, так як наявність цих даних взагалі визначає, чи можливо вважати надані поштові накладні поштовими документами. За таких умов позивач вважає, що листи-вимоги та поштові накладні подані відповідачем після ознайомлення з позовними вимогами і позивачеві не вручалися. Зазначені поштові відправлення позивач не отримував і сам відповідач підтверджує, що ці листи не були вручені через «відсутність позивача за вказаною адресою». Позивач стверджує, що він проживав і проживає за вказаною адресою постійно. Жодного повідомлення щодо прибуття до позивача кур?єра з якимись листами від відповідач не отримував.
		Гарантійний ремонт ноутбука мав бути завершений до 17.12.2021 року відповідно до квитанції №9051 від 28.08.2021 року. Позивач стверджує, що повідомив позивача про завершення ремонту 23.02.2022 року, саме на передодні збройної агресії рф на Україну, що підтверджується роздруківкою повідомлення у вайбері. Вказав, що твердження відповідача про неможливість задоволення вимог позивача через знищення приміщення та майна 01.03.2022 року не звільняють його від відповідальності, оскільки ним не надано доказів, того що ноутбук після завершення ремонту перебував у буд. АДРЕСА_1 . Належних, допустимих та достатніх доказів знищення наданого позивачем макбуку внаслідок проведення воєнних дій відповідачем не надано. Вказав, що розмір моральної шкоди є розумним і справедливим, оскільки менший розмір не може слугувати достатньою компенсацією його душевних страждань.
		05.04.2023 року на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив в якому заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, наполягав на обставинах справи викладених у відзиві на позовну заяву.
		Позивачем на адресу суду подано заяву про розгляд справи за його відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. 
		Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, прохав у задволенні позовних вимог відмовити.
		На підставі ч.2 ст.247ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку про задоволення позову частково з наступних підстав.
		Судом встановлено, що з метою заміни материнської плати Apple Macbook Pro A2141 c2vzn6s9md6m (далі  макбук) 14.08.2021 року позивач звернувся до сервісного центру «AVIC service». Актом виконаних робіт № 2564 від 14.08.2021 року, який було видано працівниками сервісного центру, визначено вартість робіт 23000 (двадцять три тисячі) гривень 00 коп., підтверджено факт виконання робіт, проведення повної оплати виконаних робіт та відсутність претензій замовника по об`єму, якості та строкам виконання робіт. 
		Відповідно до п. 2. 4. Інструкції по використанню форм документів суворої звітності, затвердженої наказом Укрсоюзсервісу від 29.09.1995 року, під час видачі замовлення виконавець проводить остаточний розрахунок із замовником, проставляє фактичну дату видачі замовлення і заповнює гарантійний талон до квитанції. Всі ці вимоги були виконані при оформленні вищевказаного Акту проведених робіт. 
		Все викладене доводить, що позивачем (замовником) та відповідачем (виконавцем) було проведено відповідні роботи, які прийняті замовником та сплачено вартість таких робіт в сумі 23000 (двадцять три тисячі) гривень 00 коп. 
		Позивач стверджує, що гроші він передав працівникові майстерні, який лише після оплати видав йому Акт виконаних робіт № 2564 від 14.08.2021 року та відремонтований макбук. 
		На прохання позивача видати касовий чек, що є підтвердженням оплати за виконання гарантійного ремонту ( 23000 грн. 00 коп.), його було повідомлено про те, що саме Акт виконаних робіт № 2564 і є доказом проведення оплати. 
		Твердження представника відповідача, викладене у запереченнях на відповідь на відзив від 01.04.2023 року щодо відсутності доказів оплати виконаної відповідачем роботи є нікчемним та таким, що не відповідає нормам ч. 2 ст. 873 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України), яка передбачає, що робота, виконана за договором побутового підряду, оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. Підтвердженням оплати позивачем виконаної роботи є, крім повного виконання норм закону, викладених в попередніх абзацах пояснень, також те, що відповідач не висунув вимог щодо оплати виконаних робіт, а також жодним чином не згадав про таку «неоплату» у наступних листах-вимогах, не скориставшись своїм правом на притримання речі, передбаченим ст. ст. 594-597 Цивільного кодексу України.
		Окрім того, відповідно до умов надання послуг сервісним центром, розміщених на інтернет сторінці сервісного центру, відповідач заздалегідь попереджає замовників про те, що видача відремонтованої техніки відбувається виключно після оплати виконаних робіт.
		Додатковим підтвердженням оплати позивачем 23000 грн. за ремонт є те, що відповідач, не висуваючи жодних вимог по оплаті, прийняв у позивача макбук у повторний ремонт за гарантією згідно Акту виконаних робіт № 2564 від 14.08.2021 року. 
		Таким чином, детальним викладенням обставин, документами, доданими до позовної заяви, нормативним обґрунтуванням повністю доведено факт сплати позивачем вартості ремонту макбуку Apple Macbook Pro A2141 c2vzn6s9md6m у сумі 23000 (двадцять три тисячі) гривень 00 коп. та повністю спростовуються твердження представника відповідача щодо відсутності доказів оплати вищевказаної суми, викладені у запереченнях на відповідь на відзив від 01.04.2023 року. 
		Правовідносини між позивачем та відповідачем, детально викладені вище, є договором побутового підряду, та повністю відповідають нормі статті 865 ЦК України, яка визначає, що підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням замовника певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. 
		28.08.2021 року позивач здав макбук Apple Macbook Pro A2141 c2vzn6s9md6m відповідачеві для проведення гарантійного ремонту у зв`язку з тим, що у роботі приладу були виявлені недоліки (дефект звуку та повну неможливість завантаження макбуку після довгого простою), викладені вище, яких не було до проведення гарантійного ремонту. 
		Факт надання макбуку в гарантійний ремонт підтверджується квитанцією № 9051 від 28 серпня 2021 року, в якій зазначена несправність макбуку: після простою в режимі очікування (2-3 години) не світиться дисплей, але звуки є. Після попереднього ремонту з`явився хрип динамику, цей дефект був відсутній при наданні макбуку для проведення першого, гарантійного ремонту. 
		Позивач також зазначає, що після 28 серпня 2021 року він неодноразово спілкувався телефоном з представниками сервісного центру відповідача з приводу ремонту макбуку, проте жодного разу йому не було заявлено про нібито попадання вологи у прилад. В квитанції № 9051 від 28 серпня 2021 року викладені умови проведення діагностики та ремонту обладнання та строк проведення ремонту: до 20 робочих днів, з можливістю продовження від 7 до 60 робочих днів (з додатковим повідомленням клієнта), тобто максимальний строк проведення ремонту не міг перевищувати 80 (вісімдесят) робочих днів  тобто до 17 грудня 2021 року. 
		Договір побутового підряду вважається виконаним у строк, коли робота виконана саме в той строк, що визначений сторонами, в даному випадку позивачем та відповідачем, тобто в нашому випадку зі сторони відповідача є порушення норми, передбаченої частиною 1 статті 846 ЦК України. 
		Відповідач стверджує, нібито восени 2021 року направляв позивачу листи-вимоги від 14.09.2021 року та 17.11.2021 року з інформацією щодо неможливості проведення ремонту у зв`язку з наявністю рідини у пристрої, у листах-вимогах було зазначено про те, що відповідач повертає макбук власнику. 
		Позивач категорично не погоджується з відміткою на квитанціях курьєрсько-поштового сервісу № 4236148 від 14.09.2021 року та № 4236150 від 17.11.2021 року про неможливість вручення вищезазначених документів у «зв`язку з відсутністю отримувача за місцем проживання». 
		Позивач стверджує, що він проживав і продовжує постійно проживати за зазначеною адресою. Жодного повідомлення щодо прибуття до позивача кур`єра з якимись листами до подання позову отримано не було. Підтвердженням постійного проживання позивача є отримання позивачем відзиву на позовну заяву, яку було направлено на цю ж адресу Укрпоштою рекомендованим листом. 
		Окрім того, квитанція кур`єрсько-поштового сервісу № 4236150 від 17.11.2021 року про нібито відправлення макбуку разом із актом № 01 від 10.09.2021 року та повторним листом-повідомленням від 17.11.2021 року викликає сумніви в її справжності: в рядку «вантаж» зазначені тільки документи, місць відправки  1, загальна вага  0,2 кг. Макбук  це не документ, і його вага складає приблизно 2 кг., тому, доказів направлення позивачу саме макбуку, відповідачем не надано. 
		Пунктом 73 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05 березня 2009 р. № 270 визначено, що під час приймання для пересилання письмової коресцонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля. Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Відбитку будьякого штемпелю на вищевказаних накладних немає, місця для таких відбитків лише позначено на бланках. Це також спростовує факт надсилання позивачу документів та макбуку. 
		Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами можуть бути будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги ї заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Докази повинні відповідати вимогам, встановленим статтями 77-79 ЦПК України  бути належними, допустимими та достовірними. 
		Проаналізувавши додані документи на підтвердження відправки, суд, вважає, що вищевказана квитанція не може бути доказом у справі і що відповідач не ставив на меті відправити позивачу саме макбук, В першому і в другому листах-вимогах зазначено, що відповідач «повертає ноутбук Apple Macbook Pro A2141 його власнику». Однак дотепер позивач не отримав свою власність  ноутбук Apple Macbook Pro A2141 c2vzn6s9md6m, що і є предметом цього судового розгляду. 
		Сстаном на поточну дату позивач не отримав від відповідача свою власність - макбук Apple Macbook Pro A2141 c2vzn6s9md6m, що є грубим порушенням чинного законодавства України, зокрема Конституції України, яка визначає, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. 
		18 березня 2023 року позивач направив офіційний запит до служби підтримки компанії Apple щодо наявності у них в ремонті макбуку, який був нібито відправлений до них. 
		Представники сервісного центру відповідача у телефонних розмовах із позивачем стверджували, що макбук відправлено для ремонту до компанії Apple і станом на 15 жовтня 2021 року він же перебував там в ремонті, це підтверджується офіційним повідомленням сервісного центру відповідача. 
		Ця інформація протирічить твердженням відповідача про готовність передати макбуку 14.09.2021 року та 17.11.2021 року, тому що 20.12.2021 року відповідач відправив макбук для проведення ремонту до компанії Apple, у листуванні між позивачем та відповідачем стосовно знаходження макбуку на ремонті в сервісному центрі компанії Apple відповідач підтверджує там знаходження приладу станом на 15.10.2021 року і на 03.01.2022 року.
		Таким чином, спростовується твердження відповідача про відправлення позивачу макбуку 17.11.2021 року.
		15.02.2022 року відремонтований прилад було відправлено назад до сервісного центру відповідача. 
		Поясненням щодо неможливості повернення власності (макбуку) законному власнику- позивачу, з точки зору представника відповідача, є повномасштабне вторгнення країни-агресора на територію України, ракетно-бомбові удари по місту Харкову, зокрема 01 березня 2022 року, яким було знищено будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , де знаходився сервісний центр відповідача, що доводить, знов таки на думку представника відповідача, факт знищення макбуку  приватної власності позивача. 
		В підтвердження даних доводів пропонуються лише фотоматеріали, на яких можна побачити зруйнований будинок. Жодних документів: інвентаризаційних актів, експертних висновків тощо щодо детального зазначення матеріальних цінностей, які б могли підтвердити знищення саме макбуку відповідача, який, за словами представника відповідача, на той час знаходився на зберігання в сервісному центрі, ані суду, ані позивачу надано не було. 
		Стосовно посилання представника відповідача, викладеного у запереченні на відповідь на відзив від 01.04.2023 року на форс-мажорні обставини, якими є збройна агресія проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, позивач зазначає таке. Гарантійний ремонт макбуку позивача мав бути завершений до 17.12.2021 року (відповідно квитанції № 9051 від 28.08.2021 року). 
		Позивач стверджує, що відповідач повідомив його про завершення ремонту лише о 17-30 23 лютого 2022 року, (робочий день сервісного центру відповідача закінчується о 18-00), тобто зі значним порушенням визначеного строку, саме напередодні збройної агресії рф на Україну. Цей факт підтверджується роздруківкою повідомлення у вайбері. 
		Таким чином, в силу вимог ч. 1 ст. 612 та ч. 1 ст. 846 ЦК України, відповідач, як боржник, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання у строк, встановлений договором.
		На сайті Торгово-промислової палати України (далі  ТПП України) 28.02.2022 року розміщено загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Цей лист особа, яка порушує свої зобов`язання, має право долучати до свого повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання зобов`язань за умовами конкретного договору, контракту, угоди у встановлений термін для можливості обгрунтованого перенесення строків виконання зобов`язань та вирішення спірних питань мирним шляхом. 
		Однак, жодного повідомлення на адресу позивача про наявність таких форсмажорних обставин з боку відповідача не надходило, та відповідач та його представник помилково вважають, що посилання на вищевказаний документ є «індульгенцією», яка дозволяє повністю уникнути відповідальності за виконання зобов`язань перед позивачем. 
		Вищевказаний лист ТПП України не є правовим виправданням для невиконання взятих на себе зобов`язань, і лише в сукупності з іншими належними та допустимими доказами він може засвідчити існування форс-мажорних обставин та мати доказову силу в суді.
		Постановами Верховного суду України від 16.07.2019 р. у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 р. у справі № 913/20/21 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Отже, форс-мажор як обставина непереборної сили потребує доведення і належного правового оформлення сторонами в судовому процесі. Саме по собі існування таких надзвичайних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань. 
		За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. 
		Згідно вимог ч.ч. 1, 5, 6, 7 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. 
		Відповідно до ст.79ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Положеннями ст.80ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. 
		Згідно зі ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		На підставі викладено, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договору, та не відремонтовано та не повернуто позивачу макбук у визначені строки, тому з відповідача слід стягнути на користь позивача вартість макбуку Apple Makbook Pro А2141 серійний номер c2vzn6s9md6m у сумі сумі 95430 грн. 
		Щодо стягнення вартості ремонту макбука у сумі 23000 грн., суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні даної вимоги, оскільки позивачем не оспорено та не спростовано факт того, що актом виконаних робіт № 2564 від 14.08.2021 року, який було видано працівниками сервісного центру, визначено вартість робіт 23000 (двадцять три тисячі) гривень 00 коп., та підтверджено факт виконання робіт. Тобто позивачем було сплачено 23000 грн. за фактично виконану роботу, яка була прийнята ним відповідно до вказаного акту, підстав для повернення даної суми не вбачається.
		Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди у сумі 50000 грн., суд приходить до наступних висновків.
		Відповідно до положень ст.23ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		За змістом ст.1167ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		При цьому, відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Поряд із цим позивач посилаючись на те, що неправомірними діями відповідача йому завдана моральна шкода, яка виразилася у розладі нормального життя та втратах майнового характеру, витрати свого вільного часу для вирішення питань , збирання документів та звернення до суду.
		Суддя визнає, що дії відповідача дійсно завдали позивачу моральної шкоди, оскільки права позивача були порушені і природньо, що будь-яка особа у такій ситуації зазнає моральної шкоди, що виражається у душевних стражданнях, яких особа зазнає в зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. 
		Отже, з урахуванням принципів розумності, справедливості та співмірності, суддя приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн.
		Відповідно до ст.141ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача.
		Керуючись ст. 627 ЦК України, ч. 5 ст. 6, ст. 11 ЗУ Про захист персональних даних, ст.ст. 4-10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 89, 133, 141, 223, 229, 247, 259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд
		 
		ухвалив:
		 
		позовну заяву ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів  задовольнити частково.
		Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість переданого ОСОБА_1 макбуку Apple Makbook Pro А2141 серійний номер c2vzn6s9md6m у сумі 95430 грн. 
		Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за завдану моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.
		Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 1000 грн., як витрати на правничу допомогу.
		Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судовий збір на користь Держави у розмірі 1211,20 грн.
		Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду. Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.
		Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Відомості про сторін: 
		1.Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
		2.Відповідач: Фізична особа підприємиць ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 .
		Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
		З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
		 
		Суддя                                      О.І.Шевська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...