Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 390/1263/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано судом: 26.06.2024. Зареєстровано: 26.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 27.06.2024.
Дата набрання законної сили: 27.07.2024
Номер судового провадження: 1-кп/390/110/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024121550000028

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №390/1263/24
		Провадження №1-кп/390/110/24
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26.06.2024 Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі: 
		головуючого судді             ОСОБА_1 , 
		при секретарі             ОСОБА_2 , 
		з участю прокурора             ОСОБА_3 , 
		захисника                 ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого             ОСОБА_5 ,
		   розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Кропивницькому матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42024121550000028 від 22.01.2024, стосовно 
		    ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Григорівка Новоукраїнського району Кіровоградської області, громадянин України, громадянин України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неодружений, має на утриманні малолітнього сина, на момент кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді оператора-стрільця відділення охорони 2 взводу охорони 3 роти охорони 2батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», раніше не судимий, 
		   який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
		встановив:
		    ОСОБА_5 близько 14години 30хвилин 24.11.2023, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на посаді оператора-стрільця відділення охорони 2взводу охорони 3роти охорони 2батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , умисно діючи в порушення вимог ст.ст.2, 11, 16-17, 127-128, 130Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1-4Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби самовільно залишив місце служби, що в АДРЕСА_2 , та, перебуваючи за фактичним місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , та в інших місцях, ухилявся від проходження військової служби до 10.04.2024, використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не було пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби.
		   Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, а саме: самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
		   26 червня 2024 року між обвинуваченим ОСОБА_5 та заступником керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до вимог ст. ст. 468, 469, 472 КПК України.
		   Згідно із цією угодою обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та погодився з прокурором щодо призначення йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
		В судовому засіданні прокурор, обвинувачений та його захисник просили затвердити угоду про визнання винуватості. 
		   Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, оскільки не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.
		   Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором ОСОБА_3 , суд виходить з наступного.
		   В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди, встановлені ст. 472 КПК України, та наслідки її невиконання.
		   Згідно із ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
		   В судовому засіданні суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода про визнання винуватості від 26.06.2024 не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.
		    ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
		   При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , який раніше не судимий, на обліках у лікаря нарколога не перебуває, суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним кодексом України.
		   Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
		   При вирішенні питання про відповідність угоди про визнання винуватості від 26.06.2024 вимогам ст.ст. 469, 474 КПК України, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам КПК України, зокрема щодо змісту та порядку укладення угод, а також щодо узгодженої між сторонами міри покарання, яка відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення правильна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні. 
		   Згідно із ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання. 
		   За ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угодою. 
		   За таких обставин суд вважає, що виправленню обвинуваченого ОСОБА_5 може сприяти покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості. 
		   Враховуючи викладене, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження та роз`яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд вважає, що угода укладена 26.06.2024 між прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , в присутності його захисника ОСОБА_4 , про визнання винуватості, відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений ОСОБА_5 визнав вину добровільно, фактичні підстави для визнання вини наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, у зв`язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.
		   З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором ОСОБА_3 і призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання. 
		   Нормами КПК України встановлено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК України).
		   Судові витрати та речові докази у справі відсутні. 
		   Питання щодо інших речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України. 
		   Цивільний позов по справі не заявлявся.
		   До вступу в законну силу вироку на підставі угоди з метою забезпечення виконання вироку, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою. 
		   Керуючись ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд 
		ухвалив:
		   Затвердити угоду від 26 червня 2024 року про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_5 та заступником керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 .
		    ОСОБА_5 визнати винним за ч. 5 ст.407 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. 
		   Строк відбування покарання ОСОБА_5 обраховувати з моменту затримання, тобто з 16 години 50 хвилин 10 квітня 2024 року. 
		   Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою продовжити на час апеляційного оскарження. 
		   Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, та з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області до Кропивницького апеляційного суду.
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		   Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст.476КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цих кримінальних правопорушень.
		   Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України. 
		 
		Суддя             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...