Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/18403/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 26.06.2024. Зареєстровано: 26.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 27.06.2024.
Дата набрання законної сили: 14.08.2024
Результат оскарження 14.08.2024 Апеляційний суд Одеської області: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/947/7998/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024160000000667

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Справа № 947/18403/24
		Провадження № 1-кс/947/7998/24
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25.06.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024160000000667від 20.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024160000000667 від 20.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
		У клопотанні сторона обвинувачення просить накласти арешт у формі заборони володіти, користуватись та розпоряджатись майном, яке було виявлено та вилучено 12.06.2024під час проведення обшуку за місцем мешкання виконуючого обов`язки директора Комунального підприємства «Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство» ОСОБА_4 ,за адресою: АДРЕСА_1 .
		В обґрунтування підстав накладення арешту посилається на те, що вилучений 12.06.2024 під час обшуку за місцем мешкання виконуючого обов`язки директора Комунального підприємства «Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство» ОСОБА_4 ,за адресою: АДРЕСА_1 , мобільний телефон постановою слідчого від 13.06.2024 визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження № 12024160000000667, відомості про яке 20.05.2024внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, оскільки містить переписку щодо незаконного розподілення генераторів, у тому числі щодо передачі генераторів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , автомийці «CARat» та іншим (всього біля 15 одиниць). 
		Прокурор у судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання сповіщався належним чином, надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі. 
		Власник майна також у судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання сповіщався належним чином. До канцелярії суду надійшла заява від адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 в якій просить розглядати клопотання без її участі, у задоволенні клопотання просить відмовити посилаючись на надані нею письмові заперечення. Зокрема у запереченнях представник власника майна посилається на те, що клопотання подане з порушенням строків; прокурором не доведена необхідність та мета накладення арешту; не надано жодного доказу, на підтвердження того, що очолюване ОСОБА_8 комунальне підприємство має відношення до обставин кримінального провадження. 
		У зв`язку з неявкою учасників процесу, керуючись вимогами ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду такого клопотання за відсутності наведених осіб.
		В ході судового розгляду встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024160000000667, відомості про яке 20.05.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
		Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Одеською обласною прокуратурою.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, посадові особи 
		Комунального підприємства «Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство», шляхом зловживання своїм службовим становищем та вступивши в злочинну змову з посадовими особами Одеської міської ради, в умовах воєнного стану здійснили привласнення електрогенераторів, які перебували в їх віданні, у період часу 2022-2023 року.
		Встановлено, що відповідно до рішення Одеського оперативного штабу 
		з координації діяльності органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організації в умовах воєнного стану від 27.12.2022 № 84 отримувачем генераторів електричного струму, в тому числі отриманих в якості гуманітарної допомоги, визначено Комунальне підприємство «Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство» ЄДРПОУ 23216145.
		Враховуючи вимоги зазначеного рішення, на підставі отриманих заявок 
		12 електрогенераторів були передані за актами приймання-передачі в тимчасове безоплатне користування комунальним неприбутковим підприємствам, підпорядкованим Департаменту охорони здоров`я Одеської міської ради.
		Відповідно до статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування вУкраїні», статей 78, 137 Господарського кодексу України, рішення Одеської міської ради від 23 грудня 2005 року №5050-IV «Проделегування повноважень з передачі на баланс (в управління) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Одеси», з метою забезпечення безперебійної роботи закладів охорони здоров`я комунальної власності територіальної громади м.Одеси Виконавчий комітет Одеської міської ради, рішенням № 14 від 25.01.2024 «Про передачу закладам охорони здоров`я комунальної власності територіальної громади м.Одеси на баланс та закріплення за ними на праві оперативного управління дизельних генераторів,що обліковуютьсяна балансі Комунального підприємства «Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство» та додатку до рішення № 14від 25.01.2024 закладам охорони здоров`я комунальної власності територіальної громади м.Одеси передав на баланс та закріпив за ними на праві оперативного управління 12 дизельних генераторів,що обліковуютьсяна балансі Комунального підприємства «Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство».
		Разом з цим, проведеними слідчими (розшуковими) діями встановлено, що генератори,що обліковуютьсяна балансі Комунального підприємства «Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство», без належних облікових документів та не за призначенням передані до ресторанів та фізичним особам, а саме: 
		генератор «FG WILSON Р65-5» (65 кВт)інв. № 5544 знаходиться 
		за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем здійснення діяльності ресторану «Vinobroteria»;
		генератор бензиновий «Paramac РX8000» (5,4 кВт) інв. № 5523 знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем здійснення діяльності автомийки «CARat».
		Таким чином, посадові особи Комунального підприємства «Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство», шляхом зловживання своїм службовим становищем та вступивши в злочинну змову з посадовими особами Одеської міської ради, в умовах воєнного стану здійснили привласнення електрогенераторів, які перебували в їх віданні, у період часу 2022-2023 року.
		Так, в ході проведення досудового розслідування, 12.06.2023 в період часу з «06» годин «49» хвилин до «07» годин «48» хвилин, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 (справа №947/18403/24, номер провадження: 1-кс/947/7765/24) від 10.06.2024, проведено обшукза місцем мешкання виконуючого обов`язки директора Комунального підприємства «Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство» ОСОБА_4 ,за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого виявлено та вилучено:
		мобільний телефон марки «RedmiNote 12» із серійним номером НОМЕР_1 , ICCID 1: НОМЕР_2 ; ICCID 2: НОМЕР_3 , з сім-картою марки «Київстар» із номером оператора стільникового зв`язку НОМЕР_4 .
		В подальшому, слідчим у даному кримінальному провадженні прийнято процесуальне рішення та в порядку ст. 110 КПК України  винесено постанову про визнання вилученого майна речовим доказом. 
		У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
		Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
		- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
		- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
		- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
		Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
		Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків віднесено можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
		Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
		За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
		Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
		Досудове розслідування означеного кримінального провадження триває, встановлюються усі фактичні обставини, які можуть мати значення для доведення предмету доказування у кримінальному провадженні.
		Так, в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання виконуючого обов`язки директора Комунального підприємства «Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство» ОСОБА_4 в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон, та як зазначено в протоколі про обшук, в даному мобільному телефоні містяться відомості, що мають пряме та непряме відношення до обставин по даному кримінальному провадженню та підлягає додатковому аналізу, які виконати на місці не надається можливим.
		Прокурор у клопотанні зазначає, що в ході огляду мобільного телефону було виявлено переписку щодо незаконного розподілення генераторів, у тому числі щодо передачі генераторів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , автомийці «CARat» та іншим (всього біля 15 одиниць). 
		Від так, вилучений мобільний телефон, на думку слідчого судді, може містити на собі відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-протиправних дій за обставинами даного кримінального провадження, (дзвінки, листування, фото, номери телефонів осіб пов`язаних з вчиненням дій щодо розподілення генераторів) в зв`язку з чим таке майно відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів, а отже, воно потребує збереження, в цілях їх подальшого дослідження та проведення відповідних експертних досліджень.
		Більш того, слідчий суддя не може виключати, що перед стороною обвинувачення постане питання експертного дослідження вилученого мобільного телефону, а обов`язковою умовою їх проведення є безпосереднє надання для дослідження електронного пристрою, що додатково підтверджує наявність підстав для арешту майна.
		При цьому,норми КПК України не визначають чітких термінів для призначення експертного дослідження вилученого майна, а також не передбачають такої підстави для відмови у накладенні арешту, як відсутність станом на час розгляду клопотання постанови про призначення експертизи. 
		При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
		За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, які були засобами вчинення злочинів, та залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення,слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
		Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
		Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, даних про призначення експертного дослідження, вилучених речей, результатів огляду інформації, яка міститься на них, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024160000000667від 20.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України - задовольнити.
		Накласти арешт у формі заборони володіти, користуватись 
		та розпоряджатись майном, яке було виявлено та вилучено 12.06.2024під час проведення обшуку за місцем мешкання виконуючого обов`язки директора Комунального підприємства «Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство» ОСОБА_4 ,за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 
		мобільний телефон марки «RedmiNote 12» із серійним номером НОМЕР_1 , ICCID 1: НОМЕР_2 ; ICCID 2: НОМЕР_3 , з сім-картою марки «Київстар» із номером оператора стільникового зв`язку НОМЕР_4 .
		Виконання ухвалипокласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
		Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                            ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...