Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 907/921/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про невиконання або неналежне виконання зобов’язань.
Надіслано судом: 27.06.2024. Зареєстровано: 28.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2024.
Дата набрання законної сили: 18.07.2024
Номер судового провадження: 19/907/921/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
		Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000 
		e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
		вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Рішення
		 
		06 червня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/921/22 
		 
		За позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України, м. Київ в особі філії Хустське лісове дослідне господарство, м. Хуст Закарпатської області 
		з участю у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Закарпатської обласної військової (державної) адміністрації, м. Ужгород Закарпатської області, Міжнародної благодійної організації Екологія  Право  Людина, м. Львів, Громадської організації ЧИСТО.ДЕ, м. Мукачево Закарпатської області, Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород Закарпатської області 
		до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Життя дерев, с. Вільшани Хустського району Закарпатської області
		з участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Громадської організації Спільнота бьорнерів України, м. Київ
		про розірвання Договору на право дострокового тимчасового користування лісами №149 від 30.06.2022, укладеного між Державним підприємством Хустське лісове дослідне господарство та Товариством з обмеженою відповідальністю Життя дерев,
		 
		Суддя господарського суду  Пригара Л.І. 
		Секретар судового засідання  Іваниш Д.П.
		 
		представники:
		Позивача  Левицький А.О., адвокат, ордер серії АО №1075336 від 02.12.2022
		Відповідача (в режимі відеоконференції)  Жук А.М., адвокат, ордер 
		серії АА №0024802 від 27.12.2022
		Третьої особи Закарпатської ОВА  Стегура Р.І., представник
		у порядку самопредставництва
		Третьої особи МБО Екологія  Право  Людина  не з`явилася
		Третьої особи ГО ЧИСТО.ДЕ  Францішкевич Ю.М., адвокат, 
		ордер серії ВС №1186660 від 11.02.2023
		Третьої особи ДЕІ у Закарпатській області  Пеняк Н.М., представник 
		у порядку самопредставництва
		Третьої особи ГО Спільнота бьорнерів України  не з`явилася
		СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ
		 
		Державне підприємство Хустське лісове дослідне господарство, м. Хуст Закарпатської області звернулося до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Життя дерев, с. Вільшани Хустського району Закарпатської області про розірвання Договору на право дострокового тимчасового користування лісами №149 від 30.06.2022, укладеного між Державним підприємством Хустське лісове дослідне господарство та Товариством з обмеженою відповідальністю Життя дерев.
		Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.01.2023 відкрито провадження у справі №907/921/22 в порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Закарпатську обласну військову (державну) адміністрацію, призначено підготовче засідання на 21.02.2023. Явку уповноважених представників сторін у підготовче засідання визнано обов`язковою. Встановлено відповідачу строк на подання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачу, а доказів надіслання  суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачу строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів з дня одержання копії відзиву. Встановлено третій особі строк для надання суду письмово висловленої позиції щодо заявленого позову протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали.
		Ухвалою суду від 21.02.2023 підготовче засідання у справі відкладалося з підстав, наведених в ухвалі суду.
		Ухвалою суду від 14.03.2023 до участі у справі залучено Міжнародну благодійну організацію Екологія  Право  Людина, м. Львів та Громадську організацію ЧИСТО.ДЕ, м. Мукачево Закарпатської області в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, а також Громадську організацію Спільнота бьорнерів України, м. Київ в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; підготовче засідання відкладено на 11.04.2023.
		Ухвалами суду від 11.04.2023 та 16.05.2023 підготовчі засідання у справі відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.
		Ухвалою суду від 21.06.2023 до участі у справі залучено Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області, м. Ужгород Закарпатської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; підготовче засідання відкладено на 06.09.2023. 
		Ухвалами суду від 14.09.2023, 18.10.2023, 05.12.2023, 24.01.2024 та 26.02.2024 підготовчі засідання у справі відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.
		Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2024 закрито підготовче провадження у справі №907/921/22 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 02.04.2024. Явка уповноважених представників сторін у судове засідання визнана судом на власний розсуд.
		Ухвалою суду від 02.04.2024 замінено позивача у справі  Державне підприємство Хустське лісове дослідне господарство  на його правонаступника  Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України, м. Київ в особі філії Хустське лісове дослідне господарство, м. Хуст Закарпатської області; судове засідання відкладено на 08.05.2024.
		В судовому засіданні 08.05.2024 судом за участю уповноважених представників відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача,  Громадської організації ЧИСТО.ДЕ  перед стадією дослідження доказів, судових дебатів постановлено ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 06.06.2024. Явка уповноважених представників сторін у судове засідання визнана судом на власний розсуд.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача,  Міжнародна благодійна організація Екологія  Право  Людина, м. Львів та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача  Громадська організація Спільнота бьорнерів України, м. Київ, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату і час розгляду справи, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, причин неявки суду не повідомили.
		Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		Ухвалою суду від 08.05.2024 явка учасників справи в судове засідання 06.06.2024 була визнана судом на власний розсуд, відтак, виходячи із засад змагальності та диспозитивності у господарському судочинстві, передбачених статтями 13, 14 ГПК України, учасники справи на власний розсуд скористалися наданим їм частиною 1 статті 42 ГПК України процесуальним правом на участь в судовому засіданні під час розгляду даної справи по суті.
		Згідно з приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі третіх осіб  МБО Екологія  Право  Людина, м. Львів та ГО Спільнота бьорнерів України, м. Київ  за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті. 
		Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення в даній справі прийнято судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками спору.
		В судовому засіданні 06.06.2024 судом у присутності уповноважених представників позивача, відповідача та третіх осіб  Закарпатської ОВА, ГО ЧИСТО.ДЕ та ДЕІ у Закарпатській області проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ 
		 
		ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ТРЕТІХ ОСІБ 
		 
		Представник позивача просить суд задоволити позов у повному обсязі та розірвати укладений між Державним підприємством Хустське лісове дослідне господарство і Товариством з обмеженою відповідальністю Життя дерев Договір на право довгострокового тимчасового користування лісами №149 від 30.06.2022, в обґрунтування чого покликається на те, що за результатами обстеження лісових ділянок загальною площею 2,0 га, розташованих у Драгівському лісництві у кварталі 31 (виділи 16 і 22) на території Драгівської територіальної громади Хустського району Закарпатської області, позивачем встановлено факт порушення відповідачем договірних умов, узгоджених сторонами, а саме, на ділянці у кварталі 31 (виділ 16), площею 0,2 га, виявлено несанкціоноване місце під розпалювання вогнища діаметром близько 4 м та глибиною до 1 м, що обставлене каменем; через ділянку прокладено трубопровід та залишено сміття у мішках, яке не вивезене із території. 
		Наведені обставини у контексті п. 8.3. Договору на право довгострокового тимчасового користування лісами №149 від 30.06.2022, приписів п. 2 ч. 1 ст. 22 Лісового кодексу України та Правил використання корисних властивостей лісів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №502 від 14.08.2012, представник позивача вважає підставою для розірвання договірних відносин між сторонами в судовому порядку. 
		Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача,  Закарпатської обласної військової (державної) адміністрації  через канцелярію суду подала письмові пояснення по суті спору №01-08/9 від 13.03.2023 (вх. №02.3.1-02/1830/23 від 14.03.2023), за змістом яких зазначає про те, що розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації №297 від 28.06.2022 Про виділення лісових ділянок у довгострокове тимчасове користування відповідачу було виділено лісові ділянки загальною площею 2,0 га, розташовані у кварталі 31 (виділи 16 і 22) Драгівського лісництва Державного підприємства Хустське лісове дослідне господарство, у довгострокове тимчасове користування для рекреаційних цілей (розміщення сезонного табору для психологічного відновлення дітей із зони бойових дій), терміном на 15 років, без вилучення вказаних ділянок у постійного лісокористувача  ДП Хустське лісове дослідне господарство.
		За твердженням представника третьої особи, на підставі вищенаведеного розпорядження між позивачем і відповідачем було укладено Договір на право довгострокового тимчасового користування лісами №149 від 30.06.2022.
		Водночас як вказує представник третьої особи, до Закарпатської обласної військової (державної) адміністрації неодноразово зверталися представники громадськості на предмет того, що ТОВ Життя дерев, як лісокористувач, не виконує взяті на себе договірні зобов`язання та вимоги природоохоронного законодавства, чим завдає непоправної шкоди лісовим ділянкам на території, зокрема, Драгівського лісництва Державного підприємства Хустське лісове дослідне господарство.
		У зв`язку із наведеним, за твердженням представника третьої особи, головою Закарпатської обласної військової (державної) адміністрації було доручено Закарпатському обласному управлінню лісового та мисливського господарства невідкладно розібратися в ситуації, що склалася, перевірити факти, викладені у зверненнях, та у випадку їх підтвердження,  розглянути питання про розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками в установленому законодавством порядку.
		Представник третьої особи зауважує, що в результаті здійсненого комісією ДП Хустське лісове дослідне господарство у складі в.о. головного лісничого, лісничого та старшого майстра лісу Драгівського лісництва натурального обстеження лісової ділянки, якою тимчасово користується відповідач, було виявлено несанкціоноване місце під розпалювання вогнища діаметром 4 м і глибиною до 1 м, обставлене каменем; трубопровід, прокладений через ділянку, а також засмічення лісової ділянки побутовими відходами.
		Із посиланням на положення Державних санітарних норм та правил влаштування, утримання та організації режиму діяльності дитячих наметових містечок, затверджених наказом МОЗ України №89 від 07.02.2012, представник третьої особи зазначає, що самі по собі визначення понять табору для відпочинку, а також наметового містечка передбачають не облаштування кемпінгу, а безпосередньо ночівлю в наметах, тобто конструкцію, яка не передбачає будівництво платформ чи споруд і не здатна заподіяти шкоди ґрунтовому та рослинному покриву.
		За твердженням представника третьої особи, на лісовій ділянці, якою тимчасово користується відповідач, всупереч встановленій Радою оборони області 13.08.2022 забороні відвідування лісу, розпалювалося вогнище великого розміру; крім того, ТОВ Життя дерев самовільно прокладено водопровід протяжністю понад 150 м, чим порушено ґрунтовий покрив, та вирито несанкціоноване місце під розпалювання вогнища діаметром близько 4 м і глибиною до 1 м.
		Представник третьої особи також вказує, що земляні роботи, які провадились на досліджуваній ділянці, призвели до фрагментарного знищення верхнього біологічно-активного шару ґрунту, що є визначальним для життєдіяльності рослин, водночас відповідачем не надано жодних підтверджень щодо виконання умов Договору в частині створення сприятливих умов для охорони, захисту та відтворення типових і унікальних природних комплексів та об`єктів, сприяння формуванню екологічної мережі, що у своїй сукупності є істотним порушенням умов Договору та підставою для його розірвання. 
		Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача,  Міжнародної благодійної організації Екологія  Право  Людина  на електронну адресу суду надіслала письмові пояснення щодо заявленого позову б/н від 07.04.2023 (вх. №02.3.1-02/2561/23 від 07.04.2023; аналогічні за змістом пояснення надійшли на адресу суду засобами поштового зв`язку 12.04.2023), в яких наголошує на тому, що при огляді території НПП Синевир, який межує із лісовими ділянками, виділеними у тимчасове користування відповідачу, було виявлено самовільне облаштування колекторів для забору води (внаслідок чого перекрито струмок) та прокладання труб через територію означених лісових ділянок; погоджень на прокладання вищевказаних комунікацій (водопровідних труб) відповідачем не запитувалось ні у позивача, ні у НПП Синевир, звідки згадані комунікації беруть свій початок. Як вказує представник третьої особи, не надавався дозвіл на проведення робіт із прокладання водопровідних комунікацій і Драгівською ОТГ. 
		Представник третьої особи відзначає, що на підтвердження систематичних порушень, допущених з боку відповідача, місцевими активістами постійно фіксуються результати господарювання ТОВ Життя дерев на наданих йому лісових ділянках, які вказують на відсутність в останнього намірів дотримуватися вимог Договору №149 від 30.06.2022 та ст. 20 Лісового кодексу України.
		За твердженням представника третьої особи, відповідач будь-яких заходів щодо охорони лісових насаджень та посилення корисних властивостей лісів не вживає, натомість, ним облаштовано автостоянку зі зрізанням дерев, душові, платформи для доступу до води зі знищенням рослинного покриву; способи облаштування кемпінгу відповідачем мали наслідком зняття верхнього шару ґрунту, засипання щебнем, спорудження тимчасових споруд без попереднього дослідження природної цінності земельної ділянки, на якій відбувалося таке облаштування. 
		Представник третьої особи наголошує, що лісові ділянки, якими користується ТОВ Життя дерев, знаходяться через дорогу від межі НПП Синевир як об`єкта Смарагдової мережі UA0000026, що охороняється на міжнародному рівні, зокрема, згідно з положеннями Бернської конвенції.
		Водночас на переконання представника третьої особи, спірний Договір мав би містити витяг із матеріалів лісовпорядкування по Драгівському лісництву із межами лісових ділянок, що надаються відповідачу, та із категоріями лісів, які знаходяться в межах наданих останньому лісових ділянок; план-схема, що є додатком до спірного Договору, не є витягом із матеріалів лісовпорядкування, не містить інформації щодо категорії лісів та точних меж лісових ділянок, які надані в користування відповідачу.
		Представник третьої особи зауважує, що при обстеженні земельних ділянок місцевими активістами не виявлено будь-яких знаків, які би могли вважатися межовими знаками для встановлення меж лісових ділянок, наданих відповідачу у тимчасове користування, наслідком чого може бути порушення останнім меж наданої йому спірним Договором лісової ділянки, використання та пошкодження лісових ділянок поза межами ділянок у кварталі 31 (виділи 16 та 22). 
		Таким чином, представник третьої особи зазначає, що відсутній чітко визначений предмет Договору на право довгострокового тимчасового користування лісами №149 від 30.06.2022, і вказане в сукупності з допущеними ТОВ Життя дерев порушеннями вимог законодавства та умов Договору дає підстави для розірвання останнього в судовому порядку.
		В надісланих на адресу суду письмових поясненнях по суті спору б/н від 05.04.2023 (вх. №02.3.1-02/2576/23 від 10.04.2023) представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача,  Громадської організації ЧИСТО.ДЕ  вказує на те, що без отримання належних погоджень із боку позивача (як постійного лісокористувача спірної ділянки) відповідач здійснив масштабні земляні роботи із використанням спеціалізованої (будівельної техніки) і самовільно облаштував величезне за розмірами (діаметром 4 м і глибиною до 1 м) місце під розпалювання вогнища, внаслідок чого було знято ґрунтовий покрив лісової ділянки та відбулось переміщення ґрунтів  перенесення ґрунтового покриву з одного місця на інше.
		За твердженням представника третьої особи, облаштування такого масштабного за розмірами місця для вогнища із подальшим розпалюванням полум`я несе в собі значні ризики у вигляді виникнення лісових пожеж, а відтак,  і заподіяння непоправної шкоди не тільки спірним лісовим ділянкам, наданим відповідачу у користування, але й лісовим ресурсам та екології загалом, спричинення значних матеріальних збитків прилеглій території.
		Крім того, як зазначає представник третьої особи, через лісову ділянку (виділ 16 кварталу 31), передану відповідачу у користування, самовільно прокладений водопровід загальною протяжністю понад 150 м, що бере свій початок на території НПП Синевир та поширюється на дорожнє полотно; очевидним, на переконання представника третьої особи, є те, що прокладання водопровідних труб здійснене для забезпечення наявності водопостачання та водовідведення на суміжній ділянці  виділ 17 кварталу 31, що знаходиться у тимчасовому довгостроковому користуванні Громадської організації з однойменною назвою Життя дерев.
		За твердженням представника третьої особи, уклавши спірний Договір, відповідач зобов`язався вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту, відтворення типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, однак, грубо порушив цю вимогу.
		Як вказує представник третьої особи, укладеним між сторонами Договором передбачено, що відповідач зобов`язаний підтримувати передану йому в користування лісову ділянку в належному санітарному стані, разом з тим, на території виділу 22 кварталу 31 тривалий час знаходиться сміття та побутові відходи.
		Крім того, представник третьої особи відзначає, що на території виділу 16, 22 знаходиться ареал проростання червонокнижних рослин шафран та багатьох інших рослин і тварин, що підтверджується створенням заказника на даній території, водночас діяльність відповідача (проведення земляних робіт, використання спецтехніки, засмічення території тощо) свідчить про те, що ним не враховане законодавство про охорону природи, і подальша діяльність останнього призведе (або вже призвела) до знищення зон проростання або життя червонокнижних рослин, комах та тварин.
		Покликаючись на підп. 3 п. 5.2. спірного Договору, представник третьої особи наголошує, що позивач є саме тією особою, яка уповноважена на здійснення контролю за належним користуванням відповідачем лісовою ділянкою, переданою у користування; на позивача покладено обов`язок забезпечення охорони, захисту, відтворення та підвищення продуктивності лісових насаджень, які знаходяться на лісових ділянках, переданих у користування, підвищення їх корисних властивостей та родючості ґрунтів. Відтак, представник третьої особи вважає, що акт службового розстеження складено та підписано уповноваженими особами, а зафіксовані актом порушення не можуть вважатись припущеннями.
		Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача,  Державної екологічної інспекції у Закарпатській області  на адресу суду надіслала письмові пояснення щодо заявленого позову б/н від 18.08.2023 (вх. №02.3.1-02/6182/23 від 07.09.2023), в яких наголошує на тому, що відповідачем не надано жодних підтверджень щодо виконання умов Договору в частині створення сприятливих умов для охорони, захисту, відтворення типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, сприяння формуванню екологічної мережі. 
		За твердженням представника третьої особи, на території переданої лісокористувачу ділянки проведені масштабні земляні роботи, наслідком яких є переміщення ґрунту (створення насипів) і непоправне знищення рослинного покриву; в корі дерева виявлено кінець самовільно облаштованого водопроводу, із якого безконтрольно виливається вода, а сам водопровід бере свій початок із території НПП Синевир, що є об`єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення та знаходиться під особливою охороною держави.
		Представник третьої особи зауважує, що на даний час Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області заходи державного нагляду (контролю), в силу приписів постанови Кабінету Міністрів України №303 від 13.03.2022 Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану, не здійснюються, водночас дії відповідача в частині порушення договірних зобов`язань та заподіяння шкоди природним ресурсам, навколишньому природному середовищу залишаються без належного реагування, а орган державної влади фактично позбавлений можливості реалізувати свої повноваження шляхом вжиття відповідних заходів, спрямованих на усунення означених порушень.
		 
		ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА ТА ТРЕТЬОЇ ОСОБИ
		 
		Представник відповідача на електронну адресу суду надіслала відзив на позовну заяву №3-167122 від 20.02.2023 (вх. №02.3.1-02/1199/23 від 20.02.2023), за змістом якого стверджує про те, що в акті, складеному позивачем за результатами обстеження лісової ділянки, не зафіксовано наявності на останній сміття в мішках, як це зазначено в позовній заяві.
		На переконання представника відповідача, ТОВ Життя дерев використовує лісову ділянку згідно з умовами Договору та чинного законодавства, проводячи її благоустрій, який передбачає облаштування місць розведення багать та інші заходи, необхідні для цілей використання лісової ділянки. 
		Представник відповідача наголошує, що з позовної заяви та доданих до неї документів не вбачається, що використання ТОВ Життя дерев лісової ділянки може призвести або призвело до забруднення навколишнього середовища, пошкодження лісових насаджень, засмічення ґрунтів; крім того, позивачем не зазначено, в чому саме полягають порушення умов Договору через облаштування місць розведення багать, не проведено належного аналізу стану рослин, площі їх відсутності (якщо такі є), параметрів таких лісових насаджень, рослинного покриву тощо. 
		На думку представника відповідача, для встановлення факту використання лісової ділянки способами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів, або встановлення обставин пошкодження лісових насаджень, засмічення тощо недостатньо здійснити візуальний огляд та скласти за його наслідками акт, а, натомість, необхідно провести дендрологічне дослідження із залученням спеціалістів у відповідній галузі.
		Наведене, за твердженням представника відповідача, свідчить про те, що ТОВ Життя дерев використовує лісову ділянку у спосіб, визначений Договором, та з урахуванням встановлених законодавством обмежень, а долучені до позовної заяви матеріали не можуть слугувати підставами для розірвання укладеного між сторонами Договору.
		Представник відповідача зауважує, що особи, які склали доданий до позовної заяви акт, не є уповноваженими особами, котрі здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, з огляду на що зазначені в акті відомості не є беззаперечним доказом наявних порушень.
		Як вказує представник відповідача, для розірвання Договору на підставі систематичного невиконання його умов допущені порушення повинні бути систематичними (тобто два або більше), натомість, із позовної заяви та долучених до неї документів не вбачається істотних порушень договірних умов відповідачем та їх систематичності.
		На переконання представника відповідача, дострокове розірвання Договору призведе до неможливості подальшого функціонування табору, відкритого ТОВ Життя дерев спільно із ГО Спільнота бьорнерів України, та відпочинку в ньому дітей, оскільки використання лісової ділянки на підставі Договору передбачає можливість облаштовувати останню відповідно до потреб табору та в межах правил користування лісом, що визначені законодавством. 
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача  Громадська організація Спільнота бьорнерів України  на електронну адресу суду надіслала пояснення по суті спору №2-1505 від 15.05.2023 (вх. №02.3.1-02/3535/23 від 15.05.2023), за змістом яких вказує на те, що матеріали справи не містять доказів наявності порушень відповідачем умов Договору на право довгострокового тимчасового користування лісами №149 від 30.06.2022, про які зазначає позивач. 
		Покликаючись на положення п. 5.5. Правил використання корисних властивостей лісів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №502 від 14.08.2012, третя особа зауважує, що заходи щодо благоустрою лісової ділянки повинні бути спрямовані на збереження лісового середовища в умовах рекреаційних навантажень, створення необхідного комфорту та зручностей для відпочиваючих і можуть включати в себе облаштування місць розведення багать та інші заходи, необхідні для цілей використання лісової ділянки.
		Водночас третя особа, аналогічно до позиції відповідача, вказує на факт підписання акту обстеження лісової ділянки неуповноваженими особами та стверджує про те, що із позовної заяви не вбачається, що використання ТОВ Життя дерев лісової ділянки може призвести або призвело до забруднення навколишнього середовища, пошкодження лісових насаджень, засмічення ґрунтів, як і не вбачається, в чому саме полягають порушення умов Договору та необхідність його розірвання.
		 
		ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ 
		 
		Розпорядженням Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації №297 від 28.06.2022 Про виділення лісових ділянок у довгострокове тимчасове користування виділено Товариству з обмеженою відповідальністю Життя дерев лісові ділянки загальною площею 2,0 га, розташовані у кварталі 31 (виділи 16 і 22) Драгівського лісництва Державного підприємства Хустське лісове дослідне господарство, у довгострокове тимчасове користування для рекреаційних цілей (розміщення сезонного табору для психологічного відновлення дітей із зони бойових дій), терміном на 15 років, без вилучення у постійного користувача  Державного підприємства Хустське лісове дослідне господарство (п. 1 розпорядження); зобов`язано Державне підприємство Хустське лісове дослідне господарство укласти із ТОВ Життя дерев відповідний договір довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками (п. 2 розпорядження).
		На підставі вищевказаного розпорядження між Державним підприємством Хустське лісове дослідне господарство (постійним лісокористувачем, власником лісів, стороною 1), правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України в особі філії Хустське лісове дослідне господарство (позивач у справі), та Товариством з обмеженою відповідальністю Життя дерев (тимчасовим лісокористувачем, стороною 2, відповідачем у справі) було укладено Договір на право довгострокового тимчасового користування лісами №149 від 30.06.2022 (далі  Договір), відповідно до п. 1.1. якого сторона 1 виділяє, а сторона 2 приймає у строкове платне довгострокове тимчасове користування (далі  користування) строком на 15 років лісову ділянку для рекреаційних цілей без вилучення у постійного користувача.
		У користування виділяється лісова ділянка загальною площею 2,0 га, яка розташована в Драгівському лісництві у кварталі 31 (виділи 16 і 22) на території Драгівської територіальної громади Хустського району Закарпатської області згідно з планом-схемою (п. 1.2. Договору).
		За змістом п. 2.1., 2.3. та 2.4. Договору, передача лісової ділянки в користування здійснюється без вилучення земельної лісової ділянки у сторони 1. Передача лісової ділянки не тягне за собою виникнення у сторони 2 права власності на відповідну земельну лісову ділянку. Передача лісової ділянки стороні 2 (тимчасовому користувачу) здійснюється після реєстрації цього Договору за актом приймання  передачі у десятиденний термін із встановлення меж лісової ділянки та складання акта приймання  передачі лісової ділянки.
		За умовами п. 4.1.  4.3. Договору, за користування лісовою ділянкою сторона 2 сплачує рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів  використання корисних властивостей лісів для рекреаційних цілей, згідно з вимогами Податкового кодексу України за ставками, визначеними Закарпатською обласною радою, до бюджету Драгівської територіальної громади Хустського району в сумі 1136,17 грн за базовий місяць. Розмір суми додаткової плати за погодженням сторін за базовий місяць користування складає 340 грн. Розмір плати за кожен наступний рік використання лісової ділянки, передбаченої п. 2 цього Договору, визначається шляхом коригування визначеної суми за попередній рік на річний індекс інфляції.
		Пунктом 5.1. Договору визначені права сторони 1 (постійного користувача), зокрема: - право вільного доступу до лісової ділянки для здійснення контролю за додержанням тимчасовим користувачем мети і умов Договору, а також лісового та природоохоронного законодавства при використанні ним лісової ділянки; - право виступати з ініціативою щодо внесення змін до Договору або його розірвання у разі погіршення стану лісової ділянки внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього Договору та вимог закону стороною 2; - право зупиняти користування лісовою ділянкою у випадках, передбачених законом та цим Договором.
		Згідно із пунктом 5.2. Договору, обов`язками сторони 1 (постійного користувача), серед іншого, є: - здійснювати контроль за належним станом лісової ділянки, яка передана із користування; - забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, які знаходяться на лісовій ділянці, яка передана в користування, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших лісогосподарських заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; - не допускати використання земельної ділянки в цілях, не пов`язаних з умовами цього Договору та законодавства.
		Пунктом 6.1. Договору передбачені права сторони 2 (тимчасового користувача), зокрема: - право здійснювати господарську діяльність на лісовій ділянці з дотриманням умов цього Договору та законодавства; - право за погодженням із стороною 1 в установленому порядку зводити тимчасові будівлі, споруди, паркани та інші споруди лінійного типу, необхідні для ведення господарської діяльності; - право отримувати продукцію і доходи від її реалізації; - право отримувати від сторони 1 необхідну усну та письмову інформацію стосовно режиму та порядку використання лісової ділянки; - право вносити пропозиції щодо перегляду умов цього Договору або його розірвання у випадках, передбачених цим Договором та законом; - право здійснювати інші права, надані законом.
		Водночас за змістом п. 6.2. Договору, до обов`язків сторони 2 (тимчасового користувача) належать наступні обов`язки: - проводити використання лісової ділянки у порядку, визначеному цим Договором та законодавством; - при використанні лісової ділянки додержуватись зобов`язань та виконувати заходи щодо забезпечення охорони, захисту лісових насаджень, посилення корисних властивостей лісів; - виконувати встановлені обмеження (обтяження) на земельну ділянку, на якій розташована лісова ділянка, в обсязі, передбаченому законодавством та цим Договором; - дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель, на яких розташована лісова ділянка; - вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту і відтворення типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, сприяти формуванню екологічної мережі; - своєчасно вносити плату за користування лісовою ділянкою; - не порушувати прав інших лісокористувачів; - користуватися лісовою ділянкою з дотриманням правил протипожежної та екологічної безпеки та здійснювати заходи щодо збереження об`єкта користування від пожеж та явищ, які можуть вплинути на екологічний стан лісової ділянки; - у випадку виявлення лісової пожежі забезпечити негайне сповіщення сторони 1 та вжити заходів щодо ліквідації пожежі; - підтримувати належний санітарний стан лісової ділянки; - забезпечувати стороні 1 безперешкодний доступ на об`єкт користування з метою перевірки його стану і відповідності напрямкам використання, що визначені цим Договором; - не допускати на лісовій ділянці незаконних рубок та інших порушень лісового законодавства, аварій та інших подій, що погіршують стан лісової ділянки. У випадку виявлення таких випадків  протягом доби письмово повідомляти сторону 1, вживаючи негайних заходів щодо встановлення лісопорушників або усунення негативних наслідків порушень; - не допускати засмічення та забруднення лісової ділянки відходами, забезпечувати підтримання належного санітарного стану ділянки, а також прилеглої до неї території в радіусі 50 метрів; - на письмові запити сторони 1 щодо використання лісової ділянки надавати у десятиденний термін ґрунтовні та вичерпні відповіді; - сприяти стороні 1 у веденні лісового господарства та не перешкоджати його представникам здійснювати лісогосподарські заходи; - встановлювати на лісовій ділянці стенд з інформацією про сторону 2 у місцях відпочинку, вказівники, плакати, стенди з правилами поведінки в лісі; - у разі припинення договірних відносин повернути лісову ділянку стороні 1 з урахуванням умов, визначених цим Договором; - після закінчення терміну дії Договору, а також в інших випадках припинення його дії повернути стороні 1 лісову ділянку протягом десяти днів із дати припинення у стані, придатному для ведення лісового господарства; - виконувати інші обов`язки відповідно до законодавства.
		Договір укладено строком на 15 (п`ятнадцять) років, що діє з 2022 р. до 2037 р. включно (п. 7.1. Договору).
		За умовами п. 8.3 Договору, дія договору припиняється у випадку: - закінчення строку, на який його було укладено; - припинення дії Договору за взаємною згодою сторін; - припинення діяльності однієї зі сторін; - випадкового знищення, пошкодження лісової ділянки, що істотно перешкоджає її використанню стороною 2; - систематичного невиконання стороною 2 обов`язків, що передбачені цим Договором та законом; - використання лісової ділянки способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів або призводять до погіршення навколишнього природного середовища; - вилучення у сторони 1 у встановленому законом порядку земельної ділянки, на якій розташована виділена в користування стороні 2 лісова ділянка; - використання стороною 2 лісової ділянки у цілях, не передбачених цим Договором; використання стороною 2 відповідної земельної лісової ділянки не за цільовим призначенням; - проведення стороною 2 будь-якого будівництва, встановлення парканів чи інших споруд лінійного типу без згоди сторони 1; - з інших підстав, визначених законодавством.
		Згідно із п. 10.1. Договору, цей Договір набирає чинності після підписання сторонами.
		Відповідно до акту приймання  передачі земельної ділянки б/н від 30.06.2022, Державним підприємством Хустське лісове дослідне господарство було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю Життя дерев, у свою чергу, прийнято лісову ділянку загальною площею 2,0 га, яка розташована в Драгівському лісництві у кварталі 31 (виділи 16 та 22) на території Драгівської територіальної громади Хустського району Закарпатської області.
		В подальшому, на підставі звернення Громадської організації ЧИСТО.ДЕ №52 від 28.11.2022 комісією позивача у складі: голови комісії  провідного інженера з ОЗЛ ДП Хустське лісове дослідне господарство Брода І.М., членів комісії  лісничого Драгівського лісництва Курбела В.М., старшого майстера лісу Драгівського лісництва Ковач М.М., було проведено службове обстеження лісових ділянок, наданих відповідачу в тимчасове користування, за результатами якого складено акт б/н від 01.12.2022, де, зокрема, зафіксовано, що на лісовій ділянці у кварталі 31 виділ 16, площею 0,2 га, виявлено несанкціоноване місце під розпалювання вогнища діаметром приблизно 4 м і глибиною до 1 м, обставлене каменем; через ділянку прокладено водопровід.
		Із покликанням на те, що відповідач використовує вищевказану лісову ділянку із порушенням договірних умов та вимог чинного природоохоронного законодавства позивач звернувся до суду з даним позовом, яким просить розірвати укладений між Державним підприємством Хустське лісове дослідне господарство і Товариством з обмеженою відповідальністю Життя дерев Договір на право довгострокового тимчасового користування лісами №149 від 30.06.2022.
		 
		ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
		 
		Згідно із ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. 
		У статті 19 Земельного кодексу України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, у тому числі, землі лісогосподарського призначення.
		За приписами ч. 1, 2, 3 ст. 1 Лісового кодексу України, ліс  тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище. Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
		Лісова ділянка  ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі (ч. 4 ст. 1 Лісового кодексу України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Лісового кодексу України, лісові відносини  суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.
		За змістом ч. 1 ст. 3 Лісового кодексу України, лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України Про охорону навколишнього природного середовища, цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. 
		Частиною 1 статті 5 Лісового кодексу України визначено, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.
		На підставі статті 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.
		За приписами ч. 1 ст. 16 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.
		Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 18 Лісового кодексу України, об`єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Тимчасове користування лісами може бути довгостроковим  терміном від одного до п`ятдесяти років і короткостроковим  терміном до одного року. Довгострокове тимчасове користування лісами  засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
		Суб`єктами правовідносин тимчасового користування лісами є: - власники лісів або уповноважені ними особи; - підприємства, установи, організації, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи (частина 7 статті 18 Лісового кодексу України).
		Положеннями ч. 1 ст. 20 Лісового кодексу України визначено, що тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування мають право: 1) здійснювати господарську діяльність у лісах з дотриманням умов договору; 2) за погодженням із власниками лісів, постійними лісокористувачами в установленому порядку зводити тимчасові будівлі і споруди, необхідні для ведення господарської діяльності; 3) отримувати продукцію і доходи від її реалізації.
		Водночас за приписами ч. 2, 3 ст. 20 Лісового кодексу України, тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування зобов`язані: 1) приступати до використання лісів у строки, встановлені договором; 2) виконувати встановлені обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом та договором; 3) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; 4) вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту і відтворення типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, сприяти формуванню екологічної мережі; 5) своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів; 6) не порушувати прав інших лісокористувачів. Законом та договором можуть бути передбачені й інші права та обов`язки тимчасових лісокористувачів на умовах довгострокового користування.
		За змістом ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
		Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 651 Цивільного кодексу України).
		За приписами ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. 
		Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
		Згідно із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.02.2021 у справі №910/2861/18, оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття  значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.
		Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
		Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
		У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
		Згідно із ч. 2 ст. 22 Лісового кодексу України, право тимчасового користування лісами припиняється у випадках, передбачених статтею 78 цього Кодексу для припинення права використання лісових ресурсів.
		Частиною 1 статті 78 Земельного кодексу України встановлено, що право використання лісових ресурсів припиняється в разі, зокрема, використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища.
		Означена норма кореспондується із положеннями п. 5.6. Правил використання корисних властивостей лісів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №502 від 14.08.2012 (далі  Правила), згідно з якими при використанні корисних властивостей лісів не допускається пошкодження лісових насаджень, рослинного покриву та ґрунтів, засмічення та забруднення виділеної лісової ділянки та прилеглої до неї території.
		Пунктом 6.6. Правил передбачено, що тимчасові лісокористувачі повинні забезпечити належне використання лісових ділянок, виділених для використання корисних властивостей лісів.
		Судом встановлено, що пунктом 8.3. укладеного між сторонами Договору передбачені випадки, згідно з якими дія останнього припиняється, зокрема, використання лісової ділянки способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів або призводять до погіршення навколишнього природного середовища.
		Водночас наявними у справі документальними доказами, зокрема, актом службового розстеження на предмет дотримання природоохоронного законодавства та неправомірні дії ТОВ Життя дерев б/н від 01.12.2022, підтверджується порушення відповідачем визначених Договором та нормами чинного законодавства умов використання лісової ділянки, що мало наслідком погіршення її стану.
		Суд критично оцінює посилання представника відповідача на те, що вищевказаний акт складено неуповноваженими особами, оскільки пунктом 5.1. укладеного між сторонами Договору чітко визначено право постійного лісокористувача (яким на момент виникнення спірних правовідносин виступало ДП Хустське лісове дослідне господарство) на вільний доступ до лісової ділянки для здійснення контролю за додержанням тимчасовим користувачем мети і умов Договору, а також лісового та природоохоронного законодавства при використанні ним лісової ділянки.
		З наведеного, у свою чергу, випливає, що позивач як постійний лісокористувач і сторона оспорюваного Договору безпосередньо уповноважений на здійснення контролю за належним станом лісової ділянки, яка передана в користування відповідачу, і вказані повноваження були реалізовані позивачем шляхом проведення службового обстеження означеної ділянки та складання за його наслідками відповідного акту б/н від 01.12.2022.
		Не заслуговують на увагу і доводи представника відповідача про те, що ТОВ Життя дерев використовує спірну лісову ділянку із дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема, п. 5.5. Правил використання корисних властивостей лісів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №502 від 14.08.2012, який передбачає, що заходи щодо благоустрою лісової ділянки повинні бути спрямовані на збереження лісового середовища в умовах рекреаційних навантажень, створення необхідного комфорту та зручностей для відпочиваючих і включати в себе, зокрема, облаштування місць розведення багать та інші заходи, необхідні для цілей використання лісової ділянки, позаяк, згідно із розпорядженням Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації №297 від 28.06.2022 Про виділення лісових ділянок у довгострокове тимчасове користування та умовами укладеного між сторонами Договору, метою надання лісових ділянок у довгострокове користування відповідачу виступало розміщення останнім сезонного табору для психологічного відновлення дітей із зони бойових дій (рекреаційні цілі).
		При цьому, згідно з абз. 12, 13 п. 1 Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №256 від 26.07.2022, суб`єкти рекреаційної діяльності  юридичні особи та фізичні особи  підприємці, які відповідно до договорів про рекреаційну діяльність, укладених з установами ПЗФ та іншими землекористувачами, організовують і здійснюють рекреаційну діяльність та надають рекреаційні послуги у межах спеціально відведених рекреаційних ділянок територій та об`єктів ПЗФ; табір для відпочинку  спеціально облаштоване місце для тимчасового розміщення, ночівлі та відпочинку рекреантів у наметах.
		Водночас абзацом 5 пункту 10 вищевказаного Положення передбачено, що суб`єкти рекреаційної діяльності в межах територій та об`єктів ПЗФ зобов`язані не допускати під час здійснення рекреаційних заходів псування елементів рекреаційної інфраструктури, заподіяння шкоди природним комплексам та об`єктам, забруднення і засмічення територій та водних об`єктів, здійснення самовільних рубок дерев та чагарників, пошкодження рослинного покриву, розведення вогнищ у необлаштованих місцях, іншу заборонену законодавством про охорону навколишнього природного середовища діяльність.
		За матеріалами судом встановлено, що відповідач, всупереч узятим на себе договірним зобов`язанням та вимогам чинного законодавства України, використовував надану йому лісову ділянку у спосіб, що завдає шкоду навколишньому природному середовищу, не забезпечує збереження оздоровчих, захисних та інших корисних властивостей лісів і негативно впливає на їх стан та відтворення, а відтак, допустив порушення умов Договору на право довгострокового тимчасового користування лісами №149 від 30.06.2022, яке судом визнається істотним.
		Наведена обставина, в силу вищевикладених приписів ст. 651 Цивільного кодексу України та ст. 22, 78 Лісового кодексу України, слугує підставою для розірвання спірного Договору в судовому порядку, а відтак, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають до задоволення.
		Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь  які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України). 
		Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав, а його аргументи не знайшли свого підтвердження у матеріалах даної справи та положеннях законодавства.
		З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
		 
		РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ
		 
		Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 2481 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
		 
		Керуючись ст. 11, 13, 14, 73  79, 86, 129, 130, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України 
		 
		СУД УХВАЛИВ:
		 
		1. Позов задоволити повністю. 
		 
		2. Розірвати Договір на право дострокового тимчасового користування лісами №149 від 30.06.2022, укладений між Державним підприємством Хустське лісове дослідне господарство та Товариством з обмеженою відповідальністю Життя дерев.
		 
		3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Життя дерев, с. Вільшани, будинок б/н, Хустський район, Закарпатська область, 90424 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 44178117) на користь Державного спеціалізоване господарське підприємство Ліси України, вул. Руставелі Шота, будинок 9А, м. Київ, 01601 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 44768034) в особі філії Хустське лісове дослідне господарство, вул. Сливова, будинок 34, м. Хуст, Закарпатська область, 90400 (код ЄДРЮОФОПтаГФ ВП 45123915) суму 2481 грн (Дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
		 
		4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
		 
		5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі,  http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua. 
		 
		Повне судове рішення складено та підписано 27.06.2024.
		 
		Суддя Пригара Л.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...