Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/3276/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; підряду.
Надіслано для оприлюднення: 27.06.2024. Зареєстровано: 28.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2024.
Дата набрання законної сили: 18.07.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		26.06.2024Справа №  910/3276/24
		Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,
		при секретарі судового засідання Осьмаку Ю.Р.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
		За позовом          Першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури
		          Полтавської області
		          (вул. Антона Грицая, 1, м. Полтава, 36000;
		          ідентифікаційний код: 02910060)
		в інтересах держави в особі           1) Північно-східного офісу Держаудитслужби
		          (м. Свободи, 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, 61022;
		          ідентифікаційний код: 02910060)
		в особі          Управління  Північно-східного офісу Держаудитслужби
		          в Полтавській області
		          (вул. Шевченка, 1, м. Полтава, 36011; ідентифікаційний код: 40478572),
		           2) Полтавської міської ради
		          (вул. Соборності, 36, м. Полтава, 36000;
		          ідентифікаційний код: 24388285)
		до            1) Управління житлово-комунального господарства виконавчого
		                    комітету Полтавської міської ради 
		                    (вул. Стрітенська, 19, м. Полтава, 36000;
		                    ідентифікаційний код: 03365854); 
		                       2) Товариства з обмеженою відповідальністю
		                    "Будівельна компанія "Віват Груп"
		                    (вул. Довженка Олександра, 4А, м. Київ, 03057;
		                    ідентифікаційний код: 41782522) 
		про                     визнання недійсним договору та стягнення 1 767 104,09 грн.
		За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Перший заступник керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі 1) Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (далі - позивач-1), 2) Полтавської міської ради (далі - позивач-2) з позовом до 1) Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету  Полтавської міської ради (далі - відповідач-1), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Віват Груп" (далі - відповідач-2), в якому просить суд постановити рішення про визнання недійсним договору підряду від 18.09.2020 №17 про закупівлю робіт "Капітальний ремонт зупинок громадського транспорту: Корпусний парк, Будинок зв?язку (Кінцева), Корпусний сад, Майдан Незалежності, Хлібзавод (на Центр), Пост-Острівська (на Центр), Переїзд (вул. Сакко на Центр), вул. Зої Космодем?янської (на Центр), с. Дублянщина (на с. Вакуленці), Стадіон (Кр. Берег на Центр) з установленням нових та заміною існуючих павільйонів у місті Полтава" та додаткових угод №1 від 15.12.2020 та №2 від 14.06.2021, укладених між Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Віват Груп" та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Віват Груп" (ЄДРПОУ 41782522, вул. Олександра Довженка, 4-А, Шевченківський район, м. Київ, 03057) на користь Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (ЄДРПОУ 03365854, вул. Стрітенська, 19, м. Полтава, 36020) 1 767 104,09 гривень, а з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (ЄДРПОУ 03365854, вул. Стрітенська, 19, м. Полтава, 36020) одержані ним за рішенням суду 1 767 104,09 гривень стягнути в дохід місцевого бюджету Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради (ГУК у Полтавській області/тг м. Полтава/24060300, КОД ЄДРПОУ 37959255, p/p UA48999980314030544000016719, код класифікації бюджету 24060300, "інші надходження").
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення публічних закупівель в системі "ProZorro" на закупівлю послуг були допущені порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендера, у зв`язку з чим прокурор просить визнати недійсним  укладений між відповідачами Договір підряду №17 від 18.09.2020 на підставі статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України із застосуванням наслідків недійсності правочину, передбачених ч. 3 ст.228 ЦК України.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання та встановлено сторонам строки на подання заяв по суті справи.
		04.04.2024 від Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області надійшли пояснення по справі.
		17.04.2024 відповідачем-2 подано відзив на позовну заяву, в котрому проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав необґрунтованості та недоведеності.
		17.04.2024 відповідачем-2 подано клопотання про зупинення провадження у справі.
		Протокольною ухвалою суду від 17.04.2024 для вирішення завдань підготовчого провадження судом відкладено підготовче засідання 15.05.2024.
		22.04.2024 прокуратурою до суду подано відповідь на відзив.
		Протокольною ухвалою суду від 15.05.2024 для вирішення завдань підготовчого провадження судом відкладено підготовче засідання 29.05.2024.
		У підготовчому засіданні 29.05.2024, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі з підстав нерелевантності позовів, підстав позовів, практики і підстав позовів у справах 918/1043/21 (вчинення правочину без необхідного обсягу цивільної дієздатності і права певної особи на звернення до суду) та 910/3276/24 (вчинення правочину за умови антиконкурентних узгоджених дій). Крім того, у підготовчому засіданні 29.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/3276/24 до судового розгляду по суті на 26.06.2024.
		Позивач-2 свою позицію щодо позовної заяви не висловив, письмових пояснень/заперечень щодо позову до суду не надходило. 
		Відповідач-1 відзив на позовну заяву не подав.
		У судове засідання 26.06.2024 з`явився представник прокуратури та представник позивача, заявлені позовні вимоги підтримали, інші представники учасників справи у судове засідання не з`явилися, причин неявки суд не повідомили, хоча про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. 
		Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
		Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
		Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
		У судовому засіданні 26.06.2024 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника прокурора та позивача, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради 14.08.2020 в електронній системі закупівель «Prozorro» опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі робіт «Капітальний ремонт зупинок громадського транспорту: Корпусний парк, Будинок зв`язку (Кінцева), Корпусний сад, Майдан Незалежності, Хлібзавод (на Центр), Пост-Острівська (на Центр), Переїзд (вул. Сакко на Центр), вул. Зої Космодем`янської (на Центр), с. Дублянщина (на с. Вакуленці), Стадіон (Кр. Берег на Центр) з установленням нових та заміною існуючих павільйонів у місті Полтава, ДК 021:2015: 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт» (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2020-08-10-002110-с).
		Очікувана вартість предмета закупівлі становила : 2 336 794,80 гривень.
		Тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах подано двома суб`єктами господарювання: ТОВ «АГРО СПЕЦ БУД» та ТОВ «БК «Віват Груп» - що підтверджується формою реєстру отриманих тендерних пропозицій.
		Тендерна пропозиція ТОВ «АГРО СПЕЦ БУД» становила 2 310 950,28 гривень з ПДВ, а ТОВ «БК «Віват Груп» - 2 222 345,81 гривень з ПДВ.
		У подальшому, 18.08.2020 у системі опубліковано Перелік Змін від 18.08.2020 до Тендерної документації на закупівлю «Капітальний ремонт зупинок громадського транспорту: Корпусний парк, Будинок зв`язку (Кінцева), Корпусний сад, Майдан Незалежності, Хлібзавод (на Центр), Пост-Острівська (на Центр), Переїзд (вул. Сакко на Центр), вул. Зої Космодем`янської (на Центр), с. Дублянщина (на с. Вакуленці), Стадіон (Кр. Берег на Центр) з установленням нових та заміною існуючих павільйонів у місті Полтава», 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт (UA-2020-08-10-002110-с), а саме «До формальних (несуттєвих) помилок Учасника».
		Упродовж аукціону розмір пропозицій учасників не змінювався.
		Ураховуючи, що найбільш економічно вигідною виявилася тендерна пропозиція ТОВ «БК «Віват Груп», електронною системою закупівель вона розкрита першою, що підтверджується формою протоколу розкриття тендерних пропозицій.
		На сайті «Prozorro», на сторінці процедури закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-08-10-002110-c, у розділі «Протокол розкриття» у якості рішення про визначення переможця 03.09.2020 опубліковано протокол розгляду тендерних пропозицій №132 на закупівлю робіт «Капітальний ремонт зупинок громадського транспорту: Корпусний парк, Будинок зв`язку (Кінцева), Корпусний сад, Майдан Незалежності, Хлібзавод (на Центр), Пост-Острівська (на Центр), Переїзд (вул. Сакко на Центр), вул. Зої Космодем`янської (на Центр), с. Дублянщина (на с. Вакуленці), Стадіон (Кр. Берег на Центр) з установленням нових та заміною існуючих павільйонів у місті Полтава, ДК 021:2015: 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт, ДК 021:2015: 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт». У зазначеному документі вказується про відповідність кваліфікаційним та технічним критеріям пропозиції ТОВ «БК «Віват Груп». Одночасно у протоколі не наводяться підстави для її відхилення ТОВ «АГРО СПЕЦ БУД».
		З огляду на викладене, саме вказаний протокол від 03.09.2020 є тим рішенням, яким в силу приписів ч. ч ст. 28 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції від 20.08.2020) визнано переможцем закупівлі UA-2020-08-10-002110-с ТОВ «БК «Віват Груп».
		У подальшому, 03.09.2020 електронною системою закупівель сформовано повідомлення про намір укласти з ним договір.
		За результатами проведених торгів між Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради та ТОВ «БК «Віват Груп» 18.09.2020 укладено договір підряду № 17 про закупівлю робіт «Капітальний ремонт зупинок громадського транспорту: Корпусний парк, Будинок зв`язку (Кінцева), Корпусний сад, Майдан Незалежності, Хлібзавод (на Центр), ГІост-Острівська (на Центр), Переїзд (вул. Сакко на Центр), вул. Зої Космодем`янської (на Центр), с. Дублянщина (на с. Вакуленці), Стадіон (Кр. Берег на Центр) з установленням нових та заміною існуючих павільйонів у місті Полтава» за ДК 021:2015-45000000-7 (Будівельні роботи та поточний ремонт) на суму 2 222 345,81 гривень, в тому числі ПДВ 370 390,97 гривень (далі - Договір) зі строком дії до 12.12.2020.
		У подальшому укладено додаткові угоди № 1 від 15.12.2020 та № 2 від 14.06.2021.
		З урахуванням додаткової угоди № 1 від 15.12.2020 продовжено строк дії Договору по 12.08.2021 та ціна відповідно до п. 2.1. Договору становить - 2 222 345,81 гривень, у тому числі ПДВ - 370 390,97 гривень.
		Сума фінансування у 2020 році становить 1  400 000,00 гривень, у тому числі ПДВ 233333,33 гривень.
		Сума фінансування у 2021 році становить 822 345,81 гривень, у тому числі ПДВ 137057,64 гривень.
		Також, додатковою угодою № 2 від 14.06.2021 зменшено обсяг складових робіт з капітального ремонту зупинок громадського транспорту та зменшено договору на 455 241,72 гривень, викладено п. 2.1 Договору наступним: «Ціна договору складає 1 767 104,09 гривень, у тому числі ПДВ -294 517,35 гривень.
		Сума фінансування у 2020 році становить 1137 927,45 гривень, у тому числі ПДВ 189 654,58 гривень.
		Сума фінансування у 2021 році становить 629 176,64 гривень, у тому числі ПДВ 104 862,77 гривень».
		Відповідно форми Звіту про виконання договору про закупівлю UA-2020- 08-10-002110-с від 15.06.2021 сума оплати за Договором становить 1 767 104,09 гривень, у тому числі ПДВ 294 517,35 гривень.
		Відповідно до інформації Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради від 16.02.2024 № 01-06- 01/12/525-вих про виконання договору про закупівлю від 18.09.2020 відповідачі взяті на себе зобов`язання виконали. Товариству за виконану роботу сплачено 1 767 104,09 гривень (разом з ПДВ).
		Факт оплати за Договором за рахунок бюджетних коштів підтверджується розрахунковим документом №49 від 22.09.2020, №81 від 28.12.2020, №6 від 10.03.2021 та №29 від 09.06.2021 на суму 1 767 104,09 гривень.
		Таким чином, договір підряду від 18.09.2020 №17 є фактично виконаним та оплаченим за рахунок бюджетних коштів.
		У подальшому 05.04.2023 Адміністративна колегія Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення № 70/29-р/к, яким визнала (з-поміж іншого), що ТОВ "Агро Спец Буд" та ТОВ "БК "Віват Груп" вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 частини 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосувалися спотворення результатів торгів по закупівлі будівельних робіт, яку проводило Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради за № UA-2020-08-10-002110-с.
		З тексту рішення вбачається, що узгоджені дії ТОВ "Агро Спец Буд" та ТОВ "БК "Віват Груп" щодо процедури закупівлі № UA-2020-08-10-002110-с полягають у: використанні послуги одного і того самого електронного майданчику та одних і тих же IP-адрес для подачі тендерних пропозицій, використання одних і тих же IP-адрес для подачі податкової звітності та входу до електронних банківських кабінетів, господарських відносин між відповідачами, наявності фінансової допомоги між відповідачами, економічної поведінки ТОВ "Агро Спец Буд" та ТОВ "БК "Віват Груп" у торгах, застосування обома відповідачами у документах щодо розрахунку договірної ціни, поданих на застосування обома відповідачами у документах щодо розрахунку договірної ціни, поданих на Торги №2 та 2-9, однакових розмірів витрат.
		Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про:
		1) визнання недійсним Договору підряду №17 від 18.09.2020 та додаткових угод № 1 від 15.12.2020, № 2 від 14.06.2021, укладених між Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Віват Груп".;
		2) стягнення з відповідача-2 на користь відповідача-1 1  767  104,09 гривень, а з відповідача-1 одержані ним за рішенням суду 1  767  104,09 гривень - стягнути в дохід бюджету Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради.
		Юридичними підставами позову є статті 33, 41 Закону України "Про публічні закупівлі" статті 3, 13, 16, 202, 203, 215, 216, 228 ЦК України, статті 5, 20 ГК України, статті 1, 4, 5, 6, 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" 
		Фактичними підставами позову є дії відповідачів, які полягають в порушенні законодавства про публічні закупівлі шляхом усунення конкуренції під час проведення тендера та дії щодо укладення Договору та додаткових угод до нього за результатами процедури закупівлі. 
		За твердженнями прокурора спрямованість умислу у відповідача-2 на здобуття перемоги у державній закупівлі шляхом застосування узгоджених дій з ТОВ "Агро Спец Буд" вказує на недійсність договору та додаткових угод до нього за частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України, оскільки вони не відповідають інтересам держави та суспільства. За наслідками недійсності правочину відповідач-2 повинен повернути відповідачу-1 отримані за Договором кошти у сумі 1 767 104,09 грн, а відповідач-1, у свою чергу, повинен повернути їх державі. Порушення інтересів держави пов`язане з тим, що Держаудитслужба та Полтавська міська рада тривалий час не приймали належних заходів щодо визнання договору недійсним та застосування наслідків такої недійсності, а безпосередньо самі порушення договору впливають на бюджетні витрати.
		Позивач-1 позов прокурора підтримує. Вважає, що у діях відповідача-2 під час підготовки та участі в торгах за процедурою закупівлі вже був наявний умисел на вчинення анти конкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. порушення ТОВ "БК "Віват Груп" законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведеного Управлінням житловокомунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради тендера, не сумісне з основними засадами цивільного законодавства, є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України "Про публічні закупівлі", нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві. Через вчинення ТОВ "Агро Спец Буд" та ТОВ "БК "Віват Груп" антиконкурентних узгоджених дій, змагання між зазначеними суб`єктами господарювання під час підготовки та участі в торгах не відбувалося, тобто суб`єкти господарювання не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів. Тому дії ТОВ "БК "Віват Груп" спрямовані на порушення здійснення господарського порядку з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, це є незаконною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, обмежує розвиток конкуренції у державі.
		Згідно з предметом позовних вимог, їх юридичними та фактичними підставами, а також з урахуванням заперечень відповідачів проти цих вимог, перелік обставин, які є предметом доказування у справі, складають обставини, які дають відповіді на такі ключові питання:
		1) Чи є підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів?
		2) Чи були допущені узгоджені дії при проведенні державної закупівлі?
		3) Чи є підстави для визнання Договору та додаткових угод до нього недійсним та стягнення грошових коштів в дохід держави?
		Стосовно наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів суд зазначає наступне.
		Питання представництва інтересів держави прокурором у суді урегульовано статтею 23 Закону України "Про прокуратуру". Вона визначає, що представництво полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1); прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (частина 3); наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4).
		Частина 3 статті 53 ГПК України передбачає, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а за абзацом другим частини 5 цієї ж статті у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
		Відповідно до положень частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: у чому полягає порушення інтересів держави; необхідність їх захист; визначені законом підстави для звернення до суду прокурора; зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Отже, правозастосування наведених норм полягає у тому, що прокурор повинен дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
		У спорі Прокурор визначив Північно-східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області у якості органу, який має здійснювати захист інтересів держави, а тому необхідною є оцінка повноважності відповідного представництва.
		Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені положеннями Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".
		За змістом абзацу 1 статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
		Статтею 2 цього Закону визначено, що серед завдань відповідного органу є здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі; державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі; порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.
		Поряд з цим, статтею 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування; порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України; результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель; моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
		Пунктом 10 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" надане право органу державного фінансового контролю звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
		У свою чергу, згідно з пунктом 1 "Положення про Державну аудиторську службу України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі Положення) визначено, що Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		Згідно з підпунктом 3 пункту 4 цього ж Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель.
		Відповідно до підпункту 9 пункту 4 вказаного Положення Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
		Безпосередньо порядок проведення перевірок державних закупівель Держаудитслужбою встановлений "Порядком проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами", затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 01.08.2013 № 631 (далі Порядок).
		За основними положеннями названого Порядку:
		- він визначає процедуру проведення Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами перевірок закупівель (пункт 1),
		- перевірка закупівель - це перевірка, яка проводиться за наявності підстав, передбачених цим Порядком, щодо замовника за його місцезнаходженням чи за місцем розташування об`єкта його права власності (пункт 2),
		- питання здійснення закупівель перевіряються органом державного фінансового контролю під час проведення інспектування з урахуванням вимог Порядку проведення інспектування, а також під час державного фінансового аудиту (пункт 3),
		- у разі виявлення порушень законодавства у сфері закупівель посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення перевірки, мають право рекомендувати керівникові замовника вжити невідкладних заходів для усунення та недопущення їх у подальшому (пункт 25),
		- результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки (пункт 26),
		- складення акта перевірки закупівель, його підписання та реалізація результатів перевірки здійснюються за процедурами, передбаченими пунктами 35, 38-47, абзацами першим і другим пункту 48, пунктами 49-52 Порядку проведення інспектування, з урахуванням норм, установлених цим Порядком" (пункт 27).
		З викладених правових положень слідує, що Держаудитслужба повноважна проводити перевірки державних закупівель за наявності відповідних правових підстав та у відповідний спосіб.
		Більш того, листом за вих. № 002500-18/13496-2021 від 23.10.2021, адресованим Офісам Держаудитслужби та їх управлінням в областях, Державна аудиторська служба України зобов`язала відповідні Офіси та Управління реально та ефективно здійснювати захист інтересів держави у бюджетній сфері.
		Отже, Держаудитслужба набуває статусу позивача не тільки в контексті положень пункту 10 статті 10 Закону про фінансовий контроль та підпункту 9 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України, але й внаслідок наявності у неї контрольних функцій щодо здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, у тому числі за наслідками державних закупівель.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19 та від 24.05.2022 у справі № 922/2629/21 Суди надали правові висновки стосовно можливості Держаудитслужби представляти інтереси держави у спірних правовідносинах. Зокрема, вони вказали, що Держаудитслужба згідно з положеннями Закону України "Про державні закупівлі" може бути позивачем у справі і питання належності/неналежності цього органу залежить від обставин кожної конкретної справи.
		Листом за вих. № 55-75-2187вих-24 від 05.02.2024 Прокурор звернувся до Північно-східного офісу Держаудитслужбита Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області з вимогою про надання інформації про вжиття заходів стосовно проведеної процедури державних закупівель, у тому числі зі зверненням до суду з позовом щодо усунення порушень.
		У свою чергу, листом за вих. № 201631-17/464-2024 від 16.02.2024 Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області повідомило Прокурора про відсутність у нього повноважень на самостійне звернення з позовом до суду.
		Як слідує з листа Прокурора за вих. № 55-75-4504вих-24 від 11.03.2024 Прокурор повідомив Північно-східний офіс Держаудитслужби та Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про звернення до суду в їх інтересах стосовно спірного договору.
		З викладеного слідує, що Прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави з метою захисту її інтересів, правомірно звернувся до суду з позовом в інтересах Північно-східного офісу Державної аудиторської служби в особі Управління Північно- східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області.
		Система, засади організації та діяльності, а також правового статусу місцевого самоврядування в Україні визначені положеннями Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
		За змістом частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Отже, Полтавська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальної громади м. Полтава. 
		Положеннями абзацу 1 статті 17 названого Закону встановлено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
		Поряд з цим за статтею 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
		У свою чергу, положеннями пункту 2 частини 1 статті 27 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень міських рад віднесені повноваження стосовно забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів.
		Згідно з п. 23 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.
		Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.5 Положення про Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, затвердженого рішенням Полтавської міської ради від 12.06.2020 (далі по тексту - Положення), Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради є виконавчим органом Полтавської міської ради. Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради створене на підставі рішення сесії Полтавської міської ради. Засновником є Полтавська міська рада. Начальник Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради безпосередньо підпорядковується заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів (з питань експлуатації та розвитку міського господарства), за відсутності безпосереднього керівника підпорядковується першому заступнику міського голови, при відсутності заступників міського голови підпорядковується міському голові та керується його розпорядженнями.
		Відповідно до п. 18. Положення Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради утримується за рахунок коштів бюджету міста.
		Разом з цим, відповідно до листа Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради № 01-06-01/12/525/-вих від 16.02.2024, фінансування закупівлі з ідентифікатором UA-2020-08-10-002110-с здійснювалось за рахунок місцевого бюджету.
		Таким чином основним органом, уповноваженим державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах є Полтавська міська рада, як орган місцевого самоврядування, якому підпорядковується відповідна сторона оспорюваного договору, а також, беручи до уваги здійснення міською радою виключних повноважень щодо затвердження міського бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання відповідного бюджету. У зв`язку з цим, Полтавська міська рада, у підпорядкуванні якої знаходиться сторона оспорюваного договору, має право контролю за використанням ним бюджетних коштів, які використані у сфері державних закупівель.
		Листом № 55-75-2199вих-24 від 05.02.2024 Прокурор звернувся до Полтавської міської ради з вимогою про надання інформації про вжиття заходів стосовно проведеної спірної процедури державних закупівель, у тому числі зі зверненням до суду з позовом щодо усунення порушень.
		У свою чергу, листом №01-06-01/12/525/вих від 16.02.2024 Управління житлово-комунального господарства Полтавської міської ради повідомило Прокурора про виконання договору, та про відсутність в управлінні інформації про наявність рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення АМКУ. Також, Управління у відповідь на лист Прокурора надало документи та відповідні пояснення. 
		Як слідує з листа Прокурора за вих. №55-75-4504вих-24 від 11.03.2024 він повідомив міську раду про звернення до суду в її інтересах стосовно спірного договору.
		Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».
		З викладеного слідує, що захищаючи інтереси держави, правомірно звернувся із позовом в інтересах Держаудитслужби та міської ради, які є належними державними органами у спірних правовідносинах, та довів, що вони не вживали своєчасні і належні заходи для захисту її інтересів.
		Стосовно узгодженості дій учасників процедури закупівлі суд виходить із наступного.
		Правові засади здійснення закупівель послуг для забезпечення потреб територіальних громад встановлені положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції станом на час проведення процедури закупівлі.
		Основними положеннями цього Закону, які впливають на вирішення спору, встановлено, що:
		- метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (абзац 2 преамбули);
		- закупівлі здійснюються (з-поміж інших принципів), за принципом добросовісної конкуренції (стаття 3);
		- замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям (частина 1); замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність обладнання та матеріально-технічної бази; 2) наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору (частина 2) (стаття 16);
		- відкриті торги є основною процедурою закупівлі (частина 1); під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи; для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій (частина 2) (стаття 20);
		- замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця (частина 2 статті 32);
		Отже, основною метою використання процедури закупівель є створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції, які досягаються шляхом ефективного та прозорого її здійснення. Одним із принципів здійснення закупівлі є використання принципу добросовісної конкуренції.
		Поряд з цим, відповідно до частини 3 статті 5 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства. Одним із принципів господарювання за статтею 6 того ж Кодексу є добросовісна конкуренція.
		У свою чергу, правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності станом на час укладення спірного договору регулювалися положеннями Закону України "Про захист економічної конкуренції" у відповідній редакції.
		Стаття 1 цього Закону визначала, що економічною конкуренцією є змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки  власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
		Суб`єкти господарювання зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію (частина 2 статті 4 того ж Закону).
		Закон окреслював, що погоджена конкурентна поведінка суб`єктів господарської діяльності являється узгодженими діями (стаття 5). А антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина 1): такими діями (з поміж інших визнаються дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини 2) (стаття 6).
		Отож, узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, спотворює та спростовує результат, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається лише за наслідками справжньої конкуренції. У зв`язку з цим, здійснення узгоджених дій суб`єктами господарювання при проведенні державних закупівель, які направлені на спотворення їх результатів, є порушенням вказаних правових положень.
		У контексті викладеного суд встановив, що при проведенні процедури державних закупівель № UA-2020-08-10-002110-с ТОВ "БК "Віват Груп" діяло узгоджено з іншим її учасником - ТОВ "Агро Спец Буд" з метою спотворити результати торгів, оскільки вони: використовували послуги одного і того самого електронного майданчику та одних і тих же IP-адрес для подачі тендерних пропозицій, використовували одні і ті ж IP-адрес для подачі податкової звітності та входу до електронних банківських кабінетів, вели господарські відносини між собою, надавали фінансову допомогу один одному, застосовували однакові розміри витрат у документах щодо розрахунку договірної ціни, поданих на застосування обома учасниками у документах щодо розрахунку договірної ціни, поданих на Торги №1-2 та 4-9. Відповідні обставини підтверджуються рішенням Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №70/29-р/к від 05.04.2023. Більш того, такі дії компетентним органом визнані антиконкурентними, оскільки вони спотворили результати закупівлі.
		Відтак, вчиняючи наведені узгоджені антиконкурентні дії, ТОВ "БК "Віват Груп" порушило встановлену частиною 2 статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заборону на їх вчинення, що призвело до усунення конкуренції при проведені закупівель, спотворило їх результати, а тому проведена процедура закупівлі не відповідає цій правовій нормі та принципу її проведення, зазначеному у статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Отже, вчинення таких дій не відповідає інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, що є порушенням частини 3 статті 5 ГК України.
		Оскільки, укладенню договору закупівлі передує процедура публічної закупівлі, то її порушення є наслідком порушень самого договору. У зв`язку з цим, спірний Договір, з урахуванням додаткових угод до нього, не відповідає частині 2 статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" та частині 3 статті 5 ГК України.
		Стосовно наявності підстав для визнання недійсним договору та додаткових угод до нього та стягнення грошових коштів. суд зазначає наступне.
		Виходячи із змісту ст.ст.15,  16 Цивільного кодексу України,  ст.20 Господарського кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
		Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України). 
		Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України).
		За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є  недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст  правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
		У розумінні наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
		При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей    3,   15,   16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених  законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
		Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними  на момент їх вчинення (укладення)    і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (такий правовий висновок викладено в пункті 54 постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17).
		Поряд з цим за частиною 3 статті 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
		Вказані правові положення визнають правочин недійсним у випадку порушення діючого законодавства при його укладенні та у випадку недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам.
		У цій справі суд встановив, що спірний договір, з додатковими угодами, укладений в порушення частини 2 статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" та частини 3 статті 5 ГК України, а тому є недійсним за частиною 1 статті 203, частиною 1 статті 215 ЦК України та частиною 3 статті 228 ЦК України.
		Частиною 1 статті 216 ЦК України встановлене загальне правило, за яким недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		Окремі правові наслідки недійсності правочину, який вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства встановлені у другому та третьому реченнях частини 3 статті 228 ЦК України. Зокрема, якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного; при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
		Отже, у випадку вчинення правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
		Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується наявність умислу на вчинення правочину, що суперечить інтересам держави і суспільства, лише у ТОВ "БК "Віват Груп", іншого Прокурором не доведено. Тому як наслідок недійсності правочину є відновлення порушених прав шляхом повернення ТОВ "БК "Віват Груп" всього, що воно одержало, тобто сплачену вартість робіт у сумі 1 767 104,09 грн Управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, та стягнення з Управління одержаних від ТОВ "БК "Віват Груп" коштів за рішенням суду у дохід держави.
		Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
		Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.
		Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).
		Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Таким чином, інші доводи учасників справи судом не досліджуються, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному аспектах.
		За таких обставин суд позовні вимоги Першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області підлягають задоволенню в повному обсязі.
		У випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина 9 статті 129 ГПК України).
		Враховуючи, що звернення до суду прокурора відбулося у зв`язку із неправильними діями саме відповідача-2, судовий збір покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Віват Груп" в порядку частини 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
		Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Визнати недійсним договір підряду від 18.09.2020 №17 про закупівлю робіт «Капітальний ремонт зупинок громадського транспорту: Корпусний парк, Будинок зв`язку (Кінцева), Корпусний сад, Майдан Незалежності, Хлібзавод (на Центр), Пост-Острівська (на Центр), Переїзд (вул. Сакко на Центр), вул. Зої Космодем`янської (на Центр), с. Дублянщина (на с. Вакуленці), Стадіон (Кр. Берег на Центр) з установленням нових та заміною існуючих павільйонів у місті Полтава» та додаткових угод № 1 від 15.12.2020 та № 2 від 14.06.2021, укладених між Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Віват Груп».
		3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Віват Груп" (ЄДРПОУ 41782522 вул. Олександра Довженка, 4-А, м. Київ, 03057) на користь Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (ЄДРПОУ 03365854, вул. Стрітенська, 19, м. Полтава, 36020) 1 767 104,09  гривень, а з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (ЄДРПОУ 03365854, вул. Стрітенська, 19, м. Полтава, 36020) одержані ним за рішенням суду 1 767 104,09  гривень стягнути в дохід бюджету Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради (ГУК у Полтавській області/ тг м. Полтава/24060300, код ЄДРПОУ 37959255, р/р UA48999980314030544000016719, код класифікації бюджету 24060300, "інші надходження").
		4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Віват Груп" (ЄДРПОУ 41782522 вул. Олександра Довженка, 4-А, м. Київ, 03057) на користь Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя Полтави, м. Полтава, 7, 36000, код ЄДРПОУ 02910060) 29  534,56 грн судового збору.
		5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
		Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
		Дата складання та підписання повного тексту рішення 27.06.2024
		 
		Суддя                                                                                          М.О. Лиськов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...