Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/18770/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 28.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 28.06.2024.
Дата набрання законної сили: 26.06.2024
Номер судового провадження: 61-5104ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 червня  2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 755/18770/19
		провадження № 61-5104св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
		суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,  
		 
		учасники справи:   
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 , 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1 на ухвали Київського апеляційного суду від 07 березня 2024 року та від 14 березня                   2024 року (про відмову в перегляді постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами) у складі колегії суддів: Нежури В. А.,  Верланова С. М., Невідомої Т. О.,
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина
		Короткий зміст позовної заяви
		У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до                   ОСОБА_2 , у якому просив стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду в розмірі 885 762,48 грн та моральну шкоду у розмірі                    170 000,00 грн.
		Свої вимоги обґрунтовував тим, що 12 грудня 2016 відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) на дорозі між Броварським пр-м та                         с. Зазим`я за участі належного йому на праві власності автомобіля марки «Toyota RAV-4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіля марки «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належного відповідачу.                                В подальшому факт цієї ДТП став підставою для порушення кримінального провадження за частиною першою статті 286 КК України. Після вказаної ДТП належний йому автомобіль був вилучений та утримувався впродовж                           40 календарних днів без ухвали слідчого судді про накладення арешту на нього, незважаючи на чисельні його звернення до відповідних органів.
		Зазначав, що за фактом ДТП ОСОБА_2 надав неправдиві покази слідчим, які прибули на місце ДТП, а згодом - старшому слідчому, який проводив досудове розслідування у кримінальному провадженні від 28 грудня                            2016 року № 12016100030015271, у зв`язку з чим правоохоронні органи незаконного вилучили та утримували на спеціальному майданчику тимчасового утримання транспортних засобів належний йому (позивачу) автомобіль, який у подальшому повернули у розібраному стані після проведення експертизи.
		Посилаючись на наведене, просив його позов задовольнити.
		Короткий зміст судових рішень
		Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22 липня 2020 року у задоволені позову відмовлено
		Постановою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року на наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 липня 2020 року скасовано на підставі частини 3 статті 376 ЦПК України та ухвалено нове судове рішення про відмову у позові.
		Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими та виключними обставинами
		У грудні 2023 року ОСОБА_1 подав заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими та виключними обставинами. Просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 за нововиявленими та виключними обставинами та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_2 на його користь майнову шкоду та понесені витрати в сумі 885 762,48 грн,                         а також 170 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
		Зазначав, що згідно пунктів 1, 2 частини 6 статті 19 ЦПК України ця справа, за ціною позову 1 055 762,48 грн, повинна була розглядатись у загальному порядку, а не у спрощеному, з повідомленням сторін, як розглядав суд першої інстанції.
		Посилаючись на висновки Конституційного суду України у Рішенні                             від 22 листопада 2023 року № 10-рп(ІІ)/2023, якими встановлено, що пункти 1, 5 частини 6 статті 19 ЦПК України суперечать частині першій статті 8 та частині другій статті 24 Конституції України, та не є належними засобами регулювання процесуальних відносин, просив переглянути справу у зв`язку з виключними обставинами.
		Також посилався на те, що постанова Київського апеляційного суду від                         03 грудня 2020 року є незаконною, винесеною з порушенням прав предметної та суб`єктної юрисдикції. Вказував, що існують істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, зокрема наявність ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправдивих показань свідка, фальсифікація письмових доказів призвели до ухвалення незаконного рішення у цій справі, переважна більшість доказів, на які зроблено посилання в рішенні, є неприпустимими, що є безумовною підставою для скасування  постанови апеляційного суду.
		Короткий зміст оскаржених судових рішень суду апеляційної інстанції
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 березня 2024 року провадження за заявою ОСОБА_1 в частині перегляду постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року за виключними обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди закрито, як помилково відкриту. Заяву в частині перегляду судового рішення за виключними обставинами повернуто ОСОБА_1 .
		Ухвала апеляційного суду аргументована тим, що суддя-доповідач                     Нежура В.А. у грудні 2020 року брав участь у перегляді оскаржуваного ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції від 22 липня 2020 року у суді апеляційної інстанції, тому згідно частини шостої статті 37 ЦПК України,                      у нього відсутні повноваження для перегляду постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року за виключними обставинами, згідно поданої ОСОБА_1 заяви. Оскільки зазначена інформація не була врахована при визначені складу суду для розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами, суд дійшов висновку, що відкрите провадження в частині виключних обставин у цій справі підлягає закриттю, як помилково відкрите, а заява у зазначеній        частині - поверненню заявнику.
		Окрім того, ухвалою Київського апеляційного суду від 14 березня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
		Апеляційний суд виходив із того, що вказані заявником обставини не є нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України і не можуть бути підставою для перегляду чи зміни постанови апеляційного суду від 03 грудня 2020 року.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		06 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 07 березня 2024 року.
		Підставами касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.
		13 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 14 березня 3024 року.
		Підставами касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційні скарги аргументовані тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими та виключними обставинами.
		Зазначає, що оскаржувані ухвали апеляційного суду від 07 березня та                                  14 березня  2024 року є незаконними, такими, що прийняті з порушенням права предметної та суб`єктної юрисдикції, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		Доводи інших учасників справи
		Відзив/заперечення на касаційні скарги не надходили.
		Рух справи в суді касаційної інстанції 
		Ухвалами Верховного Суду від 26 квітня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Київського апеляційного суду від 14 березня 2024 року про залишення без задоволення заяв ОСОБА_1 щодо відводу секретаря судового засідання Цуран С. С. та відводу колегії суддів Київського апеляційного суду у складі Нежури В. А., Верланова С. М. у цій справі.
		Відкрито касаційне провадження у справі № 755/18770/19 за касаційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 березня 2024 року, на  ухвалу Київського апеляційного суду від 14 березня 2024 року про відмову в перегляді постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами.                         
		Витребувано з Дніпровського районного суду м. Києва справу                                       № 755/18770/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
		Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2024 року справу                                      № 490/1956/20 призначено до судового розгляду.
		Межі та підстави касаційного перегляду 
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України). 
		Підставою касаційного оскарження судових рішень апеляційного суду є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. 
		Касаційна скарга на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 березня                    2024 року підлягає задоволенню, касаційна скарга на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 березня 2024 року (про відмову в перегляді постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами) задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
		Позиція Верховного Суду 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Що стосується касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду від 07 березня 2024 року
		Виходячи з того, що суддя-доповідач Нежура В. А. у грудні 2020 року брав участь у перегляді оскаржуваного ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції від 22 липня 2020 року в суді апеляційної інстанції й згідно частини шостої статті 37 ЦПК України у нього відсутні повноваження для перегляду постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року за виключними обставинами, згідно поданої ОСОБА_1 заяви, апеляційний суд закрив відкрите провадження в частині виключних обставин у цій справі.
		Проте такий висновок апеляційного суду є помилковим.
		Відповідно до частини першої та другої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову.
		За частиною першою статті 427 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді або колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
		Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статтях 36, 37 ЦПК України. Пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
		Відповідно до частини шостої  статті 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.
		Згідно з частиною першою статті 39 ЦПК України суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу.
		З урахуванням наведених вище процесуальних норм, суддя Нежура В. А., з огляду на участь у перегляді оскаржуваного ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції від 22 липня 2020 року в суді апеляційної інстанції, на виконання вимог частини першої статті 39 ЦПК України зобов`язаний був заявити самовідвід та передати справу для проведення повторного автоматизованого розподілу, а не закривати провадження за заявою                    ОСОБА_1 в частині перегляду постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року за виключними обставинами у цій справі, як помилково відкрите. 
		Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав  і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
		У статті 255 ЦПК України визначені підстави для закриття провадження у справі.
		Проте відкрите апеляційне провадження не може буте закрите як відкрите помилково,  з огляду на неповноважний склад суду, оскільки процесуальним законом передбачені інші процесуальні дії судді, якому за законом заборонено брати участь у розгляді справи. 
		Безпідставно закриваючи апеляційне провадження через неможливість судді брати участь у розгляді заяви про перегляд рішення за виключними обставинами, апеляційний суд повернув заяву за мотивів закриття апеляційного провадження, тим самим порушив право заявника на розгляд його заяви по суті.
		За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, ухвала апеляційного суду від 07 березня 2024 року  -скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
		Що стосується касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду від 14 березня 2024 року
		Відповідно до частин першої, другої, четвертої, п`ятої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
		Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:  1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина четверта, п`ята статті 423 ЦПК України).
		Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 919/11027/18 (провадження № 12-7звг22), пункт 5.3)).
		Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17 (провадження № 14-549зц18), пункт 26).
		Обставини, які могли бути встановлені при розгляді справи в разі виконання учасниками справи та судом вимог процесуального закону (змагальність, диспозитивність тощо), не можуть визнаватися нововиявленими (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 345/1362/20 (провадження № 61-8675св21).
		Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі                                    № 127/10129/17 (провадження № 14-549зц18), пункти 27, 28).
		Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18 (провадження № 11-430заі20), пункт 6.38.).
		Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.
		Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
		Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
		Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року (пункти 7.4-7.5)).
		Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв`язку судових рішень, зокрема з того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв`язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи. Разом з тим слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього, і якщо вже прийнято новий акт, протилежний за змістом скасованому, або коли саме скасування акта означає протилежне вирішення питання (див. постанову Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 631/1660/15-ц (провадження № 61-18334св20)).
		У справі, яка є предметом касаційного перегляду, апеляційний суд установив, що, звертаючись із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 посилався на ті ж самі обставини, що були предметом розгляду в суді апеляційної інстанції під час перегляду рішення суду першої інстанції, тобто заявляв про існування нововиявлених обставин для перегляду судового рішення, посилаючись на підстави, якими було обґрунтовано по суті позовні вимоги. 
		Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення апеляційного суду від                       03 грудня 2020 року, суд апеляційної інстанції правильно керувався тим, що наведені заявником підстави та обставини не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України та не можуть бути підставою для скасування судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
		Аргументи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства, що, на переконання заявника, призвело до ухвалення незаконного судового рішення, яке не передбачено процесуальним законом, є безпідставними з огляду на таке.
		Згідно із частиною сьомою статті 429 ЦПК України судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.
		Якщо суд не вбачає підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, він не втручається в зміст оскаржуваного рішення і постановляє ухвалу про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення, аналізуючи у мотивувальній частині лише і виключно обставини, які заявник вважав нововиявленими.
		До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі                           від 04 липня 2023 року (справа № 299/1923/16-ц, провадження № 14-56цс23).
		Посилання заявника на те, що складу суду було заявлено обґрунтований відвід, у задоволенні якого було, на його думку, безпідставно відмовлено, колегія суддів відхиляє як безпідставні та такі, що спростовуються ухвалою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року, у якій наведені обґрунтовані мотиви відсутності підстав для задоволення клопотання.
		Відповідно до частини першої статті 427 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді або колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
		Згідно з частиною тринадцятою статті 33 ЦПК України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.
		Частиною п`ятою статті 37 ЦПК України визначено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
		Посилання на те, що суддя Нежура В. А., який брав участь при вирішенні справи в суді апеляційної інстанції у цій справі, тому не може приймати участь при розгляді заяви за нововиявленими обставинами, є безпідставними, оскільки ухвалене ним судове рішення не скасоване, а тому відсутні підстави, передбачені частиною п`ятою статті 37 ЦПК України, для його відводу.
		Інші доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права чи порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
		Щодо клопотань про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
		В касаційній скарзі та в поданих заявах ОСОБА_1 просить вирішити питання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Клопотання про направлення справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
		Підстави для передачі справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду передбачені статтею 403 ЦПК України.
		Згідно з частинами другою - п`ятою статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду  у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права                         у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		Тлумачення змісту частини шостої статті 403 ЦПК України свідчить, що клопотання має містити обґрунтування необхідності про передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. 
		З урахуванням того, що у касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування передбачених статтею 403 ЦПК України підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, висновків Верховного Суду за результатами касаційного перегляду справи, у задоволенні клопотань                  ОСОБА_1 необхідно відмовити.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що ухвала апеляційного суду від 07 березня 2024 року постановлена без додержання норм матеріального та процесуального права. За таких обставин, касаційна скарга в цій частині підлягає задоволенню, ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
		Водночас доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала апеляційного суду від 14 березня 2024 року (про відмову в перегляді постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами) постановлена без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу в цій частині залишити без задоволення, ухвалу апеляційного суду  - без змін.
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, 
		ПОСТАНОВИВ:
		У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 березня 2024 року задовольнити.
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 07 березня 2024 року скасувати, справу в цій частині направити на новий апеляційний розгляд.
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 березня 2024 року (про відмову в перегляді постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами) залишити без задоволення.
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 14 березня 2024 року (про відмову в перегляді постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами) залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття. 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 ГоловуючийМ. Є. Червинська   Судді:А. Ю. Зайцев   Є. В. Коротенко   В. М. Коротун    М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...