Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/7744/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 26.06.2024. Зареєстровано: 28.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2024.

Номер судового провадження: П/380/7844/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		26 червня 2024 рокусправа № 380/7744/24 м. Львів
		Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії -
		УСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення інспектора прикордонної служби вищої категорії начальника 1 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_1 , майстер сержанта ОСОБА_2 від 09.03.2024.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Інспектором прикордонної служби вищої категорії начальником 1 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_1 , майстер сержантом ОСОБА_2 09.03.2024 прийнято рішення про відмову в перетинанні державного кордону України щодо громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказав, що наказом начальника Житомирської обласної військової адміністрації ОСОБА_3 від 05.03.2024 № 21 «Про виїзд за межі України» надано дозвіл особам на виїзд за межі України згідно з додатком, яким затверджено перелік осіб з зазначенням інформації про кожну особу для надання можливості виїзду за межі України в умовах правового режиму воєнного стану. Серед вказаного переліку осіб, зокрема у пункті 9 надано дозвіл на виїзд за межі України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (закордонний паспорт НОМЕР_2 ). Стверджує, що у ОСОБА_1 станом на день прийняття оскарженого рішення були наявні документи, що слугують підтвердженням для реалізації права для перетинання державного кордону. Тому звернувся до суду із цим позовом.
		Ухвалою від 15.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
		На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 35164 від 07.05.2024) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень вказав, що в ході перевірки документів було встановлено відсутність документу, який би посвідчував приналежність позивача до категорії осіб, які звільненні від мобілізації та підпадають під дію Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.1995 року № 57 (у редакції, на час виникнення спірних відносин) (далі  Правила). Зазначив, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ на території України ведений воєнний стан через акт відкритої агресії з боку російської федерації та проведенням активних бойових дій на території Київської, Харківської, Херсонської, Донецької та Луганської областей, дію якого станом на сьогодні продовжено. Вказав, що відповідно до статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів. Повідомив, що постановою КМУ від 27.01.1995 року №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Правила), затверджені Правила перетинання державного кордону, що визначають порядок перетинання громадянами України державного кордону. Згідно з п. 2-8 Правил у разі введення в Україні воєнного стану пропуск водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних рішень про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека. Рішення про виїзд за межі України водіїв, що здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами, приймається Мінінфраструктури або обласними, Київською міською військовими адміністраціями за наявності відповідного обґрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів, необхідних для їх перевезення, у листах від будь-якого з таких органів, підприємств, установ, організацій, закладів: військових, правоохоронних органів; військових адміністрацій; медичних закладів; відправників чи отримувачів гуманітарної допомоги. Повідомив, що у разі непідтвердження мети поїздки уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, у перетинанні державного кордону в порядку, визначеному частиною першою статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль". Повідомив, що відповідно до частини 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про прикордонний контроль» перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, а у випадках, визначених цим Законом, - посадових осіб Державної прикордонної служби України, якщо інше не передбачено цим Законом. Вказав, що у разі не підтвердження мети поїздки уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, у перетинанні державного кордону в порядку, визначеному частиною першою статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль". Отже, недостатньо лише самого факту наявності документів, що підтверджують підставу для виїзду за кордон, оскільки підтвердження мети поїздки є невід`ємною складовою здійснення прикордонного контролю, а тому надання дозволу на перетин державного кордону України є можливим, після усіх необхідних заходів здійснення прикордонного контролю. Підсумовуючи вищевикладене, надані Позивачем 09.03.2024 року документи не дали змогу уповноваженим посадовим особам, які здійснюють прикордонний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України прийняти рішення про надання дозволу на перетин державного кордону України Позивачу, тому рішення прийняті інспектором прикордонної служби вищої категорії начальником 1 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_1 , майстер сержантом ОСОБА_2 яким було відмовлено у перетинанні державного кордону на виїзд з України ОСОБА_5 від 09.03.2024 року є правомірними. Просив у задоволенні позову відмовити.
		Крім того відповідач зазначив, що згідно з частиною 2 статтею 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною 3 статтею 14 Закону України «Про прикордонний контроль» визначено, що особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення у передбаченому законом порядку оскаржити його до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Звернув увагу на те, що рішення про відмову в перетинанні державного кордону винесено інспектором прикордонної служби вищої категорії начальником 1 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_1 , майстер сержантом ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач) від 09 березня 2024 року громадянину України ОСОБА_4 , який розписався про отримання примірника такого рішення у день винесення такого рішення. Отже, на думку відповідача ОСОБА_6 пропущено процесуальний строк оскарження рішення про відмову у перетинанні державного кордону від 09.03.2024 до адміністративного суду, оскільки останнім днем оскарження зазначеного рішення було 09 березня 2024 року, а звернувся до суду позивач 10.04.2024 року.
		Від представниці позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 36388 від 13.05.2024) у якій навела доводи, аналогічні тим, які викладені в позовній заяві. 
		Відповідач також подав до суду додаткові пояснення (вх. № 35211 від 07.05.2024) у якій навів доводи щодо належності визначення відповідача у цій справі.
		Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає таке.
		Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
		Частиною 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про прикордонний контроль» визначено, що особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення у передбаченому законом порядку оскаржити його до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії.
		Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
		Таким чином, оскільки оскаржене рішення прийнято 09.03.2024, то місячний строк звернення до суду обчислюється з 10.03.2024. У свою чергу, позивач звернувся до суду із цим позовом 10.04.2024, тобто протягом місячного строку звернення, який обчислюється з 10.03.2024. Тому суд критично оцінює доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду.
		Суд вивчив матеріали справи, з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються та встановив таке.
		Наказом начальника Житомирської обласної військової адміністрації ОСОБА_3 від 05.03.2024 № 21 «Про виїзд за межі України» надано дозвіл особам на виїзд за межі України згідно з додатком, яким затверджено перелік осіб з зазначенням інформації про кожну особу для надання можливості виїзду за межі України в умовах правового режиму воєнного стану. 
		Серед вказаного переліку осіб, зокрема у пункті 9 надано дозвіл на виїзд за межі України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (закордонний паспорт НОМЕР_2 ). 
		Відповідно до довідки Малинської районної благодійної організації «Захист дітей Чорнобиля» від 04.03.2024 № 32 ОСОБА_1 є волонтером благодійної організації «Малинська районна благодійна організація «Захист дітей Чорнобиля» (код ЄДРПОУ 37777616) та займається перевезенням через державний кордон України вантажів гуманітарної допомоги для потреб населення України, внутрішньо переміщених осіб, які перебувають в Житомирській області, малозабезпечених сімей, багатодітних та медичних закладів, що підтверджується.
		ОСОБА_1 09.03.2024 будучи водієм транспортного засобу Volkswagen Caddy з державним номерним знаком НОМЕР_3 , прибув для перетину кордону до пункту пропуску «Грушів - Будомєж» з метою отримання гуманітарної допомоги у донора HilfsdienstFreundeskreis e.V. у Федеративній Республіці Німеччині. 
		При проходженні прикордонного контролю, ОСОБА_1 надані уповноваженим працівникам прикордонної служби такі документи: закордонний паспорт НОМЕР_2 , посвідчення водія серії НОМЕР_4 , видане 30.07.2009 Жовтоводським ВРЕР ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Volkswagen Caddy з державним номерним знаком НОМЕР_3 , копію наказу Житомирської обласної військової адміністрації від 05.03.2024 № 21 «Про виїзд за межі України»; копію витягу з додатку до наказу Житомирської обласної військової адміністрації від 05.03.2024 № 21, у якому в п. 9 зазначений ОСОБА_1 , лист Малинської районної благодійної організації «Захист дітей Чорнобиля» від 04.03.2024 № 31 про надання дозволу на виїзд за кордон для ввезення гуманітарної допомоги, довідку видану ОСОБА_1 . Малинською районною благодійною організацією «Захист дітей Чорнобиля» від 04.03.2024 № 32, лист донора гуманітарної допомоги Hilfsdienst Freundeskreis e.V. від 01.03.2024 про підтвердження діяльності щодо організації гуманітарної допомоги, обґрунтування щодо обсягів вантажів гуманітарної допомоги та перелік гуманітарної допомоги, яку має доставити ОСОБА_1 .
		Листом від 22.03.2024 № 1912/2-24/11 Житомирською обласною військовою адміністрацією надано відповідь на адвокатський запит представниці позивача та повідомлено, що наказом Житомирської ОВА від 05.03.2024 № 21 «Про виїзд за межі України» ОСОБА_1 дійсно надано дозвіл на виїзд за межі України та на виконання п. 2-8 Правил перетинання державного кордону листом від 05.03.2024 № 1536/2-24/40 направила за допомогою системи електронної взаємодії з органами виконавчої влади (СЕВ ОВВ) до Адміністрації Держприкордонслужби копію вказаного наказу. Також повідомлено, що інформацію про осіб, яким наказом Житомирської ОВА від 05.03.2024 № 21 «Про виїзд за межі України» надано дозвіл на виїзд за межі України внесено до телекомунікаційної системи «ШЛЯХ» 05.03.2024.
		Інспектором прикордонної служби вищої категорії начальником 1 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_1 , майстер сержантом ОСОБА_2 09.03.2024 прийнято рішення про відмову в перетинанні державного кордону України щодо громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до змісту вказаного рішення, ОСОБА_1 відмовлено у виїзді з України з причини не підтвердження мети поїздки за кордон в період дії на території України воєнного стану у відповідності до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні», Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та постанови Кабінету Міністрів України № 57 (зі змінами та доповненнями).
		Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, тому звернувся із цим позовом до суду.
		При вирішенні спору по суті суд керується таким.
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийняття оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
		Відповідно до статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.
		Статтею 64 Конституції України визначено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
		В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61 62, 63 цієї Конституції.
		З викладеного слідує, що право особи на пересування та право вільно залишати територію України, передбачене статтею 33 Конституції України може бути обмежено в умовах воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		В подальшому указами Президента України строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та триває і на час розгляду цієї справи у суді.
		У свою чергу, відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні військовому командуванню (зокрема, Державні прикордонній службі України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
		Відповідно до п. 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні постановлено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану.
		Згідно із ст. 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 року № 389-VIII (в редакції станом на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Відповідно до п. 6 ч.1 ст.8 Закону № 389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
		Згідно із пунктом 8 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 року № 1455 (далі Порядок № 1455), перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
		Поряд з цим, правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України визначає Закон України Про прикордонний контроль від 05.11.2009 року № 1710-VI (далі - Закон № 1710).
		Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону № 1710 прикордонний контроль державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.
		Прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон.
		Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 6 Закону № 1710 пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон здійснюється після проходження всіх передбачених законом видів контролю на державному кордоні.
		Згідно з ч. 4 ст. 6 Закону № 1710 прикордонний контроль вважається закінченим після надання уповноваженою службовою особою Державної прикордонної служби України дозволу на перетинання державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем або після доведення до відома відповідної особи рішення про відмову у перетинанні державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем.
		Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 1710 передбачено, що іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в`їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв`язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України, відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.
		Згідно з ст. 3 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України від 21.01.1994 року № 3857-XII визначено, що перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.
		Правила перетинання державного кордону громадянами України затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57 (далі - Правила перетинання державного кордону) (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин), які визначають порядок перетинання громадянами України державного кордону.
		Згідно з п. 2 Правил перетинання державного кордону передбачено, що у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи.
		Згідно з п. 2-8 Правил перетинання державного кордону у разі введення в Україні воєнного стану пропуск водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних рішень про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека.
		Рішення про виїзд за межі України водіїв, що здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами, приймається Мінінфраструктури або обласними, Київською міською військовими адміністраціями за наявності відповідного обґрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів, необхідних для їх перевезення, у листах від будь-якого з таких органів, підприємств, установ, організацій, закладів: військових, правоохоронних органів; військових адміністрацій; медичних закладів; відправників чи отримувачів гуманітарної допомоги.
		Рішення про виїзд за межі України, яке дає можливість перетину державного кордону, приймається на строк не більше шести місяців.
		Мінінфраструктури або обласні, Київська міська військові адміністрації надсилають до Адміністрації Держприкордонслужби рішення про виїзд за межі України зазначених в абзаці першому цього пункту осіб для врахування під час їх виїзду за межі України.
		Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, можуть безперервно перебувати за кордоном не більше 30 календарних днів з дня перетину державного кордону.
		У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном та/або зміни мети виїзду за кордон, що встановлені цим пунктом, Мінінфраструктури та військові адміністрації скасовують своє рішення про виїзд за межі України відповідних осіб протягом семи робочих днів з моменту встановлення фактів зазначених порушень.
		У разі непідтвердження мети поїздки уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, у перетинанні державного кордону в порядку, визначеному частиною першою статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль».
		Відповідно до п. 12 Правил перетинання державного кордону визначено що для здійснення прикордонного контролю громадяни подають уповноваженим службовим особам підрозділу охорони державного кордону паспортні, а у випадках, передбачених законодавством, і підтверджуючі документи без обкладинок і зайвих вкладень. Паспортні та підтверджуючі документи громадян, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами підрозділу охорони державного кордону з метою встановлення їх дійсності та належності громадянину, який їх пред`являє. У ході перевірки документів під час виїзду з України з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.
		З наведених законодавчих норм судом висновується, що особи (водії), що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, мають право на перетин державного кордону в умовах воєнного стану за умови наявності відповідних рішень про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека.
		Листом від 22.03.2024 № 1912/2-24/11 Житомирською обласною військовою адміністрацією повідомлено, що наказом Житомирської ОВА від 05.03.2024 № 21 «Про виїзд за межі України» ОСОБА_1 дійсно надано дозвіл на виїзд за межі України та на виконання п. 2-8 Правил перетинання державного кордону листом від 05.03.2024 № 1536/2-24/40 направила за допомогою системи електронної взаємодії з органами виконавчої влади (СЕВ ОВВ) до Адміністрації Держприкордонслужби копію вказаного наказу. Також повідомлено, що інформацію про осіб, яким наказом Житомирської ОВА від 05.03.2024 № 21 «Про виїзд за межі України» надано дозвіл на виїзд за межі України внесено до телекомунікаційної системи «ШЛЯХ» 05.03.2024.
		Судом встановлено, що 09.03.2024 року позивач при проходженні прикордонного контролю, ОСОБА_1 надані уповноваженим працівникам прикордонної служби такі документи: закордонний паспорт НОМЕР_2 , посвідчення водія серії НОМЕР_4 , видане 30.07.2009 Жовтоводським ВРЕР ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Volkswagen Caddy з державним номерним знаком НОМЕР_3 , копію наказу Житомирської обласної військової адміністрації від 05.03.2024 № 21 «Про виїзд за межі України»; копію витягу з додатку до наказу Житомирської обласної військової адміністрації від 05.03.2024 № 21, у якому в п. 9 зазначений ОСОБА_1 , лист Малинської районної благодійної організації «Захист дітей Чорнобиля» від 04.03.2024 № 31 про надання дозволу на виїзд за кордон для ввезення гуманітарної допомоги, довідку видану ОСОБА_1 . Малинською районною благодійною організацією «Захист дітей Чорнобиля» від 04.03.2024 № 32, лист донора гуманітарної допомоги Hilfsdienst Freundeskreis e.V. від 01.03.2024 про підтвердження діяльності щодо організації гуманітарної допомоги, обґрунтування щодо обсягів вантажів гуманітарної допомоги та перелік гуманітарної допомоги, яку має доставити ОСОБА_1 .
		Зі змісту оскарженого рішення слідує, що ОСОБА_1 відмовлено у виїзді з України з підстав не підтвердження мети поїздки за кордон в період дії на території України воєнного стану у відповідності до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні», Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та постанови Кабінету Міністрів України № 57 (зі змінами та доповненнями).
		Водночас, суд критично оцінює вказані доводи відповідача та зазначену у оскаржуваному рішенні підставу для відмови у перетині державного кордону.
		Суд вважає, що визначальним у спірних правовідносинах є встановлення того, чи мав право позивач для перетину державного кордону та чи належним чином це право на час проходження паспортного контролю було ним підтверджено.
		Суд наголошує, що згідно пункту 2-8 Правил перетинання державного кордону у разі введення в Україні воєнного стану пропуск водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних рішень про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека.
		У свою чергу, наказом начальника Житомирської обласної військової адміністрації ОСОБА_3 від 05.03.2024 № 21 «Про виїзд за межі України» надано дозвіл особам на виїзд за межі України згідно з додатком, яким затверджено перелік осіб з зазначенням інформації про кожну особу для надання можливості виїзду за межі України в умовах правового режиму воєнного стану. 
		Серед вказаного переліку осіб, зокрема у пункті 9 надано дозвіл на виїзд за межі України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (закордонний паспорт НОМЕР_2 ). 
		Крім того, відповідно до довідки Малинської районної благодійної організації «Захист дітей Чорнобиля» від 04.03.2024 № 32 ОСОБА_1 є волонтером благодійної організації «Малинська районна благодійна організація «Захист дітей Чорнобиля» (код ЄДРПОУ 37777616) та займається перевезенням через державний кордон України вантажів гуманітарної допомоги для потреб населення України, внутрішньо переміщених осіб, які перебувають в Житомирській області, малозабезпечених сімей, багатодітних та медичних закладів.
		ОСОБА_1 09.03.2024 будучи водієм транспортного засобу Volkswagen Caddy з державним номерним знаком НОМЕР_3 , прибув для перетину кордону до пункту пропуску «Грушів - Будомєж» з метою отримання гуманітарної допомоги у донора HilfsdienstFreundeskreis e.V. у Федеративній Республіці Німеччині. 
		При цьому, суд вважає, що визначальним фактором для перетину державного кордону є те, чи наявна про особу, яка перетинає державний кордон, інформація у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека, а також підтвердження мети поїздки.
		Факт внесення позивача у телекомунікаційну систему «Шлях» з 05.03.202 підтверджується листом Житомирської обласної військової адміністрації від 22.03.2024 № 1912/2-24/11.
		Таким чином, надавши оцінку на предмет законності оскаржуваного рішення, суд вважає, що оскаржуване рішення не може вважатись обґрунтованим та таким, яке прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття даного рішення, а тому є протиправним і підлягає скасуванню. Отже, позов є таким, що підлягає задоволенню.
		У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримано, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
		З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити.
		Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 968,96 грн.
		Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Визнати протиправним та скасувати рішення інспектора прикордонної служби вищої категорії начальником 1 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_1 , майстер сержанта ОСОБА_2 від 09.03.2024 про відмову в перетинанні державного кордону України ОСОБА_4 .
		3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп сплаченого судового збору.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
		 
		Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).
		 
		Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
		 
		 
		 
		СуддяР.П. Качур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...