Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 341/899/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 26.06.2024. Зареєстровано: 28.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2024.
Дата набрання законної сили: 29.07.2024
Номер судового провадження: 1-кп/341/129/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024091140000040

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Єдиний унікальний номер 341/899/24 
		Номер провадження 1-кп/341/129/24 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 червня 2024 року                             місто Галич
		 
		Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		представника потерпілої сторони ОСОБА_5 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження від 08.02.2024 № 12024091140000040 за обвинуваченням 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який народивсята зареєстрованийу АДРЕСА_1 тапроживає заадресою:     АДРЕСА_2 , одружений, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, працював на посаді електрогазозварника 6 розряду дільниці зварювального виробництва Бурштинської дільниці котельно-ремонтного цеху відокремленого підрозділу «Галременерго» АТ «ДТЕК Західенерго», яке є підрядною організацією ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго», на цей час безробітний, на утриманні має двоє малолітніх дітей, не судимий, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 3 статті 15 частиною 4 статті 185 КК України. 
		установив
		ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану та незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, в умовах воєнного стану за наступних установлених судом обставин.
		05.02.2024 близько 20:00 години ОСОБА_4 , працюючи на посаді електрогазозварника 6 розряду у дільниці зварювального виробництва Бурштинської дільниці котельно-ремонтного цеху відокремленого підрозділу «Галременерго» акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», яке є підрядною організацією ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго», та маючи безперешкодний доступ до агрегату АТФ-400 підстанції електричних фільтрів енергоблоку № 3, що знаходиться на території ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго», перебуваючи на зміні, вирішив вчинити таємне викрадення трансформаторної оливи з указаного агрегата.
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , знайшов на території підрозділу дві порожні каністри з-під оливи, ємністю по 20 літрів кожна. 
		Після цього ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливою метою та наміром особистого збагачення, пішов до приміщення підстанції електричних фільтрів енергоблоку № 3. Неподалік вказаного приміщення ОСОБА_4 побачив незнайомого працівника ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго» та під приводом надання допомоги у зливі оливи з агрегата АТФ-400 шляхом підсвічування та винести її з приміщення підстанції електричних фільтрів енергоблоку № 3, не повідомляючи про свої дійсні злочинні наміри, попросив вказану особу, яка не була обізнана з його злочинними намірами, допомогти йому перенести каністри з оливою для використання надалі у службових цілях, на що останній погодився. Підійшовши разом до входу у приміщення підстанції електричних фільтрів енергоблоку № 3, ОСОБА_4 , переконавшись, що поблизу нікого більше немає і за їхніми діями ніхто не спостерігає, відсунув дерев`яний щит, яким був закладений дверний отвір, та зайшли усередину приміщення, у якому знаходиться агрегат АТФ-400. Перебуваючи у вказаному приміщенні, ОСОБА_4 відкрив запірний кран та злив з вказаного агрегата у заздалегідь заготовлені та принесені з собою дві каністри 40 л, що еквівалентне 45,45 кг, трансформаторної оливи марки Т-1500, за ціною 84 гривні 75 копійок за 1 кг на загальну суму 3851 гривень 88 копійок. 
		З викраденим ОСОБА_4 покинув приміщення підстанції електричних фільтрів енергоблоку № 3 та територію ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго», та надалі розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго» майнову шкоду на загальну суму 3851 гривень 88 копійок. 
		Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , маючи безперешкодний доступ до агрегата АТФ-400 підстанції електричних фільтрів енергоблоку № 3, що знаходиться на території ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго», 06.02.2024 близько 19:30 години, перебуваючи на зміні, вирішив знову вчинити таємне викрадення трансформаторної оливи з указаного агрегата.
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , знайшов на території підрозділу дві порожні каністри з-під оливи, ємністю по 20 літрів кожна та під приводом надання допомоги у перенесенні каністр з оливою, не повідомляючи про свої дійсні злочинні наміри, попросив свого співробітника ОСОБА_6  слюсаря з ремонту устаткування котельних та пилопідготовчих цехів 6 розряду дільниці технічного обслуговування тепломеханічного устаткування дільниці з обслуговування основного котельного устаткування Бурштинської дільниці котельно-ремонтного цеху відокремленого підрозділу «Галременерго» акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», яке є підрядною організацією ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго», допомогти йому перенести каністри з оливою для використання надалі у службових цілях.
		Після цього ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що в Україні введено воєнний стан, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливою метою та наміром особистого збагачення, разом з ОСОБА_6 , який не був обізнаний з його злочинними намірами, підійшли до входу у приміщення підстанції електричних фільтрів енергоблоку № 3, де, переконавшись, що поблизу нікого немає і за їхніми діями ніхто не спостерігає, відсунув дерев`яний щит, яким був закладений дверний отвір, та зайшли усередину приміщення, у якому знаходиться агрегат АТФ-400. Перебуваючи у вказаному приміщенні, ОСОБА_4 відкрив запірний кран та злив з вказаного агрегата у заздалегідь заготовлені та принесені з собою дві каністри 40 л, що еквівалентне 45,45 кг, трансформаторної оливи марки Т-1500, за ціною 84 гривні 75 копійок за 1 кг на загальну суму 3851 гривень 88 копійок.
		З викраденим ОСОБА_4 покинув приміщення підстанції електричних фільтрів енергоблоку № 3 та територію ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго» і надалі розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго» майнову шкоду на загальну суму 3851 гривень 88 копійок. 
		Не зупиняючись на досягнутому, 07.02.2024 близько 20:00 години ОСОБА_4 вирішив повторно вчинити таємне викрадення трансформаторної оливи з агрегата АТФ-400 підстанції електричних фільтрів енергоблоку № 3, що знаходиться на території ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго».
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , знайшов на території підрозділу дві порожні каністри з-під оливи, ємністю по 20 літрів кожна та під приводом надання допомоги у перенесенні каністр з оливою, не повідомляючи про свої дійсні злочинні наміри, черговий раз попросив свого співробітника ОСОБА_6 допомогти йому перенести каністри з оливою для використання надалі у службових цілях.
		Після цього ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що в Україні введено воєнний стан, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливою метою та наміром особистого збагачення, разом з ОСОБА_6 , який не був обізнаний з його злочинними намірами, підійшли до входу у приміщення підстанції електричних фільтрів енергоблоку № 3, де, переконавшись, що поблизу нікого немає і за їхніми діями ніхто не спостерігає, відсунув дерев`яний щит, яким був закладений дверний отвір, та зайшли усередину приміщення, у якому знаходиться агрегат АТФ-400. Перебуваючи у вказаному приміщенні, ОСОБА_4 відкрив запірний кран та злив з вказаного агрегата у заздалегідь заготовлені та принесені з собою дві каністри 40 л, що еквівалентне 45,45 кг, трансформаторної оливи марки Т-1500, за ціною 84 гривні 75 копійок за 1 кг на загальну суму 3851 гривень 88 копійок.
		Однак, свій злочинний намір ОСОБА_4 до кінця не довів з незалежних від його волі причин, які вважав за необхідне для доведення свого злочинного умислу, оскільки після заповнення трансформаторною оливою обох каністр він та ОСОБА_6 були виявлені біля агрегата АТФ-400 і затримані працівниками охорони та департаменту з безпеки ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго».
		З огляду на викладене, суд визнає ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 3 статті 15 частиною 4 статті 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану та вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, в умовах воєнного стану.
		Водночас розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 здійснювався у межах пред`явленого йому обвинувачення.
		Оскільки обвинувачений у судовому засіданні вину визнав та надав суду показання, аналогічні пред`явленому обвинуваченню, які відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, за згодою всіх учасників судового розгляду і відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд обмежив обсяг досліджуваних доказів у цьому кримінальному провадженні, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченого, сумнівів у добровільності та правдивості позиції якого у суду немає, дослідженням документів, які характеризують особу ОСОБА_4 , стосуються процесуальних витрат та речових доказів. Згода обвинуваченого щодо застосування положень частини третьої статті 349 КПК України зафіксована за допомогою технічного запису процесу судового засідання та письмовою розпискою особи.
		Установлені судом обставини підтверджуються наступними доказами.
		Показаннями допитаного в судовому засіданні обвинуваченого, який вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся та суду пояснив, що дійсно 05.02.2024 та 06.02.2024 викрадав, а 07.02.2024 намагався викрасти, на роботі з агрегата АТФ-400 по 40 л оливи. Проте, саме 07.02.2024 його затримала охорона. Співробітники, яких залучав до викрадення оливи, про його дійсні наміри не знали, думали, що допомагають у виконанні функціональних обов`язків. Олива йому була потрібна замість солярки заправити бак трактора. Визнав корисливу мета вчинення відповідних дій. За територію підприємства каністри виносив повз канал. Зазначив, що ОСОБА_6 ввів в оману щодо цілей і мети зливання мастила. Під час допиту підтвердив, що розпочинаючи протиправні дії 05.02.2024 він планував викрасти 80 літрів оливи, чого було достатньо для трактора, та перевірити, чи підходить така. Надалі 07.02.2024, оскільки у попередні дні йому вдалося безкарно викрасти оливу, то у нього виник новий умисел і нова мета викрасти ще 40 літрів оливи. 
		До вчиненого ставиться негативно, обіцяє більше не повторювати такого, завдану шкоду відшкодував повністю. Щиро кається. Просив його суворо не карати. 
		Отже, суд дійшов висновку про доведення повністю винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 3 статті 15 частиною 4 статті 185 КК України.
		У судовому засіданні прокурор просив врахувати, що обвинувачений вину визнав, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, завдані збитки відшкодував. Вважає, що обвинуваченому потрібно призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України потрібно призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та із застосуванням статті 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, визначити іспитовий строк 2 роки.
		Обвинувачений із позицією прокурора погодився.
		Представник потерпілої сторони підтвердив факт відшкодування шкоди обвинуваченим, зазначив про відсутність будь-яких претензій морального чи матеріального характеру, просив призначити не суворе покарання на розсуд суду.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого згідно зістаттею66КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
		При цьому суд констатує, що зазначені три пом`якшуючі покарання обставини стосуються двох пред`явлених стороною обвинувачення і установлених судом складів вчинених кримінальних правопорушень.
		Обставин,що обтяжуютьпокарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК України,суд не встановив.
		Відповідно до змісту досудової доповіді органу пробації, дослідження інформації, що характеризує обвинуваченого ОСОБА_4 за місцем його проживання, умов його життєдіяльності, відносин у суспільстві, середній рівень ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також середній рівень імовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства. Зважаючи на виявлені фактори ризику вчинення повторного правопорушення (кримінногенні потреби) у випадку прийняття судом рішення про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, вважає за доцільне, крім обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на обвинуваченого додаткові обов`язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України, зокрема, не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації. 
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить з того, що відповідно достатті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню винними та іншими особами нових кримінальних правопорушень, та враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання, як втручання держави в приватне життя особи, повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи - воно має бути законним, пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		Під часпризначення покаранняобвинуваченому ОСОБА_4 суд відповідно достатті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які кваліфікуються за частиною 4 статті 185,частиною 3 статті 15 частиною 4 статті 185 КК України, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, безробітний, на утриманні має двох малолітніх дітей, за попереднім місцем роботи характеризується позитивно, наявність трьох обставин, що пом`якшують покарання, та те,що обвинувачений до лікарів психіатра та нарколога не звертався. 
		Відповідно до змісту частини першої статті 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
		Ураховуючи викладене, беручи до уваги мету покарання, наявність трьох пом`якшуючих покарання обставин, з урахуваннямособи винного,який ранішене судимийі позитивнохарактеризується, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для застосування положень статті 69 КК України та призначення покарань, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини четвертої статті 185 КК України, у виді позбавлення волі, які будуть достатніми для виправлення особи та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Своєю чергою, визначаючи строки позбавлення волі за кожним із вчинених кримінальних правопорушень, суд ураховує, що вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення 07.02.2024, передбачене частиною 3 статті 15 частиною 4 статті 185 КК України, хоч і є незакінченим злочином, проте воно вчинене повторно. Указане підвищує його суспільну небезпечність.
		В силу частини 1 статті 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
		У цьому випадку суд вважає за необхідне призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Зважаючи на особу ОСОБА_4 ,його ставленнядо вчиненогокримінального правопорушення,беручи доуваги позиціюпотерпілої сторони,яка претензійдо обвинуваченогоне має,просить йогосуворо некарати,ураховуючи змістдосудової доповіді, наявність в обвинуваченого на утриманні двох малолітніх дітей, суд на підставі статті 75 КК України дійшов висновку про можливість виправлення  ОСОБА_4  без відбування покарання та його звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Іспитовий строк, необхідний для того, щоб  ОСОБА_4  довів своє виправлення без відбування покарання, суд встановлює тривалістю 2 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		Застосовуючи положення статті 75 КК України, суд враховує те, що ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) та незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану. При цьому суд бере до уваги те, що кримінальні правопорушення ОСОБА_4 вчинив за відсутності фактичних активних воєнних (бойових) дій на території області, які б утворювали обставини, що сприяють вчиненню інкримінованих кримінальних правопорушень та свідчать про особливий цинізм і суспільну небезпеку протиправних дій з боку обвинуваченого. Тобто, з огляду на обставини справи, характеристику ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про те, що обвинувачений не становить для суспільства на стільки високу небезпеку, що вимагає особливої суворості покарання та його обов`язкової ізоляції. Отже, суд вважає за можливе надати ОСОБА_4 можливість довести перед суспільством, що він став на шлях виправлення.
		Відповідно до частини четвертої статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		Арешт, накладений ухвалою слідчої судді Галицького районного суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2024 року на майно, яке вилучене 07 лютого 2024 року, необхідно скасувати.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		Процесуальні витратина залученняексперта згідноз долученоюдовідкою таактом здачі-приймання становлять 11359,20 грн та 6058,24 грн і відповідно до вимог частини другої статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
		Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
		Питання речових доказів суд вирішує на підставістатті 100 КПК України. 
		Керуючись статтями100, 174, 349,368,374,376,532 КПК України, статтями 15, 65-67, 69, 70, 75, 76, 185 КК України, суд
		ухвалив
		ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 3 статті 15 частиною 4 статті 185 КК України, та призначити йому покарання:
		- за частиною 4статті 185 КК України із застосуванням статті 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини четвертої статті 185 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки; 
		- за частиною 3статті 15частиною 4 статті185 КК України із застосуваннямстатті 69КК Українинижче віднайнижчої межі,встановленої всанкції частиничетвертої статті185КК України,у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
		На підставі частини 1 статті 70 КК Українишляхом поглиненняменш суворогопокарання більшсуворим призначити ОСОБА_4  остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
		На підставістатті 75КК Українизвільнити ОСОБА_4  від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
		На підставістатті 76КК Українипокласти на ОСОБА_4  наступні обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
		3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Відповідно до статті 165 КВК України іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.
		Стягнути з  ОСОБА_4  на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 17417,44 грн.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчої судді Галицького районного суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2024 року, на:
		- 2 каністри об`ємом 20 кожна, заповнені рідиною схожою на мастило, вилучені з місця події;
		- 4 каністри об`ємом 20 л кожна із вмістом рідини схожої на оливу, видані ОСОБА_4 , викрадені з ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго»; 
		- робочі черевики чорного кольору, 41 розміру та каску синього кольору, 
		- робочі черевики чорного кольору, 42 розміру та каску оранжевого кольору, які є власністю ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго».
		Речові докази у справі:
		- DVD-Rдиск звідеозаписами зкамери відеоспостереження,розміщеної уприміщенні коридорупідстанції електричнихфільтрів енергоблоку№ 3,за 05.02.2024,06.02.2024та 07.02.2024,гіпсовий зліпоксліду низупідошви взуття,виявлений білятрансформатора, зберігати уматеріалах кримінальногопровадження,які залишилисьу сторониобвинувачення; 
		- 6 каністр об`ємом 20 л кожна, заповнені рідиною, схожою на мастило, які відповідно до квитанції від 01.03.2024 № 839 знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів відділення поліції № 3 (м. Галич) Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, повернути ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «Західенерго»;
		- робочі черевики  ОСОБА_4 ,чорного кольору,41розміру такаску синьогокольору, робочі черевики  ОСОБА_6 , чорного кольору, 42 розміру та каску оранжевого кольору, які відповідно до квитанції від 11.03.2024 № 845 знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів відділення поліції № 3 (м. Галич) Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, повернути ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «Західенерго».
		Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
		  СуддяОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...