Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/5244/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 28.06.2024. Зареєстровано: 28.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2024.
Дата набрання законної сили: 02.07.2024
Номер судового провадження: 1-кс/953/4746/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024220000000619

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                Справа № 953/5244/24 
		                            н/п 1-кс/953/4746/24 
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		"27" червня 2024 р.                                        м. Харків
		 
		Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 
		секретар судового засідання  ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області майора юстиції ОСОБА_3 , погоджене процесуальним керівником у кримінальному провадженні  прокурором ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000619 від 17.05.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Люботин Харківського району Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, військовозобов`язаного, працюючого помічником машиніста локомотивного депо "ОСНОВА" регіональної філії "ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та до затримання фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів раніше не судимого,
		підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України,
		сторони кримінального провадження:
		прокурор  ОСОБА_6 
		підозрюваний  ОСОБА_5 
		захисник підозрюваного  адвокат ОСОБА_7 
		в с т а н о в и в :
		До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 , у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
		1. Зміст поданого клопотання.
		Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024220000000619 від 17.05.2024, в якому громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. 
		В ході досудового розслідування встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу з 02.06.2024 по 26.06.2024, використовуючи профіль «Амекрон» (ідентифікатор « ОСОБА_8 », номер телефону НОМЕР_1 ), а також профіль з номером телефону НОМЕР_2 у мобільному додатку «Telegram», з використанням телеграм-боту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( ОСОБА_9 ), здійснював збір та передачу невстановленим представникам іноземної держави  російської федерації відомостей про наявність, пересування сил і засобів сил оборони України залізничним сполученням, а також розміщення оборонних фортифікаційних споруд на території Харківського регіону.
		26.06.2024 слідчим СВ УСБУ в Харківській області в порядку, визначеному ст. 208 КПК України, ОСОБА_5 затримано.
		Цього ж дня, 26.06.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення  злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
		2.Позиція учасників у судовому засіданні.
		У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, яке просив задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. 
		Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого та обрати запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі.
		3.Мотиви та оцінка слідчого судді.
		3.1.Законодавчіпідставидля обраннязапобіжногозаходуу вигляді тримання під вартою.
		Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
		Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
		Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
		Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
		Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
		При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті..
		Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваної; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження; (6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави.
		Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
		3.2. Набуття статусу підозрюваного.
		Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
		За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваного має, зокрема, особа,якій у порядку, передбаченомустаттями 276-279цього Кодексу, повідомлено про підозру.
		Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, щоповідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченомустаттею 278цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
		Як встановлено слідчим суддею, 26.06.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення  злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
		Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
		3.3. Наявність обґрунтованої підозри.
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
		Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
		Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
		Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
		Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
		За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
		Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетністьостанньогодо вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, матеріалами НСРД, протоколами огляду, відповідями на запит із управління військових сполучень на ІНФОРМАЦІЯ_3 , іншими матеріалами кримінального провадження.
		Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
		Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
		Обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_5 конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
		3.4. Наявність ризиків.
		Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
		Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
		Так, у клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_5 дій, передбачених пунктами 1, 2, 5 частини 1 статті 177 КПК.
		3.4.1. Ризик переховування від органівдосудового розслідуваннята/абосуду.
		Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
		Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
		з огляду на групи мобільного додатку «Телеграм» («Правда 2022 Chat» ІНФОРМАЦІЯ_4 , « ІНФОРМАЦІЯ_5 ) учасником яких є ОСОБА_5 та залишені ним коментарі сторона обвинувачення приходить до висновку, що підозрюваний є категорично негативно налаштованим проти військовослужбовців Збройних сил України та співробітників правоохоронних органів, які для забезпечення національної безпеки України, відновлення і підтримання правопорядку на всій території держави здійснюють комплекс активних заходів з використанням зброї та військової техніки, спрямованих на подолання збройної агресії російської федерації, яка має наслідком руйнування об`єктів інфраструктури, в тому числі критичної, численні жертви серед мирного населення, грубі порушення норм міжнародного гуманітарного права, які ОСОБА_5 підтримує та виправдовує;
		- ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за який передбачено у вигляді позбавлення волі строком на п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна, звідси тяжкість та невідворотність покарання зумовлюватиме вжиття заходів підозрюваним, направлених на залишення території України в будь-який спосіб;
		3.4.2. Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення) обумовлена наступними обставинами:
		З огляду на встановлені факти надання ОСОБА_5 допомоги невстановленим представникам іноземної держави  російської федерації за вищевказаних обставин з використанням із використанням телеграм-боту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( ОСОБА_9 ), сторона обвинувачення приходить до висновку про можливо наявні зв`язки у підозрюваного із представниками рф, які можуть бути використані для надання допомоги у видаленні вищевказаних облікових записів у мобільному додатку «Телеграм», а також дистанційному знищенні відповідних цифрових слідів у електронних інформаційних системах;
		3.4.3. Ризик продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється та вчинити інші кримінальні правопорушення) обумовлена наступними обставинами:
		- підозрюваний здійснював вищевказані злочинні дії неодноразово в умовах дії правового режиму воєнного стану, що вказує на стійкий, тривалий та повторюваний характер протиправної діяльності;
		- з огляду на групи мобільного додатку «Телеграм» («Правда 2022 Chat» ІНФОРМАЦІЯ_4 , « ІНФОРМАЦІЯ_5 ) учасником яких є ОСОБА_5 та залишені ним коментарі сторона обвинувачення приходить до висновку, що у підозрюваного наявні стійкі ідеологічні та політичні погляди антидержавного спрямування; при передачі невстановленому представнику іноземної держави інформації про наявність, пересування сил і засобів сил оборони України залізничним сполученням, а також розміщення оборонних фортифікаційних споруд на території Харківського регіону ОСОБА_5 усвідомлював, що такими діями він створює передумови для ракетного ураження відповідної території, що з високою долею ймовірності матиме наслідком жертви серед мирного населення, значні майнові збитки, порушення нормальної роботи державного стратегічного підприємства  АТ «Українська залізниця», звідси сторона обвинувачення приходить до висновку до чіткого усвідомлення підозрюваним значення своїх дій, можливих негативних наслідків та бажання їх настання; 
		- спосіб передачі інформації, а саме використання знеособлених чат-ботів, видалення надісланих даних вказує на усвідомлення ОСОБА_5 значення своїх дій та можливі для нього негативні правові наслідки, які він передбачав. Звідси, обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою вказує на високу долю ймовірності продовження підозрюваним протиправної діяльності, яка інкримінується йому в рамках даного провадження.
		3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України.
		При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочинів, у разі визнання винуватим у вчиненні яких йому може загрожувати покарання, у тому числі, у видіпозбавлення волі. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права.
		3.6. Наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.
		Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків,зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
		У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Відтак, слідчий суддя зазначає про відсутність правових підстав для задоволення клопотання підозрюваного та його захисника про застосування будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою.
		Вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
		3.7. Альтернативний запобіжний захід.
		Згідно із ч. 3ст. 183 КПК України,слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.
		Слідчий суддя, відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, суспільну небезпечність інкримінованого діяння, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
		4. Висновки за результатами розгляду клопотання.
		З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованого злочину, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		Слід зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідуваннявиправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваної з метою забезпечення кримінального провадження.
		При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
		Керуючись ст. 177, 178, 183, 197 КПК України, слідчий суддя 
		п о с т а н о в и в:
		Клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області майора юстиції ОСОБА_3 , - задовольнити.
		Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів, тобто по 24.08.2024 (включно), без визначення розміру застави.
		Зобов`язатистаршого слідчого в ОВС 3-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області майора юстиції ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Строк дії ухвали встановитипо 24.08.2024 (включно).
		 
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
		Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору.
		Повний текст ухвали складений і підписаний 28.06.2024.
		 
		Слідчий суддя -                                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...