Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 496/1661/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 28.06.2024. Зареєстровано: 28.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/496/109/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62022080030000193

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 496/1661/23
		Провадження № 1-кп/496/109/24
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 червня 2024 року                                     м. Біляївка
		 
		Біляївський районний суд Одеської області в складі колегії: 
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю секретарів  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		прокурора  ОСОБА_6 ,
		захисника обвинуваченого  ОСОБА_7 (в режимі відеоконференцзв`язку),
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спеціального судового провадження, у залі суду м. Біляївка Одеської області, матеріали кримінального провадження за обвинуваченням: 
		 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Углегорськ, Сахалінської області, рф, громадянина України, українця, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		 
		у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_8 , будучи громадянином України, перебуваючи на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Генічевського районного відділу поліції, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання рф території Херсонської області, зокрема міста Генічеськ, усвідомлення проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади рф, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації рф та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території Херсонської області та, зокрема, м. Генічеськ, системи органів державної влади рф, у тому числі правоохоронної, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у період з середини березня 2022 року по теперішній час, під час проведення військових дій на території Херсонської області, використовуючи теоретичні знання і практичні навики, отримані в Україні, перейшов на бік ворога, надавши добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою рф, після чого виконував вказівки і розпорядження керівників окупаційної адміністрації рф та керівників підрозділів силових блоків, зокрема щодо виконання функції начальника дільничних інспекторів незаконного створеного правоохоронного органу, усвідомлюючи, що в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
		Так, ОСОБА_8 за власної ініціативи з середини березня 2022 року по теперішній час, добровільно проходить «службу» в підпорядкуванні окупаційної адміністрації рф, а саме у незаконно створеному органі - «народная милиция», а пізніше «Генический райотдел полиции ГУ МВД в Херсонской области» на посаді начальника дільничних інспекторів, чим порушив присягу працівника поліції, завдавши шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, зокрема, шляхом особистої участі у діяльності незаконно створеного силового органу на території Херсонської області та зокрема в м. Генічеськ.
		Таким чином, ОСОБА_8 вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, тобто державну зраду.
		Обвинувачений ОСОБА_8 , будучи обізнаним, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру, у судові засідання не з`явився. На судові повістки (оголошення), надані до газети «Урядовий кур`єр» не прибув, без поважної причини, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
		Враховуючи неявку обвинуваченого у судові засідання, ухвалою колегії суддів Біляївського районного суду Одеської області від 06 вересня 2023 року клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження було задоволено та кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, призначено до судового розгляду в порядку спеціального судового провадження, у тому ж складі суду, у відкритому судовому засіданні.
		Дане кримінальне провадження здійснювалось за участю захисника  адвоката ОСОБА_7 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області.
		Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_8 до слідчого (прокурора), направлених йому повідомлень з приводу його прав та обов`язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самим захисника; в) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника безоплатно. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Натомість, ОСОБА_8 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останнього.
		Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійснені всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Колегія суддів вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_8 , який повинен знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння, вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченого від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження, суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, вважає, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Захисник обвинуваченого у судовому засіданні зазначив, що не мав можливості зв`язатися з обвинуваченим і з`ясувати у нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймав участь у реалізації права на захист обвинуваченого ОСОБА_8 під час судового розгляду та висловив свою позицію з приводу недоведеності вини останнього у даному кримінальному провадженні та просив виправдати його підзахисного.
		Колегія суддів дійшла до переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доведена та підтверджується зібраними в справі доказами, а саме:
		-показами усудовому засіданні свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що працює на посаді заступника начальника районного відділу поліції Херсонської області, ОСОБА_8 йому відомий, який не виконав наказ евакуації, стало відомо, що він один з перших перейшов в Генічевський відділ поліції до окупантів. ОСОБА_8 працював на посаді дільничного поліції сектору превенції Генічевського районного відділу поліції, так і залишився працювати на посаді. У нього була можливість виїхати, в 05.00 годин була «тривога», під час евакуації отримали зброю, у ОСОБА_10 був автомобіль, він міг виїхати, при цьому навмисно залишився на боці окупантів. Камзюк МГ. перевівся до них у відділ із Запорізької області, а його дружина із м. Генічевськ. Також зазначив, що свідок останній із начальником виїхав, також йому відомо із соціальних мереж та зі слів осіб, які там залишилися проживати, що ОСОБА_8 перебуває в м. Генічевськ перейшов на бік ворога та працює на окупаційну владу;
		-показами свідкау судовомузасіданні ОСОБА_11 , який пояснив, що працює т.в.о. заступника начальника інспекції Херсонської області. На початку вторгнення ОСОБА_8 не виконав команду про евакуацію і залишився в Генічевському відділі поліції, перейшовши до окупантів, залишився у них працювати. Він міг своєчасно виїхати 24.02.2022 року, так і після цього у нього була можливість виїхати, разом з тим він залишився працювати на окупаційну владу, тим самим здійснив державну зраду;
		-показами свідкау судовомузасіданні ОСОБА_12 , який пояснив, що працює старшим черговим відділу поліції №1 Херсонського РУП в Херсонській області, так йому відомий ОСОБА_8 , вони колишні співробітники, обвинувачений перевівся до них працювати в 2018-2019 році. В кінці квітня та початок травня 2022 року, ОСОБА_8 після вторгнення ворога на територію України, залишився на окупованій території та перейшов на бік окупанта, почавши працювати на окупаційну владу, про що свідку стало відомо із соціальних мереж та людей, які там мешкають. ОСОБА_8 міг виїхати, але залишився на стороні окупантів, його сім`я була в ОСОБА_13 на час вторгнення, зараз де вони знаходяться йому не відомо, будинок був дружини та її батьків;
		-показами свідка у судовому засіданні  ОСОБА_14 , який пояснив, що працює старшим інспектором сектору превенції Генічевського відділу поліції, він працював разом із ОСОБА_8 , який працював дільничним, після наказу про евакуації ОСОБА_8 не виконав даної команди та в травні місці перейшов на бік ворога та почав на них працювати, на якій посаді працює зараз невідомо, свідок бачив обвинуваченого в соціальних мережах по формі та він був нагороджений окупаційною владою. ОСОБА_8 міг виїхати неодноразово, але цього не зробив та добровільно перейшов до окупантів. Вказана інформація стала відома свідку від людей, які залишились на окупованій території; 
		- витягом з ЄРДР за № 62022080030000193 від 07.11.2022 року, з якого вбачається, що 15.09.2022 року надійшли матеріли правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень про те, що 15.09.2022 року до третього СВ ТУ ДБР у м.Мелітополі надійшов рапорт оперуповноваженого 1 ОВ ТУ ДБР у м.Мелітополі, відповідно до якого дільничний офіцер поліції сектора превенції Генічевського районного відділу поліції ОСОБА_8 за власної ініціативи з середини березня 2022 року по теперішній час, точну дату та час під час досудового розслідування встановити не можливо, добровільно проходить «службу» в підпорядкуванні окупаційної адміністрації рф, а саме у незаконно створеному органі  «народная милиция», а пізніше «Генический райотдел полиции ГУ МВД в Херсонской области» на посаді начальника дільничних інспекторів, чим порушив присягу працівника поліції, завдавши шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній, та інформаційній безпеці України, зокрема, шляхом особистої участі у діяльності незаконно створеного силового органу на території Херсонської області та зокрема в м.Генічеськ (т. 2 а.с. 1);
		- постановою процесуального керівника  заступника начальника відділу Херсонської обласної прокуратури про виділення матеріалів досудових розслідувань від 07.11.2022 року (т. 2 а.с. 7-10);
		- витягом з ЄРДР за № 62022080030000048 від 19.04.2022 року, з якого вбачається, що 18.04.2022 року надійшли матеріли правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень про те, що до 3 СВ ТУ ДБР у м.Мелітополі надійшли матеріали щодо можливої державної зради працівників Каховського РВ УПО в Херсонській області, яка виражається у переході на бік ворога, сприянні ворожій стороні у проведенні розвідувальної та підривної діяльності на території м.Генічевськ Херсонської області, вчиненні в умовах воєнного стану (т. 2 а.с. 11);
		- витягом з ЄРДР за № 62022080030000144 від 15.09.2022 року, з якого вбачається, що 15.09.2022 року надійшли матеріли правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень про те, що 15.09.2022 року до третього СВ ТУ ДБР у м. Мелітополі надійшов рапорт оперуповноваженого 1 ОВ ТУ ДБР у м.Мелітополі, відповідно до якого дільничний офіцер поліції сектора превенції Генічевського районного відділу поліції ОСОБА_8 за власної ініціативи з середини березня 2022 року по теперішній час, точну дату та час під час досудового розслідування встановити не можливо, добровільно проходить «службу» в підпорядкуванні окупаційної адміністрації рф, а саме у незаконно створеному органі  «народная милиция», а пізніше «Генический райотдел полиции ГУ МВД в Херсонской области» на посаді начальника дільничних інспекторів, чим порушив присягу працівника поліції, завдавши шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній, та інформаційній безпеці України, зокрема, шляхом особистої участі у діяльності незаконно створеного силового органу на території Херсонської області та зокрема в м.Генічеськ (т. 2 а.с. 12);
		- рапортом начальника першого оперативного відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_15 від 15.09.2022 року, з якого вбачається, що отримано інформацію щодо державної зради в умовах воєнного стану з боку дільничного офіцера поліції Генічеського районного відділу поліції (м.Генічеськ) ГУНП в Херсонській області, підполковника поліції ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 16-19);
		- постановою процесуального керівника  прокурора відділу обласної прокуратури ОСОБА_16 про об`єднання матеріалів досудового розслідування (т.2 а.с. 25-26); 
		- постановою керівника третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР розташованого у м. Мелітополі про доручення проведення досудового розслідування та визначення групи слідчих у кримінальному провадженні від 09.07.2022 та 09.07.2022 року (т. 2 а.с. 32-33);
		- витягом з наказу № 12 о/с від 19.01.2021 про особовий склад, зі змісту якого вбачається, що згідно з наказом Національної поліції України від 17.12.2020 року №991, призначено у зв`язку з реорганізацією штатів: підполковника поліції ОСОБА_8 дільничним офіцером поліції сектора превенції Генічевського районного відділу поліції у порядку переміщення, встановивши посадовий оклад 2400 гривень та щомісячну грошову надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 40%, увільнивши його з посади дільничного офіцера поліції сектора превенції Генічевського відділу поліції (т.2, а.с. 39);
		- витягом з наказу №275 о/с від 24.05.2022 року про особовий склад, відповідно до якого звільнено згідно з пунктом 7 частини першої ст.77 ЗУ «Про національну поліцію» за власним бажанням підполковника поліції ОСОБА_8 , дільничного офіцера поліції сектору превенції Генічевського районного відділу поліції (т. 2 а.с. 40);
		- службова характеристика дільничного офіцера поліції сектору превенції Генічевського РВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 41);
		- повідомленням про підозру ОСОБА_8 від 17.09.2022 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України (т. 2 а.с. 42-47);
		- повідомленням про підозру ОСОБА_8 та повістка про виклик підозрюваного ОСОБА_8 , розміщені у газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» (т. 2 а.с. 52-61);
		- постановою старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі про розшук підозрюваного від 25.10.2022 року (т. 2 а.с. 62-64);
		- клопотанням старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т.2, а.с. 65-72);
		- ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01.11.2022 року, якою клопотання старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 , задоволено та надано дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т. 2 а.с. 73-75);
		- постановою старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі про зупинення досудового розслідування від 07.11.2022 року (т. 2 а.с. 76-77);
		- повідомленням підозрюваному ОСОБА_8 про зупинення кримінального провадження в порядку ч. 1 п. 2 ст. 280 КПК України від 07.11.2022 року (т. 2 а.с. 78);
		- дорученням старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Херсоні) про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст.40 КПК України (т.2, а.с.79-80);
		- рапортом старшого оперуповноваженого в ОВС ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі ОСОБА_17 , зі змісту якого вбачається, що на виконання доручення старшого слідчого на проведення слідчих (розшукових) дій, за результатами вжитих заходів на виконання доручення щодо встановлення місця знаходження підозрюваного ОСОБА_18 , встановлено, що розшукуваний на теперішній час проживає та працює у тимчасово окупованому місті Генічевськ Херсонської області. Проживає він за адресою: АДРЕСА_2 , працює у створеному окупаційною владою правоохоронному органі  «Генический райотдел полиции ГУМВД по Херсонской области», який фактично розташований в адміністративній будівлі Генічеського РВП ГУНП в Херсонській області. Крім того, отримано інформацію, що після оголошення ОСОБА_8 підозри у вчиненні державної зради згідно ч.2 ст.111 КК України та у зв`язку із контрнаступальними військовими діями ЗСУ у напрямку окупованої частини Херсонської області, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення державної зради, останній на теперішній час збирається та має намір виїхати з м.Генічевськ через ТОТ АР Крим до Грузії, а потім до держав Євросоюзу в якості біженця (т.2, а.с.82);
		- постановою старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі про оголошення підозрюваного ОСОБА_8 у міжнародний розшук від 10.01.2023 року (т. 2 а.с. 83-85);
		- постановою старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі про доручення призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням від 10.01.2023 року (т. 2 а.с. 86-88), що свідчить про те, що право на захист ОСОБА_8 в ході досудового слідства не були порушені;
		- клопотанням старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі від 11.01.2023 року про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування кримінального провадження (т.2 а.с. 90-100);
		- постановою старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі про відновлення досудового розслідування від 18.01.2023 року (т. 2 а.с. 101-102);
		- повідомленням підозрюваному ОСОБА_8 про відновлення кримінального провадження від 18.01.2023 року (т. 2 а.с. 103);
		- ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.01.2023 року, якою клопотання слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування задоволено та надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України (т. 2 а.с. 104-107);
		- повідомленням про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_8 , розміщене у газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» (т. 2 а.с. 108-119);
		- дорученням старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст.40 КПК України (т.2 а.с. 119);
		- рапортом старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі від 07.11.2022 року, у результаті виконання доручення було отримано інформацію щодо зареєстрованого майна на підозрюваного ОСОБА_8 (том 2 а.с. 121);
		- згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_8 належить на праві власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка кадастровий номер 6522110100:01:141:0003, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.122-124);
		- клопотанням старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі від 11.01.2023 року про арешт майна, яке належить підозрюваному ОСОБА_8 (т.2 а.с.125-133);
		- ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.01.2023 року, відповідно до якої накладено арешт на майно, яке на праві власності належить ОСОБА_8 (т.2 а.с. 134-137);
		- рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно від 30.01.2023 року про зупинення розгляду заяви (т.2 а.с. 139-144);
		- витягом з Державного реєстру речових прав від 01.02.2023 року накладення арешту на майно, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_8 (т.2 а.с. 145-147);
		- постановою старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі про зупинення досудового розслідування від 18.01.2023 року (т. 2 а.с. 148-149);
		- повідомленням підозрюваному ОСОБА_8 про зупинення кримінального провадження в порядку ч. 1 п. 2 ст. 280 КПК України від 18.01.2023 року (т. 2 а.с. 150);
		- постановою старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі про відновлення досудового розслідування від 08.02.2023 року (т. 2 а.с. 151-152);
		- повідомленням старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, адресоване ОСОБА_8 про проведення слідчих (розшукових) дій постановою слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі досудове розслідування по кримінальному провадженню за підозрою ОСОБА_8 було відновлено від 08.02.2023 року (т. 2 а.с. 153);
		- постановою старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі від 08.02.2023 року про зупинення досудового розслідування (т.2 а.с. 154-155);
		- повідомленням старшого слідчого третього слідчого відділу від 08.02.2023 року про зупинення кримінального провадження в порядку ч.1 п.2 ст. 280 КПК України (т.2 а.с. 156);
		- повісткою про виклик підозрюваного ОСОБА_8 , розміщена у газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» (т. 2 а.с. 157-168);
		- постановою про доручення призначення адвоката для здійснення захисту за призначенням (т. 2 а.с. 169-171), що свідчить про те, що право на захист ОСОБА_8 в ході досудового слідства не були порушені;
		- листом вихідний №5180-221 від 19.09.2022 року, згідно якого ОСОБА_8 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , дата видачі 09.04.2015 року (т. 2 а.с. 175);
		- анкетою  заявою для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_8 (т.2 а.с. 176);
		- обліковою карткою на особу, яка порушує клопотання про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 177);
		- заявою на видачу паспорту ОСОБА_8 (т.2 а.с. 178, 179);
		- постановою старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі від 24.02.2023 року про відновлення досудового розслідування (т.2 а.с. 181-182);
		- повідомленням старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, адресоване ОСОБА_8 про проведення слідчих (розшукових) дій постановою слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі досудове розслідування по кримінальному провадженню за підозрою ОСОБА_8 було відновлено від 24.02.2023 року (т.2 а.с. 183);
		- клопотанням старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 16.05.2022 року (т.2 а.с. 184-186);
		- ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 18.05.2022 року, якою надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т. 2 а.с. 187-189);
		- ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 08.02.2023 року, якою надано дозвіл на використання у кримінальному провадженні інформації, яка міститься у протоколі про проведення негласної слідчої (розшукової) дії №59/2/3-334т від 06.07.2022 та додатку  ДВД диск №59/2/3-78т від 06.07.2022, як доказу причетності ОСОБА_8 , отриманих і складених у рамках досудового розслідування кримінального провадження (т.2 а.с. 192-193);
		- листом Управління Служби безпеки України в Запорізькій області від 17.08.2022 року щодо розсекречення матеріалів кримінального провадження (т.2 а.с.194);
		- протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 06.07.2022 року, додаток до протоколу №59/2/3-334т від 06.07.2022 року DVD-R диск №59/2/3-78 т від 06.07.2022 року (т.2 а.с. 195-207, 208), згідно якого було встановлено те, що ОСОБА_8 здійснив державну зраду та перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану;
		- дорученням про повідомлення підозрюваному та його захиснику про завершення спеціального досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 24.02.2023 року (т. 2 а.с. 209-210);
		- повідомленням старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, адресоване захиснику підозрюваного ОСОБА_8  адвокату ОСОБА_19 про завершення досудового розслідування від 24.02.2023 року (т. 2 а.с. 211);
		- дорученням про повідомлення підозрюваному та його захиснику про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 24.02.2023 року (т. 2 а.с. 213);
		- повідомленням старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, адресоване ОСОБА_8 про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 24.02.2023 року, яке отримав захисник підозрюваного ОСОБА_8  адвокат ОСОБА_19 , про що свідчить його підпис (т. 2 а.с. 214);
		- протоколом про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 24.02.2023 року (т.2 а.с.216). 
		Колегія суддів вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
		Неможливість проведення допиту обвинуваченого жодним чином не впливає на повноту судового розгляду і на переконання суду щодо доведеності «поза розумним сумнівом» винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки сукупність безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів прямо і опосередковано свідчить про вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення.
		Всі докази, досліджені безпосередньо судом, у своїй сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_8 усвідомлював характер своїх суспільно небезпечних дій і бажав настання суспільно небезпечних наслідків.
		Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		Суд також враховує, що дане кримінальне провадження розглядалось в порядку спеціального судового провадження, згідно вимог ст. 323 КПК України, за відсутності обвинуваченого (in absentia), що відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Відповідно до вимог ст. 374 КПК України, суд переконався, що стороною обвинувачення, під час здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження (in absentia) були використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого. Також, суд пересвідчився, що існували процесуальні підстави для здійснення спеціального досудового розслідування та судового провадження, про що є відповідні рішення судів, в яких наведені належні мотиви і достатні обґрунтування. Також, судом забезпечено публікацію повісток про виклик обвинуваченого в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а копії процесуальних документів, що підлягають врученню обвинуваченим були вручені його захиснику. З урахуванням чого суд та сторона обвинувачення дотрималась усіх гарантій, встановлених КПК України для забезпечення правосуддя у межах розгляду даного кримінального провадження.
		Так, відповідно до вимог закону, обвинувачений ОСОБА_8 про час та дату всіх судових засідань повідомлявся у передбачений законом спосіб, через опублікування викликів у газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр». Інтереси ОСОБА_8 захищав адвокат, як на досудовому слідстві так і в суді, що свідчить про те, що права обвинуваченого в ході досудового слідства, а також у судовому засіданні порушені не були.
		Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Будь яких істотних порушень КПК України, під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.
		Наведеними та проаналізованими судом доказами у їх сукупності спростовуються твердження сторони захисту щодо недоведеності винуватості ОСОБА_8 . Доводи захисника про те, що докази є недопустимими, носять загальний характер та є необґрунтованими.
		Зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судом враховується позиція Європейського суду з прав людини, відображені у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
		Отже, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, вислухавши пояснення свідків, оцінивши вищезазначені дослідженні у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що події злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 мали місце, вина обвинуваченого ОСОБА_8 в інкримінованому кримінальному правопорушенні, знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 111 КК України, за кваліфікуючою ознакою: державна зрада, а саме діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинене в умовах воєнного стану.
		Згідно ст. 65 КК України та роз`яснень, що містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		У пункті 3 зазначеної постанови Пленуму ВСУ вказано, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї, його матеріальний стан, тощо.
		При призначенні ОСОБА_8 певного виду та конкретної міри покарання в межах, встановлених у санкції ч. 2 ст. 111 КК України Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України віднесено до особливо тяжкого, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого та спричинені наслідки.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , згідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання слід ураховувати, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно з правовими орієнтирами, визначеними у ст. ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів, іншими особами у тому числі.
		Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації, визначених у ч. 1 ст. 1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність, - правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
		Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного й відображають його пост кримінальну поведінку як прояв ставлення до скоєного. Адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		Враховуючи підвищену суспільну небезпечність вчиненого обвинуваченим злочину проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, яка посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, натомість існування обставин, що обтяжують покарання і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також роль кари як мети покарання, колегія суддів дійшла висновку, що конкретні обставини кримінального провадження та наведені вище дані про особу обвинуваченого, дають підстави застосувати до ОСОБА_8 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті за якою кваліфіковані його дії з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, із забороною обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг строком на 15 років та позбавлення на підставі ст.. 54 КК України спеціального звання «підполковник поліції», що відповідає меті покарання за ст. 50, 65 КК України.
		Цивільний позов по справі заявлений не був, речові докази та судові витрати відсутні. 
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 72, 100, 349, 367-368, 370-371, 373-376, 395, 532, 615 КПК України, суд  
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та призначити йому покарання у вигляді п`ятнадцяти роківпозбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, із забороною обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг строком на 15 років.
		На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_8 спеціального звання «підполковник поліції».
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_8 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного його затримання.
		Строк додаткового покарання у виді заборони обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг рахувати з моменту відбуття основного покарання.
		Арешт на майно: земельна ділянка площею 0,0594 га, кадастровий номер 6522110100:01:141:0003; житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами і будівлями загальною площею 53 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами і будівлями загальною площею 58,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , накладений відповідно до ухвали слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 18.01.2023 - скасувати після вирішення питання про конфіскацію майна.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України колегія суддів обмежилася проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
		 
		   
		Головуючий суддя:                                                  ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді:                                                   ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...