Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/493/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 28.06.2024. Зареєстровано: 29.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2024.
Дата набрання законної сили: 28.06.2024
Номер судового провадження: К/990/30946/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 червня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа № 200/493/23
		адміністративне провадження № К/990/30946/23  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Білак М.В.,
		суддів: Жука  А.В., Мельник-Томенко  Ж.М., 
		розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
		за касаційною скаргою    ОСОБА_1 , в  інтересах якого діє Мандрик Владислава Володимировича 
		на рішення   Донецького окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року (головуючий суддя - Арестова Л. В.)
		та постанову   Першого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року (головуючий суддя - Геращенко І. В., судді: Блохін А. А., Компанієць І. Д.)
		у справі № 200/493/23
		за позовом    ОСОБА_1 
		до    НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ),
		третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 )
		про   визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
		I.   РУХ СПРАВИ
		1. У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
		- визнати протиправну бездіяльність (дії) військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»,   у розмірі 100 000 грн, у зв`язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 26 вересня по 31 грудня 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
		- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену   постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»,   у розмірі 100 000 гривень у зв`язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 26 вересня по 31 грудня 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
		2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що його було направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), де на підставі бойових розпоряджень та наказів виконував бойові завдання на кордоні країни. Позивач зазначає, що положеннями   постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) визначено, що передбачені цією   постановою   виплати належать військовослужбовцям, які як беруть безпосередню участь у бойових діях, так і забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Відповідно, перебуваючи у відрядженні та виконуючи бойове розпорядження з 26 вересня 2022 року, він фактично приймав участь у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що є підставою для виплати підвищеної суми додаткової винагороди до 100   000 грн в місяць, у той же час він фактично отримує лише додаткову винагороду, виходячи з 30 000 грн на місяць.
		Відповідач відмовив у нарахуванні та виплаті підвищеної додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000 грн на місяць відповідно до   Постанови № 168, обґрунтовуючи це відсутністю підстав для таких виплат, передбачених наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року № 392-АГ «Про реалізацію вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168». Проте такий наказ не є актом Адміністрації Держприкордонслужби у розумінні вимог   Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», яким визначені умови застосування відмови у виплаті додаткової винагороди при участі в бойових діях, та не зареєстрований у встановленому законом порядку, а тому не підлягає врахуванню.
		3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
		4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, представник позивача - адвокат Мандрик   В.В. звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
		5. Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		6. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 з 16 березня 2022 року проходить військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ).
		7. У період з 28 вересня 2022 року по 07 січня 2023 року позивач знаходився в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ).
		8. Листом від 29 листопада 2022 року вих. № 22/4820-22-Вих ІНФОРМАЦІЯ_2 надав відповідь на лист відповідача від 25 листопада 2022 року вих. №22/2811-22вих «Про надання інформації», в якій повідомив, що відповідно до вимог пункту 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року №392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» додаткова винагорода збільшується до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, за виконання у відповідні дні військовослужбовцем. Підрозділи Держприкордонслужби України, що знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення і тому підпункт 7 пункту 2 наказу № 392/0/81-22-АГ не застосовується. Довідки про військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_3 , не опрацьовувались. Разом з тим, на адресу НОМЕР_1 прикордонного загону були направлені копії рапортів щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям НОМЕР_1 прикордонного загону за вересень та жовтень 2022 року для прийняття правового рішення.
		9. Листом від 12 січня 2023 року вих. № 22/285-23-Вих ІНФОРМАЦІЯ_2 надав відповідь на адвокатський запит від 04 січня 2023 року (вхідний №236-23-Вх від 10 січня 2023 року), в якій повідомив, зокрема, що молодшого сержанта ОСОБА_1 у відповідності до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16 вересня 2022 року № 165/гриф (володільцем даного бойового наказу є Адміністрація Державної прикордонної служби України), у складі 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) направлено в оперативне підпорядкування   ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		10. Відповідно до бойових розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19 вересня 2022 року № 276/гриф (скасоване), від 25 вересня 2022 року № 1348/гриф (скасоване) та від 25 жовтня 2022 року № 1697/дск молодший сержант ОСОБА_1 у складі 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) приступив до виконання та по теперішній час виконує завдання в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_3 . Бойові накази (розпорядження) видавались стосовно 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ). Бойові розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19 вересня 2022 року № 276/гриф (скасоване), від 25 вересня 2022 року № 1348/гриф (скасоване) та від 25 жовтня 2022 року № 1697/дск надати немає можливості, оскільки мають обмежений гриф доступу. Списки, передбачені додатком 2 до наказу від 30 липня 2022 року № 392-АГ «Про реалізацію вимог Постанови Кабінету Міністрів України вiд 28 лютого 2022 року № 168» на адресу НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) не направлялись, так як відповідно до листа Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17 квітня 2022 року «Щодо однакового трактування положень» (володільцем даного листа є Адміністрація Державної прикордонної служби України) визначено, що збільшення додаткової ви нагороди визначається лише за дні безпосереднього виконання бойових завдань військовослужбовцями ДПСУ з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контакту з ворогом), збройного нападу на об`єкти, які охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення (бойового ураження), у тому числі перебування безпосередньо цих об`єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетним обстрілом. Військовослужбовці НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), у тому числі й молодший сержант ОСОБА_1 , перебувають на фінансовому забезпеченні у НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ). Наказ про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн пропорційно із розрахунку на місяць, опрацьовується посадовими особами НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ). Таким чином, повідомити про причину невиплати молодшому сержанту ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої   Постановою  № 168, ІНФОРМАЦІЯ_2 не має можливості. Прикордонний загін є володільцем інформації про грошове забезпечення (додаткові виплати та компенсації) молодшого сержанта ОСОБА_1 . Довідка про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей молодшим сержантом ОСОБА_1 від 07 січня 2023 року № 3554 ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) видана керівництву НОМЕР_4 відділу прикордонної служби НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) в одному примірнику.
		11. Листом від 18 січня 2023 року вих. № 14-348-23-вих відповідач надав відповідь на адвокатський запит від 04 січня 2023 року (вхідний № 154-23-вх від 12 січня 2023 року), в якій зазначив, зокрема, що молодший сержант ОСОБА_1 в період з вересня 2022 року по січень 2023 року перебував у відрядженні на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_3 . Підвищена додаткова винагорода за цей період не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 не надано інформації про дні безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу від 30 липня 2022 року № 392-АГ «Про реалізацію вимог Постанови Кабінету Міністрів України вiд 28 лютого 2022 року № 168», за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу. Попри це, з метою реалізації вимог   Постанови № 168 НОМЕР_1 прикордонним загоном на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено лист від 25 листопада 2022 року № 22/2811-22-вих з клопотанням про надання наявної інформації про безпосередню участь у бойових діях або заходах, передбачених наказом № 392-АГ за формою, наведеною у додатку 2 до наказу від 30 липня 2022 року № 392-АГ, на що отримав лист про відсутність підтверджуючої інформації (щодо безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньої в районах здійснення бойових дій) відповідно до вимог пункту 2, підпунктів 1-8 наказу від 30 липня 2022 року № 392-АГ «Про реалізацію вимог Постанови Кабінету Міністрів України вiд 28 лютого 2022 року № 168». Враховуючи викладене, у НОМЕР_1 прикордонного загону відсутні підстави для внесення військовослужбовця в наказ про збільшення розміру виплати додаткової грошової винагороди до 100 000 грн за період перебування військовослужбовця у відрядженні на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		12. За довідкою НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 21 лютого 2023 року № 12/570 щодо відрядження військовослужбовця молодший сержант ОСОБА_1 11 липня 2022 року вибув у службове відрядження на ділянку НОМЕР_5 прикордонного загону Південного регіонального управління відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 11 липня 2022 року № 153-ВВ.
		13. Відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16 вересня 2022 року № (гриф)/25-2075-Е військовослужбовця передислоковано з НОМЕР_5 прикордонного загону на ділянку НОМЕР_6 прикордонного загону; з 28 вересня 2022 року по 07 січня 2023 року перебував у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_6 прикордонного загону.
		14. 09 січня 2023 року військовослужбовець прибув зі службового відрядження до НОМЕР_1 прикордонного загону і приступив до виконання обов`язків, відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 09 січня 2023 року № 153-ВВ.
		15. Згідно архівної відомості з січня по грудень 2022 року додаткова винагорода згідно із   Постановою № 168   ОСОБА_1 у період з вересня 2022 року по грудень 2022 року нарахована та виплачена у наступних розмірах: у вересні - 30 000 грн, у жовтні - 30 000 грн, у листопаді - 30 000 грн, у грудні - 55 000 грн.
		16. Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно пункту 1 Постанови № 168 у розмірі до 100 000 грн за період з 26 вересня по 31 грудня 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		ІII.   ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		17. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах цієї справи відсутні докази направлення оригіналу довідки про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей молодшим сержантом ОСОБА_1 від 07 січня 2023 року №3554 відповідачу.
		18. Оскільки відповідач не отримав інформацію про участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених, в діях відповідача відсутня протиправна бездіяльність.
		19. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції. 
		20. Щодо доводів позивача, що для виплати додаткової винагороди відповідно пункту 1 Постанови № 168 не є обов`язковою виключно безпосередня участь у бойових діях, зазначав що цією нормою чітко визначено, що військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Отже, на переконання суду, позивач невірно тлумачить зміст зазначеної норми.
		ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		21. У касаційній скарзі адвокат Мандрик В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , зазначає підставу касаційного оскарження пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та наголошує, що на даний час відсутня правова позиція Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:
		1) абзацу 1 пункту 1   Постанови № 168, частин першої та другої розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Перелік № 309), в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв`язку з позбавленням таких військовослужбовців права на виплату їм додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, внаслідок віднесення конкретних населених пунктів, районів чи областей (де військовослужбовець бере безпосередню участь у бойових діях чи забезпечує здійснення заходів із захисту Батьківщини) саме до територій «можливих», а не «активних» бойових дій протягом спірного періоду;
		2) пункту 2-1   Постанови №   168, пунктів 2, 3, 4, 5, 6 розділу IV Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої   наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 березня 2016 року №188, в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв`язку із застосуванням положень зазначеної Інструкції для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно з пунктом 2-1   Постанови №   168, а саме: визначення вичерпного переліку документів, обов`язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди; необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди; порядку підготовки та обміну необхідними для нарахування та виплати збільшеною додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні      та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває);
		3) пункту 2-1 Постанови № 168, пунктів 2, 3, 4, 11 наказів Адміністрації Держприкордонслужби      від 30 липня 2022 року № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» та від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби у зв`язку із застосуванням положень зазначеної Інструкції для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно пункту 2-1   Постанови № 168, а саме: визначення вичерпного переліку документів, обов`язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди; необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди; порядку підготовки та обміну необхідними для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкування іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває).
		22. Представник позивача вказує що аналіз пункту 1 Постанови № 168 свідчить про те, що для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України у розмірі 100   000 грн достатньо встановлення наступних обставин: період дії воєнного стану; статус військовослужбовця; безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії; перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. 
		23. Водночас, для виплати додаткової грошової винагороди не є обов`язковою лише безпосередня участь у бойових діях, оскільки положення пункту 1 Постанови № 168 передбачають також здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, як підставу для такої виплати. В цьому випадку на його переконання, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права з огляду на те, що посилаючись на положення Постанови № 168, яка не містить переліку можливих доказів здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, дійшли абстрактного висновку про відсутність таких доказів у позивача.
		24. Також представник позивача акцентує увагу на тому, що ненарахування та невиплата додаткової винагороди з підстав, на які послалися суди попередніх інстанцій, є порушенням фундаментальних, конституційних принципів, якими встановлено, що права особи та їх об`єм визначаються виключно на підставі законів. При цьому проблеми, які виникають в процесі створення та обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях тощо, не можуть мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а саме впливати на його законні права. Висновок судів попередніх інстанцій про відсутність доказів направлення оригіналу довідки про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей молодшим сержантом ОСОБА_1 від 07 січня 2023 року № 3554 відповідачу, повністю нівелює інститут судового захисту та можливість звернення до суду за захистом своїх прав, адже відразу презюмує неможливість відповідача вчиняти будь-які протиправні дії у відношенні позивача по справі. Більше того, з огляду на покладення обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності на відповідача (суб`єкта владних повноважень), враховуючи також стандарти доказування в адміністративному судочинстві (перевагу доказів фізичної особи, баланс ймовірності доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність), саме надані позивачем докази (довідка, видана командиром військової частини НОМЕР_7 , якою було підтверджено участь в бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської області) є належними та достатніми у співвідношенні з доказами відповідача (яким було надано лише докази проходження позивачем служби та упродовж спірного періоду перебування у відрядженні у військовій частині НОМЕР_3 ) та мають перевагу по їх значенню, адже жодних доказів на спростування заявлених позовних вимог відповідачем надано не було.
		25. Відповідач не скористався правом надіслати відзив на касаційну скаргу.
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		26. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
		27. Частиною другою статті 2 Закону України «Про державний кордон» від 04 листопада 1991 року №   1777-XII передбачено, що захист державного кордону України є невід`ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
		28. Прикордонний загін є органом охорони державного кордону, призначений для охорони визначеної ділянки державного кордону, а також здійснення інших повноважень, передбачених законодавством України.
		29. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03 квітня 2003 року № 661-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державну прикордонну службу України.
		30. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
		31. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20 грудня 1991 року №   2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №   2011-XII), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
		32. Згідно зі статтею 1 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
		33. Законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
		34. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації (стаття 1-2 Закону № 2011-XII).
		35. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
		36. За приписами частини другої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		37. Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
		38. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та №69/2022 Кабінет Міністрів України постановою від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану» серед іншого передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
		39. Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії,   Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі   до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць   (з 19 липня 2022 року з набранням чинності постановою від 07 липня 2022 року №793 (застосовується з 01 червня 2022 року) (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць),   а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів   , - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
		40. Таким чином, Кабінет Міністрів України установив військовослужбовцям, в тому числі Державної прикордонної служби, додаткову винагороду в розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. 
		41. Водночас реалізація зазначених приписів Постанови № 168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, не врегульовувала цих питань.
		42. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (застосовується з 24 лютого 2022 року) постанову № 168 доповнено   пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
		43. На виконання пункту 2-1 постанови № 168 Адміністрацією Держприкордонслужби видано наказ № 392-АГ, уведений в дію з 01 серпня 2022 року, який діяв до набрання чинності 01 грудня 2022 року наказу № 628-АГ.
		44. Саме цими наказами на виконання положень Постанови № 168 визначено і порядок, і умови виплати відповідної винагороди, в тому числі визначено вичерпний перелік документів, необхідних для її нарахування та виплати.
		45. У пункті 2 наказу № 392-АГ конкретизовано за здійснення яких заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, військовослужбовцям, які проходять службу в органах Держприкордонслужби, додаткова винагорода збільшується до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі:
		бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
		бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
		бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
		польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
		бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
		бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;
		бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;
		бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
		46. Пунктом 4 наказу № 392-АГ визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
		бойового наказу (бойового розпорядження);
		журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;
		рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
		47. Згідно з пунктом 5 наказу № 392-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.
		Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.
		У довідках, передбачених цим пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.
		48. Відповідно до пункту 10 наказу № 392-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій. 
		Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.
		49. Пунктом 11 наказу № 392-АГ визначено, що склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.
		50. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угруповань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
		51. Згідно з пунктом 12 наказу № 392-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
		52. До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 000 грн на місяць, в обов`язком порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.
		53. Аналогічного змісту положення містяться і в наказі № 628-АГ, який дещо змінив перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови № 168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.
		54. Так, згідно з пунктом 3 наказу № 628-АГ документами, що підтверджують безпосередньою участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:
		бойовий наказ (бойове розпорядження);
		журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал), журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;
		рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.
		55. Відповідаючи на поставлені перед судом касаційної інстанції питання (пункти другий і третій аргументів касаційної скарги), колегія суддів враховує, що Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23 сформував висновок щодо питання застосування наказів Адміністрації Держприкордонслужби № 392-АГ та № 628-АГ, а також Інструкції № 188 у контексті визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою № 168.
		56. Так, Верховним Судом зазначено, що у спірний період виключно накази Адміністрації Держприкордонслужби № 392-АГ та № 628-АГ (незважаючи на те, що вони не пройшли державну реєстрацію в Мін`юсті у встановленому порядку) визначали механізм реалізації Постанови №168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану, адже наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року № 36 «Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України»   (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 року за № 196/39252) набрав чинності з дня його офіційного опублікування та застосовувався з 01 лютого 2023 року, тобто не підлягав ретроспективному застосуванню до спірних правовідносин.
		57. У свою чергу Інструкція № 188 прийнята на виконання   постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських», що передбачала виплату військовослужбовцям винагороди в порядку і розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів, за час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду.
		58. Таким чином, застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої Постановою №168, у спірний період підлягають накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №   392/0/81-22-АГ та від 09 грудня 2022 року №   628/0/81-22-АГ.
		59. Протилежний висновок поставив би питання необхідності повернення вже виплачених на підставі цих наказів сум додаткової винагороди.
		60. Стосовно пункту 1 аргументів касаційної скарги, то колегія суддів зауважує, що питання визначення територій ведення бойових дій не було спірним під час розгляду цієї справи. З цього приводу позовна заява й апеляційна скарга не містили будь-яких доводів позивача.
		61. Наведене спростовує указані доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та необхідність формування Верховним Судом висновків щодо їхнього застосування у контексті питань, визначених позивачем у пункті 1 аргументів касаційної скарги.
		62. Позивач наполягає на тому, що він має право отримати спірну винагороду у збільшеному розмірі також за період з 26 вересня по 31 грудня 2022 року, стверджуючи, що під час перебування у відрядженні у НОМЕР_6 прикордонному загоні брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що власне і підтверджується довідкою від 07 січня 2023 року № 3554. 
		63. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що в матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем оригіналу такої довідки відповідачу. Інформація, передбачена наказами № 392-АГ та № 628-АГ та інформація щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, на адресу відповідача не направлялися, що не заперечувалося сторонами.
		64. Проте такі висновки та посилання судів першої та апеляційної інстанцій  колегія суддів уважає безпідставними, оскільки такі документи (бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій,    журнал ведення оперативної обстановки, бойового донесення або постової відомості; рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах) не можуть знаходитися у позивача, оскільки зазначені вище документи оформлюються начальником (командиром) підрозділу, де проходить службу військовослужбовець.
		65. Слід зазначити, що визначальним принципом адміністративного судочинства відповідно до частини третьої статті 2 КАС України є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі.
		66. Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		67. Запровадження в Україні правового режиму воєнного стану зумовило появу низки формально-юридичних чинників, передбачених чинним законодавством, та зміну підходу сприйняття певних суспільних явищ. Серед останніх варто вказати на об`єктивне зростання ролі та значення військовослужбовців як осіб, які несуть основний тягар протидії агресору, забезпечують оборону та захист держави, зумовлюють можливість функціонування публічно-правових інституцій, бізнесу, життєдіяльності пересічних громадян.
		68. Верховний Суд у постанові від 31 березня 2020 року у справі № 160/8046/18 досліджував принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи в адміністративному процесі. Так, принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, закріплений частиною четвертою статті 9 КАС України, зобов`язує суди вживати заходи для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
		69. Процесуальним законом передбачено різні шляхи отримання судом доказів: 1) надання учасником справи з його власної ініціативи; 2) надання доказів учасниками справи за пропозицією суду; 3) збирання доказів судом з власної ініціативи (частина третя статті 77 КАС України), 4) витребування доказів судом (стаття 80 КАС України). Вони відрізняються наслідками.
		70. Пропозиція суду надати докази має рекомендаційний характер для сторони. Частиною п`ятою статті 77 КАС України встановлено, що у випадку ненадання учасником справи без поважних причин доказів на пропозицію суду, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
		71. У той же час, статтею 80 КАС України передбачено повноваження суду збирати докази з власної ініціативи шляхом постановлення ухвали про витребування доказів. Її виконання є обов`язковим. Невиконання ухвали передбачає застосування заходів процесуального примусу.
		72. Отже, якщо подання заяв по суті справи є правом учасників справи, то подання доказів, у разі їх витребування ухвалою суду, - обов`язком.
		73. Разом з тим, застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами.
		74. Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.
		75. З огляду на наведене, у вимірі обставин справи, з яких виник спір, а також зважаючи на аргументи представника позивача, суди попередніх інстанцій якраз і мали б з`ясувати, а які завдання/заходи у такому разі виконував/здійснював позивач, будучи направленим у службове відрядження в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ), упродовж саме спірного періоду, стосовно якого відповідач висловив заперечення щодо наявності підстав для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. Відтак, якщо будуть для цього підстави - зупинитися на питанні, а чи могло бути так, що відповідач з певних причин не зафіксував участі позивача у завданнях/заходах у документах, які потім слугують підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн.
		76. Такий підхід до вирішення спору або підтвердив би доводи позивача в цій частині або спростував би їх. Щонайменше судовий розгляд через призму повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин справи не давав би підстав сумніватися у правильності дій/рішень відповідача, а також у дотриманні судами попередніх інстанцій завдань і принципів адміністративного судочинства.
		77. За правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
		78. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, було витребувано у відповідача та третьої особи докази у справі. 
		79. Також ухвалою від 14 квітня 2023 року за клопотанням представника позивача витребувано у військової частини НОМЕР_2 належним чином завірену довідку про безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської області молодшим сержантом ОСОБА_1 від 07 січня 2023 року № 3554. 
		80. Проте витребовувані судом докази не були надані, в результаті чого тягар доказування було перекладено на позивача та суди прийшли до висновку про відсутність необхідних доказів участі позивача у бойових діях або заходах, які дають підстави для виплати спірної додаткової грошової винагороди.
		81. Ухвалюючи оскаржені судове рішення, суди першої й апеляційної інстанцій неправильно застосували норми права, що регулюють спірні правовідносини, у зв`язку із чим дійшли передчасного висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
		82. Внаслідок неправильного застосування норм матеріального права суди попередніх інстанцій не дослідили об`єктивно весь комплекс доказів, необхідний для підтвердження або спростування правомірності оскаржуваної бездіяльності відповідача; не виконали вимоги процесуального закону щодо всебічного й повного дослідження доказів; не надали відповідей на всі ключові аргументи сторін, що є порушенням статей 9, 242, 308 КАС України.
		83. Тому колегія суддів констатує, що висновки судів попередніх інстанцій є передчасними і такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, які мають значення для вирішення справи, а оцінка доказів здійснена без дотримання положень статті 90 КАС України та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Оскаржені судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності й обґрунтованості, встановленим статтею 242 КАС України.
		84. Натомість суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів та не може встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені в оскаржуваних судових рішеннях.
		85. З огляду на викладене Суд дійшов висновку про наявність підстав для нового розгляду справи.
		86. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		87. Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
		88. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		89. Під час нового розгляду справи суду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
		90. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються. 
		Керуючись статтями 341, 345, 353, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в  інтересах якого діє Мандрик Владислав Володимирович , задовольнити частково.
		Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 200/493/23 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
		Поставнова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		М.В. Білак
		А.В. Жук 
		Ж.М. Мельник-Томенко,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...