Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 260/3101/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 28.06.2024. Зареєстровано: 30.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2024.
Дата набрання законної сили: 28.06.2024
Номер судового провадження: А/857/15894/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		про залишення апеляційної скарги без руху
		 
		28 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/3101/23 пров. № А/857/15894/24
		Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Курилець А. Р., перевіривши апеляційну скаргу Харківської обласної ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі № 260/3101/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківська обласна рада третя особа: депутат Харківської обласної ради Каратуманов Олег Юрійович про визнання протиправним та скасування рішення, 
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківська обласна рада третя особа: депутат Харківської обласної ради Каратуманов Олег Юрійович про визнання протиправним та скасування рішення.
		Не погодившись із прийнятим рішенням, Харківська обласна рада подала апеляційну скаргу.
		Відповідно до вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. При цьому відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення проголошено 16 листопада 2023 року, повне судове рішення складено 28 листопада 2023 року. Копію рішення отримано скаржником 30 листопада 2023 року. 
		Апеляційну скаргу подано 20 червня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
		Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Скаржником подано заявупро поновлення строку апеляційного оскарження, яку обґрунтовано тим, що з огляду на постійні обстріли міста і надмірну кількість повітряних тривог, що підтверджується довідками Департаменту цивільного захисту Харківської обласної військової адміністрації від 15.04.2024 № 03-02-01/1011 та від 08.05.2024 № 03-02-02/1247, зважаючи також на значне навантаження та необхідність опрацювання великої кількості вхідної кореспонденції, у встановлений процесуальним законом строк відповідач не подав апеляційну скаргу вчасно.
		Зазначає про те, що в грудні 2023 року згідно з вищевказаними листами оголошено 134 повітряні тривоги, загальною тривалістю 161 година 01 хвилина, в січні-квітні 2024 року 767 повітряних тривог, загальна тривалість-731 година 05 хвилин.
		Вирішуючи подану заяву, суд апеляційної інстанції враховує, що саме по собі посилання на факт введення воєнного стану на території України не може бути визнано поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу.
		Апеляційний суд констатує, що, дійсно, введення в країні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для продовження процесуального строку.
		Разом з тим, будь-які обставини, які пов`язані з діяльністю скаржника, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму послаблення у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу.
		Між тим, колегія суддів нагадує, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу має бути реальною. Указані ж доводи скаржника є вкрай неаргументованими. Судом критично, вконтексті підстави на поновлення строку апеляційного оскарження, оцінюється оповіщення про повітряні тривоги, позаяк сукупна тривалість, згідно доводів старжника становила лише 38 днів, а пропуск строк апеляційного оскарження становить майже шість місяців.
		Крім того, неналежна організація процесу щодо оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги. Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 26 вересня 2022 року у справі №560/403/22, від 03 листопада 2022 року у справі № 560/15534/21, від 18 січня 2023 року у справі №560/2836/22, від 31 січня 2023 року у справі № 380/4273/21, від 28 лютого 2023 року у справі № 400/6312/21 та ін. 
		Оскільки вказані підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.
		Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення.
		При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз`яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
		При цьому вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначені Законом України «Про судовий збір».
		Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2023 року становить 2684 грн. 
		Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Адміністративний позов в даній справі містить вимогу немайнового характеру.
		Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 
		Відтак, розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становить 1073,60 грн. 
		Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Перевіривши матеріали справи суд встановив, що апеляційну скаргу подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд», а тому при обрахунку суми судового збору застосовується коефіцієнт 0,8. 
		Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 1288,32 грн. 
		Вказаний недолік апеляційної скарги необхідно усунути шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1288,32 грн. за наступними реквізитами «Отримувач - ГУК Львiв/Галицький р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ)  38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача  UA338999980313161206081013952; код класифікації доходів бюджету  22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу  *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд».
		За таких обставин, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаного недоліку.
		Водночас суд апеляційної інстанції зауважує, що скаржник звернувся з цією апеляційною скаргою в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
		Згідно п.2 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. 
		У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
		Відповідно до приписів абз.1-2 ч.9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі апеляційної скарги та документів, що до неї додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
		Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
		Однак скаржником до апеляційної скарги, поданої в електронній формі, не долучено підтвердження направлення апеляційної скарги та документів, що до неї додаються в паперовій формі листом з описом вкладення іншим учасникам справи, у яких відсутній електронний кабінет (відповідний опис вкладення, квитанція та накладну), відтак вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаного недоліку.
		Верховний Суд в постанові від 23 січня 2024 року в справі № 922/2081/22 дійшов висновку про те, що з урахуванням положень статті 64 Конституції України, статті 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", скаржник помилково ототожнює направлення процесуальних документів адвокату, представнику позивача у справі, із безпосередньо направленням таких документів позивачу.
		Водночас, таке направлення не звільняє представника відповідача від виконання прямо передбаченого положеннями процесуального закону обов`язку направлення відповідних процесуальних документів безпосередньо позивачу у справі.
		Також в порушення приписів п.6 ч.2 ст.296 апеляційна скарга відповідача не містить обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
		Суд також звертає особливу увагу на приписи ч.11 ст.44 КАС України відповідно до яких якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі. Відтак апеляційний суд не надає дозвіл на їх подання в паперовій формі, в тому числі засобами поштової кореспонденції, а докази підтвердження усунення недоліків апеляційної скарги повинні бути надіслані з відповідною заявою до суду виключно в електронній формі.
		За таких обставин, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків.
		Також слід роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.
		Керуючись статтями 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,
		УХВАЛИВ:
		Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві Харківської обласної ради.
		Апеляційну скаргу Харківської обласної ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі № 260/3101/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківська обласна рада третя особа: депутат Харківської обласної ради Каратуманов Олег Юрійович про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
		Встановити Харківській обласній раді десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
		Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		СуддяА. Р. Курилець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...