Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 444/2508/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 01.07.2024. Зареєстровано: 01.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/444/70/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023140000000014

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 444/2508/23
		Провадження № 1-кп/444/70/2024
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		01 липня 2024 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:
		головуючого судді                    ОСОБА_1 
		секретарі судового засідання             ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		            ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		            ОСОБА_7 
		за участю:
		прокурорів             ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		захисників             ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 
		обвинуваченої             ОСОБА_13 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023140000000014 від 11.01.2023 р. за обвинуваченням:
		ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у с. Головецько, Сколівського району, Львівської області, українка, громадянка України, що проживає та зареєстрована в АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одружена, має на утримані одну неповнолітню дитину, не адвокат, не нотаріус, не депутат, не інвалід, не хворіє, паспорт КС 366876, ІПН НОМЕР_1 , раніше не судима,
		- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3ст. 368 КК України та ч. 1 ст. 366 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		1. Історія провадження
		1.1. До Жовківського районного суду Львівської області 27 липня 2023 року із прокуратури Львівської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42023140000000014 від 11.01.2023 р. про обвинувачення ОСОБА_13 за ч. 3 ст. 368 та ч. 1 ст. 366 КК України, затверджений прокурором ОСОБА_14 25.07.2023.
		1.2. Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 27 липня 2023 року у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 01.08.2023.
		1.3. Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 10 серпня 2023 року у вказаному кримінальному провадженні призначено відкрите судове засідання на 18.08.2023.
		 
		2. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення
		2.1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		2.1.1. ОСОБА_13 , своїми умисними діями, які виразились у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненого повторно, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3ст. 368 КК України.
		2.1.2. Крім цього,  ОСОБА_13 , своїми умисними діями, які виразились у внесені службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 366 КК України.
		2.2. Місце, час, спосіб вчинення та наслідки кримінального правопорушення, форма вини і мотиви кримінального правопорушення
		2.2.1. ОСОБА_13 , будучи службовою особою, що обіймає посаду у державному органі та здійснює функції представника влади, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, всупереч інтересам служби, використовуючи свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості, перебуваючи на своєму робочому місці, а саме в павільйоні митного оформлення смуги руху «зелений коридор» у напрямку в`їзд в Україну міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Рава-Руська  Гребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці, що розташований за адресою: Львівська область, Львівський район, с. Рата, вул.Гребінська, 28, при здійсненні митних формальностей, 15.01.2023, близько 14.15 год., одержала від ОСОБА_15 неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 6000 грн., які знаходились в паспорті громадянина України ОСОБА_15 для виїзду за кордон за нескладання протоколу про порушення митних правил стосовно ОСОБА_15 та забезпечення безперешкодного переміщення ним на автомобілі марки «Opel»,моделі «Vivaro»,д.н.з. НОМЕР_2 вживанихшин длялегкових автомобілів,через митнийкордон Українисмугою руху«зелений коридор»в напрямку«в`їздв Україну», шляхом незастосування ним усіх можливих форм митного контролю щодо переміщуваних товарів, передбачених ст.ст. 334-338 Митного кодексу України.
		2.2.1.1. В подальшому ОСОБА_13 , отримавши грошові кошти, засвідчила печаткою ОСОБА_15 контрольний талон для проходження по «зеленому коридору» транспортного засобу без причепа та без товарів, що підлягають обов`язковому письмовому декларуванню та (або) оподаткуванню, після чого ОСОБА_15 залишив територію митного поста, в`їхавши на територію України.
		2.2.2. Окрім цього, головний державний інспектор відділу митного оформлення № 3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ОСОБА_13 , будучи службовою особою, що обіймає посаду у державному органі та здійснює функції представника влади, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, всупереч інтересам служби, використовуючи свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості, перебуваючи на своєму робочому місці, а саме в павільйоні митного оформлення смуги руху «зелений коридор» у напрямку в`їзд в Україну міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Рава-Руська  Гребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці, що розташований за адресою: Львівська область, Львівський район, с. Рата, вул.Гребінська, 28, при здійсненні митних формальностей, 24.01.2023, близько 23.15 год., повторно одержала від ОСОБА_15 неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 2000 грн., які знаходились в паспорті громадянина України ОСОБА_15 для виїзду за кордон за нескладання протоколу про порушення митних правил стосовно ОСОБА_15 та забезпечення безперешкодного переміщення ним на автомобілі марки «Opel»,моделі «Vivaro»,д.н.з. НОМЕР_2 вживанихшин длялегкових автомобілів,через митнийкордон Українисмугою руху«зелений коридор»в напрямку«в`їздв Україну», шляхом незастосування ним усіх можливих форм митного контролю щодо переміщуваних товарів, передбачених ст.ст. 334-338 Митного кодексу України.
		2.2.2.1. В подальшому ОСОБА_13 , отримавши грошові кошти, засвідчила печаткою ОСОБА_15 контрольний талон для проходження по «зеленому коридору» транспортного засобу без причепа та без товарів, що підлягають обов`язковому письмовому декларуванню та (або) оподаткуванню, після чого ОСОБА_15 залишив територію митного поста, в`їхавши на територію України.
		2.2.3. Окрім цього, головний державний інспектор відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ОСОБА_13 , будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, всупереч інтересам служби, використовуючи свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості, 15.01.2023 перебуваючи на своєму робочому місці, а саме в павільйоні митного оформлення смуги руху «зелений коридор» у напрямку в`їзд в Україну міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Рава-Руська  Гребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці, що розташований за адресою: Львівська область, Львівський район, с. Рата, вул.Гребінська, 28, достовірно знаючи, що у транспортному засобі марки «Opel»,моделі «Vivaro»,д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_15 на територію України ввозяться товари, а саме вживані шини для легкових автомобілів, умисно внесла завідомо неправдиві відомості до офіційних документів, а саме: з метою нескладання протоколу про порушення митних правил стосовно ОСОБА_15 , забезпечення безперешкодного переміщення ним на автомобілі марки «Opel»,моделі «Vivaro»,д.н.з. НОМЕР_2 вживанихшин длялегкових автомобілів,через митнийкордон Українисмугою руху«зелений коридор»в напрямку«в`їздв Україну», шляхом незастосування ним усіх можливих форм митного контролю щодо переміщуваних товарів, передбачених ст.ст. 334-338 Митного кодексу України, за що попередньо отримала від ОСОБА_15 неправомірну вигоду у сумі 6000 грн., використовуючи логін «А900194», який надавав їй право доступу до автоматизованої системи митного оформлення - АСМО «Інспектор», о 14.23год. умисно внесла до вказаної бази даних завідомо неправдиві відомості про завершення митних формальностей щодо ОСОБА_15 та транспортного засобу марки «Opel», моделі «Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2 , відобразивши при цьому, що транспортний засіб в`їхав на територію України без вантажу («Митні формальності здійснено. Невідповідностей/порушень не виявлено»).
		2.3. Викладені обставини доведені стороною обвинувачення за допомогою належних і допустимих доказів «поза розумним сумнівом», що виключає можливість обґрунтованих припущень у їх недостовірності, та не залишає будь-якої можливості їх іншої інтерпретації.
		 
		3. Позиція сторони захисту
		3.1. Обвинувачена ОСОБА_13 свою винуватістьу вчиненніінкримінованих їйкрімінальних правопорушеньзаперечила повністюта поясниланаступне.Дійсно станомна 15.01.2023та 24.01.2023працювала напосаді головногодержавного інспекторавідділу митногооформлення №3митного поста"Рава-Руська"Львівської митниці.У вказанідати булана робочомумісці нав`їздів Українузелений тачервоний коридор.Дійсно взону митногоконтролю 15.01.2023та 24.01.2023заїжджав автомобільОпель Вівароі неюздійснювався оглядтакого т/зта йогомитне оформлення.Оскільки привізуальному оглядіданого т/зне буловстановленого товарів,що підлягаютьдекларуванню,то неюбуло наданодозвіл напроїзд намитну територіюУкраїни.Додатково пояснила,що дозволеноввозити натериторію Українитовари насуму небільше 500Євро наодну особаі небільше 50кг.На їїдумку,візуально,вага шинне перевищувала50кг.,або якщоі перевищувала,то незначно,і оскількице буливживані шини,як їйпояснили дляпотреб військових,то вона,можливо,десь івчинила службовунедбалість,не переважилаїх.Також ОСОБА_13 пояснила,що дійснонадала ОСОБА_15 свій мобільнийтелефон,однак таквчинила,оскільки булавказівка надаватисвої телефониволонтерам.Скільки разівдо неїтелефонував ОСОБА_15 не пригадуєі змістурозмов такожне пригадує.Коли ОСОБА_15 через віконечконадавав їйдокументи дляоформлення проїзду,то середтаких бувлише закордоннийпаспорт,технічний паспортна автомобільта талон.Жодних коштіввід ОСОБА_15 вона неотримувала.Також жоднихпропозицій зметою наданняїй неправомірноївигоди вонайому невисловлювала.Щодо висловлюваньінших працівниківмитниці підчас спілкуванняз ОСОБА_15 ,зокрема (здивуйнас,поїдеш назад),то такіпояснити неможе,і вважає,що такіпояснення маютьдавати ті,хто таківислови говорив. Таким чином, оскільки не вчиняла жодних протиправних дій, не вимагала жодних коштів, не отримувала такі, просить визнати її невинною.
		3.2. Захисник ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_16 зазначив наступне. Так, повністю заперечує позицію обвинувача щодо доведеності факту вчинення ОСОБА_13 кримінальних правопорушень. Зазначає, що з матеріалів справи відомо, що обвинувачена ОСОБА_13 з урахуванням приписів закону є службовою особою митного (правоохоронного) органу, та відповідно є спеціальним суб`єктом. За вказаних обставин та з урахуванням правил підслідності кримінальне провадження є підслідне слідчим ДБР, а не поліції, як було в даному випадку. Постанову прокурора про зміну підслідності органу досудового розслідування та передачу вказаного провадження від слідчих ТУ ДБР м. Львова до слідчих поліції вважає не вмотивованою, незаконною, оскільки у такій справі не має ані вказівок процесуального чи вище стоячого прокурора, ані клопотань прокурора про вжиття заходів дисциплінарного впливу до слідчих ДБР, які, на думку прокурора, здійснювали неефективне досудове розслідування у справі. Вважає, що прокурор також мав змогу самостійно проводити як слідчі розшукові дії у цій справі, так і приймати те чи інше процесуальне рішення. За вказаних обставин вважає, що досудове розслідування у справі здійснено не уповноваженим органом досудового розслідування, зокрема поліцією, ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області, з порушенням правил підслідності, через що усі докази, зібрані у такий спосіб, після зміни підслідності просить визнати недопустимими. Також вказує, що і місце вчинення кримінального правопорушення також не перебуває під юрисдикцією районного управління поліції м. Львова. Також зазначає, з досліджених матеріалів серед іншого вбачається те, що інші працівники митної та прикордонної служби діючи у групі осіб (що не ставиться у провину ОСОБА_13 ) могли завуальовано висловити пропозицію надати заявником неправомірну винагороду за не вжиття ними заходів щодо митного оформлення в пункті міжнародного сполучення товарів, які підлягають декларуванню. Проте такі вислови, які можна трактувати по-різному, були вчинені іншими службовими особами. Також зазначає, що проведеними НСРД, а також відео-записами з приміщення т.зв. «будки» митного посту не зафіксовано моменту передачі-отримання неправомірної винагороди належних заявнику грошових коштів, які під час досудового розслідування стали ідентифікованими. Аналогічно грошових коштів, як і предмету незаконної винагороди за іншими епізодами злочинної діяльності, не було виявлено та вилучено під час обшуків житла та робочого місця ОСОБА_13 . Крім цього зазначає, що НСРДР у цій справі були проведені шляхом перетину заявником кордону з України в напрямку РП та назад при якому відбулось переміщення, як спецтехніки, так і грошових коштів, що переміщались вже під контролем правоохоронних органів, оскільки з моменту винесення постанови прокурора про контроль, грошові кошти набули властивостей засобу документування, оскільки такі були ідентифікованими. Зазначає, що відповідно до вимог ст. КПК України збір доказів може відбуватись в порядку міжнародно-правової допомоги, співробітництва. Натомість у матеріалах справи відсутнє доручення, запит про проведення в порядку міжнародного співробітництва НСРД аудіо-відео контролю особи, а також в частині переміщення під час контролю за вчиненням злочину ідентифікованих коштів. Прокурор в питаннях проведення НСРД посилаючись на державну таємницю штучно створює завісу таємничості щодо місця та часу вручення заявникові спецтехніки, що не є складовою таємниці, проте на дослідженому у судовій залі відео-записі зафіксовано «польську сторону» та не спростовним є той факт, що на момент перетину заявником кордону спецтехніка була на ньому, а кошти, як засіб документування при проведенні НСРД при ньому. Також вказує, що не затримання особи ОСОБА_13 після першого епізоду, а продовження злочинної діяльності під контролем правоохоронців, а також один і той же закупник у декількох епізодах, свідчать на користь провокації. Вважає неналежними також підлягають визнанню і інші надані стороною обвинувачення докази на доведення винуватості ОСОБА_13 , оскільки такі здобуті внаслідок провокації інкримінованого останній діяння, тобто поза межами встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку. А тому просить визнати недопустимими, з часу створення, складання письмові докази (процесуальні документи, протоколи), електронні докази (відео-аудіо матеріали) за результатами проведення у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР № 2023140000000014 від 11.01.2023 слідчих та НСРД з фіксацією подій, що мали місце 15.01.2023 та 24.01.2023, з підстав невмотивованості постанови прокурора про зміну підслідності внаслідок неефективного досудового розслідування як підстава визнання доказів недопустимими, оскільки після початку кримінального провадження мала місце реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень, ст. 87 КПК України. Вважає, що у цій справі має місце недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, зокрема здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; ст. 87 КПК України, оскільки ряд доказів внаслідок НСРД були одержані, проведені транзитом через територію на території іноземної держави поза здійсненням в порядку передбаченому міжнародним співробітництвом (ч. 4 ст. 93, ст. ст. 545-548 КПК України) під час кримінального провадження. Просить ОСОБА_13 визнати невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та не винуватою у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст. 366 КК України через недоведеність участі підсудної у скоєнні вказаних кримінальних правопорушень, проступків та вичерпність можливостей збирання доказів.
		 
		4.0. Докази на підтвердження встановлених судом обставин
		4.0.1. Судом у відкритому судовому засіданні заслухані показання свідка ОСОБА_15 . Під час показань свідка відбувся його прямий та перехресний допит.
		4.0.2.Також у відкритому судовому засіданні судом були досліджені надані сторонами документи та речові докази. Під час дослідження доказів та речових доказів, сторони скористалися наданими їм процесуальними правами надавати суду усні та письмові пояснення чи заперечення.
		4.0.3. Під час дослідження доказів, речових доказів, суд дійшов висновку, що спосіб отримання стороною обвинувачення доказів, визнаних судом належними і допустимими, був справедливим, а процес дослідження доказів, речових доказів під час судового провадження забезпечував право обвинуваченої на захист.
		4.0.4. За наслідками судового розгляду та здійсненої у нарадчій кімнаті оцінки доказів, речових доказів, суд робить висновок про належність та допустимість наступних доказів на доведення вини обвинуваченого у кримінальному провадженні за № 42023140000000014 від 11.01.2023 р.
		4.1. Показання свідків
		4.1.1. Показання свідка ОСОБА_15 .
		4.1.2. Під час допиту у відкритому судовому засіданні свідок ОСОБА_15 повідомив, що йому відомо, з приводу чого він викликаний у судове засідання, щодо стосунків з обвинуваченою пояснив, що з такою знайомий як працівником митної служби, стосунки нейтральні.
		4.1.3. Надалі свідок повідомив, що він часто їздить через пункт пропуску, займається волонтерством. Через деякий час працівники митниці почали йому натякати, що потрібно платити. Зокрема, при черговій поїздці, при поверненні з РП, на митниці, приблизно у грудні де була зокрема пані ОСОБА_17 з ОСОБА_18 . Вона бачила його, однак з ним не спілкувалася, лише посміхалася та підтакувала, після того як ОСОБА_19 натякав на хабар. Після цієї події він звернувся в правоохоронні органи, де написав відповідну заяву, зокрема, що ОСОБА_20 вимагає грошові кошти за безперешкодний проїзд митниці. Після написання такої заяви надалі їздив під керівництвом правоохоронних органів. Так в січні 23 року, на місці ОСОБА_21 не було, а була ОСОБА_17 . 15 січня заплатив їй 6 тисяч гривень за те, щоб вона його пропустила з грузом понад норму. 24 січня його не пропустили, сказали розгрузити бус, після чого він виїхав, трішки вигрузив бус і знову заїхав, і тоді заплатив ОСОБА_22 2 тисячі гривень. Додатково пояснив, що 15 січня, коли він їхав, то йому дали зрозуміти, що якщо він не заплатить, то не проїде, зокрема працівник митної служби, здається ОСОБА_19 , в присутності ОСОБА_23 , коли був повний бус шин сказали йому якщо "здивуєш нас, то пропустимо", це була фраза від чоловіка збоку, який стояв біля пані ОСОБА_24 і вона це чула та посміхалася на такі слова. Пізніше він передав гроші пані ОСОБА_13 , які перед тим вклав в паспорт. Після того як ОСОБА_13 проставила необхідні штампи, які надали йому право їхати далі, паспорт вона йому повернула, але без грошей. Впродовж 2022 року він їздив через кордон біля 27 разів. 15 та 24 січня 2023 р. перевозив б/у шини в кількості біля 85-90 коліс, вага таких коліс приблизно 1 тонна. Пояснив, що двічі машину оглядала ОСОБА_13 , вона бачила шини, які перебували в бусі. Щодо суми, яку потрібно заплатити, йому роз`яснив ОСОБА_19 , пояснивши, що це має бути приблизно 15- 20 % від суми товару, яка є в машині. Зазначив, що коли він передавав паспорт з грошима, то пані ОСОБА_13 не відмовлялася від отримання грошових коштів. Це були гривні, купюри по 500 гривень. Ці кошти були його, але перед цим вони були перексерені працівниками правоохоронних органів. Щодо 24 січня то пояснив, що цього разу бус був завантажений приблизно на 3/4. Сказали, що зараз перевірка і його вернули назад, сказали розгрузитися і тоді можна заїжджати. Це була пані ОСОБА_13 . На нейтральній стороні розгрузив хлопцям декілька шин, повернувся назад та в машині вже було орієнтовно 300 кг, пів машини, заїхав та на митниці передав ОСОБА_13 2 тис грн. в спосіб, як і в попередній раз, а саме в паспорт серед інших документів, які подаються для митного оформлення. Перед тим зателефонував до пані ОСОБА_13 та узгоджував з нею, що і як робити. Додатково пояснив, що він включений в систему "Шлях". 
		4.1.4. Показаннями свідка ОСОБА_15 підтверджуються те, що 15.01.2023 та 24.01.2023, діючи під контролем працівників правоохоронних органів, переміщаючи через митний кордон України вживані шини для автомобілів, надав інспектору митниці ОСОБА_13 неправомірну вигоду у сумах відповідно 6000 грн. та 2000 грн. за нездійснення митного оформлення переміщуваних товарів. При цьому ОСОБА_13 надавала йому номер свого мобільного телефону та 24.01.2023 від попередньо, перед перетином кордону, спілкувався із нею, уточнюючи час в`їзду на територію України. 
		4.2. Документи, які були досліджені судом та визнані допустимими і належними доказами
		4.2.1. Документи, надані стороною обвинувачення
		Судом досліджено наступні докази сторони обвинувачення, які підтверджують факти та обставини, що мають значення для доведення вини обвинуваченої.
		4.2.1.1. З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що відомості про кримінальні правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023140000000014 від 11.01.2023 р.
		4.2.1.2. Із заяви ОСОБА_15 від 10.01.2023, поданою до УСР у Львівській області ДСР НП України вбачається про вимагання у нього неправомірної вигоди співробітником ВМО № 3 Львівської митниці.
		4.2.1.3. Із відповіді на доручення в порядку ст. 36 КПК України № 299/55/112/01-2023 від 12.01.2023, вбачається, що до до вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_15 причетна ОСОБА_13 .
		4.2.1.4. З протоколом огляду ідентифікації грошових коштів від 14.01.2023 з додатками вбачається, що працівником УСР у Львівській області ДСР НП України в приміщенні УСР у Львівській області ДСР НП України, на виконання доручення слідчого, оглянуто грошові кошти в сумі 7500 гривень, які добровільно надано ОСОБА_15 для використання у ході слідчих (розшукових) дій та фіксування вимагання неправомірної вигоди співробітниками ВМО № 3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці. У ході слідчої дії зафіксовано номери та серії наданих ОСОБА_15 грошових купюр, виготовлено фотокопії вказаних грошових коштів та у подальшому грошові кошти повернуто ОСОБА_15 для подальшого використання під час проведення заходів щодо викриття протиправної діяльності співробітників митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці.
		4.2.1.5. З протоколу № 1010/55/112-2023 від 27.02.2023 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_15 та додатком до протоколу  відеозаписом проведеної негласної слідчої (розшукової) дії, вбачається, що ОСОБА_13 15.01.2023 отримала від ОСОБА_15 неправомірну вигоду у сумі 6000 грн. При цьому ОСОБА_13 оглянула транспортний засіб, на якому переміщався ОСОБА_15 та бачила його завантаженість автомобільними шинами, який був повністю завантажений.
		4.2.1.6. З протоколу № 1086/55/112-2023 від 02.03.2023 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_13 та додатком до протоколу  відеозаписом проведеної негласної слідчої (розшукової) дії, вбачається, що ОСОБА_13 15.01.2023 отримала від ОСОБА_15 неправомірну вигоду у сумі 6000 грн. При цьому ОСОБА_13 оглянула транспортний засіб, на якому переміщався ОСОБА_15 та бачила його завантаженість автомобільними шинами, який був повністю завантажений.
		4.2.1.7. З протоколу № 1019/55/112-2023 від 27.02.2023 про результати контролю за вчиненням злочину вбачається, що в такому викладені відомості аналогічні викладеним у протоколах про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_15 та ОСОБА_13 .
		4.2.1.8. З протоколу огляду та ідентифікації грошових коштів від 24.01.2023 з додатком, вбачається, що працівником УСР у Львівській області ДСР НП України в приміщенні УСР у Львівській області ДСР НП України, на виконання доручення слідчого, оглянуто грошові кошти в сумі 7500 гривень, які добровільно надано ОСОБА_15 для використання у ході слідчих (розшукових) дій та фіксування вимагання неправомірної вигоди співробітниками ВМО № 3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці. У ході слідчої дії зафіксовано номери та серії наданих ОСОБА_15 грошових купюр, виготовлено фотокопії вказаних грошових коштів та у подальшому грошові кошти повернуто ОСОБА_15 для подальшого використання під час проведення заходів щодо викриття протиправної діяльності співробітників митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці.
		4.2.1.9. З протоколу № 1012/55/112-2023 від 27.02.2023 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_15 та додатком до протоколу  відеозаписом проведеної негласної слідчої (розшукової) дії, вбачається, що ОСОБА_13 24.01.2023 отримала від ОСОБА_15 неправомірну вигоду у сумі 2000 грн. При цьому ОСОБА_13 оглянула транспортний засіб, на якому переміщався ОСОБА_15 та бачила його завантаженість автомобільними шинами приблизно пів машини. Окрім цього, ОСОБА_15 перед в`їздом на територію України спілкувався із ОСОБА_13 за допомогою мобільного телефону, обумовлюючи час в`їзду та інші необхідні дані, що стосувалися проїзду митниці.
		4.2.1.10. З протоколу № 1086/55/112-2023 від 02.03.2023 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_13 та додатком до протоколу  відеозаписом проведеної негласної слідчої (розшукової) дії, вбачається, що ОСОБА_13 24.01.2023 отримала від ОСОБА_15 неправомірну вигоду у сумі 2000 грн. При цьому ОСОБА_13 оглянула транспортний засіб, на якому переміщався ОСОБА_15 та бачила його завантаженість автомобільними шинами приблизно пів машини. Окрім цього, ОСОБА_15 перед в`їздом на територію України спілкувався із ОСОБА_13 за допомогою мобільного телефону, обумовлюючи час в`їзду та інші необхідні дані, що стосувалися проїзду митниці.
		4.2.1.11. З протоколу № 1016/55/112-2023 від 27.02.2023 про результати контролю за вчиненням злочину, вбачається, що в такому викладені відомості аналогічні викладеним у протоколах про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_15 та ОСОБА_13 .
		4.2.1.12. З ухвал слідчого судді Львівського апеляційного суду від 13.01.2023 р. вбачається, що такими надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема візуального спостереження за ОСОБА_15 з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження, аудіо, відеоконтроль особи, зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж, зокрема номеру телефону ОСОБА_13 , візуального спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження, аудіо, відеоконтроль особи.
		4.2.1.13. З постанови прокурора від 13.01.2023 р. вбачається, що такою надано доручення щодо здійснення контролю за вчиненням злочину.
		4.2.1.14. З висновку експерта № 2161-Е від 28.06.2023 (криміналістична експертиза відео-, звукозапису) вбачається, що на цифрових носіях інформації  додатках до протоколів негласних слідчих (розшукових) дій зафіксовано усне мовлення ОСОБА_13 . Висловлювання ОСОБА_13 в основному відповідають зафіксованим у протоколах негласних слідчих (розшукових) дій. 
		4.2.1.15. З протоколу огляду від 25.01.2023 та 30.01.2023, вбачається, що згідно таких оглянуто ввезені на територію України ОСОБА_15 вживані шини до автомобілів, зокрема за 15.01.2023  62 шини, загальна вага яких становить 806 кг та за 24.01.2023  24 шини, загальна вага яких становить 312 кг.
		4.2.1.16. З протоколу слідчого експерименту від 06.07.2023 із свідком ОСОБА_15 , проведеного на території міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Рава-Руська  Гребенне» МП «Рава-Руська» Львівської митниці Держмитслужби, вбачається, що в ході такого ОСОБА_15 розповів на показав на місцевості обставини надання неправомірної вигоди ОСОБА_13 15.01.2023 та 24.01.2023. Слідча дія проводилась із застосуванням відеофіксації. Слід зазначити, що надані ним покази в судовому засіданні повністю відповідають тому, що показав та розповів ОСОБА_15 під час даного слідчого експерименту.
		4.2.1.17. З протоколу обшуку від 02.03.2023 вбачаєься, що в ході обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 01.03.2023, на території міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Рава-Руська  Гребенне» МП «Рава-Руська» Львівської митниці Держмитслужби, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено, зокрема, витяг з бази даних АСМО «Інспектор» за 15.01.2023.
		4.2.1.18. З протоколу огляду від 23.03.2023, вбачається, що ОСОБА_13 , використовувала логін «А900194», який надавав їй право доступу до автоматизованої системи митного оформлення - АСМО «Інспектор», о 14.23год. внесла до вказаної бази даних відомості про завершення митних формальностей щодо ОСОБА_15 та транспортного засобу марки «Opel», моделі «Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2 , відобразивши при цьому, що транспортний засіб в`їхав на територію України без вантажу («Митні формальності здійснено. Невідповідностей/порушень не виявлено»).
		4.3. Дані докази узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі, зокрема, поясненнями свідка ОСОБА_15 .
		4.3.1. Суд не вбачає підстав для визнання недопустимими усіх зібраних стороною обвинувачення доказів, про що заявляє сторона захисту, з тих підстав, що у справі здійснено досудове розслідування не уповноваженим органом досудового розслідування з порушенням правил підслідності. 
		4.3.1.1. На переконання суду, такі доводи повністю спростовуються постановою про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 07.02.2023, винесеною заступником керівника обласної прокуратури. Причинами винесення вказаної постанови слугувало те, що з 11.01.2023 по 07.02.2023 Територіальним бюро розслідувань, розташованим у м.Львові, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування, не визначено, матеріали не прийнято до провадження, не вживаються вичерпні заходи щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінальних правопорушень, що спричинило необґрунтовану тяганину, зумовило проведення прокурорами у провадженні окремих невідкладних слідчих (процесуальних) дій та прийняття процесуальних рішень, таких як звернення до слідчого судді апеляційного суду за дозволом на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
		4.3.2. Крімцього,стороною захистузверталась увагана відсутність доручення, запиту про проведення в порядку міжнародного співробітництва НСРД аудіо-відео контролю особи, а також в частині переміщення під час контролю за вчиненням злочину ідентифікованих коштів.
		4.3.2.1. На переконання суду, такі доводи повністю спростовуються матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема аудіо, відеоконтролю ОСОБА_13 , з яких вбачається, що фіксування (що є змістом проведеної негласної слідчої дії) розмови ОСОБА_13 , її рухів, дій, пов`язаних з її діяльністю, як 15.01.2023 так і 24.01.2023, проводилося виключно на території України, де у той час знаходилася ОСОБА_13 , виконуючи свої обов`язки головного державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці.
		 
		5. Перевірка наявності або відсутності провокації
		5.1. Загальні засади оцінки судом обставин щодо наявності або відсутності провокації у цьому провадженні
		5.1.1. Сторона захисту під час судового розгляду посилалася в цій справі на провокацію злочину. Доводи сторони захисту було узагальнено і подано до суду у вигляді письмових та усних пояснень про підбурювання до вчинення злочину (провокацію злочину). З метою оцінки доводів сторони захисту суд застосував методологію щодо оцінки провокації, викладену у загальному вигляді у § 37-65 рішення ЄСПЛ у справі «Банникова проти росії» від 26 травня 2016 року та § 131-135 рішення ЄСПЛ у справі «Матановіч проти Хорватії» від 04 квітня 2017 року. Важливим у даному випадку, на думку суду, є питання, чи наявні будь-які підстави робити висновок, що дії ОСОБА_15 (або правоохоронних органів за посередництва ОСОБА_15 ) спровокували або могли спровокувати ОСОБА_13 на одержання неправомірної вигоди, тобто, «з`ясувати, чи було б зазначене правопорушення вчинене без втручання влади». Відповідь на вказане питання полягає у дослідженні того факту, хто безпосередньо сформував умисел у ОСОБА_13 , і якщо доведено, що умисел на скоєння злочину у обвинуваченого виник самостійно, а правоохоронні органи лише вчасно зреагували на це у процесуальний спосіб, то провокація відсутня.
		5.2. Оцінка обставин, що існували до початку досудового розслідування
		5.2.1. Сторона захисту не надала суду доказів заздалегідь упередженого ставлення правоохоронних органів до обвинуваченої, зокрема, наприклад, відповідно вчинення будь-яких процесуальний дій по відношенню до обвинуваченої до початку досудового розслідування в цьому провадженні.
		5.2.2. Відсутні підстави вважати, що саме по собі звернення ОСОБА_15 до ОСОБА_13 могло б спровокувати останню до висловлення вимоги надати їй неправомірну вигоду. При цьому, зміст зафіксованих у НС(Р)Д розмов, інших негласних слідчих діях та показання свідка ОСОБА_15 доводять, що він відігравав на цій стадії суто пасивну роль, що зводилася до виконання вказівок ОСОБА_13 . 
		5.3. Загальні висновки суду щодо відсутності провокації
		5.3.1. Відповідаючи на поставлене ключове питання, суд вважає доведеним стороною обвинувачення, що мотивація на вчинення злочину виникла у ОСОБА_13 безвідносно до дій правоохоронних органів. Внутрішній мотив на вчинення злочину виник у обвинуваченої автономно, а злочинні дії були проявом її власної свободи волі. Усі обставини щодо можливої провокації належним чином досліджені у відкритому судовому процесі, з дотримання принципів змагальності та рівності сторін. На основі наявної інформації щодо змістовного критерію підбурювання, суд поза розумним сумнівом встановлює, що правоохоронні органи розслідували діяльність обвинуваченого у пасивний спосіб та не провокували обвинувачену на вчинення злочину. Сукупність обставин цього кримінального провадження свідчить про відсутність вирішального впливу з боку ОСОБА_15 та правоохоронних органів на виникнення мотивів для вчинення обвинуваченою злочинних дій. Доводи сторони захисту стосуються обставин, які не можуть мати до питання провокації навіть опосередкованого відношення, не спростовують наявні у матеріалах провадження докази, і не породжують об`єктивні сумніви щодо спрямованості власної волі обвинуваченої на вчинення злочину. Жодні докази стороною захисту суду не представлені, які б доводили залежність ОСОБА_15 від правоохоронних органів. Зміст наданих стороною обвинувачення доказів доводить, що поведінка ОСОБА_15 впродовж усього часу носила пасивний характер, і не мала будь-якого вирішального впливу на дії обвинуваченого. З огляду на викладене, суд констатує відсутність в рамках даного кримінального провадження будь-яких ознак, притаманних провокації з боку правоохоронних органів. 
		 
		6. Оцінка наявності у обвинуваченого умислу на скоєння злочину
		6.1. Доведеність умислу ОСОБА_13 на вчинення злочину, його мотив та мета
		6.1.1. Доведеність умислу ОСОБА_13 вбачається в оцінці доказів, що підтверджують умисний характер дій ОСОБА_13 , спрямованих на одержання неправомірної вигоди за не створення ОСОБА_15 перешкод у перетині державного митного контролю.
		6.1.2. Відповідна спрямованість умислу обвинуваченої на одержання неправомірної вигоди підтверджує наявність мети одержання неправомірної вигоди (власного незаконного збагачення) та корисливий мотив.
		 
		7. Висновки суду
		7.1. Доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
		7.1.1. Суд, при дослідженні обставин даної справи, виходить із вищевказаних принципів. Досліджені судом докази є послідовними, узгоджуються один між собою та один з одним, відповідають фактичним обставинам справи, виявлені суперечності в них не є значущими та не мають системного характеру, що свідчить про їх об`єктивність та правдивість. Надані стороною обвинувачення докази доводять вину обвинуваченої «поза розумним сумнівом» у відповідності до вимогст. 17 КПК України, не спростовані наявними у матеріалах провадження іншими доказами або правовою позицією в рамках реалізації принципу змагальності (стаття 22 КПК України).
		7.1.2. Оцінюючи доводи сторони захисту щодо недопустимості окремих доказів, суд у кожному випадку з`ясовував, яким чином підтверджується наявність заявлених порушень, а також до яких наслідків призвели або могли призвести відповідні порушення (у випадку їх підтвердження).
		7.1.3. Суд вважає належними і допустимими усі докази, зібрані стороною обвинувачення.
		7.1.4. Розглянувши справу в межах висунутого обвинувачення, оцінивши кожний досліджений та перевірений у судовому засіданні доказ за своїм внутрішнім переконанням із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає вину обвинуваченої доведеною повністю поза розумнім сумнівом.
		7.1.5. Кваліфікуючи дії ОСОБА_13 за ч. 3ст. 368 КК України, суд встановив, що її умисні вчинені з корисливих мотивів злочинні дії полягали у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненому повторно.
		7.1.6. Крім цього, кваліфікуючи дії ОСОБА_13 за ч. 1ст. 366 КК України, суд встановив, що її умисні дії полягали у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
		 
		8. Призначення покарання
		8.1. Суд, призначаючи покарання, виходить з наступного.
		8.2. Частина 1ст. 366 ККпередбачає санкцію у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
		8.3. Частина 3ст. 368 ККпередбачає санкцію у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна.
		8.4. У частині 2ст. 65 КК Українизазначено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		8.5. Окрім цього, суд бере до уваги, що злочин передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, вчинений ОСОБА_13 , відповідно до примітки дост. 45 КК Українивіднесено до корупційних кримінальних правопорушень. У зв`язку з цим, при визначенні виду та розміру покарання обвинуваченій, суд ураховує визначену у ч. 1 ст.75, ч. 1 ст.69 КК Українизаборону звільнення від відбування покарання з випробуванням та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, за корупційні кримінальні правопорушення.
		8.6. Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції ч. 3ст. 368 КК України та ч. 1 ст. 366 України, враховуючи ступінь тяжкості цих кримінальних правопорушень, враховуючи особу обвинуваченої, а також те, що призначене покарання, має бути необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		8.7. У зв`язку з наведеним, суд, при визначенні виду та розміру покарання обвинуваченій ОСОБА_13 , враховує ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3ст. 368 КК України та ч. 1 ст. 366 КК України, які, відповідно дост. 12 цього Кодексу,віднесено до категорії тяжкого злочину (ч. 3 ст. 368 КК України) та відповідно кримінального проступку (ч. 1 ст. 366 КК України).
		8.8. Суд також ураховує особу винної, яка має вищу освіту, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима, має на утриманні одну неповнолітню дитину.
		8.9. Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_13 , визначених у ст.66,67 КК України, судом не встановлено.
		8.10. Виходячи із засад призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на суспільну небезпеку корисливого корупційного злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, об`єкт посягання, розмір неправомірної вигоди, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_13 та попередження вчинення нею нових злочинів недостатнім буде основного покарання на рівні мінімальної межі. Враховуючи особу обвинуваченої, зокрема, її вік та стан здоров`я, обставини кримінального провадження, суд вважає, що покарання в максимальному розмірі буде несправедливим через надмірну суворість, і вважає за необхідне призначити основне покарання ближче до мінімального рівня встановлених законом меж.
		8.10.1. У зв`язку з наведеним, суд вважає, що мета покарання - виправлення та попередження вчинення ОСОБА_13 нових злочинів буде досягнута при призначенні основного покарання за ч. 3 ст. 368 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 років.
		8.10.2. Щодо призначення додаткового покарання, суд виходить з того, що відповідно дост. 55 КК Українипозбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю. Якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов`язано вчинення злочину.
		8.10.3. Ураховуючи ту обставину, що вчинення злочину було пов`язане з посадою ОСОБА_13 , з метою ефективного запобігання вчинення нових корупційних злочинів після відбуття основного покарання, зважаючи на роль обвинуваченої у вчиненні злочину, суд вважає за необхідне застосувати у якості додаткового покарання позбавлення її права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, встановивши строк зазначеного додаткового покарання тривалістю 3 роки.
		8.10.4. Також ОСОБА_13 належить призначити обов`язкове передбачене законом додаткове покарання у виді конфіскації майна. Згідно з приписами ч. 1ст. 59 КК Україниконфіскація може бути повною або частковою.
		8.10.5. Виходячи з основних засад призначення покарання, майнового стану обвинуваченої, розміру та способу одержаної нею неправомірної вигоди, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_13 та досягнення мети справедливості кримінального провадження слід застосувати додаткове покарання у виді конфіскації всього належного їй майна.
		8.10.6. Крім цього, оскільки ОСОБА_13 скоїла тяжкий злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, у відповідності до вимог ст. 54 КК України суд вважає за необхідне позбавити її спеціального звання - радник митної служби ІІІ рангу.
		8.11. Також, виходячи із засад призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на суспільну небезпеку внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей за що передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 366 КК України, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_13 та попередження вчинення нею нових кримінальних проступків недостатнім буде основного покарання у виді штрафу, а також на рівні мінімальної межі обмеження волі. Враховуючи особу обвинуваченої, зокрема, її вік та стан здоров`я, обставини кримінального провадження, суд вважає, що покарання в максимальному розмірі буде несправедливим через надмірну суворість, і вважає за необхідне призначити основне покарання у вигляді обмеження волі на середньому рівні встановлених законом меж.
		8.11.1. У зв`язку з наведеним, суд вважає, що мета покарання - виправлення та попередження вчинення ОСОБА_13 нових кримінальних проступків буде досягнута при призначенні основного покарання за ч. 1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік і 6 місяців.
		8.11.2. Щодо призначення додаткового покарання, суд виходить з того, що відповідно дост. 55 КК Українипозбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю. Якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов`язано вчинення злочину.
		8.11.3. Ураховуючи ту обставину, що вчинення кримінального проступку було пов`язане з посадою ОСОБА_13 , з метою ефективного запобігання вчинення нових кримінальних проступків після відбуття основного покарання, зважаючи на роль обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, суд вважає за необхідне застосувати у якості додаткового покарання позбавлення її права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, встановивши строк зазначеного додаткового покарання тривалістю 1 рік.
		8.12. Крім цього,при призначенніпокарання підсудній ОСОБА_13 за цим вироком, слід застосовувати вимоги ч. 1 ст. 70 КК України та призначити їй остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням.
		 
		9. Запобіжний захід
		9.1. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 03 березня 2023 відносно ОСОБА_13 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 53680 грн. та в разі внесення застави покладено відповідні обов`язки. 
		9.2. Строк тримання під вартою рахується з 03.03.2023 р. (згідно ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова).
		9.3. 06.03.2023 ОСОБА_13 було звільнено із Львівської УВП № 19 у зв`язку із сплатою застави в розмірі 53680 грн., згідно повідомлення про звільнення № 9/1215 від 06.03.2023.
		9.4. В подальшому обов`язки в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України не були продовжені та втратили свою чинність.
		9.5. Разом з тим, враховуючи те, що покарання за санкцією ч. 3ст. 368 ККпередбачає позбавлення волі, а у разі постановлення обвинувального вироку за вчинення такого злочину суттєво збільшується ризик втечі обвинуваченої, суд приходить до наступного висновку.
		9.6. Відповідно до абз. 8 п. 2 ч. 3 та абз. 13 п. 2 ч. 4ст. 374 КПКу разі визнання особи винуватою у мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження та мотиви його ухвалення.
		9.7. Відповідно до п. 5 ч. 3ст. 176 КПКтримання під вартою є одним із видів запобіжних заходів.
		9.8. Згідно із ч. 2ст. 177 КПКпідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першоюстатті 177 КПК.
		9.9. Відповідно до ч. 1ст. 177 КПКметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		9.10. Статтею 178 КПКпередбачено перелік обставин, що враховуються при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.
		9.11. Згідно з ч. 1ст. 183 КПКтримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 КПК.
		9.12. Оцінюючи наявність ризиків вчинення обвинуваченою дій, передбачених ч. 1ст. 177 КПК, суд вважає за необхідне послідовно розглянути кожен з таких ризиків, надавши їм оцінку.
		9.13. Що стосується ризиків знищення або спотворення обвинуваченою будь-якої із речей, документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, а також ризику незаконного впливу обвинуваченої на свідків (п. 2, 3 ч. 1ст. 177 КПК), то суд вважає, що вказані ризики втратили свою актуальність, оскільки судом досліджено усі докази та допитано усіх свідків у кримінальному провадженні, що виключає можливість впливу на свідків зі сторони обвинуваченої, а також можливість знищення доказів.
		9.14. Що стосується ризиків перешкоджання кримінальному провадженню та вчинення інших кримінальних правопорушень (п. 4, 5 ч. 1ст. 177 КПК), то суд жодного такого доводу не вбачає, не подані такі і стороною обвинувачення.
		9.15. Що стосується ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, у відношенні обвинуваченої, враховуючи суворість покарання, суд доходить висновку про наявність ризику ухилення обвинуваченої від відбування призначеного їй покарання.
		9.16. Під час судового розгляду встановлено, що обвинувачена має постійне місце проживання, а також має міцні соціальні зв`язки.
		9.17. Водночас, судом враховано, що ОСОБА_13 , не дивлячись на існування достатніх беззаперечних доказів її винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, вину у вчинені інкримінованих їй дій не визнала, що, на думку суду, свідчить про існування ризиків передбачених п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України.
		9.18. При цьому, суд також бере до уваги, що санкція ч. 3ст. 368 КК України, з урахуванням вимог ч. 1ст. 75 КК Українищодо заборони звільнення від відбування покарання за вчинення корупційних злочинів, передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років. Тому, внаслідок постановлення судом обвинувального вироку за вчинення такого злочину існує реальний ризик втечі обвинуваченої.
		9.19. У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили змінити застосований до ОСОБА_13 запобіжний захід у виді застави, залишивши його у раніше визначеному розмірі та поклавши на неї строком 60 днів, але не довше ніж до набрання вироком законної сили, такі додаткові обов`язки, передбачені ч. 5ст. 194 КПК України:
		- прибувати за кожною вимогою до суду;
		- не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;
		- повідомляти суд про зміну місця свого місця проживання, реєстрації, роботи.
		 
		10. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку
		10.1. Строк затримання ОСОБА_13 необхідно зарахувати у строк відбування покарання відповідно до ч. 5ст. 72 КК України.
		10.2. Кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди іншим особам не завдано.
		10.3. Цивільний позов у кримінальному провадженні пред`явлений не був.
		10.4. Рішення про речові докази необхідно прийняти відповідно достатті 100 КПК України.
		   10.5. Процесуальні витрати за проведення по справі експертиз підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.
		10.6. Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 53 680 гривень, внесені платником ОСОБА_25 - повернути застоводавцю ОСОБА_25 .
		10.7. На підставі викладеного, керуючись ст. ст.368,370-371,373-375,376 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		1. Прізвище, ім`я та по батькові обвинуваченої, рішення про визнання її винуватою у пред`явленому обвинуваченні та відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Покарання, призначене по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом. Початок строку відбування покарання. Рішення про залік досудового тримання під вартою.
		1.1 ОСОБА_13  визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3ст. 368 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 6 (шість) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 (три) роки, з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.
		1.2 ОСОБА_13  визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1ст. 366 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 (один) рік.
		1.3. На підставі ч. 1ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 та ч. 1 ст. 366 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити  ОСОБА_13 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років, з позбавленням права обіймати посади пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 (три) роки, з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.
		1.4. Позбавити ОСОБА_13 спеціального звання  радник митної служби ІІІ рангу.
		1.5. Початок строку відбування покарання засудженій ОСОБА_13 рахувати з часу її фактичного затримання та складання протоколу про її затримання. 
		1.6. Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_13 строк її затримання 3 (три) дні, тобто з 03.03.2023 по 06.03.2023.
		 
		2. Запобіжні заходи.
		2.1. До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний ОСОБА_13 у виді застави, змінити, залишивши його у раніше визначеному розмірі 53680 грн. та поклавши на ОСОБА_13 такі додаткові обов`язки, передбачені ч. 5ст. 194 КПК України:
		- прибувати за кожною вимогою до суду;
		- не відлучатися з місця її проживання без дозволу суду;
		- повідомляти суд про зміну місця свого місця проживання, реєстрації, роботи.
		2.2. Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити на 60 днів, тобто до 30 серпня 2024 року включно, але не пізніше дня набрання вироком законної сили.
		 
		3. Речові докази у справі, а саме;
		3.1. які зберігаються у ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області, зокрема:
		- мобільний телефон марки «Iphone 8», ІМЕЙ: НОМЕР_3 із сім-картою мобільного оператора «Київстар» з номером « НОМЕР_4 », повернути ОСОБА_26 ;
		- мобільний телефон марки «Iphone SE», ІМЕЙ: НОМЕР_5 із сім-картою мобільного оператора «Київстар» з номером « НОМЕР_6 », вилучений у ОСОБА_13  конфіскувати в дохід держави;
		- мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro Max», ІМЕЙ 1: НОМЕР_7 , ІМЕЙ 2: НОМЕР_8 із сім картою мобільного оператора «Київстар» з номером « НОМЕР_9 , повернути ОСОБА_27 ;
		- мобільний телефон марки «Iphone XS Max» ІМЕЙ 1: НОМЕР_10 , ІМЕЙ 2: НОМЕР_11 , повернути ОСОБА_27 ;
		- планшет «Apple Ipad» чорного кольору, повернути ОСОБА_26 .
		3.2. які знаходяться при матеріалах кримінального провадження, зокрема:
		- графік виходу на роботу працівників відділу митного оформлення № 3 МП «Рава-Руська» Львівської митниці у січні 2023 року на 1 арк; журнал розподілу функціональних обов`язків особового складу на 2 арк; журнал обліку, видачі та здачі ОМ 3 особового складу відділу митного оформлення № 3 на 9 арк; витяг з АСМО «Інспектор» щодо митних формальностей щодо автомобіля марки «Opel» модель «Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2 за 15.01.2023, 21.01.2023, 24.01.2023, 27.01.2023 на 13 арк; оригінали контрольних талонів за 15.01.2023, 21.01.2023, 24.01.2023, 27.01.2023 на 4 арк; копія наказу «Про затвердження положення про митний пост «Рава-Руська Львівської митниці» № 38 від 01.07.2021 на 6 арк; копія наказу «Про внесення доповнення до наказу Львівської митниці від 01.07.2021 № 38- № 115 від 30.07.2021 на 3 арк; копія посадової інструкції від 30.06.2021 на 2 арк; копія наказу № 23-о від 29.06.2021 на 7 арк; копія журналу ознайомлення особового складу ВМО № 3 МП «Рава-Руська» Львівської митниці з вимогами антикорупційного законодавства України на 5 арк., копія журналу інструктажу на 8 арк, флеш накопичувач «Transcend 64 Gb», флеш накопичувач «Арасеr 64 Gb» - залишити при матеріалах кримінального провадження.
		3.3. які передані на зберігання до АТКБ «Приватбанк», згідно акту прийому-передачі від 23.03.2023, а саме:
		- грошові кошти: 31 купюра номіналом 500 грн. (15 500 грн), 61 купюра номіналом 200 грн (12200 грн), 22 купюри номіналом 100 грн ( 2200 грн), 8 купюр номіналом 50 грн (400 грн), 100 польських злотих  передати на користь Збройних Сил України.
		 
		4. Арешти на майно
		4.1. Після набрання вироком суду законної сили у кримінальному провадженні скасувати арешт на майно, 
		- накладений ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 06.03.2024 на предмети вилучені у ході обшуку міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Рава-Руська  Гребенне» МП «Рава-Руська», окрім мобільного телефону марки «Iphone SE» ІМЕЙ: НОМЕР_5 із сім-картою мобільного оператора «Київстар» з номером « НОМЕР_6 », який вилучений у ОСОБА_13 
		- накладений ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 06.03.2024 на планшет «Apple Ipad» чорного кольору, який належить ОСОБА_26 .
		 
		5. Застава
		5.1. Після набрання вироком суду законної сили, заставу в розмірі 53680 грн. - повернути застоводавцю ОСОБА_25 .
		 
		6. Процесуальні витрати
		6.1. Стягнути з ОСОБА_13  в користь держави витрати за проведення експертизи, а саме № 2161-Е від 28.06.2023 р. в розмірі 4 779,60 грн.
		 
		7. Порядок оскарження вироку суду.
		7.1. На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 30 діб з часу проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		7.2. Копія вироку суду негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
		7.3. Після проголошення вироку суду учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		7.4. Судтакож роз`яснюєправо обвинуваченогоподати клопотанняпро помилування.  
		 
		Суддя:                                                    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...