Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 504/1173/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти довкілля; Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом.
Надіслано для оприлюднення: 01.07.2024. Зареєстровано: 01.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/504/401/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022162200000180

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 504/1173/23
		Номер провадження 1-кп/504/401/24
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01.07.2024 рокусмт.Доброслав 
		Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 
		прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області  ОСОБА_3 
		представника потерпілого у особі Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» - ОСОБА_4 
		обвинувачених  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		захисника обвинувачених  адвоката ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022162200000180 від 04.11.2022, за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Южне Одеської області, українця за національністю, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, офіційно не одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,-
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області, українця за національністю, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		03.11.2022, у невстановлені час та місці у ОСОБА_5 виник протиправний умисел, спрямований на незаконний вилов водних живих ресурсів, а саме риби-кефаль в акваторії з?єднувального каналу між Тилігульським лиманом та Чорним морем, який перебуває у складі Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» Одеської області, що в межах АДРЕСА_4 .
		   Маючи протиправний умисел, спрямований на незаконне заняття рибним добувним промислом, ОСОБА_5 вступив в попередню змову із ОСОБА_6 та двома особами, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження. Будучи об?єднаними єдиним протиправним спільним умислом, направленим на незаконне зайняття рибним добувним промислом, ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_6 та двома іншими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, не маючи на це відповідного законного дозволу, виданого компетентним органом, за допомогою заборонених для рибалок-любителів знарядь лову: риболовних сіток та стального неводу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення шкоди рибним запасам України шляхом їх хижацького знищення та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони й відтворення довкілля, раціонального використання природних ресурсів, 03.11.2022 року, у невстановлений час, прибули на берег водойми  з?єднувального каналу між Тилігульським лиманом та чорним морем, розташованого в акваторії Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» Одеської області, де за допомогою спеціальних рибацьких костюмів зеленого кольору незаконно встановили у воді чотири рибацьки сітки.
		   Продовжуючи реалізовувати свій єдиний протиправний умисел, спрямований на незаконний вилов водних біоресурсів, 03.11.2022 приблизно о 19 год. 40 хвилин, більш точний час не встановлений, ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_6 та двома особами, матеріали відносно яких були виділені в окремі провадження, не маючи дозвільних документів на рибний добувний промисел, у порушення:
		-статті 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», згідно якої до природно-заповідного фонду України належить природні території та об?єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам?ятки природи, заповідні урочища;
		-п.3 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» згідно якої на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об?єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням;
		-п. 3.1. Правил любительського та спортивного лову, затверджених наказом Держкомрибгоспу України № 19 від 15.02.1999, згідно якого любительський і спортивний лов риби і водних безхребетних для власних потреб дозволяється всім громадянам України, іноземцям, а також особам без громадянства у всіх водоймах України, за винятком вилову у водоймах природно-заповідного фонду, ставкових та інших риборозподільних господарствах, водоймах, спеціальне використання яких обмежене (питні, технічні, лікувальні та інші), водоймах, де лов або добування заборонені цими Правилами рибальства;
		-п. 3.15 Правил любительського та спортивного лову, затверджених наказом Держкомрибгоспу України № 19 від 15.02.1999, згідно якого забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм;
		знаходячись на березі з?єднувального каналу між Тилігульським лиманом та Чорним морем, розташованого в акваторії Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» Одеської області, що в межах с. Сичавка Южненської міської об?єднаної територіальної громади Одеського району Одеської області, маючи єдиний протиправний умисел на незаконний вилов водних живих ресурсів, а саме риби-кефаль, за відсутності дозвільних документів на промисел, використовуючи спеціальні рибацьки костюми, металеві труби та заборонені для рибалок-любителів знаряддя лову  три ліскові сітки, довжиною 90 метрів, висотою 1 метр, одну ліскову сітку, довжиною 70 метрів, висотою 1 метр, стальний невід, дістали із водойми раніше встановлені ними риболовні сітки, в яких знаходилась свіжовиловлена риба-кефаль у кількості 43 одиниці.
		   Таким чином, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та двома особами, матеріали відносно яких виділені в окремі кримінальні провадження, здійснили незаконний вилов водних живих ресурсів, чим завдали державі в особі Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» матеріальний збиток у розмірі 71466 грн.
		   Відповідно до додатку № 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 575 від 10.05.2022 року «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», своїми протиправними діями ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та двома іншими особами, матеріали відносно яких були виділені в окремі провадження, здійснили незаконний вилов водних живих ресурсів, а саме риби-кефаль у кількості 43 одиниці, вартістю 1662 грн. кожна, загальною вартістю 71466 грн., чим заподіяли істотну шкоду рибним запасам України.
		   Будучи допитаним в ході судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_5 винним себе в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, суду показав, що 03.11.2022, він ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 о 19.00 годині, за проханням ОСОБА_9 поїхали до Тилігульського лиману. ОСОБА_9 взяв 4 костюма для рибалок. По прибуттю ОСОБА_9 з ОСОБА_8 пішли, а він з ОСОБА_10 залишились чекати їх в машині. Через деякий час до них підійшли озброєні чоловіки, сказали, щоб вони вийшли з автомобілю, одягли костюми та перейшли вброд канал зі сторони Миколаївської області в бік Одеської. Після цього привели ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , всіх посадили чекати прибуття поліції та працівників ландшафтного парку. Обвинувачений пояснив суду, що метою його прибуття було привезти ОСОБА_9 , він не знав, що ОСОБА_9 взяв костюми та снасті на 4 осіб. Вважає, що в його діях не було порушень правил любительського лову, оскільки заборона на вилов на той час не діяла. Працівники поліції жодних дозволів не запитували тільки паспорти. Після оформлення матеріалів в райвідділі, через декілька годин їх відпустили. Також, показав, що територія з?єднувального каналу йому відома, він орієнтується в проїзді до нього, виріс в м. Южне, в родині є рибалки. 
		    Будучи допитаним в ході судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_6 винним себе в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, суду показав, що на той час проходив службу в ЗСУ, після перебування декілька тижнів на територіях проведення активних бойових дій приїхав до табору в Коблево та був у гостях у ОСОБА_5 . Хлопці ОСОБА_9 та ОСОБА_8 попросили відвести їх на канал. Коли вони з ОСОБА_5 перебували в автомобілі до них підійшли військові, почали кричати, погрожувати зброєю, зняли її з запобіжника (зрозумів по звуку), вважали їх дезертирами. Вони з ОСОБА_5 виконали все що їм сказали, а саме одягли костюми та перейшли на іншу сторону каналу, через деякий час прийшли ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Про костюми в мешках знали, їх взяв ОСОБА_9 . Згодом всіх забрали до поліції, тримали декілька годин, потім відпустили. 
		   Сторона обвинувачення обґрунтовувала свою позицію та доводила винуватість ОСОБА_5 , ОСОБА_6 наступними доказами.
		   Показаннями наданими в судовому засіданні представником Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» ОСОБА_4 , який суду показав, що працює юристом парку. В грудні 2022 року надійшли запити з ВП № 4 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області про витребування правовстановлюючих документів РЛП «Тилігульський» та довідки - розрахунку шкоди заподіяної, 4 затриманими особами, шкоди. Шкода була завдана на території з?єднувального каналу, який входить до орнотологічного заказника «Тилігульський пересип». Заказник входить до складу ландшафтного парку Тилігульський, згідно п. 4.2 Положення про РЛП «Тилігульський» та відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд», згідно якого до заповідного фонду відносяться парки та заказники, а також рішення 2015 року про надання згоди на передачу з комунальної власності гідротехнічної споруди з?єднувального каналу на баланс ландшафтного парку. У вільному доступі є картографічні матеріали з межами ландшафтного парку та заказника. Ландшафтний парк поділяється на 4 зони, місце де вчинено кримінальне правопорушення відноситься до зони заповідного фонду, де лов живих ресурсів заборонений. Зони для любительського лову встановлює рибоохорона, адміністрація парку зони не встановлює, лише погоджує. Тилігульський лиман відноситься до об?єкта загальнодержавного значення, поділений на 2 частини Миколаївську сторону та Одеську. Територія парку поширюється від з?єднувального каналу до істоку річки Тилігульська. Увесь лиман входить до Ландшафтного парку. В ландшафтному парку, наразі, зони для лову риби не виділені, допускається спеціальне використання природних ресурсів, рибний промисел, але за наявності спеціального дозволу, який видається районною радою. З?єднувальний канал є заповідною зоною там лов у будь-якому разі заборонений, на цю територію не поширюються правила любительського лову та дія спеціальних дозволів. Завдана діями затриманих осіб шкода була обчислена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 575 від 10.05.2022 та склала71466 грн.    
		   Свідок ОСОБА_11 суду показав, що на з?єднувальному каналі приблизно 150 метрів від Чорного моря, разом із ОСОБА_12 та двома військовослужбовцями які розміщувалися на базі відпочинку, здійснювали охорону території. На той час він обіймав посаду начальника відділу охорони РЛП «Тилігульський». В воді побачили 4 осіб в рибацьких костюмах. У воді були сітки та стальний невід, сітки були на металевих трубах. На вимогу вийти, особи вийшли з води та витягли сітки, там була риба кефаль. На осіб склали протоколи про адміністративне правопорушення передбачене ст. 91 КУпАП, оскільки вони займалися виловом водних біоресурсів забороненими засобами лову не маючи дозвільних документів. В з?єднувальному каналі не можна ловити рибу, це є територія заповідника «Тилігульський пересип».
		   Показаннями свідка ОСОБА_12 , який суду показав, що під час чергування у складі охорони природно-заповідного фонду РЛП « ІНФОРМАЦІЯ_3 », 03.11.2022 відпрацьовували з?єднувальний канал ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відпрацювання здійснювалося спільно з начальником відділу охорони РЛП «Тилігульський» ОСОБА_11 та військовими. Він, свідок відпрацьовував канал від автомобільного мосту, ОСОБА_11 від шлюзів. ОСОБА_11 повідомив, що вони затримали осіб які здійснювали незаконний вилов риби. Були виявлені 4 особи, серед яких були ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , всі знаходилися у воді у високих рибацьких сапогах. В присутності свідків були витягнуті сітки в них знаходилась риба кефаль, на місце була викликана СОГ, риба яка вилучалась перераховувалась, на осіб були складені протоколи. Поліція була викликана для встановлення осіб, не всі були з паспортами. Серед хлопців був військовослужбовець. Після складання матеріалів вони передаються юристу парка, якщо встановлюється істотність шкоди вони скеровуються слідству. Свідок зазначив, що в Тилігульському лимані можно здійснювати рибний промисел за наявності дозволу наданою обласною радою. Любителі рибалки можуть ловити рибу на визначених для ловлі місцях, з дотриманням правил любительського лову. Такі місця в РЛП відсутні. Водойма має загальнодержавне значення, контроль здійснює рибоохорона та прикордонна служба. 
		   Письмовими доказами, дослідженими судом під час судового розгляду справи, а саме:
		-зареєстрованим рапортом № 3856 від 03.11.2022 про реєстрацію повідомлення зі служби НОМЕР_1 яке надійшло 03.11.2022 о 19:42, про те, що 03.11.2022 о 19:40 за адресою: Лиманський район, с. Сичавка, вул. невідома. Працівник Державної охорони «Тилігульський парк» повідомив про затримання 4 браконьєрів, які здійснювали незаконний вилов риби. В затриманні приймали участь військові ЗСУ. Очікується наряд біля шлюзів. Заявник: ОСОБА_11 ;
		-протоколом огляду місця події з таблицями ілюстрації до протоколу огляду місця події від 03.11.2022, розпочатого о 21.10 закінченого 22.50, огляд проводився в присутності понятих, спеціалістів, а також ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 , об`єктом огляду була ділянка місцевості поряд із водо -обмінним перепускним з`єднувальним каналом між Чорним морем та Тилігульським лиманом, що є територією регіонального ландшафтного парку «Тилігульський», за координатами 46.6329811, 31.1763113. На вказаній ділянці місцевості перебували 4 особи які представилися як ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 , поряд з якими були виявлені 2 сітки ліскові довжиною 90 м, висота 1 м, вічко 22 мм; 1 сітка ліскова довжиною 90 м, висотою 1 м, вічко 25 мм; 1 сітка ліскова, довжиною 70 м, висотою 1 м, вічко 20 мм; 1 ставний невід 2*4 м, вічко 10 мм; 4 труби металеві довжиною 2,5 м кожна, 4 заброди гумові зеленого кольору, захисні костюми та рибу кефаль у кількості 43 одиниці. Виявлені предмети вилучено та передано на відповідальне зберігання.
		-складеними начальником Відділу державної охорони РЛП «Тилігульський» протоколами про адміністративне правопорушення передбаченого ст. 91 КУпАП від 03.11.2022: за № 9 відносно ОСОБА_5 ; за № 17 відносно ОСОБА_6 та відносно інших осіб, провадження щодо яких було виділено; 
		-листом Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області від 21.11.2022 за № 1-2-9/1702-22, за результатом якого повідомлено, що передбачені законом документи, а саме дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів громадянам: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 . Управлінням не видавався, одночасно з цим повідомлено, що дія Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених Держкомрибгоспом України від 15.02.1999 № 19 не поширюється на водойми, що знаходяться на території природно-заповідного фонду;
		-довідкою  розрахунком, складеною Регіональним ландшафтним парком « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Одеської обласної ради від 28.12.2022 за № 200, за результатом якої розмір шкоди заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд України, в даному випадку обчислюється відповідно додатку № 7 до постанови КМ України № 575 від 10.05.2022 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» і становить 71466 грн., що складається із наступного: 43 екземпляри риби  кефаль * 1662 грн. = 71466 грн.
		-вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 05.06.2023 про засудження ОСОБА_13 (відносно якого справа виділялася в окреме провадження) за ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 17000, 00 грн.;
		-вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 31.07.2023 про засудження ОСОБА_14 (відносно якого справа виділялася в окреме провадження) за ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 17000, 00 грн.; 
		-висновком спеціаліста від 10.01.2022 за результатом проведеного дослідження Національним природним парком «Тузлівські лимани», відповідно до якого загальна сума, спричинених збитків, внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів складає 71466, 00 грн. (що підтверджується розрахунком, наданим РЛП «Тилігульський» та додатком № 7 до Постанови КМ України від 10.05.2022 року № 575). Незаконний вилов риби на території природно-заповідного фонду України регіонального ландшафтного парку «Тилігульський», на з`єднувальному каналі між чорним морем та Тилігульським лиманом, який зафіксований в кримінальному провадженні № 12022162200000180 від 04.11.2022. спричинив істотну шкоду природним екосистемам природно заповідного фонду України регіонального ландшафтного парку «Тилігульський». В дослідницькій частині висновку, спеціалістом зазначено, що всі відловлені гідробіонти  а саме кефаль  є частиною природних екосистем Тилігульського лиману та Чорного моря. Вони є дуже важливими ланками харчової піраміди природних екосистем, де існують багатовекторні зв`язки з представниками різних груп рибоїдних птахів, таких як рожеві та кучеряві пелікани, великі та малі баклани, мартині різних видів та ще біля 50 інших облігатно або факультативно рибоїдних птахів. Такими видами риб, як кефалеві, зазвичай харчуються і річкові морські ссавці, серед яких три види дельфінів та річкові видри  види занесені до Червоної книги України та Міжнародного Союзу Охорони Природи. З точки зору балансу в природних екосистемах і підтримки їх стабільності в часі, браконьєрський вилов риби в селі Сичавка, Одеського району, Одеської області на з`єднувальному каналі між Чорним морем та Тилігульським лиманом, наніс істотну шкоду природним екосистемам природно заповідного фонду України регіональному ландшафтному парку «Тилігульський» та Чорному морю.
		За клопотанням сторони захисту, в ході судового розгляду був допитаний спеціаліст  начальник науково-дослідного відділу НПП « ІНФОРМАЦІЯ_4 », доктор біологічних наук ОСОБА_15 , який має повну вищу освіту, за кваліфікацією біолог, спеціалізація еколог, стаж роботи 50 років. Спеціаліст суду показав, що на підставі постанови та наданих йому матеріалів проводив дослідження по поставлених йому питаннях. Він знає канал та історію створення парку. Достовірно знає, що вилов риби в парку можливий лише на підставі дозволу, що отримують підприємці та в межах встановлених квот. Випадок, що розглядається стосується браконьєрства. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 575 є збитки які розраховані у розмірі більше 71 тис. грн., виходячи з вартості 1 штуки кефалі у розмірі 1622, 00 грн. Кількість виловлених кефалевих є значним збитком, оскільки кіфалеви є важливою ланкою харчового ланцюгу як у лиманах та й у Чорному морі. Тому збиток та шкода для екології є суттєвими. Щодо проведеного розрахунку повідомив, що його може зробити будь-який фахівець на підставі 575 постанови, яка є у відкритому доступі.
		Захисником обвинувачених  адвокатом ОСОБА_7 заявлено про недопустимість доказу обвинувачення, а саме висновку спеціаліста ОСОБА_15 від 10.01.2022. За доводами захисника, висновок спеціаліста містить умови за яких шкода, спричинена внаслідок незаконного вилову риби на водоймі Регіонального ландшафтного парку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » обвинуваченими має ознаки істотної, а саме: знищення нерестовищ риби, вилов риби в період нересту, нечислених видів риби, видів риби у відтворенні яких є труднощі, добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби, вилов яких заборонений.
		Захисник зазначив, що в ході допиту спеціаліста ОСОБА_15 останній не зміг підтвердити жодну обставину правопорушення, із зазначених вище, які могли б вказувати на спричинення істотної шкоди внаслідок незаконного вилову риби.
		Посилаючись на правову позицію висловлену Касаційним кримінальним судом Верховного Суду в постанові від 21.04.2021 у справі №708/392/18, приписи п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України, згідно положень якої встановлена обов`язковість призначення експертизи щодо визначення шкоди довкіллю, захисник просить визнати висновок спеціаліста недопустимим доказом, як такий, що прийнятий у невстановленому КПК порядку та не може бути використаний при прийнятті судового рішення.
		Вирішуючи питання допустимості вказаного доказу та про можливість його покладення в основу судового рішення, суд приходить до наступного висновку.
		   Диспозиція інкримінованої обвинуваченим частини 1 статті 249 КК України передбачає, що кримінальна відповідальність за незаконне зайняття рибним добувним промислом настає тільки у разі, якщо таке діяння заподіяло істотну шкоду.
		   Пунктом 6 частини 2 ст. 242 КПК України, визначена обов?язковість призначення експертизи щодо визначення шкоди довкіллю. 
		   Вказана норма є імперативною та вимагає призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, окрім випадків коли предметом злочину є гроші або цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків можливо встановити без спеціальних знань, коли достатньо загальновідомих і загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи джерел доказування (правовий висновок об?єднаної палати ККС ВС від 25.11.2019 по справі 420/1667/18).
		   Дійсно, ст.242 КПК України передбачає обов?язковість призначення експертизи щодо визначення шкоди довкіллю. Обов?язковість експертного дослідження зумовлена насамперед складністю та специфікою поставлених для таких досліджень питань, які вимагають спеціальних знань у сфері екології, що є збірним поняттям та охоплює також й різногалузеве законодавство, що врегульовує питання використання довкілля та природних ресурсів.
		   Матеріальна шкода (збитки) є складовим але не єдиним критерієм для визначення «істотності завданої шкоди» як оціночного поняття.
		   Як зазначено у вище приведеному висновку Касаційного кримінального суду Верховного Суду, для визначення розміру збитків призначення експертизи має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків де можливо достовірно встановити без спеціальних знань, шляхом проведення простих арифметичних розрахунків на підставі загальнодоступних знань, якими в даному випадку є спеціальні такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд (Постанова Кабінету Міністрів України № 575 від 10.05.2022, перебуває у відкритому вільному доступі).
		   Варто зазначити, що правова позиція на яку посилається захист викладена до змін кримінального та кримінально процесуального законодавства, пов?язаних з набранням 01.07.2020 чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».
		   Під час дізнання експертне дослідження щодо визначення шкоди довкіллю не проводилося, під час судового розгляду справи сторони своїм правом на призначення судової екологічної експертизи не скористалися. 
		   З урахуванням викладеного та відповідно до положень ч. 1 ст. 298-1 КПК України, судом прийнято рішення щодо допустимості висновку спеціаліста в якості доказу, з огляду на те, що висновки спеціалістів є процесуальними джерелами доказів у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки.
		   Судом також досліджені письмові докази надані стороною захисту, а саме:
		-лист Управління обласної ради з майнових відносин № 03/1799/23 від 09.06.2023, згідно якого за результатом розгляду адвокатського запиту повідомлено про відсутність розробленої землевпорядної документації на земельну ділянку відведену Регіональному ландшафтному парку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », межі не встановлені;
		-лист Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 08.06.2023 № 29-15-0.82-2237/2-23, згідно якого станом на час підготовки відповіді на адвокатський запит, відомості про межі регіонального ландшафтного парку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » до Державного земельного кадастру не внесені та до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області документація із землеустрою для здійснення державної реєстрації обмежень у використанні земель та їх межі не надходила;
		-лист ІНФОРМАЦІЯ_5 (Одеський рибоохоронний патруль) № 1-3-16/2691-23 від 17.11.2023, згідно якого, повна заборона на вилов риби на території Регіонального ландшафтного парку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відсутня; заборона на вилов риби на території Регіонального ландшафтного парку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » станом на 03.11.2022  відсутня;
		-лист ІНФОРМАЦІЯ_6 від 17.11.2023 2786/06/05-45/2-23/99-13-06, щодо організації діяльності РЛП «Тилігульський»;
		-лист Одеської обласної військової адміністрації № 82-A3/7/01-39/8021/2-24 від 24.06.2024, згідно якого в Одеській обласній державній (військовій) адміністрації витяг з Державного кадастру територій та об?єктів природно-заповідного фонду Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» відсутній.
		Також, судом досліджено представлені потерпілою стороною правовстановлюючі документи, що врегульовують діяльність Регіонального ландшафтного парку « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
		   Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожен доказ представлений як стороною обвинувачення та й стороною захисту з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, находить їх достатніми та допустимими, такими що узгоджуються між собою, об`єктивно доказуючими вину обвинувачених, у зв`язку з чим приходить до висновку щодо можливості покласти їх в основу ухваленого вироку суду.
		Позиція сторони захисту під час судового розгляду справи полягала в тому, що фабула обвинувачення складена прокурором не зважаючи на зміст п. 1.1.Правил любительського та спортивного лову, дія яких не поширюється на водойми, які знаходяться на території природно-заповідного фонду. Повна заборона на вилов риби на території РЛП «Тилігульський» відсутня, заборона на вилов риби на території РЛП «Тилігульський» також відсутня. Таким чином, за доводами захисту обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_16 не могли порушити Правила любительського лову, оскільки вони на об?єкти природно-заповідного фонду не поширюються. Відповідно до положень Закону України «Про природно-заповідний фонд», відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні у: нецільовому використанні територій та об?єктів природно-заповідного фонду, порушенні вимог проектів створення та організації територій природно-заповідного фонду; здійсненні в межах території та об?єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон забороненої господарської діяльності. Відповідно до відповідей Одеської обласної ради від 17.08.2023 встановлено, що проект організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплесів та об?єктів посадовими особами РЛП «Тилігульський» не розроблені та не затверджені. Таким чином, основний документ, який регулює порядок загального та спеціального природокористування на території РЛП  відсутній. Разом з цим, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» надає право громадянам на здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів. Одним з видів загального природокористування є любительська рибалка, а засобом її обмеження є встановлення добових норм любительського вилову риби. З урахуванням викладеного, за доводами захисника, при здійсненні любительського лову риби обвинуваченими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також ОСОБА_13 , ОСОБА_14 (матеріали відносно яких були виділені в окремі провадження) мали право на вилов 12 кг риби. Посилаючись на приписи п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 року №17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», захисник зазначає, що жодна з обставин яка б свідчила про істотність шкоди не має місце, не встановлена органом дізнання та не доведена прокурором. Так, норма вилову не порушена, риба не ловилася в період нересту, нерестовища не знищені, кефаль не відноситься до нечисленних видів та у її відтворенні не має труднощів, її вилов не заборонено. Крім викладеного, сторона захисту звернула увагу, що відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об?єктів, що провадиться відповідно до ст. 65 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» і спеціальних такс, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.1998 № 521. З урахуванням викладеного, необхідною умовою правильного визначення розміру шкоди, спричиненого природно-заповідному фонду є наявність відповідної інформації в Державному кадастрі територій та об?єктів природно- заповідного фонду (в даному випадку риба кефаль). Відповідно до відповіді Одеської обласної державної адміністрації від 24.06.2024 інформація щодо територій та об?єктів природно-заповідного фонду РЛП «Тилігульський» в Державному кадастрі  відсутня. Також, відсутність проекту організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів та об?єктів РЛП «Тилігульський», за доводами захисту, виключає правомірність застосування спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, що передбачені Постановою Кабінету Міністрів № 575 від 10.05.2022. З урахуванням викладеного, сторона захисту заявляє про відсутність шкоди, спричиненої довкіллю та про малозначність правопорушення, за яке кримінальна відповідальність не настає.
		Суд, за результатом розгляду справи, встановлення всіх обставин, дослідження та оцінки представлених сторонами доказів, приходить до наступного висновку.
		Згідно документації, що врегульовує діяльність РЛП «Тлігульський» вбачається, що Регіональний ландшафтний парк « ІНФОРМАЦІЯ_3 » створений рішенням Одеської обласної ради від 25.11.1997 № 176-ХХІІ, загальною площею 13954 га та розташований на території Березівського та Одеського районів Одеської області. РЛП є об?єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області, інтереси яких представляє Одеська обласна рада. Управління РЛП здійснюється спеціальною адміністрацією, яку очолює директор. Спеціальна адміністрація підзвітна та підконтрольна управлінню обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради.
		Положення про Регіональний ландшафтний парк «Тилігульський» затверджено Наказом Держаного управління екологічної безпеки в Одеській області від 19.06.1998 № 45 та зареєстровано в Управлінні юстиції в Одеські області 29.06.1998 № 15/182.
		Відповідно до Акту приймання-передачі у спільну власність територіальних громад, сіл, селищ, міст області на баланс РЛП «Тилігульський» гідротехнічної споруди « ІНФОРМАЦІЯ_3 », на виконання рішення обласної ради від 21.12.2015 № 52-VII та наказу управління обласної ради з майнових відносин від 27.01.2016, Сичавська сільська рада Комінтернівського району Одеської області передала з комунальної власності територіальної громади села Сичавка Комінтернівського району у спільну власність територіальних громад, сіл, селищ, міст області на баланс Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» гідротехнічну споруду « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
		Відповідно до Положення основними завданнями та функціями регіонального ландшафтного парку «Тилігульский» є збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об?єктів, проведення екологічного освітньо-виховної роботи та пропаганда природоохоронних знань, історичних і культурних цінностей РЛП, регулювання господарської, рекреаційної та інших видів діяльності з метою збереження природних ландшафтів РЛП, його водних об?єктів, рослинного і тваринного світу, пам?яток історії та культури (мистецтва), вивчення порушених господарською діяльністю територій в цілях відродження корінних природних комплексів, розробка та впровадження наукових методів збереження ландшафту в умовах господарського та рекреаційного використання, організація та здійснення науково-дослідних робіт.
		На території РЛП з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів і об?єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, збереження, відтворення та використання шляхом поділу на такі функціональні зони: господарська зона, зона регульованої рекреації, заповідна зона стаціонарної рекреації:
		На території заповідної зони забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить її цільовому призначенню, порушує природній розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на її природні комплекси й об?єкти.
		До заповідної зони регіонального ландшафтного парку «Тилігульский» входять наступні території: орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Коса Стрілка», орнітологічний заказник місцевого значення «Тилігульский пересип», ботанічний заказник місцевого значення «Калинівський», ландшафтні заказники місцевого значення «Карїрівський», «Новомиколаївський», а також територія, зарезервована під ботанічний заказник місцевого значення «Донська балка».
		Територія в районі з?єднувального каналу між Тилігульским лиманом та Чорним морем, входить як до складу РЛП так і орнітологічного заказника місцевого значення «Тилігульский пересип».
		Відповідно до положень ст. ст. 3, 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», до природно-заповідного фонду України належить природні території та об?єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам?ятки природи, заповідні урочища. 
		На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об?єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням;
		Суд погоджується зі стороною захисту, що Правила любительського і спортивного рибальства, затверджені Наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 (які діяли на час вчинення правопорушення) не поширюються на водойми, які знаходяться на території природно-заповідного фонду (п.1.1. Правил), у зв?язку з чим порушення п.п. 3.1, 3.15 Правил, суд виключає з пред?явленого обвинувачення.
		   Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», під незаконним заняттям рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249 КК ( 2341-14 ) треба розуміти таке вилучення водних живих ресурсів із природного середовища, яке здійснюється з порушенням чинного законодавства, що регулює порядок і умови промислового, любительського, спортивного рибальства, іншого використання водних живих ресурсів. Зокрема, незаконним є промисел, який здійснюється всупереч існуючим правилам: без належного на те дозволу, в заборонений час, у недозволених місцях, із застосуванням заборонених знарядь лову, з перевищенням установлених лімітів чи норм вилову.
		Водні живі ресурси утворюють риби різних порід, водні тварини (дельфіни, раки, краби, креветки, кальмари тощо), морські рослини, які мають промислове значення. Хутрові тварини (видри, бобри, ондатри тощо) й водоплаваючі птахи до водних ресурсів не належать, і відповідальність за незаконний їх вилов чи відстріл настає за 
		ст. 248 КК ( 2341-14 ).
		Під промислом розуміються як один акт добування риби, тварин чи рослин, так і неодноразове вчинення таких дій.
		Відповідальність за злочин, передбачений ст. 249 КК ( 2341-14 ), настає лише за умови, що діями винної особи заподіяно істотну шкоду. На те, що шкода є істотною, можуть вказувати, зокрема, такі дані: знищення нерестовищ риби; вилов риби в період нересту, нечисленних її видів або тих, у відтворенні яких є труднощі; добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено; тощо. Якщо внаслідок вчинених дій істотна шкода не настала, винна особа за наявності до того підстав може нести відповідальність за ч. 3 або ч. 4 ст. 85 КпАП ( 80731-10 ).
		Зайняття рибним промислом обвинуваченими ОСОБА_16 , ОСОБА_6 які діяли за попередньою змовою з особами засудженими у виділених окремих провадженнях, на території з?єднувального каналу який входить у склад регіонального ландшафтного парку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що відноситься до земель природно - заповідного фонду було - незаконним, оскільки здійснювалось в порушення Закону України «Про природно  заповідний фонд України» та завдало істотної шкоди, яка полягає у завданні збитків рибним запасам України на суму 71466, 00 грн. Крім цього, риба кефаль  є частиною природних екосистем Тилігульського лиману та Чорного моря та важливою ланкою харчової піраміди природних екосистем, де існують багатовекторні зв`язки з представниками різних груп рибоїдних птахів, таких як рожеві та кучеряві пелікани, великі та малі баклани, мартині різних видів та ще біля 50 інших облігатно або факультативно рибоїдних птахів. Такими видами риб, як кефалеві, харчуються річкові морські ссавці, серед яких три види дельфінів та річкові видри  види занесені до Червоної книги України та Міжнародного Союзу Охорони Природи. З точки зору балансу в природних екосистемах і підтримки їх стабільності в часі, браконьєрський вилов риби в селі Сичавка, Одеського району, Одеської області на з`єднувальному каналі між Чорним морем та Тилігульським лиманом, наніс істотну шкоду природним екосистемам природно заповідного фонду України регіональному ландшафтному парку «Тилігульський» та Чорному морю.
		Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку про винуватість обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в скоєнні інкримінованого їм кримінального правопорушення (проступку). 
		Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 249 КК України за ознаками незаконне зайняття рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення (проступку), особу винуватого, обставини справи, які пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Суд, зокрема, враховує те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, винним себе не визнав, у вчиненому не розкаявся, посередньо характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку у лікарів: нарколога та психіатра не перебуває, скоїв кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії кримінального проступку, відповідно до ст.12 КК України.
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до положень ст. 66 КК України  не встановлено. 
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до положень ст.67 КК України  є вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 249 КК України за ознаками незаконне зайняття рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення (проступку), особу винуватого, обставини справи, які пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Суд, зокрема, враховує те, що ОСОБА_6 раніше не судимий, винним себе не визнав, у вчиненому не розкаявся, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей сина ОСОБА_17 2010 р.н., доньку Ксенію 2012 р.н., сина ОСОБА_18 2014 р.н., на обліку у лікарів: нарколога та психіатра не перебуває, військовослужбовець, має статус учасника бойових дій, скоїв кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії кримінального проступку, відповідно до ст.12 КК України.
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до положень ст. 66 КК України  не встановлено. 
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до положень ст.67 КК України  є вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб.
		В судових дебатах прокурор просив визнати винними обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 249 КК України та призначити їм покарання у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму 34000, 00 грн. з кожного обвинуваченого в дохід держави. Сторона захисту вважала відсутнім в діях обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_16 складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 249 КК України та просила обвинувачених виправдати.
		За таких обставин, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, осіб обвинувачених, суд вважає необхідним та достатнім обрати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 покарання у виді штрафу, оскільки виправлення і перевиховання обвинувачених можливе без обмеження їх волі. Суд вважає, що така міра покарання сприятиме вихованню осіб в дусі додержання законів України, забезпечить їх законослухняну поведінку на майбутнє.
		Регіональним ландшафтним парком «Тилігульський» заявлений цивільний позов, за результатом якого потерпіла сторона просить: стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_14 солідарно на користь держави в особі Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» заподіяну природно-заповідному фонду України шкоду у розмірі 71466, 00 грн. 
		Згідно ч.1ст.128 ЦПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Відповідно до ч.1ст.62 КПК України, цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Так, цивільний позов пред`явлений до обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , а також до осіб, які не є обвинуваченими у вказаному кримінальному провадженні, а ні цивільними відповідачами, тобто особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) обвинувачених по вказаній справі.
		Згідно ч.5ст.128 ЦПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Устатті 15 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Частиною 1ст. 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно дост.50 ЦПК України, позов можебути пред`явленийспільно кількома позивачами абодо кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторонидіє вцивільному процесісамостійно. Участьу справікількох позивачіві (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спорує спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.
		Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПК України. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження». Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. При зверненні з позовом про солідарне відшкодування шкоди РЛП «Тилігульський», окрім обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , вказав відповідачами інших осіб, що не є учасниками процесу, клопотань про заміну сторони відповідача позивач не заявляв, заява про зміну предмету позову, про залучення цивільних відповідачів по справі також не надходили. За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заявленого позову.
		Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		 
		З урахуванням викладеного, арешт на майно, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Южного міського суду Одеської області від 09.11.2022 підлягає скасуванню.
		Долю речових доказів по справі вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати по справі відсутні.
		Керуючись ст.ст.100, 124, 174, 331, 371-373, 374, 615 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 249 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 34000,00 грн.
		ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 249 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 34000,00 грн.
		Арешт на майно, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Южного міського суду Одеської області від 09.11.2022  скасувати.
		Речові докази по справі, а саме:
		-4 захисні костюми-заброди для риболовства, зеленого кольору; металеві труби у кількості 4 штуки; 2 ліскові сітки, довжиною 90 м, висотою 1м, вічко 22 мм; ліскова сітка довжиною 90 м; висотою 1 м, вічко 20 мм; ліскова сітка, довжиною 70 м, висотою 1 м, вічко 20 мм; стальний невід, розміром 2х4 м, вічко 10 мм; рибу  кефаль в кількості 43 одиниці - звернути в дохід держави.
		Цивільний позов РЛП «Тилігульський» залишити без задоволення.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		Суддя:                                       ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...