Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/10626/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування.
Надіслано судом: 01.07.2024. Зареєстровано: 02.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2024.
Дата набрання законної сили: 07.11.2024 (частково)
Результат оскарження 07.11.2024 Волинський апеляційний суд: скасовано вирок частково з ухваленням нового вироку
Номер судового провадження: 1-кп/161/1029/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024030580001039

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/10626/24
		Провадження № 1-кп/161/1029/24
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   м. Луцьк                                  01 липня 2024 року
		 
		Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
		судді    -                                 ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря -                         ОСОБА_2 ,
		прокурора -                                 ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої -                             ОСОБА_4 ,
		захисника -                                 ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024030580001039,що надійшовз Луцькоїокружної прокуратури,відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Самари Ратнівського району Волинської області, громадянки України, українки, із середньою освітою, непрацюючої, проживаючої у цивільному шлюбі, особи з інвалідністю ІІІ групи, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, 
		- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 166 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Так, відповідно до Декларації прав дитини, Конвенції про права дитини, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 150 Сімейного кодексу України, предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний і моральний розвиток, створювати належні умови для її лікування, догляду, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання обов`язків відповідно до закону. 
		Так, ОСОБА_4 , будучи матір`ю малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період часу з 10.02.2024 по 14.03.2024 злісно не виконувала батьківські обов`язки по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки  смерть ОСОБА_6 при наступних обставинах. Проживаючи разом з дитиною за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , будучи зобов`язаною та маючи можливість належно виконати обов`язки відповідно до закону, в період часу з 10.02.2024 по 14.03.2024, злісно не виконувала свої батьківські обов`язки, а саме: умисно систематично тривалий час не забезпечувала малолітню ОСОБА_6 належним та достатнім харчуванням, не цікавилась здоров`ям доньки, своєчасно не звернулася до медичного закладу для надання допомоги, хоча могла і мала реальну можливість це зробити, не вжила заходів, спрямованих на збереження життя та здоров`я дитини, у зв`язку із чим її малолітня донька ОСОБА_6 померла 14.03.2024 за адресою: АДРЕСА_2 . 
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №130 від 16.04.2024, смерть малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала від кахексії  тривалого патологічного стану, який характеризується різким виснаженням організму з тяжким порушенням білкового, жирового, вуглеводного та водно-сольового обміну на тлі розвитку важких дистрофічних змін у внутрішніх органах. При розтині трупа дитини ОСОБА_6 та при судово-гістологічному дослідженні тканин і органів, ознак тяжких захворювань, які б вплинули на розвиток кахексії  не виявлено, тому в причинному зв`язку з настанням смерті є недостатнє харчування дитини.
		Таким чином, обвинувачена ОСОБА_4 своїми діями, які виразилися у злісному невиконанні обов`язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 166 КК України.
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення та не оспорювала фактичних обставин, пояснивши при цьому, що правильно розуміє зміст пред`явленого їй обвинувачення та не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності її позиції, а тому суд, роз`яснивши обвинуваченій та іншим учасникам судового провадження порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		Обвинувачена ОСОБА_4 суду дала показання, що дійсно вона в період часу з 10.02.2024 по 14.03.2024 злісно не виконувала свої батьківські обов`язки, а саме тривалий час не забезпечувала малолітню ОСОБА_6 належним та достатнім харчуванням, не цікавилась здоров`ям доньки, своєчасно не звернулася до медичного закладу для надання допомоги, не вжила заходів, спрямованих на збереження життя та здоров`я дитини, у зв`язку із чим її малолітня донька ОСОБА_6 померла 14.03.2024.
		Не заперечила кваліфікацію кримінального правопорушення та причину смерті її малолітньої доньки ОСОБА_6 .
		У вчиненому щиро розкаялася, запевнила, що зробила для себе належні висновки, просила суворо її не карати та, на підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком.
		Під час судових дебатів прокурор Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 просила призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
		Крім повного визнання своєї вини самою обвинуваченою ОСОБА_4 , її винність у злісному невиконанні обов`язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки, підтверджується зібраними під час досудового провадження доказами, фактичні обставини яких ніким не оспорюються, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, не проводиться їх дослідження.
		При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, згідно з ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів і дані про особу винної.
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини, що передбачено п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України.
		Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_4 покарання суд бере до уваги, що вона вчинила злочин, що спричинив тяжкі наслідки  смерть її малолітньої доньки ОСОБА_6 , тому, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, наявність обставини, що пом`якшує покарання та обставини, що його обтяжує, вважає за доцільне призначити їй покарання за ст. 166 КК України, в межах санкції статті, у виді позбавлення волі на певний строк.
		Разом з цим, обвинувачена ОСОБА_4 раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягувалася, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала, щиро розкаялася, її поведінка в суді свідчить про щире каяття та усвідомлення незаконності вчинених нею дій, в судовому засіданні висловлювала щирий жаль з приводу вчиненого, готовність нести покарання та засуджувала свою поведінку, запевнила, що зробила для себе належні висновки, має постійне місце реєстрації та проживання, проживає у цивільному шлюбі, є особою молодого віку, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є особою з інвалідністю ІІІ групи, тому суд, з врахуванням особи обвинуваченої, її критичного відношення до скоєного та беззаперечного визнання своєї вини, наявності обставини, що пом`якшує покарання, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, а також приймаючи до уваги принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначає їй покарання із звільненням, на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК України.
		Проаналізувавши саме такі обставини, а також те, що дії обвинуваченої, за моральною складовою, є перш за все трагічними для неї і її родини, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, позаяк є переконаним, що відповідно до вимог ч. 2 ст.65КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Визнаючи тривалість іспитового строку та вид обов`язків, визначених ст.76КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та наявність обставини, що пом`якшує покарання, і визначає їх у обсязі необхідному і достатньому для виправлення обвинуваченої, а саме тривалістю 1 (один) рік.
		На думку суду обрана міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Окрім цього, на думку суду, застосований щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишатижитло упевний періоддоби слід скасувати.
		Даних щодо наявності у кримінальному провадженні речових доказів, процесуальних витрат та накладення арештів на майно прокурором не надано.
		Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 166 КК України, призначивши покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки:
		-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Запобіжний захід застосований щодо  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби  скасувати.
		На вирокможе бутиподана апеляційнаскарга доВолинського апеляційногосуду протягомтридцяти днівз дняйого проголошеннячерез Луцький міськрайонний суд Волинської області.
		 
		 
		 
		Суддя Луцького міськрайонного суду                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...