Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 206/3355/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 02.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2024.
Дата набрання законної сили: 26.06.2024
Номер судового провадження: 14-68цс24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		26 червня 2024 року
		місто Київ
		 
		справа № 206/3355/19
		провадження № 14-68цс24
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Погрібного С. О.,
		суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.
		перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
		цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди
		за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі Зайцевої С. А., Барильської А. П., Максюти Ж. І.,
		УСТАНОВИЛА:
		І. ФАБУЛА СПРАВИ
		Стислий виклад позиції позивачки
		1.                  ОСОБА_1 у червні 2019 року звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця»), 
		у якому просила:
		- визнати незаконним та скасувати наказ структурного підрозділу «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» Регіональної філії «Придніпровська Залізниця» АТ «Укрзалізниця» (далі - Локомотивне депо) від 16 травня 2019 року № 212/ос про звільнення ОСОБА_1 із сумісної посади на одному підприємстві;
		- визнати незаконним та скасувати наказ Локомотивного депо від 16 травня 2019 року № 198/ос про припинення трудового договору (контракту) із ОСОБА_1 ;
		- поновити ОСОБА_1 на роботі у Локомотивному депо на посаді бригадира п`ятого розряду бази палива та за сумісництвом на посаді прийомоздавальника вантажу та багажу другого розряду бази палива починаючи з 29 березня 2019 року;
		- стягнути із Локомотивного депо на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дати поновлення на роботі;
		- стягнути із Локомотивного депо на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 200 000,00 грн.
		Стислий виклад заперечень відповідача
		2.                 АТ «Укрзалізниця» у вересні 2019 року направило до суду відзив, у якому не погодилось із позовом повністю та просило відмовити у його задоволенні.
		Стислий виклад змісту судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3.                 Рішенням від 25 серпня 2020 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .
		4.                 Постановою від 12 жовтня 2023 року Дніпровський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасував рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 серпня 2020 року, ухвалив нове рішення, яким частково задовольнив позов.
		5.                 Суд визнав незаконними та скасував накази Локомотивного депо від 16 травня 2019 року № 212/ос про звільнення ОСОБА_1 із сумісної посади на одному підприємстві та від 16 травня 2019 року № 198/ос про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_1 .
		6.                 Поновив ОСОБА_1 на роботі у Локомотивному депо на посаді бригадира п`ятого розряду бази палива та за сумісництвом на посаді прийомоздавальника вантажу та багажу другого розряду бази палива з 29 березня 2019 року.
		7.                 Стягнув із Локомотивного депо на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 561 356,64 грн та 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
		8.                 Суд здійснив розподіл судових витрат.
		ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		9.                 АТ «Укрзалізниця» 08 листопада 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направило до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року, а рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 серпня 2020 року залишити в силі.
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		10.             ОСОБА_1 03 квітня 2024 року із використанням засобів поштового зв`язку направила до Верховного Суду відзив, у якому просила відмовити 
		у задоволенні касаційної скарги АТ «Укрзалізниця» повністю.
		ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
		11.            Ухвалою від 20 листопада 2023 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу без руху та надав заявнику строк для усунення її недоліків з метою подання виправленої касаційної скарги із належним зазначенням підстав касаційного оскарження.
		12.            Ухвалою від 14 лютого 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		13.            Ухвалою від 19 лютого 2024 року Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернула справу на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		14.            Ухвалою від 29 лютого 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Укрзалізниця», а ухвалою від 10 квітня 2024 року призначив цю справу до судового розгляду.
		15.            Ухвалою від 01 травня 2024 року колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми щодо визначення кількісного складу суду, уповноваженого для вирішення питання про повернення касаційної скарги.
		Мотиви передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
		16.            Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду навела такі міркування.
		17.            Відповідно до частин першої-третьої статті 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, 
		а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів 
		в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
		18.            За правилами частин четвертої, п`ятої статті 34 ЦПК України перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів. 
		У визначених цим Кодексом випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється судовою палатою Касаційного цивільного суду (палатою), об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду (об`єднаною палатою) або Великою Палатою Верховного Суду.
		19.            Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		20.            Колегія суддів виснувала, що в суді касаційної інстанції розгляд справ здійснюється у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, крім випадків, коли законодавством передбачений розгляд певних питань одноособово.
		21.            Зокрема, такий випадок передбачений у статті 393 ЦПК України, частини перша та друга якої визначають, що касаційна скарга реєструється у день її надходження до суду касаційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу, і такий суддя, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовує правила статті 185 цього Кодексу, про що постановляє відповідну ухвалу, а саме залишає касаційну скаргу без руху 
		з наданням заявнику строку для усунення недоліків його касаційної скарги.
		22.            Втім відповідно до частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо: 1) касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено; 2) скаргу подано в інший спосіб, ніж до суду касаційної інстанції; 3) до постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження від особи, яка подала скаргу, надійшла заява про її відкликання; 4) у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення 
		в касаційному порядку.
		23.            Друге речення частини п`ятої цієї статті передбачає, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
		24.            На переконання колегії суддів, касаційна скарга передається судді-доповідачу та залишається ним без руху одноособово, про що зазначено у правовій нормі. Проте питання про повернення касаційної скарги вирішує суд касаційної інстанції.
		25.            Також колегія суддів звернула увагу на те, що стаття 394 ЦПК України врегульовує питання відкриття касаційного провадження у справі, відмови 
		у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема у частині п`ятій зазначеної статті визначено, що питання про відкриття касаційного провадження вирішує колегія суддів у складі трьох суддів.
		26.            Водночас у частині сьомій статті 394 ЦПК України передбачено, що якщо немає підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
		27.            Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наголосила, що за наявності колізії у статті 394 ЦПК України щодо складу суду, неодмінного для вирішення питання про відкриття касаційного провадження, практика Касаційного цивільного суду унаочнює, що ця колізія вирішена саме на користь колегіального розгляду питання про відкриття касаційного провадження.
		28.            На думку колегії суддів, вирішення питання про повернення касаційної скарги також має ухвалюватися колегією суддів у тому складі, який сформовано під час здійснення автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
		29.            В ухвалі про передачу справи колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що Велика Палата Верховного Суду раніше розглядала питання щодо складу суду апеляційної інстанції у разі повернення апеляційної скарги. З урахуванням того, що правила ЦПК України, Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) є уніфікованими, а склад суду як у суді апеляційної інстанції, так і у суді касаційної інстанції є колегіальним, зазначені постанови можуть застосовуватися під час визначення складу суду касаційної інстанції під час вирішення питання про повернення касаційної скарги.
		30.            Зокрема, у постанові від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18 Велика Палата Верховного Суду вирішувала питання про склад суду апеляційної інстанції 
		у випадках, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу V ЦПК України, та зауважила, що, регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, та ті, які вирішує суд апеляційної інстанції. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху спрямована на усунення її недоліків щодо форми та змісту. Ця ухвала не перешкоджає доступу особі до суду, адже після виправлення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги особа може розраховувати на те, що суд відкриє апеляційне провадження. Натомість ухвали про повернення апеляційної скарги та про відмову у відкритті апеляційного провадження створюють таку перешкоду і зумовлюють потребу докласти додаткові зусилля для оскарження судового рішення суду першої інстанції. Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що слова «суд апеляційної інстанції», вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних правил ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України).
		31.            У постанові від 19 жовтня 2023 року у справі № 990/83/23 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що в розумінні частини шостої статті 169 КАС України вирішення питання про повернення позовної заяви у зв`язку з тим, що позивач не усунув її недоліків, мав би вирішувати колегіальний склад суду, визначений за результатами автоматизованого розподілу справи. Суд першої інстанції внаслідок неправильного застосування норм процесуального права зробив передчасний висновок про наявність підстав для повернення позовної заяви одноособово, що призвело до розгляду справи неповноважним складом суду.
		32.            Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наголосила, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду повертає касаційні скарги колегією суддів у складі трьох суддів, зокрема, ухвали від 09 січня 2024 року у справі № 910/8982/22, від 15 січня 2024 року 
		у справі № 914/794/21, від 25 січня 2024 року у справі № 910/12840/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 904/11028/15, від 12 березня 2024 року 
		у справі № 910/11764/23, від 20 березня 2024 року у справі № 916/3318/22, від 25 березня 2024 року у справі № 925/1237/22, від 11 квітня 2024 року 
		у справі № 908/449/22, від 19 квітня 2024 року у справі № 916/2831/23, від 25 квітня 2024 року у справі № 906/256/23.
		33.            Така ж практика визначення складу суду у випадку повернення заявнику касаційної скарги у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 29 січня 2024 року у справі № 620/4547/22, від 29 лютого 2024 року у справі № 140/709/23, від 07 березня 2024 року у справі № 640/31479/21, від 22 березня 2024 року у справі № 755/16039/23, від 22 березня 2024 року 
		у справі № 560/18319/23, від 23 квітня 2024 року у справі № 380/13585/22, від 25 квітня 2024 року у справі № 400/9032/23.
		34.            Колегія суддів звернула увагу й на те, що Велика Палата Верховного Суду, яка відповідно до її повноважень забезпечує однакове застосування судами норм права, також вирішує питання про повернення касаційної скарги всім складом суддів (ухвали від 01 лютого 2024 року у справі № 420/1168/21, від 14 липня 2022 року у справі № 947/25685/20 та інші).
		35.            Натомість Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду повертає касаційні скарги одноособово суддею-доповідачем (ухвали від 22 квітня 2024 року у справі № 214/5135/23, від 11 квітня 2024 року у справі № 331/102/22, від 11 березня 2024 року у справі № 214/2892/23, від 20 лютого 2024 року 
		у справі № 523/19778/19 та інші).
		36.            Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 
		у складі Верховного Суду зробила висновок про існування якісного та кількісного критеріїв, які свідчать про наявність виключної правової проблеми та несталість 
		і суперечливість судової практики із застосування уніфікованих норм процесуального права. Формування єдиної правозастосовної практики належить до виключної компетенції Великої Палати Верховного Суду.
		ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		37.            Велика Палата Верховного Суду вважає, що справу потрібно повернути на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з таких підстав.
		38.            Відповідно до частини п`ятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
		39.            Лише за наявності умов, визначених наведеним правилом, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		40.            За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема, як правило, оцінюється з урахуванням кількісного та якісного критеріїв.
		41.            Кількісний відтворює той факт, що правова проблема наявна не в одній якійсь конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.
		42.            Про якісний критерій щодо виключності правової проблеми підтверджують такі обставини, як несформування сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність у нормативних актах правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; потреба у застосуванні аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми є нагальним для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.
		43.            Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) пов`язує дотримання принципу правової визначеності із забезпеченням єдності судової практики, не наполягаючи на її незмінності, оскільки неспроможність забезпечити динамічний та еволюційний підхід у тлумаченні може призвести до ризику створення перепон під час проведення реформ або запровадження покращень. Водночас наявність глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці, неспроможність правової системи держави подолати їх все ж таки призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
		44.            Під час визначення того, чи наявність конфліктуючих судових рішень у подібних справах суперечить принципу правової визначеності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 
		(далі - Конвенція), враховується: 1) наявність «глибоких та довгострокових розходжень» у відповідній судовій практиці національних судів; 2) чи передбачає національне законодавство механізми подолання таких розбіжностей; 3) чи були такі механізми запроваджені і якщо так, то чи були вони ефективними.
		45.            Наявність виключної правової проблеми в цій справі колегія суддів пов`язує з різними підходами до визначення кількісного складу суду, уповноваженого для вирішення питання про повернення касаційної скарги.
		46.            В оцінці наявності підстав для прийняття справи до розгляду, Велика Палата враховує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
		47.            Ознака «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом правових норм, які регулюють його діяльність. Категорія «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «всю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів» (рішення ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Sokurenko and Strygun v. Ukraine), заяви № 29458/04 і № 29465/04,параграф 24).
		48.            За усталеною практикою ЄСПЛ «суд, встановлений законом» має бути утворений безпосередньо на підставі закону, діяти в законному складі в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції.
		49.            Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції. У складі Верховного Суду діють, зокрема, Касаційний цивільний суд і Велика Палата (частина перша статті 36, пункти 1, 5 частини другої статті 37 Закону України від 02 червня 2016 року 
		№ 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).
		50.            Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права (пункт 1 частини другої статті 45 зазначеного Закону).
		51.            Порядок передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду передбачено в частинах третій-шостій статті 403 ЦПК України, а саме: після відкриття касаційного провадження, підготовки справи до касаційного розгляду та попереднього розгляду справи Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду як суд, який розглядає справу в касаційному порядку, передає на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу за касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
		52.            Тож Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках наділена повноваженнями виключно щодо здійснення перегляду судових рішень 
		у касаційному порядку за касаційною скаргою.
		53.            Відповідно на розгляд Великої Палати Верховного Суду може бути передана лише справа для розгляду касаційної скарги на судові рішення, а не питання щодо кількісного складу суду касаційної інстанції неодмінного для повернення цієї касаційної скарги, яке не становить предмет касаційного оскарження.
		54.            Враховуючи, що підстав для передачі справи за касаційною скаргою до Великої Палати Верховного Суду немає, тому і всі процесуальні питання, пов`язані з її розглядом, зокрема й щодо повернення цієї касаційної скарги, має вирішувати той суд, який відкрив провадження у справі, здійснює її розгляд. Таким судом є відповідна колегія Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		55.            Аналізуючи мотиви передачі цієї справи на розгляд, Велика Палата Верховного Суду констатує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не встановив наявності виключної правової проблеми у справі під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_1  на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року.
		56.            Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважала, що є виключна правова проблема не у питанні, пов`язаному 
		із законністю та обґрунтованістю оскаржуваного судового рішення, доводами касаційної скарги та, взагалі, вирішенням спору по суті, а в процедурному питанні - щодо визначення кількісного складу суду касаційної інстанції, неодмінного для повернення касаційної скарги.
		57.            Відповідно перешкод для касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення та вирішення у цій справі спору по суті у Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду немає. Водночас колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду посилається виключно на наявність різних підходів у практиці суду касаційної інстанції під час вирішення процесуального питання (повернення касаційної скарги), яке не впливає на можливість розгляду справи Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду як судом касаційної інстанції, який вже вирішив питання про відкриття касаційного провадження колегіальним складом суду.
		58.            У цій справі Велика Палата Верховного Суду не є «судом, встановленим законом», тобто не є належним судом, який може вирішувати питання щодо кількісного складу суду, уповноваженого на вирішення питання про повернення касаційної скарги.
		59.            Оскільки в ухвалі колегії суддів від 01 травня 2024 року мотиви на предмет наявності передбачених процесуальним законом підстав для прийняття справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду обґрунтовані не наявністю виключної правової проблеми у справі, а наявністю виключної правової проблеми під час визначення складу суду касаційної інстанції потрібного для вирішення процесуального питання про повернення касаційної скарги, а такі підстави не передбачені частиною п`ятою статті 403 ЦПК України, - Велика Палата Верховного Суду не аналізує відомості про наявності кількісного та якісного критеріїв окресленої проблеми.
		60.            До того ж наведене колегією суддів обґрунтування виключної правової проблеми зводиться до помилкового, на їх переконання, застосування суддями Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду норм процесуального права (ЦПК України) під час вирішення питання про повернення касаційної скарги, які ухвалюють таке рішення одноособово, а не колегією у складі трьох суддів.
		61.            На противагу цьому, наведено практику Касаційного адміністративного суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які аналогічне питання вирішують колегією у складі трьох суддів.
		62.            Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду однаково застосовує приписи ГПК України, Касаційний адміністративний та Касаційний цивільний суди у складі Верховного Суду однаково застосовують КАС України та ЦПК України відповідно. Не погоджуючись із порядком вирішення порушеного колегією суддів питання Касаційним цивільним судом, Велика Палата Верховного Суду наголошує, що наявні інші механізми вирішення цього питання, аніж його передача до Великої Палати Верховного Суду.
		63.            Практика вирішення питання щодо застосування норм процесуального права в частині визначення складу суду, уповноваженого на вирішення питання про повернення касаційної скарги, у кожному з касаційних судів у складі Верховного Суду є сталою, протилежних прикладів колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду не навела.
		64.            Резюмуючи, Велика Палата Верховного Суду констатує, що питання, порушене Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, не доводить існування виключної правової проблеми в цій справі.
		Загальні висновки
		65.            Згідно із частиною шостою статті 404 ЦПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору в подібних правовідносинах, - справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
		66.            Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що справа підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду на підставі частини шостої статті 404 ЦПК України.
		Керуючись статтями 402-404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		УХВАЛИЛА:
		Справу № 206/3355/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Акціонерного 
		товариства «Українська залізниця» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року - повернути на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали до відома.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                     С. О. Погрібний
		 
		Судді:                                    О. О. Банасько                                           О. В. Кривенда
		 
		                                               О. Л. Булейко                                             М. В. Мазур
		 
		                                               Ю. Л. Власов                                              С. Ю. Мартєв
		 
		                                               М. І. Гриців                                                  К. М. Пільков
		 
		                                               Ж. М. Єленіна                                            О. В. Ступак
		 
		                                               І. В. Желєзний                                            І. В. Ткач
		 
		                                               Л. Ю. Кишакевич                                      О. С. Ткачук
		 
		                                               В. В. Король                                                В. Ю. Уркевич
		 
		                                               С. І. Кравченко                                           Є. А. Усенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...