Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 420/10757/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; процедур здійснення контролю Державною аудиторською службою України. Державного фінансового контролю.
Надіслано судом: 02.07.2024. Зареєстровано: 03.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2024.
Дата набрання законної сили: 02.07.2024
Номер судового провадження: К/990/8070/23

e="background-color:#FFFFFF;font-family:Roboto Condensed Light;font-size:14pt;">15. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
		16. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).
		17. Спір у цій справі виник у зв`язку із оскарженням висновку Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі Управління дорожнього господарства Одеської міської ради послуг з поточного ремонту вулично-дорожньої мережі м. Одеси.
		18. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, колегія суддів ураховує, що після подання касаційної скарги у цій справі Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.06.2023 у справі № 420/7871/21, від 30.03.2023 у справі № 420/11945/21, від 12.10.2023 у справі № 420/79999/21 вже сформовано правовий висновок щодо застосування пункту 22 частини першої статті 1, абзацу сьомого пункту 11 частини першої статті 9 Закону № 922-VIII та пункту 3 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі № 708 у подібних правовідносинах. Висновки у вказаних справах є застосовними до обставин цієї справи, колегія суддів не бачить підстав для відступу від них та надалі зауважує таке. 
		19. Статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2939-XII) передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		20. За приписами пункту 14 частини першої статті 1 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 922-VIII) установлено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
		21. Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
		22. Згідно з частиною шостою статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
		23. За обставинами цієї справи, відповідач в оскаржуваному висновку моніторингу установив, що за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі встановлено порушення Управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради пункту 3 розділу II Порядку № 708, оскільки предмет закупівлі з поточного ремонту визначений не за кожним окремим лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт".
		24. Відповідно до пункту 25 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
		25. Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
		26. Відповідно до пункту 21 частини 1 статті 1 Закону № 922, поточний ремонт належить до поняття послуг.
		27. Згідно абзацу 7 частини першої статті 9 Закону № 922-VIII до основних функцій Уповноваженого органу віднесено, серед іншого, розроблення та затвердження порядку визначення предмета закупівлі.
		28. Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 №708, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за № 500/34783 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №708).
		29. Цей Порядок встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону № 922-VIII із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.
		30. Основний принцип визначення предмета закупівлі щодо послуг з поточного ремонту, установлений пунктом 3 розділу ІІ «Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг» Порядку № 708, відповідно до якого під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301.
		31. Відповідно до термінології ДБН А.2.2-3:2014, спорудою називається штучно створений об`ємний, площинний або лінійний об`єкт, що має природні або штучні просторові межі, встановлений стаціонарно (нерухомо) відносно землі та призначений для досягнення певних цілей.
		32. Будівля є різновидом споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучоогороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції; будинок різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей.
		33. Визначення такого терміну, як лінійний об`єкт інженерно-транспортної інфраструктури, який є різновидом об`єкта будівництва, наведено в пункті 3.9 розділу 3 ДБН А.2.2-3:2014, відповідно до якого лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури є наземні, надземні або підземні лінійні об`єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо.
		34. У цій справі судами попередніх інстанцій установлено, що Управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради предметом спірної закупівлі визначено «вулично-дорожня мережа» з місцем надання послуг «м. Одеса».
		35. Відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» вулично-дорожня мережа - це призначена для руху транспортних засобів і пішоходів мережа вулиць, доріг, внутрішньоквартальні та інші проїзди, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, набережні, майдани, площі, а також автомобільні стоянки та майданчики для паркування транспортних засобів з інженерними та допоміжними спорудами, технічними засобами організації дорожнього руху.
		36. Відповідно до Закону України «Про автомобільні дороги», автомобільна дорога - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів.
		37. Вулично-дорожня мережа міст і населених пунктів є комплексом об`єктів транспортної інфраструктури та складається з міських доріг, вулиць, проспектів, площ, провулків, проїздів, набережних, транспортних інженерних споруд (тунелів, шляхопроводів, під- і надземних пішохідних переходів), трамвайних колій, тупикових вулиць, проїздів і під`їздів, парковок і стоянок.
		38. Категорії вулиць та доріг встановлюються відповідно до класифікації: магістральні вулиці, якими рухається основний потік міського транспорту, загальноміські та районні, вулиці та дороги місцевого значення, житлові вулиці, дороги промислових і комунально-складських районів, проїзди.
		39. За таких обставин, колегія суддів уважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що загальне поняття «вулично-дорожня мережа» є конкретизованим визначенням предмета закупівлі у розумінні вищевказаних правових норм.
		40. При цьому визначення предмету закупівлі послуг з поточного ремонту за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури, які за правилами пункту 3 розділу ІІ Порядку № 708 мають визначатися згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011, не є порушенням абзацу 2 частини десятої статті 3 Закону № 922-VIII (в частині поділу предмету закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування положень частини третьої статті 10 цього Закону), як того остерігається позивач.
		41. Висновки судів попередніх інстанцій про те, що поточний ремонт не є новим будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а тому з урахуванням сфери застосування ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», вказані вимоги не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, Верховний Суд вважає необґрунтованими, оскільки судами попередніх інстанцій помилково не враховано пункт 3 розділу ІІ Порядку № 708, який діяв на момент проведення публічної закупівлі, та яким було чітко визначено, що під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм та/або галузевих будівельних норм. 
		42. У постанові від 12.10.2023 у справі № 420/79999/21 Верховний Суд указав, що застосування термінології державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 у розумінні пункту 3 Порядку № 708 означає наявність правових підстав для застосування легальних визначень понять, таких як «споруда», «лінійний об`єкт інженерно-транспортної інфраструктури» та «поточний ремонт» чи «капітальний ремонт» та інш.
		43. Щодо посилання судів попередніх інстанцій на акт обстеження місця надання послуг з поточного ремонту вулично-дорожньої мережі, колегія суддів наголошує, що зазначення в акті обстеження місця надання послуг з поточного ремонту вулично-дорожньої мережі м. Одеси за договором від 22.03.2021 № 5 конкретних місць надання послуг та виконавчій таблиці щодо надання послуг з поточного ремонту вулично-дорожньої мережі м. Одеси за цим же договором (з «прив`язкою» до місцевості) не спростовує встановленого Законом обов`язку визначення предмета закупівлі з дотриманням установлених правил із зазначенням відомостей про місця, де повинні бути надані закуплені послуги, а саме: в тендерній документації.
		44. Положеннями пункту 3 частини першої статті 5 Закону № 922-VIII закріплено в якості одного із принципів здійснення закупівель відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель. Положеннями статті 7 Закону № 922-VIII передбачено як можливість здійснення державного контролю у сфері закупівель, так і громадського контролю, який забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону, зокрема шляхом здійснення аналізу і моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органи, що уповноважені здійснювати контроль, про виявлені ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
		45. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги, що не зазначення у тендерній документації конкретних місць надання послуг з поточного ремонту вулично-дорожньої мережі призводить до прямого порушення принципів відкритості, прозорості та мети здійснення публічних закупівель, оскільки як контролюючі органи, так і громадськість у такому випадку фактично позбавлені можливості здійснити контроль за використанням бюджетних коштів, оцінити якість виконання ремонтних робіт та їх фактичне виконання.
		46. Верховний Суд вважає, що встановлені порушення прямо пов`язані із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенням конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції та виконанням завдання органу державного фінансового контролю - здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, передбачених статтею 2 Закону № 2939-XII. 
		47. Щодо конкретизації висновків органу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури торгів у подібних правовідносинах Верховний Суд сформулював підходи, які виклав у постановах від 06.06.2023 у справі №420/7871/21, від 30.03.2023 у справі № 420/11945/21, від 12.10.2023 у справі №420/79999/21, висновки у яких є релевантними до обставин цієї справи. 
		48. Підсумовуючи викладене Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанції задовольняючи адміністративний позов повно встановили обставини справи, але допустили неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень в частині задоволення позовних вимог.
		49. Відповідно до частин першої та третьої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		50. Беручи до уваги, що у цій справі вирішення спору залежить від застосування норм матеріального права, а у питанні застосування та тлумачення норм матеріального права Верховний Суд є судом, який має повну юрисдикцію, то Суд за правилами частини першої статті 351 КАС України, уважає за необхідне прийняти нове рішення, не направляючи справу на новий судовий розгляд.
		51. За вказаних обставин, враховуючи, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували пункт 22 частини першої статті 1, абзац сьомого пункту 11 частини першої статті 9 Закону № 922-VIII та пункт 3 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі № 708, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.
		52. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
		Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби задовольнити.
		2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду 30 листопада 2022 року у справі №420/10757/21 скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Управління дорожнього господарства Одеської міської ради відмовити.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		Л.О. Єресько
		В.М. Соколов 
		 А.Г. Загороднюк 
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...