Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/8406/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 02.07.2024. Зареєстровано: 03.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2024.
Дата набрання законної сили: 22.07.2024
Результат оскарження 22.07.2024 Апеляційний суд міста Києва: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/753/1850/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024105020000342

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
		справа № 753/8406/24
		провадження № 1-кс/753/1850/24
		 
		У Х В А Л А
		 
		"20" червня 2024 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалам кримінального провадження № 12024105020000342 від 22.02.2024, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		       
		       13.06.2024 до Дарницького районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна, в обґрунтування якого зазначає, що у провадженні відділу дізнання Дарницького УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024105020000342 від 22.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
		       Досудовим розслідуванням встановлено, що до відділу дізнання Дарницького УП ГУНП у м. Києві надійшло колективне звернення мешканців мікрорайону "Бортничі" Дарницького району міста Києва про те, що за адресою: м. Київ, вул. Хвойна, 12-А, на земельній ділянці із кадастровим номером 8000000000:90:230:0135, загальною площею 0.1 га невстановленими особами вчиняються самоправні дії.
		       В подальшому встановлено, що рішенням Київської міської ради від 27.04.2001 №311/1288 земельна ділянка площею 0,10 га (кадастровий номер 8000000000:90:230:0135) на АДРЕСА_1 передана у власність ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на підставі розробленої та затвердженої у встановленому порядку документації із землеустрою (справа №2980). Державний акт на право власності на земельну ділянку від 21.01.2002 №63-2-00647.
		       У відповідності до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.12.2023, який викладений на офіційному бланку Серії НТА №069608 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , придбав у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 земельну ділянку площею 0.1000 гектарів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:230:0135 із цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови, категорія земель - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва.
		       Наказом в.о. директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 28.12.2023 №1013 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) за адресою: АДРЕСА_1 , згідно яких:
		       1) граничнодопустима висотність будинків, будівель та споруд становить 15 м., гранична поверховість об`єкта - не більше 3-х поверхів без урахування мансарди;
		       2) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки 50%;
		       3) розміщення об`єкту, в тому числі приямки, вхідні групи, сходи та інші конструктивні елементи будівлі, дренажі, оглядові колодязі і мережі, що обслуговують будівлю, на ділянці поза межами охоронних зон інженерних комунікацій. Відстань від об`єкта до меж земельної ділянки не менше 1 м. від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку, для нової садибної забудови відстань від межі слід встановлювати не менше 3 м.
		       У відповідності до чинного генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, який затверджений рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804 дана земельна ділянка відноситься до території житлової садибної забудови.
		       Проведеним оглядом місця події від 18.03.2024, що проводився за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці із кадастровим номером 8000000000:90:230:0135 виявлено, що дана земельна ділянка огороджена високим металевим парканом, має вхід за допомогою металевих дверей та в`їзд за допомогою металевих воріт, які на момент огляду перебували у зачиненому стані, оглянути власне територію за парканом не надалось за можливе у зв`язку із відсутністю вільного доступу на дану земельну ділянку.
		       Проведеним повторним оглядом місця події від 24.04.2024, що проводився за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено що весь периметр даної земельної ділянки огороджений металевим парканом. На власне земельній ділянці виритий котлован під фундамент, по периметру якого виготовлена із дерев`яних рейок опалубка та вставлена арматура. Крім цього на території даної ділянки виявлено малу архітектурну форму, оглянути яку не надалось за можливе.
		       В ході допиту у якості свідка ОСОБА_7 встановлено, що по вул. Хвойна у Дарницькому районі міста Києва , на якій останній проживає, будують ЖК та у мережі інтернет наявні оголошення про продаж квартир та інвестування у будівництво. Під час допиту ОСОБА_8 повідомив, що на фоні незаконного будівництва із мешканців вул. Хвойної та сусідніх вулиць створено ініціативну групу, які виступають проти даного будівництва. Крім цього ОСОБА_8 додав, що власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:90:230:0135, являється ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який набув права власності на підставі договору купівлі-продажу від 05.12.2023, де продавцем виступив ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому чітко зазначено, що цільове призначення у даної земельної ділянки - «Для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва. Для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.
		       Окрім цього, ОСОБА_8 додав, що згідно містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, що видані ОСОБА_6 , затверджені Наказом №1013 Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 28.12.2023, зазначено про надання ОСОБА_6 дозволу на будівництво індивідуального житлового будинку (садибного типу). Крім цього під час допиту у якості свідка ОСОБА_8 підкреслив, що незаконне будівництво багатоквартирного будинку за даною адресою може призвести до різних негативних наслідків як для мешканців мікрорайону «Бортничі» Дарницького району міста Києва в цілому та безпосередньо для мешканців АДРЕСА_3 та прилеглих до неї вулиць, які можуть виражатися у погіршенні електропостачанні, проблем із водопостачанням, екологічними проблемами (оскільки централізованої каналізації на цій вулиці немає) тощо.
		       В ході проведених допитів у якості свідків мешканців вул. Хвойної та сусідніх із нею вулиць, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 останні підтвердили слова ОСОБА_7 та повідомили, що виступають проти незаконного будівництва ЖК по АДРЕСА_1 на земельній ділянці із кадастровим номером 8000000000:90:230:0135, оскільки незаконне будівництво багатоквартирного будинку за даною адресою може призвести до різних негативних наслідків як для мешканців мікрорайону «Бортничі» Дарницького району міста Києва в цілому та безпосередньо для мешканців вул. Хвойна у м. Києві та прилеглих до неї вулиць, які можуть виражатися у погіршенні електропостачанні, проблем із водопостачанням, екологічними проблемами (оскільки централізованої каналізації на цій вулиці немає) тощо.
		       Згідно відповіді Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) на запит встановлено, що у розпорядженні ДІАМ відсутні запитуємі дозвільні документи, а саме документи з приводу звернення фізичних або юридичних осіб до ДІАМ щодо отримання дозволу на будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці із кадастровим номером 8000000000:90:230:0135.
		       Згідно відповіді Департаменту містобудування та архітектури на запит встановлено, що згідно із даними електронної бази документообігу Департаменту містобудування та архітектури, даними Міської інформаційно- аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності «Містобудівний кадастр м. Києва», даними Реєстру будівельної діяльності, замовнику будівництва ОСОБА_6 надано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Будівництво індивідуального житлового будинку (садибного типу) за адресою: АДРЕСА_1 », затверджені наказом Департаменту від 28.12.2023 №1013, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:3396-9296-0153-7192 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:90:230:0135).
		       Постановою дізнавача від 24.04.2024 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 із кадастровим номером 8000000000:90:230:0135 та об`єкт незавершеного будівництва, що розташований на ній визнані речовим доказом.
		       В подальшому 30.05.2024 проведено огляд вищезазначеної земельної ділянки, який проводився на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 21.05.2024, до участі у якому залучено спеціаліста - інженера землевпорядника ОСОБА_14 , яким проведено геодезичне обстеження із використанням ним відповідного приладу «GPS Topcon Gr-5», яким за результатами огляду виготовлено збірний кадастровий план земельної ділянки 8000000000:90:230:0135, який долучений до матеріалів кримінального провадження та за результатами якого встановлено, що поточне будівництво на вказаній земельній ділянці займає площу 0,0368 га.
		       Відповідно до ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно- господарського устрою з дотриманням будівельних норм.
		Згідно із ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» - житлові будинки слід розміщувати з відступом від червоних ліній вулиць: магістральних - не менше 6 м, житлових - не менше 3 м.
		При будівництві зазначено об`єкта порушена відстань забудови до меж суміжної земельної ділянки, що передбачена ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» (пункт 15.3.1), адже під час проектування проїздів і пішохідних маршрутів необхідно забезпечувати можливість проїзду пожежних автомобілів до житлових і громадських будинків, у тому числі із вбудовано- прибудованими приміщеннями і доступ особового складу пожежно-рятувальних підрозділів з автодрабин і автопідйомників у будь-яку квартиру чи приміщення.
		Для пожежних автомобілів слід передбачати проїзди завширшки не менше ніж 3,5 м або смуги завширшки не менше ніж 6 м, які повинні бути розраховані на відповідні навантаження від пожежного автомобіля.
		Відстань від поточного будівництва до металевої огорожі у різних точках складає 0,97 м., 0,91 м., 0,85 м., що є значно меншою за норми, визначені у ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова 
		АДРЕСА_1 поточне будівництво здійснюється без дотримання протипожежних відстаней до сусідніх існуючих будинків, що є порушенням пункту 15.2.2. ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 № 104.
		Забудовником порушено норми абзацу другого п. 6.1.31 ДБН Б.2.2- 12:2019 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги» - розміщення багатоквартирних (секційних) будинків в кварталах садибної забудови не допускається, а забудовником, що підтверджується скріншотами оголошень нерухомості, яка продається, будується якраз багатоквартирний будинок, який відповідно до документів, наданих забудовником є будинком садибного типу, що не відповідає дійсності. У численних оголошеннях в мережі Інтернет зазначається про продаж саме квартир за вказаною адресою: одно- та двокімнатних з окремим санвузлом у кожній, що підтверджуються протоколами огляду інтернет ресурсів від 19.04.2024 та 07.06.2024.
		Крім того, ОСОБА_6 у своєму зверненні до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 01.04.2024 зазначив, що станом до28.03.2024 планувалось будівництво 40 кімнат та 8 парко місць, а станом на 01.04.2024 скориговано проектні рішення та на даний час планується будівництво 20 кімнат у будинку та 15 паркомісць.
		Все вищезазначене, оголошення в мережі Інтернет про продаж квартир підтверджує, що будується не індивідуальний житловий будинок, а багатоквартирний.
		Пунктом 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» передбачено, що розміщення багатоквартирних (секційних) будинків в кварталах садибної забудови не допускається.
		Порушуючи вимоги містобудівного та земельного законодавства зазначена земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням.
		       Просить слідчого суддю задовольнити клопотання з вищезазначених підстав та накласти арешт на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:230:0135, власником якої є ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із забороною відчуження, розпорядження, користування даною земельною ділянкою та забороною проведення будь-яких будівельних робіт.
		       Власник майна в судове засідання не з`явився, про дату час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
		       У судовому засіданні 18.06.2024 прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
		       У судовому засіданні представник власника майна надав письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначає, що прокурором подано клопотання при відсутності підозри власнику земельної ділянки - ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні.  ОСОБА_6 здійснює будівництво приватного будинку на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , маючи право власності та усі дозвільні документи. Проте, заявникам у цьому кримінальному провадженні не подобається здійснення власником будівництва будинку, у зв`язку з чим вони постійно вчиняють спроби перешкодити  ОСОБА_6 , в т.ч. шляхом блокування заїзду техніки на будівельний майданчик, перешкоджання вивантаженню матеріалів, виставлення бетонних блоків, закопування кіпців на під`їзних шляхах до земельної ділянки тощо. У свою чергу працівники органу дізнання Дарницького УП ГУНП у м. Києві безпідставно внесли в ЄРДР 22.02.2024 відомості про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України (самоправство) та розпочали дізнання. Станом на 18.06.2024 дізнання у кримінальному провадженні не закінчено, підозру нікому не повідомлено і цим обставинам прокурором знехтувано. Також, подаючи клопотання прокурор не врахував те, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 356 КК України, повинно мати таку обов`язкову складову, як заподіяння значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника. Спричинення значної шкоди має бути підтверджено відповідними доказами, але ні у клопотанні прокурора до слідчого судді, ні у доданих до клопотання матеріалах таких доказів немає. У клопотанні прокурор обґрунтовує арешт метою забезпечення збереження речового доказу - земельної ділянки. У той же час, прокурором не враховано, що для збереження земельної ділянки не потрібно забороняти володіння нею та її використання, а навпаки, для її збереження вона потребує відповідного догляду - прибирання, косіння трави, обрізка дерев, обслуговування будівлі тощо. Можливість володіння та використання земельної ділянки її власником не буде впливати на використання її стороною обвинувачення як доказу у кримінальному провадженні. Крім того, на думку представника власника майна, прокурор, направляючи до суду клопотання про накладення арешту на належну ОСОБА_6  земельну ділянку, зловживає своїми процесуальними правами, оскільки 02.05.2024 прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва у цьому ж кримінальному провадженні вже було подано клопотання до Дарницького районного суду міста Києва про арешт майна - належної ОСОБА_6 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці із кадастровим номером 8000000000:90:230:0135, загальною площею 0.1 га. У задоволенні зазначеного клопотання слідчим суддею обґрунтовано відмовлено, про що постановлено ухвалу від 10.05.2024 у справі № 753/8406/24. Незважаючи на наявність ухвали слідчого судді від 10.05.2024 про відмову в арешті належної ОСОБА_6 земельної ділянки, прокурор, зловживаючи своїми процесуальними правами, повторно у цьому ж кримінальному провадженні звернувся до слідчого судді Дарницького районного суду з аналогічним клопотанням і з тих самих правових підстав. Також під час подання клопотання прокурором не враховано, що ні працівниками органу дізнання, ні прокурором не отримувалося пояснень у ОСОБА_6 , копії дозвільних документів на будівництво не витребовувалися. їх цікавить лише можливість здійснення психологічного тиску на  ОСОБА_6 шляхом накладення арешту на володіння і користування ним земельною ділянкою та припинення будівництва. Прокурором під час подання клопотання не враховано наслідки арешту земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:230:0135 із забороною відчуження, розпорядження, користування та забороною проведення будь-яких будівельних робіт. Зокрема, не враховано, що право власності ОСОБА_6 на цю земельну ділянку будівлю є дійсним і чинним, а його непорушність гарантована Конституцією України. Заборона використовувати та користуватися зазначеною земельною ділянкою невиправдано обмежує право власності ОСОБА_6 , блокує здійснення не забороненої законом діяльності. Припинення будівництва власного будинку на стадії незавершеного будівництва призведе до його псування і руйнації внаслідок несприятливого атмосферного впливу, опадів, вітру, ерозії тощо. Отже, задоволення клопотання прокурора призведе до невиправданого надмірного обмеження правомірної діяльності ОСОБА_6 на своїй земельній ділянці та інших наслідків, які суттєво позначаються на його інтересах. Прокурором, окрім іншого, не враховано розумність та співрозмірність обмеження права розпорядження і користування земельною ділянкою завданням кримінального провадження (п. 5 ч.2 ст. 173 КПК України).
		       У судовому засіданні 18.06.2024 було оголошено перерву на 20.06.2024.
		       Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до наступного висновку.
		       Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
		       Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		       Згідно з ч.10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
		       При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
		       Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
		       У відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
		       Однак, прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.
		       Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення якого застосовуються на території України поряд з національним законодавством, для того, щоб втручання в право власності вважалось допустимим, воно повинну слугувати не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна дотримуватись розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатись між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи. Зазначене твердження міститься у Рішенні «АГОСІ» проти Сполученого Королівства» від 24.10.1986.
		       Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для надання дозволу на накладення арешту на майно.
		       Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 169, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		       У задоволенні клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалам кримінального провадження № 12024105020000342 від 22.02.2024, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, - відмовити.
		       На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
		       Повний текст ухвали виготовлений 25.06.2024.
		 
		 
		 
		       Слідчий суддя                                                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...