Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 620/9187/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо.
Надіслано судом: 02.07.2024. Зареєстровано: 03.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2024.

Результат оскарження 06.01.2025 Верховний Суд: скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалено нове судове рішення
Номер судового провадження: П/620/9308/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		У Х В А Л А
		 
		02 липня 2024 року ЧернігівСправа № 620/9187/24
		 
		Чернігівський окружний адміністративний суд
		в складі головуючого судді Клопота С.Л., 
		розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ», 
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ» звернулось до суду з позовом до Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача  Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕНДС СІСТЕМ», в якому просить:
		- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України «Про відмову у внесенні змін до спеціальних дозволів на користування надрами» від 10.04.2024 № 169 в частині відмови у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами № 4953 від 22.12.2018 за результатами розгляду заяви ТОВ «СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ» від 06.03.2024 на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 4953 від 22.12.2018;
		- зобов`язати Державну службу геології та надр України прийняти рішення у вигляді наказу про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 4953 від 22.12.2018 в частині власника спецдозволу на підставі поданої ТОВ «СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ» заяви від 06.03.2024 на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №4953 від 22.12.2018;
		- зобов`язати Державну службу геології та надр України внести відповідні зміни до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами та видати ТОВ «СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ» спеціальний дозвіл на користування надрами № 4953 від 22.12.2018 на новому бланку з урахуванням відповідних змін.
		Разом із позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ» подало заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову у вигляді: зупинення дії оскаржуваного наказу від 10.04.2024 № 169 в частині відмови у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами № 4953 від 22.12.2018 за результатами розгляду заяви ТОВ «СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ» від 06.03.2024; заборони Державній службі геології та надр України вчиняти будь-які дії, окрім поновлення дії дозволу, щодо спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ), газу природного, конденсату Федорівської площі, яка знаходиться у Полтавському районі Полтавської області (30 км на південних схід від м. Полтава), реєстраційний номер 4953 від 22.12.2018, строком дії до 22.12.2038, у тому числі, але не виключно: анулювання, зупинення дії дозволу, скасування наказу Державної служби геології та надр України від 26.11.2018 № 444, на підставі якого був виданий дозвіл та всіх інших наказів, на підставі яких вносилися зміни у дозвіл.
		Заява мотивована тим, що спірні правовідносини не виключають можливості анулювання спеціального дозволу, що є предметом даного позову та в такому разі права, інтереси та законні очікування ТОВ «СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ» на право користування надрами будуть невідновно порушені, адже на момент укладання Договору, 05.12.2023, Товариство не знало і не могло знати про застосування санкцій до кінцевого бенефіціарного власника контрагента, що сталося 23.12.2023. Також можливе вжиття заходів з боку відповідача, направлених на анулювання спеціального дозволу, на користування надрами на підставі обставин, що виникли відносно ТОВ «ТРЕНДС СІСТЕМ» після 05.12.2023 унеможливить виконання рішення суду за цією позовною заявою, у разі задоволення позовних вимог, оскільки фактично неможливо внести зміни до спеціального дозволу на користування надрами, який анульовано. 
		Враховуючи викладене, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу від 10.04.2024 № 169 в частині відмови у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами № 4953 від 22.12.2018 призведе до невідворотних наслідків та збитків для підприємства, оскільки не зможе користуватися надрами за укладеним договором купівлі-продажу від 05.12.2023, укладеного між позивачем та ТОВ «ТРЕНДС СІСТЕМ» (як продавцем), відповідно до п. 1.1 якого продавець передає у власність, а покупець приймає права на користування надрами, надані продавцю спеціальним дозволом на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ), газу природного, конденсату Федорівської площі, яка знаходиться у Полтавському районі Полтавської області (30 км на південних схід від м. Полтава), реєстраційний номер 4953 від 22.12.2018, строком дії до 22.12.2038. Виключно задоволення заяви про забезпечення позову є єдиним достатнім заходом, що забезпечить реальний і ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача у випадку задоволення позовної заяви.
		Визначаючись щодо наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній адміністративній справі, суд враховує таке.
		Відповідно до ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
		Суд зазначає, що при дослідженні вказаної заяви про забезпечення позову у даній справі, вимоги передбачені ст. 152 КАС України заявником (позивачем) дотримано.
		Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		У силу ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
		1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
		2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
		3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;
		4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
		5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		Частиною 3 ст. ст. 151 КАС України передбачено, що не допускається забезпечення позову шляхом: 1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії; 2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов`язку вчиняти певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків; 4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов`язку вчиняти певні дії; 5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення; 6) зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку); 7) зупинення рішення Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлення заборони Кабінету Міністрів України призначати на посаду члена (членів) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
		Із системного аналізу вимог наведених норм можна дійти висновку, що забезпечення позову це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть ускладнити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.
		Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.
		Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.
		Законодавець встановив вичерпні підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема, такими є:
		- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
		- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;
		- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.
		У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06 березня 2008 року надано роз`яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
		Під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Із аналізу наведеного видно, що обов`язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтована заява сторони в тому рахунку й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та неможливість в подальшому без вжиття таких заходів відновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
		З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
		Тому, у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Крім того, суд зважає на Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, відповідно до яких рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.
		Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує, що між ТОВ «ТРЕНДС СІСТЕМ» та ТОВ «СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ» 05.12.2023 укладено договір купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ), газу природного, конденсату Федорівської площі, яка знаходиться у Полтавському районі Полтавської області (30 км на південних схід від м. Полтава), реєстраційний номер 4953 від 22.12.2018, строком дії до 22.12.2038. Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 16-1 Кодексу України про надра у ТОВ «СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ» виникло право на отримання права на користування надрами на підставі вищевказаного спеціального дозволу на користування надрами із дотриманням порядку відчуження такого дозволу. Для внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами та набуття права користування надрами, Товариство звернулося до Державної служби геології та надр України із відповідною заявою, за результатами розгляду якої відповідач прийняв наказ про відмову у внесенні змін у спеціальний дозвіл № 169 від 10.04.2024 у зв`язку з виявленням у поданих документах недосто вірних відомостей. Разом з тим, 22.04.2024 на електронну пошту заявника надійшов лист відповідача із зазначенням інших підстав для відмови, а саме зупинення дії Дозволу наказом від 25.01.2024 №38 (на підставі рішення РНБО від 23.12.2023 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 23.12.2023 №850/2023).
		Суд зауважує, що звернення ТОВ «СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ» із позовом до суду про оскарження наказу Державної служби геології та надр України «Про відмову у внесенні змін до спеціальних дозволів на користування надрами» від 10.04.2024 № 169 в частині відмови у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами № 4953 від 22.12.2018 за результатами розгляду заяви ТОВ «СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ» від 06.03.2024 на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 4953 від 22.12.2018 не призводить до унеможливлення анулювання дії Дозволу на користування надрами №4953 від 22.12.2018, а отже, до винесення рішення у зазначеній справі державний орган може застосувати санкцію у вигляді анулювання дозволу на користування надрами, що призведе до істотних складнощів та неефективності поновлення порушених прав, за захистом яких Товариство звернулося з позовом до суду.
		Суд звертає увагу, що такі заходи не є формою втручання у дискреційні повноваження відповідача, а спрямовані виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог, встановлення їх обґрунтованості. Суд не надає оцінки відповідним діям Державної служби геології та надр України, адже це входить до предмета доказування під час розгляду спору виключно по суті, а констатує лише існування реальної, а не абстрактної загрози правам та інтересам суб`єкта господарювання, що може спричинити негативні наслідки, які є значущими, у порівнянні з тимчасовим зупиненням дії наказу та забороною вчиняти будь-які дії з Дозволом на користування надрами.
		З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що заявником були надані належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих інтересів у майбутньому, в разі не вжиття заходів забезпечення позову.
		Суд також враховує, що Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
		Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
		На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовчу діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
		Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» вказав, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
		При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		Таким чином, розглянувши подану заяву про забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із співмірності та відповідності таких заходів позовним вимогам, суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ» підлягає задоволенню повністю.
		На підставі викладеного, і керуючись статтями 151, 153, 154, 156, 229, 248, 294, 295, 297 КАС України, суд - 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ» про забезпечення позову задовольнити.
		До набрання законної сили рішенням, ухваленого за результатами судового розгляду цієї адміністративної справи по суті, вжити заходи забезпечення позову шляхом:
		зупинення дії наказу Державної служби геології та надр України «Про відмову у внесенні змін до спеціальних дозволів на користування надрами» від 10.04.2024 № 169 в частині відмови у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами № 4953 від 22.12.2018 за результатами розгляду заяви ТОВ «СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ» від 06.03.2024 на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 4953 від 22.12.2018 за вих. №1-06/03/24;
		заборони Державній службі геології та надр України вчиняти будь-які дії, окрім поновлення дії дозволу, щодо спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ), газу природного, конденсату Федорівської площі, яка знаходиться у Полтавському районі Полтавської області (30 км на південних схід від м. Полтава), реєстраційний номер 4953 від 22.12.2018, строком дії до 22.12.2038, у тому числі, але не виключно: анулювання, зупинення дії дозволу, скасування наказу Державної служби геології та надр України від 26.11.2018 № 444, на підставі якого був виданий дозвіл та всіх інших наказів, на підставі яких вносилися зміни у дозвіл.
		Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
		Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
		Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		Повний текст ухвали складено 02.07.2024.
		 
		 
		 
		Суддя Сергій КЛОПОТ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...