Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/3783/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 03.07.2024. Зареєстровано: 03.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/756/785/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022100050002333

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		03.07.2024 Справа № 756/3783/23
		№ 756/3783/23
		№ 1-кп/756/785/24
		 
		В И Р О К
		іменем України
		 
		03 липня 2024 року                                  Оболонський районний суд м. Києва
		у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю: секретарів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
		прокурора - ОСОБА_4 ,
		потерпілого - ОСОБА_5 ,
		представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 ,
		захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, одруженого, працевлаштованого на посаді старшого менеджера відділу організації будівельних та ремонтних робіт управління нерухомого майна Департаменту забезпечення дільяності Національного банку України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		згідно обвинувального акту ОСОБА_8 обвинувачується у тому, що 15 жовтня 2022 року, близько 14 год., він перебував за адресою: АДРЕСА_3 , де займався ремонтними роботами. В цей час, у двері квартири 72, де перебував ОСОБА_8 постукав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає у вищезазначеному будинку у кв. 59.
		У подальшому, у той же день та час, в ході спілкування ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , які перебували біля входу до квартири 72 між останніми, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , усвідомлюючи та свідомо припускаючи настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_8 умисно наніс декілька ударів в голову ОСОБА_5 , чим спричинив останньому: черепно-мозкову травму, що відноситься до легкого тілесного ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров`я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров`я), а також ОСОБА_8 наніс декількох ударів в район тулубу, чим спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у виді синця та саден, які відносяться до легких тілесних ушкоджень так як відновлення анатомічної цілісності травмованих ділянок та початок відновлення порушеної функції по місцю утворення саден, у звичайному клінічному перебігу спостерігається у строк до 6 діб, а також ОСОБА_8 в ході бійки наніс ОСОБА_5 один удар правою ногою в область гомілкостопу правої ноги ОСОБА_5 , чим спричинив останньому: закритий перелом зовнішньої кісточки правої гомілки з незначним зміщенням, що відноситься до середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров`я.
		Такі дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КК України, як такі, що виразились в умисному нанесенні середнього ступеню тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров`я.
		 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та показав наступне. 
		У вихідний день, 15 жовтня 2022 року, близько обіду, він разом з дружиною ( ОСОБА_9 ) приїхав до квартири АДРЕСА_3 , для проведення незначних ремонтних робіт. Вказана квартира належить дружині. ОСОБА_8 за допомогою дрелі почав готувати суміш. Даний процес значного шуму не створював. Тим більш, що в будинку ще здійснювались інші ремонтні роботи, оскільки було чути роботу перфоратора. У цей момент, дружина пішла на балкон загального користування, що знаходився на поверсі. 
		Після цього, він почув потужне гримання у вхідні двері. Двері були не зачиненими, ОСОБА_8 натиснув на ручку і вони відчинились. На порозі вхідних дверей стояв потерпілий ОСОБА_5 Двері за потерпілим прихилились. Останній відразу ж почав висловлювати образи в його бік, вимагав припинити роботу та провокував конфлікт пропонуючи вийти з квартири. ОСОБА_8 вказав, що нічого не порушує, оскільки шумних процесів він не створює, повернувся до кімнати де продовжив роботу. Також, обвинувачений попросив потерпілого зачинити двері. 
		Образи з боку ОСОБА_5 не припинялись, тому ОСОБА_8 направився до дверей щоб їх закрити. Однак, на підході до дверей, ОСОБА_5 зайшов до квартири та попрямував йому назустріч. Після цього, ОСОБА_5 здійснив поштовх грудьми та наніс йому удар правою рукою в обличчя. При спробі потерпілого нанести ще одного удару, ОСОБА_8 обхопив руками та намагався утримати/повалити ОСОБА_5 , який продовжував завдавати ударів обвинуваченому, у тому числі в щелепу. Оскільки сил утримувати/повалити потерпілого вже не було, ОСОБА_8 відпустив його та почав відходити назад. У цей час, ОСОБА_5 продовжував наносити удари. Відбиваючись від потерпілого, ОСОБА_8 наніс останньому близько 4-х ударів в обличчя.
		Після цього, ОСОБА_5 присів, а ОСОБА_8 поклав йому руку на голову та притримував, щоб потерпілий заспокоївся та не продовжував сутичку. У потерпілого пішла кров, від чого на підлозі була пляма. Коли потерпілий заспокоївся, ОСОБА_8 його відпустив та висловив вимогу залишити квартиру. ОСОБА_5 вийшов з квартири. Після повернення дружини, ОСОБА_8 розповів їй про конфлікт та витер кров, яка пішла у нього з носу.
		Через декілька хвилин, ОСОБА_5 разом з охоронцем приходили до квартири, де він повідомив охоронця про подію, що сталась.
		Також, обвинувачений показав, що не наносив ОСОБА_5 ударів по тулубу та удару ногою. Як він так і ОСОБА_5 наносили один одному удари лише в обличчя. Що стосується пошкодження ноги потерпілого, ОСОБА_8 припускає, що дана травма могла утворитись в ході сутички після потрапляння ноги у штробу для комунікацій, яка знаходиться на підлозі. 
		Обвинувачений вказав, що наносив удари потерпілому з метою захисту від його неправомірних дій, оскільки останній самовільно зайшов до його квартири, спровокував конфлікт та першим почав наносити ОСОБА_8 тілесні ушкодження.
		 
		Стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України було надано наступні докази:
		 
		- показання допитаного в судовому потерпілого ОСОБА_5 про те, що він разом з дружиною ОСОБА_10 та малолітньою дитиною проживає в кв. АДРЕСА_5 , що у м. Києві.
		15 жовтня 2022 року, між 13 та 14 годинами, вони з дружиною намагалися вкласти дитину спати. У цей же час, в будинку було чути звуки проведення ремонтних робіт, що заборонено робити у вихідний день. ОСОБА_5 вирішив зробити зауваження сусіду ( ОСОБА_8 ), який порушуючи законодавство, здійснював ремонтні роботи, що супроводжувалися значним шумом схожим на роботу дрелі.
		Підійшовши до квартири ОСОБА_8 , потерпілий постукав у двері. Двері відчинив ОСОБА_8 Потерпілий наголосив останньому на вимогах законодавства та попросив припинити ремонтні роботи, оскільки засинає дитина та це заборонено робити в будинку у вихідні дні. ОСОБА_8 повідомив, що його це не цікавить, він продовжить роботу та відразу ж, безпідставно та несподівано здійснив удав головою в обличчя потерпілого, який стояв на порозі. Після удару потерпілий відчув, що з носу пішла кров. Потім ОСОБА_8 схопив його за шию, почав душити та затягувати до своєї квартири. Відчуваючи втрату свідомості, потерпілий почав завдавати обвинуваченому удари в обличчя. Після цього, ОСОБА_8 відпустив його та вони почали обмінюватись ударами. Загалом ОСОБА_8 завдав йому від 5-ти до 7-ти ударів, які потрапляли в обличчя та тулуб. Також, у ході бійки ОСОБА_8 завдав удар правою ногою в його праву ногу з внутрішньої сторони стопи, від якого він почав падати.
		У подальшому, ОСОБА_8 повалив його на підлогу, сів зверху, почав притискати до підлоги та заспокоювати. Потім обвинувачений відпустив його та він вийшов з квартири. Потерпілий викликав працівників поліції, спустився на пост охорони та з охоронцем повернувся на місце події. Після вказаної події потерпілий звернувся за медичною допомогою, де лікарі зафіксували тілесні ушкодження, зокрема правої ноги;
		 
		- показання допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_11 про те, що він працював охоронцем в будинку АДРЕСА_3 .
		15 жовтня 2022 року, в обідній час, на пост охорони, що на 1-му поверсі, прийшов мешканець будинку ОСОБА_5 . Останній повідомив, що його побили. На обличчі та одязі потерпілого була кров. Після цього, він та потерпілий піднялись на 6-й поверх та прийшли до приміщення квартири де сталась подія. 
		Двері квартири відчинив ОСОБА_8 . Останній поводився адекватно та при розмові був коректним. ОСОБА_5 був збуджений та висловлювався емоційно. Між обвинуваченим та потерпілим була суперечка, для вирішення якої, свідок запропонував їм викликати працівників поліції;
		 
		- показання допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_10 про те, що вона є дружиною потерпілого ОСОБА_5 , з яким вони проживали в кв. АДРЕСА_5 , що у м. Києві.
		15 жовтня 2022 року, близько 14 год. вони знаходились вдома та намагались приспати дитину. У цей час, на поверсі почався шум через проведення ремонтних робіт. ОСОБА_5 вийшов з квартири та пішов до джерела шуму, щоб висловити прохання принити роботу.
		Через деякий час, ОСОБА_5 повернувся до квартири з слідами крові на обличчі та одязі. У подальшому, чоловік почав кульгати, у нього розпухла нога. Після того, як чоловік повернувся - ремонтні роботи припинились та у той день більше не проводились; 
		 
		- показання допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_9 про те, що вона є дружиною обвинуваченого ОСОБА_8 . Квартира АДРЕСА_3 , що у м. Києві, на праві власності належить їй.
		15 жовтня 2022 року, вона разом із ОСОБА_8 приїхали до вказаної квартири для проведення ремонтних робіт. За допомогою дрелі чоловік почав готувати суміш для проведення робіт, а вона вирішила вийти на балкон загального користування, що знаходиться на поверсі неподалік від їх квартири. У той час коли свідок підходила до балкону, побачила як потерпілий ОСОБА_5 відчиняє двері та заходить до їх квартири. Двері за потерпілим прихилились.
		Коли поверталась до квартири побачила, як з неї виходить ОСОБА_5 з закривавленим обличчям та слідами крові на одязі. Після того, як свідок зайшла до квартири побачила свого чоловіка, у якого був розбитий ніс і почервоніння на щоках. У квартирі були сліди крові на підлозі.
		Через декілька хвилин, ОСОБА_5 прийшов разом із охоронцем. Почалася словесна перепалка, під час якої потерпілий почав погрожувати та виражатися нецензурною лайкою.
		Свідок зазначила, що у той день, окрім них, у будинку було чути інші ремонтні роботи, зокрема роботу перфоратора;
		 
		- витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування, відповідно до якого 16 жовтня 2022 року було зареєстровано кримінальне провадження за № 12022100050002333 з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 122 КК України. Згідно цього ж витягу, 15 жотвня 2022 року, близько 14 год., за адресою: АДРЕСА_3 , невстановлена особа умисно нанесла ОСОБА_5 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості (том № 2 а.с. 4);
		 
		- протокол огляду місця події з фототаблицями від 15 жовтня 2022 року, згідно якого, під час вказаної слідчої дії було оглянуто коридор загального користування на 6-му поверсі, що за адресою: АДРЕСА_3 , де на підлозі поблизу кв. № 73 виявлено лише одну пляму речовини бурого кольору (том № 2 а.с. 5-11);
		 
		- протокол огляду відеозапису від 02 грудня 2022 року, згідно якого, вказаної дати було оглянуто вміст оптичного диска із відеозаписами з камер відеоспостереження, які знаходяться в ліфті та приміщенні будинку, що за адресою: АДРЕСА_3 . Вказані відеозаписи отримано на підставі постанови і протоколу від 16 жовтня 2022 року та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
		Безпосередньо у судовому засіданні було досліджено оптичний диск із вказаними відеозаписами.
		Із відеозаписів убачається наступне.
		15 жовтня 2022 року, близько 14 год.,  ОСОБА_5  одягнутий в білу кофту з чорними смужками, чорно-білі смугасті штани та домашні капці заходить до ліфту та спускається на 1-й поверх будинку. На одязі  ОСОБА_5  наявні сліди крові. У подальшому, останній приходить на пост охорони. Потім,  ОСОБА_5  та охоронець прямують до ліфта, яким, у подальшому, піднімаються на 6-й поверх (том № 2 а.с. 14-15, 16-17, 18, 19, 20-24); 
		 
		- протокол проведення слідчого експерименту від 23 грудня 2022 року, з якого убачається, що вказаної дати потерпілий ОСОБА_5 , за участю його захисника, двох понятих, статиста та власниці квартири - ОСОБА_9 , відтворив події нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , що мало місце 15 жовтня 2022 року, близько 14 год. за адресою: АДРЕСА_3 
		Безпосередньо у судовому засіданні було досліджено оптичний диск із відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 .
		Із відеозапису убачається наступне.
		Потерпілий вказує, що 15 жовтня 2022 року, близько 14 год., він прийшов до кв. 72 з метою висловити прохання припинити ремонтні роботи. Постукав у двері - ремонтні роботи припинились. Після чого, він постукав ще раз. Двері відчинив чоловік ( ОСОБА_8 ), який стояв навпроти дверей. ОСОБА_5 наголосив на припиненні ремонтних робіт з посиланням на положення законів. Однак, ОСОБА_8 наголосив, що йому байдуже та він продовжить ремонт. 
		Після цього, ОСОБА_8 відразу ж наніс удар головою в обличчя ОСОБА_5 від чого пішла кров з носу. Правою рукою ОСОБА_8 обхопив його шию, почав душити та затягувати до квартири. У приміщенні квартири, ОСОБА_8 продовжував утримувати його за шию. ОСОБА_5 , задихаючись, розпочав наносити удари в область обличчя ОСОБА_8 . У той час, коли ОСОБА_8 його відпустив, вони почали обмінюватись ударами в обличчя один одного. Потім ОСОБА_8 відштовхнув його, і у момент падіння потерпілого, наніс удар правою ногою в праву ногу потерпілого. ОСОБА_5 продемонстрував на статисті удар в область внутрішньої частини правої стопи. Потім, потерпілий повідомив, що він упав на підлогу, а ОСОБА_8 накинувся на нього та продовжив наносити удари. Після того, як ОСОБА_8 відпустив його, потерпілий вийшов з квартири, попрямував до охорони та викликав працівників поліції (том № 2 а.с. 35-38, 102). 
		 
		- висновки експерта № 042/1-343-2022 від 08 грудня 2022 року та № 042-15-2022 від 30 січня 2023 року, з яких вбачається, що при проведенні судово-медичного огляду ОСОБА_5 , 1981 року народження, з урахуванням даних наданої медичної документації на ОСОБА_5 , у останнього було виявлено наступні тілесні ушкодження: 
		а) закрита черпно-мозкова травма: струс головного мозку, забої (параорбітальна гематома зліва, гематома носу, садно в лобній ділянці, гематома тім`яної області зліва) м`яких тканин голови, перелом лівої носової кістки зі зміщенням уламків;
		б) закрита травма правого гомілково-стопного суглобу: закритий перелом зовнішньої кісточки правої гомілки з незначним зміщенням;
		в) синець - правої китиці;
		г) садна - тулубу.
		Характер та морфологічні властивості, виявлених ушкоджень, свідчать про те, що вони утворилися від травмуючої дії тупого (тупих) предмету (предметів), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати терміну - 15.10.2022, і не супроводжувались небезпечними для життя явищами.
		Закрита черепно-мозкова травма відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров`я).
		Закрита травма правого гомілково-стопного суглобу відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я, так як відновлення порушеної анатомічної цілісності травмованої зовнішньої кісточки правої гомілки та початок відновлення порушеної функції правого гомілково-стопного суглобу, у даному випадку потребує строк понад 21 добу (у звичайному клінічному перебігу). 
		Синець та садна відносяться до легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров`я), так як відновлення анатомічної цілісності травмованих ділянок та початок відновлення порушеної функції по місцю утворення саден, синців, у звичайному клінічному перебігу спостерігається у строк до 6 діб.
		Разом з цим, враховуючи характер та локалізацію виявлених у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, дані протоколу проведення слідчого експерименту за його участю від 23 грудня 2022 року, експерт прийшов до висновку, що виявлені у ОСОБА_5 тілесні ушкодження могли утворитися при умовах та у спосіб на які він вказує, що не суперечить об`єктивним судово-медичним даним (том № 2 а.с. 27-33, 43-50).
		 
		Окрім показань обвинуваченого ОСОБА_8 стороною захисту надано суду наступні докази: 
		 
		- договір купівлі-продажу квартири та витяг з Державного реєстру речових прав від 01 лютого 2023 року, з яких убачається, що кв. АДРЕСА_3 , на праві власності належить ОСОБА_9 , яка, згідно свідоцтва про шлюб, є дружиною ОСОБА_8 (том № 2 а.с. 64, 65, 66);
		 
		- технічний паспорт на вищевказану квартиру від 15 вересня 2021 року, з якого убачається план квартири, її характеристики та розміщення на 6-му поверсі. Як убачається із поверхової схеми 6-го поверху, квартири 72 та 59 знаходяться неподалік одна від одної. Навпроти входу до кв. 72 знаходиться коридор загального користування, в кінці якого знаходиться балкон такого ж користування (том № 2 а.с. 67-69);
		 
		- фотознімки, з яких убачається, що на підлозі в квартирі 72 наявні плями крові. На підлозі, поблизу вказаних плям, наявні штроби для проведення комунікацій. Також, з фотознімків убачається, що у ОСОБА_8 на обличчі наявні почервоніння, зокрема в області носу (том № 2 а.с. 71-76);
		 
		- довідки лікарів від 15 жовтня 2022 року, згідно яких у ОСОБА_8 виявлено забій тканин носу, забій м`яких тканин правої жувальної ділянки, травматичний артрит правого скронево-нижньощелепного суглобу та забій тильної поверхні правої кисті (том № 2 а.с. 77, 78, 79);
		 
		- копії матеріалів ЖЄО № 43849 від 15 жовтня 2022 року, з який убачається, що 15 жовтня 2022 року ОСОБА_8 звертався до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення. ОСОБА_8 вказував, що до нього в квартиру 72, що за адресою: АДРЕСА_3 , зайшла невідома йому особа, яка спричинила словесний конфлікт, нанесла йому удар в обличчя, після чого між ними сталась бійка (том № 2 а.с. 118-127). 
		 
		Відповідно до пунктів 1-3 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, чи винен обвинувачений у вчинені цього кримінального правопорушення. 
		 
		Оцінюючи сукупність зібраних стороною обвинувачення та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: показання потерпілого ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 ; витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12022100050002333; протокол огляду місця події з фототаблицями від 15 жовтня 2022 року; протокол огляду відеозапису від 02 грудня 2022 року; протокол проведення слідчого експерименту від 23 грудня 2022 року; висновки експерта № 042/1-343-2022 від 08 грудня 2022 року та № 042-15-2022 від 30 січня 2023 року, суд вважає, що останні доводять лише те, що 15 жовтня 2022 року, близько 14 год., потерпілий ОСОБА_5 перебуваючи в приміщенні кв. АДРЕСА_3 , отримав тілесні ушкодження у вигляді синців, саден, черепно-мозкової травми та закритий перелом зовнішньої кісточки правої гомілки з незначним зміщенням.
		 
		Що стосується питання про наявність саме у діях обвинуваченого ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, то суд враховує наступне.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на прокурора.
		Так, прокурором, окрім інших обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, має бути доказано винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		 
		Приписи ч. 1 ст. 2 КК України передбачають, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
		Склад кримінального правопорушення - це сукупність юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене суспільне небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, передбачене кримінальним законом. 
		Об`єктивними ознаками складу злочину є об`єкт і об`єктивна сторона, суб`єктивними - суб`єкт і суб`єктивна сторона. 
		Об`єктивна сторона - це сукупність зовнішніх ознак вчиненого кримінального правопорушення: діяння (дія або бездіяльність), суспільне небезпечні наслідки (певна шкода об`єкту), причинний зв`язок, спосіб, засоби, місце, час, обстановка вчинення кримінального правопорушення. Найважливішою ознакою, без якої не може бути жодного складу кримінального правопорушення, є діяння, виражене в свідомій вольовій поведінці особи - дії або бездіяльності. Щодо наслідків, то вони є обов`язковою ознакою тільки матеріальних складів кримінальних правопорушень.
		При цьому, суб`єктивна сторона - це внутрішня сторона кримінального правопорушення, яка виявляється в певному психічному ставленні особи до об`єкта та об`єктивної сторони вчинюваного кримінального правопорушення; певному прояві її свідомості й волі, виражених у вині, мотивах, меті.
		Так, ч. 1 ст. 122 КК України передбачає відповідальність за умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.
		З об`єктивної сторони вказаний злочин характеризується: 1) дією або бездіяльністю, спрямованими на заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження; 2) наслідками у виді спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження; 3) причинним зв`язком між зазначеними діянням та наслідками.
		З суб`єктивної сторони даний злочин може бути вчинений з прямим або непрямим умислом.
		 
		При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суд має керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним ч. 2 та 4 ст. 17 КПК України. 
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. 
		Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. 
		Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
		Крім того, у п. 54 справи «Лопатін і Медведський проти України» (заяви №№ 2278/03 та 6222/03) зазначено, що при оцінці доказів Суд застосовує стандарт оцінки доказів «поза розумним сумнівом». Такі докази можуть випливати з співіснування достатньо сильних, чітких і послідовних умовиводів або схожих неспростовних припущень стосовно фактів. 
		 
		Оцінюючи сукупність зібраних стороною обвинувачення та досліджених у судовому засіданні доказів щодо наявності у обвинуваченого ОСОБА_8 умислу на вчинення дій, які виразилась в умисному нанесенні середнього ступеню тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров`я, суд вважає, що за результатами судового розгляду поза розумним сумнівом не було доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, зокрема суб`єктивна та об`єктивна сторона кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України. 
		 
		Позиція суду обумовлена наступним.
		 
		1.Так, доказуючи наявність у діях ОСОБА_8 об`єктивної сторони інкримінованого йому кримінального правопорушення, сторона обвинувачення посилалась на показання потерпілого ОСОБА_5 та висновки експерта, у яких зафіксовано тілесні ушкодження останнього та можливий, з урахуванням слідчого експерименту за участю потерпілого, механізм їх утворення. 
		 
		При оцінці вищевказаних доказів та обставин на які посилається прокурор, суд зважає на наступне.
		 
		Як вказав у свої показаннях потерпілий ОСОБА_5 15 жовтня 2022 року під час бійки в квартирі ОСОБА_8 , останній завдав удар правою ногою в його праву ногу з внутрішньої сторони стопи.
		Вказані обставини потерпілий також підтвердив під час проведення слідчого експерименту за його участю.
		Згідно висновку експерта № 042/1-343-2022 від 08 грудня 2022 року, при проведенні судово-медичного огляду ОСОБА_5 , 1981 року народження, з урахуванням даних наданої медичної документації на ОСОБА_5 , у останнього було виявлено тілесні ушкодження, зокрема закрита травма правого гомілково-стопного суглобу: закритий перелом зовнішньої кісточки правої гомілки з незначним зміщенням, що відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я.
		Після цього, органом досудового розслідування було ініційовано та, у подальшому, отримано висновок експерта № 042-15-2022 від 30 січня 2023 року, де експерт, враховуючи характер та локалізацію виявлених у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, дані протоколу проведення слідчого експерименту за його участю, прийшов до висновку, що виявлені у ОСОБА_5 тілесні ушкодження могли утворитися при умовах та у спосіб на які він вказує, що не суперечить об`єктивним судово-медичним даним.
		 
		Водночас, ОСОБА_8 показав, що після того як потерпілий ОСОБА_5 самовільно зайшов до квартири та розпочав з ним бійку, вони наносили один одному удари лише в обличчя. ОСОБА_8 наголосив, що удару ногою потерпілому не завдавав. Водночас, він припускає, що дана травма могла утворитись в ході сутички після потрапляння ноги у штробу для комунікацій, яка знаходиться на підлозі.
		 
		Оцінюючи дану частину показань обвинуваченого, суд зважає таке.
		Як убачається з відеозапису проведення слідчого експерименту за участю потерпілого, який проводився в кв. АДРЕСА_3 , підлога квартири містить штроби для комунікацій, як при вході до так і у глибині квартири.
		При цьому, наявність на підлозі вказаних штроб також підтверджується фотознімками з квартири, які надала сторона захисту.
		Як на відеозаписі так і на фотознімках зафіксовано наявність достатньо великої плями крові поблизу однієї з штроб.
		 
		Однак, вказані обставини та версія обвинуваченого органом досудового розслідування не перевірялись та їм не було надано будь-якої оцінки. 
		Зокрема, органом досудового розслідування не проводився слідчий експермент за участю ОСОБА_8 , який, у подальшому, міг би стати предметом дослідження експерта щодо умов та способу отримання ОСОБА_5 закритої травми правого гомілково-стопного суглобу: закритого перелому зовнішньої кісточки правої гомілки з незначним зміщенням.
		 
		З урахуванням вказаного, суд вважає, що висновки, які зроблено експертом у висновку № 042-15-2022 від 30 січня 2023 року беззаперечно не доводять умови та спосіб отримання ушкодження ноги про яке вказав потерпілий ОСОБА_5 під час проведення слідчого експерименту, оскільки органом досудового розслідування не надато, а експертом не досліджувалась версія обвинуваченого на предмет її відповідності чи не відповідності судово-медичним даним.
		 
		2.Доказуючи наявність у діях ОСОБА_8 суб`єктивної сторони інкримінованого йому кримінального правопорушення, сторона обвинувачення посилалась на показання потерпілого ОСОБА_5 . 
		 
		При оцінці вищевказаних доказів та обставин на які посилається прокурор, суд зважає на наступне.
		 
		Як вказав у свої показаннях потерпілий ОСОБА_5 , після того як він постукав у двері квартири 72, ОСОБА_8 їх відчинив та після зауважень потерпілого, безпідставно та несподівано завдав удав головою в обличчя потерпілого, який стояв на порозі. Після чого, ОСОБА_8 схопив його за шию, почав душити та затягувати до своєї квартири. 
		 
		Будь-яких інших доказів на підтвердження мотиву та мети вчинення інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, окрім показань потерпілого, органом досудового розслідування не надано.
		Оцінюючи дану частину показань потерпілого, суд вважає їх не у повній мірі логічними та послідовними, такими, що суперечать встановленим обставинам.
		 
		Як показала свідок ОСОБА_9 , у той час коли вона підходила до балкону загального користування, що знаходиться на поверсі неподалік від їх квартири, вона побачила як потерпілий ОСОБА_5 відчиняє двері та заходить до їх квартири. Двері за потерпілим прихилились. 
		Обвинувачений ОСОБА_8 показав, що після гримання у двері, він натиснув на ручку, після чого двері відчинились. У цей час потерпілий стояв на порозі та за ним прихилились вхідні двері.
		 
		Водночас, суд зауважує, що одна пляма крові виявлена під час огляду місця події поблизу кв. № 73 не може беззаперечно свідчити про конфлікт потерпілого та обвинуваченого в коридорі.
		Разом з цим, як вказала свідок ОСОБА_9 , у той час коли вона поверталась до квартири то побачила, як з неї виходить ОСОБА_5 з закривавленим обличчям та слідами крові на одязі.
		Відеозапис з ліфтового приміщення також підтверджує сліди крові на обличчі та одязі потерпілого.
		З урахуванням значної кількості крові на підлозі у кв. 72 та невеликої плями в коридорі поблизу кв. 73, суд приходить до переконання, що зафіксована під час огляду місця події пляма крові більш вірогідно залишилась саме у момент виходу ОСОБА_5 з кв. 72 після конфлікту з ОСОБА_8 .
		 
		Таким чином, показання ОСОБА_5 про те, що на вході до квартири, після його зауважень, ОСОБА_8 наніс йому удар головою, почав душити та затягувати до квартири, суд вважає суперечливими та жодним чином не підтвердженими стороною обвинувачення.
		 
		Що стосується версії обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що він наносив удари потерпілому з метою захисту від його неправомірних дій, оскільки останній самовільно зайшов до його квартири, спровокував конфлікт та першим почав наносити ОСОБА_8 тілесні ушкодження, суд зважає на таке.
		Як показав обвинувачений, у той момент коли він підходив до дверей для їх зачинення, ОСОБА_5 зайшов до квартири та попрямував йому назустріч. Після цього, ОСОБА_5 здійснив поштовх грудьми та наніс йому удар правою рукою в обличчя.
		 
		При аналізі вказаних показань обвинуваченого, суд звертає увагу приписи частин 1 та 2 ст. 36 КК України, згідно яких необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.
		 
		Як убачається з положень ст. 27 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань. 
		Згідно положень ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
		 
		При цьому, суд зауважує, що в ході сутички у квартирі ОСОБА_8 також отримав тілесні ушкодження, а саме: забій тканин носу, забій м`яких тканин правої жувальної ділянки, травматичний артрит правого скронево-нижньощелепного суглобу. Вказані обставини підтверджуються довідками лікарів від 15 жовтня 2022 року та є предметом досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні. 
		 
		Також, суд бере до уваги показання свідка ОСОБА_11 про те, що після конфлікту ОСОБА_8 поводився адекватно, був коректним. Натомість, ОСОБА_5 був збуджений та висловлювався емоційно. 
		 
		Окрім цього, сліди бійки між обвинуваченим та потерпілим знаходяться лише в квартирі ОСОБА_8.
		 
		Таким чином, показання обвинуваченого, що останній діяв з метою захисту від протиправного посягання потерпілого, стороною обвинувачення спростовані не були.
		 
		Однак, беручи до уваги явну недостатність доказів наданих стороною обвинувачення та стороною захисту, неможливість усунення вказаних вище протиріч в показаннях обвинуваченого, потерпілого та свідків, суд поза розумним сумнівом не може встановити мотиви дій ОСОБА_8 : чи були вони пов`язані з необхідною обороною чи все ж таки були спрямовані на умисне, безпідставне спричинення тілесного ушкодження потерпілому.
		 
		Разом з цим, згідно частин 2, 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		 
		Ураховуючи, що сторона обвинувачення поза розумним сумнівом не довела наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_8 суб`єктивної та об`єктивної сторони кримінального правопорушення, яка виразилась в умисному нанесенні середнього ступеню тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров`я, що є невід`ємними частинами складу кримінального правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 122 КК України підлягає виправданню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.
		 
		Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати у даному кримінальному, з урахуванням приписів Глави 8 КПК України, не підлягають стягненню з ОСОБА_8 , оскільки стосовно нього ухвалюється виправдувальний вирок. Цивільний позов не заявлено.
		 
		Керуючись статтями 370, 373, 374, 395 КПК України, суд
		 
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_8  визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 122 КК України та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з тим, що не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		 
		Речові докази по справі, а саме: відеозаписи з камер відеоспостереження, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
		 
		Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		Суддя                                                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...