Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 480/7252/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки.
Надіслано для оприлюднення: 03.07.2024. Зареєстровано: 04.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2024.
Дата набрання законної сили: 26.06.2024
Номер судового провадження: 13721/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 червня 2024 р.Справа № 480/7252/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Любчич Л.В.,
		Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
		за участю секретаря судового засідання Токар А.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2023, головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, по справі №480/7252/23
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок" 
		до Державної служби геології та надр України 
		про зобов`язання вчинити дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок" (далі  ТОВ "Токарівський пісок", позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби геології та надр України (далі  Держгеонадра, відповідач, апелянт), в якій просив: зобов`язати Держгеонадра видати ТОВ "Токарівський пісок" спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування піску в межах Східної ділянки Токарівського-2 родовища в Сумському районі Сумської області.
		Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року позов ТОВ "Токарівський пісок" задоволено.
		Зобов`язано Держгеонадра видати ТОВ "Токарівський пісок" спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування піску в межах Східної ділянки Токарівського-2 родовища в Сумському районі Сумської області.
		Стягнуто на користь ТОВ "Токарівський пісок" за рахунок бюджетних асигнувань Держгеонадр судовий збір в сумі 2684,00 грн.
		Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Держгеонадра подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
		Доводи апеляційної скарги зводяться апелянтом до пропуску позивачем, як суб`єктом владних повноважень, тримісячного строку звернення до суду з цим позовом, оскільки апелянт вважає, що позивач був обізнаний з порушенням його прав з моменту видання Держгеонадрами наказу «Про надання спеціального дозволу на користування надрами» № 282 від 02.09.2019, яким позивачеві, на виконання рішення суду від 12.01.2021 по справі № 480/7484/20, надано відповідний дозвіл.
		Також стверджує про те, що заявлені позовні вимог вже були предметом спору по суті у рамках справи , що є підставою для відмови у задоволенні позову.
		Позивач не погодився з доводами апеляційної скарги та надав відзив на неї, у якому просив скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вказує, що відповідач до тепер не розглянув заяву позивача від 19.06.2017 № 19-06/1 з повним пакетом документів та не ухвалив жодного рішення, у зв`язку з чим допустив відповідну протиправну бездіяльність. Доказів повернення позивачеві заяву позивача від 19.06.2017 з повним пакетом документів апелянт не надав, а наданий лист відповідача від 27.10.2016 №20154/13-/12-16 підтверджує повернення позивачеві абсолютно іншої заяви від 25.07.2016 № 12168/13/12-16, що спростовує його твердження про нібито повернення позивачеві заяви від 19.06.2017 № 19-06/1. Вказує, що обставини цієї справи та справи 818/1384/17 є різними, оскільки висновок Верховного Суду ґрунтувався фактично на передчасності подання такого позову до суду першої інстанції (на момент звернення позову позивач не отримав рішення відповідача про провадження планової діяльності), у той час як рамках цієї справи відсутні підстави, які були визначені Верховним Судом передчасними (позивач отримав рішення відповідача про провадження планової діяльності). Стосовно строку звернення до суду позивач вказав, що про порушення свого право фактично дізнався з моменту ухвалення Другим апеляційним адміністративним судом постанови від 30 січня 2023 р. по справі № 818/1384/17, якою його апеляційну скаргу залишено без задоволення та залишено без змін ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 про допущення повороту виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 у адміністративній справі № 818/1384/17 шляхом скасування наказу Державної служби геології та надр України № 282 від 16.08.2019 "Про надання спеціального дозволу на користування надрами" та анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 6368 від 12.09.2019, наданого ТОВ "Токарівський пісок".
		Згідно з положеннями ч. 1, 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Токарівський пісок" є власником земельних ділянок на території Токарівської сільської ради Сумського району Сумської області, є власником земельних ділянок, розташованих на території Бездрицької (Токарівської) сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту, всього загальною площею 10,6417 га, кадастрові номери: 5924788300:05:005:1073, 5924788300:05:005:1074, 5924788300:05:005:1080, 5924788300:05:005:1081, 5924788300:05:005:1082, 5924788300:05:005:1085, 5924788300:05:005:1268 (а.с.49-55).
		Цільове призначення даних земельних ділянок - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами.
		Згідно зі статутом товариства, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, одним із основних видів економічної діяльності товариства є добування піску, гравію, глин і каоліну (код згідно КВЕД - 08.12) (а.с.32-38).
		Позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про отримання спеціального дозволу (ліцензії) на право користування надрами.
		Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 у справі № 818/1537/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства екології та природних ресурсів № 329 від 06.09.2016 в частині відмови у погодженні надання ТОВ Токарівський пісок надр у користування, зобов`язано повторно розглянути та надати погодження на користування надрами. Визнано протиправною та скасовано відмову Держгеонадра у наданні ТОВ Токарівській пісок спеціального дозволу на користування надрами в межах східної ділянки Токарівського-2 (а.с.14-20).
		Листом від 19.06.2017 ТОВ Токарівський пісок повідомлено Держгеонадра про погодження надання надр у користування Сумською районною радою Сумської області рішенням від 17.03.2015 (а.с.21-25).
		22.07.2016 ТОВ «Токарівський пісок» подано до Держгеонадр заяву про отримання спеціального дозволу (ліцензії) на право користування надрами на видобування будівельного піску в межах Східної ділянки Токарівського-2 родовища в Сумському районі Сумської області (а.с. 26).
		Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 у справі № 818/1384/17 зобов`язано Держгеонадра видати ТОВ "Токарівський пісок" спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування піску в межах Східної ділянки Токарівського-2 родовища в Сумському районі Сумської області на строк 15 років (посилання на рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень -https://reyestr.court.gov.ua/Review/71072872).
		Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2018 апеляційну скаргу Держгеонадра залишено без задоволення, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 по справі № 818/1384/17 залишено без змін (посилання на рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень -https://reyestr.court.gov.ua/Review/74287683).
		Постановою Верховного Суду від 31.05.2021 касаційну скаргу Держгеонадра задоволено. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2018 скасовано. У задоволенні позову ТОВ "Токарівський пісок" до Держгеонадра про зобов`язання вчинити дії відмовлено.
		Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 01.02.2022, яка залишена без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2023, заяву Держгеонадра про поворот виконання судового рішення у справа № 818/1384/17 задоволено. Допущено поворот виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 у адміністративній справі № 818/1384/17 шляхом скасування Наказу Державної служби геології та надр України №282 від 16.08.2019 "Про надання спеціального дозволу на користування надрами" та анулювання спеціального дозволу на користування надрами №6368 від 12.09.2019, наданого ТОВ "Токарівський пісок" (посилання на рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень - https://reyestr.court.gov.ua/Review/103020286).
		Крім цього, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 06 вересня 2016 року № 329 в частині відмови у погодженні надання ТОВ "Токарівський пісок" надр у користування з метою видобування піску в межах східної ділянки Токарівського-2 родовища на території Токарівської сільської ради Сумського району Сумської області і зобов`язати повторно розглянути та надати погодження на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок" в установленому законодавством України порядку та встановлені строки. Визнано протиправною та скасовано відмову Держгеонадр, викладену в листі № 20154/13/12-16 від 27 жовтня 2016 року, у наданні ТОВ "Токарівський пісок" " спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піску в межах східної ділянки Токарівського-2 родовища на території Токарівської сільської ради Сумського району Сумської області (а.с. 14-20, 21-25).
		Відповідачем не подано жодних доказів повторного розгляду заяви від 22.07.2016 та прийняття у зв`язку з цим рішення.
		На думку позивача, відповідач вчиняє по відношенню до підприємства бездіяльність щодо не видачі спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піску в межах Східної ділянки Токарівського-2 родовища в Сумському районі Сумської області, у зв`язку з чим позивач і звернувся до суду.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів розгляду заяви позивача, яка надіслана 19.06.2017 та отримана відповідачем 22.06.2017, у встановлені строки, а також прийняття рішення за заявою підприємства. 
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
		Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (надалі - Закон № 2806-IV)
		Відповідно до ст. 1 ч. 1 Закону № 2806-IV дозвільна система у сфері господарської діяльності - сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб`єктами господарювання у зв`язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру; дозвільні органи - суб`єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру; документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності; дозвільна (погоджувальна) процедура - сукупність дій, що здійснюються адміністраторами та дозвільними органами під час проведення погодження (розгляду), оформлення, надання висновків тощо, які передують отриманню документа дозвільного характеру.
		Згідно зі ст. 4 Закону № 2806-IV зазначеного закону виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру; строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа; перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності; перелік та вимоги до документів, які суб`єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.
		Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 4-1 Закону № 2806-IV (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України. Порядок видачі документів дозвільного характеру, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань записів про переоформлення, анулювання документів дозвільного характеру визначається Кабінетом Міністрів України.
		Строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не передбачено законом.
		Підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру. Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.
		У разі усунення суб`єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб`єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом.
		При повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови).
		У разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі Порядок № 615). відповідно до п. 1 Порядку його дія поширюється на всі види користування надрами. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
		Відповідно до п. 8 Порядку № 615 без проведення аукціону дозвіл надається, зокрема, у разі геологічного вивчення та видобування корисних копалин місцевого значення. Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку. Разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку. Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку.
		Відповідно до п. 9 Порядку № 615 надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується з: відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення; Мінприроди - на всі види користування надрами. Дії щодо погодження видачі дозволу вчиняються без залучення особи, що звернулася за одержанням дозволу, в межах строку, встановленого для видачі дозволу. Для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше ніж протягом шести робочих днів з дати реєстрації документів надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому - четвертому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів. За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому - четвертому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл. У разі ненадання Мінприроди погодження протягом 30-денного строку вважається, що надання дозволу ним погоджено. У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому, четвертому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження надання дозволу відповідно до підпункту 16 пункту 8 цього Порядку не пізніше ніж через 30 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу вважається, що надання дозволу ними погоджено.
		Судовими рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 у справі № 818/1537/16, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017, визнано протиправним та скасовано прийняте відповідачем рішення про відмову в наданні позивачу спеціального дозволу на користування надрами.
		Після набрання судовим рішенням законної сили, позивач листом від 19.06.2017 звернувся до відповідача з заявою про розгляд раніше поданої заяви від 22.07.2016.
		Відповідно до повідомлення Держгеонадра на адвокатський запит, заява отримана відповідачем 27.06.2017.
		Відповідач при повторному розгляді заяви про надання спеціального дозволу мав діяти в порядку та в спосіб, встановлений Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами та законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", зокрема щодо дотримання встановлених строків розгляду заяви, строків отримання погоджень та наслідків ненадання таких погоджень.
		Проте, відповідачем не подано доказів розгляду заяви позивача у встановлені строки, а також прийняття рішення за заявою підприємства.
		Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідач як суб`єкт владних повноважень належними та допустимими доказами не довів правомірність оскаржуваної бездіяльності, при цьому в апеляційній скарзі апелянт не спростовує допущення ним такої бездіяльності.
		Щодо доводів апеляційної скарги про те, що цей спір був вирішений у рамках справи № 818/1537/16 колегія суддів зазначає.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
		Згідно зі ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
		1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін;
		2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення;
		3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;
		4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;
		5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
		6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.
		Згідно зі ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
		Аналіз вказаних приписів дає підстави для таких висновків.
		По-перше, наслідком встановлення факту повторного звернення позивачем з позовом між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, якщо є набравши законної сили рішення суду про розгляд таких вимог, - суд закриває провадження у справі не розглядаючи такий позов повторно, а не відмовляє у задоволенні позову, як безпідставно просить апелянт. 
		По-друге, відповідно до наведених норм закриття провадження у справі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається.
		Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
		Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
		Визначаючи підстави позову, як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
		У постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 Верховний Суд зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову; це факти, які, відповідно до норм матеріального права, вказують на наявність (відсутність) між позивачем і відповідачем спірних правовідносин. Отже, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин і фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
		Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
		Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.06.2024 у справі № 380/6241/22 про застосування п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України.
		Як установлено судом апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, Верховний Суд, в межах справи №818/1384/17, задовольняючи касаційну скаргу Держгеонадра, скасовуючи постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2017, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2018 та відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «Токарівський пісок» до Держгеонадра виходив з того, позивачем не було надано відповідачу усіх передбачених Порядком №615 документів, строки розгляду заяви про надання дозволу не спливли, в зв`язку з чим у позивача не виникло право на здійснення господарської діяльності внаслідок застосування принципу мовчазної згоди.
		Крім того колегія суддів зазначає, що рішенням відповідача від 27.10.2016 позивачу відмовлено у наданні такого дозволу в зв`язку з відсутністю плану підрахунку запасів та геологічні розрізи та у зв"язку з відсутністю погодження Міністерства екології та природних ресурсів України..
		Таким чином, до 06.06.2017  до часу набрання законної сили судовим рішенням у справі №818/1537/16 заява позивача вважалась розглянутою.
		У зв"язку із скасуванням в судовому порядку постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 у справі №818/1537/16, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017, рішення відповідача про відмову у наданні дозволу 27.10.2016 відповідач розпочав новий розгляд заяви від 22.07.2016.
		Такий розгляд не був повторним розглядом в розумінні Порядку №615, оскільки за правилами частини 5 статті 41 Закону №2806-IV повторний розгляд передбачає наявність рішення про відмову в наданні дозволу та усунення заявником недоліків, які стали підставою для такої відмови. 
		У цій справі, рішення за наслідками розгляду заяви позивача від 22.07.2016 після 06.06.2017 було відсутнє.
		Також були відсутні передбачені Порядком №615 погодження із селищною та районною радою, оскільки чинним на час звернення позивача із заявою 22.07.2016 Порядком було передбачено, що дії щодо погодження видачі дозволу вчиняються без залучення особи, що звернулася за одержанням дозволу, а матеріали на погодження надсилає орган, що видає дозвіл, після реєстрації документів (пункт 9 Порядку №615).
		Оскільки заява про надання дозволу подана 22.07.2016, а тому надані позивачем рішення Токарівської сільської ради Сумського району Сумської області і Сумської районної ради про погодження надання дозволу, датовані 26.01.2015 та 17.03.2015, не можуть бути доказом належного погодження надання спеціального дозволу на підставі заяви, поданої після таких погоджень.
		Таким чином, у зв"язку із скасуванням рішення відповідача від 27.10.2016 про відмову в наданні спеціального дозволу та відсутністю передбачених Порядком № 615 погоджень відбувався не повторний розгляд звернення позивача від 22.07.2016, а його новий розгляд з дотриманням процедур погодження та строків, визначених Порядком №615.
		Тобто, правовідносини у справі №818/1537/16 стосувалися розгляду заяви від 22.07.2016, а не заяви від 19.06.2017 № 19-06/1, яка є предметом розгляду у межах цієї справи. Крім того, при зверненні з позовною заявою в межах справи №818/1384/17 існували зовсім інші обставини та інші були підстави позову, головна з яких та, що станом на 26.09.2017 позивач за принципом мовчазної згоди ще не отримав рішення відповідача про провадження планової діяльності, що також підтверджено постановою Верховного Суду від 31.05.2021 по справі №818/1384/17. При зверненні позивача з позовом 11.07.2023 по даній справі, позивач отримав за принципом мовчазної згоди рішення відповідача про провадження планової діяльності та погодження про надання позивачу спеціального дозволу.
		Отже, доводи апелянта про наявність рішення у цих саме спірних правовідносинах не знайшли свого підтвердження у ході апеляційного перегляду справи.
		Стосовно доводів апелянта про пропуск позивачем тримісячного строку звернення до суду з моменту, коли позивач був обізнаний з порушенням його прав з моменту видання Держгеонадрами наказу «Про надання спеціального дозволу на користування надрами» № 282 від 02.09.2019, колегія суддів зазначає таке.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Згідно з абз.1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
		Тобто, за загальним правилом, КАС України встановлюються такі строки звернення до суду:
		- для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів ОСОБИ встановлюється шестимісячний строк;
		- для звернення до адміністративного суду СУБ`ЄКТА ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ встановлюється тримісячний строк.
		Так, апелянт стверджує, що до спірних правовідносин має застосовуватися тримісячний строк звернення до суду, визначений абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України.
		Колегія суддів зазначає що дані доводи апелянта є помилковими з урахуванням вище зазначених положень правової норми . Крім того колегія суддів зазначає, що з урахуванням положень п. 1, 2, 7, 8, 9 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - ТОВ "Токарівський пісок" (юридична особа приватного права) діє як особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. 
		Щодо доводів апеляційної скарги в частині дати, з якою апелянт пов`язує початок перебігу строку звернення до суду, колегія суддів зазначає таке.
		Апелянт вважає датою початку звернення до суду з цим позовом дату надання позивачеві бажаного останнім спеціального дозволу, який виданий на підставі постанови Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2017, залишеної без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2018, які у подальшому скасовані постановою Верховного Суду від 31.05.2021.
		Так, колегія суддів вказує апелянтові на безпідставність такого твердження, оскільки права позивача у спосіб видання наказу Держгеонадрами «Про надання спеціального дозволу на користування надрами» № 282 від 02.09.2019 були відновленими. 
		У зв`язку зі скасування рішень першої та апеляційної інстанції апелянт звернувся до суду з питань повороут виконання судового рішення у справа № 818/1384/17, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 01.02.2022, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2023, допущено поворот виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 у адміністративній справі № 818/1384/17 шляхом скасування Наказу Державної служби геології та надр України №282 від 16.08.2019 "Про надання спеціального дозволу на користування надрами" та анулювання спеціального дозволу на користування надрами №6368 від 12.09.2019, наданого ТОВ "Токарівський пісок".
		Таким чином, з моменту набрання законної сили постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2023, у позивач розпочався шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом, тобто до 30.07.2023.
		Позивач звернувся до суду 13.07.2023 тобто, в межах шестимісячного строку звернення до суду.
		Отже, доводи апелянта про пропуск позивачем строків звернення до суду з цим позовом спростовані судовим розглядом.
		Отже, колегія суддів за наслідками апеляційного перегляду цієї справи дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги через її необґрунтованість та безпідставність. 
		Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
		Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
		Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
		Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
		Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення.
		Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року по справі №480/7252/23 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. 
		 
		Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді   О.А. Спаскін   О.В. Присяжнюк   Повний текст постанови складено 03.07.2024.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...