Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 534/400/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано судом: 03.07.2024. Зареєстровано: 04.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2024.
Дата набрання законної сили: 27.07.2024
Номер судового провадження: 2/534/123/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №534/400/24
		Провадження №2/534/123/24
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 червня 2024 року м. Горішні Плавні
		Комсомольський міський суд Полтавської області
		в складі: головуючого судді                     Морозова В.Ю.
		за участю секретаря судового засідання                Хвіст Т.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості зі сплати аліментів, 
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому прохає припинити стягнення аліментів з неї ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються згідно рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.03.2014 по справі №534/171/14-ц в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше встановленого законом мінімального розміру аліментів на одну дитину, починаючи з 23.01.20214 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам на користь ОСОБА_2 , що виникла з 05.01.2021 при виконанні рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.03.2014 по справі №534/171/14-ц.
		Ухвалою суду від 18.03.2024 позовну заяву залишено без руху.
		20.03.2024 Позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
		Позов мотивований тим, що позивач ОСОБА_1 , та відповідач ОСОБА_2 є батьками малолітньої доньки ОСОБА_5 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Через позбавлення позивача батьківських прав щодо ОСОБА_4 та подальше виховання, утримання ОСОБА_4 відповідачем, з позивача було стягнуто аліменти на користь відповідача на утримання малолітньої доньки. 
		Позивача було поновлено в батьківських правах. Позивач, як мати дитини, почала брати активнішу участь у вихованні та утриманні доньки, забезпечуючи її матеріально всім необхідним. Після поновлення позивача в батьківських правах, донька ОСОБА_4 була зареєстрована та фактично проживала разом зі позивачем у квартирі, яка належить позивачу та її старшій дочці на праві приватної власності. У травні 2023 року ОСОБА_4 переїхала до Словаччини, де їй було призначено опікуном старшу доньку позивача ОСОБА_6 . Позивач також мала намір поїхати разом з ОСОБА_4 , але позивачу було відмовлено у перетині державного кордону через наявність заборгованості зі сплати аліментів. Після переїзду ОСОБА_4 за кордон, для матеріального забезпечення позивач надсилає кошти її опікуну ОСОБА_6 . 
		Позивач вважає, що факт поновлення її в батьківських правах, реєстрація, фактичне проживання дитини разом із позивачем у належній їй та її старшій дочці на праві власності квартирі, обставини активнішої участі у вихованні та утриманні доньки ОСОБА_4 , а згодом переїзд її за кордон та призначення їй опікуна старшу доньку позивача є підставою для припинення стягнення з позивача аліментів на користь відповідача. Одночасно зазначені факти є підставою для звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами з моменту набрання законної сили рішенням суду про поновлення позивача в батьківських правах, а саме з 05 січня 2021 року.
		Ухвалою суду від 21.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
		Відповідач у відповідності дост. 278 ЦПК Українивідзив на позов, у наданий судом строк до суду не подав.
		У судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_7 , яка за змістом наданих показів повідомила суду, що дитина ОСОБА_4 проживає разом із позивачем. Відповідач час від часу проживав разом із позивачем та дитиною.
		У судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_8 , яка за змістом наданих показів повідомила суду, що вона є сусідкою сторін у справі. Відповідач доглядав за дитиною у певний проміжок часу на час позбавлення позивача батьківських прав. З січня 2021 позивач займається утриманням та вихованням доньки ОСОБА_4 .
		Позивач та її представник подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, підтримали позовну заяву та просили суд її задовольнити.
		Відповідач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечував. 
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, повідомлена належним чином про дату, час та місце судового засідання не з`явилась.
		У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, доказам у справі у цілому, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, ґрунтуючись на засадах верховенства права, законності і обґрунтованості судового рішення, суд дійшов таких висновків.
		Судом встановлено згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с. 13)
		Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 21 липня 1992 року позивач ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є батьками ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . (а.с. 14)
		Згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 та серія НОМЕР_4 ОСОБА_11 змінювала прізвища ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . (а.с. 15-17)
		Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 грудня 2013 року у справі № 534/3284/13-ц за позовом органу опіки і піклування виконкому Комсомольської міської ради позивач ОСОБА_1 позбавлена батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 Малолітню ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_6 передано на опікування органу опіки та піклування Комсомольської виконкому Комсомольської міської ради. Малолітню ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачу ОСОБА_2 . Одночасно вирішено питання щодо стягнення аліментів з позивача ОСОБА_1 стягнено аліменти на користь дитячого закладу на утримання малолітньої дитини ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/6 частини заробітної плати, але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 22.10.2013 р. і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 включно, які перераховувати на особистих рахунок дитини. (а.с. 18-20)
		Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 березня 2014 року по справі № 534/171/14-ц з позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 , на користь відповідача ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше встановленого законом мінімального розміру аліментів на одну дитину, починаючи з 23.01.2014 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно. Підставою стягнення аліментів з позивача на користь відповідача на утримання малолітньої ОСОБА_4 були обставини проживання самостійного виховання дитини відповідачем. (а.с. 21-22) 
		Згідно довідки розрахунку зі сплати аліментів від 15.12.2023 року за період з 19.10.2020 по 01.12.2023 року, позивач має заборгованість зі сплати аліментів, у загальному розмірі 172 743 грн. 50 коп. та загальний борг за ВП № 42632580 у розмірі 276689 грн. 60 коп. (а.с. 23) 
		Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 26.11.2020 року №534/872/20 позивача поновлено в батьківських правах відносно доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 24-25)
		Відповідно до акту від 04.05.2023 за підписом директора КЖРЕП № 1 ОСОБА_16 ОСОБА_1 і її дочка ОСОБА_5 проживають за адресою: АДРЕСА_1 також підтвердження цього факту позивачем надано суду докази, а саме довідку про зареєстрованих у житловому приміщенні № 20-11/1771 від 04.05.2023, свідоцтво про право власності від 04.08.2005, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 8415191 від 21.09.2005, свідоцтво про право на спадщину за законом серія ВРД № 054983, витяг про державну реєстрацію прав № 29124190 від 25.02.2011. (а.с. 26-31)
		Згідно заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 останні надали згоду на виїзд за кордон до Словацької Республіки доньки ОСОБА_5 нагляд та фактичний дошляд якої буде здійснювати дочка позивача ОСОБА_3 . (а.с. 32)
		Відповідно до рішення про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку від 27.04.2023 ОСОБА_1 відмовлено у перетині кордону у зв`язку з наявністю відкритого ВП № 42632580 Горішньоплавнівським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області. (а.с. 33)
		Так рішенням районного суду м. Нові Замки Словацької Республіки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 призначено опікуном ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с 34-67)
		Згідно наданих платіжних інструкцій АТ КБ «ПРИВАТБАНК» позивач надсилає грошові кошти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с. 68-75)
		Відповідно до ч.1ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Частина 2 зазначеної статті наголошує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє їх від обов`язків щодо дитини.
		За змістом положень ч.3ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
		Отже, можна зробити висновок, що обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
		Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків, як передбачено у частині четвертійстатті 155 СК України.
		Крім того, відповідно доЗакону України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів»аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Такий припис доводить факт підвищеного захисту прав дитини.
		Згідно з частиною першоюстатті 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
		Статтею 51 Конституції Українитастаттею 180 СК Українипередбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		Згідно ч. 3статті 181 СК Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
		Уст. 150 СК Українивизначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.    
		Відповідно до статей12,81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
		Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.        
		Статтею 89 ЦПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
		Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
		Згідно з ч.2ст. 197 СК Україниза позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.    
		Аналізстатті 197 СК Українинадає підстави для висновку про те, що платник аліментів може бути звільнений за рішенням суду від сплати заборгованості за аліментами, у разі якщо доведе суду наявність тяжкої хвороби або іншої обставини, що має істотне значення.    
		Відповідно до п. 22постанови пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006року суд, у випадках передбаченихст. 197 СК України, може частково або повністю звільнити платника аліментів від сплати заборгованості по аліментам. З аналізу зазначеної правової норми вбачається, що повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.    
		Враховуючи важкий матеріальний стан позивача та значне перевищення розміру аліментів в порівнянні з прожитковим мінімумом встановленим законом суд вважає за можливе зменшити розмір заборгованості по аліментах.    
		Всі обставини, зазначені позивачем як підставу для звільнення від сплати заборгованості по аліментам є обставинами, що мають істотне значення та можуть бути підставою для звільнення від сплати заборгованості по аліментам в порядку ч. 2ст. 197 СК України.    
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.    
		Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.    
		У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.     
		Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Постановою ВС від 04 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16-ц (провадження № 61-21318св18) Верховний Суд зазначив, що аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні. Встановлений у процесі розгляду справи факт того, що протягом більш як семи місяців позивач самостійно піклується про спільних дітей сторін та забезпечує їх усім необхідним, усупереч вимогам закону залишився поза увагою апеляційного суду. 
		Постанова ВС від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц (провадження № 61-3738св22) частина ІІІ Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 СК України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини. 
		Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина. 
		Постанова ВС від 19 грудня 2022 року у справі № 643/3223/21 (провадження № 61-9428св22) вимоги: звільнити від сплати заборгованості по аліментам в сумі 56733,50 грн. та стягнення аліментів відповідно до постанови старшого державного виконавця в спосіб відкликання судового наказу по справі № 643/2049/19 Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, встановивши, що 13 серпня 2020 року мати змінила своє місце проживання та, як наслідок, залишила дитину проживати з позивачем, є тією істотною обставиною, яка припиняє обов`язок стягнення аліментів на користь відповідача на утримання дитини з боку позивача, тому дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позивача, звільнивши його від сплати аліментів на утримання дитини, а також від сплати заборгованості по аліментах з 13 серпня 2020 року. 
		Згідно з ст. 273 Сімейного кодексу України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
		Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених устаттях 267-271цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
		Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
		Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити у повному обсязі.
		Судові витрати підлягають стягненню з Відповідача.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,76-83,141,258,259,264-265,268 ЦПК України, суд
		У Х В А Л И В :
		 
		    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості зі сплати аліментів - задовольнити повністю. 
		Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються згідно рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 березня 2014 року по справі № 534/171/14-ц в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше встановленого законом мінімального розміру аліментів на одну дитину, починаючи з 23.01.2014 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно. 
		Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам на користь ОСОБА_2 , що виникла з 05.01.2021 року при виконанні рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 березня 2014 року по справі № 534/171/14-ц.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211 грн. 20 коп.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
		       Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		 
		Відомості, які суд не оголошує щодо учасників справи при проголошенні рішення суду:
		Повне ім`я позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ; 
		Повне ім`я відповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 .
		Повне ім`я третьої особи: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 
		 
		       Суддя                                     В`ячеслав МОРОЗОВ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...